Reuters: Україна не стала укладати угоду щодо безпечного судноплавства у Чорному морі
Україна несподівано відмовилася від укладення угоди з Росією та Туреччиною щодо безпечного судноплавства у Чорному морі, коли ця угода була майже досягнута. Про це з посиланням на чотирьох співрозмовників пише агенція Reuters.
За цими даними, Росія та Україна два місяці за посередництва Туреччини вели переговори, домовляючись про гарантування безпечного перевезення вантажів у Чорному морі. Київ не хотів підписувати угоду офіційно, але погодився, щоб президент Туреччини Реджеп Ердоган оголосив про неї 30 березня – за день до місцевих виборів, які стали для партії Ердогана програшними.
«В останню хвилину Україна раптово вийшла з гри, і угоду було зірвано», – розповіло джерело Reuters. Ще три співрозмовники агенції це підтвердили. Причини відмови невідомі. Росія, Україна та Туреччина відмовилися від коментарів.
Reuters має копію угоди. За умовами угоди Москва та Київ мали надати гарантії безпеки торговим суднам у Чорному морі, зобовʼязавшись їх не обстрілювати, не захоплювати і не обшукувати, якщо вони порожні або заявили про невійськовий вантаж.
Міністерство закордонних справ України наразі не коментувало повідомлень про зрив угоди.
«Було нуль ракет»: Зеленський про те, як брак засобів ППО дозволив Росії знищити Трипільську ТЕС
У сил протиповітряної оборони закінчилися ракети для відбиття повітряної атаки Росії, що призвела до ураження Трипільської теплової електростанції – про це заявив президент Володимир Зеленський у інтерв’ю PBS.
Таким чином він відповів на питання журналістки про те, чи наразі світ отримує сигнал про підтримку України. Зеленський навів як приклад Трипільську ТЕС, по якій російські війська випустили 11 ракет:
«Перші сім ми збили. Чотири – знищили Трипільську ТЕС. Чому? Тому що в нас було нуль ракет. Ми використали всі ракети».
Читайте також: У Держдепартаменті відповіли, чому союзники не захищають Україну від ракет і дронів, як Ізраїль
Зеленський також згадав про аргумент щодо неможливості прямої підтримки України, тому що «це виглядало б, ніби Україна втягує НАТО у війну». Він звернув увагу, що Ізраїль не є членом Північноатлантичного альянсу.
«Союзники по НАТО, в тому числі країни НАТО, захищали Ізраїль. Вони показали іранським силам, що Ізраїль не самотній. І це урок. Це відповідь будь-кому на будь-якому континенті, хто каже, що потрібно дуже обережно допомагати Україні, щоб не втягувати країни НАТО у війну», – заявив президент.
За даними Міненерго, 11 квітня сили РФ атакували об’єкти генерації і системи передачі у Харківській, Запорізькій, Львівській, Київській областях. Серед іншого, внаслідок російської атаки повністю зруйнована Трипільська ТЕС, яка розташована за 20 кілометрів від Києва, повідомила компанія «Центренерго».
Мобілізаційний закон переданий на підпис Зеленському
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підписав закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби, свідчить картка документа на сайті парламенту
У розділі «Дати та стан проходження» вказано, що Стефанчук 12 квітня отримав закон на підпис, а 15 квітня повернув документ зі своїм автографом, 16 квітня закон направлений на підпис президентові України.
Після підписання Зеленським документ буде опублікований у офіційному парламентському виданні «Голос України», закон набере чинності через місяць із дня, наступного за його оприлюдненням.
Повʼязані з владою Білорусі: США внесли до списку санкцій 10 осіб та 12 компаній
Управління з контролю над іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США внесло до списку санкцій 10 осіб і 12 компаній, повʼязаних із оборонним сектором та урядом Білорусі. Про це йдеться в оприлюдненому 15 квітня пресрелізі на сайті відомства.
Під санкції потрапили громадяни Білорусі, Лівану, Сирії, Словаччини та Швеції. Крім того, обмеження стосуються організацій із Білорусі, Кіпру, Іраку, Китаю, Словаччини та Туреччини.
У списку санкцій тепер перебуває верстатобудівне підприємство «СтанкоГомель», яке підписало в 2023 році контракт на постачання обладнання для російських оборонних концернів. Під обмеження потрапила також компанія «АГАТ-системи управління», оскільки постачає свою продукцію армії Білорусі. Санкції стосуються і чотирьох її дочірніх структур.
До списку санкцій також внесено іракську збройну компанію Black Shield. Згідно з пресрелізом міністерства фінансів США, вона купувала та перепродавала озброєння у компанії «Кідма тек» із Білорусі. Китайська фірма Shenzhen 5G High-Tech Innovation потрапила під обмеження через звʼязки з ВАТ «Пеленг», яке вже перебуває під санкціями.
У списки санкцій включені також 10 осіб. У тому числі Олександра Оксенчук та Олег Юрчик – за звʼязок із китайською компанією Shenzhen 5G High-Tech Innovation. За даними проєкту BELPOL, вона закуповувала деталі для двигунів, датчиків та обладнання, які використовуються у виробництві танків та іншої зброї. Як стверджують розслідувачі, деталі постачалися спочатку до Білорусі, а звідти – до Росії.
Запроваджені санкції передбачають заморожування активів у США, а також заборону на ведення бізнесу з американськими громадянами та компаніями. Приводом до розширення обмежень стала підтримка урядом Білорусі війни Росії проти України.
Справу щодо нардепа про смертельне ДТП передали до суду – прокуратура
Прокурори Офісу генерального прокурора передали до суду обвинувальний акт щодо народного депутата через смертельну аварію торік – про це відомство заявило 16 квітня.
Справу відкрили за статтею про порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть людини. Йдеться про випадок у листопаді 2023 року, коли автомобіль, за кермом якого був парламентар, збив насмерть дівчинку на трасі «Київ-Чоп».
«Обвинувачений порушив Правила дорожнього руху та перевищив дозволену максимальну швидкість, допустивши наїзд. Від отриманих тілесних ушкоджень дівчина загинула на місці події», – стверджує ОГП.
Досудове розслідування здійснювали слідчі Державного бюро розслідувань. У ДБР, повідомляючи про завершення розслідування, заявили, що підозрюваний перевищив дозволену швидкість і «не вжив достатніх заходів для зменшення швидкості або зупинки транспортного засобу та допустив наїзд на потерпілу».
Читайте також: У Києві сталась ДТП за участю 6 автівок, постраждали люди – поліція
«Слідство встановило, що дотримання водієм вимог ПДР щодо руху із допустимою швидкістю та своєчасне гальмування надало б можливість потерпілій перебігти дорогу», – заявила пресслужба Бюро.
У ДБР також звернули увагу, що патрульна поліція неодноразово складала адміністративні протоколи на фігуранта справи за перевищення швидкості. За даними відомства, протягом 2022-2023 років щодо нього винесли 22 постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відомства не назвали імені підозрюваного. Обставини вказують на народного депутата від «Батьківщини» Андрія Ніколаєнка. У лютому 2024 року він повідомив, що ДТП завершило слідство у справі.
«Слідчі підтвердили, що в момент аварії я був тверезим і водночас не врахували висновки частини експертиз, які важливі для встановлення реальноі картини. Сподіваюсь, їх врахує суд», – заявив він.
Читайте також: Під Луцьком мікроавтобус врізався у блокпост: постраждали поліцейський та військовий – поліція
Народний депутат стверджує, що ДТП сталася на ділянці траси «з дозволеною високою швидкістю руху», де були підземний і надземний пішохідні переходи. За його словами, запобігти наїзду було фізично неможливо.
6 листопада в Офісі генпрокурора повідомили, що народний депутат України отримав підозру в порушенні правил безпеки дорожнього руху через ДТП, через яке загинула 18-річна жінка.
https://www.youtube.com/watch?v=BOcoeOvhoFM
«Відправляти неготових солдатів у бій – це злочин». Інтерв’ю із американським генералом
Скільки Україні потрібно призвати новобранців? Чому навчання ЗСУ не варто проводити за кордоном? Чому армія США може повчитися у ЗСУ? Які є сценарії розгортання війни у майбутньому? Та скільки триватиме російсько-українська війна? На ці запитання в інтерв’ю Радіо Свобода відповів відомий американський генерал-майор у відставці та співзасновник благодійного фонду Osprey Global Solutions Ukraine Девід Грандж.
– Однією із головних тем сьогодні в Україні є закон про мобілізацію. Він був необхідний, як пояснили деякі народні депутати, для того, щоб набрати нових людей, навчити їх і потенційно замінити ними тих, хто воює на передовій понад два роки. На вашу думку, скільки людей потрібно Україні призвати на цьому етапі війни, щоб успішно вести оборони, а потім проводити контрнаступальні операції?
– Обговорювати кількість призовників – така інформація близька до такої, яку можна оприлюднювати обмежено. Однак це має бути, напевно, близько 500 тисяч. Я кажу це, тому що вам необхідно призвати більше, ніж ви насправді збираєтесь залучити одночасно, оскільки в певний момент війська на фронті необхідно міняти.
США проходили через це кілька разів в історії. Це дуже складний процес: у ньому багато політики, громадська думка дуже впливає. Але важливо те, що коли ви залучаєте новобранців до війська, необхідно провести дуже ґрунтовні навчання. Якщо цього не зробити і не підготувати новобранців, ви матимете проблеми на всіх етапах бойових завдань. Тож це ключове – якісна тренувальна програма та інтеграція у різні підрозділи: відповідні чоловік чи жінка – у відповідний підрозділ.
Якщо вони є експертами у комунікаціях, експерти в штучному інтелекті, експерти зі стрільби, якою б не була їхня компетенція, вам необхідно адаптувати ці навички до роботи, яку необхідно виконувати у війську. Звичайно, якщо це дасться: не кожен отримає те, чого бажає, але це дуже важливо – раціонально використовувати наявні таланти і адаптувати їх до навичок, які необхідні у війську.
За добу внаслідок обстрілів РФ загинув житель Донеччини, є поранені – ОВА
Протягом доби 15 квітня загинув один цивільний у Донецькій області, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«За 15 квітня росіяни вбили одного жителя Донеччини — у Красногорівці. Ще дві людини в області за добу дістали поранення», – заявив він.
За даними обласної влади, за час повномасштабного вторгнення в області загинув щонайменше 1 921 цивільний, поранені 4 805. Ці цифри не враховують загиблих у Маріуполі та Волновасі.
Як повідомляє голова Херсонщини Олександр Прокудін, російські війська обстрілювали 15 населених пунктів регіону, в тому числі обласний центр.
Атаки пошкодили дев’ять приватних будинків, об’єкти критичної інфраструктури, поштове відділення, складське приміщення та автомобіль.
Читайте також: Обстріл села Лук’янці на Харківщині: влада каже про 2 загиблих і 4 травмованих
«Через російську агресію дві людини дістали поранення, одна з них – дитина», – додав Прокудін.
Про обстріли й пошкодження також повідомили очільники Сумської, Чернігівської, Миколаївської та Дніпропетровської областей, там за добу ніхто не постраждав.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Станом на 21 лютого в ООН верифікувала, що внаслідок майже дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 10 582 людей, ще 19 875 поранені. В організації припускають, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Щонайменше пʼять людей загинули внаслідок повені в РФ – ЗМІ
Під час повені в Оренбурзькій області Росії загинули щонайменше пʼятеро людей, пише видання «Важные истории» з посиланням на родичів та волонтерів.
Як зʼясувало видання, чотири особи загинули в Орську – це 65-річний Сергій Ларін, 82-річна Зоя Степанова, 70-річний Юрій Ларіонов та 57-річний Рустам Ахметов. Ще один загиблий – 51-річний житель селища Пригородний Оренбурзької області Андрій Чернишов.
За даними видання, Ахметов чекав на рятувальників у своєму будинку на вулиці Каманіна, але вдень 7 квітня звʼязок з ним зник. Про його загибель журналістам повідомила волонтерка, яка шукає зниклих в Орську.
Сергій Ларін, який жив на вулиці Чапаєва, відмовився евакуюватися. Його загибель журналістам підтвердила родичка. За її словами, у морзі родичам не повідомили офіційну причину смерті. Ще один загиблий Юрій Ларіонов, який жив на вулиці Карла Маркса, вчасно не евакуювався, і його будинок затопило.
За словами однієї з волонтерок, загиблих в Орську більше, ніж зниклих безвісти. Точної цифри вона назвати не змогла. «Важные истории» дізналися про щонайменше двох зниклих безвісти жителів Орська – це пенсіонерка Ніна Соловйова та її 49-річний син Алім Сатигулов. Родичі шукають їх понад 10 днів.
«Ви в Чехії знаєте, що Росія не зупиниться на Україні» – Байден на переговорах із Фіалою
Тема підтримки України в протистоянні з російською агресією була серед головних у переговорах президента США Джо Байдена і прем’єр-міністра Чехії Петра Фіали, які відбулися 15 квітня у Вашингтоні.
«Чеська республіка є важливим партнером у тому, щоб ми зупинили Росію. Мусимо й дали продовжувати. Європа і Сполучені Штати повинні докласти зусиль, щоб в Україні знову настав мир. Ви в Чехії знаєте, що Росія не зупиниться на Україні», – наголосив Байден, додавши, що цінує те, як Чехія допомагає Україні.
Голова уряду Чехії Петр Фіала запевнив Джо Байдена в подальшій підтримці України.
«У 1968 році я був малим хлопцем. Тоді я бачив на вулицях мого рідного міста (місто Брно – ред.) російські танки. Знову це бачити не хочу», – наголосив чеський прем’єр. Петр Фіала відзначив, що «ми мусимо й надалі підтримувати Україну». «Саме тому ми започаткували ініціативу, яка уможливить Україні дістати сотні тисяч артилерійських снарядів», – наголосив чеський лідер.
Прем’єр Чеської республіки Петр Фіала перебуває у Вашингтоні з офіційним візитом. У програмі, крім переговорів із президентом США Джо Байденом, є також зустріч зі спікером Палати представників Конгресу Майком Джонсоном, членами чеської громади, які живуть у Сполучених Штатах.
Генштаб ЗСУ повідомив про понад 100 бойових зіткнень за добу
На фронті впродовж минулої доби відбулося 104 бойових зіткнення, інформує Генеральний штаб ЗСУ зранку 16 квітня. За цими даними, російські війська зосередили свої атаки на Бахмутському (33 рази) та Новопавлівському (30) напрямках.
Також українські військові відбивали російські наступальні дії на Лиманському, Авдіївському, Оріхівському та Херсонському напрямках, ідеться в ранковому зведенні.
«Ворог завдав 16 ракетних та 31 авіаційний удар, здійснив 79 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах», – указано в повідомленні.
За даними Генштабу, минулої доби українська авіація завдала ударів по 13 районах зосередження особового складу, двох зенітно-ракетних комплексах та одному пункту управління противника, а підрозділи ракетних військ уразили два артилерійські засоби, чотири райони зосередження особового складу та чотири пункти управління БпЛА противника.
У ISW по яснили, яких «загрозливих успіхів» може досягти РФ через відсутність допомоги Україні
Російські атаки можуть досягти «більш значних та загрозливих успіхів», особливо на захід від Бахмута, якщо США й надалі не надаватимуть безпекову допомогу Україні, констатують аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW).
За оцінками фахівців, російські війська наразі використовують дефіцит засобів української сторони для досягнення незначних тактичних успіхів.
Українські посадовці далі попереджають, що допомога США є критично важливою для здатності ЗСУ захиститися від нинішніх і майбутніх російських наступальних операцій, які очікуються наприкінці весни і влітку. Начальник Головного управління військової розвідки Кирило Буданов наголосив, що відбити великий російський наступ буде «катастрофічно складно» без військової допомоги Заходу.
За добу РФ втратила понад 900 військових і девʼять танків – нові дані Генштабу ЗСУ
Російська армія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 454 420 своїх військових, зокрема 770 осіб – за останню добу – такі дані станом на ранок 15 квітня навів український Генштаб.
Щодо втраченої РФ техніки, то в Генштабі назвали такі дані:
- танків – 7189 (+9)
- бойових броньованих машин – 13 809 (+13)
- артилерійських систем – 11 609 (+16)
- РСЗВ – 1046
- засобів ППО – 759 (+1)
- літаків – 347
- вертольотів – 325
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 9277 (+11)
- крилатих ракет – 2092
- кораблів/катерів – 26
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 15 563 (+53)
- спеціальної техніки – 1908
Уночі 16 квітня українські військові знищили всі «Шахеди» – Повітряні сили ЗСУ
Мобільні вогневі групи Повітряних сил та Сил оборони України вночі 16 квітня збили всі девʼять ударних безпілотників «Шахед», запущених силами РФ. Про це зранку в телеграм-каналі повідомили Повітряні сили ЗСУ.
За цими даними, противник запускав дрони з мису Чауда в окупованому Криму. У межах Херсонської, Миколаївської, Хмельницької, Полтавської, Черкаської та Дніпропетровської областей безпілотники були знищені.
США: спікер Палати представників розділив допомогу Україні та Ізраїлю
Спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон 15 квітня представив чотири окремі законопроєкти щодо допомоги Україні, Ізраїлю, Тайваню та про пріоритети національної безпеки. Про це він сам написав у мережі Х.
За його словами, він розмовляв із колегами-республіканцями про план щодо додаткового законодавства про національну безпеку. Джонсон стверджує, що цього тижня конгресмени розглянуть окремі законопроєкти «зі структурованим та відповідним процесом внесення змін» до
- Фінансування Ізраїлю;
- Підтримки України у війні проти російської агресії;
- Зміцнення союзників в Індійсько-Тихоокеанському регіоні;
- Ухвалення додаткових заходів для протидії ворогам і зміцнення національної безпеки.
За даними The Hill, оприлюднений Джонсоном план не містить положень про кордон. Як сказав представник Республіканської партії Кевін Херн, це може викликати опозицію серед жорстких консерваторів, які стверджують, що будь-яка допомога Україні має поєднуватися із законодавством для розвʼязання ситуація на південному кордоні.
У Держдепартаменті відповіли, чому союзники не захищають Україну від ракет і дронів, як Ізраїль
У Державному департаменті США наголосили, що Сполучені Штати віддані допомозі Україні «з першого дня». Про це сказав речник Держдепу Метью Міллер, відповідаючи під час брифінгу на запитання про те, чому США і союзники захистили Ізраїль від іранських ракет і дронів, допомігши збити їх, але не роблять такого ж для України, яка регулярно потерпає від масованих російських ударів.
Міллер відкинув порівняння захисту України й Ізраїлю. «Я вважаю, що передумова запитання, відверто кажучи, трохи абсурдна, тому що вона не відповідає нашій реальності, коли йдеться про підтримку українського народу й українських військових», – сказав він.
«Якщо глянути на наші зобов’язання щодо України, вони включають значне забезпечення протиракетною обороною, щоб дозволити українським військовим збивати безпілотники і ракети і відбивати напади на українців. Це те, для чого ця адміністрація зобов’язалася виділити мільярди і мільярди доларів на системи озброєння, і це не лише американські системи, ми працювали над тим, щоб отримати системи протиповітряної оборони з усього світу, щоб допомогти захистити український народ від атак Росії», – зауважив речник.
55% чехів вважають інтеграцію українських біженців успішною – опитування
55% громадян Чехії вважають успішним процес інтеграції в країні українських біженців, свідчать дані опитування чеського Центру з вивчення громадської думки, оприлюдненого 15 квітня. У порівнянні з 2023 роком ця кількість зросла на 9%. Питанням українських біженців в Чехії цікавиться 40% чехів.
11% чеських громадян вважають, що біженцям з України потрібно надати можливість постійного проживання в країні, тоді як 60% виступають за можливість надання їм тимчасового проживання із подальшим поверненням до своєї країни.
На думку 59% опитаних, Чехія прийняла більше біженців, ніж може прийняти.
Статті у найбільшій інтернет-енциклопедії «Вікіпедія» про представників російської еліти, зокрема про великих бізнесменів, виправляють, у результаті чого з «Вікіпедії» намагаються видалити відомості про те, що вони перебувають під санкціями або можуть бути пов’язані з Кремлем, йдеться у розслідуванні російського видання «Важные истории» і проєкту Wikiganda.
Автори розслідування вивчили виправлення майже ста біографічних статей у російсько- й англомовній «Вікіпедії», присвячених російським мільярдерам, топменеджерам, артистам і громадським діячам, і знайшли в них кілька закономірностей. Зокрема, анонімні користувачі правлять інформацію про включення мільярдерів у списки санкцій або їхнє майно на Заході.
Деякі внесені анонімами зміни згодом відкидаються іншими редакторами (найвідоміший приклад – спроба відредагувати дані про зв’язок з Росією співзасновника «Яндекса» Аркадія Воложа). Видаляють також інформацію про можливі зв’язки з Кремлем, зокрема, правки вносилися до статей про співзасновників «Альфа-Груп» Михайла Фрідмана і Петра Авена.
Єврокомісія схвалила український план Ukraine Facility на 50 мільярдів євро допомоги
Сьогодні Європейська комісія ухвалила пропозицію щодо імплементаційного рішення Ради ЄС, яке позитивно оцінює план Ukraine Facility, комплексну стратегію реформ та інвестицій до України на наступні чотири роки, повідомили 15 квітня на сайті Єврокомісії.
«Фінансування в рамках Фонду допоможе Україні підтримувати роботу адміністрації, виплачувати зарплати та пенсії, надавати основні державні послуги, а також підтримувати відновлення та реконструкцію, поки вона продовжує захищати себе від російської агресії», – вказано у повідомленні.
Зазначено, що фінансова допомога буде надаватися за умови, якщо Україна продовжуватиме підтримувати та впроваджувати ефективні демократичні механізми.
«Українська стратегія реформ та інвестицій пропонує міцну основу для відновлення більш сучасної та процвітаючої України на її шляху до ЄС… Сьогоднішньою пропозицією ми ще раз демонструємо, що Європа буде з Україною стільки, скільки буде потрібно, і що ми готові надати необхідну фінансову підтримку», – сказала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Раніше, 20 березня, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль передав затверджений урядом план для Ukraine Facility президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн для подальшого розгляду.
Український план визначає 69 реформ та 10 інвестицій, розбитих на 146 якісних та кількісних індикаторів. Реформи, запропоновані в рамках українського плану, охоплюють 15 сфер, включаючи енергетику, сільське господарство, транспорт, «зелений» та цифровий перехід, людський капітал, а також державні підприємства, бізнес-середовище, державні фінанси та децентралізацію.
Рада Європейського cоюзу схвалила започаткування інструменту Ukraine Facility загальним обсягом 50 мільярдів євро на 2024–2027 роки в лютому. Ці кошти буде спрямовано на підтримання життєдіяльності, відновлення української держави та проведення реформ на шляху до членства в Європейському союзі.