ОВА: на Донеччині минулої доби через російські обстріли одна людина загинула, 14 – поранені
На Донеччині минулої доби через російські обстріли загинула одна людина – в Торецьку, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
Ще 14 людей були поранені – у Мемрику, Селидовому, Комарі, Нью-Йорку.
За даними голови, від початку російського повномасштабного вторгнення в області загинули 2024 людини, 5155 – були поранені. Філашкін наголосив, що загальна кількість жертв подана без урахування Маріуполя і Волновахи. Точна кількість загиблих там невідома – оцінки варіюються від кількох тисяч до кількох десятків тисяч.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Повітряні сили повідомили про збиття 23 дронів і 5 ракет, запущених Росією вночі
Російські війська в ніч на 27 червня завдали удару по Україні, застосувавши ракети повітряного, морського базування й ударні безпілотники типу Shahed, більшість цілей збили сили ППО, повідомив командувач Повітряних сил генерал-лейтенант Микола Олещук.
За його словами, російські сили застосували 23 дрони (район пусків – Приморсько-Ахтарськ у Росії) і шість ракет різних типів:
- одну аеробалістичну ракету Х-47 М2 «Кинджал» (із повітряного простору Тамбовської області Росії)
- чотири крилаті ракети «Калібр» (із північно-східної частини акваторії Чорного моря)
- одну керовану авіаційну ракету Х-59/Х-69 (із повітряного простору Курської області РФ).
За даними Повітряних сил, 28 цілей були збиті: всі, крім ракети «Кинджал».
У ніч на 27 червня Повітряні сили ЗСУ попереджали про російську ракетно-дронову атаку. ЗМІ писали про вибухи на Київщині і Хмельниччині. Офіційних даних про руйнування чи постраждалих поки що не було.
Голова Хмельницької обласної військової адміністрації Сергій Тюрін написав вранці в телеграмі, що вночі під час сигналу «повітряна тривога» сили ППО в області знищили дев’ять російських цілей. «Наразі звернень щодо травмованих, загиблих чи пошкодження майна не надходило», – додав він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
1260 військових за добу – у Генштабі ЗСУ оновили дані про втрати РФ у війні
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 539 320 своїх військових, зокрема 1260 – за останню добу – такі дані станом на ранок 27 червня оприлюднив український Генштаб.
Щодо втрат російської техніки, то в командуванні навели такі:
- танки ‒ 8042 (+3 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 15459 (+9)
- артилерійські системи – 14363 (+42)
- РСЗВ – 1108
- засоби ППО ‒ 868 (+5)
- літаки – 359
- гелікоптери – 326
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 11459 (+24)
- крилаті ракети ‒ 2324
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 19468 (+61)
- спеціальна техніка ‒ 2420 (+11).
Розвідка Британії: РФ розширюватиме вербування в інших країнах, щоб уникати внутрішньої мобілізації
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року, ймовірно, досягла 500 тисяч. У 2024 році російські втрати продовжували залишатися на високому рівні, і в травні середні втрати російського особового складу становили понад 1200 осіб на день – це найвищий показник з початку війни, наголосили у розвідці.
Генштаб: з району Очеретиного сили РФ у різних напрямках намагаються вклинитися в бойові порядки ЗСУ
На Покровському напрямку з району Очеретиного російські війська у різних напрямках намагаються вклинитися в бойові порядки ЗСУ, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Інтенсивно атакує ворог українських захисників на Покровському напрямку. Тут, впродовж дня, агресор наростив зусилля – загалом здійснив 37 штурмових і наступальних дій. Найбільша активність російських окупантів зберігається з району Очеретиного, звідки ворог у різних напрямках намагається вклинитися в наші бойові порядки», – йдеться у повідомленні.
На цьому напрямку 29 атак українські захисники вже відбили, ще вісім боєзіткнень тривають, зокрема, біля Євгенівки та Новоолександрівки.
За даними штабу, на Харківському напрямку у Вовчанську тривають бої у трьох локаціях, на Куп’янському напрямку – біля Синьківки і Степової Новоселівки, на Лиманському напрямку продовжуються шість боєзіткнень – противник концентрує свої зусилля поблизу Макіївки і Невського, де відбулося близько 80% від усіх атак.
У Генштабі також заявляють про напружену ситуацію на Сіверському напрямку, де противник 11 разів штурмовими діями намагався витіснити українських захисників з позицій в районах Білогорівки, Спірного та Роздолівки – понад половина боєзіткнень ще триває.
Загалом з початку доби відбулося 116 бойових зіткнень.
Напередодні у Генштабі повідомляли, що російські війська намагаються прорватися з району Очеретиного у напрямках Євгенівки, Новоолександрівки та Воздвиженки.
Після спільних дебатів у Страсбурзі Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила три резолюції, що стосуються російської агресії щодо України.
Як повідомляє пресслужба органу, в цих документах викладені плани засудження російського президента Володимира Путіна та його генералітету за агресію проти України, посилення санкцій проти Росії та протидії її спробам «стерти» українську культурну ідентичність.
Схвалюючи резолюцію та рекомендацію на основі доповіді Давора Іво Штіра (Хорватія, ЄНП/ХД), Асамблея заявила, що спеціальний трибунал, створений за домовленістю між Радою Європи та Україною, наразі є «найкращим можливим варіантом з точки зору правової бази та політичної легітимності» для притягнення до відповідальності політичного та військового керівництва Росії за злочин агресії.
Асамблея також знову закликала до арешту і перепрофілювання російських державних активів з метою передачі їх до міжнародного компенсаційного фонду для України.
В окремій резолюції, заснованій на доповіді Єлизавети Ясько (Україна), Асамблея запропонувала шляхи усунення «прогалин і лазівок» в існуючих санкціях проти Росії, наприклад, таких як заборона суден «тіньового флоту», посилення експортного контролю та притягнення материнських компаній до відповідальності за дії дочірніх підприємств.
У третій резолюції, заснованій на доповіді Євгенії Кравчук (Україна), Асамблея засудила систематичні зусилля Росії щодо «стирання» української культурної ідентичності – такі як «русифікація» дітей, переписування підручників історії, вилучення архівів та знищення культурної спадщини. Парламентарі заявили, що це «воєнні злочини і злочини проти людяності», наголосивши на необхідності повного відшкодування збитків у належний час.
Як повідомила заступниця голови парламентського комітету гуманітарної та інформаційної політики, членкиня постійної делегації у ПАРЄ Євгенія Кравчук, резолюція її авторства засуджує систематичну державну політику русифікації, що здійснюється РФ з 2014 року на окупованих територіях України, включно із запереченням української культурної ідентичності, мови, літератури та історії.
У схваленому ПАРЄ документі «чітко закріплено, що навмисне знищення культурної спадщини та стирання культурної ідентичності в Україні є воєнними злочинами, злочинами проти людяності та свідчать про конкретний геноцидний намір знищити українську національну ідентичність», додають у Верховній Раді.
Відповідно до результатів опитування КМІС, більшість українців – 60% – вважають, що Росія прагне знищити українську націю (34%) або навіть здійснити фізичний геноцид більшості населення (26%).
Документи, схвалені ПАРЄ, слугують настановами для Комітету міністрів Ради Європи, національних урядів, парламентів, політичних партій та інших важливих установ.
У Херсоні ще двоє людей зазнали поранень через скидання з російського дрона – Мрочко
У Херсоні вдруге за вечір місцеві жителі зазнали поранень унаслідок скидання вибухівки з російського безпілотника, повідомив 26 червня голова міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«У результаті скиду вибухівки з ворожого дрона у Дніпровському районі Херсона близько 20:00 постраждали двоє чоловіків. Наразі вони ушпиталені. В обох уламкові поранення ніг. Стан середньої тяжкості», – повідомив чиновник.
Раніше цього ж дня в Херсоні внаслідок іншого скидання з дрона постраждали п’ятеро людей – двоє дівчаток і троє дорослих.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Поліція: число постраждалих через російський обстріл Дергачів зросло
Кількість постраждалих через російський обстріл Дергачів на Харківщині зросла до 12, повідомляє у телеграмі Національна поліція.
За даними правоохоронців, вибухові поранення та гостру реакцію на стрес отримали 12 людей, серед яких три дитини 2007, 2008, 2012 років народження. Пошкоджено приватні будинки та господарчі споруди.
Раніше місцева влада повідомляла про 9 постраждалих, з них 5 госпіталізували.
26 червня близько 15:35 війська РФ обстріляли місто Дергачі Харківського району. За попередніми даними, по населеному пункту три удари авіабомбами.
Російські військові щодня обстрілюють Харків і Харківську область. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Керівник МВА розповів, скільки людей залишається у Покровську на Донеччині
Начальник Покровської міської військової адміністрації Сергій Добряк розповів, що у місті Покровськ залишаються близько 60 тисяч людей. Про це він сказав в ефірі проєкту Радіо Свобода – Радіо Донбас Реалії.
«Ми закликаємо всіх евакуюватися. У нас працює обласна евакокомісія, від нас евакопоїзд відходить кожні 8 днів. Але динаміка не така, навіть при обстрілах не така, як хотілося б. Люди зволікають все ж таки з масовою евакуацією», – розповів він.
Посадовець пояснює це тим, що в місті є «всі сервіси, робота».
«Всі мають надію на Збройні сили України. Ще за допомогою держави, місцевих бюджетів, обласного бюджету побудована достатньо потужна багатоешелонована лінія оборони, тому люди мають надію, що ця лінія оборони і витримає, і хлопці наші збройних сил витримають, встоять і не дадуть захопити місто», – додав Добряк.
У січні 2022 року в місті проживали понад 60 тисяч людей.
Покровськ, як інші населені пункти в Донецькій області, зазнає російських атак. Внаслідок удару Росії по Покровську 24 червня, за даними місцевої влади, загинули п’ятеро людей, десятки – зазнали поранень.
У червні проєктDeepStat повідомив, що армія Росії окупувала Новопокровське на північний захід від Авдіївки. У Генштабі ЗСУ це повідомлення не коментували. Агресору, таким чином, залишається близько 25 кілометрів на захід до Покровська.
Двоє дівчаток і троє дорослих постраждали внаслідок атаки дрона в Херсоні – ОВА
Російські військові атакували з безпілотника дітей і дорослих у Херсоні, повідомив увечері 26 червня голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Через скидання вибухівки з дрона 12-річна дівчинка отримала вибухову травму та уламкові поранення голови, тулуба, ніг та рук. У її 15-річної сестри – вибухова та черепно-мозкова травми, контузія. Потерпілих у стані середньої тяжкості шпиталізували для надання меддопомоги. Також до лікарні по допомогу самостійно звернулися троє дорослих, які перебували разом із дітьми», – повідомив чиновник.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
До РФ передали митрополита УПЦ (МП), засудженого за виправдання агресії
Під час обміну військовополоненими між Україною та Росією 25 червня українська влада передала до РФ засудженого за виправдання російської агресії митрополита Тульчинської єпархії УПЦ (перебуває в молитовній єдності з Московським патріархатом) Іонафана (Анатолія Єлецьких). Про це повідомили у відділі зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату.
Священника прийняв у своїй резиденції патріарх РПЦ Кирило, який нагородив Іонафана орденом преподобного Сергія Радонезького І ступеня. Раніше в РПЦ повідомили, що Іонафана звільнили за клопотанням самого Кирила (Гундяєва).
Офіційний представник Генштабу ЗСУ Андрій Ковальов зазначив, що свою згоду на обмін засуджений митрополит дав ще у квітні 2024 року.
«Тобто фактично Єлецьких цим визнав свою роботу на благо країни-агресора. Вони давно знайомі з Гундяєвим, і він на відео це підтверджує, і Гундяєв підтверджує, що особисто займався обміном цінного агента», – написав Ковальов у фейсбуці.
Архієрея Анатолія Єлецьких у серпні 2023 року засудили до п’яти років позбавлення волі, зокрема за статтею про виправдання російської агресії. За версією слідства, Іонафан поширював серед пастви проросійські листівки, розмістив на сайті єпархії статтю, в якій заявляв про верховенство Московського патріархату, та підтримував російське вторгнення в Україну.
Усього суд визнав клірика винним за чотирма статтями: про посягання на територіальну цілісність; про дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу; про заперечення збройної агресії Росії проти України та про порушення релігійної рівноправності громадян.
Митрополит Тульчинський та Брацлавський Іонафан став першим чинним очільником єпархії УПЦ, засудженим до реального терміну в Україні.
Іонафан не визнав провини та подав апеляцію. Поки тривав її розгляд, він залишався під домашнім арештом. Повідомлялося, що в цей час у нього стався інсульт. 18 червня, чотири дні тому, апеляційний суд ухвалив вирок громадянину Єлецьких.
27 травня 2022 року у Києві відбувся Помісний собор Української православної церкви Московського патріархату, який вирішив повністю відмовитись від зв’язку з РПЦ. Зі статуту релігійної організації прибрали всі згадки про Російську православну церкву, проте ця незалежність не оформлена юридично. Влада України вважає, що частина священників та ієрархів УПЦ має проросійську позицію, і звинувачує їх в антидержавній діяльності.
Енергетики повідомили, що ситуація зі світлом 27 червня не поліпшиться
У четвер, 27 червня, графіки погодинних відключень електроенергії застосовуватимуться впродовж усієї доби з 00:00 до 24:00, повідомляє пресслужба ДТЕК.
«27 червня: за вказівкою «Укренерго» графіки відключень завтра будуть застосовуватися впродовж усієї доби», – йдеться у повідомленні.
«Обсяг обмежень, як і сьогодні, буде найбільшим з 17:00 до 23:00», – додали в компанії «Укренерго».
У разі змін енергетики обіцяють оперативно проінформувати про це.
В Україні діють графіки погодинних вимкнень світла. Українські енергетичні обʼєкти упродовж останніх місяців регулярно зазнавали ударів російських ракет і дронів. За даними «Укренерго», вимушені відключення електроенергії – наслідок комбінованих цілеспрямованих атак РФ на українську енергосистему. Електроенергії значно не вистачає для покриття потреб всіх споживачів.
Раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що внаслідок масованих ракетних атак РФ у березні знищено 80% теплової генерації. У Міненерго повідомляли, що через масштабні обстріли енергетичної інфраструктури після 22 березня 2024 року Україна втратила близько 9 ГВт потужностей. Зокрема, дуже постраждали теплові електростанції державної компанії «Центренерго» і гідроелектростанції «Укргідроенерго».
Чому Росія «вгризається» в шахтарське містечко Торецьк: пояснюємо, що відбувається
Штурми в напрямку містечка Торецьк на Донеччині російські війська посилили 18 червня – вперше від 2014 року. Через три дні проєкт DeepState повідомив про окупацію селища Шуми (трохи більше 4 км на схід від Торецька) та про постійне просування військ агресора у районі селища Північне (фактично район Торецька). Яку тактику застосовують війська РФ на цьому напрямку і яким може бути стратегічний задум агресора? Ситуацію на «торецькому фронті» проаналізували Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Містечко Торецьк (населення – майже 31 тис. на 1 січня 2022 року) відоме своєю потужною промисловістю, в першу чергу вугільними шахтами. З 2014 року ЗСУ вибудували тут потужну лінію оборони: Торецьк розташований біля окупованої Росією Горлівки. Від повномасштабного вторгнення місто і сусіднє селище Нью-Йорк потерпали від обстрілів армії агресора, зокрема ФАБами та КАБами.
18 червня ситуація ще ускладнилась – в напрямку Торецька російські війська почали активні штурми.
Унаслідок авіаудару по Дергачах на Харківщині постраждало дев’ять людей – влада
Російські війська ударили керованою авіабомбою по приватному сектору у місті Дергачі поблизу Харкова, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
Він зазначив, що люди отримали гостру реакцію на стрес, серед постраждалих двоє дітей.
Раніше очільник ОВА розповів, що рмія РФ постійно випробовує модифіковані боєприпаси, а Харків використовує як плацдарм для тренувань. Він зазначив, що сили РФ «намагаються адаптуватися і весь свій мотлох, який знаходиться на складах, використовувати проти нашого мирного цивільного населення».
Російські військові щодня обстрілюють Харків і Харківську область. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Армія РФ накриває КАБами Борову: готується атакувати?
Вдень 26 червня український Генштаб повідомив, що армія Росії завдала удару аж 12 керованими авіабомбами (КАБами) по районах Табаївки та Борової на Харківщині. Попередні дні про таку активність авіації на цій ділянці фронту не повідомлялося.
Відомство також відзвітувало про три атаки на Куп'янському напрямку за нинішню добу: поблизу Стельмахівки, Берестового та Синьківки – остання триває.
Проєкт DeepState повідомляв 18 червня, що Росія зосередила 10-тисячний ударний кулак навпроти Борової Харківської області. Пізніше Третя штурмова, яка тримає напрямок, також прозвітувала про активізацію агресора там.
«Противник уже більш ніж місяць продовжує скупчувати війська, і ці війська посилати в бій безпосередньо в цьому районі», – зазначив наступного дня в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») Родіон Кудряшов, заступник командира Третьої окремої штурмової бригади.
А 21 червня, представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов заявив, що Сили оборони завдали російським військовим «значних втрат, змусили призупинили наступ та зламали плани захоплення населеного пункту Борова».
Міноборони: у додатку «Резерв+» буде відображатися статус бронювання
Актуальний статус бронювання тепер відображається у мобільному застосунку «Резерв+». Для цього Міноборони цифровізувало паперові бронювання, а також взяло накази про бронювання у Мінекономіки та занесли до реєстру «Оберіг», повідомила у фейсбуці заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко.
Вона зазначила, що актуальний статус бронювання тепер відображається у 340 000 громадян.
«Частину наказів про бронювання нам не вдалося оцифрувати через відсутність інформації, що ідентифікує конкретну особу. Проте ми вже працюємо над чітким та прозорим алгоритмом, щоб усі заброньовані громадяни могли отримати актуальний статус в «Резерв+», – наголосила Черногоренко.
Щоб новий статус з’явився у застосунку потрібно оновити документ. Для цього потрібно натиснути три крапки справа від документу і обрати «оновити документ».
У Міноборони повідомляли, що станом на кінець травня свої дані оновили понад один мільйон 250 тисяч військовозобов’язаних, із них 1,1 мільйона – через застосунок «Резерв+». Також у міністерстві заявили, що поки не планують розсилати повістки через мобільний застосунок «Резерв+».
18 травня набув чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники та резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані – номер мобільного телефону, фактична адреса проживання та email (за наявності). Це потрібно зробити до 16 липня.
Усі опитані після звільнення з полону РФ розповіли про катування – Моніторингова місія ООН
Кожен з 600 цивільних або військовополонених, що були звільнені з російського полону, розповіли про катування та жорстоке поводження, повідомляє 26 червня у заяві до Міжнародного дня на підтримку жертв катувань Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ).
Зокрема, звільнені з російського полону під час обміну 31 травня розповіли про катування, від жорстокого побиття та тривалого перебування у стресових положеннях тіла, до ударів електричним струмом по статевих органах і цькування собаками, зазначено у заяві.
«Катування застосовувалися до цілих груп полонених. Наприклад, під час так званої «прийомки» до установи, розташованій на території Російської Федерації, військовополонені повинні були проходити між рядами охоронців, які били їх поліцейськими кийками або електрошокерами… Багато опитаних розповіли, що відчували постійний голод у полоні та були позбавлені належної медичної допомоги протягом тривалого періоду», – кажуть в ООН.
47% українців вважають, що події в Україні «розвиваються в у неправильному напрямі» – опитування
47% опитаних українців вважають, що події в Україні розвиваються в неправильному напрямі. До повномасштабного вторгнення так думали 65,5% жителів України. Такі дані опитування оприлюднила соціологічна служба Центр Разумкова 26 червня.
Натомість 33% опитаних українців вважають, що події в Україні розвиваються в правильному напрямі, свідчать дані дослідження.
«За даними останнього опитування, частка тих, хто вважає, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі, є меншою, ніж частка тих, хто дотримується думки, що вони розвиваються у неправильному напрямі (відповідно, 33% і 47%), однак їхнє співвідношення все ж таки залишається кращим, аніж перед початком повномасштабної війни (у грудні 2021 року ˗ відповідно, 20% і 65,5%)», – кажуть соціологи.
Опитування свідчить, що після початку повномасштабної агресії Росії проти України частка громадян, які вважали, що події в Україні розвиваються в правильному напрямі, суттєво зросла. Зокрема, у грудні 2021 року так вважали 20%, у вересні-жовтні 2022 року – 51%, а лютому-березні 2023 року –61%. Останнє опитування показало тенденція до зниження цього показника.
Опитування було проведене з 6 до 12 червня 2024 року серед 2016 респондентів віком від 18 років методом face-to-face на тих територіях, які контролює уряд України і на яких не ведуться бойові дії.
Коли Украна стане повноцінним членам ЄС і яку роль у переговорному процесі відіграє Польща? Як нині виглядають польсько-українські стосунки та що робити з історичними питаннями, які досі не вирішені між країнами?
На ці та інші питання Радіо Свобода відповів віцемаршалок сейму, екс депутат Європарламенту трьох скликань та добрий друг України Міхал Камінський. Польські журналісти називають його лідером думок і часто кличуть на інтерв'ю.
Розвідка Великої Британії заявляє, що Генеральна прокуратура Росії з січня 2023 року припинила публікувати офіційну статистику злочинності, ймовірно, частково через зростання насильницьких злочинів, вчинених колишніми в’язнями, які повертаються з бойових дій в Україні.
«У квітні 2024 року незалежне російське ЗМІ «Верстка» повідомило, що щонайменше 107 росіян були вбиті і ще 100 – тяжко поранені ветеранами, які поверталися з війни. Вербування в’язнів до збройних сил Росії і наслідки для російських громад після їхнього звільнення є практикою і ризиком, на які російський уряд готовий піти, щоб продовжувати війну в Україні», – заявили у розвідці 26 червня.
Тим часом, кілька депутатів російської Держдуми нещодавно висловили занепокоєння щодо загрози правопорядку через повернення колишніх в’язнів, які воювали на боці збройних сил Росії в Україні. Зокрема, голова думського комітету з питань захисту сім’ї, батьківства, материнства і дитинства Ніна Останіна заявила російському виданню «Газета», що злочинів буде більше, оскільки ці колишні ув’язнені не соціалізовані. За її словами, колишні в’язні мають бути під постійним контролем правоохоронних органів, і суспільство має бути захищене від таких людей.
У Росії наростає хвиля злочинів, вчинених помилуваними за участь у війні проти України кримінальними в’язнями. Зокрема, у квітні за три тижні російські медіа писали про п’ять гучних справ, які стосуються помилуваних Путіних учасників війни.
На початку цього року російська служба BBC повідомила, що російські в’язні, які поїхали воювати проти України, замість помилування від президента РФ Володимира Путіна отримують тепер умовне звільнення, а служити їм належить до кінця війни.