Верховна Рада України на засіданні 10 вересня ухвалила в першому читанні законопроєкт про особливу процедуру усунення президента України з посади (імпічмент).
Рішення підтримали 337 народних депутатів.
Пізніше депутати визнали законопроєкт таким, що не потребує підготовки до другого читання (245 голосів). Це рішення викликало обурення низки депутатів, зокрема представників «Європейської солідарності», а також «Опозиційної платформи – За життя».
Вони, зокрема, заявили про порушення регламенту Верховної Ради. Спікер Дмитро Разумков відкинув звинувачення, заявивши, що рішення про те, що законопроєкт не потребує доопрацювання, ухвалив парламент понад 226 голосами.
29 серпня президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт про особливу процедуру усунення президента України.
Згідно з документом, президента можуть усунути з посади в порядку імпічменту винятково у випадку вчинення ним державної зради або іншого злочину. Для цього, зокрема, потрібне письмове подання, підписане більшістю народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, створення спеціальної тимчасової слідчої комісії, звернення до Конституційного суду для перевірки справи й таємне голосування за проєкт постанови про імпічмент президента. Усунення голови держави мають підтримати три чверті народних депутатів від конституційного складу Ради.
3 вересня Верховна Рада підтримала зміни до Конституції й обмежила недоторканність народних депутатів з 1 січня 2020 року.
Ухвалений законопроєкт не скасовує статтю 80 Конституції України (народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність), але прибирає положення, яке унеможливлює притягнення парламентарів до кримінальної відповідальності без згоди Верховної Ради.
Водночас Конституція й надалі гарантує, що народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
