ОВА: кількість жертв російського удару по Харкову зросла
Кількість загиблих унаслідок російського удару по Харкову зросла до чотирьох людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«На жаль, кількість загиблих внаслідок вчорашнього удару по Харкову зросла до чотирьох – сьогодні в лікарні помер 33-річний чоловік», – написав він у телеграмі.
За його даними, ще 16 людей лікуються на стаціонарі, двоє – у важкому стані.
Російські війська 17 травня завдали удару по Харкову, повідомлялось про удар керованими авіаційними бомбами. Раніше було відомо про трьох загиблих та 31 постраждалими.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Зеленський: наступ Росії може складатися з кількох хвиль, на Харківщині була перша
Президент України Володимир Зеленський заявив, що очікує від Росії посилення наступу на північному сході. Про це він заявив в інтерв’ю AFP.
За його словами, наступ Росії «може складатися з кількох хвиль. Була перша хвиля» на Харківщині. Він припускає, що російські війська можуть націлитися на Харків.
«Я не скажу, що це великий успіх (для Росії)», – сказав він. – «Ми повинні бути тверезими і розуміти, що вони йдуть вглиб нашої території. А не навпаки. І це все ще їхня перевага»
Зеленський сказав, що російські війська проникли на 5-10 кілометрів уздовж північно-східного кордону. За даними аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), станом на 15 травня сили РФ від початку наступу просунулися не більше ніж на вісім кілометрів від міжнародного кордону на півночі Харківської області.
Напередодні президент РФ Володимир Путін заявив, що на даному етапі сили РФ не мають наміру захоплювати Харків – друге за величиною місто України, розташоване приблизно за 30 кілометрів від кордону. Там досі проживає понад мільйон людей.
Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ, місто з довоєнним населенням майже 17 тисяч людей. Україна евакуювала майже 10 000 людей від початку цього наступу.
Секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Литвиненко заявив, що на кордоні з Харківською областю Росія зосередила близько 50 тисяч солдатів, у наступі наразі беруть участь понад 30 тисяч російських солдатів. Але, за його словами, загрози штурму міста Харкова поки немає.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що війська РФ розширили зону активних бойових дій майже на 70 кілометрів, намагаючись примусити Україну задіяти додаткову кількість бригад зі складу резерву.
Президент України Володимир Зеленський ввечері 16 травня заявив, що Силам оборони «вдалося додати впевненості напрямку Вовчанська», але російські обстріли не припиняються.
У Міноборони заявили про успішну авторизацію 150 тисяч людей у застосунку «Резерв+»
У Міноборони України заявили, що станом на 10:40 150 000 громадян вже успішно авторизувалися у застосунку «Резерв+», який використовується для оновлення облікових даних.
За даними, відомства ще сотні тисяч запитів – у черзі.
У міністерстві наголошують, що застосунок захищений від DDOS-атак та намагань військ РФ його зламати, тому функція авторизації може працювати не у всіх одночасно.
Технічна команда працює 24/7, виправляє всі помилки та реагує на зауваження, додають у Міноборони.
Сьогодні, 18 травня, набув чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники та резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані – номер мобільного телефону, фактична адреса проживання та email (за наявності). У Міноборони нагадали, що це потрібно зробити до 16 липня, дані можна оновити кількома способами:
- через застосунок «Резерв+»
- у Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП)
- у Територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП)
Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.
Україна звернулася до адміністрації президента США Джо Байдена з проханням допомогти визначити цілі в Росії, по яких Київ міг би завдати удару власною зброєю. Вона також попросила США зняти обмеження на використання наданої американської зброї проти військових об’єктів на території Росії. Про це повідомило видання The Wall Street Journal з посиланням на американських чиновників та представників оборонного відомства.
Попередні подібні запити, як і прохання дозволити застосування США озброєнь для ударів по об'єктах на території Росії, незмінно відхилялися Вашингтоном. Нинішню спробу зроблено Києвом на тлі різкої активізації дій російської армії в Харківській області.
За даними видання, американські посадовці заявили, що запит України, який було зроблено минулого тижня, розглядається.
Якщо США погодяться на такі зміни, це може означати серйозну зміну політики адміністрації Байдена, яка вже давно прагне зменшити ризик військової ескалації між Вашингтоном і Москвою, підтримуючи при цьому Україну, пише WSJ.
«Вони дійсно просили [США] про допомогу, щоб завдати удару по Росії. Це не стосувалося конкретної системи озброєнь, а додаткової допомоги в завданні удару по росіянах», – сказав журналістам генерала ВПС США Сі Кей Браун
Водночас представник Білого дому заявив, що нинішня політика США не підтримує надання такої допомоги у виборі цілей або використання американської зброї на території Росії.
«Ми не заохочуємо і не дозволяємо здійснювати атаки на території Росії, що є нашою давньою політикою», – сказав він.
Як зауважують журналісти Wall Street Journal, США надали ракетні комплекси класу «земля-земля» та інші системи озброєнь ATACMS за умови, що вони не будуть використовуватися для завдання ударів по цілях на території Росії. Це застереження, на яке Україна погодилася як на умову отримання зброї, мало на меті зменшити ризик переростання конфлікту у пряме зіткнення між США та Росією.
Після початку російського наступу на Харківщині президент України Володимир Зеленський заявив, що заборони на використання західної зброї для ударів по території РФ не має бути, оскільки йдеться не про наступ України, а про захист.
14 травня видання Politico з посиланням на двох неназваних офіційних осіб США повідомило, що політика адміністрації Байдена щодо заборони використання Україною наданої США зброї для ударів по території Росії не змінилася. Джерела Politico заявили, що військова допомога США Україні призначена «для оборони, а не для наступальних операцій» на території Росії.
Аналітики Інститут вивчення війни заявили, що українська операція щодо завдання ударів по системах у Росії, які безпосередньо підтримують наступальні наземні операції Росії на півночі Харківської області, за своєю суттю була б оборонною, і характеризувати таку спробу як «наступ» було б некоректно.
Водночас Британія не проти використання своєї зброї по території РФ. На початку травня міністр закордонних справ країни Девід Камерон в інтерв’ю агентству Reuters сказав, що Україна має право використовувати зброю, надану Британією, щоб завдавати ударів по цілях на території Росії, а рішення щодо цього має ухвалювати Київ.
«Україна має таке право. Так само, як Росія завдає удару всередині України, цілком зрозуміло, чому Україна відчуває потребу забезпечити свій захист», – сказав він.
На Полтавщині через атаку РФ дронами пошкоджена енергетична інфраструктура – ОВА
У ніч на 18 травня в одному з районів Полтавської області внаслідок атаки дронів пошкоджена енергетична інфраструктура, повідомив голова обласної військової адміністрації Філіп Пронін.
«Росіяни продовжують атакувати Полтавщину. Вночі ворожі БПЛА пошкодили енергетичну інфраструктуру в одному з районів Полтавщини», – написав він у телеграмі.
Постраждалих немає.
Раніше в «Укренерго» заявили, що у ніч на 18 травня російські дрони атакували два об’єкти енергетичної інфраструктури у східному та центральному регіонах.
За даними Повітряних сил ЗСУ, уночі 18 травня російські війська атакували 13 ударними БпЛА типу Shahed-131/136 із районів Приморсько-Ахтарськ та Курськ (РФ). Укранські військові збили усі 13 «Шахедів» у Харківській, Полтавської, Вінницькій, Миколаївській та Дніпропетровській областях.
Російські війська цієї весни неодноразово атакували об’єкти енергетичної інфраструктури в Україні. Зокрема, вночі і вранці 8 травня, за даними Міненерго, сили РФ атакували об’єкти генерації й передачі електроенергії у шести областях – Полтавській, Кіровоградській, Запорізькій, Львівській, Івано-Франківській, Вінницькій областях. Після цього через дефіцит електроенергії компанія «Укренерго» запровадила обмеження на енергопостачання для промисловості й бізнесу, але також попередили – не виключені вимкнення побутових споживачів. Нині почалися вимкнення світла також для населення.
Після хвилі масованих російських атак на об’єкти української енергетичної інфраструктури Міністерство енергетики України оцінило збитки для енергосистеми в понад мільярд доларів, розповів профільний міністр Герман Галущенко.
Російські війська хочуть відкинути ЗСУ від кордону з Бєлгородською областю і наблизитися до Харкова в межах досяжності ствольної артилерії, йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Як зазначається в звіті, 17 травня сили РФ продовжували наступ у районі Липців, проте підтверджених змін лінії фронту на цій ділянці не було.
«Російське джерело стверджувало, що російські війська розширюють свою зону контролю поблизу Лук’янців (на північний схід від Липців). Проте ISW не знайшло візуального підтвердження цих тверджень», – йдеться у звіті.
Аналітики також не підтверджують змін лінії фронту біля Вовчанська.
В Інституті вивчення війни припускають, що російські війська, ймовірно, зможуть розтягнути українські війська на широкому фронті і закріпитися в районі міжнародного кордону, навіть якщо темпи російського наступу на півночі Харківщини сповільняться.
ISW продовжує оцінювати, що російські наступальні операції вздовж кордону на Харківщині, ймовірно, мають стратегічну мету притягнути і зафіксувати українські війська на цій осі, щоб уможливити російське просування в інші райони східної України.
«Навіть обмежена активність Росії на інших ділянках міжнародного кордону нижче порогу російських наступальних операцій може призвести до розтягування українських сил на ширшому фронті. Російські війська зможуть відволікати і закріплювати українські сили в прикордонній зоні доти, доки Росія зберігатиме свою присутність на півночі Харківської області і погрожуватиме проникненням в інші прикордонні райони», – йдеться у звіті.
Аналітики ISW зауважують, що російські війська демонструють схильність до проведення наступальних операцій на різних ділянках фронту «імпульсами», коли на одній ділянці інтенсивність знижується, а на іншій зростає, і російські війська можуть сповільнювати наступальні дії на півночі Харківщини на деякий час, але відновити їхній темп пізніше на власний розсуд.
В американському Інституті вивчення війни (ISW) 15 травня заявили, що темпи російських наступальних операцій на півночі Харківської області, схоже, сповільнилися, і характер наступальної активності в цьому районі відповідає оцінці, що російські війська надають перевагу створенню «буферної зони» в районі міжнародного кордону, а не більш глибокому проникненню на територію Харківської області.
Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ, місто з довоєнним населенням майже 17 тисяч людей.
Секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Литвиненко заявив, що на кордоні з Харківською областю Росія зосередила близько 50 тисяч солдатів, у наступі наразі беруть участь понад 30 тисяч російських солдатів. Але, за його словами, загрози штурму міста Харкова поки немає.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що війська РФ розширили зону активних бойових дій майже на 70 кілометрів, намагаючись примусити Україну задіяти додаткову кількість бригад зі складу резерву.
Президент України Володимир Зеленський ввечері 16 травня заявив, що Силам оборони «вдалося додати впевненості напрямку Вовчанська», але російські обстріли не припиняються.
Російський НПЗ у Туапсе зупинився після атаки безпілотника – Reuters
Пожежа, спричинена атакою українського безпілотника на російський Туапсинський нафтопереробний завод на узбережжі Чорного моря, призвела до екстреної зупинки заводу, повідомило ввечері 17 травня агентство Reuters з посиланням на два ознайомлені джерела.
За словами одного з джерел, безпілотники влучили в установку з виробництва зрідженого вуглеводневого газу (ЗВГ) в Туапсе, в той час як установка з перегонки нафти (УПН) залишилася неушкодженою.
«Чорного диму під час пожежі не було. Це означає, що горів тільки газ (скраплений газ)», – сказало джерело.
Він додав, що з технічної точки зору є можливість обійти установку зрідженого газу і перезапустити завод відносно скоро.
Вночі 17 травня нафтопереробний завод у місті Туапсе Краснодарського краю РФ знову зазнав атаки БПЛА. Повідомлялося про пожежу на території НПЗ, її загасили.
Джерело Радіо Свобода повідомило, що Служба безпеки України та Головне управління розвідки спільно атакували російські військово-логістичні об’єкти, розташовані в окупованому Криму та на російському узбережжі Чорного моря. За даними джерела, дрони СБУ вже вдруге цього року атакували Туапсинський НПЗ, який РФ почала відновлювати, після нових вибухів доведеться починати ремонт заново.
Міноборони Росії стверджувало, що над окупованим Кримом і Краснодарським краєм вночі 17 травня збили 95 дронів.
Компанія «Роснефть», які належить завод, не коментувала цю атаку і її наслідки.
Це вже не перша атака на НПЗ у російському місті Туапсе. Reuters звертає увагу, що Туапсинський НПЗ зупинив переробку і випуск нафти через пожежу після атаки безпілотника 25 січня і залишався закритим близько 3 місяців, відновивши роботу наприкінці квітня.
Річна потужність Туапсинського заводу становить 12 мільйонів тонн нафти (240 000 барелів на добу). Він виробляє нафту, мазут, вакуумний газойль і дизельне паливо з високим вмістом сірки і постачає паливо переважно до Туреччини, Китаю, Малайзії та Сінгапуру.
Число постраждалих через російський удар по Харкову зросло – ОВА
Кількість постраждалих через російський удар по Харкову зросла до 31 людини, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«15:38 м. Харків, Шевченківський район. Внаслідок обстрілу виникла пожежа. Загинули 3 чоловіки, постраждала – 31 людина», – написав він у телеграмі.
Російські війська 17 травня завдали удару по Харкову, повідомлялось про удар керованими авіаційними бомбами. Раніше було відомо про 29 постраждалих та 3 загиблих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Закон про мобілізацію набув чинності. Міноборони нагадує про необхідність оновити дані до 16 липня
Сьогодні, 18 травня, набуває чинності закон про мобілізацію.
У Міноборони нагадують, що всі військовозобов’язані, призовники та резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані. Це потрібно зробити до 16 липня.
Йдеться про такі дані: номер мобільного телефону, фактична адреса проживання та email (за наявності).
Міноборони зазначає, що ці дані можна оновити у кілька способів:
- через застосунок Резерв+ у декілька кліків
- у Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП)
- у Територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП)
Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.
Документ, серед іншого, передбачає, що чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті військовозобов’язаного. Також військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.
«Укренерго»: російські дрони вночі атакували два енергооб’єкти
У ніч на 18 травня російські дрони атакували два об’єкти енергетичної інфраструктури у східному та центральному регіонах,без постраждалих, повідомила в телеграмі пресслужба «Укренерго».
У компанії поінформували, що споживачі не знеструмлювались, тривають аварійно-відновлювальні роботи.
За даними Повітряних сил ЗСУ, уночі 18 травня російські війська атакували 13 ударними БпЛА типу Shahed-131/136 із районів Приморсько-Ахтарськ та Курськ (РФ). Укранські військові збили усі 13 «Шахедів» у Харківській, Полтавської, Вінницькій, Миколаївській та Дніпропетровській областях.
Російські війська цієї весни неодноразово атакували об’єкти енергетичної інфраструктури в Україні. Зокрема, вночі і вранці 8 травня, за даними Міненерго, сили РФ атакували об’єкти генерації й передачі електроенергії у шести областях – Полтавській, Кіровоградській, Запорізькій, Львівській, Івано-Франківській, Вінницькій областях. Після цього через дефіцит електроенергії компанія «Укренерго» запровадила обмеження на енергопостачання для промисловості й бізнесу, але також попередили – не виключені вимкнення побутових споживачів. Нині почалися вимкнення світла також для населення.
Після хвилі масованих російських атак на об’єкти української енергетичної інфраструктури Міністерство енергетики України оцінило збитки для енергосистеми в понад мільярд доларів, розповів профільний міністр Герман Галущенко.
За останні п’ять днів Росія втратила понад 7000 військових – Генштаб ЗСУ
За останні п’ять днів у війні проти України Росія втратила 7050 військових – про це свідчать дані Генерального штабу ЗСУ.
За даними штабу, втрати РФ станом на 18 травня становлять 491080, тоді як на 13 травня – 484030.
Генштаб ЗСУ також повідомив свої дані про втрати РФ військової техніки:
- танків – 7560 (+13 за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 14595(+43)
- артилерійських систем – 12639 (+36)
- РСЗВ - 1071
- засобів ППО – 801(+1)
- літаків – 354 (+1)
- вертольотів – 325
- БПЛА оперативно-тактичного рівня - 10108 (+35)
- крилатих ракет – 2202(+3)
- кораблів/катерів – 26
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 17169(+65)
- спеціальної техніки – 2075 (+6)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
За даними розвідки Британії, станом на початок травня загальна кількість втрат Росії від лютого 2022 року становить понад 465 000 осіб. Середньодобові втрати РФ (вбитими і пораненими) у квітні залишилася загалом на рівні 2024 року – 899 військових на день, але їх збільшення протягом наступних двох місяців є цілком імовірним.
Американський Інститут вивчення війни у квітні в одному зі своїх звітів зауважив, що армія Росії нарощує війська в обсягах, співмірних із її втратами в Україні останніми місяцями.
У НАТО кажуть, що Росія залишиться «головною загрозою» навіть після завершення війни в Україні
Північноатлантичний союз вважатиме Росію «загрозою» навіть після завершення війни в Україні, повідомив Верховний головнокомандувач об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Крістофер Каволі.
Генерал зазначив, що після «холодної війни» НАТО переорієнтувався на проведення місій із врегулювання криз «далеко за межами своїх кордонів». Каволі каже, що це дозволило Альянсу брати участь у місіях на «власних умовах і за передбачуваним графіком».
Однак, за його словами, «все змінилося» після початку масштабної війни Росії проти України.
«Війна показала, що сьогодні ви або перемагаєте на фронті, швидко і великими силами, або ви вступаєте у довгу боротьбу. Тож... перемагайте на фронті, але будьте готові до тривалої перемоги», – сказав Каволі.
Він також зазначив, що «Росія становитиме довгострокову загрозу для Альянсу», додавши, що Захід матиме «велику російську проблему на довгі роки», адже Москва працює над збільшенням чисельності своєї армії та відновленням втрат.
«Російська армія в Україні зараз більша, ніж була на початку бойових дій. Багато військ не настільки якісні... багато техніки, що використовується, застаріла: вона відремонтована, але базується на старій моделі», – зазначив він.
На думку Каволі, «західних лідерів має хвилювати не те, як швидко Росія може відновитися, а як швидко агресор може відновити свої сили порівняно із Заходом». Він пояснив, що збереження переваги у швидкості – це питання підтримки «політичної волі» та розвитку «еластичності» оборонно-промислової бази.
«Багато країн, які стикаються з російським впливом, зараз дивляться на Захід у пошуках нових партнерів у сфері безпеки. Хоча Альянс був створений для захисту своїх членів, ми не існуємо у вакуумі. Нам потрібні друзі й партнери», – сказав головнокомандувач Збройних сил НАТО в Європі.
У квітні Каволі під час виступу в американському Конгресі заявляв, що Росія компенсувала свої важкі втрати у війні проти України, і зробила це швидше, ніж очікувалося.
«Армія зараз фактично більша – на 15 відсотків – ніж була, коли вона вторглася в Україну. За минулий рік Росія збільшила чисельність своїх військ на передовій з 360 тисяч до 470 000», – сказав тоді генерал.
Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ, місто з довоєнним населенням майже 17 тисяч людей.
Секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Литвиненко заявив, що на кордоні з Харківською областю Росія зосередила близько 50 тисяч солдатів, у наступі наразі беруть участь понад 30 тисяч російських солдатів. Але, за його словами, загрози штурму міста Харкова поки немає.
Ввечері 15 травня президент України Володимир Зеленський заявив, що українські війська частково стабілізували ситуацію на півночі Харківської області.
За оцінкою американського Інституту вивчення війни (ISW), станом на 15 травня сили РФ від початку наступу просунулися не більше ніж на вісім кілометрів від міжнародного кордону на півночі Харківської області.
Атака по Харкову: кількість поранених зросла, ДСНС показала фото ліквідації наслідків удару
Внаслідок російського авіаційного удару по Харкову 17 травня постраждало 29 людей, йдеться у повідомленні Державної служби з надзвичайних ситуацій в Україні (ДСНС).
Рятувальники показали світлини ліквідації наслідків атаки сил РФ по місту.
У Службі зазначили, що за оновленими даними вже відомо про 29 постраждалих у Харкові через обстріл.
«Ще двох чоловіків вдалось врятувати», – кажуть у ДСНС.
Кількість загиблих, за даними рятувальників, залишилася тією самою – троє людей.
«Удень 17 травня ворожа авіація знову завдала удару по місту Харкову, у результаті чого сталася масштабна пожежа... Роботи з ліквідації наслідків ворожої атаки тривають», – йдеться в повідомленні.
Російська армія вдарила по Харкову, двома керованими авіабомбами 17 травня. Раніше було відомо про 3 загиблих та 28 поранених.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Українські військові ведуть штурми і «прочісують місцевість» на Харківщині – Генштаб
Російські військові на Харківському напрямку «двічі за добу здійснили спроби прорвати оборони українських захисників», йдеться у нічному зведенні Генерального штабу ЗСУ станом на 00:24 суботи, 18 травня.
Крім того, за даними відомства, українські військові «в окремих районах області ведуть штурмові дії, щоб покращити тактичне положення».
У нічному звіті від військового командування вказується, що протягом доби на фронті відбулося 101 бойове зіткнення.
Зазначається, що на Харківському напрямку відбулося дві спроби сил РФ прорвати оборону ЗСУ на напрямках Глибоке-Липці, Бугруватка-Стариця.
«Ситуація контролюється Силами оборони. Наші захисники в окремих районах ведуть штурмові дії з метою покращення тактичного положення, а також проводять заходи з прочісування місцевості», – йдеться у звіті.
Також в Генштабі додали, що «в районі міста Вовчанськ українські підрозділи посилюють оборону з метою покращення тактичного положення».
«На Куп’янському напрямку відбулося 6 бойових зіткнень. Підрозділи ЗСУ успішно відбили 3 ворожі атаки. Тривають три бойові зіткнення на напрямках Кислівка – Іванівка і Крохмальне – Берестове. Ситуація контролюється українськими захисниками», – кажуть у Генштабі.
Секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Литвиненко заявив, що на кордоні з Харківською областю Росія зосередила близько 50 тисяч солдатів, у наступі наразі беруть участь понад 30 тисяч російських солдатів. Але, за його словами, загрози штурму міста Харкова поки немає.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що війська РФ розширили зону активних бойових дій майже на 70 кілометрів, намагаючись примусити Україну задіяти додаткову кількість бригад зі складу резерву.
Президент України Володимир Зеленський ввечері 16 травня заявив, що Силам оборони «вдалося додати впевненості напрямку Вовчанська», але російські обстріли не припиняються.
«Переможний результат для України»: Єрмак щодо Саміту миру у Швейцарії
В Офісі президента України очікують, що Саміт миру, який планують провести в середині червня у Швейцарії, буде «потужним сигналом» підтримки української незалежності, повідомив керівник відомства Андрій Єрмак в ефірі телемарафону.
«Що ми будемо вважати за переможний результат цього саміту? По-перше, кількість країн, яка буде присутньою. Безумовно, ми очікуємо, виходячи з того, що запрошено понад 160 (держав – ред.), на велику кількість цих країн. І це буде потужним сигналом підтримки української незалежності, територіальної цілісності, суверенітету», – заявив він.
За його словами, «дуже важливим є сигнал того, що світові лідери дійсно можуть вирішувати такі важкі і важливі питання, як припинення війни, як пошук справедливого миру, без участі РФ».
«Серед іншого – дуже важливо, що ті рішення, які можуть бути узгоджені, вони є також дуже важливими. Це, у тому числі, і про подолання деяких криз, які створила ця війна, у першу чергу це – продовольча криза, це – питання вільного судноплавства у Чорному морі, це – гуманітарне питання, бо ви знаєте, що досі для нас це є одним із пріоритетних питань щодо повернення наших військовополонених, цивільних, незаконно депортованих дітей», – зазначив Єрмак.
Керівник ОП поінформував, що «для них є дуже важливим і питання ядерної безпеки і взагалі питання безпеки взагалі енергетичних об’єктів, які є необхідними для життя людей».
«І безумовно це (Саміт миру – ред.) – перший крок, який дійсно, як ми вважаємо, буде потужним кроком для того, щоб досягти найголовнішого – припинити війну, повернути справедливий – дуже важливо – справедливий мир на українську землю», – вважає він.
Конференція, яку українська влада називає Глобальним самітом миру, відбудеться 15–16 червня. Очікується, що від 80 до 100 країн візьмуть участь у зустрічі на розкішному курорті Бурґеншток поблизу міста Люцерн у Швейцарії. Понад 50 країн вже підтвердили свою участь.
У Росії, яку не запросили на саміт, заявляли, що переговори про мир в Україні, заплановані в червні у Швейцарії, не матимуть сенсу без участі Росії. Речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що будь-які дії щодо України, які «ігнорують позицію Росії», «відірвані від реальності».
У Кремлі 16 травня заявили, що без Росії обговорювати «питання безпеки, які її хвилюють, абсолютно марно», а саміт буде «пустою схоластикою без перспективи отримати хоч якийсь вагомий результат».
У Білому домі кажуть, що «працюють цілодобово», щоб доставити озброєння в Україну
Сполучені Штати «докладають безперервних зусиль», щоб забезпечити доставку військової допомоги «безпосередньо на бойові позиції ЗСУ», зазначив 17 травня у Вашингтоні радник Білого дому Джон Кірбі під час брифінгу.
«Ми уважно стежимо за наступом Росії на північному сході України та цілодобово працюємо над тим, щоб озброєння й техніка потрапили в руки українських військових, аби допомогти їм відбити ці атаки», – підкреслив представник Білого дому.
Він нагадав, що після того, як президент США Джо Байден у квітні підписав закон про додаткове фінансування потреб національної безпеки, «він одразу розпорядився про виділення конкретних пакетів з допомогою».
Кірбі каже, що з квітня 2024 року США виділили два пакети за президентськими повноваженнями та ще $6 млрд через Ініціативу сприяння безпеці України (USAI), які будуть використані для закупівлі нових озброєнь у виробників для України. Крім того, держсекретар США Ентоні Блінкен під час візиту до Києва цього тижня оголосив ще один пакет допомоги на 2 млрд доларів у межах Програми зовнішнього військового фінансування (FMF).
10 травня США виділили Україні новий пакет допомоги на загальну суму близько 400 мільйонів доларів. У Пентагоні уточнили, що цей пакет військової допомоги включатиме розширений перелік систем протиповітряної оборони, додаткові системи HIMARS, бронетехніку, протитанкові засоби, патрульні катери, а також інші озброєння.
Це відбувається на тлі наступу військ РФ на Харківщині, який розпочався вранці 10 травня уздовж українсько-російського кордону. Силам РФ вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ, місто з довоєнним населенням майже 17 тисяч людей. Проводиться евакуація місцевого населення.
Розстріл військовими РФ чоловіка з інвалідністю у Вовчанську – прокуратура відкрила справу
Харківська обласна прокуратура відкрила кримінальне провадження щодо розстрілу російськими військовими людини з інвалідністю у Вовчанську.
Так правоохоронці відреагували на відео, яке опублікував у своєму телеграм-каналі журналіст Андрій Цаплієнко.
За даними Цаплієнка, аеророзвідники під час моніторингу повітряного простору над Вовчанськом виявили тіло загиблої людини в колісному кріслі поблизу місцевої лікарні, яку захопили російські військові.
«Правоохоронці розглядають версію, що потерпілий намагався відʼїхати подалі від медичного закладу, але військові ЗС РФ розстріляли його та кинули у кріслі колісному стояти посеред розбитої вулиці», – повідомляє прокуратура.
У відомстві додають, що досудове розслідування веде Управління Служби безпеки в Харківській області.
Андрій Цаплієнко опублікував відео із кадром людини в інвалідному кріслі вдень 17 травня. За його даними, це чоловік, якого застрелили російські військові в окупованій частині Вовчанська. Як пише Цапілєнко, українські військові вважають, що він намагався втекти від лікарні, коли російські загарбники розстріляли його та залишили тіло у візку посеред вулиці.
Напередодні начальник слідчого управління Головного управління Національної поліції у Харківській області Сергій Болвінов повідомив, що правоохоронцям відомо про факт вбивства російськими військовими одного цивільного у селі Стариця поблизу Вовчанська.
Болвінов нагадав і про випадки розстрілу або поранення цивільних, які сталися у перші дні наступу російських сил на Вовчанськ. Йдеться, зокрема, про розстріл автівки двох волонтерів, які евакуйовували людей. Один із волонтерів, ймовірно, загинув, інший був поранений, вони вважаються зниклими безвісти.
Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ, місто з довоєнним населенням майже 17 тисяч людей.
Генштаб: Збройні сили посилюють оборону у прикордонні Харківщини
Від початку доби російські війська ведуть «активні наступальні та штурмові дії» на Покровському та Придніпровському напрямках, повідомив Генеральний штаб Збройних сил у зведенні на 20:30 17 травня.
«На Харківському напрямку наші підрозділи посилюють оборону у прикордонних районах Харківщини та ведуть розвідку. Ворог на цьому напрямку завдав 15 авіаційних ударів із застосуванням 18 КАБів. З початку доби втрати противника на цьому напрямку становлять – 133 ворожих військовослужбовці вбитими і пораненими, 36 одиниць озброєння і військової техніки. Знищено 8 бліндажів противника. Ситуація контролюється силами оборони», – йдеться в зведенні.
Штаб повідомляє про шість бойових зіткнень на Куп’янському напрямку і 14 – на Краматорському напрямку.
«На Покровському напрямку ворог продовжує спроби покращити тактичне положення – на цей час вже відбулося 25 бойових зіткнень. Найгарячіше – біля Новоолександрівки. До раніше згаданих населених пунктів додалися Сокіл та Невельське. Ситуація контрольована», – додає командування.
Крім того, за зведенням, російські війська продовжують спроби витіснити українські війська з плацдармів на лівобережжі річки Дніпро. Там зафіксували 12 боєзіткнень.
Секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Литвиненко заявив, що на кордоні з Харківською областю Росія зосередила близько 50 тисяч солдатів, у наступі наразі беруть участь понад 30 тисяч російських солдатів. Але, за його словами, загрози штурму міста Харкова поки немає.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що війська РФ розширили зону активних бойових дій майже на 70 кілометрів, намагаючись примусити Україну задіяти додаткову кількість бригад зі складу резерву.
Президент України Володимир Зеленський ввечері 16 травня заявив, що Силам оборони «вдалося додати впевненості напрямку Вовчанська», але російські обстріли не припиняються.
ОГП: в Україні цьогоріч заблокували 600 сайтів із нелегальними онлайн-казино
Від початку 2024 року в Україні заблоковано 600 сайтів, на яких розміщувались ресурси нелегальних онлайн-казино, йдеться у повідомленні пресслужби Офісу генерального прокурора.
Відзначається, що «правоохоронці майже щодня здійснюють блокування сайтів, на яких розміщуються ресурси з нелегальними онлайн-казино».
Крім того, правоохоронні органи розслідують 450 кримінальних проваджень за фактами незаконної діяльності з організації або проведення азартних ігор, лотерей.
За даними Офісу Генпрокурора, з початку року вже заблоковано 600 сайтів, на яких розміщуються ресурси з нелегальними онлайн-казино. Максимальна міра покарання передбачає штраф у розмірі 850 тис. гривень з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
«Серед нещодавно викритих правоохоронцями – підпільна зала в елітному житловому комплексі Києва, де вилучено понад 50 гральних автоматів; мережа підпільних покер-клубів у Києві, Одесі та Харкові», – йдеться в повідомленні.
Також засновники та службові особи одного з банків були викриті правоохоронцями в організації нелегального грального бізнесу. За версією слідства, «зловмисники використовували логотипи відомих брендів та дзеркальні сайти». Банк залучив кошти гравців в сумі близько 5 млрд грн, які надалі легалізували.
Раніше комітет Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував прийняти за основу доопрацьований законопроєкт №9256-д, який «має сприяти рішенню проблеми загострення поширення ігрової залежності під час воєнного стану».
20 квітня президент України Володимир Зеленський своїм указом увів в дію рішення Ради національної безпеки й оборони «Щодо протидії негативним наслідкам функціонування азартних ігор в мережі Інтернет».
29 березня цього року на сайті офіційного інтернет-представництва президента України активіст, військовий 59-ї бригади Павло Петриченко зареєстрував петицію, в якій закликав на час воєнного стану заборонити азартні ігри й доступ до онлайн-казино для військовослужбовців, заборонити рекламу азартних ігор із використанням символіки ЗСУ, а також заборонити благодійним фондам співпрацювати із учасниками грального ринку.
Петриченко мотивував це тим, що онлайн-казино набуло широкої популярності серед військових, і є випадки, коли військові витрачають на ігри все своє грошове забезпечення і навіть беруть кредити.
15 квітня стало відомо, що Петриченко загинув на Донеччині під час виконання бойового завдання.
16 квітня президент Володимир Зеленський заявив, що питання про онлайн-казино буде розглянуте на засіданні Ради нацбезпеки й оборони.
Бої на Харківщині. Експерти оцінили, куди може дійти армія РФ
Російські війська на Харківщині розширили зону бойових дій на 70 кілометрів. Таким чином вони намагаються примусити ЗСУ залучити додаткову кількість бригад з резерву, написав на своїй сторінці у фейсбуці головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський.
Вже тиждень тривають сухопутні штурми російських військ на новому напрямку – на півночі Харківщини. Під постійними авіаударами перебуває і місто Харків. Експерти кажуть: сил у російської армії навряд вистачить, аби взяти найбільше місто сходу України. Та справжня мета цієї операції зовсім інша, кажуть оглядачі. На прохання Голосу Америки військові експерти проаналізували ситуацію на фронті.