У М’янмі на вулицях протестують сотні тисяч людей. Вони вже близько двох тижнів продовжують виступати проти затримання лідерки М’янми Аун Сан Су Чжі та військового перевороту.
Військова хунта попередила продемократичних активістів, щоб вони не збиралися. Однак протести в державне свято Дня Єдності виглядають найбільшими за час політичної кризи в країні.
В Організації Об’єднаних Націй заявили, що військові заарештували понад 350 людей, включно з посадовцями, активістами та монахами. В ООН заявляють, що деякі звинувачення мають «неоднозначні аргументи».
Слідчий ООН з питань прав людини в М’янмі Томас Ендрюс також посилався на звіти та фотодокази, що сили безпеки застосовували бойові боєприпаси проти демонстрантів, порушуючи міжнародне право.
М'янма: десятки тисяч людей вийшли на протест проти військового перевороту (фоторепортаж)
Ендрюс закликав Раду безпеки ООН обговорити санкції, ембарго на зброю та заборону на поїздки військовому керівництву М’янми. Він також повторив запит на проведення місії у М’янмі.
Сполучені Штати Америки закликали членів ООН долучитися до нових фінансових санкцій проти влади М’янми. Вашингтон також попередив про більше заходів для покарання тих, хто відповідальний за переворот країни.
Протести у М’янмі є найбільшими в країні за останні десять років. 1 лютого стало відомо, що військові М’янми здійснили переворот, затримавши фактичну лідерку країни Аун Сан Су Чжі та президента Він М’їна.
Відносини між цивільною владою й армією погіршилися після виборів у листопаді, які військові оголосили сфальсифікованими, бо на них зазнала значної поразки їхня Партія єднання і розвитку Союзу (офіційна назва держави – Республіка Союз М’янма). Парламент повинен був розпочати засідання 1 лютого після перемоги Національної ліги за демократію на виборах.
Військові М’янми, які правили державою Південно-Східної Азії протягом 50 років, зберігали значний політичний та економічний вплив і після приходу до влади Су Чжі на виборах 2015 року. Перед цим політикиня провела загалом кілька десятиліть під домашнім арештом.
