Україну не можна звинувачувати за удари по російських НПЗ – сенатор Креймер
Україну не можна звинувачувати за удари по російській нафтовій інфраструктурі, яка забезпечує доходи для фінансування війни РФ, заявив сенатор-республіканець Кевін Креймер 9 жовтня під час зустрічі делегації Конгресу США з журналістами у Києві.
Креймера запитали про вплив українських ударів по російських нафтопереробних заводах на світові ціни на пальне. Сенатор зазначив, що нафта і нафтопродукти торгуються на глобальному ринку, тому конфлікти у країнах-виробниках можуть впливати на ціни.
Водночас, за його словами, це не може бути аргументом проти українських ударів по російській нафтовій інфраструктурі.
«Неможливо звинувачувати Україну або ваше керівництво за те, що вони атакують саме те, що фінансує неспровоковану незаконну війну Володимира Путіна. Це – важіль тиску», – сказав Креймер.
Він додав, що Сполучені Штати також можуть більше робити для збільшення власного виробництва і переробки нафтопродуктів, щоб зменшити залежність цін від зовнішніх потрясінь.
Голова Комітету Сенату США зі збройних сил Роджер Вікер, відповідаючи на те саме запитання, також визнав, що війни можуть мати економічні наслідки, зокрема впливати на ціни на пальне.
Водночас він наголосив на праві України чинити опір російській агресії.
«Війна часто означає й економічні труднощі. Але є багато причин, про які ми сьогодні говорили на двопартійній основі, чому Україна абсолютно має право і зобов’язана чинити опір цій незаконній агресії», – сказав Вікер.
Раніше під час цієї ж зустрічі Креймер заявив, що Україні, на його думку, потрібно надати більше засобів не лише для відбиття російських атак, а й для посилення тиску на Росію.
«Я хотів би дати Україні більше інструментів, щоб вона могла робити це ще ефективніше. Я не думаю, що Володимир Путін відмовиться від своїх цілей лише тому, що ви здатні збивати його засоби нападу. Треба мати можливість переносити боротьбу до нього, інакше в нього не буде стимулу сідати за стіл переговорів», – заявив сенатор.
За словами Креймера, посилення можливостей України має створити додаткові важелі тиску на Москву і покращити позиції Києва у можливих майбутніх переговорах.
Наприкінці минулого місяця президент США Дональд Трамп заявив, що під час спілкування з українським президентом Володимиром Зеленським казав про необхідність «пригальмувати» з ударами по нафтопереробних заводах Росії.
Трамп також повторив висловлену раніше тезу, що «весь світ страждає» від наслідків російсько-української війни, і зокрема це стосується виробництва дизельного пального, що впливає і на ціни у Сполучених Штатах.
А державний секретар США Марко Рубіо заявляв, що угоди про енергетичне перемир’я між Росією й Україною, про яке раніше казав президент США Дональд Трамп, поки немає. Але, за його словами, така домовленість була б «цілком логічною».
На Рівненщині багатодітна родина постраждала через удар РФ – ОВА
На півночі Рівненської області внаслідок російського удару 9 жовтня постраждала багатодітна родина, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олександр Коваль.
За його словами, будинок родини суттєво пошкоджений.
«За уточненою інформацією, поранено семеро людей. Дві жінки, чоловік і четверо дітей. У трьох дітей травми середньої важкості. 13-річний хлопчик – у важкому стані», – написав Коваль у телеграмі.
За його словами, всіх постраждалих шпиталізували.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Конгресмен Вікер: США могли б послабити деякі ліцензійні обмеження для співпраці з українським ОПК
Делегація Конгресу США під час візиту до Києва планує обговорити можливість послаблення окремих ліцензійних обмежень, які стосуються виробничих спроможностей американських компаній і співпраці з українською оборонною промисловістю. Про це сенатор-республіканець, голова Комітету Сенату США зі збройних сил Роджер Вікер заявив 9 жовтня під час зустрічі з журналістами у Києві.
За його словами, американські законодавці під час візиту ознайомилися з роботою українських оборонних виробників і були вражені темпами й ефективністю їхньої роботи.
«Є кілька конкретних питань, які ми сподіваємося обговорити з посадовцями до завершення цього візиту. Вони стосуються ліцензування певних виробничих спроможностей, що належать американським компаніям. Можливо, ми могли б послабити деякі обмеження, адже українські працівники справляються з цим дуже добре», – сказав Вікер.
Він додав, що делегація сподівається порушити це питання і під час зустрічі з президентом України.
Вікер також заявив, що бачить значний потенціал української оборонної промисловості й перспективи подальшої співпраці між Україною і Сполученими Штатами.
«Коли все це завершиться, і Росії не вдасться досягти цілей Володимира Путіна, Україна стане провідною виробничою потужністю в Європі, і особливо провідною військово-промисловою потужністю. І було б добре, якби ми могли співпрацювати разом», – сказав сенатор.
Сенатор-республіканець Кевін Креймер, який також входить до складу делегації, заявив, що Сполучені Штати можуть перейняти частину українського досвіду у сфері оборонного виробництва. За його словами, особливе враження справила здатність українського ОПК швидко розробляти нові рішення, адаптуватися до змін на полі бою і масштабувати виробництво.
«Ми з певною заздрістю дивимося на те, що відбувається тут», – додав Креймер.
Він зазначив, що українська оборонна промисловість демонструє здатність швидко реагувати на озброєння противника, впроваджувати інновації й виробляти необхідні системи у великих масштабах і високими темпами. За словами сенатора, США хотіли б навчитися відтворювати таку модель у власному оборонно-промисловому комплексі.
Креймер також виступив за тіснішу кооперацію США із союзниками у виробництві озброєнь, зокрема через ліцензування й обмін інтелектуальною власністю.
«Нам не потрібно дублювати те, що вже добре робить наш союзник. Ми могли б розширити співпрацю через ліцензування, обмін інтелектуальною власністю, через Foreign Military Sales. У нас занадто багато бюрократії, яка уповільнює те, що в іншому випадку було б правильно робити», – заявив Креймер.
За його словами, США необхідно не лише змінювати окремі процедури і правила, а й пришвидшувати перехід оборонних розробок від концепції до випробувань і серійного виробництва.
Президент України Володимир Зеленський 25 вересня заявив, що президент США Дональд Трамп повідомив йому про рішення таки надати Україні ліцензії на виробництво ракет Patriot.
8 липня на зустрічі з Зеленським Трамп казав, що США можуть надати Україні ліцензію на виробництво ракет до систем Patriot, але згодом заявив, що Вашингтону слід бути «дуже обережним» із передачею такої ліцензії. 13 вересня він сказав, що йдеться про «значно менш технологічно складну» версію ракети, не уточнивши її тип.
У липні Радіо Свобода стало відомо, що Україна і Сполучені Штати підписали двосторонню заяву про наміри, яка закладає основу для безпрецедентного оборонного партнерства і дозволить експортувати українські бойові дрони до США для військових випробувань.
Журналісти підтвердили загибель 20 російських офіцерів внаслідок удару по Донецьку в серпні
Російське видання «Медіазона» і Російська служба Бі-Бі-Сі, які спільно з командою волонтерів аналізують російські втрати у війні проти України, у своєму зведенні на 9 жовтня підтвердили загибель 20 російських офіцерів під час ракетного удару по окупованому Донецьку 26 серпня.
За повідомленням, 18 російських військових померли того ж дня, двоє померли пізніше від поранень.
За даними журналістів, військові служили у штабах угруповання військ «Центр»: штабі Центрального військового округу і штабі 41-ї загальновійськової армії. Дослідники встановили імена загиблих, звіривши списки особового складу військових частин із реєстром спадкових справ й іншими держреєстрами.
«Це – наймасовіший випадок загибелі офіцерів російської армії в ході російсько-української війни, про який нам відомо сьогодні», – йдеться в публікації.
Загалом від початку повномасштабної війни РФ проти України журналісти підтвердили загибель 276 113 російських військових. Понад 7,8 тисяч з них – офіцери російської армії й інших силових структур.
«Медіазона» і Російська служба Бі-Бі-Сі ведуть підрахунок загиблих за відкритими джерелами: публікаціями місцевих ЗМІ, повідомленнями міських і сільських адміністрацій, постами родичів у соцмережах і даними з цвинтарів. Журналісти зазначають, що реальні втрати російської сторони, ймовірно, є значно вищими, ніж наведені ними дані.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
«План стійкості» провалено? Що буде з Києвом? Зеленський і Кличко шукають винних
Найкращий сценарій для Путіна – порожні міста України, розповів міський голова Києва Віталій Кличко в інтерв’ю французькій агенції France-Presse. При цьому він повторив свою ж пораду – тимчасово залишити Київ через російські обстріли тим, хто має змогу. За оцінкою Кличка, місто переходить в «режим виживання» через загрозу масштабної кризи, викликаної російськими ударами по критично важливих об’єктах інфраструктури.
Тим часом президент України Володимир Зеленський після доповідей щодо стану виконання «планів стійкості» заявив, що міська влада Києва майже не виконала необхідні кроки.
- Хто відповість за провал підготовки до важкої зими та чи виїжджатимуть люди?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Що каже експерт
Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова розповів про готовність різних регіонів України до зими. Він пояснює, що у західних регіонах ситуація краща через меншу кількість обстрілів, а Київ можна «прирівняти до прифронтового регіону» через кількість обстрілів.
«В прифронтових регіонах надзвичайно теж складна ситуація, не краще, ніж в Києві. Наприклад, в Херсоні дуже погана ситуація, люди виїжджають, уже виїхало там 70%. На Сумщині, Чернігівщині. У Харкові дещо краща ситуація, але теж там постійні обстріли».
Проте Омельченко наголошує, що Київ має більше грошових надходжень, тому і можливостей для кращої енергостійкості у столиці було більше: «Ну, якось могли б знайти гроші для того, щоб заживити критичну інфраструктуру. Достатньо було не більше 200 млн євро. Це не такі великі гроші. Ну, за 5 років можна було якось це зробити».
На що вказує столична влада
У Київській міській державній адміністрації пізніше заявили, що 9 жовтня держава розблокувала платежі за окремими проєктами Плану енергостійкості Києва.
«Це надзвичайно важливий крок. Адже замороження платежів негативно вплинуло на темпи виконання критично важливих інфраструктурних проєктів, які мали бути завершені до кінця року. Йдеться про резервне теплопостачання, будівництво когенераційних станцій, безперебійне живлення об’єктів водопровідного господарства», – йдеться в повідомленні.
У КМДА додали, що проєкти були зупинені на етапі активної реалізації, зокрема транспортування обладнання, яке виробляється за кордоном, і лише за умови попереднього замовлення.
Ще згодом в.о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв розповів на брифінгу, що Київ має близько 700 генераторів для роботи систем тепло- і водопостачання й будує потужніші станції для резервного живлення великих об’єктів.
Київ упродовж останніх тижнів зазнає щоденних атак реактивними дронами – нового у російсько-українській війні засобу ураження, якому українські військові наразі не мають належної протидії. Відсоток збиття таких безпілотників зростає, але все одно залишається нижчим за вже звичні типи дронів, які рухаються значно повільніше.
8 жовтня у Києві російська армія атакувала один із великих енергетичних об’єктів, повідомив міністр енергетики України Денис Шмигаль, який не уточнив подробиць. У місті виникли масштабні перебої з енергопостачанням, електричний громадський транспорт (включно з метрополітеном) тимчасово припиняв рух.
Зранку 9 жовтня в Києві не працювала частина електротранспорту на правому березі Дніпра.
«Ця війна триватиме довше, ніж припускали»: чому ЄС терміново переглядає графік фінансування України
Україна готується до складної зими. Та після неї постануть інші виклики – фінансові. Потреби України в додаткових коштах – одна з тем, якої 9 жовтня торкнулися міністри фінансів країн ЄС на своєму черговому засіданні.
Росія воює дедалі інтенсивніше. Зростає кількість жертв серед цивільного населення України, а також – її економічні втрати. Страждають галузі, які забезпечували охоплену війною країну валютними надходженнями: металургія та агроекспорт. Морський експорт фактично заблокований.
«Укренерго» анонсувало графіки вимкнень світла на 10 жовтня
У частині регіонів України 10 жовтня знову будуть вимушено застосовуватися заходи обмеження споживання електроенергії, повідомляє «Укренерго».
Від 00:00 до 23:59 діятимуть графіки обмеження потужності для промисловості й бізнесу, а з 06:00 до 23:59 – графіки погодинних вимкнень для всіх категорій споживачів (обсягом від 1 до 2 черг).
«Причина запровадження обмежень – наслідки російських ракетно-дронових атак на енергооб’єкти», – йдеться в повідомленні.
Російські війська розпочали свою кампанію ударів проти української енергетичної інфраструктури наприкінці вересня 2026 року, напередодні опалювального сезону в Україні.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що успіхи України на полі бою у 2026 році, схоже, змушують російського лідера Володимира Путіна переоцінити свою початкову теорію перемоги в Україні та змінити акцент на примушення України до капітуляції за допомогою кампанії ударів взимку.
В ISW вважають, що ця кампанія ударів має на меті зробити життя українців «нестерпним, щоб Україна капітулювала перед вимогами РФ».
У Конгресі США закликали Маска розширити можливості Starlink для України
Члени делегації Конгресу США, які перебувають з візитом у Києві, висловилися за розширення можливостей супутникової системи Starlink для України. За їхніми словами, це може стати одним із додаткових важелів тиску на Росію і посилити позиції Києва на полі бою та в майбутніх переговорах.
Про це американські законодавці заявили 9 жовтня під час зустрічі з журналістами у Києві.
Член Палати представників США, республіканець Ден Креншоу, коментуючи слова державного секретаря Марко Рубіо про «патову ситуацію» на фронті, заявив, що цю оцінку не варто сприймати як твердження про поразку України.
«Я думаю, що і Зеленський, і Рубіо мають рацію. Державний секретар Рубіо просто описує ситуацію на полі бою. З військової точки зору її загалом можна назвати патовою. Але Зеленський також має рацію в тому, що для зміни цієї динаміки необхідно посилити важелі тиску. І ми з цим повністю погоджуємося», – сказав Креншоу.
Одним із таких важелів він назвав Starlink.
«Я особисто повністю підтримую спроби переконати Ілона Маска увімкнути Starlink. Я б сказав Ілону дуже чітко: іноді потрібно піти на ескалацію, щоб досягти деескалації. Саме так іноді доводиться діяти з агресором», – заявив конгресмен.
За словами Креншоу, посилення таких важелів, разом із санкційним тиском, має допомогти змінити ситуацію на полі бою і змусити Росію до змістовних переговорів.
Сенатор-республіканець Кевін Креймер також виступив за розширення можливостей Starlink для України.
«Було б добре, якби Starlink відкрив свою систему для наведення на інші типи цілей. Це також дало б Україні додатковий важіль. Чим швидше Україна отримає більше таких важелів, тим швидше ми зможемо прийти до переговорного результату щодо миру на умовах, вигідних Україні», – сказав Креймер.
На уточнювальне запитання журналістів, чи реально найближчим часом переконати Ілона Маска змінити нинішні обмеження, голова Комітету Сенату США зі збройних сил Роджер Вікер відповів, що сподівається на таку можливість.
«Ми зберігаємо надію, що певної домовленості вдасться досягти. Звісно, пан Маск зараз не є частиною американського уряду і має право керувати своїм бізнесом так, як вважає за потрібне. Але я сподіваюся, що певної домовленості можна буде досягти», – сказав Вікер.
Напередодні президент України Володимир Зеленський закликав США допомогти розширити доступ України до Starlink, щоб українські сили могли ефективніше вражати російські пускові установки й інші військові цілі. Нині використання Starlink має низку географічних і функціональних обмежень, зокрема щодо роботи системи на території Росії.
У вересні із подібним закликом до Ілона Маска виступав і президент Фінляндії Александр Стубб, який заявляв, що розширення можливостей Starlink могло б допомогти Україні уражати російські ракетні пускові установки і зменшити кількість атак по українських містах.
«Не карати невинних росіян»: ЄС готує обмеження для російських дипломатів, військових та спортсменів
Гібридні атаки Росії у країнах ЄС, особливо знайдений в аеропорту Лейпцига російський дрон з вибухівкою, стали стимулом вчергове підняти дискусію про те, як ЄС може обмежити в’їзд росіян на свою територію. Німеччина та низка інших держав хочуть, щоб російським дипломатам тепер доводилось просити дозвіл на пересування з країни в країну ЄС, а учасників війни узагалі не допускали. Загальну заборону для комбатантів раніше саботували країни, які боялись втратити заодно російських туристів, – Франція, Італія та Іспанія.
Чого очікувати від нового «сезону» дискусій на цю тему – Радіо Свобода опитало дипломатів з країн-членів ЄС та високопоставлених чиновників Євросоюзу.
У Чорногорії затримали керівника російського каналу «Рибар»: що він робив на Балканах
У Чорногорії затримали керівника одного з провідних російських провоєнних блогів, пов’язаного з Міністерством оборони Росії, а також кількох інших співробітників цього проєкту. Затримання відбулося на тлі занепокоєння через російські гібридні операції та спроби дестабілізації країни, яка прагне вступити до Європейського Союзу.
Прем’єр-міністр Чорногорії Мілойко Спаїч 9 жовтня підтвердив повідомлення ЗМІ про затримання керівника проєкту «Рибар» Михайла Звінчука та інших громадян Росії. Сам телеграм-канал також підтвердив затримання.
Звінчук перебуває під санкціями Великої Британії та Європейського Союзу. За даними ЄС, він входив до робочої групи, створеної президентом Росії Володимиром Путіним для мобілізації підтримки війни проти України.
Державний департамент США оголосив винагороду до 10 мільйонів доларів за інформацію про діяльність «Рибаря» та пов'язаних із ним осіб, зокрема Звінчука, у зв'язку зі спробами втручання у президентські вибори у США 2024 року.
Кенія закликала визнати своїх громадян, полонених в Україні, «жертвами міжнародної торгівлі людьми»
Уряд Кенії веде переговори з Україною щодо повернення п’яти своїх громадян, які воювали на боці російської армії й потрапили в український полон, повідомив у парламенті країни кенійський міністр закордонних справ Мусалія Мудаваді. Його слова наводить Bloomberg.
Він розповів, що президент Кенії Вільям Руто телефонував українському президенту Володимиру Зеленському й обговорив це питання. За його словами, влада Кенії хоче, щоб цих чоловіків класифікували як «жертв міжнародної торгівлі людьми», а не як військовополонених.
Громадяни Кенії, які потрапили в український полон, як сказав Мудаваді, повідомили, що вони були «завербовані під неправдивими обіцянками працевлаштування». Наймолодшому з них – 23 роки.
«Обставини їх вербування і призову відповідають торгівлі людьми», – заявив він.
За даними Мудаваді, щонайменше 84 кенійці загинули або зникли безвісти, ще 34 лікуються в лікарнях Росії після отриманих поранень. На батьківщину повернулися 62 громадяни Кенії, які брали участь у повномасштабній війні Росії проти України.
Переговори з Києвом ведуться також щодо репатріації тіл чотирьох кенійців.
У березні 2026 року Мудаваді говорив, що влада Кенії домовилася з Москвою про припинення набору кенійців до російської армії для участі у війні проти України. Голова МЗС Росії Сергій Лавров тоді стверджував, що громадяни Кенії воюють на боці Росії добровільно і самі підписали контракт з російським Міністертвом оборони.
6 жовтня у Найробі зібралися представники близько 30 сімей з вимогою зустрічі з президентом Вільямом Руто. Вони хочуть, щоб влада Кенії під час поїздки на саміт до Москви наприкінці жовтня порушила перед російською владою питання про повернення кенійців, завербованих на війну, і репатріацію тіл загиблих на фронті громадян країни, пише місцеве видання Kenyans.
Український проєкт «Хочу жить» стверджує, що встановив імена майже 29 тисяч іноземців, які підписали контракт із Міноборони Росії від лютого 2022 року. Bloomberg з посиланням на документи пише, що в українському полоні перебуває щонайменше 213 іноземців, із них 37 – громадяни африканських країн.
Армія РФ вже на підступах до Добропілля?
Передові частини та підрозділи армії РФ практично вийшли на ближні підступи до Добропілля зі сходу та півдня, проте їхні спроби увійти до самого міста поки що не мають результату. Про це повідомив 8 жовтня військовий оглядач Костянтин Машовець. За його оцінкою, перспективи подальшого штурму та захоплення Добропілля залишаються спірними.
OSINT-проект Playfra підтверджує, що серйозних успіхів на сході Добропілля російські війська не мають: їм вдається лише час від часу просочуватися углиб території невеликими групами. За оцінкою аналітиків, слід очікувати, що війська РФ продовжать атаки з поточною інтенсивністю ще досить довгий час, незважаючи на втрати.
У свою чергу, Інститут вивчення війни (ISW) зазначає, що нинішній наступ не здатний призвести до раптового прориву армії РФ у цьому районі, всупереч нещодавнім заявам Міністерства оборони РФ про те, що російські сили нібито оточили Добропілля.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
- Спроби агресора просунутися до Добропілля посилювалися вже кілька разів. Спочатку інфільтрація, яку вдалося звести нанівець під керівництвом 1-го корпусу НГУ «Азов». Потім механізовані штурми пізньої осені та зими 2025 року, які не дали Росії значного результату. А тепер – багатомісячним «літнім наступом» російських сил, що триває досі – поки це дозволятиме погода та листяний покрив численних лісосмуг регіону.
- Політичне керівництво Росії поставило своїм військовим черговий дедлайн із захоплення всієї Донецької області – до кінця 2026 року, на початку вересня заявив заступник керівника Офісу президента Павло Паліса. За його словами, самі російські військові наполягають на іншій даті – до 31 березня 2027 року. Своєю чергою Reuters як про доконаний факт із посиланням на джерело, близьке до Кремля, повідомив, що російські командири пообіцяли очільнику РФ Володимиру Путіну захопити регіон до кінця 2026 року.
- За підрахунками аналітиків американського Інституту вивчення війни (ISW), реальний термін, за який армія РФ може вийти на адмінкордони області за нинішнього темпу просування – жовтень 2032 року – за умови, що вона взагалі зможе це зробити.
- За даними ISW, темпи російського просування суттєво знизилися в березні 2026 року й відтоді залишаються «низькими». Понад те, кажуть аналітики, іноді Росія втрачає більше території, ніж захоплює.
- Аналітики підрахували, що з березня до вересня цього року російські війська втратили контроль над майже 300 квадратними кілометрами раніше захопленої території України. Зокрема, в результаті операції Сил оборони «Вівальді», під час якої протягом кількох місяців ЗСУ звільнили щонайменше 147 квадратних кілометрів в районі Лиману.
У ДТЕК заявили, що РФ атакувала два енергооб’єкти компанії на Дніпропетровщині
Російські військові 8 і 9 жовтня атакували два енергооб’єкти ДТЕК на Дніпропетровщині, повідомила пресслужба енергохолдингу.
«Учора ввечері один з об’єктів ДТЕК Дніпровські електромережі атакували «шахеди». Сьогодні вранці інший об’єкт зазнав удару реактивного дрона. Пошкоджено енергообладнання, виникла пожежа», – йдеться в повідомленні.
У ДТЕК додали, що внаслідок атаки ніхто з працівників не постраждав.
Російські війська розпочали свою кампанію ударів проти української енергетичної інфраструктури наприкінці вересня 2026 року, напередодні опалювального сезону в Україні.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що успіхи України на полі бою у 2026 році, схоже, змушують російського лідера Володимира Путіна переоцінити свою початкову теорію перемоги в Україні та змінити акцент на примушення України до капітуляції за допомогою кампанії ударів взимку.
В ISW вважають, що ця кампанія ударів має на меті зробити життя українців «нестерпним, щоб Україна капітулювала перед вимогами РФ».
У трьох районах Києва розгортають пункти незламності через складну ситуацію зі світлом – КМДА
У трьох районах Києва, де ситуація з енергозабезпеченням найважча, розгортають пункти незламності, повідомила 9 жовтня міська державна адміністрація.
За повідомленням, доручення отримали очільники Оболонського, Подільського і Святошинського районів.
«Пункти мають бути оснащені необхідними засобами, щоб люди могли зарядити телефони, павербанки та інші необхідні гаджети», – заявили в КМДА.
Київ упродовж останніх тижнів зазнає щоденних атак реактивними дронами – нового у російсько-українській війні засобу ураження, якому українські військові наразі не мають належної протидії. Відсоток збиття таких безпілотників зростає, але все одно залишається нижчим за вже звичні типи дронів, які рухаються значно повільніше.
8 жовтня у Києві російська армія атакувала один із великих енергетичних об’єктів, повідомив міністр енергетики України Денис Шмигаль, який не уточнив подробиць. У місті виникли масштабні перебої з енергопостачанням, електричний громадський транспорт (включно з метрополітеном) тимчасово припиняв рух.
Зранку 9 жовтня в Києві не працювала частина електротранспорту на правому березі Дніпра.
8 жовтня в інтерв’ю агенції France-Presse мер Києва Віталій Кличко повторив пораду, яку вже давав киянам під час критичної ситуації минулої зими, – в разі наявності такої можливості тимчасово залишити столицю України через російські атаки.
«Хоч би як добре ми не підготувалися, якщо протиповітряна оборона не спрацює, ми можемо опинитися в дуже складній ситуації», – сказав Кличко.
Голова столиці України визнав, що місто переходить у «режим виживання» через загрозу масштабної кризи, викликаної російськими ударами по критично важливих об’єктах інфраструктури.
«Вони щодня на Каховку когось відправляють»: чи існує загроза для Запоріжжя?
Інститут вивчення війни (ISW) у звіті від 26 вересня повідомив із посиланням на українських військових та оглядачів про те, що війська РФ можуть використати висохле дно Каховського водосховища, щоб просунутися у напрямку Запоріжжя.
Припущення щодо можливості російських груп дійти до міста висловлював у своїх інтерв'ю і командир 1-го окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла Дмитро Філатов (позивний «Перун»), аналізуючи ключові виклики для фронту взимку.
Чи існує загроза інфільтрації російських військ до Запоріжжя, важливого українського форпосту на півдні, Радіо Свобода запитало бійців 128 Окремої важкої механізованої бригади «Дике поле». Підрозділ оперує на Запорізькому напрямку, зокрема у зоні уздовж Каховського водосховища.
Мерц обурений участю Шредера у святкуванні дня народження Путіна – уряд Німеччини
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, за повідомленням речника німецького уряду, обурений поїздкою колишнього федерального канцлера ФРН Герхарда Шредера до Москви і його участю у святкуванні для народження російського президента Володимира Путіна.
«Путін несе відповідальність за війну в Україні. Його накази є причиною невимовних страждань, жертв серед цивільного населення, розбитих сімей, загиблих і поранених. Канцлер вважає... цілковито аморальним те, що пан Шредер відвідав таке святкування», – заявив речник німецького уряду Штеффен Маєр.
Візит також викликав критику з боку членів Соціал-демократичної партії, до якої належить Шредер.
Співголова партії Ларс Клінгбайль, який також обіймає посаду міністра фінансів у коаліції під проводом консерваторів Мерца, назвав цей вчинок «цілковито неприйнятним» з огляду на страждання, завдані народу України, повідомляє щоденна газета Sueddeutsche Zeitung.
Путіну 7 жовтня виповнилося 74 роки. Як повідомила наступного дня пресслужба Кремля, Путін «вранці із повідомлень ЗМІ дізнався, що в Москві перебуває Герхард Шредер», і «запросив свого старого друга до себе додому».
«Герхард Шредер був разом із Володимиром Путіним, коли голова держави відзначав учора свій день народження», – повідомив Кремль, опублікувавши фото двох політиків на тлі російської печі й самовару. Де саме Путін відзначав день народження, не уточнювали.
Офіційно Шредер приїхав до Росії як член наглядової ради ТОВ «Гіперглобус» – це колишнє дочірнє підприємство німецького холдингу Globus Holding, що володіє мережею гіпермаркетів «Глобус». Це призначення у Німеччині теж зустріли критикою. 7 жовтня Шредер відвідав один із гіпермаркетів у Москві.
Шредер очолював уряд Німеччини у 1998-2005 роках. Про його дружні стосунки з Путіним повідомляли неодноразово. Шредер був головою ради директорів «Роснефти», залишивши посаду лише після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.
Після початку Росією повномасштабної війни проти України Шредер не обірвав свої особисті контакти з Путіним і не зробив жодних публічних заяв із засудженням його дій. Він відвідував Москву після вторгнення, зустрічався з Путіним і відкидав критику на свою адресу, стверджуючи, що намагається досягти миру.
Путін пропонував Шредера як можливого представника ЄС на переговорах про мир – цю ідею відразу ж відкинули в Німеччині. Шредер у зв’язку з його проросійською позицією втратив низку посад і привілеїв у Німеччині, проте залишився членом Соціал-демократичної партії.
Президент України підтвердив ураження НПЗ в Омську та Ухті – за тисячі кілометрів від кордону
Президент України Володимир Зеленський 9 жовтня підтвердив ураження в Росії двох нафтопереробних заводів, розташованих за тисячі кілометрів від української території.
«Ще одне ураження російського нафтопереробного заводу в Омську – один зі значних заводів, – а також Ухтинського НПЗ за 1900 кілометрів від державного кордону України. Ціль в Ухті була уражена дронами Ан-196 RS, які летять близько 2500 кілометрів, а напередодні по Омському НПЗ були застосовані FP-6 (модифіковані FP-1). Продовжуємо відповідати Росії на її удари по Україні і робимо це влучно», – написав глава держави в телеграмі.
Зеленський виокремив Київ на нараді про «плани стійкості» – «через невиконання міською владою необхідних кроків»
Президент України Володимир Зеленський 9 жовтня провів із участю військових та урядовців нараду щодо виконання «планів стійкості», де серед усіх інших представників місцевої влади виокремив владу в Києві – через «майже повне невиконання необхідних кроків».
«Гальмування робіт абсолютно неприпустиме, і відповідальність Міністерства інфраструктури та обласних адміністрацій є персональною. Окремо визначили завдання щодо Києва – через майже повне невиконання міською владою необхідних кроків», – написав глава держави у телеграмі.
Київ упродовж останніх тижнів зазнає щоденних атак реактивними дронами – нового у російсько-українській війні засобу ураження, якому українські військові наразі не мають належної протидії. Відсоток збиття таких безпілотників зростає, але все одно залишається нижчим за вже звичні типи дронів, які рухаються значно повільніше.
Число поранених унаслідок удару РФ по Запоріжжю зросло до 16 – ОВА
До 16 зросло число поранених унаслідок ранкового російського удару по Запоріжжю, повідомив виконувач обов’язків голови ОВА Михайло Семікін.
«Удосвіта росіяни скинули на місто шість керованих авіабомб. Загинув чоловік. Ще 16 людей поранені, серед них – 14-річна дитина. Усім постраждалим надали необхідну медичну допомогу. Троє людей – дві жінки та чоловік – залишаються під наглядом лікарів. Їхній стан середньої тяжкості», – розповів очільник області.
Він також проінформував про завдані повітряним ударом руйнування.
«Один багатоповерховий будинок частково зруйнований, ще 20 пошкоджені. Постраждав і міський Палац дитячої та юнацької творчості», – додав Семікін.
США та Україна готуються до переговорів у Маямі. Про що говоритимуть
ВАШИНГТОН – 9 жовтня в Маямі США та Україна проведуть переговори для обговорення пропозицій, спрямованих на припинення російських ударів проти критично важливих об'єктів інфраструктури в Києві та інших містах напередодні зими.
Білий дім підтвердив, що 9 жовтня спецпредставники Стів Віткофф і Джаред Кушнер зустрінуться з представниками України, щоб обговорити нову спільну пропозицію, яка охоплює всі аспекти конфлікту та має на меті завершення війни.
Високопосадовець адміністрації США повідомив Раді Свобода, що ця зустріч дасть змогу визначити сфери, у яких сторони конфлікту могли б співпрацювати, навіть за умови, що їхні позиції залишаються різними.
За словами посадовця, попередні контакти вже дали практичні результати, зокрема обмін полоненими.
Після початкової зустрічі відбудеться ширше засідання за участю європейських союзників, НАТО та ЄС.
Застереження Рубіо
Ці переговори відбуваються на тлі застереження державного секретаря США Марко Рубіо про те, що війна зайшла у небезпечний глухий кут і існує ризик виходу її за межі України.
Рубіо назвав цей конфлікт «дуже небезпечною війною» і попередив, що ескалація може включати російські диверсії в сусідніх країнах НАТО, удари чи інші дії, здатні швидко розширити масштаби конфлікту.
За його словами, це може «швидко перетворити війну між двома країнами на значно ширший і набагато небезпечніший регіональний конфлікт».
«Зрештою, ми не вважаємо, що існують військові рішення... Ми переконані, що ця війна має закінчитися, і чим швидше буде досягнуто врегулювання шляхом переговорів, тим краще», – сказав держсекретар.
Повністю читайте ТУТ