Що відомо про нові місця поховань, які з'явилися у Маріуполі після повномасштабного вторгнення Росії? Чи можливо встановити точну кількість загиблих маріупольців? Де хоронять загиблих російських військових на окупованих територіях України, і чому їх не вивозять до Росії? Про це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- У Маріуполі цієї весни знайшли нові масові поховання, їх відстежили на оновлених картах в Google Maps. Про це 26 квітня у своєму телеграм-каналі повідомив радник міського голови Петро Андрющенко. За його словами, карту всіх кладовищ Маріуполя детально пропрацювали та знайшли нові сектори масових поховань на Новотроїцькому кладовищі. Сектори за розмірами візуально більші за братські могили у селі Виноградне або у Мангуші.
- Маріупольська міська рада 12 травня також повідомила, що у місті збільшуються кладовища. Зокрема, на Старокримскому цвинтарі великий сектор свіжих поховань. У секторі №21 помітно збільшилася кількість нових могил. Це може свідчити про зростання смертності, адже у Маріуполі падає рівень медичної допомоги. Відсутність фахівців та сучасного обладнання призводить до того, що люди не отримують кваліфікованої допомоги, зазначають у міськраді.
- Там також нагадали, що за даними журналістів Associated Press, наприкінці минулого року в Маріуполі виявлено понад 10 тисяч нових могил. Супутникові знімки показали, що більшість могил розташовані на кладовищі в селищі Старий Крим. За попередніми даними, у місті загинуло понад 22 тисячі людей. Втім, ця цифра може бути в декілька разів більшою, додали у міськраді.
Нові місця поховання після вторгнення РФ
Петро Андрющенко зазначав раніше, що Новотроїцьке кладовище (лівобережний цвинтар) було зачинене та під контролем окупантів приблизно до середини липня минулого року. Кого там поховано та в який період, наразі невідомо. З'ясувати це буде можливо лише після деокупації Маріуполя, зазначив радник міського голови.
Пізніше Андрющенко уточнив, що вдалося встановити – фото кладовища були зроблені точно після 16 березня, але до травня минулого року. Деякі фото зроблені після 20-х чисел квітня 2022 року. Весь цей час цвинтар був під контролем російських військових. І в цей період українська влада вже не мала змоги організовувати там поховання, а російські окупаційні сили ще не займалися цим і не проводили ані ексгумацій, ані зборів тіл загиблих по вулицях, зауважив радник міського голови.
Імовірно, що згадане поховання – цвинтар вбитих при штурмі Маріуполя російських військових, припустив Андрющенко. Де на лівобережжі міста зберігалися тіла – досі невідомо. З умовного правобережжя (з напрямку Мангушу та Нікольського) російські військові після окупації районів міста позбирали тіла та довгий час зберігали їх на території ринку Азовський. Потім їх вивезли до Росії, повідомив радник мера.
У коментарі «Новинам Приазов'я» радник міського голови Маріуполя розповів, що після повномасштабного вторгнення з'явилися 4 нові місця поховань, де хоронять цивільних.
«Так званий 21-й сектор у Старому Криму – це є природний цвинтар Маріуполя. Новий цвинтар в селищі Мангуш, це за 18 км від Маріуполя. Новий сектор поховань на лівобережжі – це селище Виноградне, що примикає до Маріуполя, фактично теж є частиною міста. Нові братські могили одразу з’явилися на старому нашому цвинтарі – це так званий Некрополь, але зараз звідти вже ексгумовано всіх і перепоховано в Старому Криму. І от знайшли ми нещодавно після оновлення гугл-карт новий сектор на лівобережному закритому кладовищі, хто там похований, досі не можемо зрозуміти», – розповів Андрющенко.
«Приховують кількість загиблих»
Вбитих російських військовослужбовців із Маріуполя, як правило, вивозять, каже він. Що стосується загиблих цивільних, іноді їхні тіла ще досі ексгумують. Організація поховання у Маріуполі коштує 20-25 тисяч російських рублів, повідомив Андрющенко.
Ти сам маєш упізнати труп в тисячах трупів, десятках тисяч, того, кого ти шукаєшПетро Андрющенко
«Зараз, що там роблять з трупами? Якщо це багатоповерхівка під знесення нічого не роблять, просто зносять і викидають разом з будівничим сміттям, якщо це невелика кількість і в такому стані, що можна перепоховати, або не знесені ними... Іноді ексгумують, іноді просто нічого не роблять, удають, що не знайшли. Як знайти, якщо ти не знаєш, де шукати? Всі ці дані закриваються, дають щось гортати іноді – ти сам маєш упізнати труп в тисячах трупів, десятках тисяч, того, кого ти шукаєш. Довідку так само піди ще отримай, тому що немає документів у тебе власних. Тому це все одна велика проблема насправді», – розповів він.
Яка кількість людей загинула в Маріуполі, досі невідомо. Російські окупаційні сили мають базу даних, яка може містити більш точну інформацію, втім, вони її ретельно приховують, додав Андрющенко.
«Вони її оберігають приблизно, як ядерну валізку. Ми вже навіть пробували її викупити через наших людей, через ті самі хабарі, але неможливо. Дійсно серйозно ФСБшники до цього ставляться. Якщо уважно подивитися, жодного разу російська сторона не озвучила жодної цифри щодо загиблих у Маріуполі», – зауважив він.
З огляду на бойові дії та окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Тіло залишили в гаражі»
Жителька Маріуполя Евеліна Коновка розповіла «Новинам Приазовʼя», що через російські обстріли у березні минулого року втратила свого чоловіка. Поховати його тоді можливості не було.
Пролунав один єдиний вибух і мені стало зрозуміло, що чоловік мій вже не повернетьсяЕвеліна Коновка
«14 березня десь без п’яти другої він побіг другий раз у гараж, бо трошечки припинились обстріли. Пролунав один єдиний вибух і мені стало зрозуміло, що чоловік мій вже не повернеться. Чоловік мій загинув, скоріш за все, одразу, бо в нього була відірвана нога права, відірвана ліва рука, осколок в серці», –розповідає жінка.
За її словами, спочатку тіло чоловіка затягли у відкритий гараж, який був поряд і залишили його там.
«Написали на папері дату народження, місце проживання і ті записки залишили в кишенях, прив’язували до рук, до ніг. Але мародери також ходили потім, все це відкривали, викидали. Потім ще десь через тиждень перед від’їздом хлопці бігали туди, дивились, знову вкладали всі записки, бо в нього вже не було тих записок, хтось шукав якісь цінні речі, що можна зняти», – каже Евеліна Коновка.
Тіло чоловіка пролежало на вулиці понад місяць, переміщувати тіло під обстрілами було небезпечно, розповіла жителька Маріуполя.
Більше ніж місяць тіло лежало на вулиціЕвеліна Коновка
«І ще був мороз -10градусів, земля була мерзла. 20 березня ми виїжджали з міста, це я останній раз бачила тіло чоловіка. Як мені потім сказали сусіди, які залишились в Маріуполі, що тіло мого чоловіка пролежало до 25 або 26 квітня. Тобто з 20 березня більше ніж місяць тіло лежало на вулиці. Потім приїхали представники «МНС» «ДНР» («ДНР» – незаконне збройне угруповання, визнане в Україні терористичним – ред.) чи Росії, «асвабадітєлі», і забрали тіло. І хоча сусіди їм сказали, хто це, вони (окупанти – ред.) зауважили, що це буде тіло під номером», – повідомила жінка.
«Відмивання грошей на мертвих»
Евеліні згодом вдалося дізнатися, що її чоловік похований начебто в одній із братських могил у Маріуполі. Але щоб дізнатися, в якій саме, треба повертатися в окуповане місто.
Тіла в тому «морзі» лежали під сонцем, без холодильників, навіть не накритіЕвеліна Коновка
«Ці працівники сучасної «влади» в Маріуполі сказали приїжджати, здавати ДНК-тест, щоб дізнатися, в якій він могилі похований. Або дивитися сказали фотографії. У них є каталог тіл, 80 тисяч осіб, можна приїздити і подивитися. Тіла в тому «морзі» лежали під сонцем, без холодильників, навіть не накриті. Видовище жахливе, ті хто там був розповідав, що запах жахливий, ця трупна отрута тече, ходити треба було в гумових чоботах», – розповіла жінка.
Окупаційна влада надає інформацію про загиблих маріупольців лише за гроші, каже Евеліна.
«Знайомі розповідають, вони просять гроші за ці експертизи і буквально за три дні по ДНК-експертизі кажуть, де тіло, але це нереально. Знаючи, як проходить така експертиза у Києві, коли немає такої кількості загиблих, це займає не три дні. То це просто відмивання грошей на людях, які хочуть якось заспокоїтися, дізнатися, повірити що це їхній родич. Я навіть не уявляю, як люди можуть упізнати людину, яка півтора місяця лежала під сонцем. Я бачила фотографії тіл, що з ними відбувається після цього. Це дуже важко впізнати», – каже жителька Маріуполя.
Стихійні кладовища на Донбасі
Директор Інституту стратегічних досліджень та безпеки, правозахисник Павло Лисянський розповів «Новинам Приазовʼя», що на окупованих територіях Донецької й Луганської областей відомо щонайменше про 7 нових кладовищ, де, імовірно, хоронять російських військових.
Ховали на стихійних кладовищах, десь в посадках або знищували тіла на заводах, у крематоріяхПавло Лисянський
«З'явилося багато нових кладовищ. Ті, кладовища, які були розширені на ТОТ Луганської та Донецької областей, там є нові ділянки для продовження кладовищ, їх виділяє окупаційна влада. Також є стихійні кладовища. Напевно, вони пов'язані з тим, що росіяни ховали загиблих, вбитих окупантів, не хотіли просто, щоб вони рахувались, як убиті, бо потрібно сплачувати кошти родинам. Тому їх ховали на стихійних кладовищах, десь в посадках або знищували тіла на заводах, у крематоріях, на початку таке було», – розповів Лисянський.
У такий спосіб Росія приховує справжню кількість загиблих військових, вважає правозахисник. Він каже, що їх вважають або зниклими безвісти, або «на завданні».
В Кремль доповідають, що ці люди не загинули, а ще виконують якісь завданняПавло Лисянський
«Кремль економить кошти, виплати родинам загиблих і таким чином добре всім, крім тих людей, яких мобілізували, та людей, чиїх родичів вони мобілізували. Вони ж стихійно поховали, забули і все, а реальні цифри приховали. Сказали, що група вийшла на завдання, поки що на зв'язок не виходила і все, а в Кремль доповідають, що ці люди не загинули, а ще виконують якісь завдання», – пояснює Лисянський.
«Вмовляють кремувати тіла»
Лисянський також зазначає, що організація поховань цивільних людей – це бізнес, на якому заробляють окупаційні адміністрації.
«В принципі, такий бізнес ритуальних послуг, він є будь-де. Але в них є певна черга на сьогодні, є переповнені в них морги, вони (окупаційні сили – ред.) вмовляють більше людей, щоб не ховали, а кремували, щоб не займати місце на кладовищі. Тож в них зараз є проблема, де розміщують нові кладовища», – стверджує правозахисник.
На окупованих частинах Донецької й Луганської областей продовжують знаходити тіла загиблих російських військових, додав правозахисник.
Незацікавлена РФ в знаходженні та ідентифікації й підтвердженні особистості загиблих своєї арміїПавло Лисянський
«Якщо знаходять місцеві, якісь останки, викликають окупаційні органи влади, а якщо це знайшли окупаційні органи влади, то вони зв'язуються з військовими, військові вже ухвалюють рішення, що робити з цими тілами. Щодо того, як їх ідентифікують, їх можуть зовсім не ідентифікувати. Незацікавлена Російська Федерація в знаходженні та ідентифікації й підтвердженні особистості загиблих своєї армії», – зазначив Лисянський.
Крим: «ховають тихо»
Журналістка проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії Вікторія Веселова розповіла, що на окупованому півострові російська влада також намагається приховати факти загибелі військових Росії.
Ховають дуже тихо, без резонансу, без висвітлення в медіаВекторія Веселова
«Якщо навіть в Крим доставляють тіла загиблих військових РФ, то їх ховають дуже тихо, без резонансу, без висвітлення в медіа. І про їхню смерть взагалі вдається дізнатися тільки через дуже багато часу», – розповідає журналістка.
Вона зазначила, що може кілька місяців пройти після похорон перш ніж стане відомо, що така людина загинула.
«Як це можна дізнатися? Це робиться таким чином, що окупаційна влада Криму організовує жалобні заходи на пам'ять цих людей і присвячує їм якісь меморіальні дошки чи інші речі на їхню пам'ять. І ось таким чином можна дізнатися, що ця людина воювала проти України, вона загинула і похована в Криму», – додала Веселова.
«Ідентифіковано 300 поховань»
Наразі журналістам вдалося ідентифікувати близько 300 таких поховань, втім, їхня кількість може бути більшою, каже вона.
«Ці цифри збігаються з даними представництва президента України в АРК, які ведуть свою статистику. Скільки всього російських військових, які загинули під час повномасштабного вторгнення до України й були поховані в Криму, ця кількість невідома, тому що вона приховується», – додала Веселова.
За її даними, загиблих російських військових хоронять у всіх районах окупованого Криму. Однак до цих поховань немає вільного доступу зараз, щоб журналісти могли побачити, наскільки це масове явище і чи створюються якісь окремі сегменти на кладовищах для військових РФ. Для російської ж окупаційної влади приховувати кількість загиблих вигідно, впевнена журналістка.
«Щоб не створювати якихось негативних настроїв в суспільстві, вони дуже активно приховують кількість своїх загиблих», – додала Веселова.
- Журналістам Російської служби Бі-Бі-Сі разом із «Медіазоною» і групою волонтерів вдалося встановити імена 24 005 російських військових, які загинули під час повномасштабного вторгнення в Україну.
- Найбільше втрат протягом останніх місяців припадає на загони, створені із в’язнів, відзначають дослідники. Наразі відомі імена 4315 загиблих ексув’язнених. Також відомо про смерть 2293 мобілізованих росіян – 60 відсотків із них загинули в період від 1 грудня.
- Свердловська область і Краснодарський край Росії продовжують лідирувати за кількістю підтверджених втрат.
- Міноборони Росії не розкриває дані про втрати особового складу та не коментує цифри, які озвучують журналісти.
- Водночас у Генштабі Збройних сил України станом на ранок 26 травня заявили, що Росія від початку повномасштабної війни втратила 205 720 своїх військових.
- Україна також не розголошує дані про свої втрати. У березні американська газета The Washington Post із посиланням на неназваних американських та європейських офіційних осіб написала, що втрати України у війні нібито становлять 120 тисяч загиблих і поранених солдатів. Секретар парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко назвав ці дані перебільшеними.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
