Мінкульт прибрав «Арку дружби народів» з реєстру пам’яток. Тепер її можна демонтувати
«Арку свободи українського народу» (перейменована «Арка дружби народів») у Києві рішенням Міністерства культури від 16 квітня наказано не вносити до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Таким чином монумент втратив статус памʼятки історії і може бути демонтований, повідомили у міністерстві.
Раніше експертна комісія Українського інститут національної памʼяті (УІНП) рекомендувала демонтувати Арку дружби народів в Києві, яку було збудовано в часи СРСР, і яка мала символізувати нібито прагнення українського та російського народів до возз’єднання.
«Попри перейменування Київською міською радою в «Арку Свободи українського народу», монумент репрезентує виключно радянські ідеологеми та конотації, відтак становить загрозу національній безпеці України», – йдеться на сайті Мінкульту.
У висновку УІНП зазначено, що втілений у монументі міф про «возз’єднання» двох «братніх» народів не відповідає історичним реаліям.
«У суспільній свідомості киян монумент ототожнюється з радянським режимом, не випадково мешканці столиці називають його «ярмом». Позбавляючись монументального «ярма», ми звільняємось від залишків радянської диктатури та російського імперського впливу», – цитує сайт відомства т.в.о. міністра культури та інформаційної політики Ростислава Карандєєва.
26 квітня в Києві демонтували радянську скульптуру, яка символізувала «возз’єднання України та Росії», а саму «Арку дружби народів» перейменували в «Арку свободи українського народу».
Скульптурна композиція «Арка дружби народів» з’явилася в Києві у 1982 році. Її відкриття хотіли приурочити до 60-річного ювілею утворення СРСР, який мали святкувати у грудні, але зробили це раніше – у жовтні, напередодні 65-ї річниці Жовтневого перевороту 1917 року.
Cили РФ обхідними маршрутами намагаються прорватися на околиці Часового Яру – ОСУВ «Хортиця»
Російські війська намагаються прорватися різними обхідними маршрутами на околиці міста Часів Яр, безуспішно, заявив речник оперативно-стратегічного угруповання військ (ОСУВ) «Хортиця» Назар Волошин.
«На цьому (Бахмутському) напрямку неодноразово фіксували спроби окупантів прорватися різними обхідними маршрутами на околиці міста Часів Яр. Цю спробу російської армії наші захисники успішно відбили», – розповів він в ефірі національного телемарафону.
Волошин також повідомив, що під час штурмів Часового Яру російські війська використовують багі.
«Російська армія час від часу, штурмуючи позиції та околиці м. Часів Яр, використовує малі штурмові групи, які навіть застосовують для штурмів багі, на яких вони заїжджають по дві-три людини, закидають когось зі стрільців в окопи, далі повертаються, щоб знову закинути малі штурмові групи. При цьому ворог намагається заводити штурмові групи, але не закріплюючись на позиціях. І щоб зменшити кількість санітарних втрат, вони заводять свої групи без закріплення на позиціях», – повідомили в ОСУВ «Хортиця».
Аналітики проєкту DeepState кілька разів повідомляли про просування військ РФ у Часовому Яру, східніше міста та у Богданівці на північний схід від нього. У ніч проти 15 квітня DeepState повідомили про нове просування сил РФ східніше Часового Яру – судячи з карти проєкту, бої де-факто йдуть уже в межах міста.
Про те, що російські солдати дійшли до крайніх будинків у східній частині міста, писав у своєму звіті 14 квітня американський Інститут вивчення війни (ISW).
Як повідомив днями головнокомандувач Збройних сил України генерал-полковник Олександр Сирський, вище російське військове керівництво поставило задачу своїм військам захопити Часів Яр до 9 травня.
Що ЗСУ розбили у Криму: «Циркон», РЛС, С-400?
Цієї ночі, 17 квітня, в окупованому Криму пролунали вибухи в районі військового аеродрому «Джанкой».
Місцевий телеграм-канал «Кримський вітер» з посиланням на очевидців повідомив, що перші вибухи було чути приблизно о 3:40, ще до оголошення повітряної тривоги. У районі аеродрому почалася пожежа.
За даними Крим.Реалії, на цьому аеродромі базується 39-й вертолітний полк 27-ї змішаної авіаційної дивізії 4-го командування ВПС та ППО Південного військового округу ЗС РФ, три авіаційні ескадрильї.
Крім цього, в «Джанкої» базуються вертольоти прикордонної служби ФСБ Росії. Раніше на льотному полі також фіксували пускові установки С-300/С-400. Військовий експерт Олександр Мусієнко з посиланням на свої джерела повідомляє, що на аеродромі знищено склад ракет «Циркон».
Моніторингова група пабліку «Кримський вітер» пише, що супутник зафіксував шість вогнищ загоряння на військовому аеродромі в Джанкої та поряд з ним.
Російські ЗМІ спочатку писали про те, що в районі аеродрому горить трава, а після почала з'являтися інформація про знищення РЛС та низки пускових установок. Також повідомлялось про ураження пункту прийому та ремонту військової техніки. Стверджується, що 22 особи вважаються зниклими безвісти.
Військовий аеродром у місті Джанкой в окупованому Криму є «законною ціллю» для України – так вибухи на цьому об’єкті прокоментувала начальниця Об'єднаного пресцентру сил оборони півдня Наталія Гуменюк в етері Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок»).
Що саме могло бути уражено на аеродромі, начальниця Об’єднаного пресцентру сил оборони півдня не зазначила.
«У Криму триває сезон бавовни. Результати треба дочекатися від Генерального штабу. Все ж таки право «джанкойської першої ночі». Вони мають його дотриматись. Насправді, те, що відбувається бойова робота, ми ніколи не приховуємо. Але результати даємо верифіковані, такі, які вже уточнені, вивірені і мають офіційне підтвердження», – наголосила Гуменюк.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
У Чернігові знову зросло число жертв атаки РФ, трьох людей врятували – ДСНС
У Чернігові внаслідок російської атаки загинули 15 людей, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
Раніше повідомлялося про 14 загиблих.
У ДСНС зазначають, що пошуково-рятувальні роботи тривають, трьох людей з-під завалів врятували.
Російські військові обстріляли Чернігів близько 9:00. Голова Чернігівської ОВА Вʼячеслав Чаус розповів, що «ворог завдав три ракетних удари майже по центру міста». За його даними, для атаки сили РФ застосували крилаті ракети «Іскандер». У поліції повідомили, що внаслідок удару пошкоджені об’єкти соціальної інфраструктури, будівля навчального закладу, лікарні, 16 житлових багатоповерхівок в одному з мікрорайонів міста.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні верифікували дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
У Росії заявили про збиття безпілотників у трьох регіонах, в кількох містах не працювали аеропорти
У Росії вранці аеропорти Казані, Нижньокамська та Нижнього Новгорода тимчасово не приймали і не відправляли літаки. Про це повідомила Росавіація.
Аеропорти закрили «для забезпечення безпеки польотів цивільних повітряних суден».
Російська влада зазвичай припиняє роботу аеропортів під час атак безпілотників.
Також вранці Міноборони Росії повідомило про збитого безпілотника над територією Мордовії, яка межує з Нижнєгородською областю та Татарстаном.
Як повідомило видання«Українська правда» з посиланням на співрозмовника в ГУР, це була спецоперація Головного управління розвідки Міноборони України, безпілотники атакували 590 окремий радіотехнічний вузол військової частини 84680, розташований в російському місті Ковилкіно (Мордовія). Ціллю удару БПЛА став загоризонтний радіолокатор 29Б6 «Контейнер» із дальністю виявлення цілей близько 3000 км та висотою виявлення понад 100 км.
Це друга атака дронів на регіон за тиждень. У ніч на 11 квітня над Мордовією, яка знаходиться приблизно за 700 км від українського кордону, перехопили та знищили два безпілотники.
Згодом у Міноборони Росії прозвітували про другого збитого безпілотника над територією Татарстану.
Це друга атака на регіон протягом місяця. Вперше Татарстан, який розташований більш ніж за тисячу кілометрів від кордону з Україною, зазнав атаки дронів 2 квітня.
Вдень Міноборони Росії також прозвітувало про нібито збитий безпілотник над Бєлгородською областю.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в російські регіони регулярно прилітають бойові дрони, внаслідок чого є руйнування і жертви. Міноборони Росії стверджує, що атаки ведуться з українського боку. Здебільшого Київ ці повідомлення не коментує.
Військового РФ, який розстріляв авто поблизу Бучі, засудили до 12 років тюрми – СБУ
Російського військового, який розстріляв цивільне авто поблизу Бучі, внаслідок чого загинув цивільний, засудили до 12 років тюрми, йдеться у повідомленні пресслужби Служби безпеки України 17 квітня.
Як пише СБУ, «термін отримав 29-річний Радік Гукасян – контрактник із 331-го парашутно-десантного полку 98-ї повітряно-десантної дивізії збройних сил Росії».
«Під час боїв за Київ він разом з іншими рашистами розстріляв цивільне авто поблизу Бучі, внаслідок чого загинув водій. Щоб приховати злочин, окупанти закопали тіло вбитого чоловіка у лісі», – додає СБУ.
За даними відомства, Гукасяна вдалось взяти в полон під час боїв на Херсонському напрямку у серпні 2022 року. Згідно з даними слідства, «росіянин був у складі ворожого угруповання, яке з перших днів брало участь у війні проти України».
«Мікрофон Кобзона» та «товстунчик»: як українські військові відбивають атаки армії РФ на Часів Яр
«Росіяни до Часового Яру забігали, але ми їх вдало вибили»
Часів Яр війська РФ намагатимуться захопити до 9 травня цього року, заявив 14 квітня під час поїздки на одну з ділянок фронту головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський. За його словами, Росія зосереджує сили для прориву на захід від Бахмута (де розташований Часів Яр), аби вийти до каналу Сіверський Донець – Донбас і захопити місто. Про концентрацію сил та засобів агресора саме на цій ділянці фронту свідчать і зведення Генштабу ЗСУ.
Аналітики проєкту DeepState кілька разів писали про просування військ РФ у Часовому Яру, східніше міста та у Богданівці на північний схід від нього. У ніч проти 15 квітня DeepState повідомили про нове просування агресора східніше Часового Яру – судячи з карти проєкту, бої де-факто йдуть уже в межах міста. Що російські солдати дійшли до крайніх будинків у східній частини, вказував у своєму звіті 14 квітня американський Інститут вивчення війни (ISW). У ЗСУ офіційно ці дані не коментували.
Як українські військові тримають оборону Часового Яру – у репортажі телеканалу «Настоящее время» (створеного Радіо Свобода за участі «Голосу Америки»).
Захід не має допустити, щоб «вбивчий план» Путіна переміг – Шаппс відреагував на дані про втрати РФ
Захід не повинен допустити, щоб «вбивчий план» російського президента Володимира Путіна переміг – заявив міністр оборони Великої Британії Грант Шаппс, коментуючи дані британської телерадіокомпанії БІ-БІ-СІ про російські втрати.
«Ця жахливий етап доводить, що Путін не дбає про свій народ. Він радше збудує нові могили і заповнить їх синами Росії, ніж визнає, що його вторгнення зазнало поразки. Оскільки він кидає в м'ясорубку все більше солдатів, Захід не повинен допустити, щоб його вбивчий план переміг», – написав він у соцмережі Х.
ДПСУ: Україна та Польща домовилися «прискорити» оформлення пасажирів і вантажів на кордоні
Голова Державної прикордонної служби України Сергій Дейнеко і головний комендант Прикордонної варти Польщі Роберт Баган домовилися про реалізацію проєктів, «які прискорять оформлення пасажирів і вантажів на кордоні», йдеться у повідомленні Державної прикордонної служби України у фейсбуці.
У відомстві кажуть, що «сторони обговорили обстановку на українсько-польському кордоні та функціонування пунктів пропуску, а також виокремили напрями співпраці, які потребують найбільшої уваги».
Дейнеко подякував польським колегам «за надзвичайну підтримку прикордонного відомства України в умовах російської агресії».
В ексклюзивному інтерв'ю телеканалу «Настоящее время» (створеному Радіо Свобода за участі «Голосу Америки») колишній радник президента США з національної безпеки Джон Болтон поділився своїми прогнозами щодо того:
- що може чекати на Україну, якщо Дональд Трамп знову очолить Білий дім?
- чи вийдуть тоді США з НАТО?
- яке майбутнє може чекати на Росію?
Також Болтон висловив свою думку про те, якою б мала бути реакція США на атаку Ірану по Ізраїлю.
А Ізраїль – дуже маленька країна. Пів дюжини ядерних боєголовок – і Ізраїлю вже не буде. Тому я думаю, що Ізраїль має право, і в його довгострокових інтересах, і, відверто кажучи, в довгострокових інтересах всього світу, розглянути питання про ліквідацію ядерної програми Ірану.
Краще зробити це зараз, до того, як цю зброю використали. Вони загрожують своїм сусідам, вони загрожують всьому світу.
Ізраїль в Ірані називають «маленьким сатаною», а США – «великим сатаною». Я бачу у цьому прямий зв'язок. І, чесно кажучи, якби Ізраїль вирішив зробити своєю метою іранську ядерну програму, Сполученим Штатам варто його підтримати.
– Але союзники Ізраїлю практично одностайно закликають до того, щоб не допускати подальшої ескалації у регіоні. Чи впевнені ви, що ті дії, до яких ви закликаєте, не призведуть до початку третьої світової війни?
– Я думаю, що це дуже малоймовірно. Я думаю, що велика війна, про небезпеку початку якої Байден та інші говорять у своїх виступах, розпочалася 7 жовтня 2023 року (відбувся обстріл Ізраїлю зі Смуги Гази, а бойовики «Хамасу» вдерлися на територію Ізраїлю, убили цивільних і захопили заручників – ред.)
Адміністрація Білого дому відмовляється дивитись на регіон стратегічно. Протистояння Ізраїлю та «Хамас» (палестинське угруповання, визнане терористичним у США та ЄС – ред.) у Газі та спроби хуситів порушити міжнародне судноплавство у Суецькому каналі та Червоному морі – це не окремі епізоди. Це справа рук Ірану...
Після ракетного удару РФ по Чернігову міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що закликатиме партнерів України надати додаткові засоби протиповітряної оборони.
«Ці невинні люди не були б вбиті чи поранені, якби Україна мала достатні можливості протиповітряної оборони. Три дні тому на Близькому Сході ми побачили, як виглядає надійний захист людських життів від ракет», – написав він у соцмережі Х.
Міністр зауважив, що партнери України мають необхідні засоби, щоб допомогти рятувати життя українців з таким же рівнем ефективності.
«Ми вдячні Німеччині за те, що вона вже прийняла важливе рішення про надання Україні додаткової батареї Patriot. Я закликатиму інших партнерів наслідувати цей приклад під час моїх зустрічей з союзниками по G7 в Італії цього тижня», – додав він.
У Самарі знищено російський гелікоптер Мі-8 – ГУР
У середу, 17 квітня, на аеродромі «Кряж», який розташованій у російській Самарі, знищено радянський багатоцільовий вертоліт Мі-8, йдеться у повідомленні Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України.
Як відзначає розвідка, «терористи використовували гелікоптер у війні проти нашої країни». Відомо, що «ворог перевозив у ньому зброю та особовий склад».
Вартість Мі-8 коливається від 10 до 15 млн доларів.
Вʼязні, завербовані Міноборони РФ, гинуть швидше, ніж було у ПВК «Вагнер» – Бі-Бі-Сі
Вʼязні, завербовані російським міністерством оборони на війну проти України, гинуть у середньому на місяць раніше, ніж під час вербування, яке свого часу здійснювало угруповання ПВК «Вагнер», ідеться у розслідуванні російської служби Бі-Бі-Сі.
«Вагнерівці» вербували увʼязнених з червня 2022 року до січня 2023 року, надалі ці повноваження отримало міністерство.
Умови вербування до ПВК «Вагнер» передбачали два тижні навчання і згодом ще пʼять з половиною місяців на передовий в обмін на свободу та зняття судимості.
З вересня 2023 року засуджений, який їде на війну з колонії, отримує всі пільги, як у військовослужбовців-контрактників, та умовне звільнення. Натомість контракт увʼязнених із армією тепер став фактично безстроковим — до кінця бойових дій, як і в мобілізованих осіб.
Журналісти відібрали 1040 некрологів із понад девʼяти тисяч повідомлень про загибель вʼязнів на фронті. 540 загиблих служили у ПВК «Вагнер», 500 – у підрозділах «Шторм» міністерства оборони РФ.
Білорусь: як «русский мир» в умовах державної двомовності знищує національну мову
Жити на своїй землі і відчувати дискримінацію через те, що розмовляєш своєю мовою. Така ситуація зараз є у Білорусі, стверджує Аліна Нагорная – правозахисниця, яка багато років просуває білоруську мову в публічному просторі.
Аліна продовжила свою діяльність і в умовах політичних репресій, які розпочалися 2020-го року після придушення масових акцій протесту людей, які не визнавали результати виборів, переможцем яких вкотре оголосили Олександра Лукашенка.
У той час Аліна видала книгу «Мова 404», в якій зібрані історії людей, які зіштовхнулися із дискримінацією за те, що розмовляють білоруською мовою у Білорусі.
За її словами, перше видання вона підготувала просто «на колінках»:
«Ми з сім’єю були вимушені переїжджати з місця на місце, ховатися. Білоруській владі не подобалося, що я займаюсь захистом мовних прав.Наприклад, як додати білоруську мову у транспортні квитки».
Приклад Білорусі яскраво показує небезпеку «русского мира» для існування національної мови.
На початку проголошення незалежності в 1990 році Білорусь мала одну державну мову – білоруську.
Російська мова отримала статус державної за результатами референдуму 1995 року, який ініціював президент Білорусі Олександр Лукашенко.На референдум були винесені чотири питання: про надання російській мові рівноправного статусу з білоруською, про затвердження червоно-зеленого прапора та радянського герба замість біло-червоно-білого прапора і герба «Пагоня», про економічну інтеграцію Білорусі з російською федерацією, про внесення змін до Конституції, що дозволяють припинити повноваження парламенту (Вярхоўнага Савета) у випадках систематичного або грубого порушення Конституції.
Парламент не схвалив ініціативу Лукашенка. У відповідь президент пригрозив розпустити парламент і провести референдум.
На знак протесту депутати партії БНФ оголосили голодування в залі засідання. Силовики їх розігнали, а референдум у Білорусі таки було проведено. Хоча згідно із законом, референдум не можна було проводити протягом останніх 6 місяців роботи білоруського парламенту.
ОБСЄ визнала референдум 1995 року незаконним.
Військовий аеродром у Джанкої є «законною ціллю» – Гуменюк
Військовий аеродром у місті Джанкой в окупованому Криму є «законною ціллю» для України. Так вибухи на цьому об’єкті у середу, 17 квітня, прокоментувала начальниця Об'єднаного пресцентру сил оборони півдня Наталія Гуменюк. Про це вона сказала в етері Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок»)
«Взагалі зрозуміло, що це військовий аеродром, тобто законна ціль, відповідний об’єкт, на якому базувалася в тому числі армійська авіація. Крім того, ми знаємо, що під час свого розташування на Кримському півострові, використовуючи його як потужний мілітаріхаб, росіяни дуже часто змінювали місця дислокації різних підрозділів і переміщували їх для того, щоб відвести від ймовірного ураження. Але не всі маневри були вдалими», – сказала Гуменюк.
Що саме могло бути уражено на аеродромі у Джанкої, начальниця Об’єднаного пресцентру сил оборони півдня не зазначила. Каже, «треба дочекатися офіційної інформації від Генерального штабу».
Мобілізаційний закон набере чинності 17 травня – «Голос України» оприлюднив текст
Офіційне видання Верховної Ради «Голос України» 17 квітня опублікувало закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку.
Виходячи з пункту 1 перехідних положень документа, закон №3633-IX набере чинності 18 травня – через місяць після дня, наступного за його публікацією.
Президент України Володимир Зеленський 16 квітня підписав цей закон.
Польські протестувальники відновлюють блокування руху вантажного транспорту через пункт пропуску «Корчова - Краківець», йдеться у повідомленні Державної митної служби України.
За інформацією польської сторони, ймовірно планується блокування вантажів на вʼїзд в Україну у період з 09:00 год. 18.04.2024 по 09:00 год. 20.04.2024 року перед пунктом пропуску «Корчова - Краківець». Пропускна здатність складатиме 1 автомобіль у годину. Повідомляється, що це не стосуватиметься гуманітарних і військових вантажів», – кажуть у відомстві.
Удар по Чернігову. Кількість жертв зростає: що відомо (доповнюється)
Вранці 17 квітня російська армія завдала ракетного удару по центральній частині Чернігова. Міська влада повідомила про загиблих і велику кількість поранених, а також про гостру необхідність у донорській крові. Радіо Свобода збирає інформацію про цей – черговий воєнний злочин Росії проти цівільного населення України – по мірі того, як представники влади та екстренні служби повідомляють про хід рятувальної операції.
О 09:25 ранку очільник Чернігівської ОВА В'ячеслав Чаус повідомив у своєму Telegram: «ворог завдав три ракетних удари майже по центру міста».
За його інформацією, по середмістю Чернігова російська армія завдала три ракетні удари ракетами «Іскандер».
Станом на 13:30 кількість загиблих внаслідок ракетного удару РФ по Чернігову зросла до 14 людей, повідомляє у телеграмі Національна поліція України.
Також відомо про травмовано 61 людину, серед них є троє дітей.
У поліції додають, що триває пошуково-рятувальна операція на місці удару, є інформація про шістьох зниклих безвісти.
ОВА: сили РФ атакували село на Херсонщині, постраждав чоловік
Зранку 17 квітня сили РФ атакували з безпілотника село Зміївка на Херсонщині, йдеться в повідомленні обласної військової адміністрації.
«У Зміївці через атаку російського безпілотника постраждав місцевий житель», – кажуть у пресслужбі ОВА.
За даними місцевої влади, зранку внаслідок скидання вибухівки з дрона 29-річний чоловік отримав поранення руки.
«Потерпілого доставили у лікарню, де йому надали медичну допомогу. Надалі він лікуватиметься амбулаторно», – підсумували в ОВА.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.