Як проходить вступна кампанія до навчальних закладів, які створила російська окупаційна влада? Чи є там студенти та викладачі? Як працюють університети з Бердянська і Маріуполя, які перемістилися на підконтрольну владі України територію? Чи збирається Херсонський державний університет повертатися до Херсону? Як повномасштабна війна змінює українську систему вищої освіти? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Мелітополь: «вступна кампанія провалена»
Вступна кампанія до створеного в окупації так званого «Мелітопольського державного університету» провалилася, повідомив 12 липня у своєму телеграм-каналі міський голова Мелітополя Іван Федоров. За його словами, на деякі спеціальності немає абітурієнтів навіть на бюджетну форму навчання.
«Членів приймальної комісії змушують обдзвонювати знайомих і просити подати документи хоча б для статистики. Викладачі, які погодилися там працювати, не зацікавлені у подальшій роботі, адже їм вкотре затримують виплату зарплат», – написав Федоров.
Про те, що створений російськими окупаційними силами так званий Мелітопольський університет не може набрати студентів 9 липня повідомив також Центр національного спротиву. До того ж раніше там повідомляли, що вступити до цього університету можна лише за наявності російського паспорта. Втім, черг до навчальних закладів в окупації немає, тому таку практику ефективною не вважають, зазначили у Центрі національного спротиву.
Видання «РІА-Південь» 9 червня повідомляло, що так званий ректор мелітопольського псевдоуніверситету Андрій Чуйков позбувся своєї посади. Його змінив Микола Тойвонєн – колишній проректор зі стратегічного розвитку Санкт-Петербурзького державного економічного університету.
Водночас 14 червня російські ЗМІ повідомили, що Чуйкова підозрюють у перевищенні службових повноважень. За даними російського слідства, підозрюваний, обіймаючи посаду ректора так званого університету, отримав виплати без узгодження з представниками окупаційної адміністрації регіону на загальну суму 870 тисяч рублів.
Тим часом призначений Росією так званий виконувач обов'язків губернатора окупованої частини Запорізької області Євген Балицький 30 червня в ефірі телеканалу «Росія-24» розповів, що цього року в регіоні близько двох тисяч випускників. За словами окупаційного чиновника, вони начебто переважно вступають до Мелітопольського псевдоуніверситету. А близько 10 відсотків абітурієнтів, за його словами, обирають навчальні заклади Москви, Санкт-Петербургу, Ростова-на-Дону й окупованого Криму.
Завідувач кафедри історії та філософії Бердянського державного педагогічного університету, який перемістили до Запоріжжя, Ігор Лиман розповів «Новинам Приазовʼя» про те, що сталося з цим навчальним закладом в окупації.
Так, російська окупаційна влада спочатку включила Бердянський університет до складу Мелітопольського псевдоуніверситету, а зараз створила окремий так званий Азовський державний педагогічний університет, каже він.
«Назвати «Азовським державним педагогічним університетом» на честь Азову, ім'я якого боїться згадувати російська пропаганда, це сміливо. Побачив їхній сайт. І ясно, що вперше, що відкрив – розділ «Про нас». І отут цікаві речі, процитую: «Азовский государственный педагогический университет возрождает традиции педагогического образования в Запорожской области». Відроджувати, після провалля окупації. Наступне речення: «Учебные корпуса с богатой историей, ждут в своих стенах абитуриентов». Через кілька речень: «Благоустроенные общежития обеспечат комфортные условия для иногородних». Тобто реально все, чим хвалиться на першій сторінці цей навчальний заклад, це те, що їм дісталося від Бердянського державного педагогічного університету. Від того, що будувала, розвивала Україна», – зауважив Лиман.
Бердянськ: переваги онлайн-навчання
Міністерство освіти й науки України рекомендувало університетам та коледжам з вересня 2023 року перейти на очне навчання та упродовж літа облаштувати укриття. Причиною такого рішення називають те, що дистанційне навчання призвело до «безперечного зниження якості освіти». Якщо заклади освіти розташовані близько до зони ведення бойових дій – там відновити повноцінний процес неможливо, зазначили у відомстві.
Бердянський педагогічний університет, який переїхав до Запоріжжя, зараз працює виключно онлайн, каже Лиман.
«Оскільки наразі розкидані викладачі та студенти БДПУ по всьому світу, оцей режим онлайну, він незамінний фактично. Тобто, де б вони не перебували, але постійно на зв'язку. Причому по всій вертикалі. Коли було навчання, то кожен тиждень планерки ректорські, наукова діяльність, планерки по факультетах, по кафедрах. Тобто, так постійний зв'язок тримався і тримається між викладачами. Плюс постійний зв'язок зі здобувачами, бакалавру, магістрантами, аспірантами», – каже викладач.
За його словами, низка непереміщених університетів оголосила, що з 1 вересня будуть викликати і викладачів, і студентів на офлайн-навчання.
«Тобто, це обов'язково. А у нас такої можливості, зрозуміло, немає. Але це нам дає і певні переваги, оскільки далеко не всі батьки наважуються відправляти своїх дітей на цей офлайн. Зрозуміло, з питань безпеки», – пояснив Лиман.
Він додав, що вступна кампанія в його університеті зараз у розпалі.
Херсонщина: «повернення після повної деокупації»
Ректор Херсонського державного університету Олександр Співаковський розповів «Новинам Приазов’я», що навчальний заклад готовий до повернення в Херсон, але це може відбутися лише після деокупації лівобережної частини області.
«Є пошкодженні ділянки, є пошкоджені будівлі. Били й по гуртожитках, по другому нашому навчальному корпусу, по п’ятому. Але це можна дуже швидко – за 2-3 місяці – привести до ладу, але всі ключові аудиторії, лабораторії та зали повністю готові», – каже ректор.
Частина занять в університеті відбувається онлайн, інша частина – на базі Прикарпатського національного університету, розповідає Співаковський. До занять долучаються також студенти, які залишилися на окупованій частині Херсонщини.
«Із зони бойових дій десь 80% – це діти, які за визначенням з тимчасово окупованої території. Ми бачимо по 2022 року, що до нас прийшов 1021 студент, з яких 866 – це були взагалі з Херсону. Зараз близько 70% – це діти з Херсонщини», – повідомив він.
Понад 90% наших викладачів залишилися працювати з нами, де б вони не перебувалиОлександр Співаковський
Більшість викладацького складу університет зберіг, додав ректор. Навчальний процес у Херсонському державному університеті забезпечується повністю.
«Понад 90% наших викладачів залишилися працювати з нами, де б вони не перебували – у Німеччині, Франції, Іспанії, Львові, Одесі, Вінниці. Тобто люди, попри такі складні обставини, продовжують вести заняття і лекційні, і практичні. Ми маємо необхідні цифрові майданчики, на яких відбуваються речі як в синхронному режимі, так і в асинхронному. Тобто або в режимі онлайн, або в режимі, коли, наприклад, діти з лівого берега Дніпра не завжди можуть своєчасно потрапити на лекцію, то вони заходять в той час, коли їм зручно, забезпечується повністю цей необхідний академічний процес», – зазначив Співаковський.
Маріуполь: хто з освітян пішов на співпрацю з окупантами?
Ректор Маріупольського державного університету Микола Трофименко розповів, що 90% як викладачів, так і студентів залишилися з цим навчальним закладом, який переїхав до Києва. Також ректор розповів про долю тих, хто пішов на співпрацю з російською окупаційною владою.
«Так звана ректорка цього так званого університету була нашою колегою, яку ми з МДУ звільнили через її недоброчесність, чи через її корупційні скандали й непрофесіоналізм. Складається таке враження, що вона чекала на загарбників і вона стала ініціатором того, що її призначили в.о. ректора так званого університету», – сказав він.
На сайті створеного окупаційною владою Маріупольського псевдоуніверситету зазначено, що його очолює Лариса Сиволап. Микола Трофименко розповів, що український суд заочно вже визнав її винною в колабораційній діяльності.
Будівлі університету в Маріуполі суттєво постраждали від російських обстрілів, каже ректор: «Перший корпус наш – там буквально знесено фронтальну частину, вона скляна, така гарна була. В мій кабінет було пряме влучання, розстріляли по повній програмі. Але зараз вони щось показують, що намагаються щось ремонтувати, але це робиться з метою пропаганди».
Трофименко згадує, що 24 лютого 2022 року з університету відразу вивезли всі сервери, документи й печатки. Це дозволило швидко відновити роботу на підконтрольній владі України території.
Ми поставили задачу, щоб з наступного семестру, з наступного навчального року, відновити освітній процес у змішаному форматіМикола Трофименко
Зараз вишу в Києві віддали на баланс майно одного з училищ, яке потребує ремонту
«У нас вже буде на балансі майно. Це теж унікальний випадок, коли переміщеному університету передається майновий комплекс, який ми будемо розвивати. Університет буде і ми поставили задачу, щоб з наступного семестру, з наступного навчального року, відновити освітній процес у змішаному форматі», – повідомив голова вишу.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Складнощі вступної кампанії
Голова Центру громадянської освіти «Альменда» Валентина Потапова розповіла, що цьогорічна вступна кампанія для абітурієнтів з окупованих територій проходить зі складнощами.
Не оновлений досі наказ 271, який регулює цей вступ за спрощеною системоюВалентина Потапова
«З одного боку, система вступу, яка була створена у 2016 році, це окремий порядок вступу з тимчасово окупованих територій, вона зберігається. Наразі працює 165 центрів «Крим-Україна», «Донбас-Україна». Але цього року вступна кампанія для мешканців тимчасово окупованих територій чомусь дуже важка, і важка вона саме в тому, що, по-перше, не оновлений досі наказ 271, який регулює цей вступ за спрощеною системою. Він десь перебуває ще досі в Міністерстві юстиції, хоча вступна кампанія вже не те, що всередині, вона вже добігає майже кінця. Майже немає роз'яснень, щодо цієї вступної кампанії на офіційному сайті Міністерства освіти та науки, громадські організації намагаються це зробити», – зауважила вона.
З особливими проблемами стикнулися вступники з Криму, каже правозахисниця.
«Для вступу і раніше не було потрібно мати паспорт громадянина України та документи про загальну середню освіту, але коли діти-абітурієнти виїжджали для вступу, вони мали змогу це отримати. Зараз, на жаль, наприклад, діти з Криму не можуть виїхати, тому що воєнними цілями є так званий Кримський міст та міст через Чонгар та взагалі перешийок із Кримом», – зазначила Попова.
За її словами, діти з Криму можуть вступити до українського закладу вищої освіти, але протягом трьох місяців їм потрібно з'явитися у навчальному закладі, до якого вони вступили, для того, щоб отримати паспорт, документи, які потрібні.
«Багато викликів»
Загалом повномасштабна війна суттєво вплине на українську систему вищої освіти, оскільки більшість дітей, які виїхали за кордон, обирають навчальні заклади не в Україні, каже експертка.
Близько трьох мільйонів дітей зараз перебуває в європейських країнахВалентина Попова
«В нас взагалі дуже велика демографічна проблема. І в нас близько трьох мільйонів дітей зараз перебуває в європейських країнах. Саме вони зараз, більшість з них не вступають до українських вишів. І тому в українських вишів зараз дійсно дуже велика проблема. Якщо університет працював і контингент університету складав там близько 10 тисяч студентів, і якщо цих 10 тисяч студентів не буде, а буде, наприклад, 8 тисяч, то це ми розуміємо, що потрібно буде звільняти викладачів. Або зменшувати навантаження на викладачів, а якщо зменшується навантаження, то зменшується зарплата», – пояснила Попова.
За її словами, багато закладів вищої освіти мали так званий небюджетний компонент, який складався з оплати навчання іноземними студентами: «Зараз іноземні студенти взагалі не приїжджають до України на навчання. І тому викликів дуже багато».
- Кабінет міністрів затвердив постанову про початок нового навчального року в Україні. Освітній процес стартує 1 вересня 2023 року і триватиме до 28 червня 2024 року, повідомила пресслужба уряду. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив, що «найголовніше – це питання безпеки дітей і освітнього процесу», а «побудова комфортних і якісних укриттів – це питання номер один». Попередній навчальний рік в Україні уряд визначав у рамках від 1 вересня 2022 до 30 червня 2023 року, при цьому місцева влада могла самостійно змінювати дати завершення навчання в своєму регіоні.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
