На тлі рішень США та Євросоюзу щодо запровадження ембарго на імпорт російського вугілля та нафти через вторгнення РФ в Україну Індія різко збільшила закупівлі в Росії цих видів палива наприкінці травня та на початку червня. Про це повідомляє агентство Reuters з посиланням на трейдерів та дані з відкритих джерел.
Як стверджується, з 27 травня до 15 червня Індія закупила у 6 разів більше російського вугілля, ніж за той же період минулого року, та у 31 раз більше нафти.
Усього за цей час Індія купила російського вугілля на загальну суму понад 330 млн доларів, а нафти – на суму понад 2,2 млрд. При цьому енергоносії продаються зі суттєвими знижками, які можуть досягати 30 відсотків, стверджують трейдери. Угоди здійснюються в Дубаї та Сінгапурі, російські трейдери приймають оплату як у доларах, так і в індійських рупіях чи дирхамах Об’єднаних Арабських Еміратів.
Індія не долучилася до санкцій, запроваджених країнами Заходу проти Росії, і не засудила агресію проти України, хоч і не підтримала її. Повідомлялося, що США, визнаючи за Індією право купувати російські енергоносії, просили Делі різко не нарощувати обсяг постачання.
Згідно з даними Центру з вивчення енергетики й чистого повітря (CREA), Індія, навіть незважаючи на зростання імпорту, як і раніше, не входить до основних імпортерів російських енергоносіїв. Станом на початок червня вона була на 9-у місці за обсягами постачання – після таких країн, як Китай, Туреччина та Південна Корея, а також низки країн ЄС.
3 червня Рада ЄС офіційно затвердила шостий пакет санкцій у зв’язку з російським вторгненням в Україну. Було ухвалене рішення відмовитися від імпорту російської нафти протягом шести місяців і від імпорту нафтопродуктів протягом восьми місяців.
Виняток передбачено для імпорту сирої нафти трубопроводом до країн ЄС, які в силу свого географічного положення перебувають в особливій залежності від поставок з Росії – йдеться про Угорщину, Словаччину, Чехію.
Раніше в ЄС було запроваджене ембарго на постачання вугілля з Росії.
Ембарго на російську нафту раніше запровадили США і Велика Британія.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
