Британська рок-зірка Род Cтюарт 17 червня захистив свою позицію щодо підтримки України, повідомляє британська інформаційна агенція PA.
«Я підтримував український народ протягом усієї цієї війни. Починаючи з того, що допомагав доставляти продукти в країну, і закінчуючи орендою будинку у Великій Британії для української сім’ї, а також найманням двох українців у склад свого гастрольного гурту. Так, я підтримую Зеленського і народ України, і я буду продовжувати це робити. Путін має бути зупинений», – сказав легендарний співак.
79-річний музикант озвучив свої думки після того, як 14 червня на концерті в німецькому Лейпцигу частина публіки вигуками, криком та свистом відреагувала на появу на екрані зображення прапора України та президента Володимира Зеленського.
Майже вся Східна Німеччина, включно із землею Саксонія, до якої входить Лейпциг, на останніх виборах підтримала праворадикальну політичну партію «Альтернатива для Німеччини». У Саксонії також фіксувалися випадки насильства та нападів неонацистів на мігрантів.
«Агентство з відновлення України потребує політичного захисту» – Фонд Маршалла
Ремонт, відновлення та розвиток енергетичної інфраструктури – пріоритетні угоди, які приватні компанії, зокрема малі й середні підприємства, територіальні громади й українські державні підприємства зараз підписуватимуть з ЄС, державами-членами та європейськими фінансовими установами.
Загалом, як оголосила голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн на берлінській Міжнародній конференції, йдеться про підписання нових гарантійних і грантових угод на суму 1,4 мільярда євро для підтримки відновлення та відбудови України.
Новий механізм підтримки України на 2024–2027 роки дозволить ЄС надавати Україні гнучку підтримку на суму до 50 мільярдів євро. А США нещодавно затвердили 61 мільярд доларів допомоги Україні.
Однак на Заході багато хто вважає, що «корупція в Україні – гірша, ніж насправді. Українська служба Голосу Америки зібрала коментарі експертів.
Генштаб ЗСУ про Часів Яр: сили РФ намагаються просунутися до мікрорайону Новий, там триває бій
Від початку доби по всій лінії фронту вже відбулися 33 бойові зіткнення, «найгарячіше» на Сіверському напрямку – тут уже відбулося дев’ять боєзіткнень, зокрема, українські військові успішно відбили вісім спроб сил РФ просунутися поблизу Верхньокам’янського, Виїмки та Роздолівки, ще один бій біля Виїмки триває. Про це повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, на Харківському напрямку зараз тривають дві російські атаки біля Вовчанська – ситуація контрольована, на Куп’янському – відбуваються чотири бойові зіткнення, зокрема поблизу Степової Новоселівки, Піщаного та Берестового.
У Генштабі інформують, що на Лиманському напрямку дві атаки противника поблизу населених пунктів Макіївка та Терни були безуспішними, ще два бої продовжуються в районі Греківки, на Краматорському напрямку противник не припиняє спроб просунутися до мікрорайону Новий міста Часів Яр, де зараз відбувається бій.
«Напружена ситуація на Покровському напрямку, де російський агресор намагається вклинитися в нашу оборону Новоолександрівки, Євгенівки та Новоселівки Першої. Із семи бойових зіткнень цього дня чотири відбито українськими захисниками, три – ще тривають. Ситуація під контролем Сил оборони України», – йдеться у повідомленні.
Раніше головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що основні зусилля противник продовжує зосереджувати на Покровському напрямку, де сконцентрована більшість його ударних бригад і полків. За його словами, на Куп’янському, Покровському, Курахівському, Времівському оперативних напрямках проводять активні наступальні дії різної інтенсивності.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) 9 червня зазначали, що наявних російських резервів чисельністю 60 000 осіб, ймовірно, «буде недостатньо для підтримки одночасних широкомасштабних наступальних зусиль на кількох напрямках».
«Укренерго»: графіки відключень світла сьогодні почнуть діяти пізніше
Компанія «Укренерго» зменшила тривалість обмежень електропостачання в усіх областях.
Як повідомляє у телеграмі пресслужба компанії, графіки погодинних відключень скасовані з 10:00 до 15:00, але з 15:00 до 24:00 споживання буде обмежуватись за встановленими обленерго графіками.
Причина – більш активна робота СЕС, додають в «Укренерго».
Раніше стабілізаційні відключення на 18 червня прогнозували на всю добу.
Українські енергетичні обʼєкти упродовж останніх місяців регулярно зазнавали ударів російських ракет і дронів. За даними «Укренерго», вимушені відключення електроенергії – наслідок шести комбінованих цілеспрямованих атак РФ на українську енергосистему. Електроенергії значно не вистачає для покриття потреб всіх споживачів.
Раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що внаслідок масованих ракетних атак РФ у березні знищено 80% теплової генерації. У Міненерго повідомляли, що через масштабні обстріли енергетичної інфраструктури після 22 березня 2024 року Україна втратила близько 9 ГВт потужностей. Зокрема, дуже постраждали теплові електростанції державної компанії «Центренерго» і гідроелектростанції «Укргідроенерго».
Минулої доби внаслідок російської агресії у чотирьох областях України загинули троє людей, ще 24 поранені, повідомила місцева влада.
Через російські атаки на Донеччині загинула людина, ще одна поранена в Бахмутському районі, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Бахмутський район. У Часовоярській громаді поранено людину, пошкоджено 9 приватних будинків і 2 багатоповерхівки. У Торецькій громаді пошкоджено крамницю у Залізному і 14 приватних будинків: 7 у Нью-Йорку і 7 у Північному. У Серебрянці Сіверської громади пошкоджено будинок. У Званівці загинула людина і зруйновано будинок», – написав він у телеграмі.
За його даними, через російські обстріли у Богоявленці Волноваського району пошкоджені два підприємства, у Краматорському районі пошкоджені три об’єкти в Зорі і ще три об’єкти в Катеринівці.
На Харківщині через російський обстріл села Борівська Андріївка постраждала жінка, повідомив голова ОВА Олег Синєгубов.
Минулої доби російські війська обстріляли 17 населених пунктів Херсонщини, зокрема пошкодивши дві багатоповерхівки та шість приватних будинків. За даними місцевої влади, через російську агресію минулої доби загинули дві людини.
Також через вчорашній російський удар по Полтавській громаді, за даними місцевої влади,за медичною допомогою звернулися 22 людини, з них троє дітей. Госпіталізували девʼятьох людей, серед них дві дитини. Пошкоджені 16 будівель, 9 із них житлові багатоквартирні будинки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Зокрема, українські енергетичні обʼєкти упродовж останніх місяців регулярно зазнавали ударів російських ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Ставлення поляків до українців погіршилося – дані дослідження
У Польщі зростає кількість людей, які негативно ставляться до біженців із України. Про це пише видання Rzeczpospolitа, спираючись на останнє дослідження «Громадське сприйняття біженців з України, мігрантів і дій польської та української держави», проведеним під керівництвом доктора Роберта Станішевського з Варшавського університету та Економіко-гуманітарної академії у Варшаві.
Дослідження показало, що зменшення прихильності до українців поширилося на всі сфери життя, навіть на надання притулку в Польщі. Також прихильність поляків знизилася і до мігрантів.
На думку дослідника, число тих, хто негативно ставиться до українських військових біженців, зростає через, як зазначили респонденти, «претензійну позицію», зокрема, йдеться про бажання українців мати такі ж права, що і поляки, у сфері соціальних виплат тощо.
«Що нас справді здивувало в цьому опитуванні, то це значне падіння з усіх питань, окрім шкільного навчання для українських дітей, яке залишається стабільно високим. Можливість ходити до школи підтримують 82% респондентів», – сказав Роберт Станішевський виданню.
Водночас на запитання «За якою основною навчальною програмою повинні навчатися діти біженців з України, яких приймають до польських шкіл?» половина респондентів відповіла, що за польською, а 40% висловилися за нову програму, яка буде узгодженою між Польщею та Україною.
Згідно з новим дослідженням, також зменшилася група людей, які переконані у необхідності допомоги Україні.
Лише 31% опитаних Станішевським вважають, що Польща повинна обов’язково допомогти Україні (у січні 2023 року так вважали 62% поляків). Що «скоріше повинна допомагати», вважає 43% респондентів. Проти допомоги виступає 19%.
72% опитаних вважають, що, попри українську війну з Росією, Польща має в першу чергу дбати про власні інтереси, передусім, це стосується експорту продовольства. Протилежну думку висловило 15% респондентів.
Зараз лише 17% поляків згодні прийняти біженців з України з можливістю поселення (понад рік тому так вважали 37%). 61% хочуть, щоб вони повернулися до своєї країни після війни, пише Rzeczpospolitа.
«Мирні умови» Путіна: чого чекати українцям в окупації
Чому президент Росії Володимир Путін заявив, що начебто готовий до припинення вогню і початку переговорів? Як в Україні і за кордоном оцінюють умови, які висунув російський президент? Що означають заяви Путіна для жителів окупованих територій, чи зміниться політика Кремля щодо захоплених регіонів України, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Путін назвав умови, за яких він начебто готовий припинити вогонь і почати мирні переговори. Ці заяви пролунали напередодні українського Саміту миру, який відбувся у Швейцарії 15 і 16 червня.
- Умови, які озвучив Путін, стосувалися «відведення українських військ з територій Херсонської, Запорізької, Донецької і Луганської областей», а також «відмови України від вступу до НАТО і оголошення нейтрального, позаблокового і без’ядерного статусу».
- Умовами ймовірного мирного договору Путін назвав міжнародне визнання окупації Криму та територій чотирьох областей України. Також у процесі мирного врегулювання, на думку президента Росії, країни Заходу мають скасувати всі санкції, що запровадили проти Москви.
- На це вже відреагували і українська влада, і західні політики, а також експерти та аналітики. Зокрема Американський Інститут вивчення війни, аналізуючи заяви Путіна, зазначив, що Кремль не зацікавлений у добросовісних переговорах з Україною і лише вдає таку зацікавленість, щоб переконати Захід завчасно піти на поступки, які порушують суверенітет України.
Путін подякував КНДР за «тверду підтримку» війни РФ проти України
Перед дводенним візитом російського лідера Володимира Путіна до Пхеньяна в північнокорейській газеті «Нодон сінмун» опублікована стаття за підписом президента РФ «Росія та КНДР: традиції дружби та співпраці через роки».
У статті, розміщеній на сайті Кремля, Путін пише, що «відносини дружби та добросусідства між Росією та КНДР, засновані на принципах рівності, взаємної поваги та довіри, налічують понад сім десятків років і багаті на славні історичні традиції».
Президент РФ нагадав, що саме Радянський Союз першим у світі визнав КНДР, встановивши з нею дипломатичні відносини, і потім «допомагав корейським друзям будувати національну економіку, налагоджувати систему охорони здоров’я, розвивати науку та освіту, готувати професійні адміністративні та технічні кадри».
РФ та Північна Корея, йдеться у статті, і сьогодні продовжують активно розвивати «багатопланове партнерство».
«Ми високо цінуємо тверду підтримку КНДР у проведенні російської спеціальної військової операції (СВО) в Україні, солідарність із нами з ключових міжнародних питань, готовність відстоювати спільні пріоритети та погляди на майданчику Організації Об'єднаних Націй», – написав Путін.
«Усі спроби стримати, ізолювати Росію провалилися», вкотре наголошує російський лідер, зазначаючи, що «наші корейські друзі – попри багаторічний економічний тиск, провокації, шантаж та військові загрози з боку США – так само ефективно обстоюють свої інтереси».
Володимир Путін відвідає КНДР із візитом 18–19 червня. До Північної Кореї, як підкреслюють російські державні ЗМІ, Путін їде з візитом у відповідь, його запросив Кім Чен Ин, який відвідував Росію у вересні 2023 року.
Північна Корея, як неодноразово повідомляли західні джерела, постачає Росії зброю та боєприпаси для вторгнення в Україну.
«Це суперечить Статуту ООН і здоровому глузду» – Держдеп США про пропозицію Путіна щодо миру
Державний департамент США назвав пропозицію російського президента Володимира Путіна назвали «черговою максималістською заявою, в якій закликав Україну віддати ще більше своєї суверенної території, ніж та, що зараз окупована Росією».
«Президент Путін вимагав від України погодитися на роззброєння, щоб зробити її вразливою до майбутньої агресії з боку Росії. Жодна відповідальна країна не може сказати, що це є розумною основою для миру. Це суперечить Статуту ООН. Це суперечить елементарній моралі. Це суперечить елементарному здоровому глузду», – сказав речник Держдепу Метью Міллер.
У Державному департаменті США вважають, що Росія не готова до будь-яких серйозних, добросовісних дискусій.
«Дії Росії роблять це особливо очевидним, оскільки вона продовжує свої бомбардування критично важливої інфраструктури України, погрожує кораблям у Чорному морі і примусово переселяє десятки тисяч українських дітей», – додав він.
14 червня, за день до початку в Швейцарії українського саміту миру, російський президент Володимир Путін заявив, що Москва припинить вогонь і буде готова розпочати мирні переговори, коли Україна повністю виведе війська з Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей і заявить про відмову вступити до НАТО. Також, за його словами, Захід має скасувати санкції проти Москви.
У МЗС України заявили, що «всі озвучені Путіним ультиматуми вже багато разів лунали з Москви і спрямовані на те, щоби ввести в оману міжнародну спільноту».
На Саміті миру заяву Путіна, схоже, не сприйняли серйозно. Зокрема президента Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Росія може приєднатися до до мирного процесу лише тоді, коли продемонструє готовність до миру на основі Статуту ООН. Вона також зауважила, що
жодна країна не прийняла б «таких жахливих умов, тому життєво необхідно, щоб Україна могла протистояти цій агресії».
Столтенберґ уточнив свою заяву щодо ядерної зброї: йдеться про модернізацію
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ уточнив свою попередню заяву щодо ядерної зброї, зазначивши, що йдеться лише про модернізацію, а не про збільшення її кількості.
«Немає планів щодо збільшення кількості озброєння. Те, що ми робимо, полягає в тому, що ми замінюємо застарілі літаки новими сучасними літаками п’ятого покоління, і США модернізують озброєння. Це модернізація засобів ядерного стримування, яке є вже багато років. Нічого нового немає, це те, про що ми вже давно говорили», – сказав Столтенберґ у понеділок у Вашингтоні після зустрічі з президентом США Джо Байденом.
Напередодні Єнс Столтенберґ заявив, що в альянсі обговорюють можливість вилучення частини ядерних ракет зі сховищ і перевести їх у режим готовності через зростання загроз з боку Росії та Китаю. На його думку, альянс має надіслати «прямий сигнал» своїм супротивникам за допомогою ядерного арсеналу.
У Кремлі цю заяву назвали «черговим нагнітанням напруженості».
Президент Росії Володимир Путін, виступаючи на Петербурзькому економічному форумі та коментуючи війну в Україні, нагадав, що в російській ядерній доктрині йдеться, що застосування ядерної зброї можливе в разі загрози суверенітету та територіальній цілісності країни. На його думку, такий момент ще «не настав». При цьому він допустив внесення змін до цієї доктрини. За кілька днів заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков заявив, що Росія може змінити базові документи у сфері ядерного стримування через «неприйнятні та ескалаційні» дії Заходу.
Повітряні сили: вночі вдалося збити всі 10 дронів, запущених із Росії
У ніч на 18 червня російські військові атакували Україну 10 ударними безпілотниками типу Shahed-131/136 із району Приморсько-Ахтарська, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«У результаті бойової роботи розрахунками мобільних вогневих груп Сил оборони України та зенітними ракетними підрозділами Повітряних сил усі «шахеди» збито у Запорізькій та Дніпропетровській областях», – ідеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Генштаб ЗСУ: Росія втратила за добу ще 1230 військових і 32 артсистеми
Російська армія втратила близько 528 620 людей особового складу за час повномасштабної війни в Україні, повідомив Генеральний штаб Збройних сил 18 червня.
За даними штабу, протягом попередньої доби втрати російської армії сягнули близько 1230 військових. Командування не уточнює, чи йдеться лише про вбитих, чи також і поранених.
Також, за даними Генштабу, армія РФ втратила:
- 7 974 танків (+16 за минулу добу)
- 15 307 бойових броньованих машин (+20)
- 13 959 артилерійських систем (+32)
- 1 104 реактивні системи залпового вогню
- 853 засобів протиповітряної оборони
- 359 літаків
- 326 гелікоптерів
- 11 187 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+20)
- 2 297 крилатих ракет (+1)
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 19 031 автомобілі і автоцистерни (+40)
- 2 344 одиниці спеціальної техніки (+7)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
За даними розвідки Британії, станом на початок травня загальна кількість втрат Росії від лютого 2022 року становила понад 465 000 осіб.
Американський Інститут вивчення війни у квітні в одному зі своїх звітів зауважив, що армія Росії нарощує війська в обсягах, співмірних із її втратами в Україні останніми місяцями.
На Полтавщині повернули електропостачання, яке зникало через обстріл РФ – влада
На Полтавщині відновили електропостачання всім споживачам, яке зникало після російського удару вдень 17 червня, повідомив голова обласної військової адміністрації Філіп Пронін.
Раніше він зазначав, що через російський удар у Полтавському районі виникло пошкодження електроліній і були знеструмлені 53 тисячі побутових і 2,4 тисячі юридичних споживачів.
Тим часом, у Полтаві через обстріл Росії 17 червня постраждали 22 людини, зокрема троє дітей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Зокрема, українські енергетичні обʼєкти упродовж останніх місяців регулярно зазнавали ударів російських ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Генштаб: зі 119 зіткнень на фронті 42 було на Покровському напрямку
Станом на 22:00 17 червня на фронті відбулося 119 бойових зіткнень, з них – 42 – на Покровському напрямку, повідомив Генштаб Збройних сил України.
«Найгарячіша обстановка залишається на Покровському напрямку. Ворог не полишає спроб відшукати слабкі місця в нашій обороні, безперервними штурмовими діями намагається вклинитися в бойові порядки українських підрозділів. Сьогодні здійснив 42 атаки, 32 з яких відбито. Тривають бої в районах Новоолександрівки, Євгенівки, Новоселівки Першої, Яснобродівки і Сокола», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу, бої також тривають у чотирьох локаціях на Харківському напрямку, біля Піщаного, Берестового і Степової Новоселівки на Куп’янському напрямку, біля Греківки, Тернів і в Серебрянському лісі на Лиманському напрямку, у районах Григорівки і Часового Яру на Краматорському напрямку, а також чотири атаки продовжуються на Курахівському напрямку.
«Протягом доби російські загарбники завдали по території України два ракетних із застосуванням двох ракет і 32 авіаційних удари із застосуванням 39 КАБів, задіяли 475 дронів-камікадзе. Також ворог здійснив майже 2600 обстрілів по позиціях наших військ і населених пунктах із ствольної і реактивної артилерії, мінометів, стрілецької зброї й озброєння бойових машин», – йдеться в повідомленні.
Раніше головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що основні зусилля противник продовжує зосереджувати на Покровському напрямку, де сконцентрована більшість його ударних бригад і полків.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) 9 червня зазначали, що наявних російських резервів чисельністю 60 000 осіб, ймовірно, «буде недостатньо для підтримки одночасних широкомасштабних наступальних зусиль на кількох напрямках».
У Слідкомі Росії визнали, що українські військові збили російський літак-розвідник у лютому
У Росії визнали, що Збройні сили України 23 лютого цього року збили російський літак далекого радіолокаційного стеження й управління А-50У. Це випливає із повідомлень Слідчого комітету РФ і московських судів загальної юрисдикції про заочний арешт українського полковника, командира 138-ї зенітної ракетної бригади ЗСУ у справі про «теракт».
За версією російського слідства, полковник віддав наказ про збиття російського літака.
23 лютого цього року в Повітряних силах Збройних сил України повідомили про збиття російського літака далекого радіолокаційного виявлення А-50У. В Міноборони РФ тоді цю інформацію не коментували.
Це була третя втрата російського А-50. Раніше аналогічний літак вивели з ладу білоруські партизани на авіабазі Мачулищі в лютому 2023 року, а 14 січня 2024 року Повітряні сили ЗСУ збили літаки А-50 і Іл-22.
А-50 – російський літак далекого радіолокаційного виявлення й управління, завдяки якому сили РФ керують атаками своєї ударної авіації і виявляють у небі українські літаки. Його вартість, за даними ЗМІ, перевищує 300 мільйонів доларів.
Міноборони: понад 210 тисяч жінок оновили дані через «Резерв+»
Понад 1,5 мільйона громадян України оновили свої дані через мобільний застосунок «Резерв+», згідно з новими нормами мобілізації в Україні, які набули чинності з 18 травня, повідомила заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко.
«Водночас через ЦНАП – понад 233 000 унікальних оновлень, а через ТЦК та СП – 208 000», – цитує Черногоренко пресслужба Міноборони.
Також, за даними відомства, вже понад 210 тисяч військовозобов’язаних жінок оновили дані через «Резерв+».
Черногоренко у фейсбуці зазначила, що понад 22 тисячі громадян оновили свої дані за кордоном. «Окрім України, найчастіше оновлюють дані у Польщі, Німеччині, Чехії, Канаді і Сполучених Штатах Америки», – додала вона.
У травні в Міноборони заявили, що поки не планують розсилати повістки через мобільний застосунок «Резерв+».
18 травня набув чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники та резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані – номер мобільного телефону, фактична адреса проживання та email (за наявності). Це потрібно зробити до 16 липня.
Число постраждалих через удар РФ у Полтаві зросло до 22 – ОВА
Кількість постраждалих внаслідок російського удару в Полтаві зросла до 22, повідомив голова обласної військової адміністрації Філіп Пронін.
«Наразі відомо, що за медичною допомогою звернулися 22 людини. Із них — троє дітей, одну дитину госпіталізували. Також на стаціонарному лікуванні перебувають вісім дорослих», – написав він у телеграмі.
Раніше в Офісі генпрокурора повідомляли про 16 постраждалих.
За даними прокуратури, попередньо, російські війська вдарили по цивільній інфраструктурі міста крилатою ракетою Х-59, пошкоджено кілька багатоповерхових будинків, приміщення дитячого садка, електролінії і гаражі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Зокрема, українські енергетичні обʼєкти упродовж останніх місяців регулярно зазнавали ударів російських ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Число постраждалих через удар РФ у Полтаві зросло до 22 – ОВА
Кількість постраждалих внаслідок російського удару в Полтаві зросла до 22, повідомив голова обласної військової адміністрації Філіп Пронін.
«Наразі відомо, що за медичною допомогою звернулися 22 людини. Із них — троє дітей, одну дитину госпіталізували. Також на стаціонарному лікуванні перебувають вісім дорослих», – написав він у телеграмі.
Раніше в Офісі генпрокурора повідомляли про 16 постраждалих.
За даними прокуратури, попередньо, російські війська вдарили по цивільній інфраструктурі міста крилатою ракетою Х-59, пошкоджено кілька багатоповерхових будинків, приміщення дитячого садка, електролінії і гаражі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Зокрема, українські енергетичні обʼєкти упродовж останніх місяців регулярно зазнавали ударів російських ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Столтенберґ: для Китаю мають бути наслідки за підтримку Росії
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ 17 червня заявив, що Китай надає Росії технології, які продовжують її повномасштабне вторгнення в Україну, і наголосив, що для Пекіна мають бути наслідки через це.
«Пекін не може мати і те, й інше. У якийсь момент – якщо Китай не змінить курс – союзники мають змусити його заплатити. Мають бути наслідки», – сказав Столтенберґ у Центрі Вільсона у Вашингтоні.
Столтенберґ сказав, що за останні два роки 90 відсотків російської мікроелектроніки походить з Китаю, і що Китай працює над покращенням можливостей російських супутників.
«Загрози – не регіональні, – сказав Столтенберг. – Китай розпалює найбільший збройний конфлікт у Європі з часів Другої світової війни, і в той же час він хоче підтримувати добрі відносини із Заходом».
70% респондентів КМІС вважають, що Зеленський має залишатися президентом на час воєнного стану
Більшість українців вважають, що президентський термін Володимира Зеленського має тривати до кінця воєнного стану – про це йдеться в результатах опитування Київського міжнародного інституту соціології, оприлюднених 17 червня.
Одним із тверджень, запропонованих респондентам, було: «Зеленський має бути Президентом до кінця воєнного стану».
«70% респондентів погодилися з тим, що В. Зеленський має лишатися Президентом до кінця воєнного стану (не згодні з цим – 22%). Залежно від регіону проживання з цим згодні 65-74% респондентів, тобто переважна більшість українців не піддають сумніву легітимність Президента», – йдеться в пресрелізі.
Згідно з дослідженням, із цим твердженням погодилися 73% жителів заходу України, 74% жителів півдня, 70% респондентів із центральної частини та 65% – жителів сходу.
Читайте також: Спікер ВР назвав «безглуздими» заяви Путіна щодо «нелегітимності» Зеленського
Також соціологи відзначають зниження схвалення діяльності Зеленського на посаді президента, але воно все ще на високому рівні: 56% учасників опитування схвалюють скоріше або повністю, 37% – ставляться до його роботи повністю або переважно негативно.
«Крім цього, респондентів просили відповісти, яке з восьми слів / словосполучень краще описує ставлення до Президента. Хоча дійсно є тенденція до зниження частки тих, хто ставиться до Президента із захопленням (з 33% у липні 2022 року до 8% зараз), але загалом більшість українців (69%) мають нейтрально-позитивне ставлення (із більш вираженою нейтральністю, стриманістю)», – пишуть автори дослідження.
Також опитування стосувалося ставлення українців до закону про мобілізацію. КМІС не відзначає вираженого ставлення до закону, що, «вочевидь, є наслідком розуміння, що країна потребує вдосконалення процедур рекрутингу, власних страхів та стурбованостей, а також того, що сам Закон охоплює різні сфери».
Так, респондентів просили висловити згоду чи незгоду з твердженням «Я підтримую новий закон про мобілізацію».
Читайте також: КМІС: 50% респондентів вважають, що Зеленський не виконав всі або більшість передвиборчих обіцянок
Зокрема, 34% респондентів скоріше або повністю погодилися з тезою про підтримку закону, водночас 20% скоріше не погодилися, а 32% зовсім не погодилися. Ще 14% не відповіли на запитання.
«Варто підкреслити, що незгода з твердженням не є тотожною тому, що люди виступають проти (і тим більше не є свідченням ставлення до потреби самої мобілізації чи потреби давати відсіч ворогу). Безумовно, частина з тих, хто не згоден, є саме противниками. Водночас ще частина може не погоджуватися лише з окремими складовими Закону або мати стримане, нейтральне ставлення», – уточнює Інститут.
Опитування, додані до регулярного Омнібусу КМІС, провели з 26 травня до 1 червня із залученням 2 011 жителів вільних територій України.
Формально президентський термін Зеленського минув цього року. Його інавгурація відбулася 20 травня 2019 року, а за Конституцією України термін повноважень президента чітко обмежений пʼятьма роками. Водночас 108 стаття Конституції вказує, що президент має виконувати свої обовʼязки до обрання нового глави держави. До початку повномасштабної війни планувалося, що наступні вибори відбудуться 31 березня 2024 року, але зараз вони відкладені через воєнний стан (він діятиме щонайменше до 11 серпня).