Доступність посилання

ТОП новини
13 серпня 2020, Київ 09:56

У Дніпрі провели акцію «Руки геть від мови!»


Активісти пікетували будівлю, де зареєстрований місцевий осередок партії «Слуга народу»

Увечері 15 липня у Дніпрі відбулась акція «Руки геть від мови!»: близько сотні активістів пікетували будівлю, де зареєстрований місцевий осередок партії «Слуга народу», повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Учасники акції вимагали відкликання законопроєкту №2362, який вони вважають антиукраїнським. За їхніми словами документ передбачає зміни до законів про мову та про освіту, які, зокрема, скасують перехід учнів 5-11 класів російськомовних шкіл на українську мову навчання з 1 вересня 2020 року та дозволять викладати частину предметів російською мовою в усіх українських школах. Автором законопроєку є народний депутат України від партії «Слуга народу» з Дніпра Максим Бужанський.

Як сказала учасниця акції Ляля Євтушенко, відповідальність за «антиукраїнський законопроєкт» лежить на всій партії.

«Мета акції – звернути увагу на те, що Дніпро не приймає цього, навіть якщо Бужанський звідси. Я написала в себе на плакаті: «Краще виконуйте свої обіцянки». Одна з обіцянок: «Створити систему підтримки української мови та культури». Я взяла це з програми їхньої партії, з сайту ЦВК. Наступ на мову ми сприймаємо як наступ на Україну, на українську ідентичність», – зазначила вона в коментарі Радіо Свобода.

Учасники акції тримали в руках плакати з написами «Руки геть від мови!». Вони скандували: «Заважає мова? Геть до Ростова!».

З будівлі, де зареєстрована партія «Слуга народу» в Дніпрі, до активістів ніхто не вийшов. Вони наклеїли свої плакати з вимогами на стіни споруди.

Раніше профільний комітет Верховної Ради рекомендував відхилити законопроєкт Бужанського. Тим не менш документ внесли до порядку денного роботи парламенту.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь закликає Верховну Раду не підтримувати законопроєкт Максима Бужанського.

Мовний закон України і законопроєкт Бужанського

Верховна Рада України 25 квітня 2019 року ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який набрав 278 голосів. Він деталізував державний статус та вживання української мови в різних сферах життя: від бізнесу – і до освіти. Навколо кожної з понад 2 тисяч правок точилися запеклі баталії між проукраїнськими та проросійськими силами у парламенті.

Тодішні президент України Петро Порошенко та голова Верховної Ради Андрій Парубій і до, і після голосування говорили про те, що ухвалити мовний закон до завершення їхніх повноважень – це було для них питанням принципу.

Цей закон прийшов на зміну мовному закону «Ківалова-Колесніченка», який давав змогу використовувати замість державної мови регіональну – ту мову, якою володіє понад 10% населення регіону. Таки він обмежував вживання української мови навіть у порівнянні з радянським законом «Про мови в УРСР». Його ухвалення у 2012 році викликало масові протести, що отримали назву «Мовний майдан». У 2018 році закон «Ківалова-Колесніченка» скасував Конституційний суд України. Відтоді, і до квітня 2019 року, Україна взагалі не мала мовного закону.

Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» не лише регулює сфери вживання української мови. Він визнав українську мову одним із державних символів (як герб, прапор та гімн), та передбачив кримінальну відповідальність за наругу за нею або за спроби «запровадження офіційної багатомовності». Відтепер іспит на знання мови став обов'язковим для іноземців, які просять українського громадянства.

Проросійська опозиція в парламенті восьмого скликання не дала за мовний закон 2019 року жодного голосу і заявила, що він нібито «розколює країну».

Володимир Зеленський, який на той час переміг на виборах президента, але ще не вступив на посаду, сказав, що йому важко спрогнозувати наслідки ухвалення закону про мову. І пообіцяв зробити ретельний аналіз документа після того, як стане главою держави: «щоб пересвідчитися, що в ньому дотримані всі конституційні права та інтереси всіх громадян України».

«Моя принципова позиція – держава має сприяти розвитку української мови шляхом створення стимулів і позитивних прикладів, а не заборон і покарань, ускладненням бюрократичних процедур, множенням кількості чиновників замість їхнього скорочення», – відреагував Зеленський.

Однак 10 жовтня 2019 року під час свого пресмарафону шостий президент України дав зрозуміти, що серед його пріоритетів – припинення війни та розвиток економіки, а зміни мовного законодавства пріоритетом не є.

Між тим Венеціанська комісія у своєму висновку від 6 грудня 2019 року наголошує, що чинний мовний закон не зміг встановити необхідний у суспільстві баланс між популяризацією української мови та належним рівним захисту мовних прав національних меншин. Експерти комісії радять Україні призупинити імплементацію тих положень мовного закону, які вже набули чинності, доки не буде ухвалено закону про нацменшини. «Імплементація закону про державну мову без законодавчих рамок для захисту мовних прав нацменшин може призвести до дискримінації людей, які до них належать», ідеться у висновку Венеційської комісії.

Ультраправі партії Угорщини, а також МЗС цієї країни першими в ЄС відреагували на український мовний закон. Угорські політики назвали його «несумісним із європейськими цінностями».

13 липня 2020 року заступник голови фракції «Слуга народу» Олександр Корнієнко попросив внести до порядку денного Верховної Ради законопроєкт щодо мови навчання у закладах освіти, який може змінити українське мовне законодавство на користь російської мови. Верховна Рада планує розглянути цей документ 17 липня.

Автор законопроєкту, депутат «Слуги народу» Максим Бужанський – неодноразово критикував нинішній статус української мови. Він пропонує відтермінувати до 2023 року перехід школярів, які зараз навчаються російською мовою, на українську. Також законопроєкт скасовує правило про те, що принаймні 80% освітнього процесу має відбуватися українською мовою.

Саме цю норму критикують представники проукраїнської опозиції в парламенті, вважаючи її поновленням русифікації та «маніпуляцією», приуроченою до місцевих виборів. Підписи проти ухвалення цього документа зібрала й низка депутатів монобільшості.

Не підтримувати цей законопроєкт закликали парламентський комітет з гуманітарної та інформаційної політики, профільні міністерства, а також мовний омбудсмен Тарас Кремінь. Він вважає, що в разі ухвалення, цей документ звузить сферу застосування української мови.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ

XS
SM
MD
LG