Із в’язниці на фронт: які засуджені хочуть захищати Україну та хто з них зможе це зробити? Ексклюзив
За ґратами в Україні нині – майже 46 тисяч громадян. Із них 26 тисяч визнані винними у різноманітних злочинах, тобто засуджені. Інші – 20 тисяч – лише очікують вироків у слідчих ізоляторах, тобто ув’язнені. Також є щонайменше 50 тисяч українців, які вже відбули покарання і вийшли на волю, проте, з огляду на законодавство, були виключені з військового обліку – стали «невидимими» для ТЦК.
Ця статистика – ключ до розуміння мобілізаційного потенціалу, який не використовує українська держава, кажуть у Міністерстві юстиції. І урядовці та народні депутати хочуть це виправити.
- Та скільки насправді людей готові змінити камеру на окоп?
- Якщо з-за ґрат таки можна буде піти до війська, то за яких умов і в який підрозділ?
- Хто набиратиме та контролюватиме арештантів?
- Та чому дехто з них насправді й зараз може йти воювати, але цього не робить?
Ексклюзивний матеріал Радіо Свобода.
Камерон розповів, чому Британія не збиватиме ракети і дрони РФ над Україною
Велика Британія уникає ескалації у Європі – так міністр закордонних справ королівства Девід Камерон пояснив те, що британські війська не допомагають відбивати російські повітряні атаки. Про це він розповів в ефірі каналу LBC 15 квітня.
«Якщо ви хочете уникнути відкритої ескалації у вигляді ширшої європейської війни, я думаю, одна річ, якої варто уникати – прямий контакт військ НАТО із військами Росії. Це була б небезпека ескалації», – заявив він.
Дипломат висловився за фінансову, дипломатичну й передусім військову підтримку України союзниками, водночас повторив, що пряме зіткнення сил Альянсу із російськими «було б небезпечною ескалацією».
Ведучий повторно спитав, чому в такому разі британські війська не можуть збивати російські безпілотні літальні апарати над Україною, «чк це робиться для Ізраїлю».
Камерон уточнив, що в контексті підтримки Ізраїлю Велика Британія допомагає США у рамках Op Shader – це кодова назва участі Великої Британії у війні проти «ІДІЛ» – «вони використовують наші літаки, якщо можуть, для збиття ракет і дронів». Водночас він зазначив, що Україна потребує передусім наземних систем протиповітряної оборони.
«Україна наразі потребує не західних літаків у своєму небі – чого вони відчайдушно потребують і що ми маємо надати – це більше систем ППО. Зокрема, їм потрібні Patriot. У Британії їх немає, вони є в інших західних країнах і у американців», – сказав голова британського МЗС.
Напередодні президент Володимир Зеленський, коментуючи участь західних союзників у відбитті повітряної атаки на Ізраїль, закликав «не заплющувати очі» на російські повітряні атаки на регіони України.
Читайте також: Зеленський: працюємо з Німеччиною над додатковою системою IRIS-T
Німеччина 13 квітня оголосила про термінову передачу Україні одного зенітно-ракетного комплексу Patriot. Це вже третій Patriot від Німеччини.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що нестача систем протиповітряної оборони в Україні призводить до «повільних, але постійних успіхів» російських сил на фронті. ISW пише, що російські удари змусили Україну ухвалити важкі рішення між забезпеченням протиповітряної оборони великих населених пунктів у тилу й активних районів на лінії фронту, і Росія, схоже, використовує деградовану парасольку протиповітряної оборони України, намагаючись зруйнувати енергетичну мережу України і стримати її оборонно-промисловий потенціал.
Росія упродовж останніх тижнів активізувала удари по українській енергетичній інфраструктурі. За даними Міненерго, зранку 11 квітня сили РФ атакували об’єкти генерації і системи передачі у Харківській, Запорізькій, Львівській, Київській областях. Серед іншого, внаслідок російської атаки повністю зруйнована Трипільська ТЕС, яка розташована за 20 кілометрів від Києва, повідомила компанія «Центренерго».
Норвегія передасть Україні літаки F-16 із «найновішим озброєнням» – очільник МЗС
Норвегія разом з данськими й нідерландськими партнерами готується передати Україні винищувачі F-16 «з більш дальніми ударними можливостями» і найновішим озброєнням. Про це розповів міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде на брифінгу зі своїм українським колегою Дмитром Кулебою в Києві 15 квітня.
«Ми будемо передавати норвезькі F-16, які оновлені, які в хорошій формі. Разом із данськими та нідерландськими колегами проводиться підготовка українських пілотів. Можливо, там будуть навіть більш дальні ударні можливості, які дуже зараз важливі для України», – сказав міністр.
Водночас, відповідаючи на запитання журналістів щодо кількості та стану винищувачів, дипломат лише уточнив, що йдеться про «значну кількість».
«Коли ви питаєте скільки буде від Норвегії, не можу вам сказати точну кількість, бо там в тому числі й літаки, які вже оновлені, в кращій бойовій формі та деякі фюзеляжі, які можна використовувати для ремонту в тому числі. Буду тут обережним – не скажу точну кількість», – відповів міністр закордонних справ Норвегії.
За його словами, найважливішим у цьому питанні є стан озброєння, яким буде оснащений літак, тому літаки, які будуть у льотній здатності, будуть із «найновішим озброєнням», розповів Ейде.
Також очільник МЗС не назвав терміни поставки винищувачів до України.
Раніше, 1 березня, прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте і президент України Володимир Зеленський домовилися про прискорення процесу постачання в Україну винищувачів F-16. Рютте обіцяв попрацювати над цим разом із Норвегією, Бельгією та іншими країнами, що входять до коаліції F-16. Тоді Зеленський зауважив, що Україна очікує першу частину цих літаків в цьому році.
За даними видання The New York Times, Україна може отримати до липня лише шість із приблизно 45 винищувачів F-16, обіцяних західними країнами. Очікується, що до літа цього року будуть готові 12 льотчиків – це менше, ніж повна ескадрилья. Наступна партія із восьми українських льотчиків має прибути до Данії наприкінці літа, проте неясно, коли вони розпочнуть навчання в Румунії, наголошував NYT.
Міністерство оборони Данії повідомляло, що країна передасть Україні винищувачі F-16 цього літа. У відомстві зауважили, що встановити чіткий графік передачі винищувачів F-16 важко, тому що «є кілька умов, які повинні бути виконані для того, щоб Україна могла використовувати надані літаки».
Влада України неодноразово заявляла, що поява західних винищувачів в Україні може змінити ситуацію на полі бою, адже Росія має «повну перевагу в небі» на окупованих територіях.
Зеленський призначив нового заступника Єрмака
Глава держави Володимир Зеленський призначив нового заступника голови Офісу президента, йдеться у відповідному указі, опублікованому на сайті голови держави 15 квітня.
«Призначити Точицького Миколу Станіславовича заступником керівника Офісу президента України», – зазначено у документі.
Точицький раніше обіймав посаду заступника голови Міністерства закордонних справ України.
12 квітня Кабінет міністрів України призначив Андрія Сибігу на посаду першого заступника міністра закордонних справ.
До цього призначення Сибіга був заступником голови Офісу президента України Андрія Єрмака, також він тривалий час працював у МЗС на різних посадах, зокрема, з 2016 по 2021 рік був послом України в Туреччині.
У Міноборони розповіли, коли Канада розпочне передачу дронів SkyRanger
Влітку Канада розпочне передачу Україні 450 багатоцільових безпілотних літальних апаратів SkyRanger, повідомляє Міністерство оборони.
За даними відомства, на позачерговому засіданні керівної групи «коаліції дронів» Україна проінформувала партнерів «про ситуацію на полі бою та нагальні потреби для відбиття атак ворога». Було вирішено, що Канада влітку розпочне передачу 450 багатоцільових БпАК SkyRanger.
Водночас, за даними Міноборони, «Литва виділить 3 мільйони євро на виробництво FPV-дронів для України. Нідерланди підтвердили наміри контрактування партії дронів Heidrun RQ-35 на 200 мільйонів євро у співпраці з Данією та Німеччиною. Німеччина передасть розвідувальні дрони VECTOR 211».
«Ситуація на фронті змінюється щодня, ворог продовжує атакувати цивільні об’єкти, особливо енергетичну інфраструктуру. Ми потребуємо інструментів для асиметричної відповіді. Час для обговорення рішень спливає, нам це потрібно вже зараз», – заявила заступниця міністра оборони України Катерина Черногоренко.
Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс закликав присутніх «щодня пам’ятати, що війна продовжується, тож час усім учасникам долучитися до підтримки ініціативи, яка набирає обертів й очікує на приєднання нових країн».
Як зауважили в Міноборони, «Коаліція дронів» офіційно стартувала в межах роботи Контактної групи з питань оборони України. Співлідерами коаліції є Велика Британія і Латвія. Також до коаліції доєднались Данія, Естонія, Литва, Канада, Нідерланди, Німеччина та Швеція.
У середині лютого, за результатами засідання Ради Україна – НАТО, стало відомо, що група країн-членів НАТО, що обʼєдналася в «коаліцію дронів», поставить Україні мільйон безпілотників, а в Польщі буде створений новий Спільний навчальний та аналітичний центр НАТО, де будуть готувати і українські, і натівські війська.
Міжнародну коаліцію з постачання Україні безпілотних літальних апаратів очолили Велика Британія і Латвія.
6 лютого президент України Володимир Зеленський підписав указ про створення Сил безпілотних систем як окремого роду військ. Як зазначено в тексті указу, новий рід військ створений «із метою нарощування спроможностей Збройних сил України щодо використання безпілотних і роботизованих повітряних, морських і наземних систем».
56-річна Тетяна Геєнко – з Плодородного, що за 35 кілометрів від Мелітополя на Запоріжжі. Зараз її село захоплене російськими військами, жінка прожила понад пів року в окупації й ледь не поплатилася життям за проукраїнську позицію. До повномасштабної війни Тетяна була депутаткою сільради, працювала бібліотекаркою та завідувачкою музею, зібрала колекцію старовинних вишитих рушників, пропагувала українські традиції серед місцевих.
Яким було її життя до війни та під час окупації, що не дає впасти духом зараз, в евакуації, Тетяна розповіла проєкту Радіо Свобода «Ти як?».
Сили РФ завдали авіаудару по селу на Харківщині, двоє загиблих – влада
Сили РФ завдали авіаудару по селу Лук’янці на Харківщині, розповів голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Сьогодні (15 квітня – ред.) о другій годині дня російські війська здійснили обстріл керованою авіабомбою с. Лук'янці Липецької громади Харківського району. Двоє людей загинули, кількість поранених встановлюється. Усі цивільні. Влучання було в заклад освіти», – каже місцевий чиновник.
Інформація оновлюється, додав Синєгубов.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Станом на 21 лютого в ООН верифікувала, що внаслідок майже дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 10 582 людей, ще 19 875 поранені. В організації припускають, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Часів Яр: коли війська РФ можуть завдати головний удар?
Росія зосереджує сили для прориву на захід від Бахмута, виходу до каналу Сіверський Донець–Донбас та захоплення Часового Яру. Про це 14 квітня, під час поїздки на одну з ділянок фронту, заявив головком ЗСУ Олександр Сирський.
«Реалізації планів противника заважає героїчна оборона наших бригад, які буквально вгризлися в землю, стримуючи щоденні атаки ворога, – написав головком у своєму телеграм-каналі. – Разом з тим загроза залишається актуальною, з урахуванням того, що вище російське воєнне керівництво поставило задачу своїм військам захопити Часів Яр до 9 травня».
Після цього президент Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні заявив, що ситуація на донецькому напрямку «стає більш важкою».
Проєкт DeepState вночі 13 квітня заявив про повну окупацію військами РФ села Богданівка на північний схід від Часового Яру, що на ранок спростували в Міноборони.
«Вночі штурмові групи ворога пробилися на північну околицю міста. Богданівка зараз під контролем Сил оборони. Іде бій, ворог не припиняє штурмів», – повідомили у відомстві.
У ніч проти 15 квітня DeepState повідомив про нове просування агресора на схід від Часового Яру – бої де-факто йдуть уже в межах міста.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Схід
- Армія Росії розпочне новий наступ на Донбасі наприкінці весни – на початку літа цього року, заявив в інтерв’ю німецькому телеканалу ARD, опублікованому 7 квітня, голова ГУР Міноборони України Кирило Буданов. За його прогнозом, російські сили намагатимуться рухатись у напрямку Покровська.
- Видання Politico 3 квітня опублікувало матеріал, у якому йдеться про критичне становище ЗСУ в разі літнього наступу російської армії. Джерела серед українських високопосадовців анонімно розповіли журналістам, що «існує великий ризик руйнування лінії фронту там, де російські генерали вирішать зосередити свій наступ». Серед причин такої ситуації співрозмовники назвали нестачу безпілотників, гаубиць і сотень тисяч снарядів і ракет.
- У українських військових закінчуються боєприпаси на Донбасі – такими оцінками поділився радник Білого дому з питань комунікацій у сфері нацбезпеки Джон Кірбі в інтерв’ю каналу АВС News 17 березня.
- Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив 15 березня, що війська РФ продовжать тиснути на Донбасі, щоб дестабілізувати українські оборонні лінії – аби розпочати вже новий наступ влітку 2024 року. За прогнозами аналітиків, успіхи Кремля у ньому залежатимуть від військової допомоги Заходу Україні.
- Ситуація в зоні відповідальності оперативно-стратегічного угруповання військ (ОСУВ) «Таврія» залишається «складною, проте контрольованою», а на Авдіївському напрямку «стабілізується». Про це вдень 3 березня написав у телеграмі командувач угруповання Олександр Тарнавський.
- Територія на захід від Авдіївки залишається у центрі зусиль російського наступу на сході України, заявила 29 лютого розвідка Великої Британії. За її даними, армія РФ відтоді просунулась на 6 км від центру міста і «майже напевно» отримала контроль над Ласточкиним, Степовим і Сєверним.
- Сили оборони України відійшли від селища Ласточкине, щоб «організувати оборону по лінії населених пунктів Орлівка – Тоненьке – Бердичі і не допустити подальшого просування супротивника далі в західному напрямку». Про це повідомив спікер ОСУВ «Таврія» Дмитро Лиховій вдень 26 лютого в ефірі телемарафону.
- Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 17 лютого заявив про виведення українських підрозділів з Авдіївки. Через два дні, 19 лютого, командувач Оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» генерал Олександр Тарнавський повідомив, що на Авдіївському напрямку українські військові закріпилися на «нових рубежах оборони».
- 18 грудня минулого року командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
СБУ: суд заочно засудив російського муфтія Криму до 12 років ув’язнення
Суд заочно засудив підконтрольного Росії голову Духовного управління мусульман Криму Еміралі Аблаєва до 12 років ув’язнення за підтримку російської військової агресії проти України – про це повідомила пресслужба Служби безпеки України 15 квітня.
За даними слідства, Аблаєв активно закликав кримськотатарське населення півострова вступати до лав армії Росії.
«За вказівкою Кремля Аблаєв займався організацією масових заходів, під час яких намагався «завербувати» кримчан до окупаційних угруповань Росії», – повідомляє пресслужба СБУ.
Крім того, стверджує Служба, Аблаєв неодноразово виступав в ефірах російських телеканалів, де підтримував збройну агресію Росії та виправдовував воєнні злочини РФ.
«А також «демонстративно» засуджував представників кримськотатарського народу, які виступають проти Кремля та воюють за Україну», – додають у відомстві.
На підставі зібраних слідчими СБУ доказів суд визнав Аблаєва винним у виправданні Збройної агресії Російської Федерації проти України та колабораційній діяльності. Його заочно засудили до 12 років ув’язнення.
21 жовтня 2023 року Еміралі Аблаєва переобрали головою підконтрольного російській владі Духовного управління мусульман Криму та Севастополя.
Перед цим, у квітні 2023 року, Аблаєву прокуратура Автономної Республіки Крим та Севастополя повідомила про підозру у колабораційній діяльності.
Росія обманом вербує іноземців у «спецпідрозділи» для фронту – розвідка Британії
Росія продовжує «рекламувати та вербувати» іноземних громадян для вступу до лав російської армії для участі у бойових діях в Україні, йдеться у новому звіті Міністерства оборони Британії.
Як зазначається в повідомленні, «в останній листівці, написаній англійською мовою, іноземцям пропонується вступити в «спеціальний» підрозділ російської армії та вказується щомісячна зарплата у 2200 доларів, видача 2000 доларів, російський паспорт, безплатне медичне обслуговування та навчання».
За даними британської розвідки, «у середині 2023 року були поширені онлайн-оголошення про прийом на роботу, спеціально призначені для громадян сусідніх країн, таких як Вірменія та Казахстан, із щомісячними пропозиціями заробітної плати у розмірі 1973 доларів та виплатами у розмірі 5140 доларів».
Крім того, кажуть у Міноборони Британії, «протягом 2023 року Росія також зверталася до мігрантів із Центральної Азії всередині Росії». Також, за даними розвідників, «нещодавно з’явилися повідомлення про те, що мігрантів із Індії та Непалу завербували і відправили воювати в Україну».
«Цілком ймовірно, що багато хто з завербованих є не професійними солдатами, а робітниками-мігрантами, і їх змушували воювати під хибним приводом або пропонуючи фінансові стимули», – йдеться в повідомленні.
У розвідці уточнили, що «чисельність іноземних громадян у Збройних силах Росії, швидше за все, буде невелика і вони будуть інтегровані до штатних, а не до «спеціальних» підрозділів.
«Росія, ймовірно, бажає уникнути подальших непопулярних заходів внутрішньої мобілізації, і, враховуючи значні втрати (нині вони оцінюються в 913 осіб на день), країні необхідно продовжувати вивчати всі можливості вербування, щоб підтримувати високі темпи припливу людей», – зазначають Міноборони Британії.
Раніше, президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія готується на 1 червня 2024 року додатково мобілізувати 300 тисяч військових.
Інформація щодо планів мобілізації в Росії раніше була оприлюднена російськими опозиційними ЗМІ. Медіа «Верстка» повідомляло, що в Росії планують оголосити мобілізацію для посилення угруповання, що воює з Україною, і можливого оточення Харкова, пише російська служба Радіо Свобода. Вказано, що про це виданню розповіли чотири джерела, близькі до адміністрації президента і Міноборони РФ. За їхніми словами, в рамках можливої мобілізації можуть призвати 300 тисяч осіб.
3 квітня речник російського лідера Володимира Путіна Дмитро Пєсков назвав спростував заяви про планування в Росії додаткової мобілізації.
Як будуть розвиватися події на Близькому Сході після ударів Ірану проти Ізраїлю, які сталися в ніч на 14 квітня? Чому авіація США та кількох інших країн брала участь в збитті іранських дронів та ракет, але така ж операція не відбувається в Україні, яка страждає від російських обстрілів тими ж іранськими «шахедами»? Як події на Близькому Сході впливатимуть на пакет допомоги США Україні та Ізраїлю? Про це програма Радіо Свобода «Свобода.Ранок» розпитала Ігоря Семиволоса, виконавчого директора Центру близькосхідних досліджень.
Кабмін вважає недоцільним використання коштів на телемарафон для потреб ЗСУ
Кабінет міністрів відповів на петицію із проханням спрямувати кошти для телемарафонів на військові закупівлі – вона з’явилася на сайті уряду 15 квітня.
Петиція містила заклик «переспрямувати кошти, призначені для телемарафонів «Єдині новини» та «Фрідом», на фінансування БПЛА та пікапів для Збройних Сил України».
У відповіді Кабмін посилається на закон про національну безпеку, який передбачає, зокрема, державну політику для забезпечення інформаційної безпеки. Згідно із текстом, втілення єдиної інформаційної політики є «пріоритетним питанням національної безпеки».
«Відповідно перерозподіл зазначених у петиції видатків шляхом їх спрямування на потреби інших складових сектору безпеки та оборони не є доцільним», – заявляє уряд.
Водночас Кабмін додає, що працює над залученням і спрямуванням ресурсів, у тому числі міжнародної допомоги, на задоволення потреб і Збройних сил та інших складових сектору безпеки і оборони.
Петиція із закликом спрямувати кошти від національного марафону новин на військові потреби з’явилася в січці 2024 року і набрала мінімальні 25 тисяч голосів на початку квітня. Наразі під нею 29 562 підписи.
Кулеба відповів на критику ударів по російських НПЗ: «треба мислити своїми інтересами»
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба не бачить зв’язку між ударами по нафтопереробних заводах у Росії та ймовірними проблемами на глобальному ринку енергоносіїв – про це він заявив в ефірі національного телемарафону.
Таким чином він відреагував на попередні заяви міністра оборони Сполучених Штатів Ллойда Остіна. Кулеба зазначив, що Остін – «дуже великий друг України», який багато для неї зробив.
«Але от у цьому питанні, чесно, я не бачу причинно-наслідкового зв’язку. Коли в Росії вибухає нафтопереробний завод, ми бачимо появу проблем на російському енергетичному ринку. Але я не бачу проблем на світовому. У нас через відсутність батарей Patriot росте перелік загиблих мирних громадян. Це нікого не хвилює?» – нагадав Кулеба.
Читайте також: Російські НПЗ є «цивільними цілями» – помічниця Остіна на слуханнях у Конгресі США
Міністр також вказав на те, що удари Росії по українській енергетиці призводять до знеструмлень цивільних в Україні, а українська протиповітряна оборона потребує підтримки:
«Треба мислити своїми інтересами. Якщо партнери дають батареї Patriot завтра, але просять не робити певних речей, тоді є предмет для розмови. А якщо ми не маємо цих батарей, не маємо пакету допомоги і при цьому нас просять щось не робити, тоді немає предмету. Тоді про що говорити? Тоді кожен виживає як може».
Наприкінці березня стало відомо, що внаслідок атак на НПЗ у Росії виробництво бензину до кінця березня скоротилося за річними показниками на 14%, а дизельного палива – на сім відсотків.
Усього з початку року було атаковано 15 НПЗ у 10 регіонах Росії. Їхня загальна переробна потужність – 192 мільйони тонн нафти на рік, порахувало видання The Insider.
Читайте також: На тлі дискусій щодо атак НПЗ Росії глава МЗС Литви нагадав, що нафтосховища нацистської Німеччини були військовою ціллю
За даними розвідки Британії, станом на 23 березня Росія втратила щонайменше 10% потужностей своєї нафтопереробної галузі через повітряні удари безпілотників. Лондон вважає, що ці удари спричиняють фінансові втрати для Росії, впливаючи на її внутрішній паливний ринок.
Міністр оборони США Ллойд Остін днями заявив, що нещодавні атаки України на російські нафтопереробні заводи можуть вплинути на світові енергетичні ринки, і закликав Україну зосередитися на військових об’єктах.
Натомість президент України Володимир Зеленський вважає, що західні партнери повинні підтримувати українські відповіді по критичних об’єктах інфраструктури на території Росії.
Битва за Донбас: головне 15 квітня (оновлюється) (рос. мовою)
По данным украинской разведки, президент России Путин дважды ставил своей армии временные рамки захвата всей территории Донецкой области: сначала до осени 2022 года; затем к 1 марта 2023 года. Не сбылся ни первый, ни второй план. Прогресс войск РФ на Донбассе с начала июля 2022 года, когда был взят Лисичанск (а значит оккупирована вся Луганская область), составил считанные километры; в сентябре 2022-го войска агрессора начали отступать; лишь в январе 2023-го им удалось захватить маленький город Соледар, а до мая – большую часть Бахмута, где, по выводам Минобороны Британии, РФ теряла одного солдата за каждые 48 сантиметров территории; и к концу февраля 2024 года – Авдеевку. С мая 2023 года Силы обороны Украины совершали наступательные операции на Бахмутском направлении, а с июня 2023-го прорвали также южный фронт – на стыке Донецкой и Запорожской областей. Однако, с октября 2023-го РФ снова перешла в атаку и на данный момент давит на востоке по трем фронтам: Авдеевскому, Купянско-Лиманскому и Бахмутскому (лишь на Угледарском ее активность сравнительно ниже), а также на юге: под Работино Запорожской области.
Битва за ключевые города региона в 2024 году продолжается. Восточный фронт – остается труднейшим. Но, несмотря на это, войска РФ находятся далеко от административных границ Донецкой области. В эфирах Радио Донбасс Реалии мы постоянно анализируем, каковы запасы оружия и тактика агрессора, каким оружием Украине помогают западные партнеры, и что еще может повлиять на наступательный потенциал Кремля.
Подписывайтесь на Телеграм-канал Донбас Реалии – эксклюзивные фото, видео и только важные новости!
Фронт по состоянию на 15 апреля:
Бахмут. Здесь, по данным украинского Генштаба, Силы обороны отбили атаки армии РФ возле Часов Яра, Нового, Клищиевки и Нью-Йорка. Проект DeepState сообщает о продвижении противника на востоке от Часов Яра.
В ночь на 13 марта DeepState заявил о захвате Богдановки. Утром в Минобороны эту информацию опровергли. Как заявили в ведомстве, штурмовые группы российских войск пробились на северную окраину села, но «Богдановка сейчас под контролем Сил обороны». Позже в этот же день аналитики отдельно отметили, что есть доказательства, подтверждающие оккупацию села.
Авиация била по Катериновке и Нью-Йорку.
Контрнаступательные действия ВСУ под Бахмутом начались 8-10 мая 2023 года. Тогда 3-я отдельная штурмовая бригада сообщила, а командующий Сухопутными войсками Украины Александр Сырский подтвердил отступление российских сил на глубину до 2-х километров; по данным 3-й ОШБ, тогда были почти полностью разгромлены две роты российской 72-й мотострелковой бригады. Дальше продвижение ВСУ происходило в районе Берховки (север) и Клищиевки (юг). 15-17 сентября, после долгой контрнаступательной кампании, Силы обороны Украины восстановила свои позиции в двух важнейших точках на юг от Бахмута: Клищиевке и Андреевке. С этого момента войска РФ перешли в наступление и на северном, и на южном флангах Бахмута.
Западный край Донецка. Генштаб сообщает, что на Авдеевском направлении агрессор атаковал вблизи Новобахмутовки, Уманского, Новокалиново, Первомайского и Нетайлово. DeepState отмечает, что агрессору удалось продвинуться возле Новобахмутовки.
На марьинском участке ВСУ продолжают сдерживать российские войска под Красногоровкой и Новомихайловкой.
Активно работала российская авиация. Авиаудары: Новобахмутовка, Очеретино, Первомайское, Новокалиново, Нетайлово, Бердичи, Уманское, Семеновка, Яснобродовка, Красногоровка, Водяное, Александрополь и Константиновка.
Лиман-Кременная-Купянск. Здесь уже несколько дней сохраняется относительное затишье. Армия РФ наступала в районе Белогоровки и Верхнекаменского. Авиаудары агрессор нанес по Купянску, Петропавловке, Подолам, Кисливке, Новосадово, Белогоровке и Серебрянскому лесничеству.
У черзі понад 600 вантажівок: Демченко про ситуацію на кордоні з Польщею
Польські фермери продовжують блокувати рух вантажівок на трьох контрольно-пропускних пунктах, пропускаючи по кілька вантажних транспортних засобів на годину, або взагалі обмежуючи рух, розповів речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в коментарі «РБК-Україна».
За його словами, станом на сьогодні блокування здійснюється на напрямку пунктів пропуску «Ягодин», «Рава-Руська» та «Угринів».
За його словами, через «Ягодин» та «Рава-Руська» польські протестувальники за минулу добу «взагалі не пропускали вантажівки в бік Польщі».
«Через «Угринів» проїхало 19. Також через «Ягодин» вони пропускають на виїзд з Польщі вкрай малу кількість вантажівок за добу. За минулий день таких було 50. При тому, що це найбільший інфраструктурний напрямок для перетину кордону вантажними автомобілями», – зауважив речник ДПСУ.
Зеленський призначив нового заступника секретаря РНБО
Президент Володимир Зеленський звільнив Олексія Соловйова з посади заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) та призначив нового, йдеться у відповідних указах.
Відповідно до указу №228/2024, Олексія Соловйова було звільнено з посади заступника секретаря РНБО.
Новим заступником став Кононенко Андрій Валерійович.
Соловйов пропрацював на посаді заступника секретаря РНБО посаду з 25 лютого 2020 року.
Раніше, 26 березня, Зеленський звільнив Олексія Данілова з посади секретаря Ради національної безпеки і оборони.
Також на сайті президента України з’явився указ №188 про призначення новим секретарем РНБО Олександра Литвиненка. Раніше Зеленський звільнив Литвиненка з посади глави Служби зовнішньої розвідки.
Олексія Данілова призначили заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони 23 липня 2019 року, секретарем – 3 жовтня того ж року. У 90-ті Данілов був мером Луганська, на президентських виборах 2004 року очолив Луганський штаб Віктора Ющенка, та пізніше став губернатором області. Два роки був народним депутатом України п’ятого скликання від Блоку Юлії Тимошенко.
Макрон сподівається на «олімпійське перемирʼя» в Україні
Президент Франції Емманюель Макрон в інтервʼю французькому каналу BFM, присвяченому 100 дням до відкриття Олімпійських ігор у Парижі, сказав, що, як і раніше, сподівається на встановлення так званого олімпійського перемирʼя в дні проведення змагань, з 26 липня до 11 серпня.
За словами Макрона, під час Ігор має бути оголошене перемирʼя у війні в Україні, а також в інших масштабних конфліктах, зокрема у Секторі Гази та Судані. За словами Макрона, він прагне «залучити багатьох партнерів» для досягнення цієї мети, серед них він згадав голову КНР Сі Цзіньпіна.
Макрон також пообіцяв гарантувати безпеку Ігор перед терористичною загрозою. «Якщо є місце, де ваш син буде в безпеці, то воно буде на Олімпіаді», – сказав французький лідер, відповідаючи на одне із запитань. Після теракту в концертній залі «Крокус Сіті Хол» поблизу російської столиці Макрон зазначав, що угруповання «Вілаят Хорасан» (афганська філія угруповання «Ісламська держава») готувало теракти також у Франції.
Прапори та фаєри: як у Тегерані вітали масований удар Ірану по Ізраїлю (фоторепортаж)
Після того, як Іран у ніч на 14 квітня завдав масованого удару по Ізраїлю дронами та ракетами, прихильники іранської влади вийшли на вулиці Тегерану з фаєрами, прапорами Палестини та Корпусу вартових Ісламської революції.
В акціях на підтримку атаки Ірану по Ізраїлю взяли участь десятки тисяч прихильників чинної влади країни під керівництвом Ібрагіма Райсі та верховного лідера аятоли Алі Хаменеї. Іран уперше в історії вдався до такого удару по Ізраїлю.
Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) повідомила, що «переважна більшість ракет, запущених з Ірану, була перехоплена за межами кордонів Ізраїлю».
На початку року армія Ізраїлю, як повідомляють, завдала удару по одній із будівель дипломатичного комплексу Ірану у столиці Сирії Дамаску. Внаслідок удару загинули кілька офіцерів «Корпусу вартових ісламської революції Ірану» (КВІР).
Ізраїль свою причетеність до цього удару не підтвердив і не заперечив. В Ірані ж заявили про «обов'язкову відплату».
Фото дивіться тут
Влада окупованого Бердянська повідомила про вибух у місті
У окупованому Бердянську було чути вибух, заявляє українська влада міста 15 квітня.
«Мешканці повідомляють про вибухи, які чуло все місто», – пише міська військова адміністрація.
За даними міської влади, після удару видно дим у нагірній частині Бердянська.
Читайте також: Федоров прокоментував підрив автомобіля організаторки незаконних виборів в окупованому Бердянську
Радник мера Маріуполя Петро Андрющенко заявив, що удар був завданий по території заводу «Південгідромаш».
З огляду на російську окупацію, редакція наразі не може незалежно перевірити ці дані.
Місто Бердянськ та Бердянський район російські війська окупували наприкінці лютого 2022 року.
У мережі повідомляють роботу ППО в Криму. Російська влада перекрила Керченський міст
Близько 11:30 15 квітня російська влада заявила про перекриття руху Керченським мостом, повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
За кілька хвилин підконтрольний РФ глава Севастополя Михайло Развожаєв оголосив повітряну тривогу в місті.
Низка телеграм-каналів повідомила про дим у районі Керченської протоки. Як стверджується, це спецзасоби маскування, які використовують російські військові.
Читайте також: Плетенчук: доля екіпажу російського Ка-27, знищеного в Криму, невідома
Також у мережі пишуть про роботу російської ППО у цьому районі. За повідомленнями, у бік півострова летить кілька груп ракет.
Редакція не може перевірити цю інформацію незалежно.
У березні голова Служби безпеки України Василь Малюк заявив, що Росія вже не використовує Керченський міст для постачання зброї «після його ураження українськими спецслужбами».
Починаючи з серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні минулого року очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».