В «Укренерго» розповіли, в які години вимикатимуть світло 26 червня
У середу, 26 червня, графіки відключення світла будуть застосовувати протягом усієї доби, йдеться у повідомленні пресслужби «Укренерго».
«Завтра, 26 червня, обленерго будуть застосовувати графіки погодинних відключень з 00:00 до 24:00», – кажуть енергетики.
Там уточнили, що обмеження будуть «жорсткішими» у період з 17:00 до 23:00.
При цьому в «Укренерго» запевнили, що електропостачання об’єктів критичної інфраструктури не обмежуватимуть.
В Україні діють графіки погодинних вимкнень світла. Українські енергетичні обʼєкти упродовж останніх місяців регулярно зазнавали ударів російських ракет і дронів. За даними «Укренерго», вимушені відключення електроенергії – наслідок комбінованих цілеспрямованих атак РФ на українську енергосистему. Електроенергії значно не вистачає для покриття потреб всіх споживачів.
Раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що внаслідок масованих ракетних атак РФ у березні знищено 80% теплової генерації. У Міненерго повідомляли, що через масштабні обстріли енергетичної інфраструктури після 22 березня 2024 року Україна втратила близько 9 ГВт потужностей. Зокрема, дуже постраждали теплові електростанції державної компанії «Центренерго» і гідроелектростанції «Укргідроенерго».
Уряд дозволив операторам із розмінування забронювати 100% саперів
Підприємства, установи, організації, які є сертифікованими операторами протимінної діяльності, матимуть змогу забронювати 100% складу груп або відділень, які безпосередньо проводять розмінування, повідомляє пресслужба Кабінету міністрів.
Як зазначається, відповідні зміни до постанови №76 уряд ухвалив на засіданні 18 червня 2024 року.
«Необхідно якнайшвидше забезпечити безпеку населення на потенційно забруднених мінами територіях та повернути ці землі в економічну експлуатацію. Від цього залежить як економічне зростання в Україні, так і продовольча безпека у світі. Бронювання підготовлених фахівців з розмінування, які працюють в штатах операторів, створить необхідні умови для планомірної роботи з розмінування територій», – розповів заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний.
Рішення уряду передбачає бронювання виключно фахівців з розмінування сертифікованого оператора, які входять до складу груп:
- нетехнічного обстеження;
- технічного обстеження;
- очищення;
- інспектування;
- контролю якості.
У відомстві кажуть, що йдеться про цивільних, які пройшли базову підготовку, достатню для пошуку мін та вибухонебезпечних предметів в полях.
«Такі працівники можуть бути заброньовані, незалежно від військово-облікової спеціальності, віку, військового звання. Бронювання може бути анульоване, якщо оператор протимінної діяльності протягом пів року не здійснює роботи з гуманітарного розмінування», – зазначили у Мінекономіки.
Раніше, 4 червня, Кабмін автоматично продовжив ще на три місяці відстрочки від мобілізації.
Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.
Документ, серед іншого, передбачає, що чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника. Також військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.
Скандал з генералом: за що звільнили командувача Об'єднаних сил ЗСУ Содоля та що про нього відомо
Президент України Володимир Зеленський вирішив змінити командувача Об'єднаних сил ЗСУ Юрія Содоля на бригадного генерала Андрія Гнатова. Це сталося після низки скандальних заяв у бік генерала. Зокрема, депутатка Мар'яна Безугла заявила, нібито генерал Юрій Содоль у час, коли російські війська проривалися на Торецьк, перебував в Одесі й нагороджував мера міста Труханова. Також Содоля зафіксували у ресторані з чаркою в Одесі. А керівник штабу бригади «Азов» Нацгвардії Богдан Кротевич подав заяву у ДБР із проханням розслідувати дії генерала ЗСУ. То хто такий, Юрій Содоль та чи були реальні підстави його звільняти?
Влада: сили РФ атакували дроном будинок культури на Херсонщині
Російські військові вдень 25 червня атакували дроном-камікадзе будинок культури на Херсонщині, йдеться в повідомленні пресслужби обласної військової адміністрації.
«Так нині виглядає будинок культури у Михайлівці Бериславського району. Сьогодні в обід російські війська атакували будівлю дроном-камікадзе», – кажуть в ОВА.
Зазначається, що «внаслідок влучання пошкоджені вікна, двері та стіни, мирні жителі під час дронової атаки не постраждали».
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Від початку доби на фронті відбулось 110 бойових зіткнень – Генштаб ЗСУ
Від початку доби, 25 червня, на фронті відбулось 110 бойових зіткнень із військами РФ, найбільше – на Покровському напрямку, йдеться у новому зведенні Генерального штабу ЗСУ станом на 16.00.
«На Харківському напрямку агресор не полишає спроб атакувати біля Вовчанська. Наразі там триває два боєзіткнення, стільки ж штурмів підрозділи Сил оборони відбили. Разом з тим ворожа авіація завдала два удари шістьма некерованими авіаційними бомбами (НАР) по Ветеринарному», – зазначили у Генштабі.
Відомо також, що від початку доби «на Куп’янському напрямку війська противника вісім разів штурмували оборонні рубежі українських захисників в районах Степової Новоселівки, Стельмахівки та Синьківки. Українські захисники стійко тримають оборону. Чотири спроби росіян просунутися вперед відбито. Тривають бої. Населений пункт Табаївка зазнав авіаційного удару десятьма НАРАми».
«На Лиманському напрямку за день російська армія здійснила 13 атак на позиції підрозділів Сил оборони поблизу населених пунктів Копанки, Греківка, Макіївка, Невське та у Серебрянському лісі. 12 боєзіткнень завершилися без успіху для противника, ще одне - триває у районі Невського», – кажуть у Генштабі ЗСУ.
Крім того, за даними українських військових, «окупаційна армія продовжує шукати слабкі місця на Сіверському напрямку».
«Сім атак російських загарбників відбито українськими воїнами поблизу Білогорівки, Верхньокам’янського, Спірного, Роздолівки та Виїмки. П’ять бойових зіткнень ще продовжуються», – йдеться у новому зведенні.
«На Краматорському напрямку противник здійснив вісім штурмів позицій українського війська поблизу Часового Яру та Іванівського. Сили оборони дають гідну відсіч окупантам, сім атак відбито, одна – ще триває. На Торецькому напрямку кількість штурмів окупантів збільшилась до 11. Активно працює ворожа авіація, зокрема сім ударів одинадцятьма КАБами зазнало місто Торецьк, ще однією авіабомбою загарбники вдарили по Деміївці», – зазначили у Генштабі.
Європейська рада схвалила угоду про гарантії безпеки з Україною
Європейська рада схвалила угоду про гарантії безпеки з Україною, повідомила міністр закордонних справ Бельгії Аджа Лябіб під час пресконференції.
«Я хотіла б зазначити, що сьогодні вранці (25 червня – ред.) Рада ЄС схвалила проєкт спільного безпекового зобов’язання між Європейським союзом та Україною. І, звичайно ж, я маю згадати про відкриття переговорів про вступ до ЄС сьогодні вдень», – заявила вона.
До того ж вона додала, що Бельгія готується до наступного саміту Європейської ради, який відбудеться наприкінці цього тижня в Брюсселі.
«Ця Європейська рада дасть повне уявлення про нашу підтримку України в усіх її проявах», – зазначила Лябіб.
За даними Офісу президента, станом на кінець травня Україна підписала безпекових угод, у яких зафіксовано понад 23 мільярди доларів військової та фінансової підтримки.
Загалом Київ уже підписав 17 безпекових угод у межах декларації про підтримку України, ухваленої у Вільнюсі в липні 2023 року країнами «Групи семи».
У ЗСУ спростували інформацію про втечу мобілізованих ув’язнених з навчального центру
Інформація, поширена у деяких медіа, про втечу колишніх засуджених, які долучились до лав Збройних Сил України та проходять підготовку в одному із навчальних центрів не відповідає дійсності, повідомили у Командуванні Сухопутних військ ЗСУ 25 червня.
У Збройних силах наголосили, що всі колишні ув’язненні зараз проходять активну підготовку та готуються до виконання бойових завдань у своїх підрозділах.
«На жаль, деякі українські медіа поширюють неперевірену та недостовірну інформацію, яка працює на ворога та дискредитує мобілізаційну кампанію», – йдеться у дописі.
Раніше низка українських медіа поширила інформацію про втечу мобілізованих засуджених з навчального центру «Десна» на Чернігівщині. Повідомлялося, що вони, нібито, втекли у військовій формі та зі зброєю.
8 травня Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт №11079-1, який дає дозвіл деяким категоріям увʼязнених мобілізуватися до лав Збройних сил України.
Міністр юстиції України Денис Малюська в коментарі виданню The Washington Post розповів, що на першому етапі мобілізації в’язнів Україна очікує, що добровільно долучитися до армії зголосяться понад 4 тисячі людей.
МКС видав ордер на арешт Шойгу та Герасимова за масовані атаки енергосистеми України
Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт ексміністра оборони РФ Сергія Шойгу та начальника Генштабу російської армії Валерія Герасимова у зв'язку з ситуацією в Україні, йдеться на сайті МКС 25 червня.
«Є достатні підстави вважати, що обидва підозрюваних несуть відповідальність за ракетні удари, завдані російськими збройними силами по українській енергетичній інфраструктурі щонайменше з 10 жовтня 2022 року до щонайменше 9 березня 2023 року. Протягом цього періоду російські збройні сили здійснили велику кількість ударів по численних електростанціях та підстанціях у різних місцях України», – зазначено у повідомленні.
У МКС наголосили, що підозрювані умисно заподіяли сильні страждання або серйозні тілесні ушкодження чи шкоду психічному або фізичному здоров’ю цивільного населення, а отже, несуть кримінальну відповідальність за злочин проти людяності та інші нелюдські діяння, як це визначено у статті 7(1) Римського статуту.
Ордер на арешт від МКС означає, що тепер Шойгу і Герасимов можуть бути затримані та передані до суду у 124 країнах, які ратифікували Римський статут.
Російські військові з жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак. У березні цього року Росія відновила атаки по об’єктах критичної інфраструктури в Україні.
В Україну надійшла перша партія снарядів, закуплених за чеською ініціативою – Фіала
Боєприпаси, які закупили у рамках чеської ініціативи, вже надійшли в Україну, повідомив прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала.
«Деякий час тому перша партія боєприпасів за нашою ініціативою прибула в Україну. Ми робимо те, що потрібно», – написав Фіала в соцмережі Х 25 червня. Яку саме кількість снарядів передали – прем’єр не уточнив.
13 червня міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що «перші партії» снарядів, які закупили у рамках чеської ініціативи, вже надходять і будуть надходити в Україну надалі.
Боєприпаси змогли закупити завдяки зусиллям країн, які підтримали чеську ініціативу і зобов’язалися профінансувати купівлю снарядів для України. Загалом йдеться про 20 країн, заявив міністр.
«Ми знаємо, що Україна потребує багато боєприпасів великого калібру, і у нас є велика можливість. Тому ми сподіваємося, що укладемо більше таких угод», – зазначив міністр закордонних справ Чехії у розмові з Радіо Свобода.
В інтерв’ю агенції ČTK за 8 червня міністерка оборони Чехії Яна Чернохова розповіла, що інші країни звертаються із запитами долучитися до чеської ініціативи із закупівлі й постачання боєприпасів для потреб Україні.
Чехія вже кілька місяців координує ці зусилля різних країн.
Наприкінці травня прем’єр Чехії Петр Фіала заявив, що Україна отримуватиме десятки тисяч снарядів щомісяця у межах чеської ініціативи. Тоді він повідомив, що у ініціативі беруть участь півтора десятка країн ЄС і НАТО, які сумарно виділили на 1,6 мільярда євро для закупівлі боєприпасів.
У лютому президент Чехії Петр Павел оголосив, що збирає близько 800 000 снарядів для України з третіх країн за межами Європейського союзу.
Читайте також: Прем’єр-міністерка Данії: плануємо до кінця року надіслати до України 500 тисяч снарядів
Україна виграла справу проти Росії щодо Криму в ЄСПЛ
Європейський суд з прав людини у Страсбурзі 25 червня виніс остаточне рішення у позові України проти РФ щодо Криму і встановив численні порушення Росією прав людини на окупованому півострові.
Зокрема, ЄСПЛ постановив, що Росія порушила статті Європейської конвенції з прав людини, які стосуються:
- права на життя
- заборони нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження
- права на свободу і недоторканність
- права на справедливий суд
- відсутності покарання без закону
- права на повагу до приватного і сімейного життя
- свободи віросповідання
- свободи вираження поглядів
- свободи зібрань
- заборони дискримінації
- обмеження використання обмежень прав.
В Україну надійшла перша партія снарядів, закуплених за чеською ініціативою – Фіала
Боєприпаси, які закупили у рамках чеської ініціативи, вже надійшли в Україну, повідомив прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала.
«Деякий час тому перша партія боєприпасів за нашою ініціативою прибула в Україну. Ми робимо те, що потрібно», – написав Фіала в соцмережі Х 25 червня. Яку саме кількість снарядів передали – прем’єр не уточнив.
13 червня міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що «перші партії» снарядів, які закупили у рамках чеської ініціативи, вже надходять і будуть надходити в Україну надалі.
Боєприпаси змогли закупити завдяки зусиллям країн, які підтримали чеську ініціативу і зобов’язалися профінансувати купівлю снарядів для України. Загалом йдеться про 20 країн, заявив міністр.
Читайте також: Снаряди на шляху до України та Саміт миру: інтерв'ю з міністром закордонних справ Чехії
«Ми знаємо, що Україна потребує багато боєприпасів великого калібру, і у нас є велика можливість. Тому ми сподіваємося, що укладемо більше таких угод», – зазначив міністр закордонних справ Чехії у розмові з Радіо Свобода.
В інтерв’ю агенції ČTK за 8 червня міністерка оборони Чехії Яна Чернохова розповіла, що інші країни звертаються із запитами долучитися до чеської ініціативи із закупівлі й постачання боєприпасів для потреб Україні.
Чехія вже кілька місяців координує ці зусилля різних країн.
Наприкінці травня прем’єр Чехії Петр Фіала заявив, що Україна отримуватиме десятки тисяч снарядів щомісяця у межах чеської ініціативи. Тоді він повідомив, що у ініціативі беруть участь півтора десятка країн ЄС і НАТО, які сумарно виділили на 1,6 мільярда євро для закупівлі боєприпасів.
У лютому президент Чехії Петр Павел оголосив, що збирає близько 800 000 снарядів для України з третіх країн за межами Європейського союзу.
Читайте також: Прем’єр-міністерка Данії: плануємо до кінця року надіслати до України 500 тисяч снарядів
«Плакати будемо потім». Історія переселенки з Бахмута, яка третій рік чекає чоловіка з полону
Оксана востаннє бачила чоловіка 2, 5 роки тому – тоді він, український військовий, востаннє приїздив додому, до Бахмута, зі служби. За ці роки жінка пережила багато – початок великої війни в рідному місті, скупі вістки від чоловіка з заблокованого Маріуполя, його вихід з побратимами в полон, жахливу вістку про вибух в Оленівці, повідомлення про чоловікову «смерть», один довгоочікуваний лист і один дзвінок. А ще за плечима в неї – втрата рідного дому на Донеччині й евакуація до Дніпра, намагання адаптуватися до нових умов, дні, перевантажені роботою, й ночі, сповнені порожнечі й чекання.
Своєю історією Оксана Богданова поділилася фз кореспонденткою проєкту «Ти як?».
Рідне місто 41-річної Оксани – Бахмут: там вона закінчила школу, вивчилася і 18 років пропрацювала медичною сестрою.
Життя до повномасштабної війни, каже вона, було спокійним і розміреним: чоловік, діти, батьки, робота, дім. То й було щастя, вважає Оксана.
На Донеччині вирішили провести примусову евакуацію дітей із п’яти населених пунктів
На Донеччині місцева влада вирішила провести примусову евакуацію дітей із п’яти населених пунктів, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«На позачерговому засіданні регіональної комісії з питань ТЕБ і НС Донецької області ухвалили рішення про проведення примусової евакуації дітей з їхніми батьками або іншими законними представниками з селища Дробишеве Лиманської громади, сіл Нова Полтавка, Новооленівка, Олександропіль, Романівка Іллінівської громади», – написав Філашкін у телеграмі.
За його словами, це рішення направили на погодження з органами військового командування і Координаційним штабом з питань проведення обов’язкової евакуації населення в умовах воєнного стану.
Філашкін додав, що на засіданні комісії розглянули і питання про посилення заходів евакуації з Торецької громади. «Щодня ворог обстрілює громаду з усіх видів озброєнь, у тому числі використовує авіабомби і безпілотники, перебувати тут вкрай небезпечно», – зазначив він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Донеччину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ОВА: армія РФ ударила по житловому кварталу Херсона, поранено чоловіка
Вранці 25 червня російські війська ударили по житловому кварталу Херсона. Внаслідок обстрілу постраждав 72-річний чоловік, повідомляє обласна військова адміністрація.
«Швидка» доставила потерпілого до лікарні у середньому стані тяжкості. У нього діагностували контузію, поранення руки, вибухову та черепно-мозкову травму», – йдеться у повідомленні.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Укрзалізниця» повідомила про поранення двох залізничників у Покровську
У Покровську Донецької області внаслідок російського обстрілу 24 червня були поранені двоє залізничників і пошкоджена інфраструктура й рухомий склад, повідомила 25 червня «Укрзалізниця».
«Травм середньої тяжкості зазнав машиніст і лаборантка. Працівникам надана необхідна медична допомога, вони перебувають у лікарні, стан – стабільний», – йдеться в повідомленні.
В УЗ додали, що через обстріл пошкоджені адміністративні будівлі, контактна мережа, колії, пристрої сигналізації і звʼязку, а також маневровий локомотив.
Водночас рух поїздів, попри обстріли, відбувається за графіком, наголосили у компанії.
Загалом внаслідок вчорашнього удару Росії по Покровську, за даними місцевої влади, загинули п’ятеро людей, десятки – зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Донеччину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Унаслідок ранкових обстрілів Донеччини одна людина загинула, ще чотири були поранені
Російські війська вранці 25 червня обстріляли з артилерії селище Золота Нива Великоновосілківської громади на Донеччині. Унаслідок удару загинула жінка, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«По Торецьку росіяни зранку вже завдали шість авіаударів — поранили чотири людини. Усі постраждалі доставлені в лікарню», – вказано у повідомленні.
Вчора на Донеччині через російські обстріли загинули сім людей, ще 49 – були поранені. За словами Філашкіна, люди загинули у Покровську, Кураховому і Торецьку.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Донеччину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Рада ЄС продовжила тимчасовий захист для українців до березня 2026 року
Рада ЄС 25 червня ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту до 4 березня 2026 року для понад 4 мільйонів українських біженців, повідомляє пресслужба інституції.
Ухвалене сьогодні рішення про продовження не змінює рішення від березня 2022 року щодо категорій осіб, на яких поширюється тимчасовий захист.
У повідомленні зазначено, що тимчасовий захист забезпечує негайний і колективний захист великій групі переміщених осіб, які прибувають до ЄС і не мають можливості повернутися до країни походження. Люди, які користуються тимчасовим захистом, мають однакові права на всій території ЄС.
Ці права включають:
- проживання;
- доступ до ринку праці та житла;
- медичну допомогу;
- соціальну допомогу;
- доступ до освіти для дітей.
Міненерго: через російські обстріли знеструмлені споживачі у семи областях
Десятки тисяч споживачів у семи областях України були знеструмлені через російські обстріли, повідомило 25 червня Міністерство енергетики.
За повідомленням, без світла через обстріли і бойові дії залишаються люди на Донеччині, в Запорізькій, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській і Чернігівській областях.
Зокрема, на Донеччині через російські обстріли минулої доби було знеструмлено 20,3 тисячі абонентів у 28 населених пунктах. «Енергетики заживили 15,6 тисячі абонентів у 61 населеному пункті, у тому числі тих, що знеструмлювалися раніше. На ранок залишаються без напруги 115 населених пунктів, загалом – 81,4 тисячі абонентів», – йдеться в повідомленні.
У Запорізькій області на ранок через обстріли без енергопостачання залишаються понад 3,7 тисячі абонентів у 51 населеному пункті, на Одещині внаслідок бойових дій знеструмлювалися 1280 точок обліку в одному з населених пунктів, і з технологічних причин залишаються відключеними 409 абонентів у чотирьох населених пунктах.
Генштаб ЗСУ: на Покровському напрямку війська РФ намагаються прорватися з району Очеретиного
На Покровському напрямку від початку доби відбулося 13 бойових зіткнень, де російські війська намагаються прорватися з району Очеретиного у напрямках Євгенівки, Новоолександрівки та Воздвиженки. Про це йдеться у ранковому зведенні Генерального штабу Збройних сил України 25 червня.
«На Куп’янському напрямку від початку доби відбулося вже шість атак ворога в районах Степової Новоселівки, Піщаного та Стельмахівки. Три спроби окупантів просунутися вперед нашими захисниками відбито, ще стільки ж – тривають. Втрат позицій не допущено», – кажуть у штабі.
Також, за даними ЗСУ, на Лиманському напрямку українські військові відбили п’ять штурмів РФ поблизу Копанок та Макіївки. На Харківському напрямку триває два боєзіткнення в районі Вовчанська.
«На Сіверському напрямку успіху не мали три атаки російських загарбників поблизу Білогорівки та Виїмки. Напружена обстановка – в районі Верхньокам’янського, де на даний час триває чотири бойові зіткнення. Сили оборони контролюють ситуацію», – йдеться у повідомленні.
На Донеччині за добу через російські обстріли загинули сім, поранені 49 людей – ОВА
На Донеччині через російські обстріли минулої доби загинули сім людей, ще 49 – були поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
Він уточнив, що люди загинули у Покровську, Кураховому і Торецьку.
Крім того, за словами голови ОВА, через російські обстріли були пошкоджені житлові будинки, адмінбудівлі, автомобілі.
«Всього за добу росіяни 20 разів обстріляли населені пункти Донеччини», – додав він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Донеччину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.