Служба безпеки України не змогла ані підтвердити, ані спростувати поширену раніше активістом Романом Сініциним інформацію про можливе вручення активісту Сергію Стерненку підозри в «умисному вбивстві» у рамках справи про напад на нього, під час якого від завданих Стерненком поранень один із нападників помер.
«Станом на сьогодні запитувану інформацію не може бути надано з огляду на правові обмеження щодо розголошення відомостей досудового розслідування, передбачені частиною першою статті 222 Кримінального процесуального кодексу України», – йдеться в офіційній відповіді СБУ від 14 травня на інформаційний запит Радіо Свобода, надісланий 6 травня.
4 травня, про можливість вручення такої підозри заявляв громадський активіст Роман Сініцин, який повідомляв, що «дедлайн – 15 травня, але швидше за все це відбудеться вже до кінця поточного тижня».
«Вручать підозру і закриють у СІЗО. Очевидно, там буде без права застави», – написав Сініцин.
Пізніше, 6 травня, цю інформацію в коментарі Радіо Свобода підтвердив і сам Сергій Стерненко.
«Мені цю інформацію підтвердили ще щонайменше з трьох джерел: із Офісу генерального прокурора і зі Служби безпеки України. Ну, і ще дотично на це вказує те, що 4 травня мені прийшла повістка, за якою я мав з’явитись до СБУ у справі проти мене на 21 квітня. Це – дуже дивна історія з цією повісткою, тому що зазвичай так роблять тільки для того, щоб потім затримати людину, звинувативши її в тому, що вона уникає зустрічей зі слідчими. Але я не уникаю. Сьогодні знову відправляв клопотання слідчому. І слідчий чудово знає, де я знаходжуся, де мене знайти і мій номер телефону», – зазначив Стерненко.
Із проханням підтвердити або спростувати інформацію щодо можливої підозри активісту Радіо Свобода також зверталося до Офісу генерального прокурора України, однак станом на 14 травня відповіді не отримало.
Тим часом сам Стерненко вважає, що нині слідство не має права кваліфікувати якимось чином його дії під час нападу на нього двох чоловіків 25 травня 2018 року в Одесі.
«Навіть коли ми говоримо про питання моєї оборони (яка, я вважаю, була абсолютно законна), то поки слідство не відповіло на питання, хто замовив цей напад, хто його організував, хто був посередником, а хто виконував, не можна кваліфікувати якось мої дії взагалі. Тому що це взаємозалежні речі», – зазначив він у коментарі Радіо Свобода.
25 травня 2018 року в Одесі двоє чоловіків напали на громадського активіста Сергія Стерненка, коли той увечері повертався додому зі своєю дівчиною. Сам Стерненко зазнав численних ударів голови, а також порізу руки, але поранив своїх нападників, один із них помер.
Це був уже третій замах на Стерненка за три місяці. 1 травня 2018 року в нього стріляли, влучили гумовою кулею в шию. Нападника за допомогою перехожих затримав сам Стерненко.
Перший напад стався 7 лютого того ж року, тоді активіст отримав декілька ударів по голові, а також різану рану руки.
Справа Сергія Стерненка
Сергій Стерненко – громадський активіст та колишній очільник осередку «Правого сектору» в Одесі. Зокрема, брав участь у протестах проти забудови Літнього театру Одеси, після яких його затримували.
У 2018 році на Стерненка скоїли три напади, під час останнього з них він смертельно поранив одного з нападників Івана Кузнецова. Другий учасник нападу Андрій Ісайкул згодом втік з України. Активіст стверджує, що діяв у рамках законного самозахисту. В замовленні нападів він звинувачує мера Одеси Геннадія Труханова, який справу не коментує. Стерненко також заявляв про тиск на слідство з боку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та генеральної прокурорки Ірини Венедіктової.
У березні Офіс генерального прокурора повідомив, що Венедіктова та Аваков обговорювали «вбивство Кузнецова», хоча ця справа є підслідною СБУ. У квітні Венедіктова заявляла, що підозра у справі Стерненка «буде в будь-якому разі».
У «вбивстві» Стерненка звинувачують, зокрема, політики часів Віктора Януковича Андрій Портнов та Олена Лукаш, народні депутати від «Опозиційної платформи – За життя» Ілля Кива та Вадим Рабінович, від «Слуги народу» – Максим Бужанський та Олександр Дубінський. Натомість на захист активіста висловлювалися колишня голова МОЗ України Уляна Супрун, члени ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?», парламентарі від партії «Голос».
11 червня 2020 року Служба безпеки України оголосила Сергію Стерненку підозру в умисному вбивстві та незаконному носінні холодної зброї.
Українська гельсінська спілка з прав людини вважає переслідування активіста політично вмотивованим.
Тим часом 23 лютого 2021 року Приморський суд Одеси визнав громадського активіста Сергія Стерненка винним в іншій справі – про викрадення. Його засудили до 7 років ув’язнення і трьох місяців та конфіскації половини наявного майна за обвинуваченням у розбої. Він відкидає звинувачення та планує оскаржити вирок.
Суддя Віктор Попревич 23 лютого визнав активіста винним за всіма статтями. Його звільнили від відповідальності через збіг терміну давності за обвинуваченням у викраденні людини за попередньою змовою осіб, але присудили ув’язнення за статтями «розбій» та «незаконне зберігання зброї». До оскарження вироку активісту обрали запобіжний захід тримання під вартою.
Серед обґрунтувань свого рішення суддя назвав те, що Стерненко «негативно ставиться» до партії, до якої належав викрадений – йдеться про партію «Довіряй справам» мера Одеси Геннадія Труханова.
Сергія Стерненка, на той момент лідера одеського осередку праворадикальної організації «Правий сектор», а також координатора «Правого сектору» в Комінтернівському районі Одещини Руслана Демчука затримали у вересні 2015 року.
Їх звинувачували у викраденні депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича у квітні 2015 року. Згодом обох звільнили під заставу. Стерненку також висунули звинувачення в незаконному зберіганні зброї, яку він, за його словами, добровільно віддав правоохоронцям.
Стерненко заперечував свою причетність до викрадення і наполягав на політичній умотивованості справи.
23 лютого в українських містах почалися акції протесту на підтримку Сергія Стерненка. Учасники акції анонсували безстроковий протест.
Під час акції біля Офісу президента в Києві активісти заявили, що протест триватиме до звільнення «всіх політв’язнів», включно зі Стерненком.
