Після того, як німецький канцлер вдруге за місяць розкритикував дії американського президента в Ірані, Дональд Трамп написав про можливість скорочення американського військового контингенту у Німеччині та порадив Фрідріху Мерцу приділяти більше уваги завершенню війни в Україні.
Радіо Свобода пояснює, як виникла суперечка лідерів двох наймогутніших країн Заходу та чи може вона змінити військову присутність США в Європі.
Напруження між Берліном і Вашингтоном наростало поступово. У той час як Німеччина надавала свої військові бази США для атак на Іран, заклик американського президента до європейських країн розблокувати судноплавство в Ормузькій протоці не знайшов того відгуку, на який сподівався Дональд Трамп.
Так, 16 квітня Мерц заявив, що Німеччина готова долучитися до забезпечення безпеки в районі Ормузької протоки, але лише за наявності міжнародного мандату, бажано від ООН, і лише після завершення бойових дій. Умови, яких, за його словами, було «ще далеко до виконання».
Що сказав Мерц?
Загострення сталося 27 квітня. Під час відвідування школи в Марсберзі канцлер Німеччини Мерц сказав студентам, що Сполученим Штатам бракує чіткої стратегії у війні з Іраном, і попередив, що це протистояння може не закінчитися найближчим часом.
«Іранці, очевидно, сильніші, ніж очікувалося, а американці, очевидно, не мають справді переконливої стратегії», – сказав Мерц.
«Проблема таких конфліктів завжди полягає в тому, що недостатньо просто вступити в них – потрібно ще й вийти. Ми болісно бачили це в Афганістані протягом 20 років. Подібне і в Іраку», – додав він.
Мерц висловив думку, що Іран «принижує» Сполучені Штати і змушує американських чиновників їздити до Пакистану на переговори, а потім повертатися без результатів.
«Ціла нація зазнає приниження з боку іранського керівництва, особливо з боку так званих Вартових революції. Тому я сподіваюся, що це закінчиться якомога швидше», – сказав Мерц і додав, що не бачить жодного «стратегічного виходу» для Вашингтону з цього конфлікту.
Відповідь Трампа
Трамп відреагував різко: 28 квітня він написав у своїй соцмережі Truth Social, що Мерц «не знає, про що говорить» і «вважає, що Іран може мати ядерну зброю».
Сам Мерц неодноразово наголошував на протилежному: Іран не повинен отримати ядерну зброю.
29 квітня президент США зробив наступний крок і оголосив, що Вашингтон «вивчає і аналізує можливість скорочення чисельності військ у Німеччині», і пообіцяв ухвалити рішення «найближчим часом».
У той же час німецький канцлер під час спілкування зі ЗМІ намагався згладити ситуацію: наполягав, що його стосунки з Дональдом Трампом «хороші», просто позиція щодо війни в Ірані інша, повідомляє Reuters.
«Особисті відносини між мною та американським президентом, на мою думку, залишаються незмінними і хорошими. У мене з самого початку були сумніви щодо того, що війну в Ірані було розпочато. Саме тому я їх і висловив», – пояснив Мерц.
Він додав, що Німеччина та Європа потерпають від наслідків закриття Ормузької протоки.
Це безпосередньо впливає на наше енергопостачанняМерц
«Це безпосередньо впливає на наше енергопостачання. Це має серйозний вплив на наші економічні показники. Тому я наполегливо закликаю до врегулювання цього конфлікту», – сказав Мерц 29 квітня.
А наступного дня німецький канцлер звучав ще примирливіше. Під час візиту на військову базу в Мюнстері він говорив про важливість зв’язків із НАТО та США, а також розкритикував Іран за відмову брати участь у мирних переговорах.
Та щойно Фрідріх Мерц завершив свій виступ, як Дональд Трамп опублікував нову різку заяву, порадивши німецькому канцлеру зосередитися на врегулюванні війни між Росією та Україною.
«Канцлер Німеччини має більше часу приділяти припиненню війни між Росією та Україною (де він був абсолютно неефективним!), а також вирішенню проблем своєї країни, особливо у сферах міграції та енергетики, і менше – втручанню в дії тих, хто ліквідує іранську ядерну загрозу, роблячи світ, включно з Німеччиною, безпечнішим!», – написав президент США.
Чому Мерц пішов на критику
На думку авторів New York Times, Мерц, як і інші іноземні лідери, був «змушений обирати між задоволенням президента США та інтересами власних виборців».
Він пішов назустріч Вашингтону щодо Ірану: дозволив використовувати американські бази у Німеччині для атак і пообіцяв направити тральщики для патрулювання Ормузької протоки після завершення війни.
Проте блокування протоки спричинило стрибок цін на паливо, вдарило по промисловості і змусило уряд знизити прогнози економічного зростання. Рейтинги його партії упали, тож публічна критика американської стратегії – це і спроба дистанціюватися від непопулярної війни, і сигнал власним виборцям, що канцлер відстоює національні інтереси.
Як політик він доволі відвертий і різкийЕнзелюше Морина
До того ж, за словами Ензелюше Морини з Європейської ради з міжнародних відносин, німецький канцлер із самого початку вирізняється на тлі інших німецьких і європейських лідерів своєю прямолінійністю.
«Як політик він доволі відвертий і різкий – що, насправді, досить незвично, бо зазвичай німецькі політики дуже обережні й дипломатичні. Він же говорить прямо», – пояснила аналітикиня ситуацію у коментарі Радіо Свобода.
За її словами, Мерц часто озвучує те, що багато європейських лідерів кажуть лише за зачиненими дверима. Особливо це стосується теми України.
«Він голосно говорить те, що інші в Європі, можливо, тихо обговорюють між собою, але не наважуються виголошувати публічно», – зазначає Морина.
Що поставлено на карту?
У Німеччині наразі дислоковано близько 36 400 американських військових – більше половини від усього контингенту США в Європі, за даними Центру даних про особовий склад Міністерства оборони США.
І в ЄС цю присутність вважають «життєво важливою», хоча й підкреслюють, що для Вашингтона це також вигідно.
«США є життєво важливим партнером, що робить внесок у безпеку та оборону Європи, а розміщення американських військ у Європі також відповідає інтересам самих США як підтримка їхньої глобальної ролі», – заявила у відповідь на питання Радіо Свобода речниця Єврокомісії Аніта Гіппер.
Раніше агентство Reuters із посиланням на високопоставленого чиновника Білого дому повідомило, що президент США обговорював можливість виведення частини американських військ з Європи.
Загалом же Трамп уже робив подібну спробу під час свого першого президентського терміну в 2020 році. Тоді він оголосив про скорочення контингенту на третину. Та той план так і не був реалізований: у 2021 році його наступник президент Байден скасував ті плани.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль, виступаючи в Марокко, сказав, що Німеччина «готова» до обговорення можливого скорочення військ, але питання «масштабного виведення» не стоїть на порядку денному.
Авіабазу Рамштайн він назвав об'єктом із «незамінною функцією як для США, так і для нас».
Експерти: виведення не буде різким
Навіть якщо США і почнуть зараз скорочувати присутність у Німеччині, це відбуватиметься поступово – без різких кроків, вважає Морина.
«Швидше за все, ми побачимо поступове виведення, можливо, певне переміщення військ по Європі. Я не думаю, що це станеться різко чи раптово», – розповіла Морина у коментарі Радіо Свобода.
За її словами, Європа паралельно вже активно готується до того дня, коли американські війська можуть піти з континенту.
У Німеччині, зокрема, реалізуються численні оборонні ініціативи, виділяються відповідні бюджети – хоча багато з цих кроків і не афішуються публічно.
«Наступна фаза підготовки європейських країн до самостійного захисту настане не раніше 2030 року. Тож у них ще є кілька років. Це не станеться завтра», – підкреслює Морина.
На її думку, у найближчі два-три роки – між 2026 і 2028-2029 роками – відбудеться багатьох змін у різних напрямках, передусім щодо нарощування оборонного потенціалу Німеччини.
А очікуваний огляд військового розміщення США, який мав вийти ще в січні, досі відкладається – що також, на думку експертки, свідчить: рішення про виведення в найближчі місяці не буде.
Форум