Доступність посилання

ТОП новини
19 Лютий 2019, Київ 06:42

«Шанси прямого зіткнення між Росією й Україною останнім часом значно зросли» – екс-високопосадовець Пентагону


Чим загрожує ситуація в Керченській протоці, де 25 листопада російські силовики відкрили вогонь по українських кораблях, захопили їх і 24 членів їхніх екіпажів? Чи здатен Кремль спробувати блокувати й Чорне море? Якими є найбільші загрози, що чекатимуть на Україну в 2019 році? Свої прогнози в інтерв’ю кореспондентові Української служби Радіо Свобода виклав один із найкращих американських військових аналітиків Марк Сімаковскі – людина, яка тривалий час очолювала так званий «відділ Росії» в політичному управлінні Міноборони США. Саме наш співрозмовник формулював для американської адміністрації пропозиції щодо перших кроків у відповідь на збройну агресію Росії у Криму і на Донбасі. А зараз у розмові з Радіо Свобода він аналізує головні загрози і військові плани Росії.

Марк Сімаковскі
Марк Сімаковскі

– Які наслідки можуть мати дії Москви в Керченській протоці? Ви вважаєте, що у 2019-му Кремль не зупиниться?

– Думаю, провокації Росії в Азовському морі – показник того, що Кремль має намір продовжувати військовий, економічний і дипломатичний тиск на Україну.

Україна повинна бути готова до будь-якої провокації з боку Москви

​І це створює сценарії, коли Україна повинна бути готова до будь-якої провокації з боку Москви. Ми чітко бачимо, як Росія розширює, так би мовити, географію своєї військової агресії. І вже відмовляється від спроб виставити все так, наче вона тут ні до чого. Зараз уже маємо російські кораблі, які атакували українські, що намагалися пройти через Керченську протоку. Якщо найближчим часом інші українські військові кораблі спробують пройти через протоку – думаю, Росія теж буде їх атакувати – без жодного приводу. Думаю, це створює потенційні сценарії, можливості для ескалації – що на сході України, що на решті території – у зв'язку із наближенням президентських виборів.

Керченська криза. Реконструкція подій у Чорному морі – відео
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:09:59 0:00

Найімовірніший сценарій – що Росія продовжить здійснювати тиск на Україну, зокрема, й через можливе загострення на Донбасі

І найімовірніший сценарій – що Росія продовжить здійснювати дипломатичний, економічний і політичний тиск на Україну, зокрема, й через можливе загострення на Донбасі. Не обов’язково Росія прагне поглиблення конфлікту з Україною у 2019 році – оскільки в росіян є побоювання і щодо українських військових можливостей, і щодо міжнародної відповіді, якби вони пішли на загострення. Водночас те, що ми бачили в Азовському морі і Керченській протоці, – це приклад того, як крихітна іскра – конфлікт на невеликому рівні – здатний дуже швидко розгорітися.

Моє найбільше побоювання – що Росія спробує закріпити переваги після своїх дій в Азовському морі. Зокрема, створити сухопутний коридор (до Криму – ред.) і збільшити свою військову присутність в Україні. І це може бути найбільш дестабілізуючий, найстрашніший сценарій – якщо Росія посилить свої домагання, використовуючи провокації в Україні або намагаючись закріпитися в районі Азовського моря, де Москва має потребу ще в одному шматку території, щоб захистити Крим і свої стратегічні інтереси. Ось це було б серйозним фактором дестабілізації, і Україна, і міжнародна спільнота повинні бути до цього готові.

– Тобто, за вашими даними, ідея створення наземного коридору до Криму, як і раніше, розглядається Кремлем?

– Так! Оскільки Кремль вкрай зацікавлений в тому, щоб убезпечити Крим. Вони бачать вразливості своєї системи захисту на суші і намагаються компенсувати їх через посилення на морі. Обмежити доступ України до Азовського моря, доступ військовий у першу чергу. Використовують переслідування морських суден… Згадаймо, що існує і проблема водопостачання Криму, оскільки воду півострів отримував з материкової України. І для них (Росії – ред.) один зі шляхів, щоб впоратися з усіма цими викликами, – це відрізати доступ Україні, використовуючи смужку землі між Донеччиною і Кримом.

Це був би серйозний фактор дестабілізації; він, звісно, розвіяв би всі спроби Росії вдавати, що вона тут ні до чого, і одночасно дестабілізував би Донбас. Це був би воєнний шлях! І це якраз той сценарій, який викликає значно більше стурбованості, аніж розмови про ймовірність російського вторгнення через Білорусь або Молдову. Знову ж таки, це лише потенційний сценарій, але ми повинні приділити саме йому основну увагу у зв’язку із нинішніми російськими провокаціями в Азовському морі і Керченській протоці.

– А в Чорному морі Росія здатна діяти так само, як в Азовському? Може дійти до блокади судноплавства або українських портів?

– А ось це вже питання міжнародного значення. Де США, НАТО, міжнародна спільнота – та ж ООН – повинні бути максимально зацікавлені стежити за тим, що відбувається.

Азовське море було лише тестом того, як Росія може обмежити право на вільне судноплавство, на безперешкодний прохід суден уже у Чорному морі

Азовське море було лише тестом того, як Росія може обмежити право на вільне судноплавство, на безперешкодний прохід суден уже у Чорному морі. Вважаю, дуже важливо, щоб і Сполучені Штати, й міжнародна спільнота були залучені (до контролю – ред.) – як відбувається рух і цивільних, і військових суден. Наскільки мені відомо, США вже мають присутність у Чорному морі – наші ВМФ до цього залучені. І це слід продовжити, розширити… Наші партнери в НАТО також повинні шукати можливості отримати можливість доступ до Чорного моря. Демонструючи, що це міжнародні води.

Думаю, це було б занадто провокаційно з нашого боку – перебазувати американські сили або сили наших союзників у район Азовського моря; це питання, яке варто вирішувати дипломатичним шляхом. Але, знову ж таки, – право України на вільне судноплавство в Азовському морі і Керченській протоці незаперечне, і Росія порушує домовленості. І тут якраз потрібно посилити позиції Києва – як підтримуючи Україну дипломатичними каналами, так і, можливо, використовуючи міжнародні суди. Щоб довести: Росія тут – агресор.

– Ви припускаєте, що у 2019 році може статися пряме воєнне зіткнення між Україною і Росією?

– Дивіться, у Росії (до інциденту в Керченській протоці – ред.) по суті не було настільки відкритого зіткнення її військових, її спецпідрозділів із українськими військовими. Протягом останніх років такого не було, Росія завжди заявляла: «нас там немає». Це, звичайно, відверта брехня. Коли я працював у Пентагоні, то ще у 2014 році вже були чіткі докази, що російські підрозділи присутні в Україні, діють в Україні, воюють з українськими військами… Але зараз усе відбувається відкрито! Тому така можливість є. І ймовірність зростає після того, що сталося в Азовському морі і Керченській протоці.

Україні варто готуватися до протистояння не тільки із проросійськими сепаратистами, а й і з російськими військами

Україні варто готуватися до протистояння не тільки із проросійськими сепаратистами, а й і з російськими військами. У мене виникають серйозні побоювання щоразу, як я бачу російські військові навчання, або коли Росія перебазовує свою військову техніку, концентрує її біля кордонів України… Київ повинен діяти обережно, коли мова заходить про морське право, про переміщення своїх підрозділів за межами країни – адже це може дати росіянам привід піти на серйозні заходи.

Шанси прямого зіткнення між Росією і Україною останнім часом дуже зросли

І – так, я думаю, що шанси прямого зіткнення між Росією і Україною останнім часом дуже зросли. Через інциденти в Азовському морі і Керченській протоці, через певні політичні процеси, і ще тому, що президент (Росії Володимир) Путін може отримати неправильний сигнал від Заходу. Може відчути, що відповідь США і ЄС не така вже й консолідована, як раніше, навіть незважаючи на наявність чинних санкцій проти Москви. Тут, у США, триває серйозна дискусія, що робити щодо Росії; така ж – у Північноатлантичному блоці. Але це все може дати росіянам привід сподіватися – мовляв, якщо вони таки знову зроблять щось для дестабілізації України, то не зіткнуться із рішучою відповіддю США.

І це критично важливо – щоб Кремль зрозумів: будь-які дії, аби роздмухати конфлікт в Україні, зустрінуть рішучу відповідь США і міжнародної спільноти й матимуть як наслідок збільшення військової допомоги Україні.

– А що конкретно треба зробити, щоб Кремль це нарешті зрозумів?

– США засудили дії Росії, але ми не бачимо конкретних кроків, які продемонстрували б: доти, доки Росія не відпустить заарештованих українських моряків і захоплене військове обладнання, проти неї вживатимуться серйозні заходи. Це перше.

Українські військові катери (видно напис «Бердянськ» на одному з них) у порту окупованого кримського міста Керчі
Українські військові катери (видно напис «Бердянськ» на одному з них) у порту окупованого кримського міста Керчі

США повинні розглянути можливість збільшення військової допомоги Україні. Радари, можливо – протикорабельні ракети – за аналогією із протитанковими засобами («Джавелінами» – ред.), які Сполучені Штати вже надали

Далі – США повинні розглянути можливість збільшення військової допомоги Україні. Не тільки щоб країна могла протистояти викликам на суші, але і допомогти українським ВМФ і прикордонникам справлятися із погрозами в українських територіальних водах і навколо них. Радари, можливо – протикорабельні ракети – за аналогією із протитанковими засобами («Джавелінами» – ред.), які Сполучені Штати вже надали. Наскільки я знаю, в американському уряді все більше внутрішніх дискусій – що саме надати Україні. І опір цьому, що існував раніше, має бути усунуто, зважаючи на нинішню російську агресію. Можливо, якщо (першочергово будуть здійснені – ред.) навіть не ці конкретні кроки, то США хоча б повинні вирішити, як посилити санкції, зробити їх адресними, спрямувати проти тих, хто безпосередньо брав участь у атаці в Керченській протоці й під час інших спроб Росії дестабілізувати Україну, діяти проти американських інтересів.

Акція на підтримку полонених моряків та інших українських політв’язнів, яких утримує Росія. Київ, Майдан незалежності, 17 грудня 2018 року
Акція на підтримку полонених моряків та інших українських політв’язнів, яких утримує Росія. Київ, Майдан незалежності, 17 грудня 2018 року

Ну, і з точки зору дипломатії, не думаю, що ми маємо винагороджувати Росію зустрічами із президентом Путіним – у той самий час, коли українські моряки перебувають під арештом. Я вітаю рішення президента (США Дональда Трампа – ред.) скасувати недавню зустріч. Не думаю, що вона була скасована виключно через те, що сталося з українцями, бо всередині країни на президента посилюється тиск у зв’язку із розслідуванням (спецпрокурора Роберта) Мюллера. Але для американської дипломатії, щоб бути здатними підтримати Україну в її протистоянні з Росією, ми повинні демонструвати свою прихильність тому, щоб протидіяти російській агресії й підтримувати американських союзників і партнерів, і в тому числі Україну.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG