Ярослава Безлєпкіна
У Чехії триває дискусія про злочинність серед іноземців і те, чи мають правоохоронні органи повідомляти про громадянство підозрюваних та обвинувачених у кримінальних правопорушеннях. У політичних заявах ця тема дедалі частіше пов’язується з українцями, які є найбільшою групою іноземців у країні.
Водночас уряд просуває законодавчі зміни, що стосуються тимчасового захисту, гуманітарної допомоги, медичного страхування воєнних мігрантів з України, а також реєстрації автомобілів з українськими номерами.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» проаналізував головні законодавчі ініціативи та заяви чеських політиків, що стосуються українців.
Розкриття громадянства
У Чехії обговорюють зміни до Кримінального процесуального кодексу, які дозволять правоохоронним органам повідомляти про громадянство підозрюваних або обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень.
7 червня спікер Палати депутатів і лідер ультраправої партії SPD Томіо Окамура під час дебатів на Чеському телебаченні заявив, що законопроєкт можуть подати на розгляд уряду вже цього літа. Якщо його ухвалять, він може набути чинності з початку 2027 року. За словами Окамури, зміни мають забезпечити більшу прозорість і запобігти поширенню чуток, коли інформація про громадянство обвинувачених або підозрюваних не надається.
Міністр юстиції Єронім Тейц підтримав законопроєкт, пояснивши це необхідністю більшої відкритості та боротьби з чутками.
«2022 року в чеських в’язницях було 226 українців. Цього року вже маємо їх 496, це зростання майже на 120%. Ці злочинці представлені у всіх категоріях кримінальних злочинів, зокрема й найтяжчих. І ці факти громадськість має право знати. Прозорість не є проявом упередженості, це прояв поваги до громадян цієї країни», – заявив Тейц у соцмережі X.
Посол України в Чехії Василь Зварич розкритикував як аргументацію міністра, так і запропоновані зміни. Він наголосив, що прозорість є важливою, однак інформацію про злочинність чехів та іноземців потрібно подавати у взаємному відсотковому співвідношенні.
«Не можна створювати враження, ніби за зростанням злочинності стоять саме іноземці, а конкретно українці. Бо це не відповідає дійсності», – написав Зварич у X.
Чеський депутат і юрист Карел Дворжак також розкритикував запропоновані зміни. За його словами, поліція вже зараз може повідомляти громадянство підозрюваних в обґрунтованих випадках. І погоджується, інформацію про злочинність варто подавати у відсотковому співвідношенні.
«Проблема не в тому, що поліція ніколи не може вказувати громадянство. В обґрунтованих випадках вона може робити це вже сьогодні – якщо це пов’язано зі злочинною діяльністю, безпекою, розшуком або спростуванням. Або це можна зробити ще інакше – оприлюднювати громадянство завжди. Люди мали б знати, що близько 90% злочинів скоюють громадяни Чехії», – написав він в мережі Х.
Дворжак звертає увагу й на ризик порушення принципу презумпції невинуватості. За його словами, законопроєкт передбачає можливість озвучення громадянства людини ще до того, як її вину встановить суд.
Подібні застереження висловлюють і правозахисники. Організація із захисту прав людини In IUSTITIA зазначає, що надто широке або вибіркове розкриття громадянства підозрюваних може посилити ксенофобські настрої.
Директорка In IUSTITIA Клара Калібова в коментарі Romea.cz розповіла, що українці не належать до груп іноземців із найвищим рівнем злочинності в Чехії.
«Серед десяти найчисельніших груп іноземців, які скоюють злочини, українці посідають сьоме місце. Перші три місця займають громадяни Болгарії, Словаччини та Грузії», – сказала Калібова.
Раніше в коментарі проєкту Радіо Свобода «Ти як?» представниця української діаспори в комітеті з питань національних меншин при уряді Чеської Республіки Ільнара Дудаш, посилаючись на дані чеської поліції, повідомила, що у 2024 році в Чехії порушили 3 800 проваджень щодо громадян України.
«Насправді це становить приблизно 0,7% від кількості українців, які перебувають у Чеській Республіці. Якщо говорити про відсоткову кількість проваджень, то ще в 2021 році вона становила 0,87%», – сказала Дудаш.
За її словами, ці дані свідчать не про зростання, а, навпаки, про зменшення частки кримінальних проваджень щодо українців.
Зміни щодо тимчасового захисту
24 червня Палата депутатів схвалила у першому читанні законопроєкт, який передбачає суворіші правила для українських біженців. За день до цього спікер палати Томіо Окамура під час брифінгу повідомив, що «була б моя воля, ми б негайно скасували усі виплати українцям, але Євросоюз нам цього не хоче дозволити. Отже, ми посилюємо все, що можливо, що нам дозволять із Брюсселю». Подібні заяви щодо воєнних мігрантів з України політик робить не вперше.
Однією з головних змін є скасування тимчасового захисту, якщо його власник перебуватиме за межами Чехії понад 30 днів поспіль. Українські організації критикують такі нововведення, зазначаючи, що вони не враховують специфічних причин виїзду – відрядження, лікування, догляд за родичами чи інші вимушені обставини.
Документ також передбачає жорсткіші умови для отримання гуманітарної допомоги, водночас зберігаючи окремі винятки для вразливих категорій населення. Щоб претендувати на виплати, людина з тимчасовим захистом повинна перебувати в Чехії щонайменше 16 днів на місяць, працювати, вести бізнес або бути зареєстрованою в центрі зайнятості. Уряд обґрунтовує такі зміни необхідністю боротьби зі зловживаннями системою під час отримання виплат.
Водночас, згідно з офіційною статистикою, кількість гуманітарних виплат українським біженцям у Чехії поступово зменшується. У квітні 2026 року держава виплатила допомогу 40,2 тисячі домогосподарств на загальну суму 590 мільйонів крон (близько 27,7 мільйона доларів США). Для порівняння, у квітні 2022 року таких виплат було 265 тисяч, а їхня загальна сума перевищувала 1,3 мільярда крон (приблизно 57,6 мільйона доларів).
Окремі зміни стосуються й медичного страхування, яке для частини українців оплачує чеська держава. Надалі для цього може бути недостатньо лише довідки про хворобу або тимчасову непрацездатність. Людині доведеться пройти медичне оцінювання й офіційно підтвердити визначений ступінь обмеження.
Зміняться й правила для користування автомобілями з українськими номерами. Їх потрібно буде не лише декларувати, а й поступово реєструвати в чеському реєстрі транспортних засобів. Із 2028 року автомобілі без такої реєстрації не зможуть законно пересуватися дорогами Чехії.
Як писали чеські медіа, уряд ухвалив законопроєкт у пришвидшеному режимі, без збору зауважень (připomínkové řízení), тобто без стандартної процедури, під час якої міністерства, установи та експерти можуть висловити свої пропозиції та застереження.
«Я зробив виняток, це пріоритетне питання, що випливає з програмної заяви», – прокоментував це рішення для Novinky.cz міністр юстиції Єронім Тейц.
Загалом законопроєкт має пройти три читання в нижній Палаті, після чого його розглядатиме Сенат.
- 26 червня Єврокомісія оприлюднила пропозицію продовжити дію тимчасового захисту для українських біженців ще на рік – до березня 2028 року. Наразі він чинний до 4 березня 2027-го. Водночас комісія пропонує не надавати захист новоприбулим військовозобовʼязаним.
- Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті закликав європейські країни не запроваджувати загальних обмежень на тимчасовий захист для українських чоловіків призовного віку, наголосивши, що такі кроки можуть суперечити міжнародним зобов’язанням держав у сфері прав людини.
- За даними МВС Чехії, станом на травень 2026 року статус тимчасового захисту в країні мають 386 037 українців. Більшість із них – жінки (54%), а майже 22% становлять діти. Ще понад 17 тисяч – люди віком 65+. Найбільше українців проживає у Празі – 101 502 особи, тобто фактично кожен четвертий. Водночас станом на кінець березня у Чехії працювали 374 400 українців.
Форум