Кличко: вночі почнуть подачу тепла в 3260 будинків у Києві
Вночі проти 22 січня в Києві почнуть подавати теплоносій у 3260 житлових будинків, які через російські обстріли двічі цього місяця залишалися без опалення, повідомив міський голова столиці Віталій Кличко.
«Сьогодні вночі розпочнуть подачу теплоносія на будинки, які внаслідок обстрілів і пошкоджень інфраструктури залишалися без опалення двічі: 9-го і 20-го січня. Таких будинків на цей момент 3260. Щоб тепло дійшло до домівок киян, потрібно орієнтовно дві доби», – написав Кличко у телеграмі ввечері 21 січня.
Він нагадав, що водопостачання відновили всім споживачам у Києві.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України.
Після останніх масованих атак РФ в енергосистемі України діє режим надзвичайної ситуації, найскладніша ситуація, за словами президента України, – в Києві й на Київщині, Харкові й області, на Сумщині, в Чернігові й області, на Дніпропетровщині.
Зокрема, в Києві без тепла досі залишаються близько 4000 будинків, майже 60% міста – без електрики, потрібні додаткові заходи і додаткове залучення ресурсів для їхнього відновлення, повідомив президент України Володимир Зеленський після енергетичного селектора 21 січня.
ЗСУ контролюють північні райони Покровська та Мирнограда – угруповання військ «Схід»
Українські підрозділи продовжують активні дії в районі Покровсько-Мирноградської агломерації, армія РФ «зазнає значних втрат», повідомляє угруповання військ «Схід» увечері 21 січня.
Зокрема, за зведенням, Сили оборони продовжують контролювати північну частину Покровська. Усі переміщення російських підрозділів «своєчасно виявляються, завдається вогневе ураження по противнику».
«У Мирнограді українські підрозділи контролюють північну частину міста. Тривають пошуково-ударні дії Сил оборони, щоб не допустити подальшого просування ворога», – повідомляють військові.
«Дзуськи їм, а не Донеччину!». Двоє піхотинців 130 днів тримали позицію під Костянтинівкою
Сімох російських штурмовиків у контактному бою знищили двоє піхотинців 93-ї ОМБр ЗСУ «Холодний Яр». Дмитро «К2» та Денис «Барс» – у цивільному житті кухар та помічник машиніста тепловоза – 130 днів тримали позицію в районі Костянтинівки Донецької області. Їх замінили побратими, позиція і досі за українськими захисниками.
Із «К2» і «Барсом» ми зустрілися в одному із відносно тилових містечок Донеччини: після відпустки бійці готувалися до поїздки в один із санаторіїв Трускавця.
Піхотинці розповіли Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода), як за ці понад чотири місяці відчули і побороли страх першого бою; як відбивали штурми російських військ і за 20 днів до виходу опинилися під завалами; чому їх такий тривалий час не міняли та про вихід з позиції із полоненим російським військовослужбовцем.
Від піци і тепловоза – в піхоту
– Як ви потрапили на війну?
Дмитро «К2»: Я з міста Кривий Ріг, мені 30 років. На війні уже 8 місяців. У цивільному житті був кухарем, працював у Дніпрі, Кривому Розі. Готував все: від фастфуду до ресторанних страв. Моя коронна страва, мабуть, – піца, будь-які піци, виходить дуже смачно (посміхається).
Прийшов мій час
Дмитро «К2»
Я вийшов за пивом, і мене захопили ТЦК (сміється). А я вже вирішив не тікати. Бо прийшов мій час. Я і до цього особливо не ховався і не тікав. Повісток не було.
– Після ТЦК була якась підготовка?
Дмитро «К2»: Так. Базова військова підготовка (БЗВП). Тривала більше 70 днів. А потім запросили до 93-ї бригади. І я, звичайно, погодився, бо чув гарні відгуки про цю бригаду за всі роки війни. Тепер я – піхотинець.
Хто тоді буде тримати позиції, якщо ніхто не хоче йти в піхоту?!
Дмитро «К2»
– Не було страху йти в піхоту?
Дмитро «К2»: Звичайно, трохи було страшно. Але ж це треба робити комусь. Якщо кожен буде «морозитися» – «я не хочу в піхоту, я хочу до дронарів» або ще щось – хто тоді буде тримати позиції, якщо ніхто не хоче йти в піхоту?!
– Тобто на БЗВП вас навчили, як виживати?
Дмитро «К2»: Якщо чесно, БЗВП у нас була недолуга: ми копали, автомати в нас були не пристріляні, ми як слід і не стріляли.
А вже тут круті інструктори за декілька тижнів нас навчили справді тому, як не вмерти. Щоб дати «люлєй» ворогу і повернутися додому. Привчили нас і до дронової війни, – бо безпілотники дзижчать усюди.
Повністю читайте тут
Що Трамп говорив про російсько-українську війну в Давосі (відео)
Данія надасть 20 мільйонів євро енергосектору України – Міненерго
Данія надасть 150 мільйонів данських крон (20 мільйонів євро) додаткової підтримки для потреб українського енергосектору, повідомляє Міністерство енергетики України.
За повідомленням, 80 мільйонів данських крон стануть внеском до Фонду підтримки енергетики України; 30 мільйонів підуть через UNOPS Ukraine and East Europe для обладнання для захисту енергетичних об’єктів; 40 млн данських крон будуть передані через партнерів які зможуть якнайшвидше надати екстрену допомогу.
Крім того, як повідомили в Міненерго, Данія вже передала для потреб українського енергосектору вживане обладнання з електростанції Аснес у Калундборзі, яке «критично необхідне» українським енергетикам для проведення відновлювальних робіт на пошкоджених російськими атаками об’єктах.
У Києві відновили електропостачання всіх об’єктів критичної інфраструктури – ДТЕК
У Києві відновили електропостачання усіх об’єктів критичної інфраструктури міста після російської атаки 20 січня, повідомила компанія ДТЕК.
«На жаль, ситуація з електрозабезпеченням міста залишається складною. Тривають екстрені відключення. Графіки і розподіл на групи не діє. Через руйнування ворогом об'єктів столичної генерації найбільш складною залишається ситуація в частинах Дніпровського й Деснянського районів. Ще близько 44 тисячі осель залишається без світла», – заявили в компанії.
За повідомленням, ремонтні роботи тривають.
Тим часом, міський голова Києва Віталій Кличко заявив, що у січні столицю України, де проживають понад три мільйони людей, залишили 600 тисяч жителів. Про це він сказав британській газеті The Times.
Трамп про війну в РФ Україні: «якщо вони не укладуть угоду, це буде дурістю»
Президент США Дональд Трамп заявив 21 січня, що, на його думку, «ми досить близько» до угоди про припинення війни між Росією й Україною.
«Між президентом Зеленським і президентом Путіним існує величезна ненависть, а це дуже погано. Це погано для будь-яких домовленостей. Ми знаємо це з досвіду – коли є ненормальна ненависть. З урахуванням цього я вважаю, що Росія хоче укласти угоду. Я вважаю, що й Україна хоче укласти угоду, і ми намагатимемося довести її до кінця. Думаю, Стів може це підтвердити, – ми досить близько», – заявив Трамп під час сесії запитань і відповідей після виступу на засіданні Всесвітнього економічного форуму в Давосі.
За словами Трампа, війна РФ в Україні «це, якщо скористатися одним словом, справжня бійня».
Армія Росії вдарила по Краматорську, загинула жінка
Російські війська завдали авіаудару по Краматорську, повідомила обласна влада та Державна служба з надзвичайних ситуацій 21 січня.
«Загинула жінка 1978 року народження, її тіло деблокували рятувальники з-під завалів житлового будинку. Поранена ще одна жінка 1944 року народження», – повідомили в ДСНС.
За даними служби, обстріл міста пошкодив 26 приватних будинків, будівлю магазину та легкові автомобілі. Один із автомобілів загорівся – рятувальники ліквідували пожежу.
Крім того, звітує ДСНС, надзвичайники розібрали понад 700 кілограмів зруйнованих будівельних конструкцій, роботи завершені.
Страта Ігоря Брановицького ще у 2015-му показала, що Росія робитиме з українськими полоненими
Ігоря Брановицького – киянина, оборонця Донецького аеропорту, бійця 90-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї ОАЕМБр (присвоєно посмертно звання Герой України) – 21 січня 2015 року, за свідченнями очевидців, у полоні підтримуваного Росією угруповання «ДНР», після катувань, убив громадянин Росії, бойовик Арсеній Павлов («Моторола»).
У тому, через що пройшов Ігор Брановицький і його побратими – оборонці Донецького аеропорту, які тоді потрапили у полон, вже було зрозуміло, що Росія, розпочавши війну проти України, ігноруватиме Женевські конвенції, і вдаватиметься до тортур та позасудових страт українських полонених, тобто вчинятиме тяжкі воєнні злочини.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, коментуючи верифіковані випадки страт українських військовополонених, зазначає, що «це свідомий крок РФ, спрямований на залякування та демонстративне нехтування нормами міжнародного гуманітарного права. Такі вбивства не є поодинокими випадками – вони формують системний характер злочинної поведінки держави-агресора». Генеральна прокуратура України розслідує такі випадки. Телеканал CNN у травні 2025 року оприлюднив розслідування, за даними якого, зокрема, російські військові отримують накази від свого командування вбивати українських військовополонених.
(Нижче зібрані тексти про Ігоря Брановицького та розслідування справи про його убивство, опубліковані Радіо Свобода у попередні роки)
Читайте тут
Член правління «Укренерго» загинув під час відновлювальних робіт на атакованому РФ об’єкті – компанія
Член правління Національної енергетичної компанії «Укренерго» Олексій Брехт трагічно загинув під час відновлювальних робіт на одному з об’єктів, які нещодавно зазнали російських ударів, повідомила компанія.
«Величезної втрати зазнала вся українська енергетика. Сьогодні трагічно загинув член правління нашої компанії і колишній її очільник – Олексій Брехт. Смерть наздогнала його там, де він вважав за необхідне бути, щоб якнайшвидше повернути людям світло. Другий день поспіль Олексій Олександрович особисто керував відновлювальними роботами на одному з нещодавно атакованих ворогом енергооб’єктів», – йдеться в повідомленні.
Трамп заявив про зустріч із Зеленським у Давосі. Сам Зеленський про візит до Швейцарії не повідомляв
Президент США Дональд Трамп заявив про готовність зустрітися в Давосі з президентом України Володимиром Зеленським. Про це американський лідер сказав 21 січня у виступі на щорічних зборах Всесвітнього економічного форуму.
«Я веду переговори з президентом (Росії Володимиром) Путіним, і я вважаю, що він хоче укласти угоду (про завершення війни проти України – ред.). Я веду переговори з президентом (України Володимиром) Зеленським, і я думаю, що він також хоче домовитись. Я зустрічаюся із ним сьогодні. Можливо, він зараз перебуває у залі», – сказав Дональд Трамп, перед тим повторивши тези про те, що війна Росії проти України є «жахливою» і вона ніколи б не розпочалася, якби він став президентом США за підсумками виборів 2020 року.
Американський лідер наголосив, що «насправді допомагає… припинити це», маючи на увазі війну Росії проти України.
«Україна і Росія втратили колосальну кількість людей. Вони не хочуть про це говорити…. Але їм потрібно покласти край цій війні, бо надто багато людей гине безглуздо. Це єдина причина, чому я цим займаюся. І, роблячи це, я допомагаю Європі, я допомагаю НАТО», – твердить Трамп.
Федоров: мета – мінус 50 тисяч російських солдатів на місяць. Як Силам оборони цього досягти?
На білоруській нафтобазі біля кордону з Україною встановили російську систему ППО – «Схеми»
На території Мозирського нафтопереробного заводу (НПЗ), що на півдні Білорусі, на початку серпня 2025 року з’явилась система протиповітряної оборони, схожа на російську зенітно-ракетну установку «Тор». Це встановили «Схеми», проєкт Радіо Свобода, проаналізувавши супутникові знімки Planet Labs, та опитавши експертів.
Знімки з супутника за минулий рік, які дослідили журналісти, свідчать про те, що роботи з облаштування позиції для системи ППО на території заводу розпочались у січні 2025 року – за сім місяців до того, як там зʼявився сам зенітно-ракетний комплекс. Тоді ж, у січні 2025 року, про появу й інших захисних споруд – вогневих точок, окопів та блокпостів – навколо Мозирського НПЗ повідомляв моніторинговий проєкт «Білоруський Гаюн».
Система ППО, яку влітку минулого року на території нафтобази зафіксував супутник, може бути російським зенітно-ракетним комплексом «Тор», важає авіаексперт Анатолій Храпчинський. На це, за його словами, вказує форма тіні від установки, яку найкраще видно на знімках Planet Labs високої роздільної здатності за 16 січня 2026 року.
У Берліні затримали громадянку Німеччини та України, яку підозрюють у шпигунстві на користь РФ
Співробітники Федерального відомства кримінальної поліції Німеччини затримали громадянку Німеччини та України, яку підозрюють у роботі на російську розвідку, повідомляють Zeit, Spiegel та інші німецькі видання.
За інформацією Spiegel, затриману звати Ілона В., вона 56-річна підприємиця. Видання, посилаючись на матеріали слідства, пише, що з листопада 2023 року Ілона В. збирала інформацію про високопоставлених учасників політичних заходів у Німеччині та передавала її контактній особі у посольстві Росії в Берліні. У німецькій розвідці цю людину вважають полковником ГРУ, який працював під прикриттям.
Також затримана збирала дані про розташування об’єктів оборонної промисловості Німеччини, про випробування безпілотників та плани їхнього постачання в Україну. При цьому вона вводила підприємства в оману, роблячи враження, що робить запити від імені українських структур, пише Spiegel.
За даними видання, Ілона В. перебувала в правлінні берлінської асоціації з міжнародної співпраці, яка підтримує контакти з політиками з партій СДПН та ХДС, а також із великим бізнесом.
Разом із цим затриманням відбулися обшуки у двох колишніх співробітників міністерства оборони Німеччини, з якими затримана, ймовірно, підтримувала контакт. Обидва поки що залишаються на волі.
Чеські винищувачі для України. Деталі
У Чехії розгорівся черговий політичний скандал навколо допомоги Україні. Президент країни Петр Павел пообіцяв передати Києву кілька навчально-бойових літаків L-159 чеського виробництва, викликавши цим різку критику з боку представників правлячої коаліції, налаштованих проти продовження чеської військової допомоги українській армії.
На думку експертів, для України такі літаки могли б стати практичним засобом протидії російським ударним дронам: вони літають на порівнянних із ними швидкостях і не такі дорогі в експлуатації, як «повноцінні» винищувачі, зауважує Російська служба Радіо Свобода.
Зеленський: у Києві без тепла залишаються близько 4000 будинків, майже 60% міста – без електрики
У Києві без тепла досі залишаються близько 4000 будинків, майже 60% міста – без електрики, потрібні додаткові заходи та додаткове залучення ресурсів для їхнього відновлення, повідомив президент України Володимир Зеленський після енергетичного селектора.
«Станом на сьогоднішній ранок близько 4000 будинків у Києві досі без тепла, майже 60 % столиці – без електрики. За звітами міської влади, залучених сил достатньо, але потрібен час. Не погоджуюсь із цією оцінкою – потрібні додаткові заходи, додаткове залучення ресурсів», – написав він у телеграмі.
За його словами, окремо під час наради з урядовцями та «Укренерго» обговорили, що необхідне для прискорення ремонтів мереж та підстанцій.
«Прем’єр і міністр оборони перевірять усю інформацію щодо бронювання працівників енергетичних компаній і комунальних підприємств, які задіяні в ліквідації наслідків ударів РФ та надзвичайної ситуації, – для таких компаній уже є рішення щодо бронювання 100% персоналу. Дефіцит ефективного реагування на місцях не повинен списуватися на нестачу кадрів – міста мають ресурс для залучення людей на роботу», – заявив Зеленський.
Раніше віцепрем’єр-міністр із відновлення – міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба повідомив, що в Києві працюють додаткових 68 аварійних бригад: 43 від «Укрзалізниці» і 25 з інших регіонів України.
У Києві через російську атаку 20 січня постраждала людина. За даними місцевої влади, після чергової атаки РФ у Києві без тепла залишилися 5635 багатоповерхівок, майже 80 відсотків із них – це будинки, куди повертали теплопостачання після обстрілу 9 січня.
Зеленський у вечірньому зверненні повідомляв, що в Києві на вечір 20 січня без електропостачання залишаються понад мільйон споживачів, світла немає у понад чотирьох тисячах багатоповерхівок.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
Головна проблема зараз не Гренландія, а Україна – Рютте
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що головною проблемою для Європи та всього Північноатлантичного альянсу наразі є не Гренландія, а війна Росії проти України. Про це він сказав 21 січня під час дискусії на щорічних зборах Всесвітнього економічного форуму в Давосі, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
За словами Марка Рютте, надмірна концентрація уваги на інших питаннях може призвести до втрати фокусу на ключовій загрозі безпеці Європи та США.
«Ризик тут у тому, що ми, звісно, зосереджуємося на Гренландії, адже маємо подбати, щоб це питання було вирішене в дружній спосіб. Але головна проблема зараз не Гренландія – головна проблема зараз Україна», – сказав Рютте.
Він наголосив, що поки тривають дискусії, Росія продовжує масовані атаки на енергетичну інфраструктуру України ракетами і дронами на тлі сильних морозів.
«Якщо ми, європейці в НАТО, думаємо, що через ті 90 мільярдів, які Єврокомісія змогла мобілізувати разом із державами, або через те, що мирний процес рухається в правильному напрямку, ми можемо забути про оборону України, – не думайте так. Вони потребують нашої підтримки зараз, завтра і післязавтра», – сказав Рютте і додав, що обіцяні 90 мільярдів євро для України будуть доступними лише «в березні, квітні, травні, тобто це потребує часу».
«Те, що мене справді турбує, – це ризик того, що через мирний процес і через ці 90 мільярдів ми втратимо з поля зору головне, і водночас українці не матимуть достатньо перехоплювачів, не матимуть достатньо американського озброєння, яке їм особливо потрібне, бо воно вже недоступне в Європі», – заявив очільник НАТО і закликав усіх сфокусуватися на допомозі Україні.
«Фокус на Україні має бути нашим пріоритетом номер один. А вже потім ми можемо обговорювати всі інші питання, зокрема й Гренландію. Але спершу – Україна, бо це критично важливо для європейської та американської безпеки!» – сказав Рютте.
Він також наголосив на важливості збереження єдності між союзниками у відносинах зі Сполученими Штатами, зокрема в контексті ситуації довкола Гренландії. За його словами, це питання має бути вирішене «у дружній та союзницькій атмосфері».
Генеральний секретар НАТО підкреслив, що США залишаються ключовим елементом альянсу, а будь-яка напруга всередині НАТО потребує тихої дипломатії, а не публічних заяв, аби не зашкодити колективній безпеці.
«Із 32 країн НАТО 23 також є членами ЄС, але на них припадає лише 25% сукупного ВВП НАТО. 75% ВВП НАТО знаходиться поза межами Європейського Союзу. Не забуваймо про це – це факт. США є беззаперечно найпотужнішою державою у світі, а президент Сполучених Штатів, відповідно, є лідером вільного світу, і неможливо уявити НАТО без того, щоб лідер вільного світу був невід’ємною частиною цієї організації… Я знаю, що багато хто з вас критикує Трампа. Але невже ви справді думаєте, що без Трампа вісім великих економік Європи, включаючи Іспанію, Італію та Бельгію, а також Канада досягли б цільового показника витрат на оборону у два відсотки у 2025 році? На початку року вони становили лише 1,5%. Без Трампа цього б ніколи не сталося. Зараз усі вони на рівні двох відсотків», – підкреслив керівник НАТО важливість збереження добрих відносин зі США.
Рютте також відреагував на слова президента США щодо того, чи готові європейські союзники у разі загрози виконати свої зобов’язання перед Сполученими Штатами.
«Учора ввечері на пресконференції він сказав, що сумнівається, чи прийдуть європейці на допомогу, якщо буде задіяна стаття 5. Я кажу – так, прийдуть. І вони це зробили (після) 11 вересня у 2001 році, коли вперше й востаннє було задіяно статтю 5. Я не маю жодних сумнівів, що США прийдуть нам на допомогу, і ми прийдемо на допомогу США, і ми потребуємо одне одного для нашої колективної безпеки», – сказав генсек НАТО.
Раніше, 20 січня, у швейцарському Давосі, де тривають щорічні збори Всесвітнього економічного форуму за участю багатьох голів держав й урядів, відбулися переговори між Кирилом Дмитрієвим, представником російського президента Володимира Путіна, і спеціальними посланцями президента США Дональда Трампа Стівеном Віткоффом і Джаредом Кушнером щодо можливої майбутньої мирної угоди, яка б припинила війну РФ проти України.
Віткофф назвав розмову «дуже позитивною». Відео з його словами поширив Дмитрієв, який сказав, що «дедалі більше людей розуміють правильність» російської позиції, не уточнивши, чи має він на увазі представників США. Деталей сторони не навели.
Минулими вихідними Віткофф і Кушнер провели переговори з українською делегацією. Учасник переговорів, секретар РНБО Рустем Умєров заявив після завершення того діалогу, що переговори продовжаться на зустрічі Всесвітнього економічного форумі в Давосі цього тижня.
Спецпосланець США Віткофф у четвер зустрінеться з Путіним у Москві
Президент Росії Володимир Путін зустрінеться зі спеціальним посланцем президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом у Москві в четвер, повідомило російське інформагентство ТАСС з посиланням на Кремль.
Віткофф раніше заявив, що він зустрінеться з Путіним у четвер.
«Нам потрібно зустрітися з ним (Путіним) у четвер», – сказав Віткофф в інтерв’ю CNBC, повідомляє низка медіа. Він сказав, що саме російська сторона просила про цю зустріч.
Минулого тижня агентство Bloomberg повідомляло, що Стів Віткофф та зять президента Трампа Джаред Кушнер планують візит до Москви та зустріч із Путіним цього місяця.
17 січня українська делегація зустрілася з представниками США в Маямі, де обговорювали, як повідомлялось, tкономічну допомогу до 800 мільярдів доларів.
Цей план, який мав стати економічною складовою ширшого пакету мирних угод, обговорюваного США, Україною та Європою, передбачає довгострокову підтримку Києва у відновленні та відбудові після можливого припинення вогню. Його підписання планували оголосити на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Але, за даними джерел видання Financial Times, незгода Європи з ініціативами президента США Дональда Трампа щодо придбання Гренландії та створення Ради миру призвела до відкладення підписання пакету економічної допомоги Україні на 800 мільярдів доларів (відомий як «план процвітання»).
Уряд виділив понад 2,5 мільярда гривень на закупівлю генераторів для громад
Кабінет міністрів виділив 2,56 мільярда гривень із резервного фонду бюджету на закупівлю обладнання мобільної розподіленої генерації – уряд повідомив про це 21 січня.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко уточнила, що кошти підуть на обладнання для виробництва «тепла й електроенергії там, де це зараз потрібно найбільше».
«На ці кошти будуть придбані генератори великої потужності для Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Одеської, Сумської, Харківської та Чернігівської областей. Це обладнання можна переспрямовувати на інші регіони, де є гостра потреба», – заявила вона.
За словами Свириденко, закупівлі будуть відбуватися за спрощеними процедурами без затягування термінів. Окремо уряд визначив відповідального замовника та встановив порядок використання генерації – для об’єктів тепло-, водопостачання та водовідведення.
«В умовах постійних російських ударів по енергетичній інфраструктурі нам потрібні не лише великі енергооб’єкти, а й менші установки розподіленої генерації – незалежні від роботи централізованих мереж», – додала прем’єрка.
Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба прокоментував рішення, вказавши на потребу посилення громад альтернативними та децентралізованими рішеннями.
«Окремо ухвалили рішення створити робочу групу з верифікації когенераційних установок, генераторів та іншого обладнання – щоб бачити реальну картину по кожному району Києва і використовувати наявні ресурси максимально ефективно», – додав він.
Російські війська вночі завдали чергового масованого удару по Україні вночі проти 20 січня. У Києві без тепла залишилися 5635 багатоповерхівок, майже 80 відсотків із них – це будинки, куди повертали теплопостачання після обстрілу 9 січня.
Президент Володимир Зеленський повідомив у вечірньому зверненні, що в Києві на вечір 20 січня без електропостачання залишаються понад мільйон споживачів, світла немає у понад 4 тисячах багатоповерхівок.
На Вінниччині через нічну російську атаку є влучання в обʼєкт критичної інфраструктури. Також про пошкодження енергообʼєкта повідомляла місцева влада Одещини. На Полтавщині заявили про удар по промисловому об’єкту.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
Міненерго: через нічні атаки РФ є знеструмлення у чотирьох областях
Через нічні атаки РФ споживачі знеструмлені на Одещині, Дніпропетровщині, Харківщині та у Запорізькій області, відновлювальні роботи вже розпочали, повідомляють у Міністерстві енергетики.
У Міненерго зазначають, що ситуація в енергосистемі України залишається складною – триває ліквідація наслідків постійних атак РФ. Зокрема, у Києві та Київській області ситуація залишається складною через додаткове навантаження, спричинене морозами. До відновлення світла та тепла залучені аварійні бригади з інших областей та «Укрзалізниці».
Як і в попередні тижні, мережеві обмеження зберігаються на Одещині. В інших областях діють графіки погодинних відключень та обмеження потужності для промисловості.
У низці регіонів вимушено застосовуються аварійні відключення через перевантаження обладнання під час морозів, додають в міністерстві.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
Останнім часом особливо складна ситуація з енерго- і теплопостачанням склалася в Києві та передмісті, де після російського удару 9 січня тривають екстрені вимкнення. Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що ця атака РФ була найболючішою для критичної інфраструктури міста, і ситуація є найскладнішою за чотири роки.