ГЕЛЬСІНГБОРГ, ШВЕЦІЯ – Держсекретар США Марко Рубіо завершив напружений раунд переговорів НАТО у Швеції різким посланням європейським союзникам: американська військова присутність на континенті з часом скорочуватиметься, однак відданість США принципу колективної оборони НАТО залишається незмінною.
Чи це справді так? І чого насправді очікувати Європі?
Візит Рубіо на зустріч міністрів закордонних справ НАТО у Гельсінгборзі відбувся на тлі суперечливих сигналів президента США Дональда Трампа щодо розміщення військ у Європі.
Надто після раптового оголошення Трампом про відправлення додаткових 5 тисяч американських військових до Польщі – за кілька тижнів після того, як Вашингтон повідомив про плани скоротити сили в інших частинах Європи.
Ця невизначеність затьмарила значну частину зустрічі й оголила дедалі сильнішу тривогу всередині альянсу щодо передбачуваності американських безпекових гарантій для Європи.
Втім, і держсекретар США Марко Рубіо, і генеральний секретар НАТО Марк Рютте намагалися демонструвати єдність і стратегічну послідовність, навіть визнаючи масштабні зміни для альянсу.
«Це не те рішення, яке ухвалили нашвидкуруч», – сказав Рубіо журналістам, наполягаючи, що будь-яке скорочення американських сил у Європі є частиною тривалого стратегічного перегляду, скоординованого із союзниками.
«Існує широке розуміння того, що зрештою американських військ у Європі буде менше, ніж це було історично», – додав він.
«Непохитні» гарантії статті 5-ї
Рютте активно намагався заспокоїти східних союзників, які нервують через зростання військової напруженості в Балтійському регіоні, застерігаючи Москву від спроб перевірити рішучість НАТО.
«Дозвольте мені висловитися абсолютно чітко», – заявив Рютте після зустрічі міністрів. «Відданість союзників статті 5 є непохитною. Наша рішучість і здатність захистити кожного союзника – абсолютні. Якщо хтось настільки нерозсудливо наважиться напасти на нас, відповідь буде нищівною».
Ці коментарі пролунали після серії тривожних інцидентів із дронами, перешкодами GPS-сигналу та ймовірними російськими операціями з глушіння поблизу території НАТО.
Уряди країн Балтії звинуватили Москву в перенаправленні українських дронів у повітряний простір НАТО – у тому, що посадовці дедалі частіше називають навмисною кампанією залякування та гібридної війни.
Відповідаючи на запитання Радіо Свобода, держсекретар США Рубіо визнав занепокоєння Вашингтона через ці інциденти та попередив про ризик ескалації.
«Це викликає занепокоєння, бо завжди є ризик, що щось подібне може перерости у щось значно більше», – сказав він. «Ми занепокоєні цим, адже не хочемо, щоб це призвело до ширшого конфлікту, який може обернутися чимось набагато гіршим».
Міністри країн Північної Європи та Балтії спільно засудили те, що вони назвали «відвертою кампанією дезінформації» Росії, і звинуватили Москву у спробах дестабілізувати північно-східний фланг НАТО через погрози та провокації.
Зростаюча загроза дронів також оголила ще одну незручну реальність: НАТО досі не має повністю інтегрованої системи захисту від безпілотників уздовж свого східного кордону.
Посадовці в приватних розмовах визнавали, що альянс поспіхом намагається адаптуватися до типу війни дронів, яка нині домінує на полі бою в Україні.
Тривога через американські війська в Європі
Найбільш політично чутливим питанням під час візиту Рубіо стало майбутнє розміщення американських військ у Європі.
Європейські посадовці намагалися розібратися в низці суперечливих заяв із Вашингтона. Раніше цього місяця Пентагон зупинив заплановану ротацію тисяч військових до Польщі, одночасно сигналізуючи про скорочення сил в інших частинах континенту, зокрема в Німеччині.
Потім Трамп несподівано заявив у соцмережах, що натомість до Польщі буде направлено додаткові 5 тисяч військових.
Ця раптова зміна курсу спантеличила багатьох союзників по НАТО.
«Це справді заплутано, і в цьому не завжди легко зорієнтуватися», – сказала Радіо Свобода міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський намагався зняти занепокоєння, подякувавши Трампу за збереження чисельності американських військ у Польщі «більш-менш на попередньому рівні».
Однак за дипломатичними формулюваннями зберігалося глибше занепокоєння.
Європейські посадовці побоюються, що рішення щодо розміщення військ дедалі більше визначаються політичними суперечками, а не довгостроковим плануванням НАТО.
Попереднє рішення Трампа вивести війська з Німеччини було ухвалене після гострих розбіжностей із Берліном щодо американських ударів по Ірану та розподілу оборонного навантаження в НАТО.
Рубіо відкинув припущення, що ці кроки мають політичні мотиви. «Це не політичні рішення», – наголосив він. «Це суто технічна робота, яку виконують військові».
Водночас він відкрито визнав, що США переглядають свою глобальну військову присутність, намагаючись збалансувати зобов’язання в Європі, Індо-Тихоокеанському регіоні та на Близькому Сході.
«Сполучені Штати не можуть бути всюди одночасно», – додав Рютте, захищаючи стратегічне переформатування Вашингтона.
За лаштунками посадовці НАТО підтвердили, що тривають дискусії щодо внеску США в так звану «Модель сил» альянсу – структуру, яка визначає, які війська будуть доступні для швидкого розгортання у разі кризи.
Ні Рубіо, ні Рютте не стали розкривати подробиць, неодноразово називаючи ці переговори «цілком засекреченими».
Україна на порядку денному
Україна залишалася в центрі уваги альянсу протягом усіх зустрічей.
Рютте підтвердив, що президента України Володимира Зеленського запросили взяти на липневий саміт НАТО в Анкарі, що підкреслює подальшу політичну підтримку Києва попри зростаючу невизначеність щодо довгострокового шляху України до членства в альянсі.
Рубіо обережно висловився щодо перспектив мирних переговорів із Росією, визнавши, що дотеперішні перемовини були «неплідними».
«Якщо ми побачимо можливість організувати переговори, які будуть продуктивними, а не контрпродуктивними, і матимуть шанс дати результат, ми готові відіграти таку роль», – сказав він.
Водночас він заявив, що війна навряд чи завершиться повною військовою перемогою однієї зі сторін.
«Ця війна не завершиться військовою перемогою ні однієї, ні іншої сторони», – наголосив Рубіо.
Попри це, американські посадовці підкреслили, що військова підтримка України зберігається на високому рівні. Рубіо заявив, що Київ «отримує більше підтримки, ніж будь-коли» через чинні програми безпекової допомоги.
Рютте також припустив, що останні події на фронті можуть давати Україні певний імпульс.
«Є навіть повідомлення, що Україна в чистому підсумку повертає собі території», – сказав він. «Я б сьогодні не був надто щасливим на місці Путіна».
Вирішальний саміт в Анкарі
Після завершення зустрічей у Швеції увага перемістилася до саміту НАТО, запланованого на липень в Анкарі – події, яку дедалі більше сприймають як вирішальний момент для майбутнього напрямку альянсу.
Рубіо натякнув, що Трамп очікує від союзників суттєвих змін, особливо щодо оборонних витрат і розподілу навантаження.
«Ніколи не було часу, коли в американській політиці не точилися б дискусії про те, якою має бути наша присутність і наш внесок у НАТО», – сказав Рубіо. «НАТО має бути цінним для Сполучених Штатів»
Послання було однозначним: Європу закликають готуватися до майбутнього, у якому США залишаються відданими НАТО – але більше не нестимуть переважну частину тягаря.
Для східних союзників, які межують із Росією, однак, виклик є не лише фінансовим. Він екзистенційний.
На тлі дронів, що перетинають кордони, змін військових позицій і відкритого перегляду ролі Вашингтона НАТО нині проходить визначальне випробування: чи зможе альянс переконати як союзників, так і супротивників у тому, що стримування залишається надійним в епоху зростаючої невизначеності.
Форум