Наскільки з часом зменшується увага до війни РФ проти України з боку міжнародних ЗМІ? Чому це відбувається і як тримати українські теми у фокусі? Чи впливає висвітлення війни на надання допомоги міжнародними партнерами і як з цим працювати, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Президент України Володимир Зеленський відзначив зниження уваги до війни в Україні серед світової спільноти. Про це він сказав в інтерв'ю Associated Press, опублікованому на початку грудня. Президент тоді зазначив, що Україна бачить наслідки зміщення уваги через конфлікт на Близькому Сході. За його словами, війна в Україні – повномасштабна і глобальна, найбільша з часів Другої світової війни. Тож зміна фокуса може призвести до зменшення економічної та військової допомоги Україні.
- Видання «Детектор медіа» 18 грудня опублікувало матеріал, в якому проаналізувало, як змінилося висвітлення війни в Україні у міжнародних ЗМІ за 20 місяців повномасштабного вторгнення. Аналітики кажуть, що на перших шпальтах друкованих видань світових медіа читачі спостерігали динаміку від посиленої уваги, коли Україна заполонила новинами ледь не весь світ, до спадання інтересу.
- Закономірно, що найбільше уваги та висвітлення війни Росії проти України було у перші місяці після початку повномасштабного вторгнення, пише видання. У лютому та березні 2022 року національні та регіональні видання за кордоном щодня писали про Україну. У квітні минулого року медіа заполонили фотографії злочинів російських військових у Київській області. Буквально всі публікації супроводжувалися тезами про «геноцид» і «знищення української нації».
- Згодом формат згадок про Україну змінився – більше видань почали робити спеціальні репортажі, аналітику й інтерв’ю. Зростала глибина матеріалів, але стрімко падала їхня кількість. Також у матеріалі сказано про те, що іноземні ЗМІ наразі не так багато працюють в Україні через те, що часто тут неможливо працювати чи отримати дозволи для повноцінної роботи. Крім того, кажуть, дуже стрімко падає інтерес до України з боку аудиторії.
«Місяцями не можуть нічого зняти»
Андрій Дубчак – засновник проєкту Donbas Frontliner, журналіст, який співпрацює з колегами з міжнародних ЗМІ та відстежує висвітлення війни в Україні. Він розповів «Новинам Приазовʼя», що цікавість західних медіа до цієї тематики впала. Першою причиною називає проблему з доступом журналістів до лінії фронту.
На лінії фронту дуже-дуже мало іноземних медіа або їхня присутність дуже обмеженаАндрій Дубчак
«Уявіть собі, що приїздить велика команда, наприклад, в BBC, CNN, New York Times, це багато людей, це там дві машини, це сек'юриті, це відомі репортери, це водії, це фіксери, це перекладачі. І от така команда велика приїздить на лінію фронту і очікує щось зняти. І це коштує на день 10 тисяч доларів, наприклад. І ця команда місяць сидить і нічого не робить. Вона так приїхала раз, приїхала два, приїхала три. Ну і, звісно, якщо вони не видають на-гора контент хороший, класний, репортажний, то відповідно редактори урешті ухвалюють рішення про згортання роботи або про її мінімізацію.
На сьогодні насправді я от покатався по лінії фронту, дуже-дуже мало іноземних медіа або їхня присутність дуже обмежена. Відповідно, репортажі не виходять. А що таке репортажі? Це людські історії, це про те, що відбувається, це те, що найцікавіше для людини», – наголосив він.
«Без доступу до фронту»
На висвітлення війни впливає те, що журналістам не надають тривалого доступу до бойових підрозділів, каже Дубчак.
«Наприклад, мені пропонують поїхати познімати міномет. Що це таке? Ти сідаєш з пресофіцером, ризикуючи життям, йдеш на якусь там бойову позицію, тобі дають пів години чи годину, чи дві години. Ти знімаєш, як міномет стріляє або не стріляє. І все, і ви їдете, тому що стає небезпечно, треба покидати позицію після пострілів міномета.
Хто не бачив, як стріляє міномет, це все дуже банально, і фото, і відео. Ти не встигнеш познайомитися з людьми, не встигнеш увійти до них в довіру, відповідно, ти не можеш зробити історію саме про людей, про мінометників, і це стосується всього іншого – піхоти, танкістів, ССУ», – наводить приклад журналіст.
Це призводить до того, що у ЗМІ немає цікавих історій про Україну. Крім того, немає інформації, яка могла б протидіяти російській пропаганді, додав він.
У росіян набагато більше можливостей для маніпуляцій, для проведення ІПСОАндрій Дубчак
«І, відповідно, у росіян набагато більше можливостей для маніпуляцій, для проведення ІПСО, дуже-дуже якісних ІПСО проти України. І ми бачимо, що це відбувається зараз. Тобто вони вкидають потрошку в Телеграм якісь фейки і такі панічні настрої. Вони вкидають їх в ТікТок. Вони масово почали їх вкидати в Фейсбук. Небезпека велика. Вона виникає тому, що в українському інформаційному полі й полі міжнародних медіа не має інформації, яка б діяла як противага цим видам від російського ІПСО і від російських інформаційних каналів», – зауважив Дубчак.
«Загострення повертають увагу»
Начальниця об’єднаного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк стверджує, що журналістам максимально сприяють у їхній роботі, якщо це не шкодить секретності бойових операцій.
Ситуація вздовж лінії фронту постійно динамічна. З її змінами вона може бути більш лояльною для допуску журналістів до лінії фронтуНаталія Гуменюк
«Для того, щоб кудись дійти, треба розпочати шлях. І, як правило, всі ті, хто розпочинає цей шлях, вони туди доходять. Так, він непростий, є певні обмеження, пов’язані з безпекою операцій, але поступово все це долається. Ситуація вздовж лінії фронту постійно динамічна. З її змінами вона може бути більш лояльною для допуску журналістів, до прикладу, до лінії фронту. Ми завжди відкриті до того, щоб це відбувалося. Як тільки це не шкодить безпеці операцій і самому розвитку подій, це завжди спрацьовує», – каже Гуменюк.
Увага світової спільноти зосереджена і на інших військових конфліктах, тому інтерес до України час від часу падає, але потім повертається, зазначила речниця, особливо якщо ситуація загострюється.
«Така хвилеподібна траєкторія зацікавленості ЗМІ й звичайних людей, вона не вперше спостерігається. Ми вже бачили трошки спад в зацікавленості, потім він знову повертається. Коли люди далекі від лінії фронту і не відчувають безпосередньо для себе загрози, цікавість до цього напрямку, звісно, в них вщухає трошки. Але, на жаль, напевно, потужні атаки, які очікувані і прогнозовані найближчим часом, можуть повернути зацікавленість світу до наших проблем, до ходу бойових дій в Україні, тому що ворог не заспокоївся», – зауважила Гуменюк в коментарі для «Новин Приазовʼя».
Втоми немає?
Головний редактор спільної редакції 7 фінських газет Lännen media Матті Посіо розповів «Новинам Приазов'я», що відносна пауза у висвітленні подій в Україні спостерігалася місяць тому. Втім, зараз увага активізувалася через нещодавні візити президента Зеленського до західних країн, а також через рішення Європейського союзу розпочати переговори щодо приєднання України до ЄС.
«Візити Зеленського – буквально скрізь. У Сполучених Штатах, у Європі. Зустріч із фінським президентом, скандинавськими лідерами в Осло. Рішення щодо Євросоюзу. Загалом Україна знову повернулася на шпальти видань. І тут, на мою думку, особливо вже турбуватися не треба. Але зрозуміло, що логіка новин така, що кожен випадок, кожен злочин проти українського народу, суспільства, проти військових неможливо висвітлювати на такому самому рівні, як це було раніше. Але мені здається, що всім це все ясно. І коли щось велике відбувається, це обов'язково висвітлюватиметься», – переконаний він.
Європейське суспільство не має втомитися від новин про війну, вважає журналіст. Оскільки безпека Європи залежить від ситуації в Україні.
Він зауважив, що зараз йде гібридна атака Росії проти Фінляндії на східному кордоні та в інших формах. Всім зрозуміло, що все це взаємопов'язано, каже Матті Посіо: «Але це нормально теж, що людям просто треба читати щось інше. Просто треба десь набратись оптимізму. І загалом це є».
Незалежно від щоденного висвітлення подій в Україні, в західному суспільстві є розуміння того, які загрози несе Росія, і що це стосується кожного, додав редактор.
«Показувати війну через долі людей»
Директор Інституту світової політики Євген Магда вважає, що іноземні ЗМІ менше говорять про Україну, оскільки війна набула позиційного характеру і тепер складніше знайти нові інформаційні теми.
Всі історії війни з Росією розповідати через історії людейЄвген Магда
«Наприклад, The Wall Street Journal написала про рекордний снайперський постріл, але з цим треба працювати, треба було працювати з журналістами, їх привезти, показати цього снайпера, розповісти про нього. Тобто нам треба насправді всі історії війни з Росією розповідати через історії людей, через долі людей, і тоді це буде спрацьовувати. Цей ефект, коли просто приїжджали західні кореспонденти і за будь-яку ціну просто показували, як іде війна, мені здається, ми цей сегмент вже заповнили по вуха. Далі вже не треба, бо немає такого інтересу», – каже Магда.
Україна в ЗМІ та західна допомога
Прямої залежності надання західної допомоги від висвітлення війни у ЗМІ немає, каже політолог. Втім, Україна повинна мати системну інформаційну політику, орієнтовану на західне суспільство.
«Fox News і СNN показали сюжет про одного і того самого героя, відповідно, завтра Конгрес США проголосував за виділення Україні додаткових коштів. Ні, це так не працює. Нам треба створювати певний усталений образ нашої держави в оточуючому світі. Нам треба про нього говорити, нам треба про нього розказувати. Тому давайте ми будемо шукати неординарні кроки, давайте показувати ситуацію через долі людей і показувати, які зміни відбуваються у нас всередині крани», – підкреслює він.
Магда вважає, що вже недостатньо самих декларацій, що українці захищають Захід від Росії, оскільки не всі на Заході це усвідомлюють.
«Вони можуть цього не розуміти, і немає в цьому нічого страшного та екстраординарного. Ми маємо до цього ставитися спокійно, ми маємо це усвідомлювати і ми маємо з цим працювати», – каже політолог.
Війна в Україні є наймасштабнішою станом на зараз у світі. Вона не зникне з інформаційного поля, проте від якості її висвітлення залежить дуже багато, впевнений Магда. Але це не означає, що треба спочивати на лаврах.
Чим більше ми отримаємо західної зброї, тим менше у нас буде втратЄвген Магда
«Треба, з одного боку, організовувати пресгрупи, щоб вони їздили тут і дивилися на це. З іншого боку, організовувати заходи на Заході, щоб там журналісти, які працюють, теж могли побачити. Тобто це має бути зустрічний рух, а не рух в одному напрямку. Ми повинні усвідомлювати, що від якості й інтенсивності нашого інформування світу про те, що відбувається в Україні, залежить дуже багато. Ми не маємо мати сумнівів, що ми переможемо, але чим швидше ми переможемо, тим теж менше у нас буде втрат. Чим більше ми отримаємо західної зброї, тим менше у нас буде втрат. І це має бути головною аргументацією для всіх нас», – додав він.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум