Речник ВМС повідомив про пожежу на російському кораблі в Баренцовому морі
На російському кораблі «Адмірал Левченко» в Баренцевому морі триває пожежа, заявив речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук 10 червня.
«Горить-палає техніка ворожа. А точніше великий протичовновий корабель «Адмірал Левченко» у Баренцовому морі. Триває боротьба за живучість, сподіваємося марна. Так буває, коли «свєрхдєржава» отримує санкції від України і не може обслуговувати самостійно двигуни, вироблені у Миколаєві», – написав він у своїй фейсбук-сторінці.
За словами Плетенчука, на вирішення цієї проблеми «не вистачило» 10 років, відтак одна з установок зайнялася.
«Щоб ви розуміли, там екіпажу кілька сотень», – додав речник ВМС.
Російське командування наразі не повідомляло про пожежу на кораблі.
У квітні у ВМС України заявили, що від початку повномасштабної війни Чорноморський флот Росії втратив близько третини своїх кораблів через ураження російських суден під час українських ударів.
6 червня у ГУР повідомили, що спецпідрозділ Головного управління розвідки Міністерства оборони України завдав успішного удару по російському рейдовому буксиру біля берегів окупованого Криму. Як заявили у розвідці, був знищений корабель проєкту 498 «Сатурн» або «Протей».
Умєров зустрівся з міністеркою оборони Нідерландів: йшлося про закупівлю зброї і літаки F-16
Міністр оборони Рустем Умєров 10 червня зустрівся з делегацією на чолі з головою Міністерства оборони Нідерландів Кайсою Оллонгрен, повідомив український чиновник у фейсбуці.
За словами українського міністра оборони, «із представниками Нідерландів обговорили можливі шляхи закупівлі зброї для військових потреб Києва та співпрацю у сфері оборонного виробництва в Україні».
Також сторони «звернули увагу на ініціативу F-16, співголовою якої є Нідерланди, поточну ситуацію на фронті та інші військові потреби України – зокрема снаряди калібру 155 мм».
Раніше голова голова нідерландської дипломатії Ганке Брюйнс-Слот заявила, що Нідерланди не будуть заперечувати проти майбутнього використання Україною винищувачів F-16 над територією Росії як засобу самозахисту.
Серед них – і один з призерів конкурсу – фільм «Трішки чужа». Стрічка розповідає про чотири покоління жінок з однієї сім’ї з Маріуполя, які шукають свою ідентичність. Питання, які ставить авторка фільму, спровоковані війною.
Про сенс дому розповідають кінострічки цьогорічного показу – «Наш дім» і «Пластилінові мрії». Перша робота показує орендовану квартиру у Львові, яка в перші дні повномасштабного вторгнення стала для багатьох українців транзитним прихистком, тимчасовим спільним домом, який переселенці здобували на день чи декілька. Натомість «Пластилінові мрії» фіксує рефлексії молоді про втрати своїх домівок. І те, що зникло разом із цими стінами.
У позаконкурсній програмі фестивалю свій документальний фільм представило й Радіо Свобода. Проєкт «Крим.Реалії» показав стрічку «Тиха депортація», яка розповідає про те, як агресор приховано витискає з Криму корінне населення. Робота проводить аналогію з 1944 роком, який став трагічним для кримських татар. А автори наводять оцінки експертів, згідно з якими, масштаби вимушеного виселення можуть сягати ста тисяч.
Проєкт «Ти як?» від Радіо Свобода відвідав Docudays і розповідає про картини з воєнними переселенцями.
Удар ЗСУ по Джанкою: з’явилися супутникові фото з місця ураження
Збройні сили України знищили військовий обʼєкт під окупованим Джанкоєм – про це свідчать супутникові знімки Planet Labs у розпорядженні проєкту Радіо Свобода «Схеми».
Супутник Planet Labs зафіксував результат ракетного удару ЗСУ по російському військовому об’єкту в ніч проти 10 червня 2024 року. На знімках, які є у розпорядженні «Схем», можна побачити наслідки масштабної пожежі біля залізниці у місті Джанкой в окупованому Криму.
Наразі якість супутникових знімків не дає можливості точно встановити тип ураженої техніки. Втім, видно, що об’єкт з’явився тут у травні 2024 року, а згодом неподалік також побудували й фортифікаційні споруди.
Вдень 10 червня у Генштабі ЗСУ повідомили, що українські військові уразили російський зенітний ракетний дивізіон С-400 у Джанкої: «Жодна з наших випущених ракет не була перехоплена «високоефективною» протиповітряною обороною противника».
Згідно з повідомленням Генштабу, ЗСУ також завдали ударів по двох зенітних ракетних дивізіонах С-300, розташованих біля Чорноморського та Євпаторії в окупованому Криму. Наразі редакція не має можливості верифікувати цю інформацію.
В Міністерстві оборони РФ ракетний удар ЗСУ та його наслідки не коментували.
Цивільна людина поранена на Полтавщині після повітряної атаки сил РФ – Пронін
У Миргородському районі Полтавської області одна цивільна людина зазнала поранень увечері 10 червня, повідомив голова ОВА Філіп Пронін.
«На Полтавщині чули звуки вибухів. Знову ворог атакував область», – написав чиновник у телеграм-каналі.
Увечері 10 червня в багатьох регіонах України, включно з Полтавською областю, була оголошена повітряна тривога. На Полтавщині вона тривала майже дві години, відбій був оголошений о 20:00.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Підконтрольний Росії Верховний суд Криму ухвалив вирок двом співробітникам Державної прикордонної служби України, які брали участь у затриманні російського рибальського судна «Норд» у 2018 році – про це повідомляють російські державні агентства «РИА Новости» та ТАСС.
Згідно з повідомленням, українських прикордонників засудили до 17 років позбавлення волі за статтями про викрадення судна та викрадення людини.
Як повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії із посиланням на Кримську правозахисну групу, засуджено капітана-лейтенанта корабля берегової охорони Василя Дмитрука та старшого мічмана, командира електромеханічної служби на прикордонному кораблі Івана Терещенка.
2018 року вони служили на судні Держприкордонслужби України, яке 25 березня затримало в Азовському морі кримське рибальське судно «Норд» під прапором Росії. Іван Терещенко був тоді мотористом, а Василь Дмитрук капітаном корабля.
16 травня 2022 року обоє потрапили до російського полону після того, як за наказом командира вийшли із заводу «Азовсталь».
Відомо, що Терещенка відправили спочатку до Оленівки, потім до Горлівки на окупованому Донбасі, а вже звідти переправили до СІЗО №2 у Сімферополі. У Криму він перебував щонайменше з 31 серпня 2023 року.
25 березня 2018 року Держприкордонслужба України затримала в акваторії Азовського моря керченське рибальське судно «Норд» під прапором Росії. Прокуратура АРК відкрила кримінальне провадження за фактом виходу «Норда» із закритого Києвом порту анексованої Керчі, 30 березня український суд заарештував судно.
Екіпаж «Норда» повернувся до Криму 30 жовтня 2018 року. Російська влада заявила про обмін моряків на екіпажі затриманих у Криму українських судів «ЯМК-0041» та «ЯОД 21-05».
Атака по Харкову: кількість постраждалих зросла до 8 – влада
Внаслідок обстрілів КАБами Харкова 10 червня постраждало вже 8 людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За словами місцевого чиновника, загалом внаслідок обстрілу КАБами в Київському та Салтівському районах Харкова 8 людей постраждали: 5 чоловіків та 3 жінки.
«Щойно деблокували з-під завалів будинку чоловіка, медики госпіталізували його до лікарні. Пошкоджено 70 гаражів та 22 автівки. Один із боєприпасів не розірвався, тому людей тимчасово відселюють із будинку для проведення детонації», – написав голова ОВА.
Вдень 10 червня сили РФ завдали ударів керованими авіабомбами по околиці Харкова. Спочатку було відомо про 6 постраждалих.
Російські військові щодня обстрілюють Харків і Харківську область. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
На тлі російського наступу на півночі Харківщини президент України Володимир Зеленський заявив, що для захисту Харкова від російських атак потрібні кілька додаткових систем протиповітряної оборони Patriot.
За даними ООН, наведеними наприкінці травня, щонайменше 45 цивільних осіб загинули і 189 зазнали поранень у Харківській області після того, як російські збройні сили розпочали наступ 10 травня.
Міноборони: російський військовий літак порушив повітряний простір Фінляндії
Російський військовий літак порушив повітряний простір у східній частині Фінської затоки, йдеться у заяві Міністерства оборони країни.
У відомстві кажуть, що ймовірне порушення відбулось вранці у понеділок, 10 червня, у районі міста Ловійса. Російський літак перебував у повітряному просторі Фінляндії близько двох хвилин.
«Ми серйозно ставимося до ймовірного порушення (повітряного простору – ред.). Розслідування було розпочато негайно», – сказав міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен.
Прикордонна служба відповідає за розслідування порушення кордону, йдеться у матеріалі.
Міноборони Росії традиційно не коментувало дану заяву Фінляндії.
«Укренерго» повідомив, як діятимуть графіки відключень завтра
Графіки відключень в усіх областях України сьогодні продовжують діяти з 16 по 22 годину, повідомив оператор «Укренерго» увечері в понеділок.
Компанія також уточнила, в які години працюватимуть графіки погодинних відключень у вівторок:
«Завтра, 11 червня, графіки погодинних відключень будуть застосовані по всій Україні з 14:00 до 19:00», – йдеться в повідомленні.
Також компанія зазначає, що аварійні відключення в Харкові, запроваджені раніше, скасували.
Українські енергетичні обʼєкти упродовж останніх місяців регулярно зазнавали ударів російських ракет і дронів. За даними «Укренерго», вимушені відключення електроенергії — наслідок шести комбінованих цілеспрямованих атак РФ на українську енергосистему. Електроенергії значно не вистачає для покриття потреб всіх споживачів.
Раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що внаслідок масованих ракетних атак РФ у березні знищено 80% теплової генерації. У Міненерго повідомляли, що через масштабні обстріли енергетичної інфраструктури після 22 березня 2024 року Україна втратила близько 9 ГВт потужностей. Зокрема, дуже постраждали теплові електростанції державної компанії «Центренерго» і гідроелектростанції «Укргідроенерго».
Армія РФ вдарила авіабомбами по Харкову, шість постраждалих – влада
Вдень 10 червня сили РФ завдали ударів по околиці Харкова, повідомив мер міста Ігор Терехов.
«У Харкові попередньо приліт на околиці міста в район житлової забудови», – йдеться у його дописі.
Згодом стало відомо про двох потерпілих.
«По місту було три удари КАБами. Одне з влучань прийшлося на гаражний кооператив, там сталася пожежа, і є інформація щонайменше про двох поранених», – уточнив інформацію Терехов.
Місця інших влучань обстежують фахівці, додав міський голова.
Згодом мер Харкова повідомив, що на місці ще одного прильоту у Київському районі міста «сильно пошкоджені мінімум два приватні будинки».
«Під завалами одного з них можуть знаходитися люди. На місці працюють усі відповідні служби», – підсумував Терехов.
Водночас, голова Харківської ОВА Олег Синєгубов повідомив про 6 постраждалих.
«Внаслідок удару по Харкову постраждали шість людей. За різними адресами є пошкодження житлових будинків, гаражів та авто», – розповів він.
Російські військові щодня обстрілюють Харків і Харківську область. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
На тлі російського наступу на півночі Харківщини президент України Володимир Зеленський заявив, що для захисту Харкова від російських атак потрібні кілька додаткових систем протиповітряної оборони Patriot.
За даними ООН, наведеними наприкінці травня, щонайменше 45 цивільних осіб загинули і 189 зазнали поранень у Харківській області після того, як російські збройні сили розпочали наступ 10 травня.
Київ: нападника на волонтерку відправили під нічний домашній арешт
Суд у Києві обрав запобіжний захід другому підозрюваному в нападі на дівчину через українську мову, повідомила міська прокуратура 10 червня.
«За клопотанням слідчого, погодженим прокурором Оболонської окружної прокуратури, 70-річному підозрюваному у хуліганстві обрано запобіжний захід у вигляді нічого домашнього арешту строком на 60 діб. Чоловік має перебувати вдома з 22 години вечора до 6 ранку», – йдеться в повідомленні.
Як додає прокуратура, в суді підозрюваний наполягав, що не застосовував силу до дівчини і натомість намагався розборонити її та свого приятеля.
Іншого підозрюваного у справі, 73-річного чоловіка, відправили під цілодобовий домашній арешт на два місяці 7 червня.
2 червня у Києві на Оболоні виник конфлікт між дівчиною, яка займається волонтерською діяльністю, та двома чоловіками, які агресивно поводилися щодо неї через українську мову. Зокрема, один із чоловіків кілька разів вдарив її по нозі та завдав удар долонею в ніс. Інший чоловік плюнув їй в окуляри та спробував відібрати телефон. Обом чоловікам повідомили про підозру в хуліганстві.
Зеленський затвердив склад делегації на конференцію з відбудови у Берліні
Президент Володимир Зеленський підписав розпорядження «Про делегацію України для участі в Конференції з питань відновлення України (URC2024)», яким затвердив її склад.
Згідно з текстом документа, оприлюдненому на сайті Офісу президента, для участі в Конференції з питань відновлення України (URC2024), яка відбуватиметься 11-12 червня у Берліні, Федеративна Республіка Німеччина, створена делегація на чолі з першим віцепрем’єр-міністром Юлією Свириденко.
До складу делегації також ввійшли:
- міністр енергетики України Герман Галущенко;
- міністр соціальної політики України Оксана Жолнович;
- міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишин;
- міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко;
- міністр фінансів України Сергій Марченко;
- віце-премʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина;
- перший заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Василь Шкураков;
- заступник Керівника Офісу Президента України Ростислав Шурма.
Розпорядженням дозволяється главі вносити за погодженням із Міністерством закордонних справ України зміни до складу делегації. Також залучати в «установленому порядку» для забезпечення її роботи радників, експертів, технічних працівників.
Конференція з відновлення України (URC), яка відбудеться 11 і 12 червня 2024 року в Берліні.
У окупованому Криму поховали щонайменше 825 російських військових, які загинули на війні з Україною, заявляє пресслужба представництва президента України в Автономній республіці Крим 10 червня.
«634 із них, ймовірно, були громадянами України. Кількість поховань може бути більшою, оскільки значна частина відбувається без освітлення», – повідомили в українському відомстві.
Читайте також: У Росії за два роки понад пів тисячі людей стали учасниками кримінальних справ про підпали – правозахисники
Крім того, за даними представництва президента України, підтверджено взяття в полон щонайменше 44 військовослужбовців Росії з Криму.
Проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії вже вдалося встановити особи понад 745 загиблих російських військових із Криму та Севастополя. Російська сторона офіційно не публікує даних про втрати.
На Харківщині сили РФ формують загородзагони з кадировців – ОСУВ «Хортиця»
Сили РФ виставили загороджувальні загони кадирівців на кордоні з Харківською областю, повідомив в ефірі телемарафону речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Назар Волошин.
«Є інформація, що вони будуть розміщувати ці підрозділи (кадировців – ред.) для підтримки перегрупування своїх військ», – зазначив Волошин.
За його словами, «ворог дотримується тактики виставлення загороджувальних загонів, з-поміж особового складу підрозділу «Ахмат».
«Звичайно, будуть розміщені вони десь на кордонах або поблизу кордонів із північчю Харківської області», – зауважив речник ОСУВ «Хортиця».
Він пояснює такі дії «великими втратами ворожої армії».
«Саме тому на підтримку своїх дій ворог змушений маневрувати резервами, переміщувати підрозділи в районі лінії українського держкордону і поповнювати свої сили та засоби шляхом резервів від повітряно-десантних військ РФ і також 11 та 44 армійських корпусів РФ», – підсумував Волошин.
Раніше, у лютому 2024 року, влада Індії повідомила, що намагається повернути додому близько 20 громадян країни, які застрягли в російській армії. AFP пише, що вони могли потрапити до Росії як «армійські помічники». За даними видання, кільком громадянам Індії нібито пропонували працювати прибиральниками зруйнованих будівель, проте після приїзду їм «видали зброю».
Раніше повідомляли, що в Україні на боці Росії за контрактом чи у складі приватних військових компаній воюють громадяни Непалу. Непальська влада заявляла, що їх близько 200, CNN називав число 15 тисяч. Після того, як щонайменше 10 непальців загинули в зоні боїв, Непал припинив видачу своїм громадянам дозволів на роботу в Росії та Україні. Катманду також вимагав від Москви припинити вербування непальців, а вже завербованих повернути додому.
«Через системні перешкоджання». Мустафа Найєм йде з посади голови Агентства відновлення
Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафа Найєм написав заяву на звільнення з посади «через системні перешкоджання, які не дають подальшої можливості ефективно виконувати свої повноваження». Про це чиновник написав у своєму фейсбуці 10 червня.
Він зазначив, що починаючи з листопада минулого року, команда Агентства почала стикатися з «постійною протидією, спротивом та створенням штучних перешкод» та виклав три пункти, через які вирішив залишити посаду.
Зокрема, відомству повністю скасували бюджет на проєкти з відновлення та утримання доріг, що, за словами Найєма, неминуче позначиться на стані доріг оборонного значення і, як наслідок, на всій військовій логістиці.
«Нас почали «кошмарити» бюрократією, коли документи на оплату захисних споруд, фортифікацій або відновлення погоджувалися в уряді місяцями, поверталися по шість-вісім разів з безглуздими зауваженнями, затримувалися по декілька місяців, а деякі не погоджені й досі», – йдеться в дописі.
Крім того, зауважив Найєм, Агентству обрізали заробітну плату – левовій частині працівників було зрізано до 68% зарплати, внаслідок цього з початку року втрачено 25% колективу.
«Вважаю, що це було зроблено умисно, щоб в Агентстві, яке певною мірою стало взірцем побудови процесів з «0», просто не залишилося фахових і вмотивованих людей, а саме Агентство визнали неефективним та непотрібним», – запевнив чиновник.
Найєм зазначив, що виконуватиме свої обов’язки до прийняття рішення урядом про його звільнення і передасть справи наступникам.
У Кабінеті міністрів України наразі не коментували ситуацію.
Напередодні Найєм повідомив виданню Bloomberg, що прем’єр-міністр Денис Шмигаль не погодив його відрядження до Берліна на міжнародну конференцію з відновлення, яка проходитиме 11-12 червня і «особисто відхилив його прохання про відрядження без пояснення причин».
З серпня 2021 року Найєм працював у команді звільненого раніше віцепремʼєра – міністра з відновлення Олександра Кубракова.
У січні 2023 року Кабінет міністрів створив на базі Державного агентства інфраструктурних проєктів та Державного агентства автомобільних доріг нову структуру –Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України. Наприкінці січня минулого року Найєма призначили головою новоствореного Агентства відновлення.
Війська РФ обстріляли Херсон, поранена 102-річна жінка – влада
У Херсоні внаслідок обстрілів сил РФ отримала поранення 102-річна жінка, розповів голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін, який оприлюднив відео про наслідки атаки.
«На відео – місце нещодавнього російського обстрілу Дніпровського району Херсона. Ворожий удар прийшовся по житловому будинку», – написав Прокудін.
Місцевий чиновник уточнив, що зараз поранена жінка перебуває у лікарні з вибуховою травмою, уламковими пораненнями тулуба й кінцівок.
«Стануть законною ціллю»: у Росії висловили готовність атакувати F-16 за межами України – медіа
F-16 та аеродроми їх базування за межами України стануть законною ціллю для російських військових, якщо братимуть участь у бойових вильотах, заявив голова оборонного комітету Держдуми РФ Андрій Картаполов в коментарі російському державному інформаційному агентству «РІА Новости».
Раніше в інтерв’ю Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) начальник авіації командування Повітряних сил ЗСУ Сергій Голубцов розповів, що частина винищувачів F-16, які Збройні сили України отримають в межах оборонної допомоги від партнерів, буде зберігатися на іноземних авіабазах з метою захисту літаків від потенційних російських ударів.
Також представники Данії та Нідерландів заявили, що їхні країни не проти застосування для ударів по військових цілях у Росії винищувачів F-16, які вони передадуть Україні.
Прикордонники кажуть про «зменшення активності» російських ДРГ на Сумщині
На Сумському напрямку останнім часом зменшилась кількість спроб заходу російських диверсійно-розвідувальних груп, повідомив в ефірі телемарафону речник Держприкордонслужби Андрій Демченко.
«За останній період ми бачимо певне зниження активності обстрілів на Сумщині, якщо порівняти, наприклад, з весною. Водночас на Сумському напрямку знизилася кількість спроб заходу ворожих ДРГ на територію України та кількість боєзіткнень із ними. Раніше по кілька разів на тиждень могли бути спроби заходу ДРГ, їх викриття і, власне, боєзіткнення, щоб вибити такі групи з території України. За останній час спроб заходу ворожих ДРГ не було», – сказав він.
Демченко підкреслив, що «ситуація на цьому напрямку залишається повністю контрольованою, і просування ворога не фіксується».
Генштаб ЗСУ заявив про удар по російських С-300 і С-400 в окупованому Криму
Українські військові в ніч на 10 червня завдали успішних ударів по трьох зенітно-ракетних комплексах Росії в окупованому Криму, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України.
«Сьогодні вночі Сили оборони України завдали успішних ударів по одному зенітному ракетному дивізіону С-400 окупантів в районі Джанкоя, а також двох ворожих зенітних ракетних дивізіонах С-300 біля Чорноморського та Євпаторії. Жодна з наших випущених ракет не була перехоплена «високоефективною» протиповітряною обороною противника», – заявили у Генштабі.
За даними українського командування, у вказаних районах після ударів українських ракетників «зафіксовано негайне припинення роботи радарів комплексів С-300/С-400».
ОВА: вранці війська РФ завдали авіаудару по Харківщині, є загиблий та поранені
Зранку 10 червня російська армія завдала удару керованою авіабомбою по Дергачівській громаді на Харківщині, повідомив керівник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Відомо про одного загиблого цивільного чоловіка, ще двоє людей зазнали поранень», – йдеться у дописі.
За даними Генерального штабу України, протягом минулого тижня війська РФ здійснили 21 тисячу обстрілів та 431 авіаудар по території України.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область. На тлі російського наступу на півночі Харківщини президент України Володимир Зеленський заявив, що для захисту Харкова від російських атак потрібні кілька додаткових систем протиповітряної оборони Patriot.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.