Сестра вбитого в Німеччині військового про окупацію, бойовий шлях брата й версії трагедії (відео)
Майже місяць Ганна Даніленко прожила в окупованій Каховці, що на Херсонщині. Виїхала сама звідти та допомогла вибратися брату Володимиру Кузіну. Спершу чоловік волонтерив у Запоріжжі, а тоді – пішов добровольцем на війну. Після другого поранення його відправили на реабілітацію та протезування в Німеччину. В місто Мурнау-Ам-Штаффельзьзе. 27 квітня там його та іншого військового смертельно вдарив ножем, за підозрою поліції, 57-річний росіянин. Про трагедію сестрі Ганні, яка з матір’ю мешкає тепер на Волині, повідомили волонтери. Нещодавно привезли тіло брата та похоронили в селищі Локачі, де оселилася родина. Про деталі нападу та можливі причини вбивства Ганна розповіла проєкту «Ти як?» від Радіо Свобода.
Литва приєдналася до коаліції з надання ППО Україні – Науседа
Литва приєдналася до коаліції країн, які надають допомогу українській протиповітряній обороні, повідомив президент Литви Гітанас Науседа.
«Радий повідомити, що Литва приєднується до коаліції засобів протиповітряної оборони, яку очолюють Німеччина, Франція і США. Ми зробимо свій внесок, надавши Україні мобільні радари повітряного спостереження», – написав Науседа у соцмережі X.
Він назвав військову підтримку Україну вирішальною. «Україні потрібна зброя, а не обіцянки. Давайте підтвердимо слова ділом», – зазначив Науседа.
Президент Володимир Зеленський у відповідь на заяву Науседи написав, що внесок Литви є «дуже цінним» для України.
«Швидке посилення протиповітряної оборони України є ключовим для протидії російській агресії, захисту нашого народу й оборони наших позицій на передовій. Я вдячний Литві за те, що вона допомагає нам досягти цих цілей і залишається надійним союзником України», – написав Зеленський в X.
У квітні міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Німеччина як голова коаліції протиповітряної оборони ініціює аналіз наявних у світі батарей Patriot й інших систем ППО й комбінацій, необхідних для їх передачі Україні.
Кулеба також закликав партнерів поділитися своїми системами Patriot.
У лютому цього року після засідання Контактної групи з питань оборони України («Рамштайн-19») міністр оборони Рустем Умєров повідомив, що офіційно почала роботу коаліція інтегрованої протиповітряної і протиракетної оборони. «15 країн уже приєдналися. Вдячний Німеччині, Франції та США за лідерство», – сказав тоді Умєров.
Президент Володимир Зеленський під час зустрічі з держсекретарем США Ентоні Блінкеном 14 травня заявив, що Україні потребує систем протиповітряної оборони. За його словами, «вже сьогодні» потрібні два комплекси Patriot для Харківської області, де люди постійно страждають від обстрілів.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль днями написав у своєму фейсбуці, що під час зустрічі у Празі щодо оборони України, зокрема, обговорили посилення української системи ППО. Він зазначив, що Україні якнайшвидше потрібно принаймні сім систем Patriot і сучасна бойова авіація для захисту від російських ударів.
Чеська ініціатива забезпечуватиме Україну десятками тисяч снарядів щомісяця – прем’єр Чехії
Україна в межах чеської ініціативи отримуватиме десятки тисяч снарядів щомісяця, повідомив прем’єр Чехії Петр Фіала під час спільного брифінгу з генсекретарем НАТО у Празі. Голова чеського уряду також підтвердив, що до ініціативи залучені півтора десятки країн.
«Українці можуть очікувати перших поставок боєприпасів найближчими днями. Цього року ми поставимо сотні тисяч патронів. А з червня в межах цієї ініціативи в Україну щомісяця регулярно надходитимуть десятки тисяч артилерійських боєприпасів. Але Чехія також усвідомлює, що у нас є традиційна, сильна оборонна промисловість, що добре розвивається. Хочемо її зміцнити, посилити і впровадити інновації», – заявив Фіала.
Генсекретар НАТО відзначив зусилля Чехії з координації в постачанні Україні боєприпасів і назвав ініціативу «дуже важливою».
«Це дійсно має значення. Дуже гарна новина, що перша поставка боєприпасів, артснарядів відбудеться зовсім скоро, і буде продовжено надходження боєприпасів в Україну, організоване чеською ініціативою», – наголосив Єнс Столтенберґ.
28 травня Фіала зазначив, що до їхньої ініціативи долучилися 15 країн ЄС і НАТО і сумарно виділили на її фінансування 1,6 мільярда євро.
Чехія координує дії низки країн, які вносять фінансування на закупівлю боєприпасів для потреб України.
Країни Європейського союзу пообіцяли Україні мільйон артилерійських снарядів до кінця березня, але їхні виробничі потужності обмежені, і обіцянку виконати не вдалося. Тоді уряд Чехії оголосив, що збирає значну кількість снарядів – загалом близько 800 000 – для України з третіх країн за межами Європейського союзу.
Кількість бойових зіткнень на фронті від початку доби зросла до 49, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні на 14:30 30 травня. Найбільша активність російських військ і надалі зберігається на Покровському напрямку.
Одну з двох атак Сили оборони відбили на Харківському напрямку. На Куп’янському – триває бій біля Іванівки.
Також штаб повідомляє про активність російських підрозділів на Сіверському напрямку, де відбулося сім атак:
«Триває відбиття трьох ворожих штурмів поблизу Роздолівки, ще один бій триває в районі Білогорівки. Українські воїни дають відсіч окупантам, ситуація під контролем».
У Краматорському районі ЗСУ відбили російські штурмові біля Калинівки, Кліщіївки і Нового, триває бій біля Андріївки.
«На Покровському напрямку агресор підтримує високу інтенсивність атак та вже 12 разів намагавсь покращити тактичне положення. Найгарячіша зона на мапі бойових дій – район села Новоолександрівка Донецької області, де на даний час наші воїни відбивають три ворожі штурми. Також тривають бої поблизу Євгенівки та Уманського. Зупинено атаку окупантів у напрямку населеного пункту Прогрес», – йдеться в зведенні.
Крім того, командування звітує про відбиття російських атак та бої на Курахівському, Времівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках. На решті напрямків обстановка суттєво не змінювалася.
Напередодні проєкт Deep State повідомив, що російські військові просунулися біля Нетайлового, що на захід від окупованої Авдіївки на Донеччині. Американський Інститут вивчення війни каже, що просування російських сил спостерігають і біля Новопокровського.
Україна все ще може перемогти, але з допомогою союзників – генсекретар НАТО
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що Україна все ще може виграти війну з Росією, але для цього потрібне продовження її підтримки з боку союзників.
«Україна продовжує воювати сміливо, але виклики перед українцями великі і вони зростають. Україна все ще може перемогти. Але за умови продовження активної підтримки з боку союзників по НАТО», – сказав Столтенберґ під час заяви для преси разом із чеським прем’єром Петром Фіалою в перший день дводенної неформальної зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО у Празі.
За словами генерального секретаря, на липневому саміті НАТО у Вашингтоні підтримку України поставлять «на твердішу основу зі збільшеною роллю НАТО в координації безпекової допомоги та навчання, а також і багаторічними фінансовими зобов’язаннями».
Саміт НАТО відбудеться 9-11 липня цього року у Вашингтоні. Як очікується, на саміті НАТО запевнить Україну у військовій, політичній і фінансовій підтримці, а також перебере на себе координацию безпекової допомоги Києву, яка зараз надається під проводом США у форматі «Рамштайн».
У рамках саміту відбудеться засідання Ради Україна-НАТО на найвищому рівні. За даними міжнародної преси, західні партнери просять Київ не завищувати очікування щодо перспектив членства України в Альянсі.
Російські війська наблизились до Карлівки: що це означає для ЗСУ?
У ніч проти 30 травня проєкт DeepState повідомив про черговий поступ російської армії на захід від Донецька – цього разу в районі Нетайлового Донецької області.
Судячи з карти бойових дій, фактично все це село тепер окуповане. Агресор наблизився до Карлівського водосховища та Карлівки.
Звідти РФ може вибирати, куди йти далі – на захід на Селидове та Покровськ, або звернути південніше – і спробувати з півночі підійти до Курахового.
Також DeepState зафіксував просування росіян у Старомайорському на півдні Донецької області – тепер більша частина села, звільненого Силами оборони минулого року, знову під окупацією.
На цьому фоні головком ЗСУ Олександр Сирський повідомив про те, що агресор стягує нові сили на північ Харківської області – хоча й їх, за словами командувача, не вистачить для прориву оборони України. Глава Харківської ОВА Олег Синєгубов також повідомив, що готується евакуація з міста Золочів – за його словами, він стане наступною ціллю армії Росії.
Головні питання випуску:
- Наскільки небезпечною для оборони вільної частини Донбасу є можлива втрата Карлівки?
- Чим загрожує ЗСУ можлива втрата Старомайорського?
- І що дасть Росії відкриття нового фронту у напрямку Золочева на півночі Харківської області?
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Схід
- Хоча Росія почала наступ у Харківській області на північному сході України, рівень російських атак на сході України залишається високим, заявила розвідка Великої Британії 21 травня.
- Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 17 травня заявив, що війська РФ розширили зону активних бойових дій майже на 70 кілометрів, намагаючись примусити Україну задіяти додаткову кількість бригад зі складу резерву.
- Президент України Володимир Зеленський ввечері 16 травня заявив, що Силам оборони «вдалося додати впевненості напрямку Вовчанська», але російські обстріли не припиняються.
- На кордоні з Харківською областю Росія зосередила близько 50 тисяч солдатів, у наступі наразі беруть участь понад 30 тисяч російських солдатів, заявив секретар РНБО Олександр Литвиненко 14 травня. Однак наголосив, що загрози штурму міста Харкова поки немає.
- Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ, місто з довоєнним населенням майже 17 тисяч людей.
- Україна зможе почати обмежені контрнаступальні операції наприкінці цього року, йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни, опублікованому 27 квітня. За прогнозами аналітиків, ЗСУ «із високою ймовірністю» стабілізують лінію фронту вже у наступні місяці.
- З середини травня ситуація для України буде складною, але не катастрофічною, заявив очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов в інтерв’ю BBC Україна, опублікованому 22 квітня.
- Армія Росії розпочне новий наступ на Донбасі наприкінці весни – на початку літа цього року, заявив Буданов в інтерв’ю німецькому телеканалу ARD, опублікованому 7 квітня. За його прогнозом, російські сили намагатимуться рухатись у напрямку Покровська.
- Видання Politico 3 квітня опублікувало матеріал, у якому йдеться про критичне становище ЗСУ в разі літнього наступу російської армії. Джерела серед українських високопосадовців анонімно розповіли журналістам, що «існує великий ризик руйнування лінії фронту там, де російські генерали вирішать зосередити свій наступ». Серед причин такої ситуації співрозмовники назвали нестачу безпілотників, гаубиць і сотень тисяч снарядів і ракет.
- Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив 15 березня, що війська РФ продовжать тиснути на Донбасі, щоб дестабілізувати українські оборонні лінії – аби розпочати вже новий наступ влітку 2024 року. За прогнозами аналітиків, успіхи Кремля у ньому залежатимуть від військової допомоги Заходу Україні.
Данія не проти застосування F-16 для ударів по військових цілях у Росії – голова МЗС
Данія не виступає проти застосування винищувачів F-16, які вона передала Україні, для уражень військових цілей на території Росії – про це заявив міністр закордонних справ країни Ларс Лекке Расмуссен, спілкуючись із журналістами перед початком Ради міністрів ЄС із зовнішніх відносин у Брюсселі.
На питання про можливість таких ударів Расмуссен заявив, що «коротка відповідь – так».
«Це не нова позиція, це частина нашого внеску. Коли ми обговорювали це з нашим Комітетом із закордонних справ у парламенті Данії, ми про це дуже чітко заявляли від самого початку: що це частина самооборони, що також, ймовірно, (вимагатиме – ред.) атакувати військові об’єкти на території Росії», – цитує урядовця «Укрінформ».
– Частина кордону – це фактично лінія фронту. Тому українцям буде дуже важко захищатися, якщо їм не дадуть ударити по військових об’єктах просто по той бік кордону.
Як пише Kristeligt Dagblad, голова МЗС вказав на те, що частина кордону фактично є лінією фронту, відтак Україні «буде дуже важко захищатися» без можливості бити по цілях по той бік кордону.
Водночас він зазначив, що такий дозвіл – це «не карт-бланш для України використовувати F16 для самовільних ударів по Росії».
Раніше премʼєр Бельгії Александр де Кроо заявив, що винищувачі F-16, які Україні передає його країна, зможуть застосувати виключно Збройні сили України на території України.
Після початку російського наступу на Харківщині президент України Володимир Зеленський заявив, що заборони на використання західної зброї для ударів по території РФ не має бути, оскільки йдеться не про наступ України, а про захист.
Унаслідок російського обстрілу на Херсонщині загинув житель селища Велетенське – ОВА
Російські війська зранку 30 травня обстріляли селище Велетенське Білозерської громади, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Під удар потрапив місцевий житель, який перебував на вулиці. З тяжкими пораненнями його забрала «швидка». На жаль, від отриманих травм він помер дорогою до лікарні», – написав у телеграмі голова ОВА.
За оприлюдненими раніше даними, впродовж минулої доби на Херсонщині шестеро людей зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Рятувальники гасять 15 лісових пожеж на Харківщині, більшість із них спричинили обстріли Росії
У Харківській області тривають пожежі, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій 30 травня.
«На Харківщині триває гасіння 15 лісових пожеж. Вогнем охоплено понад 3 тисяч гектарів лісів. Більшість пожеж спричинили окупанти», – йдеться в повідомленні.
За повідомленням ДСНС, наразі вдалося локалізувати 10 пожеж на площі біля 170 гектарів.
«Рятувальники та лісівники працюють у надскладних умовах, коли детонують нерозірвані боєприпаси. Вони перебувають під постійними ворожими атаками», – додає служба.
Раніше ДСНС вже повідомляла про ліквідацію лісових пожеж у Харківській області, спричинених російськими обстрілами.
У січні 2024 року міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець повідомив, що на час повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року Мінекології нарахували понад 3600 російських злочинів проти довкілля.
До Збройних сил України вже долучилися 775 ув’язнених – прокуратура
Наразі 2 402 засуджених подали клопотання про умовно-дострокове звільнення для проходження військової служби – про це повідомив Офіс генерального прокурора 30 травня.
«За участі прокурорів суди вже розглянули та своїми рішеннями задовольнили 1843 таких клопотань. На їх виконання 775 засуджених поступили на службу до лав Збройних Сил України», – заявило відомство.
За даними Офісу, найбільше охочих долучитися до армії в’язнів виявилося в установах у Житомирській, Кіровоградській, Миколаївській, Рівненській, Харківській, Хмельницькій, Вінницькій та Дніпропетровській областях.
Президент Володимир Зеленський 17 травня підписав закон №11079-1, який дозволяє деяким категоріям увʼязнених мобілізуватися до лав Збройних сил України.
Раніше речник Міноборони Дмитро Лазуткін розповів, що засуджені українці, які будуть мобілізовані до армії, нестимуть службу у спеціальних підрозділах. При цьому засуджені за низкою статтей не можуть претендувати на звільнення для військової служби.
У лютому міністр юстиції Денис Малюська в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») розповів, що тисячі громадян України, які мають судимість, виявили бажання приєднатися до лав Збройних сил України. Також, за його словами, нині щонайменше 50 тисяч осіб через погашену судимість не перебувають на обліку в ТЦК і СП.
Голова МЗС Чехії не бачить наразі перспективи надсилання чеських військових для захисту України
Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський наразі не бачить можливості розміщення в Україні чеських військових, але вважає, що Чехія вже багато робить для України в час війни.
«Ми маємо захист нашого посольства, але це цілковито інша роль. Наразі немає чеських солдат в Україні. Не думаю, що дискусія (з цього питання – ред.) зайшла аж так далеко», – сказав Ліпавський на брифінгу в рамках неформальної зустрічі міністрів закордонних справ НАТО в Празі, яка відбувається 30-31 травня, відповідаючи на питання Радіо Свобода.
Дипломат вказав на те, що Чехія надає Україні гуманітарну, політичну та військову допомогу.
«Я думаю, що ми робимо багато. Ми прийняли біженців – на душу населення ми найбільше прийняли біженців з України тут – приблизно 400 тисяч. А ми ж країна з населенням 10 мільйонів. Тобто, ми робимо й так багато», – сказав глава чеського МЗС.
З ініціативою можливого направлення військ західних країн в Україну виступив кілька місяців тому французький президент Емманюель Макрон. З того часу, деякі країни не виключили надсилання своїх військових в Україну. Про можливість такого кроку говорили країни Балтії, Польща та ряд інших.
Водночас йдеться не про участь безпосередньо в бойових діях, а про тренувально-навчальну місію, захист критичної інфраструктури, певну роль у протиповітряній обороні та роботи з розмінування.
Днями Міністерство оборони Франції заявило, що наразі обговорюється направлення військових інструкторів в Україну для навчання Збройних сил.
Президент Естонії затвердив закон, який дозволить конфіскувати активи за військову агресію
Президент Естонії Алар Каріс 30 травня оприлюднив закон, який дозволяє конфісковувати активи за причетність до військової агресії та використовувати їх для відшкодування шкоди – про це повідомила пресслужба президента 30 травня.
Як повідомляє місцевий мовник ERR, йдеться про закон, який дозволяє використовувати російські заморожені активи на підтримку оборони України.
За словами Каріса, документ має на меті запобігання агресії як засадниче правило міжнародного права. При цьому він наголосив, що лише санкцій Євросоюзу недостатньо для замороження активів.
«Згідно із законом, майно може бути відчужене та використане для відшкодування шкоди лише у випадку, якщо «фізична або юридична особа, причетність якої до вчинення протиправного діяння або сприяння такому діянню встановлена та доведена в достатній мірі». Отже, того факту, що чиїсь активи були заморожені внаслідок міжнародних санкцій, недостатньо для передачі власності», – пояснив президент.
Він додав, що закон слід тлумачити так, щоб він стосувався тих, хто брав активну участь у вчиненні військової агресії чи порушенні правил ведення війни. Голова держави визнав, що така конфіскація «створює невирішені юридичні питання», але закликав парламент зробити «політичний вибір у такій неоднозначній ситуації»:
«Незалежно від того, хто що думає про рішення, ухвалене в Естонії, немає сумніву, що ми повинні знайти ефективні способи гарантувати право жертв агресії отримати компенсацію від тих, хто завдав їм шкоди».
Парламент Естонії (Рійгікогу) 15 травня ухвалив закон, що дозволяє використовувати заморожені російські активи для відшкодування Україні збитків, завданих війною.
У Європі заморожено близько 210 мільярдів євро активів Банку Росії. Загальна вартість заморожених активів російського Центробанку у світі становить, за різними підрахунками, від 260 до 350 мільярдів євро. Країни Заходу обговорюють також питання про можливу конфіскацію цих активів, проте воно повʼязане з більшими юридичними труднощами, ніж використання доходів від них.
Як російська окупаційна влада продовжує незаконну паспортизацію на захоплених територіях Херсонської та Запорізької областей? Що загрожує жителям захоплених регіонів, якщо вони не отримують російські паспорти до 31 грудня цього року? Чи є примусова паспортизація порушенням міжнародного права, і чи понесе Росія за це відповідальність?
Інформацію про це зібрав проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Перша партія снарядів за чеською ініціативою прибуде в Україну в червні – представник уряду
Перша партія в кількості від 50 до 100 тисяч снарядів за чеською ініціативою прибуде в Україну в червні, повідомив 30 травня представник уряду Чехії з питань України Томаш Копечний.
«Перші кілька десятків тисяч снарядів прибудуть у червні. Йдеться про кількість між 50 та 100 тисячами снарядів», – сказав Копечний на брифінгу, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.
За його словами, наразі шість країн дали кошти на чеську ініціативу, метою якої було зібрати мільйон снарядів для України.
Купівлю снарядів уже профінансували Німеччина, Нідерланди, Данія, Португалія, Канада, а також Чехія. Відомо, що Німеччина дала 600 мільйонів євро, Португалія – 100 мільйонів, сума решти внесків не оголошена. За словами Копечного, нині є фінансові ресурси і можливість отримати пів мільйона снарядів для України – щоб доставити їх цього року. Це коштуватиме 1,7 мільярда євро.
Ініціативу з купівлі снарядів для України оголосив у лютому 2024 року чеський президент Петр Павел. Тоді планувалося зібрати 800 тисяч снарядів, але згодом плани Чехії зросли до мільйона-півтора снарядів.
«Темпи поставок залежать від наявності (снарядів) і фінансування, – сказав Копечний. – Ми можемо зібрати й півтора і два мільйони снарядів». За його словами, Росія намагається «саботувати» закупівлі: «Росія теж полює за снарядами. Якщо ми швидші – то снаряди йдуть Україні, а якщо ми повільні – то це йде Росії».
За словами Копечного, снаряди збираються по цілому світу, він не назвав країни, але міжнародна преса раніше називала серед можливих країн походження Південну Корею, Туреччину, Південну Африку.
Раніше цього тижня прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала повідомив, що в межах чеської ініціативи із поставок амуніції для Збройних сил України з країн поза ЄС перші кілька десятків тисяч снарядів надійдуть вже у червні. «Перші десятки тисяч снарядів 155-міліметрового калібру будуть доставлені у червні. Україна може очікувати першу поставку у найближчі дні», – сказав Фіала.
Очільник чеського уряду зазначив, що до їхньої ініціативи долучилися 15 країн ЄС та НАТО.
На фронті загинула бойова медикиня Ірина Цибух
Напередодні на фронті загинув парамедикиня та журналістка Ірина Цибух – про це повідомив медичний добровольчий батальйон «Госпітальєри» 30 травня.
«Вчора під час ротації на Харківському напрямку не стало нашої Чеки – Госпітальєрки Ірини Цибух. За кілька днів до свого Дня Народження», – йдеться в повідомленні.
Військовій мало виповнитися 26 років 1 червня.
«У нас немає слів. Ніхто досі не вірить в те, що сталося. Це невимовний біль та неймовірна втрата не тільки для батальйону – для всієї України», – додає батальйон.
Ірина Цибух служила в «Госпітальєерах» після початку російської агресії 2014 року. У 2017-му почала працювати на Суспільному мовленні: працювала з філіями мовника, готувала міжрегіональні спецефіри, втілювала грантові проєкти та знімала документальні фільми.
Після повномасштабного вторгнення Росії 2022 року повернулася на фронт.
«Ірина врятувала чимало бійців, неодноразово ризикуючи власним життям під час евакуацій. Крім того, регулярно з’являлась у медіа, надавала інформацію колегам журналістам щодо роботи парамедиків та медиків у зоні бойових дій, інформувала про можливості навчання й підготовки добровольців для надання якісної домедичної допомоги», – пише Суспільне.
Під час повномасштабного вторгнення Цибух опублікувала низку випусків подкасту «Щоденник подкаст Чеки» спільно з медіа «Свідомі».
У листопаді 2023 року військова отримала від президента України орден «За заслуги» 3 ступеня, а в березні 2024 року стала лауреаткою премії «Української правди» «УП 100. Сила жінок».
Позиції республіканців і демократів у Конгресі США розійшлися щодо дозволу Україні бити по Росії
Зняти заборону для України застосовувати американське озброєння проти воєнних цілей на території Росії – про це закликають адміністрацію Байдена усе більше законодавців Конгресу США. Серед цих голосів зростає і кількість демократів.
Ця заборона ускладнює досягнення спільної мети перемогти Путіна, наголосив конгресмен-демократ Дін Філіпс. Загалом, відповідні заклики почались після п'ятиденного візиту делегації українських нардепів до Вашингтона, ключовою метою якого було заручитись допомогою конгресменів та сенаторів у кількох питаннях. Серед основних: дозвіл на використання зброї США по території РФ та збільшення кількості українських авіаторів, які проходять навчання на винищувачах F-16 на американських авіабазах.
Коментарі конгресменів зібрав Голос Америки.
«Війні 10 років, а боротьбі – кілька століть» – директорка Docudays UA про ідею фестивалю
Одним із головних завдань 21-го міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, який відкривається в Києві, є довести інтернаціональній аудиторії, що про Україну не треба забувати. Про це 30 травня Радіо Свобода (програма Свобода.Ранок) розповіла програмна директорка Docudays UA Юлія Коваленко.
«Ми перетворюємося на країну, з якої часто лунає одне і те саме. І люди вже не очікують нічого нового для себе там почути, і це природні реакції людини. Тому, звісно, ми намагаємося… нагадати про Україну. Самим фестивалем ми також хотіли порушити важливе питання взагалі тривалості цієї війни. Мені прикро, що серед деяких наших іноземних колег, друзів та й подекуди всередині самої країни досі можна почути фразу, що війна триває два роки», – сказала Юлія Коваленко.
За її словами, «однією з головних цілей фестивалю було прагнення підкреслити, що війна триває насправді з 2014 року, їй 10 років, а цій боротьбі вже декілька століть щонайменше».
Важливе місце в програмі фестивалю Docudays UA матиме конкурс RIGHTS NOW! – це нагорода для креативного документального кіно, що досліджує та аналізує сучасний світ і робить значний внесок у дискусію про людську гідність, свободу та рівність. У цій програмі братиме участь, зокрема, фільм проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії «Тиха депортація».
Він розповідає про те, як кримських татар витісняють із Криму, як Росія знову залишає кримських татар без дому. Про те, чому кримські татари змушені масово залишати свою батьківщину. 1944 року радянська влада насильно вивозила кримських татар у товарних вагонах, а зараз Росія змушує представників корінного народу Криму залишити рідний дім.
21-й міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA розпочнеться 31 травня і триватиме до 9 червня.
«Укренерго»: обмеження споживання наразі не плануються, але ремонти на АЕС тривають
Наразі не плануються обмеження споживання електроенергії, але дефіцит у енергосистемі можливий через ремонти на енергоблоках атомних електростанцій – про це повідомив оператор «Укренерго» 30 травня.
Вночі на 30 травня, за зведенням, ракетна атака Росії пошкодила енергетичну інфраструктуру на Хмельниччині. Це призвело до знеструмлення понад 10 тисяч споживачів.
«На ранок знеструмленими залишаються близько 500 споживачів, тривають аварійно-відновлювальні роботи», – повідомляє оператор.
За даними компанії, сьогодні не планується застосовувати ліміти споживання електроенергії для промислових та побутових споживачів в усіх регіонах України.
«Причина – збільшення обсягів виробництва атомних станцій після виходу з планового ремонту двох блоків. Але нагадуємо, що весняно-літня ремонтна кампанія на АЕС (триває – ред.). Це може час від часу спричиняти нестачу електроенергії в енергосистемі», – попереджає «Укренерго».
Компанія додає, що напередодні активувала аварійне постачання електроенергії в Україну з 21:00 до 22:00 з енергосистем Румунії, Польщі та Словаччини. Також вдень учора, із 11 по 19 годину, а також із 4 по 6 годину в четвер Україна терміново постачала надлишки електроенергії до енергосистеми Польщі «для підтримки безпечної роботи енергосистеми».
На поточну добу також планується імпорт електроенергії з Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини та Молдови. Експорт не передбачається.
Через бойові дії є нові знеструмлення у Дніпропетровській, Донецькій, Сумській, Харківській, Хмельницькій областях.
Днями команія «Енергоатом» повідомила, що до енергомережі підключили енергоблок потужністю 1000 мегават.
Українські енергетичні обʼєкти упродовж останніх місяців регулярно зазнавали ударів російських ракет і дронів. Це спричинило запровадження графіків відключень електрики навіть за теплої погоди, коли споживання є приблизно у півтора раза меншим, ніж узимку.
ЕКА: Україна починає страхувати інвестиції від воєнних та політичних ризиків
Експортно-кредитне агентство починає приймати заявки на страхування інвестицій від воєнних та політичних ризиків – про це агенція та Міністерство економіки повідомили 29 травня.
За повідомленням, таке страхування передбачають зміни до закону «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності», які набули чинності 1 січня 2024 року і передбачають страхування інвестицій в Україні від воєнних ризиків.
ЕКА перелічило воєнні ризики, від яких може страхувати:
- воєнний конфлікт, в тому числі війна або збройний конфлікт, збройна агресія, бойові дії, масові заворушення
- насильницька зміна чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади
- терористичні акти та/або диверсії, в тому числі спричинені воєнними конфліктами, війною, збройними конфліктами, бойовими діями, масовими заворушеннями або насильницькою зміною чи поваленням конституційного ладу, захопленням державної влади
- окупація та анексія
Мінекономіки наводить коментар очільниці відомства Юлії Свириденко, на думку якої інфраструктура страхування від воєнних ризиків може додатково стимулювати інвесторів виходити на український ринок та розбудовувати тут свої виробничі потужності для експорту.
«Раніше страхування від воєнних ризиків було доступне лише від міжнародних організацій — MIGA страхувало іноземні компанії, які готові інвестувати в Україну, американська DFC та польська агенція KUKE надавали гарантії іноземним та українським компаніям. І тепер ЕКА приєднується до організацій, готових страхувати інвестиції в Україну і в Україні. Завдяки цьому українські компанії отримують додаткові гарантії фінансової безпеки, а економіка — посилення ділової активності», – йдеться в колонці Свириденко для Forbes.
ЕКА пропонуватиме два страхових продукти: страхування прямих інвестицій для інвесторів та страхування інвестиційних кредитів для банків.
Агентство уточнює, що прямим страхуванням можуть скористатися інвестори, які мають частку не менше 10% у корпоративних правах такого підприємства, страхуванням позик – банки, які видають для цього інвестиційний кредит.
У жовтні 2023 року Мінекономіки заявило, що французька державна страхова компанія Bpifrance Assurance Export планує страхувати французькі компанії, які інвестуватимуть в Україну.
Сили РФ нарощують угруповання на півночі Харківщини – Сирський
Російська армія збільшує чисельність військ у районі населених пунктів Стрілеча – Липці та Вовчанськ у Харківській області. Однак цих сил недостатньо для повномасштабного наступу та прориву української оборони, повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський зранку 30 травня.
За його словами, дії військ РФ ускладнені посиленням оборони ЗСУ «завдяки своєчасному прийняттю рішень про перекидання резервів на загрозливі напрями» та створенню резерву боєприпасів.
«Тому ворог перейшов до тактики ураження наших позицій вогнем артилерії та ударами КАБів. За цих умов першочергового значення набуває фізичне знищення літаків-носіїв КАБів, БПЛА розвідників та корегувальників вогню, захист РЕБом своїх військ, маскування та використання макетів. Звичайно, все це не нові, але дуже актуальні питання, від вирішення яких напряму залежить життя наших бійців та стійкість оборони. Тому передусім вживаємо невідкладних заходів щодо удосконалення системи управління протиповітряної оборони, її автоматизації та поєднання з вогневими засобами сухопутних військ в комплексі з системою РЕБ», – написав головнокомандувач
За минулу добу з міста Вовчанськ, що на Харківщині, евакуювали більше 10 людей. Щодня поліцейським вдається вивезти з лінії зіткнення приблизно таку ж кількість, однак через активні бойові дії поліцейські не мають доступу в місто, працюючи у передмісті. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») заявив Сергій Болвінов, начальник Слідчого управління ГУНП в Харківській області.
Напередодні голова Харківщини Олег Синєгубов також говорив, що російська армія підтягує резерви в цьому регіоні, у Вовчанську тривають вуличні бої.
Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ.
.