Війська РФ вночі обстрілювали Херсон, поранена людина – ОВА
Російські війська всю ніч обстрілювали житлові квартали Херсона, поранена людина, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
За його словами, внаслідок російської атаки у власній оселі постраждала 44-річна жінка – її з легкими травмами доставили до лікарні, де діагностували уламкове поранення живота.
«Всю ніч російські окупаційні війська крили вогнем житлові квартали Херсона. Били по домівках людей. Подекуди на місцях ударів виникли пожежі, які оперативно ліквідували вогнеборці. Також «прилетіло» по одній з лікарень, внаслідок чого пошкоджено гараж, дві автівки «швидкої» та вікна в одному з медичних корпусів», – написав він у телеграмі.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Генштаб ЗСУ: на Покровському напрямку було 13 спроб сил РФ прорвати українські оборонні рубежі
Від початку доби на фронті вже відбулося 42 бойових зіткнення, на Покровському напрямку противник здійснив 13 спроб прорвати українські оборонні рубежі біля Новоолександрівки, Калинового, Сокола та Новоселівки Першої. Про це повідомляє Генштаб ЗСУ.
На цьому напрямку Сили оборони відбили вісім російських атак, ще п’ять – тривають.
За даними штабу, на Харківському напрямку штурмова дія сил РФ поблизу населеного пункту Липці успіху не мала, триває бій в районі Вовчанська, на Куп’янському напрямку тривають чотири бойових зіткнення неподалік Піщаного, Степової Новоселівки та Кругляківки, на Курахівському напрямку була безуспішна атака біля Парасковіївки. але напруженою залишається обстановка біля Красногорівки, де зараз тривають три боєзіткнення.
На Лиманському напрямку російські загарбники п’ять разів атакували позиції Сил оборони поблизу Греківки, Невського та Тернів, продовжуються сім боєзіткнень в районах Калинівки, Нового та Іванівського на Краматорському напрямку, також триває бій біля Урожайного на Времівському напрямку, додають у Генштабі.
Раніше головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що основні зусилля противник продовжує зосереджувати на Покровському напрямку, де сконцентрована більшість його ударних бригад і полків. За його словами, на Куп’янському, Покровському, Курахівському, Времівському оперативних напрямках проводять активні наступальні дії різної інтенсивності.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) 9 червня зазначали, що наявних російських резервів чисельністю 60 000 осіб, ймовірно, «буде недостатньо для підтримки одночасних широкомасштабних наступальних зусиль на кількох напрямках».
Сили РФ вночі атакували енергетичний об’єкт у центрі України, є пошкодження – Міненерго
Російські війська вночі атакували енергетичний об’єкт у центральному регіоні України, є пошкоджене обладнання, повідомляє пресслужба Міністерства енергетики.
У відомстві також повідомляють, що у Львівській області внаслідок нічного російського удару пошкоджено повітряні лінії та електричне обладнання – знеструмлені 285 точок обліку. Тривають відновлювальні роботи.
Читайте також: Будівля НДІ ветеринарних добавок і кормових препаратів зазнала руйнувань у Львові внаслідок атаки РФ – Козицький
У ніч на 19 червня російські військові атакували Україну 21 ударним БпЛА типу Shahed-131/136. Якповідомили Повітряні сили ЗСУ, українські військові збили 19 дронів у Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Хмельницькій та Львівській областях.
Українські енергетичні обʼєкти упродовж останніх місяців регулярно зазнавали ударів російських ракет і дронів. Внаслідок цих атак в Україні застосовують графіки відключень, оскільки електроенергії не вистачає для покриття потреб всіх споживачів.
На початку квітня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що внаслідок масованих ракетних атак РФ у березні знищено 80% теплової генерації. У Міненерго повідомляли, що через масштабні обстріли енергетичної інфраструктури після 22 березня 2024 року Україна втратила близько 9 ГВт потужностей. Зокрема, дуже постраждали теплові електростанції державної компанії «Центренерго» і гідроелектростанції «Укргідроенерго».
Армія РФ стягує підкріплення до Борової на Харківщині – Третя штурмова бригада
Російські війська мають незначні тактичні успіхи в районі населеного пункту Борова в Ізюмському районі на Харківщині, де є переваги у рельєфі, розповів 19 червня в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») Родіон Кудряшов, заступник командира Третьої Окремої штурмової бригади.
«Тут не питання відстані, а питання в кількості противника, який намагається проломити лінію оборони, вийти безпосередньо на логістичний вузол. Борова зараз є основним напрямком зосередження зусиль. І напрямок головного удару є зараз насамперед у смузі Третьої окремої штурмової бригади. Противник уже більш ніж місяць продовжує скупчувати війська, і ці війська посилати в бій безпосередньо в цьому районі. Тому задіюємо всі наявні сили та засоби для того, щоб відповідати, тримати оборону. Сьогодні ворог не має жодних успіхів, про оперативні ми навіть не говоримо. Це тактичні успіхи, але навіть за ці тактичні успіхи ворог, повірте мені, платить дуже велику ціну», – заявив заступник командира.
Військовий зазначив, що населений пункт Борова є вигідною позицією, тому армія РФ намагається його захопити. Він додав, що особливості рельєфу та логістичне сполучення в районі цього населеного пункту є «цікавими» для армії РФ.
«Звісно є переваги (в районі Борової – ред.) з погляду рельєфу. Тобто цікаво противнику вийти саме на цей відрізок. Також є цікавості в плані того, що противник хоче вибудувати свою оборону, у тому числі і по водяній гладі. І для цього є один з таких найголовніших вузлів – це Борова. Але і ніхто не відкидає, скажемо так, мотиви противника, який за будь-яку ціну хоче похизуватися в своїх медіа квадратними кілометрами захоплення нашої країни. Тому тут є дві складові: як показати медіарезультат, так і фактично виграти певні логістичні сполучення», – розповів Родіон Кудряшов.
Борова – селище міського типу в Ізюмському районі Харківщини. Воно розташоване на березі річки Оскіл, на східному фланзі оборони Харківської області – на південь від Куп’янська.
Данія оголосила про черговий пакет військової допомоги Україні
Данія оголосила про черговий пакет військової допомоги Україні, який, серед іншого, передбачає підтримку української оборонної промисловості.
Як повідомляється на сайті Міноборони Данії, 19 пакет одночасно підтримає нагальні потреби України та сприятиме довгостроковій розбудові здатності України до самооборони.
Він передбачає укладення низки різноманітних угод із союзниками щодо закупівель і передач із боку союзної оборонної промисловості. Серед іншого, більше обладнання для підтримки літаків F-16, переданих Данією.
Міністр оборони Данії Трольс Лунд Поульсен заявив, що за допомогою останнього пакета допомоги Копенгаген забезпечує «максимально можливу підтримку потреб України на полі бою тут і зараз».
«Але ми також маємо зобов’язання щодо гарантування безпеки підтримати Україну протягом наступних 10 років. Саме тому ми створили данську модель підтримки через українську оборонну промисловість, що допоможе нарощувати українське виробництво військової техніки в короткостроковій і довгостроковій перспективі», – зазначив Поульсен.
Як додав міністр закордонних справ Данії Ларс Люкке Расмуссен, інвестиції в українську оборонну промисловість – це «ефективний і сталий спосіб підтримати українську боєздатність, як тут і зараз, так і в довгостроковій перспективі». Він також пообіцяв, що Данія, зі свого боку, продовжить розширювати можливості для підтримки української оборонної промисловості.
У Міноборони Данії зауважують, що загалом на останні два пакети допомоги зарезервовано 1,2 млрд. данських крон для інвестицій в українську оборонну промисловість. 19 пакет дає можливість використати 1,2 млрд. датських крон у такий спосіб, щоб Міністерство оборони могло швидко задовольнити потреби України. Очікується, що перший проєкт буде запущений влітку.
У РФ через добу локалізували пожежу на нафтобазі в Азові, куди 18 червня влучив дрон
Регіональне управління російського МНС зранку 19 червня повідомило, що через добу після влучання ударного безпілотника пожежа на нафтобазі в місті Азові Ростовської області локалізована на площі 3200 квадратних метрів.
Уранці 19 червня в Азові внаслідок атаки безпілотників спалахнули резервуари з нафтопродуктами, повідомляв губернатор регіону Василь Голубєв. За його словами, постраждалих внаслідок атаки безпілотників не було.
Радіо Свобода з посиланням на джерела повідомляло, що атака дронів у Ростовській області є спецоперацією СБУ.
Від початку 2024 року під удар дронів у Росії потрапили кілька підприємств нафтового сектора, через що на деяких НПЗ перестали працювати установки первинної переробки нафти. За даними Reuters, у першому кварталі свої потужності зупинили щонайменше сім російських заводів. Через атаки на НПЗ Росія збільшила закупівлібензину в Білорусі, а також попросила про постачання Казахстан. Президент України Володимир Зеленський називав атаки на НПЗ відповіддю на удари російських військ по енергетиці України.
На засіданні Радбезу ООН обговорили Саміт миру
На засіданні Ради безпеки ООН 18 червня обговорили Саміт миру, що відбувся 15-16 червня у Швейцарії, повідомляється на сайті ООН.
Як заявила представниця Швейцарії, проведена зустріч є «чітким сигналом на користь справедливого і міцного миру в Україні», зазначивши, що вперше мир в Україні обговорювали на найвищому рівні.
Вона нагадала, що учасники сформували спільне бачення в кількох сферах, а саме: безпечне та надійне використання українських АЕС та об’єктів, неприпустимість будь-якої загрози або використання ядерної зброї; вільне, повне та безпечне комерційне судноплавство, а також доступ до морських портів у Чорному та Азовському морях є критично важливими; продовольча безпека, яка не повинна використовуватися як зброя; і повний обмін військовополоненими.
«Разом ми заклали важливу основу. Тепер нам потрібно забезпечити збереження цієї динаміки», – сказала представниця Швейцарії, наголосивши, що «потрібні подальші зусилля для досягнення прогресу на шляху до справедливого та тривалого миру в Україні».
Читайте також: «Міліметр за міліметром» до миру. Що далі після Саміту миру у Швейцарії?
Представник РФ, яка не була учасником Саміту миру в Швейцарії, заявив, що засідання Радбезу ООН було скликано з однією метою – «спробувати відлупцювати дохлого коня псевдомирною та псевдоглобальною конференцією в Бюргенштоку». За його словами, для будь-якого розсудливого спостерігача ця зустріч була приречена на провал із самого початку, оскільки її організатори «думали про все, крім миру» і прагнули поставити РФ ультиматум.
Також представник Китаю, який відмовився брати участь в Саміті миру, наголосив на необхідності поваги суверенітету та територіальної цілісності всіх держав і пріоритетності їхніх законних проблем безпеки. Він нагадав, що його країна та інші зацікавлені сторони висунули кілька ініціатив і пропозицій щодо просування політичного врегулювання.
Представник України заявив, що Російська Федерація не була присутня на мирному саміті, оскільки не бажає сприймати та імплементувати «мову» міжнародного права та Статуту ООН. Він також застеріг, що пропозиції, розроблені іншими країнами, мають бути частиною діалогу з Україною, а не поширюватися через ЗМІ, додавши, що спільне комюніке саміту відкрите для всіх держав-членів і закликав усі миролюбні країни приєднатися до нього.
15–16 червня Швейцарія приймала Глобальний саміт миру, в якому брала участь понад сотня учасників. Росії й Китаю серед них не було. За останніми даними, 78 країн підписали комюніке за підсумками Саміту миру. Однак президент України очікує, що до спільного комюніке про основи миру приєднаються ще більше країн.
За результатами саміту президент Володимир Зеленський заявив, що влада України готова слухати Китай і Бразилію, «навіть якщо позиція цих країн щодо війни не збігається з рештою світу».
Китай, який має тісні зв’язки з Росією не брав участі в конференції, заявивши, що вона не відповідає вимогам Пекіна, зокрема щодо участі Росії.
Унаслідок нічної російської атаки у Львові зазнала руйнувань будівля одного з науково-дослідних інститутів, повідомив 19 червня голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький.
«Уламки ворожих безпілотників у Львові пошкодили адміністративну будівлю Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок. Уламки БПЛА зруйнували дах, стіни та перекриття другого поверху орієнтовно на площі 800 квадратних метрів», – написав чиновник у телеграмі.
Міський голова Львова Андрій Садовий оприлюднив світлину з місця влучання.
Раніше влада повідомила, що внаслідок атаки дронів у селі Малехів (адміністративно це частина Львова) постраждали двоє людей, 70-річному чоловікові знадобилася госпіталізація.
У Пентагоні відреагували на візит Путіна до Північної Кореї
У Міністерстві оборони США прокоментували візит російського президента Володимира Путіна до Північної Кореї.
«Поглиблення співпраці між Росією та КНДР – це те, що має викликати занепокоєння, особливо у тих, хто зацікавлений у підтримці миру та стабільності на Корейському півострові, а також у підтримці народу України, який продовжує боротися проти російської агресії. Звичайно, ви знаєте, що КНДР надає Росії боєприпаси і зброю, які допомагають їй продовжувати свою незаконну і неспровоковану війну проти українського народу», – сказав на брифінгу речник Пентагону Патрік Райдер.
Однак він не став коментувати домовленості між Росією і КНДР.
«Ми продовжуємо зосереджуватись на сприянні регіональній безпеці і стабільності в регіоні, а також на наших розширених зусиллях зі стримування, коли йдеться про підтримку наших союзників з Південної Кореї і Японії. Тому я просто залишу все як є», – додав речник Пентагону.
Президент Росії Володимир Путін 18 червня прибув до Північної Кореї з державним візитом, вперше за 24 роки. Це – візит у відповідь на запрошення Кім Чен Ина після його відвідування Росії восени минулого року.
Він приїхав до Пхеньяна на запрошення північнокорейського лідера Кім Чен Ина на тлі посилення відносин двох країн після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Перед цим візитом Путін подякував КНДР за «тверду підтримку» війни РФ проти України.
За твердженнями Південної Кореї і країн Заходу, Північна Корея минулого року розпочала масштабні постачання зброї і боєприпасів Росії для використання у війні проти України. Це – порушення міжнародних санкцій проти КНДР, яких Росія зобов’язалася дотримуватись. У Москві й Пхеньяні факти постачання зброї заперечували.
На Львівщині двоє людей постраждали внаслідок нічної атаки дронів – голова ОВА
Двоє людей постраждали на Львівщині внаслідок нічної атаки російських безпілотників, повідомив голова обласної військової адміністрації Максим Козицький.
У Малехові 47-річний чоловік отримав різані рани рук, медики надали йому допомогу на місці, обійшлося без госпіталізації. Натомість 70-річний чоловік, поранений у цьому ж населеному пункті, перебуває в стані середньої тяжкості.
«Його госпіталізували. У нього акубаротравма, множинні осколкові поранення і кілька вогнепальних переломів», – написав Козицький у телеграмі.
За повідомленням Повітряних сил ЗСУ, уночі військові РФ запустили по Україні 21 безпілотник, із них 19 удалося збити.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Повітряні сили: вночі вдалося збити 19 дронів, запущених із Росії та окупованого Криму
У ніч на 19 червня 2024 року російські військові атакували Україну 21 ударним БпЛА типу Shahed-131/136. Їх запускали з Приморсько-Ахтарська в Росії та мису Чауда в окупованому Криму, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«Відбивали повітряний напад винищувальна авіація, зенітні ракетні підрозділи та РЕБ Повітряних сил, мобільні вогневі групи Сил оборони України. У результаті бойової роботи збито 19 ворожих ударних БпЛА типу Shahed у Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Хмельницькій та Львівській областях», – ідеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Генштаб ЗСУ: Росія втратила за добу ще 1130 військових і 48 артсистем
Російська армія втратила близько 529 750 людей особового складу за час повномасштабної війни в Україні, повідомив Генеральний штаб Збройних сил 19 червня.
За даними штабу, протягом попередньої доби втрати російської армії сягнули близько 1130 військових. Командування не уточнює, чи йдеться лише про вбитих, чи також і поранених.
Також, за даними Генштабу, армія РФ втратила:
- 7 984 танків (+10 за минулу добу)
- 15 319 бойових броньованих машин (+12)
- 14 007 артилерійських систем (+48)
- 1 104 реактивні системи залпового вогню
- 857 засобів протиповітряної оборони (+4)
- 359 літаків
- 326 гелікоптерів
- 11 221 безпілотник оперативно-тактичного рівня (+34)
- 2 297 крилатих ракет (+1)
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 19 078 автомобілів і автоцистерн (+47)
- 2 351 одиниці спеціальної техніки (+7)
Читайте також: У ISW проаналізували мотиви ураження ЗСУ російських систем ППО в окупованому Криму
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
За даними розвідки Британії, станом на початок травня загальна кількість втрат Росії від лютого 2022 року становила понад 465 000 осіб.
Американський Інститут вивчення війни у квітні в одному зі своїх звітів зауважив, що армія Росії нарощує війська в обсягах, співмірних із її втратами в Україні останніми місяцями.
Міністр юстиції Денис Малюська 18 червня назвав «фейком» перелік адміністривних послуг, які нібито не надаватимуться без військово-облікових послуг.
Таким чином він прокоментував повідомлення, які поширюються в соціальних мережах.
«У тг (Телеграм) каналах з посиланням на мене розганяють фейк з переліком конкретних послуг, які нібито будуть неможливі без військово-облікового документа (включно з послугами нотаріусів або драцс-ів). Це класичний фейк і іпсо», – заявив Малюська.
Він зауважив, що надання деяких послуг дійсно вже обмежене, а деякі планують обмежувати в майбутньому, але «точно не за списками, опублікованими і придуманими тг-каналами».
Міністр закликав слідкувати на нормативно-правовими актами, які регулюють надання адмінпослуг.
Раніше в Телеграм-каналах поширилися повідомлення, за якими для надання низки послуг (реєстрації прав на майно, актів цивільного стану, шлюбу, нотаріальних послуг) знадобляться військово-облікові документи.
Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.
Документ, серед іншого, передбачає, що чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника. Також військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.
Блінкен: на саміті НАТО у Вашингтоні ухвалять рішення, які «забезпечать успіх України»
Стратегія партнерів щодо України «показує ефективні результати», вважає державний секретар Сполучених Штатів Ентоні Блінкен. Про це він заявив на спільній пресконференції з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом 18 червня.
Він уточнив, що йдеться про спроможність України відбивати агресію Росії, що Київ робить «назвичайно».
«Пам’ятайте, що мета Путіна з першого дня полягала в тому, щоб стерти Україну з мапи, знищити її як незалежну країну, включити її до Росії. Це не вдалося. Але в майбутньому ми хочемо переконатися, що Україна досягла успіху, що вона міцно стоїть на власних ногах у військовому, економічному та демократичному планах. І саме в цьому ми підримуємо Україну. Це ознака успіху в майбутньому. Знову ж таки, рішення, які будуть ухвалені на саміті, сприятимуть цим зусиллям», – заявив Блінкен.
Держсекретар анонсував, що більше стане відомо за кілька тижнів.
Як цитує пресслужба Альянсу, Столтенберґ відзначив, що союзники розділяють тягар допомоги Україні, і на саміті він очікує, що «європейські союзники та Канада запропонують більше фінансової та військової допомоги».
Саміт НАТО відбудеться 9-11 липня цього року у Вашингтоні. Як очікується, на саміті НАТО запевнить Україну у військовій, політичній і фінансовій підтримці, а також перебере на себе координацию безпекової допомоги Києву, яка зараз надається під проводом США у форматі «Рамштайн».
У рамках саміту відбудеться засідання Ради Україна-НАТО на найвищому рівні. За даними міжнародної преси, західні партнери просять Київ не завищувати очікування щодо перспектив членства України в Альянсі.
Російські війська 13 разів намагалися витіснити ЗСУ з позицій на Лиманському напрямку – Генштаб
Кількість бойових зіткнень протягом доби 18 червня сягнула 113, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні на 22 годину.
Зокрема, на Харківському напрямку триває відбиття двох штурмів із шести. На Куп’янщині українські війська відбили вісім атак біля Синьківки, Степової Новоселівки та Піщаного, ще чотири боєзіткнення продовжуються.
«На Лиманському напрямку ворог 13 разів намагався витіснити наших захисників із займаних позицій у районах Греківки, Макіївки, Тернів та Серебрянського лісництва. 12 атак відбито українськими захисниками. Ворог успіху не мав. Триває бій на локації Тернів», – йдеться в зведенні.
ЗСУ також відбили 13 атак російських загарбників біля Роздолівки, Спірного, Верхньокам’янського та Виїмки на Сіверському напрямку. Два боєзіткнення в районі Верхньокам’янського тривають.
Крім того, командування відзначає активізацію російських військ на Краматорському напрямку: вони шість разів намагалися наблизитися до мікрорайону Новий у Часовому Яру, дві сутички ще тривають.
«Найгарячішою залишається обстановка на Покровському напрямку, де кількість ворожих штурмів досягла 37. Окупанти намагалися прорвати нашу оборону поблизу Олександрополя, Новоолександрівки, Євгенівки, Новоселівки Першої, Новопокровського, Сокола та Карлівки. Сили оборони вживають заходи щодо недопущення просування противника та стабілізації обстановки. Відбито 20 атак, ще 17 боїв продовжуються», – повідомляє штаб.
Російські війська також намагалися просуватися на Курахівському напрямку, ситуація «під контролем Сил оборони». Також штаб повідомляє про невдалі російські штурми на Времівському та Оріхівському напрямках.
Зеленський подякував Вселенському патріарху за підпис під комюніке Саміту миру
Україна вже почала готувати наступні кроки після Саміту миру, заявив у вечірньому зверненні 18 червня Володимир Зеленський. Він додав, що провів сьогодні народу з дипломатами щодо закріплення відповідальних за регіонами, «щоб залучити ще більше учасників до спільної роботи над пунктами Формули миру».
«Так само, як і перший Саміт миру, що відбувся у Швейцарії, групи мають стати максимально інклюзивними – щоб різні країни та лідери могли проявити себе. І, звичайно, продовжуємо працювати над підтримкою комюніке першого Саміту», – заявив він.
Читайте також:«Мирні умови» Путіна: чого чекати українцям в окупації
Зеленський також прокоментував приєднання Вселенського патріарха до фінальної заяви за підсумками саміту:
«Я вдячний Його Всесвятості Патріарху Варфоломію за приєднання до комюніке та незмінну підтримку наших мироустановчих зусиль. Будуть і інші такі новини – інші нові приєднання до комюніке. Команда займається цим».
Напередодні медіа звернули увагу на те, що під комюніке учасників Саміту миру в Швейцарії з’явився підпис Вселенського патріархату.
Вселенський патріарх Варфоломей не коментував підпис, але виступив на Саміті миру. У своєму зверненні він висловив підтримку «справедливому та сталому миру в суверенній Україні».
Росія втрачає poker face. Чого чекати від розлюченого Путіна
Незважаючи на всі зусилля, Росії не вдається досягнути бажаного для неї розвитку подій ані на фронті війни з Україною, ані у дипломатичній сфері. Як би не хотілося російському диктатору, єдність Заходу не слабне, а рішучість, схоже, поступово зростає.
Про втому від війни від західних лідерів зараз практично не чути, напевно тому «стара» Європа дедалі більше стала відчувати російську загрозу для самої себе та вирішальне значення України у її стримуванні.
Демократичний світ підтримує українську державу, яка використала для просування своєї позиції та збільшення міжнародної допомоги важливі світові події цього місяця – вшанування 80-річчя висадки союзників у Нормандії, Третю щорічну конференцію з відбудови України в Німеччині, 50-й саміт Великої сімки в Італії, і зрештою, Глобальний саміт миру в Швейцарії.
Наслідки удару українських дронів по нафтобазі в Ростовській області РФ – супутникові знімки
Супутникові знімки Planet Labs, які отримали журналісти «Схем» (Радіо Свобода), демонструють наслідки атаки українських безпілотників на нафтобазу у місті Азов Ростовської області, що сталася в ніч на 18 червня.
Згідно зі знімками, зробленими о 14:30 за Києвом, на території нафтобази триває пожежа. Однак оцінити ступінь ураження нафтобази поки складно, бо клуби диму обмежують видимість.
На Сумщині через російські обстріли від початку року загинула 51 людина – влада
На Сумщині від початку року через російські обстріли загинув 51 житель, 162 людей були поранені, в тому числі – 13 дітей, повідомив голова обласної військової адміністрації Володимир Артюх в ефірі телемарафону.
У липні минулого року на Сумщині була оголошена евакуація – зі 115 населених пунктів 5-кілометрової зони. На сьогодні 28 населених пунктів повністю залишило населення, повідомили в ОВА. Управління цих та інших населених пунктів 5-кілометрової зони здійснюють ЗСУ.
«Евакуація продовжується. Сьогодні також вона проходить у Великій Писарівці й Середино-Буді (у цих населених пунктах була оголошена примусова евакуація родин із дітьми). Також було ухвалене рішення щодо евакуації мешканців Білопілля і Ворожби, з цих населених пунктів було переміщено в безпечні місця на Сумщині та в інші регіони 1800 осіб, в тому числі більше ніж 200 дітей», – повідомив Артюх.
Російські війська фактично щодня обстрілюють населені пункти Сумщини з різних видів озброєння. Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко 17 квітня повідомив, що від початку 2024 року російські війська понад чотири тисячі разів обстріляли Сумщину, при тому, що «за весь минулий рік кількість обстрілів сягала шести тисяч».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Також регулярно повідомляється про спроби російських диверсантів проникнути на українську територію.
Зеленський: знищення позицій РФ поблизу кордону з Україною «спрацьовує» для безпеки Харкова
Президент Володимир Зеленський подякував військовим, які тримають оборону на Харківському напрямку – про це він сказав у зверненні 18 червня.
Зеленський назвав російський наступ на цьому напрямку «сторінкою, яку Путін дуже хотів присвятити своєму наступу і яка стала для Росії черговою помилкою».
«Кожен і кожна, хто захищає Харківський напрямок, хто стримує російські штурми на Покровському та інших донецьких напрямках, і по всьому фронту – від Кринків до Вовчанська, і вздовж кордону, зокрема на Сумщині. Саме українська сміливість і стійкість визначають ситуацію – те, що ми можемо, а не те, що Росія хоче чи намагалась», – заявив він.
Читайте також: Столтенберґ каже, що Україна має право знищувати ракетні установки, з яких обстрілюють Харків
Президент згадав про послаблення обмежень на удари по російській території західною зброєю – йдеться про можливість завдавати ударів по військових цілях у прикордонних регіонах:
«Ми бачимо, як рішучість світу відкриває нові перспективи для відновлення нашої безпеки. Серед іншого це стосується безпеки Харкова. Знищення поблизу кордону нашими силами, нашими воїнами позицій та пускових установок російських терористів справді має значення. Це спрацьовує. Саме так, як ми й очікували».
Президент США Джо Байден 6 червня повідомив, що українській стороні дозволено «удари поблизу кордону у відповідь на російські атаки конкретних цілей в Україні».
Згодом радник Байдена з національної безпеки Джейк Салліван заявив, що наступ російських військ на Харківщині застопорився після дозволу атакувати військові об’єкти на території Росії.