Що сказав президент України Володимир Зеленський про окуповані території під час своєї підсумкової пресконференції? Якими є перспективи у війні з Росією 2024 року? Чи має Україна військово-політичну стратегію для довготривалої війни і що означатиме зміна тактики? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- 19 грудня відбулася пресконференція президента України Володимира Зеленського. Відповідаючи на запитання журналістів, він зробив низку заяв стосовно війни з Росією. Зокрема, президент категорично заперечив можливість поразки України. Перед тим Зеленський наголошував, що на початку повномасштабного вторгнення РФ Україна була в набагато гіршому становищі, ніж зараз. «Чи закінчиться війна 2024 року – на це питання ніхто не знає відповіді», – сказав президент.
- Деокупацію захоплених територій нині ускладнює те, що у США та Євросоюзі затримується надання Україні масштабних пакетів допомоги – як оборонної, так і прямої бюджетної підтримки. Втім, Зеленський висловив думку, що країни Заходу продовжать підтримку. Він впевнений, що США «не зрадять» Україну та що ЄС «найближчим часом» виділить кошти Києву. За словами президента, якщо не вдасться погодити передачу 50 мільярдів євро, знайдуться інші механізми допомоги.
- Зеленський також наголосив, що Україна ніколи не визнає окуповані території російськими, і без повернення цих регіонів вступ до НАТО не розглядається.
Коли закінчиться війна?
Політолог, директор Агентства розвитку Приазов'я Костянтин Батозський зазначив, що головне запитання, яке турбує всіх українців як на окупованих, так і на вільних територіях, – це «Коли закінчиться війна?». І на це запитання президент відповів чесно, окресливши поточну ситуацію, вважає експерт.
«Розказав все, як воно є. Попередив, що наступного року війна може не закінчитися, вона може тривати довго, що перед нами стоїть багато викликів, як то потенційна мобілізація, продовження підтримки з боку західних партнерів, єдність. І це ті речі, які насправді хотіли послухати люди по обидва боки фронту зараз. І вони це почули», – сказав він.
Також, за словами політолога, важливо, що президент підкреслив неприйнятність територіальних поступок на користь Росії. Він вказує на те, що жодні територіальні поступки неможливі без зміни Конституції України. І це той аргумент, який зараз Зеленський використовує в розмовах з українськими партнерами.
«І це в той самий час є дуже важливим сигналом для мешканців окупованих територій, що ми їх не кидаємо, ми не відмовляємось від них жодним чином. Вони є, завжди були і будуть в складі України». – підкреслив Батозський.
«Політика залякування РФ»
У найближчому майбутньому Росія буде продовжувати політику залякування як України, так і Заходу, натомість Україна не має піддатися шантажу, вважає політолог.
На його думку, якщо буде перемир'я, воно не призведе до сталого миру та ліквідації російської загрози.
Половина всього з того, що говорить Росія, – це блефКостянтин Батозський
«А українцям потрібен саме сталий мир, який нівелює російську загрозу на покоління вперед. Половина всього з того, що говорить Росія, – це блеф. Згадайте, весь минулий рік зі шпальт не злазила тема про превентивний ядерний удар (з боку РФ – ред.). Тема зараз зникла, бо всі показали, що це нецікаво, ми цього не боїмося. Так само, коли вони кажуть, що вони закінчать війну в наступному році якимось там переможним маршем, ми не маємо на це вестися, не маємо цього лякатись. Час і історія доводять, що Володимир Путін дуже буває неправий. Він був неправий, коли хотів взяти Київ за три дні на початку 2022 року. Йому треба вигравати у себе вибори в березні 2023 року. Тому він використовує ось цю агресивну риторику переможця», – додав Батозський.
Про результати контрнаступу
Президент Зеленський під час пресконференції також відповів, чому контрнаступ пішов не за планом і якими є реалістичні цілі України на наступний рік. Він зазначив, що не розкриватиме жодних деталей військових операцій, які Україна хоче реалізувати найближчими місяцями. Також, за словами президента, стратегія залишається незмінною, ідеться про повернення всіх окупованих територій.
Військовий експерт Українського інституту майбутнього Іван Ступак зазначив, що на результат контрнаступу вплинула низка факторів. Зокрема, недостатність і несвоєчасність військової допомоги. Крім того, російські військові добре підготувалися до цього етапу війни.
Деякі танки були несправні, поверталися назадІван Ступак
«Тут справа і в техніці, і в амуніції, і в боєприпасах, і, можливо, треба визнати в недооцінці росіян (армії РФ – ред.). Тільки от зараз почали з'являтися ці відеокадри, як росіяни показують, що в них там два поверхи цих дотів є. Вони бетоновані, вони з опаленням. Тобто це серйозні укріплення, це можна порівняти з західним валом в нацистській Німеччині часів Другої світової війни, коли вони побудували цей західний вал, щоб запобігти висадці союзників в Нормандії.
Плюс техніка приїздила дрібними партіями, хоча повинні були одразу 20, 30, 40 танків приїздити. Вони погоди, на жаль, не зробили. Деякі танки були несправні, поверталися назад. Тобто це все-все повпливало, на жаль, не отримували того результату, якого хотіли», – пояснив він.
«Україні потрібна перемога»
Втім, результати контрнаступу в жодному разі не можна вважати поразкою, наголошує експерт. Зокрема, він вказує на те, що Україні вдається стримувати окупантів протягом двох років з початку повномасштабного вторгнення.
Росіяни втратили наступальний потенціалІван Ступак
«Так, ми втратили 20% території загалом. Але ж ми не впали. Хоча західні аналітики всі давали три дні на Київ, тиждень на всю Україну (захоплення Росією – ред.). Цього ж не відбулося. За 2023-й ми втратили Бахмут. Але якою ціною для росіян? Росіяни втратили наступальний потенціал. ПВК «Вагнер» сточився там. Вони були в такій глухій обороні. Тепер наша, на жаль, така черга – бути в обороні, поки росіяни пробують наступати. Думаю, це буде тривати десь до березня. Ну, звісно, до президентських виборів у РФ», – сказав Ступак.
Важливо, щоби при плануванні й здійсненні бойових операцій на військових не чинили тиск політики, додав експерт.
«Коли починається політичний тиск, це не працює. Це погано... Тобто треба не заважати військовим робити свою справу», – зауважив він.
Ступак також звернув увагу на те, що напруга навколо стосунків Зеленського та Залужного потроху спадає і всі зійшлися в одному, що Україні потрібна перемога.
«Зараз я так бачу, що всі видихнули: окей, нам треба перемога, у нас перемоги немає. Ми ж знаємо цю класичну тезу: у перемоги – безліч батьків, а поразка – сирота. Можливо, як варіант, наші військові самостійно будуть визначати тактику, стратегію на 2024 рік», – додав він.
Діалог всередині країни
Кандидатка політичних наук, політологиня-міжнародниця Олеся Яхно вважає, що пресконференція Володимира Зеленського була необхідною, оскільки Україна переходить до нової фази довготривалої війни й важливо привертати увагу не лише до фронту, а й до того, що відбувається у тилу.
В такій війні перемагає та країна, яка буде сильнішою і не вразливішою всерединіОлеся Яхно
«Це потребуватиме від країни зміцнення не лише наших оборонних зовнішніх позицій, а й трансформації всередині країни. Тому що довга війна розтягнута в часі так чи інакше, в такій війні перемагає та країна, яка буде сильнішою і не вразливішою всередині, чия перспектива розвитку країни буде виглядати привабливішою. Тому в цьому сенсі спілкування політиків між собою, між політиками і військовими чи цивільними і військовими, між владою, політиками і суспільством – воно є вкрай необхідним», – зазначила вона.
Про стратегію та тактику війни
Військово-політична стратегія України у довготривалій війні з Росією ще формується і обговорюється з західними партнерами, вважає політологиня. Зокрема, за її словами, було питання, чи переглядає на сьогодні влада стратегічну мету повернення територій до кордонів 1991 року.
«Від Володимира Зеленського прозвучало, що не переглядає. Але все-таки питанням стратегії й тактики щодо довгої війни, погодженої, як всередині країни, як між політиками та військовими... Але, мабуть, є певні розбіжності все-таки, якщо звучать такі оцінки щодо того ж Залужного. Я думаю, що протиріччя і бачення є все-таки не настільки на персональному рівні, скільки саме на рівні підходів, і також погоджених з Заходом. Я думаю, що стратегія і тактика лише напрацьовується на цей час», – розмірковує политологиня.
НАТО і окуповані території
Звільнення захоплених територій напряму залежить від військового потенціалу України, зазначила Яхно. Питання вступу України до НАТО без окупованих регіонів – спірне, але його також важливо обговорювати, додала експертка.
«Добре, що обговорюється вступ України до НАТО, а не те, що є така позиція, коли йде війна, то це неможливо. Але все-таки якщо аргументувати те, що вступ України без окупованих територій або без гарантій для окупованих територій може зупинити війну, це досить спірна позиція», – каже вона.
Якщо показувати, що в Україні згодні без окупованих територій вступати до альянсу, то Росія буде намагатися відірвати якомога більший шмат української території, переконана Яхно.
РФ буде намагатися далі захопити більше сходу та отримувати контроль на півдніОлеся Яхно
«Вона казатимуть: «Дивіться, у вас залишаться західні та центральні частини, от з ними і вступайте в НАТО». РФ буде намагатися далі захопити більше сходу та отримувати контроль на півдні. Це може підбурювати Росію до того, щоб вона намагалася якомога більше відхопити українських територій», – вважає политологиня.
Разом з цим вона наголошує, що в будь-якому випадку треба не боятися висловлювати свої аргументи і пропонувати альтернативні варіанти.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум