В окупованому Криму зростає кількість могил військовослужбовців російської армії, які загинули під час повномасштабного вторгнення в Україну. Кримські військові втрати Росії, за мінімальними підрахунками Представництва президента України в АРК, наближаються до трьох сотень людей. Помітні вони вже й візуально – за пам'ятними знаками на їхню честь, які російська влада Криму встановлює на кримських вулицях. Журналісти проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії» продовжують стежити за тим, що відбувається на півострові, поки Росія воює з Україною.
Скільки кримчан воюють проти України у лавах російської армії, достеменно невідомо. На початку вересня минулого року російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) повідомляв, що на фронт поїхали 1,2 тисяч кримських «добровольців». Скільки їх вирушили туди внаслідок російської мобілізації, наразі невідомо. Ці дані російська влада публічно не оголошує.
Невідома й інформація про кримські військові втрати Росії.
Але те, що загибель російських військових із Криму є масовою, доводять усе нові й нові некрологи та військові меморіальні дошки, яких на Кримському півострові стає дедалі більше.
Секретна статистика
Скільки кримчан, які вступили до лав російської армії, вже загинули під час війни з Україною, достеменно невідомо. В офіційних російських джерелах такої статистики немає.
Важко відстежити цю інформацію і за кількістю трун, що приходять на півострів із зони бойових дій. Більшість загиблих військових ховають скромно і тихо, без медійного супроводу. Дізнатися прізвища загиблих вдається з поодиноких некрологів у соцмережах і телеграм-каналах.
Свої підрахунки проводять у Представництві президента України в АРК. Станом на кінець жовтня 2022 року в Криму відомством було зафіксовано щонайменше 187 фактів поховання загиблих російських військових.
Станом на початок 2023 року могил російських військових у Криму вже 243, стверджують у Представництві президента України в АРК.
Кількість поховань може бути більшою, оскільки значна частина відбувається без висвітлення у місцевих ЗМІПредставництво президента України в АРК
«З них 143 загиблі, ймовірно, були громадянами України. Кількість поховань може бути більшою, оскільки значна частина відбувається без висвітлення у місцевих ЗМІ», – зазначають в українському відомстві.
Таким чином, протягом двох місяців, за найменшими підрахунками, кількість могил російських військових у Криму зросла на пів сотні. А порівняно із початком вересня – майже на сотню.
Перевірити ці дані, враховуючи бойові дії, що тривають, і окупацію Кримського півострова, редакція не може. Проте суттєві військові втрати Росії помітні у Криму неозброєним оком. Меморіальні дошки почали масово відкривати торік восени та у грудні.
На честь російських військових – стіни та вулиці
Меморіальна дошка та куточок пам'яті у сімферопольській гімназії №1 з'явилися у грудні на честь її випускника, військовослужбовця Чорноморського флоту Росії Владислава Дорохіна, який загинув під час повномасштабного вторгнення РФ до України, повідомив російський глава Криму Сергій Аксьонов.
Загиблого Владислава Дорохіна посмертно нагороджено званням Героя Росії та російським Орденом мужності.
За словами Сергія Аксьонова, військовослужбовець «загинув, рятуючи своїх поранених товаришів». За даними російських джерел, 21-річний Владислав Дорохін був випускником Кримського університету культури, мистецтв і туризму, на фронт потрапив у складі 810-ї окремої гвардійської бригади морської піхоти Чорноморського флоту та загинув влітку 2022 року «смертю хоробрих» у селі Єгорівка Донецької області, підконтрольному угрупованню «ДНР».
На честь нього та інших учасників повномасштабного вторгнення Росії в Україну російська влада окупованого Сімферополя назвала кілька міських вулиць. Таке рішення ухвалили депутати російської міськради наприкінці грудня минулого року.
Зокрема, вулиці Сімферополя названі іменами російських військовослужбовців Владислава Дорохіна, Максима Дзюбіна, Віктора Гудкова та Максима Старовойтова.
Максим Старовойтов, за даними кримських ЗМІ, був старшим матросом, кулеметником другої роти 382-го окремого батальйону російського міста Темрюк, служив у 810-й окремій гвардійській бригаді морської піхоти Чорноморського флоту. Загинув у квітні 2022 року в боях за Маріуполь, нагороджений російським Орденом мужності посмертно.
Віктор Гудков, за даними Крим.Реалії, до російської окупації Криму служив у Збройних силах України, а 2014 року перейшов на службу до російської армії. Служив у 126 окремій бригаді берегової оборони Військово-морського флоту Росії. Обставини його загибелі невідомі.
Про Максима Дзюбіна у відкритому доступі інформації не знайшлося.
«Герої» Армянська
Наприкінці грудня меморіальна дошка на честь російського єфрейтора, навідника гранатометного взводу мотострілецького батальйону військової частини № 12676 Дмитра Грибенштейна з'явилася на будівлі Армянського коледжу хімічної промисловості.
За інформацією підконтрольних російській владі кримських ЗМІ, військовослужбовець, який загинув, раніше навчався в цьому коледжі. Коли і за яких обставин він загинув, не повідомляють.
Раніше в Армянській школі №4 також з'явилася меморіальна дошка із зображенням її випускника – російського військового Олексія Онопченка.
За даними глави російської адміністрації Армянська Василя Теліженка, молодший сержант, командир десантно-штурмового відділення морської піхоти 810-ї окремої гвардійської бригади морської піхоти імені Жукова посмертно нагороджений російським Орденом мужності «за мужність, відвагу та самовідданість, виявлені при виконанні військового обов'язку».
Відомо, що 810-а бригада брала участь у захопленні південних областей України та виконувала завдання з окупації Маріуполя Донецької області.
За даними кримських пабліків, Олексій Онопченко народився в Армянську, з 2020 року служив у російській армії, а з 2021 року підписав контракт у військовій частині № 13140 в Севастополі, загинув під час боїв за Маріуполь у віці 20 років.
Стели та алеї імені загиблих
У Севастополі наприкінці минулого року висадили алею кипарисів і туй з іменами загиблих учасників повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
За даними агентства Reuters, на алеї висаджено 71 кипарис, кожен з яких носить ім'я російських військових, у тому числі загиблих на затопленому крейсері «Москва» та українському острові Зміїному.
У кримському селищі Первомайському наприкінці грудня минулого року відкрили меморіальну стелу з іменами загиблих російських військовослужбовців у війні проти України. На ній розмістили таблички з іменами шістьох загиблих: Іллі Шарабаріна, Олексія Гусєва, Олександра Ігнатова, Івана Лазарчука, Сергія Германова та Сергія Степаненка, повідомляє телеграм-канал «ЧП Северный Крым».
У російських джерелах згадується, що 24-річний Ілля Шарабарін загинув 9 вересня 2022 року під час воєнних дій у селі Золота Балка на Херсонщині. Президент Росії Володимир Путін нагородив його посмертно російським орденом Мужності «за самовідданість, мужність та відвагу, виявлені при захисті Вітчизни та виконанні військового обов'язку».
Про решту військовослужбовців із цієї меморіальної стели інформації у відкритому доступі не знайшлося. З інформації на самій стелі відомо, що наймолодшому з них було 24 роки, а найстаршому – 44 роки. Усі вони – уродженці різних кримських сіл.
Втрати Росії у повномасштабній війні з Україною, за даними Генштабу ЗСУ, станом на 8 січня, перевищили 111 тисяч убитих військових.
Російська влада, включаючи міноборони цієї країни, ці дані публічно не коментує і власну статистику втрат публікує рідко.
Російські журналісти та волонтери на початку грудня 2022 року підтвердили загибель 10 тисяч російських військових у війні з Україною.
За їхніми даними, із загальної кількості загиблих 1509 осіб, тобто 15%, – офіцери (чотири генерали та 49 полковників), а найбільша кількість втрат (17%) припадає на піхоту.
Перевірити ці дані в умовах воєнних дій неможливо.
Крим.Реалії готові надати слово родичам загиблих на війні російських військовослужбовців із Криму.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
