Доступність посилання

ТОП новини

«Евакуюватися або замерзнути». Українців закликають не зимувати в окупації


Через сильні руйнування газових систем неможливо відновити газопостачання Маріуполя, в тому числі для роботи котельних
Через сильні руйнування газових систем неможливо відновити газопостачання Маріуполя, в тому числі для роботи котельних

Яким буде опалювальний сезон в Україні в умовах війни? Чи існує загроза для жителів окупованого півдня залишитися взимку без тепла? Які прогнози запуску опалювального сезону в Маріуполі? Чи можлива наразі евакуація з тимчасово окупованих регіонів півдня і як це відбувається? Яку саме підтримку надає держава евакуйованим людям? Все це зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

  • Міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук 9 серпня повідомила про обовʼязкову евакуацію для жителів Донецької області, де взимку не буде опалення через пошкоджені обстрілами газові мережі. Як зазначила чиновниця, у громадян буде можливість відмовитися від виїзду у письмовій формі.
  • 11 серпня Верещук заявила про можливе поширення обов’язкової евакуації на низку областей, що постраждали від бойових дій. «Частина міст, сіл Запорізької області, Херсонської області, Харківської області можуть опинитися без засобів до життя: опалення і світла», сказала вона.
  • 14 серпня, перебуваючи в Запоріжжі, Верещук закликала до евакуації жителів Херсонської області, особливо жінок з дітьми, оскільки наближається «важка зима».
  • З Херсонської області вже виїхало близько 50% населення, за даними Херсонської ОВА, очікують на евакуацію понад 20 000 жителів області. Більшість херсонців виїжджають на підконтрольну владі України територію Запорізької області. Для допомоги таким людям у Запоріжжі відкрили Центр підтримки переселенців «Я – Херсон».
  • Директор Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Запорізької ОВА Віталій Литвиненко зазначив, що у місті Запоріжжя готуються котельні для подальшої експлуатації, у тому числі триває робота з накопичення вугілля. Стосовно тимчасово окупованих територій посадовець зауважив, що «ці питання будуть розглядатися окремо». Однак обласна влада рекомендує, за можливості, «утеплювати оселі та проводити термомодернізацію житлових будинків». У випадку, якщо буде відсутнє газо- й електропостачання, «ухвалюватимуться відповідні рішення щодо евакуації населення в інші регіони України», сказано в повідомленні ОВА.

«Заміновані дрова»

Голова Василівської об'єднаної територіальної громади Запорізької області Сергій Каліман повідомив, що на сьогодні ситуація з опаленням в окупованій Василівці критична, тому що у громаді повністю відсутнє постачання газу.

Практично в кожній посадці в нас знаходяться російські війська. Дуже багато в посадках у нас стоять розтяжки, заміновані, тому люди бояться йти та запасатися дровами
Сергій Каліман

«Що стосується нашої території, то практично в кожній посадці в нас знаходяться російські війська. Дуже багато в посадках у нас стоять розтяжки, заміновані, тому люди бояться йти та запасатися дровами. Я впевнений, що люди розраховують на старі запаси», – запевнив Каліман.
«Дуже багато на сьогодні до нас дзвонять, приїжджають з окупованих частин люди, які в Запоріжжі купляють буржуйки, закуповують котли твердопаливні, щоб була можливість топити вугіллям, дровами, кожен намагається знаходити вихід з цієї ситуації»
, – додав він.

Про загрозу зриву опалювального сезону також повідомив мер окупованого Мелітополя Іван Федоров. Адже внаслідок пошкодження системи в ході бойових дій під Оріховом на тимчасово окупованій частині Запорізької області газу немає.

Іван Федоров
Іван Федоров
Ми чітко розуміємо, що газу не буде, і тому опалювальний сезон точно не розпочнеться
Іван Федоров

«Дійсно проблема сьогодні існує, проблема в тому, що сьогодні немає газу на тимчасово окупованій частині Запорізької області. Мабуть, все ж таки 90% опалення – воно газове, навіть 95%. Тому ми чітко розуміємо, що газу не буде, і тому опалювальний сезон точно не розпочнеться», – сказав Федоров.

Він також додав, що наразі провести евакуацію з непідконтрольної українській владі території Запорізької області майже неможливо.

«Двічі нам вдалося провести організовану евакуацію, другий раз був досить важкий. Всіх водіїв зсадили в один автобус, а всі інші автобуси вкрали і сказали, що треба їхати без людей. Три дні також пані Ірина Верещук, ОВА вели перемовини, щоб повернути автобуси й забрати людей. Тому остання евакуація була досить жорстка і після цього рашисти не дають змогу нам проводити централізовану евакуацію», – повідомив мер Мелітополя.

«У черзі на виїзд по пʼять днів»

Виконувачка обов'язків міського голови Херсона Галина Лугова розповіла «Новинам Приазовʼя», що евакуація з регіону, який також частково окупований, зараз відбувається переважно за підтримки волонтерів, працюють 8 евакуаційних автобусів.

Дуже рух насичений, перевантажений, люди стоять по 4-5 днів під пекучим сонцем. Є випадки, коли були летальні наслідки
Галина Лугова

«Це дуже плідна співпраця з волонтерами, волонтерськими організаціями, і на цьому напрямі є рухливі зміни. Лише за один день було вивезено 2 тисяч людей і 700 з них були жителі саме Херсонщини.

Така робота продовжується, тому що багато людей, які бажають виїхати – на сьогодні їх близько 20 тисяч. Дуже рух насичений, перевантажений, люди стоять по 4-5 днів під пекучим сонцем. Є випадки, коли були летальні наслідки у людей похилого віку. Не витримує серцева система такого перевантаження», – повідомила Лугова.

Разом із цим, вона вказує на те, що безпечні перевезення наразі ніхто гарантувати не може, проте все ж закликає евакуюватися всіх жителів Херсонської області та запевняє, що «держава кожному допоможе адаптуватись в нових умовах».

Немає 100% гарантії ні для кого, ні для волонтера, який сидить за кермом, ні для тієї людини, яка погодилася і сіла до автобуса, або до машини людини
Галина Лугова

«Ризикують всі, немає 100% гарантії ні для кого, ні для волонтера, який сидить за кермом, ні для тієї людини, яка погодилася і сіла до автобуса, або до машини людини. Тобто гарантії немає ніяких, але люди виїжджають. Я хочу переконати людей, що робити це необхідно, робити це треба, як би складно не було, але краще жити на свободі», – сказала Лугова, запевняючи, що люди не залишаться без підтримки після евакуації.

З минулих вихідних у Запоріжжі запрацював транзитний хаб, де переселенці з Херсонщини можуть отримати першочергову допомогу.

За даними Лугової, в хабі можна переночувати, отримати гаряче харчування і гуманітарну допомогу, укласти декларацію з лікарем, проконсультуватися з юридичних питань, поговорити з психологом та оформити необхідні документи. Такі центри також є у Вінниці, Івано-Франківську та Чернівцях, каже чиновниця. Перебувати в хабі можна протягом 3-х діб. Там же є автобуси, які здійснюють перевезення в напрямку кордону з Європою та по Україні.

«Тиск та переслідування волонтерів»

З початку військового вторгнення на Херсонщині почала роботу волонтерська організація Humanity, яка допомагає охочим евакуюватися з області. За словами волонтера Стефана Воронцова, наразі у списках на евакуацію лише пенсіонери, жінки та діти.

У списках на евакуацію лише пенсіонери, жінки та діти, кажуть волонтери
У списках на евакуацію лише пенсіонери, жінки та діти, кажуть волонтери
20 тисяч людей чекають, коли їм напишуть і це здебільшого Херсон
Стефан Воронцов

«В нас зараз черга 200 осіб. Тобто ми призупиняємо (евакуацію – ред.), коли у нас накопичується понад 300. А у людей з команди, що займається безкоштовною евакуацією, у них 20 тисяч необроблених заявок зараз. Тобто 20 тисяч людей чекають, коли їм напишуть і це здебільшого Херсон. Близько 15 тисяч з Херсону», – розповів волонтер.

Воронцов зазначив, що зараз евакуація ускладнена через переслідування волонтерів російськими військовими.

«Ми вже мали їхати, але здійснився рейд на наших водіїв, на наших волонтерів. До 4-х з них вдерлися у квартири – на місці була тільки одна жінка, її викрали, вона «на ямі», з нею немає зв'язку. До інших волонтерів-водіїв вривалися. Одна жінка каже, що у неї обшуки щоденно, вона в Херсоні. Знайшли особу, яка нас здала, не знаю заради чого, мабуть, колаборант, який в довіру втерся», – повідомив Воронцов.

З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини півдня України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

Хто залишається в окупації?

Волонтер організації Humanity розповів, чому частина людей досі не має бажання залишати окуповану територію.

«Основна мотивація у дорослих людей, у пенсіонерів – їм здебільшого немає куди їхати. Або, якщо хтось з родичів їх забирають, вони кажуть «ми не хочемо бути біженцями, в нас є дім, кішка, ми тут народилися, шість місяців тут пережили і ще переживемо» – така стара закалка», – каже Воронцов.

«На одну молоду особу приходиться 10 старих пенсіонерів. Тобто, молодь допомагає і не може виїхати. Четверта категорія – ті у кого немає коштів. Вони накопичують і вже тоді виїжджають. Багато хто не знає про безплатну евакуацію», – пояснив волонтер.

Голова Василівської ОТГ Сергій Каліман вважає, що найбільшою проблемою є евакуація сільського населення. За його словами, кожен має худобу та певне майно, яке бояться залишити.

«Проблема дуже велика в житлі. Ті, в кого є рідня, вже виїхали, а залишилися ті люди, в яких немає можливості виїхати. А, по-друге, якби і була б можливість виїхати, то немає куди. На пенсію мізерну ви не зможете винайняти житло.

А живучи там, де вони живуть, – є городи, десь посаджена картопля, є консервація, люди хоч якось можуть вижити. На сьогодні це дуже складно і люди в розпачі», – повідомив голова Василівської територіальної громади.

«Маріупольці повертаються»

Про ситуацію з евакуацією з розбомбленого Маріуполя, який також перебуває зараз в російській окупації розповів депутат Маріупольської міської ради Дмитро Забавін. За його даними, черги спостерігаються, як на виїзд з міст, так і на вʼїзд.

Щоб проїхати весь шлях від Василівки до Маріуполя це десь три-п'ять-сім днів
Дмитро Забавін

«Через Василівку люди виїжджають, але є великі черги в обидва боки. Треба записуватися за місяць, щоб потрапити у місто або виїхати з міста. Є штучні перешкоди, які складаються з боку окупантів.

Багато людей чекають і тиждень у автівці, щоб проїхати на підконтрольну територію. Щоб проїхати весь шлях від Василівки до Маріуполя це десь три-п'ять-сім днів», – повідомив депутат.

Забавін зазначив, що у Маріуполі досі перебуває близько 150 тисяч людей. Деякі жителі намагаються повернутись в місто за речами.

У Маріуполі досі перебуває близько 150 тисяч людей, відзначає українська влада
У Маріуполі досі перебуває близько 150 тисяч людей, відзначає українська влада
Велика кількість людей повертається до Маріуполя, щоб забрати свої вцілілі речі
Дмитро Забавін

«Більшість маріупольців не сприймає окупацію і виїхали з території, яка контролюється РФ. Велика кількість людей повертається до Маріуполя, щоб забрати свої вцілілі речі. І ці люди їдуть на 2 тижні, максимум на місяць, потім повертаються. Тому, власне кажучи, є така міграція», – розповів політик.

Він також розповів про причини, через які деякі маріупольці залишаються в окупованому місті.

«Збереглося житло, люди бояться залишити те, що у них є, бо з боку окупантів йдуть постійні погрози, що буде інвентаризація і таке інше. Люди, у кого вцілили домівки, вони залишаються сторожити своє житло.

Також багато прикладів, коли відмовляються виїжджати старі батьки і діти залишаються з ними, тому що не можуть покинути 80-90 річних батьків – це друга історія.

І є третя історія, вона найменша – це колаборація. Це люди, які залишилися працювати в створеній окупантами адміністрації міста, не тільки чиновники, також спортсмени, які вже проводять змагання у РФ», – пояснив Забавін.

Депутат наголосив, що люди, які перебувають в Маріуполі, усвідомлюють ймовірні проблеми з опаленням взимку. Тому чимало з них збираються виїжджати саме у вересні-жовтні.

Російські військов у захопленому Маріуполі, травень 2022 року
Російські військов у захопленому Маріуполі, травень 2022 року

«Щоб його (опалення – ред.) відновити, треба понад рік. На прикладі водопостачання, коли окупанти дали воду, вона йде без фільтрування зі Старокримського водосховища. Вона не є питною, проби не відбираються. І вона доходить на 1-2 поверх, тому що помпи не працюють і система каналізації теж не працює, все це скидається напряму у річки та у море», – повідомив Забавін.

Окупаційні сили через підконтрольні їм ЗМІ повідомляли, що Росія відновила газопостачання в Приморський район Маріуполя. Але, як зазначає маріупольське видання 0629, насправді газу в місті немає.

ЗМІ посилається на генерального директора «Маріупольгазу» Сергія Олефира. Він повідомив, що у Маріуполь газ заходив з боку Лівобережжя та селища Мирний і далі розподілявся по всьому місту. Але зараз це неможливо через сильні руйнування газових систем.
Оскільки маріупольські котельні працюють на газі, опалення взимку не буде, стверджує директор департаменту з питань управління енергетичними підприємствами Маріупольської міської ради Костянтин Писмарьов.

  • Російські війська взяли Маріуполь у блокаду в березні 2022 року.
  • 20 травня Міністерство оборони Росії заявило, що завод «Азовсталь» у Маріуполі, який був останнім оплотом оборони українських військ у місті після того, як більшу частину його території захопили російські військові, перейшов під контроль сил РФ.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.

«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG