У Кремлі відреагували на заяву Пристайка щодо членства України в НАТО
У Кремлі заявили, що офіційна відмова України від ідеї вступу до НАТО сприяла б формулюванню «значущої відповіді на російські занепокоєння».
«Безумовно, якимось чином зафіксована відмова України, підтверджена відмова України від ідеї вступу до НАТО – це був би, безумовно, крок, який би суттєво сприяв формулюванню більш значущої відповіді на російські занепокоєння», – цитують російські ЗМІ слова речника Кремля Дмитра Пєскова.
Так він прокоментував заяву посла України у Великій Британії Вадима Пристайка про те, що Україна «могла б» відмовитися від членства в НАТО, якщо її до цього змусять обставини.
При цьому Пєсков зауважив, що з Києва попросили посла роз’яснити його думку, тому «навряд чи це можна сприймати як якийсь доконаний факт».
«Ми знаємо, що зовсім інші цілі визначені в Конституції країни», – сказав Пєсков.
Посол України у Великій Британії Вадим Пристайко в інтерв’ю BBC Radio 5 Live припустив, що Україна може відмовитися від вступу в НАТО, якщо її до цього змусять обставини. За його словами, «враховуючи ту загрозу, яка є», Україна могла б бути вимушеною піти на такий крок.
У Міністерстві закордонних справ України заявили Радіо Свобода, що слова посла «вирвані з контексту».
«Безумовно, заради миру і збереження життів наших громадян Україна готова йти на будь-які формати діалогів із країнами та міжнародними організаціями. Водночас посол Пристайко слушно зазначив в інтерв’ю, що перспектива членства в НАТО закріплена в Конституції України, але Україна наразі не є членом НАТО чи іншого безпекового альянсу. Тож ключовим для нашої країни стає питання гарантій безпеки», – заявив у коментарі Радіо Свобода речник МЗС Олег Ніколенко.
Кличко попросив «бізнес» допомогти Києву в умовах військової загрози з боку Росії
Мер Києва Віталій Кличко звернувся до представників українського та іноземного бізнесу допомогти місту в умовах військової загрози з боку Росії.
«У цей критичний для української держави момент, коли ми об’єднуємо зусилля для оборони наших міст, оборони України від можливої широкомасштабної агресії Росії, я хотів би звернутися також і до представників українського та іноземного бізнесу. Сьогодні важлива ваша посильна допомога. І для забезпечення безперебійної роботи критичної інфраструктури у випадку надзвичайної ситуації, і для кращого оснащення резервістів, і для забезпечення потреб людей у разі військового нападу на нашу країну. Я вдячний тим, хто вже сам звертається і питає: як я можу допомогти? І вдячний дипломатам іноземних держав, які теж пропонують допомогу», – сказав Кличко на брифінгу.
Він закликав всіх, хто хоче допомогти, звертатися в Департамент муніципальної безпеки столиці.
Кличко запевнив, що в столиці створена система управління територіальною обороною, місто працює у взаємодії із ЗСУ та іншими складовими сил оборони та безпеки. За його словами, система життєзабезпечення Києва працює без збоїв.vv
У СБУ заявили про «чергову потужну хвилю гібридної війни» в Україні через «спроби нагнітання паніки»
Україна зіткнулася зі спробами системного нагнітання паніки, поширенням фейкової інформації і спотворенням реального стану речей, що є черговою потужною хвилею гібридної війни, заявила Служба безпеки України 14 лютого.
«Сьогодні вітчизняний інформаційний простір зазнає безпрецедентного впливу… Служба безпеки у межах своєї компетенції постійно аналізує різні сценарії розвитку подій – є чіткий план дій на кожен із них. Разом із керівництвом держави, представниками виконавчої та законодавчої влади, іншими правоохоронними і безпековими органами влади ми готові реагувати на ситуацію не тільки тоді, коли виникне така необхідність, а заздалегідь. І вже робимо це», – йдеться в заяві.
МЗС ініціює український тиждень в ОБСЄ через загрозу вторгнення РФ
Міністерство закордонних справ ініціювало український тиждень в Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) через загрозу російського вторгнення, повідомив речник МЗС Олег Ніколенко на онлайн-брифінгу.
Він зазначив, що голова відомства Дмитро Кулеба виступив з такою ініціативою, аби посилити консультації між країнами-учасницями ОБСЄ, знизити напругу і утримати Росію в руслі дипломатичного діалогу.
Ніколенко нагадав, що 11 лютого Україна офіційно застосувала механізм зменшення небезпеки, відповідно до Віденського документу, та звернулася до Росії із запитом надати детальні роз’яснення щодо військової діяльності.
«Протягом передбачених Віденським документом 48 годин Росія не надала відповідь. Не можемо також вважати відповіддю лист Росії, який вона поширила в ОБСЄ через кілька годин після закінчення передбаченого Віденським документом терміну», – сказав Ніколенко.
Російський лист, за його словами, не містить жодної інформації, яку запитувала Україна.
G7 попереджає Росію про «серйозні і негайні» наслідки через Україну
У «Групі семи» заявляють, що готові колективно накласти на Москву економічні і фінансові санкції, які матимуть «серйозні і негайні» наслідки для російської економіки, якщо Кремль розпорядиться про будь-які агресивні дії щодо України.
У спільній заяві від 14 лютого міністри фінансів з групи великих західних економік заявили, що нарощування російських сил на кордонах України «є приводом для серйозного занепокоєння».
«Ми, міністри фінансів G7, підкреслюємо нашу готовність діяти швидко і рішуче для підтримки української економіки», – йдеться у спільній заяві.
Відповідь Росії Україні: РФ «не веде незвичайної військової діяльності»
Росія стверджує, що не веде жодної «незвичайної військової діяльності» на своїй території і, навпаки, звинувачує Україну у «підготовці силової операції» на Донбасі. Про це йдеться у відповіді Росії на запит України, який є у розпорядженні російської служби Радіо Свобода.
Раніше Київ через механізми ОБСЄ запросив у Росії інформацію щодо військової активності біля кордону і в окупованому Криму.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба напередодні заявив, що від Росії не надійшло відповіді на цей запит, тому Україна запросила – у рамках так званого Віденського документа про заходи зміцнення довіри і безпеки – екстрену зустріч із Росією на платформі ОБСЄ.
«Стінгери» від Литви. Чим готова бити Україна: уся збройова допомога (оновлюється)
Протитанкові ракетні комплекси, катери, безпілотники, зброя та боєприпаси: ці та інші системи Україна у ці дні постійно отримує як технічну допомогу на тлі скупчення російських військ на кордонах та бойових дій на Донбасі. У Міністерстві оборони України підрахували, що в 2021 році отримали такої допомоги на майже 450 мільйонів доларів. Надалі США планують передати ще 5 гелікоптерів Мі-17. Останнє надходження – американські зенітно-ракетні комплекси Stinger від Литви.
Радіо Донбас.Реалії розповідає, для чого потрібна зброя, яку вже передають, та поповнюватиме цей список.
Більше читайте тут
«Страху немає, є впевненість». Чи боїться український бізнес війни з Росією?
За даними опитування від Європейської бізнес-асоціації, третина українських підприємців підготувала «план Б» на випадок військового вторгнення Росії в Україну, а ще 40% активно такий план опрацьовують. Частина українських підприємців, особливо у східних областях країни, взагалі вирішила тимчасово поставити свій бізнес на паузу, інформує телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки». Чи вірить бізнес у велику війну з Росією, як поводитиметься, якщо вона станеться, і як ситуація на кордонах відображається на економіці України?