Через бойові дії, а також з інших причин без світла наразі залишаються 398 населених пунктів. Про це заявили вранці 28 вересня в «Укренерго». Через бої є пошкодження в мережах обленерго Донеччини, Дніпропетровщини, Харківщини та Херсонщини. Відновлення живлення, додають у компанії, відбувається за безпекової ситуації та з дозволу військових.
Чи будуть відключення світла для українців цієї осені і зими? Як захищені українські підстанції? Та до чого готуються в Києві через можливі обстріли російськими силами енергетичної інфраструктури?
Про все це в ефірі програми Радіо Свобода «Свобода. Ранок» розповів голова правління ПрАТ «Національна енергетична компанія Укренерго» Володимир Кудрицький.
– Пане Кудрицький, запитання, яке всіх цікавить, яке на слуху. І в цьому контексті хотілося би розпочати нашу розмову. Чи чекати українцям на графіки відключення світла? І чи вже можна, для прикладу, зорієнтувати, якими ці графіки будуть? Скільки, можливо, годин доведеться сидіти без електроенергії? Або з якою періодичністю ці графіки будуть застосовані, за яких умов?
Ми зараз не плануємо взагалі ніяких графіків вводити, ні обмежень на області
– Я хотів би, щоб всі правильно зрозуміли. Ми зараз не плануємо взагалі ніяких графіків вводити, ні обмежень на області.
Дійсно останніх пару тижнів разом з Міністерством енергетики, іншими енергокомпаніями були оновлені графіки, списки споживачів, які можуть відключатися в разі настання якоїсь надзвичайної події. Але це не означає, що ми збираємося вводити якісь графіки.
Зараз впродовж вересня і жовтня, за нашими прогнозами, ситуація в енергосистемі буде збалансована. Це означає, що потужностей українських електростанцій буде цілком достатньо для покриття споживання. Це пов’язано з тим, що з ремонту виходять вже додаткові атомні блоки і блоки теплової генерації, а споживання все ще залишається в такому літньому режимі. З похолоданням і з включенням систем опалення споживання зросте. І з листопада, з грудня нам дійсно потрібен буде інколи імпорт електроенергії з Європи для того, щоб почуватися спокійно.
Але це сценарії, звичайно, без обстрілів. А якщо почнеться якась масована ракетна кампанії проти енергосистеми, так як було в минулому році, то це може суттєво змінити ситуацію.
– А в яких населених пунктах станом на сьогодні ситуація найскладніша, можливо, з відновленням енергетичної інфраструктури після російських атак?
– Це прифронтові райони і населені пункти, які знаходяться у безпосередній близькості від лінії фронту, я сказав би, на відстані артилерійського пострілу. Ось там найважче проводити енергетикам роботи. Тому що, по-перше, територія постійно обстрілюється. Для того, щоб виконувати ремонти, треба залучати спецтехніку. Вона відразу, на жаль, ворогом ідентифікується. І дуже часто ремонтні бригади, які їдуть щось відремонтувати в цих районах, потрапляють також під обстріл. Тому всі енергетики координуються з військовими для того, щоб виконувати такого виду роботи.
На решті території України з відновленням мереж проблеми немає. Ви правильно сказали, я підтверджую, що магістральна мережа, якою управляє «Укренерго», на сьогодні готова до зимових навантажень.
– А чи є населені пункти, можливо, якщо це навіть прифронтова зона, де електроенергії немає вже тижнями, можливо, місяцями? Немає просто змоги навіть дістатися туди фахівцям для того, щоб відновити цю інфраструктуру, необхідну для того, аби було світло?
– Я вам точно не скажу про терміни по кожному населеному пункту, звичайно. Але дійсно є, наприклад, в Херсонській, в Донецькій областях такі райони, такі населені пункти, дуже складна ситуація з електропостачанням в силу конфігурації мережі і близькості фронту. Там застосовуються автономні джерела живлення, це десь генератори. Тобто там вже місцева влада знаходить альтернативні рішення для того, щоб якісь базові послуги людям надати.
– А в яких регіонах, можливо, окремих населених пунктах енергосистема взагалі не підлягає відновленню після того, як, для прикладу, були здійснені російські атаки? Чи таких немає?
Підлягає відновленню все. І відновлювати будемо все
– Підлягає відновленню все. І відновлювати будемо все. Інша справа, якщо говорити про підстанції «Укренерго», напевне, і електростанції деякі наших колег з інших енергетичних компаній, відновлюватися вони будуть в дещо модернізованому або у зміненому форматі. Тобто в залежності від того, що у нас в порівнянні з моментом, коли ці об’єкти будувалися, а це могли бути 1960-ті, 1970-ті роки, наприклад, а зараз і навантаження можуть бути інші, і взагалі роль цих об’єктів в мережі вже еволюціонувала. Особливо це стосується територій, які Україна деокупує, там ми будемо вже відновлювати мережі в дещо іншому форматі, на інших напругах. Наприклад, маріупольський енерговузол ми плануємо відбудувати по-іншому, ніж це було до вторгнення.
– Пане Кудрицький, з ваших слів відомо про те, що буде два етапи захисту енергетичної інфраструктури – активний і пасивний. Цей пасивний – це про ці інженерні споруди. Якщо про це можна говорити, звісно, публічно, як воно виглядає? Якими є ці укріплення? Наскільки вони потужні? Чи здатні вони витримати атаки зі сторони російської сторони? Вони якось протестовані, не протестовані?
– Про це якраз не можна говорити. На жаль. І всі питання, які ви задали, абсолютно правильні і коректні. Але відповіді на них хай будуть сюрпризами для самих росіян, якщо вони раптом наважаться ще раз повторити свою ракетну кампанію.
Скажу лише, що у світі не було ніяких готових рішень по захисту від дронів-камікадзе і ракет, які летять в енергетичні об’єкти. Тому ці рішення нам з Генштабом доводилося знаходити самим. І зараз ці рішення застосовуються на підстанціях «Укренерго», і наші об’єкти стануть першими енергетичними об’єктами, напевне, у світі, де певні види захисту інженерного, наприклад, від дронів будуть застосовані.
– Тобто по суті Україна зможе запропонувати також світу систему того, як можна оберігати важливу енергетичну структуру у випадку, для прикладу, бойових дій?
– Абсолютно точно. Я вам скажу, що інтерес різних держав, різних урядових агенцій до того, що ми робимо в енергосистемі, і не тільки до наших рішень по інженерному захисту, а й до того, як ми в принципі втримуємо систему під обстрілами, як ми її відновлюємо, величезний. І всі наші іноземні партнери в принципі сходяться на тому, що коли після перемоги ми зможемо трішки більше ділитися інформацією, вони всі дуже хочуть повчитися в України тому, як утримувати енергосистему в умовах повномасштабної війни. Я думаю, що ця інформація буде надзвичайно корисною і буде на неї величезний запит.
– А з приводу активного ще варіанту захисту. Наскільки ми розуміємо, це системи ППО, які будуть захищати з повітря важливі енергетичні об’єкти. Як ви співпрацюєте з представниками Повітряних сил? Наскільки достатньо цих систем? Те, що, звісно, можна озвучувати публічно.
– Інформацію про системи ППО – ще менше можна про них сказати, ніж про інженерні укріплення зі зрозумілих теж причин. Я скажу лише, що ми дуже тісно координуємося з нашими колегами з Сил оборони. Зокрема, з тими колегами, які відповідають за систему ППО. Тому у нас по суті є така інтегрована система захисту енергетичних об’єктів. Туди входять різні елементи, тобто як організаційні, так і активний захист – це ППО, так і пасивний захист – це інженерні укріплення. Тому воно все має працювати в комплексі. І так воно, власне, працювало і минулої зими. Цієї зими ще покращуємо нашу взаємодію.
У 2022 році Росія розпочала масовані атаки на обʼєкти енергетичної та іншої критичної інфраструктури України з 10 жовтня. Уже в листопаді це спричинило масштабні вимкнення електроенергії по всій країні, згодом були запроваджені графіки відключень, які дозволили задовольняти хоча б мінімальні потреби людей в електроенергії. Складна ситуація тривала приблизно до березня – після весняного потепління вимкнення електрики поступово припинилися.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум