Україна перехоплює ініціативу на полі бою, і керівництво Росії хоче зменшити рівень її підтримки Європою – цим «хаотичні атаки» Володимира Путіна пояснив єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс, виступаючи 1 червня перед Парламентською асамблеєю НАТО у Вільнюсі.
«Чим більше Україна досягає успіхів, тим нервовішим і відчайдушнішим стає Путін. Мета Путіна – налякати людей у цьому регіоні та в Європі, щоб ми, можливо, припинили підтримувати Україну. Наша відповідь –н е відступати, а подвоїти зусилля: збільшити оборонні витрати й виробництво, підтримати східний фланг і підтримати Україну», – наголосив Кубілюс.
Топпосадовець заявив про важливість дискусії про майбутнє європейської оборонної архітектури, надто на тлі зменшення ролі США в ній. Кубілюс також звернув увагу на відсутність єдиного оборонного ринку в ЄС, і на закупівлю європейськими урядами більшості продукції у власних національних компаній «без відкритих тендерів».
«Росія все ще виробляє більше, ніж Європейський Союз, і це дуже небезпечно. Це створює спокусу для Путіна. Національні парламенти повинні запитати свої уряди: чому наші оборонні індустрії не масштабуються, попри зростання фінансування?» – звернув увагу Кубілюс.
Як приклад оборонний єврокомісар навів Україну: за його словами, з 2022 року вона збільшила обсяги свого оборонного виробництва у 50 разів: «до рівня, який нині здатна виробляти оборонна промисловість Німеччини чи Франції за рік».
«В Україні існують гостра конкуренція, ринкові правила й динамічні інновації в оборонній сфері. Натомість у нас немає єдиного оборонного ринку в Європі, бракує конкуренції, інновацій і промислового нарощування», – зауважив Кубілюс.
Єврокомісар також наголосив на необхідності просувати членство України в Європейський оборонний союз (European Defence Union) – це не вже наявна єдина армія чи офіційна структура ЄС, а радше політична ідея і напрям розвитку, за якого європейські країни значно тісніше координують свою оборону., доки її вступ до НАТО не узгоджений, а вступ до ЄС «може зайняти більше часу».
«Україна має найкращу армію в Європі й, можливо, у світі… Буде важко зрозуміти, якщо ми в Європі не сприймемо як життєво важливий інтерес інтеграцію найкращої європейської – а можливо, і глобальної – військової сили України до нашої європейської системи безпеки», – резюмував посадовець.
25 травня Міністерство закордонних справ Росії анонсувало удари по «центрах ухвалення рішень і командних пунктах» у Києві. У своїй заяві російське міністерство попередило іноземних громадян, включаючи персонал дипломатичних місій і представництв міжнародних організацій, про необхідність якнайшвидше залишити Київ.
Коментуючи цю заяву, Міністерство закордонних справ України заявило, що, за оцінкою української сторони, загальний рівень безпекових загроз з боку Росії для Києва й інших українських міст залишається таким же, як і у попередні роки й місяці. У МЗС наголосили, що на цьому тлі нові російські погрози «є нічим іншим, як безсоромним шантажем». У міністерстві зазначили, що готові сприяти в додатковому посиленні безпеки іноземних дипмісій, які звернуться з таким запитом.
Згодом держсекретар США Марко Рубіо заявив, що очільник МЗС Росії Сергій Лавров у телефонній розмові особисто згадав про попередження Кремля й застеріг американську сторону, що «Київ буде дуже небезпечним місцем». Водночас Рубіо зазначив, що «Київ є дуже небезпечним місцем вже кілька років». Він також заявив, що США готові далі виступати посередником у врегулюванні війни між Росією й Україною.
Сполучені Штати Америки під час засідання Ради безпеки ООН 28 травня висловили різку критику на адресу Росії й закликали її утриматися від обіцяних «системних ударів» по Києву.
Читайте також: «Треба діяти оперативно» – Зеленський про лист Трампу та Конгресу
Форум