Країни Балтії останній місяць все більше відчувають на собі наслідки війни Росії проти України: лише у травні український дрон влучив у нафтобазу в Латвії (після чого уряд країни пішов у відставку), ще один був збитий в Естонії, закривався через повітряні тривоги аеропорт Литви, а Росія почала погрожувати країнам Балтії ударами зі свого боку.
Радіо Свобода зібрало деталі останніх інцидентів та розпитало керівництво та дипломатів у НАТО, як альянс збирається діяти у цій ситуації.
Вранці 20 травня, напередодні зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, яка має відбутися у Швеції, у Литві та Латвії оголосили повітряну тривогу, аеропорт Вільнюса призупинив усі рейси, литовські та латвійські школярі спустилися в укриття: з боку російського кордону загроза дронів.
Це був перший випадок, коли люди отримали сигнал тривоги рівня «червоний код»Мільда Віліканските
«Це був перший випадок, коли люди отримали сигнал тривоги рівня «червоний код», що означає високу ймовірність повітряної атаки. І вперше в деяких регіонах, у столиці та навколо столиці, а також в інших районах людям довелося йти в укриття. Мої колеги з суспільного мовника спустилися в укриття, як і багато інших людей», – розповіла у коментарі Радіо Свобода литовська журналістка, кореспондентка Національного радіо та телебачення Литви Мільда Віліканските.
За день до цього, 19 травня, румунський винищувач F-16 у рамках місії НАТО з патрулювання повітряного простору Балтії збив український безпілотник на південному сході Естонії. Це стало першим подібним випадком на естонській території.
Київ вибачився за інцидент, а в НАТО похвалили військових за реакцію, яку генсекретар альянсу Марк Рютте назвав «спокійною, рішучою та пропорційною відповіддю на такі вторгнення дронів».
Погрози з Росії
Київ щоразу, коли трапляються інциденти із потраплянням дронів до дружніх країн, перепрошує та пояснює, що українські безпілотники опиняються на території сусідніх країн, оскільки Росія з допомогою засобів радіоелектронної боротьби перенаправляє їх в бік Балтійського регіону, і робить це навмисно, паралельно посилюючи пропагандистські кампанії.
Водночас в Москві наполягають, що це узгоджена із балтійськими столицями операція Києва.
При чому, якщо раніше Росія звинувачувала сусідні держави у наданні свого повітряного простору Україні для проходження дронів із метою атаки РФ, то тепер каже уже про дозвіл на запуск безпілотників з їхніх територій.
Посол Росії в ООН Василь Небензя 19 травня заявив, що Київ нібито готує запуски дронів з латвійської території, а «координати центрів ухвалення рішень» вже відомі російській розвідці.
«У Латвію вже направлено військовослужбовців сил безпеки, сил безпілотних систем ЗСУ», – заявив Небензя.
«Удар у відповідь в таких умовах буде неминучий», – додав він.
Реакції європейців
Представниця Латвії в ООН одразу ж відкинула ці звинувачення.
«Це чиста вигадка і чиста брехня, і я не зловживатиму часом членів Ради, детально спростовуючи цю брехню. Ви отримаєте це письмово. Я лише повторю, що брехня, агресивна дезінформація та погрози є ознакою розпачу та слабкості», – заявила Саніта Павлута-Деслендс.
МЗС України теж назвало заяви РФ «брехливими».
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн написала в соцмережі Х, що російські погрози на адресу країн Балтії є «абсолютно неприйнятними».
Тим часом дипломати у НАТО, з якими спілкувалось Радіо Свобода, не особливо висловлювали занепокоєння щодо російських погроз. Мовляв, звинувачення звучали уже не раз, країни, яких це стосується, мали б відреагувати.
Генсекретар НАТО Марк Рютте відреагував у відповідь на запитання Радіо Свобода коротко: «Ці російські заяви є абсолютно абсурдними, сміховинними – і Росія сама це знає».
А командувач Об'єднаних сил НАТО в Європі американський генерал Алексус Гринкевич спростував саму логіку таких закидів: «Якби ми дозволяли дронам пролітати через повітряний простір Балтії, щоб вони могли дістатися Росії, ми б їх не збивали».
Винищувачі проти дронів
Те, що натівські військові змогли збити дрон, і генсекретар, і дипломати НАТО називають демонстрацією хорошої реакції та спроможності військових альянсу відповідати на загрози.
Водночас через 9 місяців після того, як на територію Польщі залітали до 20 безпілотників і їх збивали дорогими ракетами з винищувачів, зараз те ж саме відбувається і в Естонії – український дрон був збитий з F-16.
«Це був хороший сигнал стримування, але чи ефективне використання наших обмежених ресурсів – вже інше питання», – сказав Радіо Свобода один із дипломатів НАТО, не уповноважений давати офіційні коментарі ЗМІ.
Інший дипломат вказав на принципову відмінність між ситуацією в Україні та на Балтиці. В Україні дрон може летіти до цілі годинами, і різного роду системи ППО мають час на реакцію. Поблизу кордонів НАТО – лічені хвилини, тож перехоплювати доводиться, як правило, з винищувачів.
Союзники НАТО досі вивчають дешевші альтернативи, дипломати розповідають, зокрема, про майбутні можливості знищення дронів за допомогою лазерів, але, як показує досвід країн Балтії, новітні системи – це досі теоретичне питання.
Підтримка під загрозою?
Ще одне питання, яке турбує дипломатів: чи не вплине ситуація з потраплянням українських дронів на підтримку України. Регулярні інциденти над балтійським небом – навіть без жертв і руйнувань, кажуть, – можуть поступово підривати суспільний консенсус у країнах, які є одними з найпослідовніших прихильників Києва.
Водночас литовська журналістка відкинула такі припущення.
«Я б не сказала, що люди якось роздратовані. Ми є великими прихильниками України й дуже раді, що вона досягає прогресу, а її удари по Росії стають ефективнішими. Звісно, було б краще, якби в нашому повітряному просторі взагалі не було дронів, але жодного роздратування немає», – сказала Мільда Віліканските.
Питання про потрапляння дронів на територію країн НАТО постане 21 травня на зустрічі міністрів закордонних справ НАТО у Швеції. Союзники, за словами дипломатів, мають спільне розуміння: поки Росія веде війну, ризик залишатиметься. Але як на нього реагувати – технічно, дипломатично і публічно – будуть обговорювати.
Форум