10 фізичних і 12 юридичних осіб: США розширили санкційний список проти Білорусі
Сполучені Штати Америки 15 квітня запровадили санкції проти 12 білоруських організацій і 10 фізичних осіб через їхню ймовірну підтримку війни Росії проти України, йдеться в заяві Міністерства фінансів США.
За повідомленням, під санкції потрапили шість держпідприємств, які приносять дохід режиму Олександра Лукашенка, одна компанія і п’ять фізичних осіб, які беруть участь у сприянні угодам для великого білоруського оборонного підприємства, включеного до санкційного списку США, а також п’ять юридичних і п’ять фізичних осіб, які є учасниками глобальної збройової мережі й ведуть бізнес із білоруським оборонним підприємством, внесеним до санкційного списку США, йдеться в пресрелізі відомства.
Під обмеження потрапили громадяни Білорусі, Лівану, Сирії, Словаччини і Швеції, а також організації з Білорусі, Іраку, Кіпру, Китаю, Словаччини й Туреччини.
Внесення до списку передбачає заморожування активів у США і заборону американським громадянам і компаніям вести справи з його фігурантами.
Міністерство фінансів заявило, що його дії «ґрунтуються на санкціях США, запроваджених у відповідь на фальсифіковані вибори в Білорусі в серпні 2020 року, а також через підтримку Лукашенком незаконного повномасштабного вторгнення Росії в Україну».
США, ЄС й інші країни почали запроваджувати санкції проти Білорусі після силового розгону протестів проти фальсифікації результатів президентських виборів 2020 року.
Міжнародні санкції посилилися після того, як 24 лютого 2022 року Олександр Лукашенко підтримав російське військове вторгнення в Україну і дозволив використовувати територію, військову інфраструктуру й повітряний простір Білорусі для вторгнення російської армії й обстрілів українських міст.
Блінкен розповів про пріоритети США у Чорноморському регіоні
Державний секретар США Ентоні Блінкен розповів про ключові пріоритети у Чорноморському регіоні та запевнив у підтримці України.
Звертаючись до учасників Другої конференції з безпеки Чорного моря в столиці Болгарії Софії через відеозв’язок 15 квітня, держсекретар зауважив, що анексований Росією Кримський півострів у 2014 році слугував ключовим центром підтримки російського вторгнення в Україну у 2022 році.
«Путін вважав, що сусіди України в регіоні будуть розділені, але він помилявся», – сказав Блінкен. Сполучені Штати продовжуватимуть підтримувати Україну, щоб вона могла захистити себе і міцно стояти на ногах».
Також, за його словами, США мають п’ять ключових сфер у Чорноморському регіоні.
«Посилення політичної присутності США, поглиблення співпраці в галузі безпеки, посилення економічної інтеграції та стійкості, сприяння енергетичній безпеці, зокрема за допомогою чистої енергетики і сприяння демократичній стійкості. Ми просунулися вперед у досягненні цих цілей», – розповів Блінкен.
Раніше сенатор-республіканець Піт Рікеттс під час слухань у підкомітеті Конгресу США з питань Європи та регіональної безпеки заявляв, що Чорне море стає «гравітаційним центром майбутнього Європи» і відіграє важливу роль у суперництві між Росією, США та Китаєм. А план України «виштовхнути Росію з Криму» повинен здійснитися за непохитної американської підтримки.
У жовтні минулого року презентована стратегія США щодо Чорноморського регіону передбачала, зокрема, фінансування ініціатив вздовж його узбережжя стосовно експорту збіжжя, енергетичної безпеки, ядерного палива, а також стійкості демократій.
Удар по «сотому заводу» в окупованому Луганську: що відомо
Окупований Луганськ сколихнула серія вибухів вдень суботи, 13 квітня. Джерела проєкту Радіо Свобода «Донбас.Реалії» у місті розповіли про ракетну атаку на «Машинобудівний завод «100» (в російських джерелах – «Завод Машинобудівний 100»). Пізніше Стратком ЗСУ заявив, що Україна вразила в місті пункт управління угруповання військ «Центр» армії РФ. «Донбас.Реалії» розповідають, що відомо про вибухи у Луганську та як окупаційна адміністрація використовувала територію заводу.
Зеленський про доповіді розвідок: «окупант спробує посилити штурмові дії»
Росія навесні і влітку спробує посилити штурмові й наступальні дії, заявив у вечірньому зверненні 15 квітня президент України Володимир Зеленський, посилаючись на звіти розвідки, озвучені під час засідання Ставки верховного головнокомандувача.
«Дві важливі доповіді розвідок – керівника Служби зовнішньої розвідки Іващенка та керівника ГУР Буданова – щодо російських дій навесні та влітку. Того, до чого ми повинні бути готовими – у всіх форматах можливих ворожих дій. Очевидно, що божевілля в Кремлі досі сильне, окупант спробує посилити штурмові дії, наступальні. Будемо відповідати», – заявив Зеленський.
За словами президента, на Ставці також заслухали доповідь головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. «Щодо тих напрямків, де найбільш гаряче. Окрема увага – боям за Часів Яр, боям на Покровському напрямку, на Куп’янському», – сказав Зеленський, не навівши подробиць.
Читайте також: Сирський каже, що російські війська отримали завдання захопити Часів Яр до 9 травн
У вечірньому зведенні український Генштабі повідомив, що протягом доби на фронті було 87 бойових зіткнень, найбільше атак військ РФ зафіксовано на Бахмутському і Новопавлівському напрямках.
Раніше міністр оборони Рустем Умєров повідомив, що ситуація на східному напрямку – напружена, а російські сили зосередились для прориву західніше від Бахмута.
14 квітня американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті заявив, що Росія атакує на трьох напрямках, «щоб знизити оборонні можливості України в умовах нестачі зброї».
Минулого тижня видання Financial Times з посиланням на українських та західних посадовців писало, що Росія, можливо, готується до широкомасштабного наступу наприкінці весни або влітку з наміром захопити більшу частину Донецької, Херсонської, Луганської і Запорізької областей.
Атака на ЗАЕС: Росія, ймовірно, запустила дрони з окупованої території – Greenpeace
Заяви російського уряду про нібито українські атаки безпілотників на Запорізьку атомну електростанцію містить ознаки інсценування Росією, а БпЛА, ймовірно, були запущені поблизу ЗАЕС, а отже, з вірогідністю 55-75% могли прилетіти з території, окупованої Росією. Про це йдеться у дослідженні британських військових аналітиків McKenzie на замовлення міжнародної організації Greenpeace Німеччини.
Аналітики вказують, що використані безпілотники при атаці мають малий радіус дії 10-15 кілометрів: «Такі пристрої малого радіусу дії, ймовірно, були запущені поблизу ЗАЕС і ймовірно, але не остаточно, з території, контрольованої Росією», – вказано у дослідженні.
У своєму звіті McKenzie робить висновок, що Росії було вигідно звинуватити Україну в атаці, хоча на перший погляд атака підконтрольного ними обʼєкту виглядає нелогічною.
«Їм було б вигідно продемонструвати українську безвідповідальність щодо
ядерної безпеки і чинити тиск на міжнародне співтовариство, щоб воно наклало санкції на Україну за таку поведінку», – припускають аналітики.
У Greenpeace Німеччини вважають, що російські звинувачення є «збройною дезінформацією», покликаною відвернути увагу від зростаючої загрози для ЗАЕС з боку Росії.
«Очевидно, що російський уряд і МАГАТЕ повинні розкрити набагато більше інформації, перш ніж можна буде зробити остаточний висновок. Але попередній аналіз доказів, проведений McKenzies, вказує на фейкові атаки, здійснені на території, яка контролюється «Росатомом» і російськими збройними силами», – вважає Шон Берні, фахівець з ядерної енергетики Greenpeace Німеччини.
Увечері 7 квітня Міжнародне агентство ООН з ядерної енергії (МАГАТЕ) повідомило, що атаки дронів завдали шкоди конструкціям одного з шести реакторів АЕС. Російська сторона стверджує, що ЗАЕС атакували українські дрони. У Головному управлінні розвідки Міноборони України заперечують причетність Києва до атаки на станцію.
Запорізька АЕС – найбільша атомна електростанція Європи.Російські війська окупували місто Енергодар і розташовану поблизу нього Запорізьку АЕС на початку березня 2022 року. У вересні 2023 року президент «Енергоатому» повідомив, що на станції залишаються працювати 822 українських атомників. Україна неодноразово звинувачувала російських окупантів у викраденнях і катуваннях персоналу станції.
Територія станції періодично зазнає обстрілів, в яких Україна і Росія звинувачують одна одну. Українська влада також заявляла, що російська армія використовувала ЗАЕС для зберігання військової техніки і дислокації своїх військовослужбовців.
«Фантастична ефективність»: секретар РНБО назвав мету атак по російських НПЗ
Удари безпілотників «глибоко всередині» Росії, по нафтопереробних заводах, є «ключовою частиною» стратегії зупинити наміри президента Володимира Путіна наступати, заявив в інтерв’ю The Economist секретар Ради нацбезпеки і оборони Олександр Литвиненко.
«По-перше, це (атаки дронами вглиб Росії – ред.) обмежує його (Путіна – ред.) простір для маневру, а по-друге, це допомагає переконати російське суспільство та еліти, що продовжувати війну дорожче, ніж її припинити. Один удар по аеродрому може пошкодити сім, десять, 15 літаків. Кожен із них коштує понад 30 мільйонів доларів. Ми можемо провести операцію менш ніж за 2 мільйони доларів. Це фантастична економічна ефективність», – вважає Литвиненко.
За словами секретаря РНБО, «його думка про те, що російська еліта одного разу може повернутися проти свого лідера президента РФ Володимира Путіна, є цілком реалістичною».
Також Литвиненко звернув увагу на те, що «Путін досі не відступив від своїх максималістських цілей знищити українську державу і перетворити її на буферну зону».
«Важливо розуміти, що путінізм ще не завершив свою еволюцію. Може бути ще гірше. Якщо Захід не припинить це, то пізніше він заплатить ще більшу ціну, і до того ж власним життям. Допомога Україні – це не благодійність. Росіяни не переймаються своїми втратами, і це ще більше ускладнює ситуацію», – додав секретар РНБО.
Впродовж останніх місяців почастішали атаки безпілотників на нафтопереробні заводи Росії. Київ підтвердив причетність до частини з них. Ці удари, ймовірно, є частиною спроби зменшити постачання палива російським військовим, а також могли б скоротити доходи від експорту, які Москва використовує для фінансування війни.
Наприкінці березня стало відомо, що внаслідок атак на НПЗ у Росії виробництво бензину до кінця березня скоротилося за річними показниками на 14%, а дизельного палива – на сім відсотків.
Усього з початку року було атаковано 15 НПЗ у 10 регіонах Росії. Їхня загальна переробна потужність – 192 мільйони тонн нафти на рік, порахувало видання The Insider.
За даними розвідки Британії, станом на 23 березня Росія втратила щонайменше 10% потужностей своєї нафтопереробної галузі через повітряні удари безпілотників. Лондон вважає, що ці удари спричиняють фінансові втрати для Росії, впливаючи на її внутрішній паливний ринок.
Україна і Норвегія підпишуть угоду про безпекові гарантії «за найближчої нагоди» – ОП
Україна і Норвегія підпишуть угоду про безпекові гарантії «за найближчої нагоди», повідомила пресслужба президента України за підсумками зустрічі Володимира Зеленського з міністром закордонних справ Норвегії Еспеном Бартом Ейдом, який перебуває з візитом в Україні.
«Співрозмовники відзначили успішне завершення двосторонніх переговорів щодо укладення угоди про безпекові гарантії. Домовилися, що лідери двох держав підпишуть цей стратегічний документ за найближчої нагоди», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними пресслужби українського президента, сторони обговорили ситуацію у сфері протиповітряної і протиракетної оборони України, «обмінялися думками щодо можливих напрямів розширення допомоги з боку Норвегії в цьому питанні».
Зеленський також подякував норвезькій стороні за військову й гуманітарну допомогу на суму близько 7,1 мільярда доларів, яку Україна отримує в межах багаторічної програми імені Нансена на 2023–2027 роки.
«Розраховуємо на підтримку уряду Норвегії і Стортингу в ухваленні рішення щодо значного розширення обсягу допомоги Україні в межах цієї програми», – зауважив президент.
Лідери України і Норвегії у жовтні 2023 року домовилися почати переговори про угоду щодо гарантій безпеки.
Україна вже підписала безпекові угоди з низкою держав, зокрема, Німеччиною, Великою Британією, Францією, Данією, Канадою, Італією. Це – двосторонні угоди в межах декларації про підтримку України, ухваленої у Вільнюсі в липні 2023 року країнами «Групи семи».
Закрити небо над Україною як над Ізраїлем: чи реально?
- Атака Ірану по Ізраїлю була «менш успішною», ніж нещодавні удари РФ по Україні, пишуть аналітики Інституту вивчення війни. На їхню думку, успіх Ізраїлю у захисті від масованих іранських ракетних ударів лише підкреслює вразливість України перед російськими ударами. За даними ізраїльської армії, загалом під час атаки Іран випустив 170 безпілотників, понад 30 крилатих ракет і понад 120 балістичних ракет в напрямку Ізраїлю. Утім, майже половина іранських ракет не запустились або впали, повідомляє американський телеканал Fox News з посиланням на джерело. Чи реально захистити небо над Україною так, як над Ізраїлем?
- Чи посилять США допомогу для України через події в Ізраїлі? Президент США Джо Байден закликав Конгрес терміново схвалити допомогу Україні та Ізраїлю. Спікер Палати представників Конгресу США Джонсон анонсував, що вже на тижні може поставити на голосування надання військової допомоги Ізраїлю. Чи є зв'язок між атакою на Ізраїль і допомогою для України?
- За інформацією джерел американського видання Axios у Білому домі, Байден попередив Нетаньягу, що не підтримає удар Ізраїлю у відповідь на дії Ірану. Як може відповісти Ізраїль на атаку? І чи відповідатиме? Що далі?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
«Прояв ворожих ІПСО»: у СБУ спростували інформацію про «оскарження» заочного арешту Малюка у Росії
Служба безпеки України та її очільник Василь Малюк не зверталися до жодних адвокатів для оскарження рішень російських судів, повідомили Радіо Свобода у пресслужбі СБУ.
«Служба безпеки України закликає ЗМІ сприймати будь-які заяви російської влади та судів РФ з приводу заочного арешту голови СБУ Василя Малюка та нібито оскарження від його імені «вироку» в одному з московських судів виключно як прояв ворожих ІПСО», – йдеться у коментарі відомства.
Служба безпеки уточнила, що діє виключно в рамках норм національного і міжнародного законодавства.
Раніше, 15 квітня, російські медіа поширили інформацію, що захист голови Служби безпеки України Василя Малюка нібито оскаржив у Басманному суді російської столиці Москви рішення про його заочний арешт. В повідомленнях йшлося, що до російського суду надійшла апеляційна скарга.
26 березня Басманний суд задовольнив клопотання слідства та заочно заарештував голову СБУ Василя Малюка у справі про тероризм. Малюк заочно звинувачується за статтею про теракт (ч. 3 ст. 205 КК РФ). «Ідеться, за попередніми даними, про організацію вибуху вантажівки на Кримському (Керченському – ред.) мосту в 2022 році».
Сам Малюк, коментуючи це рішення, зазначив, що воно не заслуговує на жодну увагу: «Мене, як і всіх українців, цікавить лише один суд – на їх господарем Путлєром. Робимо все, від нас залежне, аби побачити цього військового злочинця на лаві суду Гааги якомога скоріше».
Прем’єр Греції каже, що обстріл Росією Одеси під час візиту делегації «не був випадковим»
Обстріл російськими військами Одеси під час візиту 6 березня грецької делегації на чолі з прем’єр-міністром країни Кіріакосом Міцотакісом «не був випадковим», повідомив голова грецького уряду Міцотакіс в інтерв’ю Rzeczpospolita.
Відповідаючи на запитання, чи ракетний обстріл росіянами Одеси, коли ракети впали на відстані 500-800 метрів від грецької делегації, був «свідомою атакою» на главу уряду країни ЄС і НАТО, Міцотакіс зазначив, що «це доволі далекосяжні висновки».
«Але я не думаю, що це випадковість. Це була акція залякування. Але я дуже чітко сказав, що нас не залякають», – підкреслив Міцотакіс.
Він додав, що «позиція Греції не зміниться: Афіни як допомагали Києву, так і робитимуть це надалі».
Грецький прем’єр підкреслив, що Афіни «не готові» передавати Україні винищувачі F-16. Він зауважив, що «інформація про це, яка раніше з’явилася у ЗМІ, не була правдивою».
Водночас він зазначив, що Афіни продовжують надавати різного роду військову допомогу Україні, зокрема, передали Києву «значну кількість снарядів калібру 155 мм».
Раніше, 6 березня, грецьке видання Protothema повідомило з посиланням на свої джерела, що кортеж президента Зеленського та грецька делегація перебували в Одесі на момент російського обстрілу.
Зеленський згодом сказав, що він був досить близько, щоб бачити і чути удар.
«Ми бачили сьогодні цей удар. Ви бачите, з ким ми маємо справу, їм все одно, куди бити», – сказав він в Одесі.
Голова уряду Греції, в свою чергу, зазначив, що під час вибуху він перебував разом із президентом України в Одеському порту.
Згодом речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук у коментарі «Українській правді» уточнив: «6 березня ворог завдав удару по портовій інфраструктурі міста. Є загиблі в кількості пʼять осіб».
Генштаб: за добу ЗСУ відбили 27 атак військ РФ на Бахмутському напрямку
Протягом доби на фронті відбулося 87 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України увечері 15 квітня.
Найбільше атак військ РФ зафіксовано на Бахмутському та Новопавлівському напрямках.
«На Бахмутському напрямку нашими воїнами відбито 27 атак в районах населених пунктів Білогорівка Луганської області; Верхньокам’янське, Спірне, Новий, Іванівське, Кліщіївка, Андріївка Донецької області, де ворог намагався покращити тактичне положення», – йдеться у зведенні.
За даними штабу, на Новопавлівському напрямку Сили оборони продовжують стримувати російські війська в районах населених пунктів Красногорівка, Новомихайлівка, Побєда, Водяне та Урожайне Донецької області.
«На Авдіївському напрямку нашими захисниками відбито 12 атак в районах населених пунктів Новобахмутівка, Бердичі, Семенівка, Уманське та Первомайське Донецької області», – інформують військові.
Також у Генштабі розповіли, що армія Росії п’ять разів атакувала позиції ЗСУ на Оріхівському напрямку та чотири – на Херсонському напрямку.
На Куп’янському напрямку РФ не проводила наступальних дій.
Раніше міністр оборони Рустем Умєров повідомив, що ситуація на східному напрямку напружена, а російські сили зосередились для прориву західніше Бахмута.
Президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 14 квітня повідомив, що ситуація на фронті, яка «завжди складна» під час гарячої війни, важчає цими днями – «особливо на донецьких напрямках».
У МОН пояснили, чи можуть студенти приватних вишів виїжджати за кордон
На початку квітня уряд дозволив студентам-чоловікам, які навчаються в державних і комунальних вишах, виїжджати за кордон «для участі у програмах академічної мобільності».
У Міністерстві освіти та науки України у відповіді на запит hromadske відповіли, чому студентам приватних вишів не можна виїхати за кордон. У відомстві пояснили це нормами «Порядку реалізації права на академічну мобільність», передбаченими постановою Кабінету міністрів України №579.
Відповідно до схвалених норм, кажуть у МОН, освітні заклади, які беруть участь у програмах академічної мобільності, отримують фінансування для покриття своїх витрат із державного чи місцевого бюджетів.
«Зміни, внесені до Правил перетинання державного кордону, стосуються цієї категорії студентів, оскільки саме в такому разі, відповідно до законодавства, державні та комунальні заклади вищої освіти зможуть безоплатно забезпечити учасників академічної мобільності необхідними послугами», – зазначає відомство.
Відомство також наголосило, що «в Україні досі функціонують приватні заклади вищої освіти, яким призупинили ліцензії».
«Якби зміна до постанови стосувалася студентів таких закладів освіти, це могло б створити ризик для незаконного витоку за кордон задля уникнення мобілізації», – зазначили в МОН.
Раніше, 2 квітня, уряд ухвалив постанову, за якою студенти-чоловіки зможуть перетинати кордон під час воєнного стану за умов, якщо вони:
- віком від 18 до 22 років, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації;
- навчаються на денній формі в закладах вищої освіти України державної або комунальної форм власності й здобувають ступінь вищої освіти бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування);
- є учасниками освітньої академічної мобільності;
- їдуть на навчання до іноземних закладів освіти строком на 1 семестр.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Більшості чоловіків віком від 18 до 60 років заборонено виїжджати за кордон.
«Українська бронетехніка» – одна з найбільших приватних компаній-виробників зброї в Україні. Її підприємства виготовляють артилерійські снаряди, міни та міномети, бронемашини, а також компанія бере участь у проєкті української САУ «Богдана». Про збільшення виробництва та проблеми розвитку оборонно-промислового комплексу під час війни – Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поговорили з директором «Української бронетехніки» Владиславом Бельбасом.
Повністю вберегти від російських ударів деякі об’єкти інфраструктури може тільки достатньо ефективна система протиповітряної оборони. Саме рішучі дії союзників в Ізраїлі не допустили втрати інфраструктури країни, написав президент України Володимир Зеленський за підсумками засідання Ставки верховного головнокомандувача 15 квітня.
За словами Зеленського, партнери можуть обʼєднатися також і для захисту України.
«Захистивши Ізраїль, вільний світ продемонстрував, що саме таке єднання не лише можливе, а й на сто відсотків ефективне. Рішучі дії союзників не допустили успіху терору та втрати інфраструктури й змусили агресора охолонути. Те саме можливе й у захисті від терору України, яка, як і Ізраїль, не є членом НАТО. І для цього не потрібна активація п’ятої статті, достатньо лише політичної волі», – написав президент.
Він також розповів, що на Ставці йшла мова стосовно ситуації на фронті та стану енергосистеми.
«Заслухав доповіді представників енергетичної галузі – Міненерго, «Енергоатому», «Укренерго», «Нафтогазу» – щодо зусиль, яких вони докладають для захисту систем, відновлення пошкодженої генерації, перепідключення споживачів. Також була доповідь віцепрем’єра Олександра Кубракова щодо захисту критичної інфраструктури, особливо у прифронтових та прикордонних регіонах», – зауважив Зеленський.
Раніше міністр закордонних справ Великої Британії Девід Камерон пояснив, що британські війська не допомагають відбивати російські повітряні атаки оскільки країна уникає ескалації у Європі.
Камерон уточнив, що в контексті підтримки Ізраїлю Велика Британія допомагає США у рамках Op Shader – це кодова назва участі Великої Британії у війні проти «ІДІЛ» – «вони використовують наші літаки, якщо можуть, для збиття ракет і дронів». Водночас він зазначив, що Україна потребує передусім наземних систем протиповітряної оборони.
Армія оборони Ізраїлю повідомила, що 99% всіх ракет і безпілотників, запущених Іраном, – загалом понад 300 – були збиті, причому більша частина – поза територією Ізраїлю. В обороні брали участь сили ППО, у тому числі системи «Залізний купол» та «Праща Давида», а також винищувачі армії Ізраїлю та військові кораблі США та Великої Британії.
До оборони приєдналися і збройні сили Йорданії, через повітряний простір якої ракети та дрони летіли на Ізраїль. Ізраїль заявив про те, що незначні збитки були завдані одній військовій базі в пустелі Негєв. Жертв немає, кілька людей постраждали.
Іран заявив, що вразив усі намічені військові цілі в Ізраїлі. Підтверджень цим повідомленням немає, і багато коментаторів зазначають, що відбиття масованого удару стало успіхом ППО Ізраїлю та його союзників.
Шмигаль зустрівся з очільницею МЗС Ісландії: йшлося про інтеграцію України в ЄС та НАТО
У понеділок, 15 квітня, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів зустріч із міністеркою закордонних справ Ісландії Тордіс Гильфадоттір.
«Дорогою на Spring Meetings МВФ і Світового банку провів зустріч із Міністеркою закордонних справ Ісландії Тордіс Гильфадоттір. Подякував за допомогу у створенні Міжнародного реєстру збитків під час саміту Ради Європи в Рейк’явіку. Продовжуємо працювати над міжнародним фондом та комісією, аби спрямувати конфісковані російські активи на потреби України», – написав Шмигаль у фейсбуці.
Крім того, сторони обговорили інтеграцію України в ЄС і НАТО. Шмигаль зазначив, що «Україна цінує допомогу Ісландії в цьому напрямку».
«Також подякував за військову підтримку, зокрема долучення до чеської ініціативи із закупівлі артилерійських боєприпасів. Наголосив на важливості посилення ППО України, аби захистити людей та критичну інфраструктуру», – написав урядовець.
Зокрема, сторони обговорили реалізацію формули миру президента України Володимира Зеленського.
Раніше стало відомо, що уряд Ісландії виділить майже 2 мільйони євро на чеську ініціативу щодо закупівлі снарядів для України.
На Харківщині у полі підірвався трактор, водія поранено – ДСНС
Поблизу села Явірське у Балаклійській громаді Харківської області трактор під час польових робіт підірвався на вибухонебезпечному предметі, повідомляє 15 квітня Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Внаслідок детонації вибухівки трактор пошкоджено. Механізатор отримав легкі поранення», – вказано у повідомленні.
Рятувальники зазначили, що встановлюють тип вибухового пристрою.
Лише вчора поліція повідомляла, що у полі на Херсонщині трактор наїхав на міну. Внаслідок вибуху 56-річний водій зазнав поранення.
Раніше міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявляв, що Україні знадобиться більш ніж десять років, щоб розмінувати сільськогосподарські угіддя країни. За його словами, близько 30% території України заміновано.
Російські військові обстріляли село на Сумщині, пошкоджено 14 осель – влада
Російські війська 15 квітня обстріляли село Угроїди Сумської області, пошкоджені 14 осель, розповів староста села Віталій Кириченко у коментарі Суспільному.
«Вибиті вікна у будинках цивільних мешканців. Це 12 квартир і дві хати. Слава Богу, немає поранених та загиблих. З літака були скинуті КАБи на село», – сказав староста.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Станом на 21 лютого в ООН верифікувала, що внаслідок майже дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 10 582 людей, ще 19 875 поранені. В організації припускають, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Уряд Нідерландів обіцяє ще 4,4 мільярда євро допомоги для України
Уряд Нідерландів ухвалив рішення виділити Україні додаткові 4,4 мільярда євро на військову та гуманітарну підтримку на період 2024-2026 років, йдеться на сайті уряду 15 квітня.
Крім цього, передбачено кошти для зміцнення власної оборони. Міністерство оборони Нідерландів може отримуватиме додаткові 500 мільйонів євро з 2028 року на посилення ППО і закупівлю боєприпасів.
Ці пропозиції уряд країни передав до Палати представників Нідерландів.
Раніше, 12 квітня, Нідерланди виділили мільярд євро на військову допомогу Україні. Ще 400 мільйон євро будуть спрямовані на відновлення країни, повідомив прем’єр-міністр Марк Рютте.
У березні Рютте заявляв, що Нідерланди виділять додаткові 2 мільярди євро фінансування на військову підтримку України.
Конгресмени закликали «негайно» внести на розгляд пакет із допомогою Ізраїлю й Україні – лист
Понад 90 конгресменів Палати представників США, які представляють обидві партії, звернулися з відкритим закликом до спікера Майка Джонсона «негайно внести на розгляд ухвалений Сенатом законопроєкт із допомогою Ізраїлю, а також Україні», відповідний текст листа оприлюднив на своїй офіційній сторінці один із підписантів, конгресмен Джош Готтгеймер.
«Цими вихідними іранський режим запустив сотні безпілотників, крилатих і балістичних ракет безпосередньо по нашому ключовому демократичному союзнику на Близькому Сході – Ізраїлю. Час має велике значення, і ми повинні забезпечити доставку необхідної допомоги Ізраїлю та іншим нашим демократичним союзникам, перед якими постали загрози з боку наших противників по всьому світу», – наголошується в документі, підписаному 91 конгресменом.
У цьому контексті в листі міститься заклик до спікера «внести пакет із додатковим фінансуванням, ухвалений Сенатом, на розгляд для негайного голосування», після повернення до роботи в понеділок, 15 квітня.
Законодавці підкреслюють, що «цей законопроєкт отримав переважну двопартійну підтримку 70 зі 100 голосів у Сенаті, і якщо він буде внесений до нижньої палати в понеділок, то може надійти на підпис президенту ввечері того ж дня».
Спікер Палати представників раніше заявляв, що палата цього тижня обговорить допомогу як Ізраїлю, так і Україні, проте натякав на те, що «буде представлений видозмінений варіант законопроєкту». Кілька правих республіканців раніше погрожували, що можуть ініціювати відставку Джонсона, якщо той винесе на голосування версію, яка їх не влаштовує.
Влада України закликає Конгрес якнайшвидше ухвалити законопроєкт про допомогу, вказуючи на термінову необхідність посилити ППО і на те, що без постачання озброєння зі США перевага Росії у вогневій могутності може стати критичною.
Обстріл села Лук’янці на Харківщині: влада каже про 2 загиблих і 4 травмованих
Внаслідок удару сил РФ по селу Лук’янці на Харківщині, четверо цивільних зазнали травм, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Чотири цивільні людини зазнали травм внаслідок російського обстрілу: дві жінки віком 63 та 66 та двоє чоловіків 38 та 65 років. Усі постраждалі госпіталізовані до медичного закладу з вибуховими травмами та осколковими пораненнями» – каже місцевий чиновник.
Крім того, за словами Синєгубова, «двоє чоловіків 63 та 65 років загинули на місці».
Вдень, 15 квітня, сили РФ завдали авіаудару по селу Лук’янці на Харківщині. Спочатку було відомо про двох загиблих.
«Сьогодні (15 квітня – ред.) о другій годині дня російські війська здійснили обстріл керованою авіабомбою с. Лук'янці Липецької громади Харківського району. Двоє людей загинули, кількість поранених встановлюється. Усі цивільні. Влучання було в заклад освіти», – каже місцевий чиновник.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Станом на 21 лютого в ООН верифікувала, що внаслідок майже дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 10 582 людей, ще 19 875 поранені. В організації припускають, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.