Доступність посилання

17 Жовтень 2017, Київ 01:18

Голова МЗС Угорщини закликав до санкцій ЄС проти України в разі невідкликання закону про освіту


Петер Сійярто

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт буде далі домагатися від Києва відкликання закону про освіту, а якщо цього не станеться, то буде вимагати санкцій Європейського союзу проти України, передає кореспондент Радіо Свобода.

Виступаючи в Будапешті, він заявив, що доля закордонних угорців не є предметом торгу для Угорщини, і через це Україна повинна відкликати свій закон про освіту, що, на думку політика, утискує права нацменшин.

«Ми боротимемося до останнього за відкликання Україною цього закону… В цій справі не може бути компромісу», – наголосив керівник МЗС Угорщини.

Він знову стверджував, що цей закон порушив Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Через те, що угода передбачає зміцнення прав нацменшин, уважає Сійярто, Угорщина ініціює на нараді міністрів закордонних справ країн ЄС у Люксембурзі 16 жовтня процедуру перегляду цієї угоди.

Для цього потрібно скликати Раду з питань асоціації, пояснив міністр, додавши, що Угорщина виступить із ініціативою поставити це питання на порядок денний цього органу. Він, однак, зауважив, що для його затвердження потрібна кваліфікована більшість.

За словами міністра, якщо Україна не вживе необхідних заходів, у силу можуть вступити штрафні санкції ЄС, які торкнуться сфери торгівлі, адже умови асоціації містять домовленість про вільну торгівлю, яка відкриває перед Україною європейські ринки.

Через те, вів далі Сійярто, якщо буде визнано, що Україна порушила основні принципи угоди про асоціацію з ЄС, то наслідком цього може стати запровадження торговельних та економічних санкцій.

Міністр повідомив, що на зустрічі на українському Закарпатті, в Ужгороді, 9 жовтня представники угорської меншини, делегати від громадських організацій, духовенство та педагоги просили угорську владу не відступатися від зайнятої позиції. І тому вирішити цю проблему, на думку Сійярто, може тільки відкликання закону про освіту.

Він назвав «цинічною казкою» аргумент про необхідність ухвалення такого закону внаслідок незнання закарпатськими угорцями української мови і наголосив, що його країна буде спростовувати такі пояснення на всіх міжнародних форумах. Міністр додав, що, на його думку, немає нічого спільного між навчанням рідною (угорською – ред.) мовою і знанням української мови. Поліпшити знання української можливо, і здобуваючи освіту угорською мовою, вважає політик.

Петер Сійярто підтвердив намір узгодити точки зору з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним, який приїде в Будапешт 12 жовтня, проте попередив, що шлях у Європу для України лежить через Угорщину не тільки в географічному сенсі.

Також 10 жовтня в Києві Міністерство закордонних справ України повідомило, що зі здивуванням сприйняло заяву міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто стосовно перегляду Угоди про асоціацію між Україною і Європейським союзом через український закон про освіту. «Угорщина має право порушувати будь-яке питання в рамках ЄС. Але рішення стосовно України не можуть ухвалюватися без України, яка платить надзвичайно високу ціну за своє місце в Європі», – заявили в Києві про прагнення Будапешта розглянути його претензії до України в Євросоюзі і домагатися зміни угоди про асоціацію.

«Ми неодноразово наголошували на своїй відкритості до предметних переговорів. Попри пропозицію української сторони щодо спільного відвідання Закарпаття головами МЗС двох країн, угорська сторона ухвалила рішення здійснити такий візит в односторонньому порядку. Проте міністр закордонних справ України Павло Клімкін готовий відвідати Будапешт 12 жовтня, а міністр освіти і науки України Лілія Гриневич підтвердила готовність зустрітися з міністром людських ресурсів Угорщини Золтаном Балогом у Києві 19 жовтня», – заявили в міністерстві.

«Ми готові до діалогу на міждержавному рівні, на рівні громад та в рамках міжнародних організацій. Ми чекаємо представників угорського парламенту як у Києві, так і в Закарпатті. Але дискусія має вестися на основі аргументів. Ми також запрошуємо наших європейських друзів і партнерів відвідати Закарпаття та поспілкуватися безпосередньо з жителями регіону для розуміння ситуації на місці», – мовиться в заяві МЗС.

Цього ж дня, 10 жовтня, міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що для Києва перегляд Угоди про асоціацію з Євросоюзом можливий лише в контексті забезпечення чіткої європейської перспективи України.

Відповідаючи на заяву голови МЗС Угорщини Петера Сійярто, який 9 жовтня виступив за перегляд Угоди про асоціацію України з ЄС через новий український закон про освіту, Клімкін написав у твітері: «Дуже здивований заявами голови МЗС Угорщини щодо перегляду Угоди про асоціацію. Планую обговорити всі питання 12 жовтня в Будапешті… Підтверджую готовність до діалогу з Угорщиною на всіх рівнях. Говоритимемо про все, у тому числі про видачу громадянам України угорських паспортів і не тільки».

Він також запросив європейських партнерів відвідати Закарпаття.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто 9 жовтня відвідав Ужгород, де зустрівся з керівниками організацій закарпатських угорців та очільниками церков для узгодження точок зору. Він заявив, що новий закон України «Про освіту» «суттєво порушує» принципи Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Через це, сказав міністр, він планує ініціювати наступного тижня на нараді міністрів закордонних справ країн-членів Європейського союзу в Люксембурзі перегляд цієї угоди з Україною.

При цьому, як стверджують джерела Радіо Свобода у Раді ЄС, запит Будапешта про те, щоб порушити це питання на Раді міністрів закордонних справ ЄС, був прийнятий, але до ідеї перегляду Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у Брюсселі ставляться скептично і кажуть, що переглядати цей уже підписаний, ратифікований усіма державами ЄС, включно з Угорщиною, і чинний міжнародний договір практично неможливо.

Угорщина однією з перших розкритикувала ухвалений закон України «Про освіту» від 5 вересня і пригрозила, що через нього блокуватиме всі міжнародні ініціативи України. У Будапешті вважають, ніби стаття цього закону про мову освіти, державну українську, загрожує національним меншинам в Україні, зокрема угорській, що живе в частині Закарпаття. Київ наголошує, що зміни не погіршать вивчення мов меншин і при цьому мають поліпшити вивчення представниками меншин державної мови України.

Серед найбільших критиків мовної статті закону також були Росія, Румунія, Польща. Свої застереження щодо освіти нацменшин висловили Болгарія, Греція і Молдова. Розкритикував закон і голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль.

У Києві заяви угорських представників назвали істеричними. Як дипломатичний демарш із Будапешта до Києва на консультації відкликали посла України Любов Непоп.

Водночас українська влада зробила низку кроків для роз’яснення положень чинного закону, зокрема його мовної статті стосовно нацменшин, закордонним партнерам. Паралельно з цим закон відіслали на експертизу Венеційської комісії Ради Європи. В Києві висловили сподівання, що висновок буде на користь України.

Міністр освіти України Лілія Гриневич у своїх публічних виступах категорично заперечує тезу про те, ніби закон звужує права нацменшин. За її словами, мовою нацменшин збережеться викладання певних предметів, але пріоритетним напрямком у школі, згідно з освітньою реформою, є викладання державною мовою.

12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи на осінній сесії проведе термінові дебати щодо ухваленого в Україні закону «Про освіту».

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Освіта і мова. Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва?​

Державна мова. Західним сусідам України доведеться звикати​

Мовна битва – як Києву знайти порозуміння з Будапештом​

Порошенко: мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам​

Мовні претензії сусідів: Україна пояснила Румунії освітній закон​

Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?​

Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри

Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи

Українська мова як економічний чинник

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG