Чи може Росія відкрити нові фронти в Україні? Які напрямки є найбільш ризиковими? Які ресурси має на сьогодні російська армія, і що може зробити Україна для того, щоб нових наступів не відбулося? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Війна може вийти за межі сходу та півдня України. Про це виданню ABC News 25 листопада розповів командувач Об'єднаних сил Збройних Сил України Сергій Наєв. За його словами, Україна готується до того, що Росія налагодить виробництво зброї та піде на новий етап бойових дій.
- Генерал наголосив, що скорочення західної допомоги значно підірве обороноздатність української армії. Натомість Росія продовжує випускати зброю. Якщо цей процес не ускладнити, то війна може вийти за межі східного і південного регіонів. Наєв також зазначив, що технології у війні – критичні. У випадку, якщо Росія вдосконалить свої – фронт розшириться. Втім, Україна готується до цього, будує оборону та тренує військових.
- Водночас Росія зараз зазнає найбільших втрат за весь період війни. Про це днями повідомило Міністерство оборони Британії із посиланням на дані власної розвідки. Такий рівень втрат є результатом наступу на Авдіївку Донецької області.
- Упродовж листопада російська армія у середньому втрачає 931 особу на добу, свідчать дані Генштабу ЗСУ. Раніше найбільша кількість втрат Росії була зафіксована у березні цього року, у розпал російського штурму Бахмута – у середньому 776 солдатів на день. Хоча британська розвідка не може перевірити методологію підрахунків, враховуючи загальну кількість убитих і поранених російських військових, цифри правдоподібні, сказано у повідомленні.
«Напад РФ із Білорусі не виключений»
Військовий аналітик, полковник запасу ЗСУ Сергій Грабський у коментарі «Новинам Приазов'я» розповів, що армія РФ має можливість накопичувати ресурси та проводити наступальні дії на обраних напрямках. Втім, така ситуація вже була у 2022 році, коли російські військові намагалися прориватися, крім сходу і півдня, також з Чернігівської й Сумської області.
«Ми маємо бути готові до оборони по всьому периметру і тому генерал Наєв сказав очевидні речі, вони не потребують навіть обговорення. Саме тому ми говоримо про постійну готовність по всьому периметру, саме тому, до речі, генерал Наєв і прикриває північні напрямки. Росія може зробити такі речі. Це не станеться через тиждень, це не станеться через місяць, підкреслюю. Але виключити вірогідність того, що російські війська можуть спробувати організувати вторгнення як з території Білорусії, хоча це мало ймовірно, так і з території РФ – Брянської чи Білгородської області, ми не можемо», – сказав він.
«Бити по тилах РФ»
За словами експерта, посилення північних і північно-східних областей може завадити намірам Росії вести наступ у цих регіонах. Крім того, втрати, які несе російська армія, також впливають на її боєздатність.
Цілком логічно розглядати питання нанесення ударів по логістичних об'єктах на території РФСергій Грабський
«Неспівставні втрати на тих фронтах, які на сьогодні існують для росіян, можуть виключити в принципі вірогідність того, що вони захочуть проводити якісь наступальні акції десь на інших ділянках фронту. Це безумовно. А ті неспівставні втрати, які перевершують можливості росіян, відновлення та розгортання ударних угрупувань на інших ділянках фронту, можуть бути забезпечені кількістю та якістю озброєнь. Це озброєння має бути далекобійним, щоб унеможливити навіть питання розгортання таких угруповань, цілком логічно розглядати питання нанесення ударів по логістичних об'єктах на території РФ, тобто знищення комунікацій, знищення об'єктів критичної інфраструктури, які забезпечують життєдіяльність і розгортання цих військ», – зауважив він.
Розвиток подій на південному фронті не залежить від активності російських військових на нових напрямках, додав Грабський.
«Ні в якому разі не можна в даному конкретному випадку пов'язувати ті фронти. Тому що у 2022 році дії противника на півдні, сході і на півночі були узгоджені за єдиним задумом, але вони не були тим фактором, який вимагав взаємодії, я б так сказав. Тобто задачі південного фронту противника були задачами південного фронту, східного – східного і північного відповідно північного. Це такі незалежні питання в даному конкретному контексті. Зараз вони стають більш незалежними, тому що угрупування противника, яке атакувало нас у 2022 році було втричі, а то і набагато меншим від того угрупування, яке зараз атакує нас», – підкреслив експерт.
«Всі ресурси РФ вже на фронті»
Російський політолог та військовий експерт із Праги Юрій Федоров вважає, що на сьогодні у Росії поки немає ресурсів для відкриття нових фронтів. На його думку, всі сили, які Росія може виділити для війни в Україні, вони вже зосереджені на лінії зіткнення, яка є зараз.
Найгірший і найкращий варіанти для України
Найближчим часом суттєві зміни на фронті навряд чи стануться, вважає експерт і пояснює чому. Так, за дуже великих втрат, на думку експерта, Росія, можливо, зможе окупувати частину Харківської області – на схід від річки Оскіл.
«Таке теоретично виключати не можна, але повторюю, це за дуже великих втрат. Не виключено, що таке завдання поставлене. Теоретично воно може бути виконане у разі успіху Росії з окупації Донецької області. Це, мабуть, все, що можна зараз очікувати. Але це найгірший варіант для України. А найкращий варіант для України – це збереження лінії фронту приблизно так, як вона є на сьогодні. Плюс прорив і просування у бік Токмака», – пояснив експерт.
- Тим часом у Росії заявили, що на мелітопольському напрямку українські військові просунулися на пів кілометра у напрямку Новофедорівки та продовжують ведення наступу на заході Запорізької області. Про це пише американський Інститут вивчення війни у звіті за 26 листопада.
- Генштаб ЗСУ того дня у ранковому зведенні повідомив, що російські війська безуспішно атакували поблизу Роботиного. А у вечірньому зведенні зазначили, що російська армія не проводила жодних наступальних операцій на запорізькому напрямку.
Юрій Федоров вважає запорізький напрямок є найбільш перспективним для ЗСУ. Якщо тут ЗСУ матимуть успіх, це може сильно впливати на ситуацію у війні загалом, на користь України, каже він.
«Високі ризики»
Політичний експерт, керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній вважає, що не слід недооцінювати Росію. У порівнянні з Україною вона має великий демографічний ресурс. Крім того, російська влада переводить економіку на «воєнні рейки».
«У них є можливості для розширення війни. Далі, якщо подивитися зведення з фронту, то можна бачити, що вони активно контратакують і Харківську область, намагаючись захопити Куп’янськ, і Донецьку область, і Луганську область, ну і звичайно південь України. Тому, вважаю, що ризики, про які говорять військові, вони достатньо високі», – підкреслює він.
Єдине, що зараз можуть робити українці – готуватися до можливих наступів Росії на нових напрямках, каже експерт.
Всі чомусь подумали, що росіяни завжди будуть тікати. Ні, вони не тікають, вони готові битисяТарас Загородній
«У нас часто, знаєте, особливо після гарної харківської операції, достатньо така ейфорія наступила в країні. Всі чомусь подумали, що росіяни завжди будуть тікати. Ні, вони не тікають, вони готові битися, вони готові кидати додатковий мобілізаційний ресурс, який у них є. І це означає, що Україна повинна розширювати виробництво, в першу чергу, власної зброї, модифікувати її і не сподіватися на допомогу наших союзників», – додав він.
«Нарощувати виробництво зброї»
Україні потрібно зважати на ризик скорочення західної допомоги, наголошує експерт. Але міжнародні партнери все одно не нададуть зброю, яка зможе знищувати ресурси російської армії на території саме Росії, переконаний він.
«Це їхня доктрина і це їхня принципова позиція. Оскільки у нас обмежений демографічний ресурс, єдиний спосіб, де ми можемо наростити власну потугу, це виробництво максимальної кількості зброї, заліза, дронів, ракет та багато чого іншого. І робити превентивні заходи.
На мій погляд, завдання України повинно полягати в тому, щоб ці війська, які Росія намагається перекидати в Україну, вони просто не доїжджали до фронту. Вони повинні бути знищені на території Росії. А для цього потрібні дрони, ракети тощо», – вважає Загородній.
До того ж західний військово-промисловий комплекс може не встигати за потребами української армії для ефективного ведення війни. Тому налагодження власного ВПК має бути пріоритетом, додав він.
Ми повинні розвивати військову економіку всередині нашої державиТарас Загородній
«Сучасна зброя, яка відповідає вимогам сучасної війни, яка іде в Україні, вона повинна вироблятися в Україні. І західне ПВК завжди буде запізнюватися в цьому контексті. Ми повинні розвивати військову економіку всередині нашої держави, тому що виробники зброї це теж платники податків. І перебудовувати економіку так, щоб у нас було більше експорту, наприклад, в країни ЄС. Не займатися експортом сировини, а перебудовувати економіку вже зараз, щоб вона була більш ефективна. Тоді у нас і надходження бюджету будуть достатні для того, щоб фінансувати війну», – пояснив експерт.
- Союзники по НАТО забезпечили Україні безпрецедентний рівень військової підтримки, що, зокрема, дозволило звільнити близько 50-ти відсотків територій, захоплених російськими силами від початку повномасштабного вторгнення, заявив генсекретар Альянсу Єнс Столтенберґ. Він закликав усіх союзників дотримуватися взятих на себе раніше зобов’язань і продовжити надавати допомогу Києву.
- Російські війська досі присутні на території Білорусі, однак Збройні сили України поки не фіксують створення там ударних формувань, заявив в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») Юрій Повх, речник Об’єднаного пресцентру Сил оборони Північного напрямку. За його словами, ЗСУ контролюють будь-які переміщення та активність угруповань на території Білорусі.
- Сенат США розпочне розгляд законопроєктів про надання допомоги Ізраїлю та Україні вже наступного тижня, заявив у вівторок лідер більшості в Сенаті США Чак Шумер. Він наголосив, що законопроєкт про допомогу необхідно підтримати навіть якщо не буде досягнуто згоди з республіканцями з питань фінансування кордону.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум