Зеленський: Україна отримала «трішки» ракет Patriot, але «треба більше»
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна отримала від партнерів певні засоби ППО, зокрема «трішки» ракет до систем Patriot, але «треба більше».
«Ми отримали – не буду казати, від якої з держав – підтвердження (щодо передачі – ред.) кількох систем ППО Crotale і ракет до них. І також ми отримали ракети AIM. Це для нас дуже важливі ракети, ми використовуємо їх, щоб збивати ракети ворога. Якщо чесно, ще трішки зайшло ракет до Patriot. Скільки – не можу сказати, але трішки. Треба більше», – зазначив Зеленський на пресконференції з президентом Естонії Аларом Карісом у Києві.
Президент також повідомив про отримання оборонних пакетів від європейських країн. Зокрема, Норвегія підтвердила надання дев'яти мільярдів доларів Україні на 2027 рік.
Швеція, за його словами, надає значний фінансовий пакет для виробництва українських дронів.
Зеленський також повідомив, що Бельгія, Данія та Естонія надаватимуть допомогу українським регіонам, зокрема, Миколаївській та Житомирській областям.
Крім того, за його словами, Німеччина та Бельгія підтримали Україну енергетичним пакетом.
Україні бракує ракет-перехоплювачів до систем MIM-104 Patriot. Це єдина установка в Україні, яка здатна ефективно збивати ракети «Іскандер-М», «Кинджал» і «Циркон», що летять балістичною і квазібалістичною траєкторіями. Відповідно спостерігається тенденція до зниження ефективності у протидії таким типам ракет.
За даними аналітиків ISW, у липні для атак по Україні Росія все частіше використовувала «Циркон» і С-400 – обидві рухаються за балістичними траєкторіями. Як повідомили в Міноборони України, в липні Росія атакувала 195 ракетами, з них перехопили 29, ще 40 не досягли цілей.
Українська влада закликала партнерів розширити виробництво засобів перехоплення балістичних ракет.
Президент США Дональд Трамп під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським на саміті НАТО 8 липня заявляв, що США можуть надати Україні ліцензію на виробництво ракет до систем ППО Patriot.
Проте пізніше він заявив, що Вашингтону слід бути «дуже обережним» з передачею Україні ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів Patriot.
У Єврокомісії відреагували на ідею Зеленського отримати частину коштів від ЄС за 2027 рік уже цього року
Європейська комісія поки не отримувала від України офіційного запиту щодо дострокового надання частини коштів із 90-мільярдного кредиту ЄС, які заплановані на 2027 рік. Водночас у Брюсселі заявляють, що готові розглядати запити Києва і максимально їх враховувати.
Про це на брифінгу у Брюсселі 25 серпня заявив речник Єврокомісії Балаш Уйварі, відповідаючи на запитання журналістів щодо пропозиції президента України Володимира Зеленського отримати частину фінансування, передбаченого на наступний рік, уже у 2026-му.
«Наскільки мені відомо, ми не отримували жодного офіційного запиту щодо прискорення цих виплат. Натомість зараз ми зосереджені на виконанні наявного плану», – сказав Уйварі.
За чинним планом, кредит ЄС Україні на 90 мільярдів євро має бути розподілений приблизно порівну між двома роками: близько 45 мільярдів євро у 2026 році та ще 45 мільярдів – у 2027-му.
Речник наголосив, що постійні консультації між Києвом і Брюсселем тривають.
«Ми безперервно обмінюємося інформацією про останні події і, звичайно, готові максимально враховувати запити України, наскільки це можливо. Але наразі план залишається таким, яким він був», – сказав Уйварі.
У Єврокомісії також зазначили, що цього року ще не вичерпано навіть запланований обсяг фінансування. Із приблизно 45 мільярдів євро на 2026 рік близько 28,3 мільярда передбачені на оборонні потреби України, решта – на бюджетну підтримку.
За словами Уйварі, з оборонної частини Єврокомісія вже схвалила плани закупівель на 22 мільярди євро, а 8,5 мільярда вже було виплачено. Ще більше схвалень і виплат очікується найближчими тижнями.
«Я б сказала, що ми схвалюємо і виплачуємо кошти дуже-дуже швидкими темпами. І ми ще навіть не досягли загальної суми, передбаченої на цей рік. Тож зараз ми просуваємося в цьому напрямку, перш ніж узагалі зможемо говорити про авансування коштів наступного року», – додала головна речниця Єврокомісії Павла Пінью.
Водночас чиновники у Єврокомісії не впевнені, що навіть за політичної волі технічно буде можливо надати кошти Україні наперед у звʼязку зі строгими бюджетними процедурами.
Напередодні Брюссель оголосив про схвалення 6,1 мільярда євро із 90-мільярдного кредиту на оборонні потреби України, зокрема на протиповітряну і протиракетну оборону, ракети, боєприпаси та радари.
Водночас президент України Володимир Зеленський на засіданні «Коаліції охочих» 24 серпня заявив про дефіцит оборонного бюджету на 27 мільярдів доларів.
За його словами, одним з основних варіантів покриття цього дефіциту є дострокове виділення частини коштів за європейським кредитом, запланованих на наступний рік, та надання їх уже цього року.
Експорт зерна Чорним морем зупинився. Як виживають українські фермери?
Експорт зерна через порти Чорного моря практично став як для України, так і для Росії, для яких це важлива частина експорту. Росія останніми тижнями понад 70 разів атакувала портову інфраструктуру Одеси і понад 60 разів била по суднах України в морі. Через це, за даними українських чиновників, які наводить Reuters, за перші два тижні серпня український експорт зерна впав приблизно на 75% порівняно з минулим роком.
ЗСУ з середини серпня також атакують російські суховантажі, які намагаються вивезти зерно з портів у Новоросійську та Туапсе. Принаймні п’ять російських зерновозів потрапили під удари українських безпілотників за пару днів минулого тижня.
Як у цих умовах виживають фермери? І чому зупинка експорту зерна з півдня України для них критична і може призвести до руйнування та неможливості висадити зерно наступного року?
ДСНС заявляє про завершення робіт на місці удару по ТЦ у Кривому Розі, де загинули 16 людей
Аварійно-рятувальні роботи на місці російського удару, завданого 21 серпня по торговельному центру в Кривому Розі на Дніпропетровщині, завершені, повідомила 25 серпня Державна служба України з надзвичайних ситуацій.
«На місці події рятувальники розібрали близько 5000 кв. м зруйнованих конструкцій торговельного центру й обстежили 100% території. Загалом вивезено близько 1230 тонн будівельних конструкцій… Внаслідок російської атаки загинули 16 людей, ще 136 отримали поранення, серед них – 26 дітей», – йдеться в повідомленні.
У ДСНС додали, що до пошуково-рятувальних робіт залучали рятувальників із Сумської, Донецької, Запорізької, Полтавської, Одеської, Черкаської, Харківської і Кіровоградської областей: загалом майже 200 рятувальників і понад 40 одиниць спеціальної і важкої інженерної техніки.
За даними місцевої влади, російські військові вдень 21 серпня двома реактивними дронами завдали удару по торговельному центру в Кривому Розі. Атака була здійснена у той час, коли багато людей під кінець робочого дня і тижня разом із дітьми пішли за покупками.
Правоохоронці розслідують ймовірну службову недбалість після атаки Росії на торговий центр у Кривому Розі, повідомив міністр внутрішніх справ Іван Вигівський 22 серпня.
За його словами, поліція Дніпропетровської області відкрила кримінальне провадження за відповідною статтею. В його межах, зокрема, перевірять дії посадових осіб компанії, якій належить уражений ТРЦ, і компаній, які орендували приміщення в цьому комплексі.
В ISW проаналізували указ Путіна, який дозволяє Кремлю «конфіскувати будь-яке підприємство на свій розсуд»
Президент Росії Володимир Путін створює умови для широкомасштабної націоналізації російських приватних активів під загальним приводом захисту критично важливих підприємств від українських ударів, ймовірно, частково з метою отримання додаткових державних доходів, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни.
В ISW проаналізували указ, який Путін підписав 24 серпня «Про заходи щодо гарантування безпеки об’єктів критичної інфраструктури Російської Федерації».
У ньому вказано, що якщо власники таких підприємств не вживають достатніх заходів для їх захисту, у тому числі від атак безпілотників, підприємство може бути передане до тимчасового зовнішнього управління, яке здійснюватиме Федеральне агентство з управління державним майном РФ, або інша особа, «визначена на підставі доручення президента» Росії.
«Указ визначає як «об’єкти критичної інфраструктури» будь-які об’єкти паливно-енергетичного, промислового, комунікаційного, комунального, транспортного секторів або секторів життєво важливих послуг, що, по суті, дозволяє Кремлю конфіскувати будь-яке підприємство на свій розсуд, залишаючи майже всю приватну інфраструктуру в Росії вразливою до націоналізації. Указ дозволяє російському уряду взяти об’єкти критичної інфраструктури під «тимчасове управління», яке може бути припинене лише за особистим рішенням Путіна, створюючи умови для безстрокової конфіскації Росією приватних активів», – йдеться у звіті.
Аналітики зазначили, що Кремль може використати цей указ, щоб полегшити тягар для російської економіки й уникнути субсидування російських приватних підприємств, таких як Wildberries й Ozon, які зазнають збитків від українських ударів.
Новошахтинський НПЗ у Росії зупинився після атаки – губернатор
У Ростовській області Росії внаслідок ударів дронів був пошкоджений і зупинив роботу Новошахтинський нафтопереробний завод, повідомив губернатор регіону Юрій Слюсар.
Раніше українські моніторингові телеграм-канали повідомляли про атаку на Новошахтинський НПЗ, а губернатор цього регіону не згадував НПЗ у своєму ранковому повідомленні про атаку.
Українська сторона удар по Ростовській області РФ поки що не коментувала. Натомість Генштаб ЗСУ підтвердив ураження Афіпського НПЗ й установок сепарації газу Астраханського ГПЗ, що влада РФ не коментувала.
Генштаб ЗСУ підтвердив ураження НПЗ й установок сепарації газу в Росії
Українські сили вночі проти 25 серпня уразили потужності нафтопереробного заводу «Афіпський» у Краснодарському краї Росії, а вночі проти 24 серпня – Астраханський газопереробний завод в Астраханській області РФ, заявив Генштаб ЗСУ.
Щодо Афіпського НПЗ, який не вперше зазнає атаки, то в українському командуванні заявили, що підтверджується пожежа на території підприємства, а ступінь завданих збитків уточнюється.
«Афіпський НПЗ – одне з великих нафтопереробних підприємств Краснодарського краю. Проєктна потужність становить 6,25 млн тонн нафти на рік. Завод виробляє, зокрема, дизель, бензинові компоненти та задіяний у забезпеченні російської окупаційної армії», – додали в Генштабі.
Щодо Астраханського ГПЗ, то, за даними Генштабу, тут підтверджено ураження двох установок сепарації газу У-27.
В українському командуванні зазначили, що Астраханський ГПЗ – велике підприємство газопереробної промисловості РФ, що входить до системи «Газпрому». Проєктна потужність становить до 12 мільярдів кубометрів газу на рік і близько 7,3 мільйона тонн газового конденсату на рік. Підприємство виробляє товарний природний газ, стабільний газовий конденсат, бензини, дизельне паливо, мазут, скраплені вуглеводневі гази і технічну сірку.
«Продукція Астраханського ГПЗ використовується для забезпечення збройних сил РФ, а технічна сірка застосовується у виробництві вибухових речовин», – йдеться в повідомленні.
Російська влада деталей щодо уражень не наводила. Водночас губернатор Краснодарського краю Росії Веніамін Кондратьєв заявив про атаку дронів на регіон вночі проти 25 серпня, зокрема на нафтопереробний завод.
Пів сотні країн закликали Росію негайно погодитися на припинення вогню
50 країн-членів ООН і Європейський Союз виступили 24 серпня зі спільною заявою, в якій закликали Росію негайно погодитися на припинення вогню в Україні і на відновлення мирних переговорів.
Заяву, присвячену 35-ій річниці Незалежності України, зачитав перед засіданням Ради безпеки ООН у Нью-Йорку міністр закордонних справ Данії (яка зараз головує в Радбезі) Ларс Люкке Расмуссен.
«Ця безглузда війна й величезні людські страждання можуть закінчитися негайно. Росії просто потрібно прийняти безумовне припинення вогню, до якого Україна і міжнародна спільнота закликають вже понад півтора року. Україна хоче миру. Ми хочемо миру. Ми рішуче закликаємо Росію відповісти на заклики до повного, негайного і безумовного припинення вогню й відновити переговори щодо всеохопного, справедливого і тривалого миру в Україні відповідно до міжнародного права, включаючи Статут ООН», – йдеться у заяві.
США не було серед її авторів, проте вони також закликали до негайного припинення вогню і переговорів. Американський представник Дан Негреа, який виступив на засіданні Ради безпеки 24 серпня, також закликав Росію й Україну припинити удари по цивільних об’єктах. «Безглуздо продовжувати проливати кров безневинних цивільних осіб, коли військового рішення не існує», – сказав Негреа.
Він зазначив, що США готові продовжувати відігравати роль посередника і «підтримують майбутнє України як суверенної і процвітаючої держави».
Російський представник Василь Небензя у своєму виступі відкинув заклики до мирних переговорів. За його словами, «змістовний політико-дипломатичний діалог щодо конфлікту з Україною буде неможливий, поки з Росією говоритимуть мовою погроз, ігноруючи реалії, що склалися на землі». «Приречені на провал будь-які спроби нав’язати нам заморожування конфлікту», – сказав Небензя.
Представник України Андрій Мельник заявив, що Росія програє розв’язану нею війну. При цьому він розкритикував Раду безпеки ООН за нездатність зупинити дії РФ (сама Росія має в цьому органі право вето) і закликав партнерів передати Україні ракети для установок Patriot для протидії балістичним ракетам.
«Раді безпеки час запровадити найболючіші й найбільш далекосяжні санкції проти Росії, передусім проти тих підприємств, які виробляють смертельну зброю, щоб Путін був змушений зупинити цю війну. І час покласти край зловживанню Росією своїм правом вето як прикриттям, як виправданням для бездіяльності, щоб перестати дозволяти державі-агресору ховатися за тим самим привілеєм, яким вона зловживала, щоб захистити себе від відповідальності», – наголосив Мельник
Уламки БпЛА влучили в 16-поверхівку в Києві, постраждала жінка – Кличко
У Голосіївському районі Києва уламки російського дрона влучили в 16-поверховий житловий будинок, повідомив 25 серпня міський голова Віталій Кличко.
За його словами, через це сталося руйнування стін і вибиті вікна на рівні 14-го поверху.
«У Голосіївському районі, де уламки ворожого БпЛА влучили в багатоповерхівку, постраждала одна людина. Медики надали допомогу пораненій жінці амбулаторно», – додав мер Києва.
Повітряні сили: після нічної атаки РФ зафіксовано влучання на 17 локаціях
Російські військові вночі проти 25 серпня атакували Україну балістичною ракетою «Іскандер-М», керованою авіаційною ракетою Х-31П, а також 150 ударними безпілотниками, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 124 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера» і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
За даними військових, внаслідок атаки зафіксовано влучання засобів повітряного нападу на 17 локаціях, а також падіння уламків на семи локаціях.
Пункт пропуску на кордоні з Молдовою не працює через атаку РФ – прикордонники
Міжнародний автомобільний пункт пропуску «Виноградівка», що на кордоні з Молдовою, тимчасово не працює через російський удар, повідомляє Державна прикордонна служба України.
За повідомленням, вночі проти 25 серпня російські військові атакували цей пункт «Шахедом».
«Внаслідок атаки пошкоджено його інфраструктуру. Пожежу локалізували рятувальники. Наразі пропуск громадян і транспортних засобів через цей пункт пропуску призупинено. Про це повідомлено молдовську сторону. Транспорт перенаправляється до інших пунктів пропуску. Просимо враховувати цю інформацію під час планування перетину державного кордону», – йдеться в повідомленні.
На Афіпському НПЗ в Росії повідомляють про пожежу після атаки дронів
Губернатор Краснодарського краю Росії Веніамін Кондратьєв заявив про атаку дронів на регіон вночі проти 25 серпня, зокрема на нафтопереробний завод.
За його словами, уламки безпілотника впали на територію залізничної станції Афіпська, загинули двоє людей, ще двоє постраждали, в селищі Афіпський пошкоджені щонайменше 10 приватних будинків, один із них спалахнув. Крім того, за словами Кондратьєва, пожежа сталася на території нафтопереробного підприємства.
Телеграм-канали писали, що вночі дрони вдарили по Афіпському НПЗ. За даними українського osint-каналу Supernova+, на території підприємства горить один резервуар.
Крім того, канал Supernova+ стверджує, що дрони атакували Новошахтинський завод нафтопродуктів у Ростовській області Росії. Губернатор цього регіону Юрій Слюсар не згадував НПЗ у своєму ранковому повідомленні про атаку.
Українська сторона удар поки що не коментувала.
Прем’єр Британії заявив, що планує переконувати Трампа щодо Patriot для України
Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив, що він й інші європейські лідери планують відвідати США у вересні й переконувати президента Дональда Трампа, щоб він надав Україні доступ до запасів ракет протиповітряної оборони Patriot перед зимою.
«Я з нетерпінням чекаю поїздки до Нью-Йорка у вересні», – сказав Бернем в інтерв’ю агентству Bloomberg у Києві ввечері 24 серпня, маючи на увазі майбутнє засідання Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку. Це буде його перша поїздка до США з моменту призначення прем’єр-міністром.
За словами Бернема, деталей майбутнього візиту він ще не знає, але має «цілком чітке уявлення про те, що потрібно робити протягом наступних кількох тижнів».
Росія за добу втратила ще 1230 своїх військових – Генштаб ЗСУ
Російська армія за минулу добу втратила ще 1230 своїх військових, загальні втрати від початку повномасштабної війни проти України сягнули близько 1 479 300 осіб, такі дані на ранок 25 серпня навів Генштаб ЗСУ.
В українському командуванні також назвали дані про російські втрати у військовій техніці:
- танки – 12 293
- бойові броньовані машини – 25 220 (+9 – за останню добу)
- артилерійські системи – 48 567 (+48)
- РСЗВ – 2 058 (+2)
- засоби ППО – 1 587 (+1)
- літаки – 440
- гелікоптери – 354
- наземні робототехнічні комплекси – 2 378 (+10)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 479 882 (+1 555)
- крилаті ракети – 5 052
- кораблі / катери – 35
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 139 221 (+448)
- спеціальна техніка – 4 582 (+7).
Дві людини загинули через удар РФ по Запоріжжю – ОВА
Дві людини загинули внаслідок російської атаки на Запоріжжя, повідомив удосвіта 25 серпня очільник обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Російська керована авіабомба вдарила по обласному центру. За попередньою інформацією, загинули двоє людей», – йдеться в повідомленні.
Федоров додав, що внаслідок удару пошкоджена дорога, виникла пожежа на відкритій території, є руйнування.
За словами голови ОВА, протягом доби російські війська завдали 873 удари по 46 населених пунктах Запорізької області, була також поранена жінка в Запорізькому районі. Крім того, надійшло 64 повідомлення про пошкодження житла, автомобілів й об’єктів інфраструктури, додав Федоров.
Сили РФ вдарили по місту Мена на Чернігівщині, відомо про вісьмох постраждалих – влада
Увечері 24 серпня російські війська вдарили по місту Мена на Чернігівщині, попередньо відомо про вісьмох постраждалих людей, повідомив у фейсбуці начальник Корюківської РВА Павло Мірошниченко.
За його словами, у місті «багато пошкоджень приватних і державних будівель».
Також Мірошниченко додав, що ударів РФ зазнала Корюківка, були «прильоти» по об'єкту критичної інфраструктури та об'єкту промисловості – спалахнули пожежі.
За його словами, руйнування значні, наразі Корюківський район залишився без електропостачання.
Генштаб ЗСУ: на фронті за добу було понад 180 боїв, найбільше – на Покровському напрямку
На фронті загалом від початку цієї доби відбулося 181 бойове зіткнення, найбільше – на Покровському напрямку, повідомив 24 серпня у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, на Поровському напрямку сили РФ здійснили 22 атаки – російські загарбники намагалися просунутися у бік населених пунктів Новий Донбас, Добропілля, Вільне, Новоолександрівка, Сергіївка, Муравка, Новопавлівка та в районі Родинського, Мирного, Котлиного, Удачного, Новомиколаївки. Одна атака на цій ділянці фронту досі триває.
На Костянтинівському напрямку Сили оборони відбивали 14 російських штурмів біля Костянтинівки, Іванопілля, Іллінівки, Новоселівки, Вільного та Кучерів Яру. Чотири боєзіткнення ще тривають.
На Південно-Слобожанському та Лиманському напрямках противник провів по 11 атак.
Бої меншої інтенсивності також тривають на Північно-Слобожанському та Курському, Слов’янському, Олександрівському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
На Куп’янському, Краматорському та Придніпровському напрямках противник наступальних дій не проводив.
12 серпня президент України Володимир Зеленський заявив, що з січня у рамках наступальної операції на Олександрівському напрямку українські військові повернули під свій контроль 26 пунктів у Дніпропетровській, Донецькій і Запорізькій областях, загалом 745 квадратних кілометрів.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 19 серпня пишуть, що українські війська нещодавно просунулися на півночі Харківської області, а російські війська нещодавно просунулися на Куп'янському напрямку.
Щодо Костянтинівського напрямку, то ISW зазначає, що російські війська продовжують місії з інфільтрації невеликими групами в Костянтинівці та поблизу неї, щоб обійти українські позиції на передовій та перешкодити українській логістиці. Геолокаційні відеозаписи, опубліковані 18 серпня, показують, що українські війська обстрілюють російські позиції на південному заході Костянтинівки та на північному сході Осикового (на північний захід від Костянтинівки) після того, що, за оцінками ISW, було місією з інфільтрації російських сил.
Костянтинівка – перше із півдня місто так званого «поясу фортець», Слов’янсько-Краматорської агломерації: частини Донецької області, яка залишається під контролем уряду України. Можлива окупація цього міста може призвести до різкого погіршення умов для оборони цього ланцюжка міст, з’єднаних трасою Н-20, вказував раніше проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії.
ДСНС: у Кривому Розі триває пошукова операція на місці удару Росії по ТЦ
У Кривому Розі четверту добу триває пошукова операція на місці російського удару по торговому центру, повідомляє увечері 24 серпня пресслужба Державної служби з надзвичайних комунікацій.
Досі вважаються зникли три людини, серед яких є дитина.
У ДСНС нагадують, що через атаку РФ загинули 16 людей, ще 136 отримали поранення, з них – 26 дітей.
За даними місцевої влади, російські військові вдень 21 серпня завдали ударів по торговельному центру в Кривому Розі. Атака була здійснена у той час, коли багато людей під кінець робочого дня і тижня разом із дітьми пішли за покупками.
Правоохоронці розслідують ймовірну службову недбалість після атаки Росії на торговий центр у Кривому Розі, повідомив міністр внутрішніх справ Іван Вигівський 22 серпня.
За його словами, поліція Дніпропетровської області відкрила кримінальне провадження за відповідною статтею. В його межах, зокрема, перевірять дії посадових осіб компанії, якій належить уражений ТРЦ, та компаній, які орендували приміщення в цьому комплексі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Зеленський заявив про дефіцит оборонного бюджету в 27 мільярдів та назвав два шляхи його покриття
Президент України Володимир Зеленський на засіданні «Коаліції охочих» заявив про дефіцит оборонного бюджету на 27 мільярдів.
«Нам також доводиться мати справу з дефіцитом фінансування. Через особливості функціонування оборонного бюджету на початку цього року Міністерство оборони використало кошти, передбачені в бюджеті на кінець року… Але загальний дефіцит становить 27 мільярдів… це для нас дуже важливо», – сказав він.
За його словами, одним з основних варіантів покриття цього дефіциту є дострокове виділення частини коштів за європейським кредитом, запланованих на наступний рік, та надання їх уже цього року.
Але, за його словами, не слід відмовлятися від інших ідей. У цьому контексті він згадав про російські суверенні активи, які вже заморожені у Європі та в інших юрисдикціях по всьому світу.
«І хоч би де ці активи розміщувалися, нам потрібно знайти справедливий спосіб використати їх для захисту від російської війни», – зазначив президент.
Також прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс пізніше на пресконференції за підсумками «Коаліції охочих» наголосив, що країни ЄС мають використати заморожені російські активи.
«Я думаю, що Росія повинна почати платити за ці брутальні атаки. І ми маємо погодитися на використання заморожених російських активів, а не грошей громадян ЄС, щоб оплатити цей рахунок. Він дуже високий… Там доступні 200 млрд, які можна використати для оплати цього рахунку», – сказав Кулбергс.
Він додав, що ціна розв’язаної Росією війни є надзвичайно високою для України, «треба зняти цей тягар з наших плечей».
Червоний Хрест: у Херсоні через удар РФ були знищені гуманітарні запаси на майже 28 млн гривень
У Херсоні через російські дронову атаку 23 серпня виникла пожежа на складі українського Червоного Хреста, було пошкоджено та знищено гуманітарні запаси на суму майже 28 млн гривень.
Як повідомляє пресслужба організації, серед співробітників і волонтерів постраждалих немає.
У Червоному Хресті зазначили, що було пошкоджено та знищено обладнання та матеріали для підготовки до осінньо-зимового періоду, а також запаси для оперативного реагування на наслідки обстрілів, зокрема матеріали для тимчасового перекриття пошкоджених будинків.
Повідомляється, що на складі також зберігалися медичні матеріали, ковдри, гігієнічні набори, обладнання для забезпечення водою та електроенергією й інша гуманітарна допомога.
На початку серпня український Червоний Хрест заявив, що у липні його об’єкти зазнали «безпрецедентних атак» із боку російських військ, що вплинуло на здатність організації «швидко реагувати на надзвичайні ситуації і доставляти допомогу людям». За даними УЧХ, зокрема, під час однієї з масованих атаки на Київ постраждав один із складських комплексів організації, внаслідок чого згоріло 320 тисяч одиниць гуманітарного вантажу й обладнання для лікарень вартістю понад 79 мільйонів гривень.
Деокупована частина Херсонщини та Херсон щоденно зазнають російських атак з різних видів зброї. Влада щодня повідомляє про постраждалих серед цивільного населення та пошкодження.