Що відомо про обстріл Чонгарського мосту і як на це відреагували окупаційні чиновники? Яке значення має цей міст у логістиці російської армії і чи зможуть його швидко відновити? Що буде з російськими військовими на півдні України у випадку знищення логістичних шляхів і чи розуміють це у Кремлі? Все це зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Вночі 22 червня 2023 року був обстріляний Чонгарський міст, що з’єднує кримський півострів із материковою Україною. Про це повідомив підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов. За його словами, «постраждалих не було», а на місці влучання «профільні служби розпочали обстеження дорожнього полотна».
- Про обстріл повідомив і призначений Росією так званий виконувач обов’язків губернатора окупованої частини Херсонщини Володимир Сальдо. Він звинуватив в ударі Україну і заявив, що нібито використовувалися ракети дальньої дії Storm Shadow. При цьому Сальдо говорить про мости, а не один міст. За його словами, на хід війни обстріл мостів нібито ніяк не вплине, бо є інші сухопутні шляхи до Криму.
- Пізніше представник Слідчого комітету РФ, який обстежував Чонгарський міст, розповів, що обстріл було здійснено начебто чотирма ракетами французького виробництва. За його словами, «площа ураження на мосту значна».
- Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що Кремль не коментує обстріл Чонгарського мосту, повідомило інформаційне агентство ТАСС.
- Призначений Росією голова парламенту Криму Володимир Константинов, своєю чергою, заявив, що «початковий огляд обстріляного Чонгарського мосту начебто не виявив серйозних пошкоджень і його швидко відновлять».
- Представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов в ефірі «24 каналу», коментуючи обстріл Чонгарського мосту, заявив, що зараз «триває планомірна робота Сил безпеки, оборони, руху опору, місцевого населення, яке чекає повернення української законної влади на окупованих територіях».
- Речниця Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк заявила, що після пошкодження Чонгарському мосту логістика російських окупантів буде порушеною. «Ми руйнуємо плани ворога, руйнуємо те, що не дозволить ворогу в такому стані йому бути проти нас. Зараз логістика буде підірвана, можливості поповнювати її будуть мінімізовані. Це має вплив не лише на моральний стан ворога, а й на матеріальний», – сказала вона.
Початок звільнення Криму?
Депутат Запорізької обласної ради Павло Тімофєєв у коментарі «Новинам Приазов'я» зазначив, що міст у Чонгарі був основним логістичним шляхом, за допомогою якого забезпечувалася російська армія на окупованій частині півдня України. Але є й інші шляхи.
«Перший шлях – через Чонгар, через окупований Крим. Інший шлях – це Армянськ, окупований Крим. І третій шлях – це, умовно кажучи, Ростов-на-Дону, Маріуполь, Бердянськ. Сьогодні завдяки ракетно-артилерійським військам Сил оборони України ми фактично закрили цей основний шлях логістичного забезпечення через Чонгар. Він зачинений, зараз повністю вся логістика перенаправляється через Армянськ», – сказав Тімофєєв.
Депутат вважає, що обстріл Чонгарського мосту – це початок деокупації Криму.
На його думку, наступними наслідками буде ускладнена логістика через пропускний пункт в Армянську, а це своєю чергою надасть можливість українським військовим робити більш прицільний вогневий контроль за логістичним забезпеченням через цей населений пункт.
Будуть дуже високі шанси для того, щоб повністю ізолювати окупований Крим від логістичних шляхівПавло Тімофєєв
«І щойно ми зможемо перерізати сухопутний коридор Ростов-на-Дону – Маріуполь – Бердянськ, у нас будуть дуже високі шанси для того, щоб повністю ізолювати окупований Крим від логістичних шляхів і зробити те саме, що робили з Херсоном», – зазначив Тімофєєв.
«Армія РФ напружена та схвильована»
У російської армії, яка перебуває на окупованій території Запорізької області, зараз спостерігається «напруженість і схвильованість» через обстріли їхніх військових об'єктів і наступальні дії ЗСУ, каже політик.
Кожного дня до Мелітополя приїжджають евакуаційні автомобілі, дуже багато пораненихПавло Тімофєєв
«Там дуже великі втрати. Ми бачимо, що кожного дня до Мелітополя приїжджають евакуаційні автомобілі, дуже багато поранених. Бачимо, що хаотично, буквально хаотично проводять фільтраційні заходи. Це означає, що може в будь-якому місці з’явитися мобільний блокпост. Може бути заборонений рух цивільних осіб. Вони проводять таємні заходи передислокації своїх військ. Вони думають, що таким чином зможуть зберегти таємницю там, де здійснюється передислокація. Насправді ми володіємо всією розвідувальною інформацією», – стверджує депутат.
Втім, Росія і надалі буде робити все можливе, щоб втримати окуповані території, вважає він.
Перемога буде, але дорогою ціноюПавло Тімофєєв
«Звісно, можуть бути якісь терористичні акти на кшталт Каховської ГЕС. Але ми розуміємо, що Україна і вся світова спільнота зробить дуже потужну відповідь на будь-які такі терористичні акти. Тому зараз вони (окупанти – ред.) в такому стані, в безнадії, що далі робити. Але я хотів би зазначити, що насправді Росія – це країна великих ресурсів, вони не рахуються з людськими життями, і тому перемога буде, але дорогою ціною, і не завжди вона буде швидка», – зауважив політик.
«Чітке нагадування»
Депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань зазначив, що російські окупаційні сили вважали для себе безпечною територію Кримського перешийку, а також Арабатську стрілку і весь Генічеський район, де вони розміщували свої склади зброї.
Це знищення логістичних маршрутів постачання ворогам озброєнняСергій Хлань
«Події останніх днів і останні вибухи, які лунають і по Арабатській стрілці, і знищений склад в селищі Рикове, доволі потужний склад з великим об'ємом боєприпасів, і сьогоднішні прильоти по Чонгарському мосту – це вже, знаєте, чітке нагадування того, як відбувалася деокупація правого берега. Це знищення логістичних маршрутів постачання ворогам озброєння, знищення тилових запасів ворога і складів зброї та боєприпасів ворога», – говорить Сергій Хлань.
Знищення логістичних маршрутів російських окупантів у районі Криму тільки розпочинається, вважає депутат. Втім, удари по мосту, на думку Хланя, можна називати «початком деокупації лівобережної Херсонщини». Російська окупаційна влада починає втрачати контроль над цією частиною області і розуміє це, додав депутат.
«Одразу з'явився на відео колаборант Сальдо (у квітні 2022 року Сальдо заочно оголосили підозру в державній зраді в умовах воєнного стану – ред.), який починав розказувати, що «абсолютно все під контролем», як колись це робив Стремоусов (заступник голови російської окупаційної адміністрації в Херсонській області Кирило Стремоусов загинув у ДТП у Криму минулого року – ред.) на тлі Антонівського мосту, так само тепер записував відео і Сальдо», – нагадав Хлань.
«Враження мосту критично важливе»
Голова Українського центру безпеки і співпраці Сергій Кузан зазначив, що враження таких об'єктів, як Чонгарський міст, є критично важливим для українських військових.
За деякими даними, вражений не один міст, а цілих дваСергій Кузан
«Вся ця гілка забезпечення працює, і на прийом вантажів з Росії до Криму, і також на перекидання сил з Криму на Херсонський та Запорізький напрямки. Тому безперечно, що уразити саме цей міст, а там, за деякими даними, вражений не один міст, а цілих два – район Чонгару і район озера Сиваш – для нас це обов’язкове завдання для того, щоб порушити логістику ворога. Я нагадаю, що саме сухопутним коридором, тобто ось цим коридором, який був описаний, живиться велике кримське угруповання, надходить близько 70% усього забезпечення. Якщо порівнювати з Керченським мостом, то там лише 30%, це так, грубо кажучи», – пояснив Кузан.
«Пошкоджений, але не зруйнований»
Експерт зазначив, що Чонгарський міст пошкоджений, але поки що не зруйнований.
Міст здатен пропускати якісь вантажіСергій Кузан
«Можна говорити про деяку тотожність з тим, що було з Антонівським мостом. Тобто ми бачимо такі пробоїни. Й тут, звісно, маємо сказати, що міст не зруйнований. Тобто міст здатен пропускати якісь вантажі, але все ж саме логістика, його пропускна спроможність постраждала. Звісно, будь-які ушкодження, будь-яке зменшення – навіть на 5-10% пропускної спроможності мосту – це, звичайно, є велика-велика перемога. Тому це тільки початок роботи. Окупанти це відчуватимуть протягом наступних тижнів, ці незручності», – підкреслив він.
За словами експерта, російські окупаційні сили будуть намагатися якомога швидше відремонтувати міст, але пошкодження, які вже є, в будь-якому разі вплинуть на темпи логістики російської армії.
Під час ремонту такі мости складні в обслуговуванні, й тут головне питання – саме в систематичних ударахСергій Кузан
«Безперечно, його потрібно добивати. Наскільки складно його буде вразити? Це буде складно. Ми повинні розуміти, що це є капітальна споруда – під час проєктування закладається якраз можливість от таких ракетних ударів, тому ця справа буде непростою. Під час ремонту такі мости складні в обслуговуванні, й тут головне питання – саме в систематичних ударах в оці слабкі місця, які утворилися», – пояснив Кузан.
Отже, ремонтувати міст буде можливо, але для цього знадобляться додаткові ресурси, що також призведе до зупинки забезпечення цим шляхом південного угруповання російської армії, зауважив експерт.
«Росія може агресивно відреагувати»
Керівник безпекових програм Центру глобалістики Стратегія ХХІ Павло Лакійчук зазначив, що згодом угруповання російських сил на окупованій частині півдня України може бути заблокованим.
«Вони вже говорять конкретно, що є Маріупольський напрямок, є Бердянський напрямок, тобто кінцевою точкою бойових дій на конкретному напрямку визначаються точки на узбережжі Азовського моря. Якщо ми тут розріжемо сухопутний коридор сил противника, то далі треба відрізати його від Криму, це угруповання, і воно виявиться в такому собі «котлі», з якого вимушене буде тікати. Приблизно так, як воно тікало з правобережної Херсонщини в минулому році», – каже експерт.
Він додав, що Росія може агресивно відреагувати «на все, що завгодно», незалежно від розвитку ситуації на фронті. Оскільки в Кремлі занадто болюче сприймають все, що відбувається в Україні: «І коли питають: «Чи застосує Путін ядерну зброю?», я не знаю, цілком може застосувати. І не тому, що ми там десь на якомусь напрямку будемо контрнаступати, а тому, що Україна не зламалась».
«Бій за Крим буде великим і сильним»
Російський політичний емігрант, колишній аналітик партії «Єдина Росія» Леонід Власюк вважає, що Росія зараз навряд чи змінить тактику ведення війни. Зокрема, він нагадав про погрози Путіна в разі застосування армією України ракет Storm Shadow або ATACMS по Криму та інших окупованих територіях.
«Я не думаю, що щось сильно відрізнятиметься від того, що відбувається вже. Черговий пуск ракет, чергове «знищення» пʼяти установок Patriot чи, може, навіть цього разу десяти», – із сарказмом каже політик.
Російська влада вже розуміє, що бій за Крим буде «великим і сильним», зазначив аналітик.
Перерубування артерій постачання, знекровлення російської армії – це дуже важливоЛеонід Власюк
«Будуть дуже серйозні проблеми. Вже пропагандисти кажуть, що сьогодні українська армія – це найсильніша армія в Європі і, як вони кажуть, гідний суперник. Ну чи є вони гідними суперниками? Так, важко, так, складно. Дуже багато мін. Але Україна дуже уважно ставиться до своїх солдатів, до своїх людей, і тому спочатку готується, а потім наступає. Це (удар по Чонгарському мосту – ред.) якраз елемент підготовки для визволення Криму – перерубування артерій постачання, знекровлення російської армії. Це дуже важливо», – пояснив Власюк.
Ядерна зброя – це останнє, що може застосувати Путін у цій війні, додав він.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
