Вчителька татарської мови з 23-річним стажем Наїля Ісмагілова зараз викладає російську мову. Два роки тому через скорочення годин татарської мови вона була змушена отримати нову кваліфікацію, щоб не втратити роботу. В інтерв’ю Радіо Азатлик, Татарській службі Радіо Свобода, вона розповіла про те, через що їй довелося пройти.
Наїля Ісмагілова з Черемшанського району Республіки Татарстан має 23-річний досвід викладання татарської мови. У 2017 році, після скорочення годин татарської мови в школі, вона пройшла перепідготовку і поміняла спеціальність.
– Чому ви перейшли на викладання іншого предмета – «російська мова»?
– Це пов’язано зі скороченням годин татарської мови в школі.
– Важко було?
У 2017 році ми всі пережили сильні потрясіння, нам і психологічно було важко. Вчителі татарської мови були придушені, ми опинилися в скрутній ситуації
– Для отримання нової кваліфікації я пройшла перепідготовку в педагогічному університеті в Набережних Челнах. Через те, що філологічна освіта в мене вже була, власне, з самого предмета будь-яких труднощів не виникало. Проблема була в ставленні до нас, колишніх вчителів татарської мови, через нашу національність. Декому здавалося, що татари не можуть викладати російську мову. У перший час для нас складність полягала в цьому.
– Що вам говорили?
Як би люди не говорили, що плачемо ми через те, що втратили роботу, хочу сказати, що причина була не в цьому. Ми плакали, бо втрачаємо мову
– Із боку батьків до нас відчувалася недовіра, сумнів у нашій компетентності. Татарка – і викладає російську мову… В перший час було складно розвіяти ці сумніви, завоювати довіру батьків. У 2017 році ми всі пережили сильні потрясіння, нам і психологічно було важко. Вчителі татарської мови були придушені, ми опинилися в скрутній ситуації. Але, як би люди не говорили, що плачемо ми через те, що втратили роботу, хочу сказати, що причина була не в цьому. Ми плакали, бо втрачаємо мову. Ми переживали за долю мови, тому що було очевидно, що скорочення годин татарської мови в школах призведе до її зникнення. Ми, наше покоління, знаємо мову, знає покоління народжених у 80-х, а чи будуть знати діти 2015–2017 років?
– А ви самі як вважаєте?
– Сподіваюся, що будуть.
– Зараз уроків татарської мови в школі мало.
Ми переживали за долю мови, тому що було очевидно, що скорочення годин татарської мови в школах призведе до її зникнення. Ми, наше покоління, знаємо мову, знає покоління народжених у 80-х, а чи будуть знати діти 2015–2017 років?
– Мало, звичайно. Але тут треба враховувати, що вивчення мови йде не тільки в школі. Треба рідною мовою говорити і вдома, в сім’ї. Дітей віддавати в дитячі садки, де виховання йде рідною мовою.
– У вашій школі зараз є вчитель татарської мови?
– Є.
– Чому вас просто не залишили учителем татарської мови?
– Тому що я сама свого часу закінчила російську школу № 1 у Черемшані. І сюди ж повернулася викладати татарську мову. Через те, що середню освіту я отримала російською мовою, в керівництві подумали, що мені легше буде вести російську мову, і запропонували пройти перепідготовку. Я погодилась.
– Це якось вплинуло на ваше матеріальне становище?
– Про це я особливо не замислююся. Втратила, але незначно.
– Виходячи зі свого досвіду вчителя татарської мови, як вам здається, досить трьох годин на тиждень, щоб дитина засвоїла мову?
Вивчення мови йде не тільки в школі. Треба рідною мовою говорити і вдома, в сім’ї. Дітей віддавати в дитячі садки, де виховання йде рідною мовою
– Сказати складно. Може, і досить, але тільки якщо дитина після школи продовжує спілкуватися рідною мовою – вдома, з батьками. І важливе бажання самої дитини. Без бажання кількість годин не допоможе, були такі діти, що і при шести уроках на тиждень не могли засвоїти мову.
– Як ви думаєте, якби зараз повернули кількість уроків татарської мови в школі, як ішло б навчання?
– Думаю, результати були б кращі, тому що останнім часом і діти, і батьки вже розуміють, що татарська мова потрібна.
– Що було найскладнішим у навчанні дітей татарської мови?
Останнім часом і діти, і батьки вже розуміють, що татарська мова потрібна
– Граматика татарської мови дітям давалася дуже важко. Коли в 2017 році ми побачили, що є нові підручники, засновані на комунікативних технологіях, – ми мало не плакали від образи: як же так, чому цих підручників не було раніше?
– А зараз ці підручники є?
– Є.
– Зручні?
– Так.
– Як ви думаєте, з чиєї вини школи вчасно не забезпечувалися такими підручниками?
– Мабуть, міністерства. Можливо, ці підручники були, але всім не вистачало.
– Значить, ви вважаєте, що головна складність була в поганому підручнику татарської мови…
– Звичайно. У четвертому класі діти були змушені вивчати дієприкметники, хоча з російської мови дієприкметники проходять тільки в 7-му класі. Четверокласники не могли тести складати, просто плакали.
– Зараз підручники є, але годин мало. Вчителів мало. Що можна зробити, щоб у таких умовах добре вивчати татарську мову?
– Не обмежуватися тільки уроками в школах. Треба дітей водити на екскурсії, в бібліотеки, виставки. Класні години треба вести татарською мовою. Ще – не завантажувати класи граматикою, нехай вони вчаться спілкуванню татарською мовою.
– Якби вас попросили розробити підручник татарської мови, яким би був цей підручник?
– Я, напевно, написала б підручник, який навчає дітей говорити по-татарськи. Без граматики, а лише розмовні навички.
ЯК ЦЕ БУЛО – хроніка знищення мови 2017 року
- 20 липня 2017 року президент Росії Володимир Путін на засіданні Ради з питань міжнаціональних відносин в Йошкар-Олі заявив про неприпустимість обов’язкового викладання інших мов, крім російської. «Примушувати людину вчити мову, яка для неї рідною не є, так само неприпустимо, як і знижувати рівень і час викладання російської», – сказав Путін. (Він не уточнював, що робити в ситуації, коли не є рідною обов’язкова в Росії для примусового вивчення російська мова – ред.)
- 28 серпня президент Росії дав доручення Генеральній прокуратурі і «Рососвітнаглядові» провести перевірку щодо добровільного викладання мов неросійських народів у школах. Після цієї постанови в соціальних мережах і месенджерах стали поширюватися повідомлення, що в школах Татарстану можна відмовитися від вивчення татарської мови, для цього потрібно подати заяву.
- 7 вересня на сайті Міністерства освіти і науки Татарстану з’явилося пояснення у зв’язку з викладанням татарської мови в школах Татарстану. У поясненні було сказано, що викладання татарської мови ведеться на законних підставах і заклики відмовитися від вивчення татарської мови суперечать законові.
- 8 вересня в інтернеті і соціальних мережах стали з’являтися заклики і пости на підтримку обов’язкового викладання татарської мови в школах Татарстану, були організовані кілька флешмобів. Утворилася група «татарськомовних батьків», члени якої вимагали обов’язкового вивчення татарської мови в школах. За кілька днів до групи вступили понад 2 тисячі осіб.
- 11 вересня Товариство російської культури Татарстану і комітет із захисту російськомовних батьків та учнів направили до Генеральної прокуратури Росії документи зі скаргою на правопорушення в викладанні татарської й російської мов. «Батьківська спільнота Татарстану» активно домагалася скасування обов’язкових уроків татарської мови.
- 15 вересня група батьків опублікувала відкритий лист Путіну з нагадуванням про те, що в Конституції Росії закріплено право суб’єктів Російської Федерації мати свої державні мови. Лист підписали понад тисячу осіб.
- 20 вересня прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що ніякого листа про збереження татарської мови від батьків Татарстану не було отримано.
- 21 вересня письменники Татарстану опублікували звернення, де просили не порушувати мовного балансу в Татарстані і дозволити міністрові освіти республіки в рамках російського і татарстанського законодавства виконувати свої повноваження.
- 2 жовтня прокуратура Татарстану доручила районним прокурорам провести в школах перевірку щодо викладання рідних і державних мов.
- 17 жовтня Союз працівників національної освіти і культури «Мегаріф» випустив звернення до батьків із проханням не відмовлятись від татарської мови.
- 22 жовтня в соцмережах президентові Татарстану Мінніханову стали надходити численні запитання і звернення від користувачів, у яких люди турбувалися про долю татарської мови і просили вжити заходів для її збереження.
- 23 жовтня Всесвітній конгрес татар опублікував заяву з закликом зберегти державний статус татарської мови.
- 24 жовтня вчителі татарської мови звернулися до депутатів Татарстану з проханням захистити татарську мову.
- 24 жовтня татарські артисти естради організували в Казані флешмоб на захист татарської мови.
- 24 жовтня на нараді в Казані був запропонований «компромісний варіант»: обов’язкове викладання татарської мови в 1–9-х класах, в 10–11-х (у Росії 11-річна середня освіта – ред.) – зробити її вивчення добровільним.
- 26 жовтня на засіданні Держради Республіки Татарстан у числі інших обговорювалося питання викладання рідної мови в школах.
- 27 жовтня стали надходити повідомлення про звільнення вчителів татарської мови.
- 5 листопада прокуратура Татарстану зажадала відхилити запропонований Міністерством освіти Татарстану новий навчальний план («компромісний варіант»), визнавши його незаконним.
- 8 листопада на засіданні парламенту Татарстану було заявлено про досягнення компромісу з Москвою: татарська мова як державна залишається в кількості двох годин на тиждень.
- 24 листопада під час візиту в Казань повноважний представник Путіна в Приволзькому федеральному окрузі Михайло Бабич заявив про підготовку методичних рекомендацій, які передбачають можливість виділення до двох годин на тиждень на вивчення державної мови республіки.
- 29 листопада на засіданні Держради Республіки Татарстан прокурор Татарстану Ільдус Нафіков заявив, що татарська мова викладатиметься в школах виключно на добровільних засадах.
