У Міненерго розповіли, чи вимикатимуть світло на вихідних
В Україні ситуація з енергопостачанням залишається складною, але попри спеку на вихідних можуть обійтися без відключень світла, зазначила заступниця міністра енергетики Світлана Грінчук в ефірі телемарафону.
«Традиційно на вихідні знижується споживання. Однак зараз важко спрогнозувати, тому що спека», – сказала вона.
Грінчук висловила сподівання, що «вдасться трішечки зменшити графіки відключення або уникнути навіть».
«Але ситуація продовжує залишатися складною, хоч і стабільною та контрольованою», – додала чиновниця.
В Україні також діють графіки погодинних вимкнень світла. Українські енергетичні обʼєкти упродовж останніх місяців регулярно зазнавали ударів російських ракет і дронів. За даними «Укренерго», вимушені відключення електроенергії – наслідок комбінованих цілеспрямованих атак РФ на українську енергосистему. Електроенергії значно не вистачає для покриття потреб всіх споживачів.
Раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що внаслідок масованих ракетних атак РФ у березні знищено 80% теплової генерації. У Міненерго повідомляли, що через масштабні обстріли енергетичної інфраструктури після 22 березня 2024 року Україна втратила близько 9 ГВт потужностей. Зокрема, дуже постраждали теплові електростанції державної компанії «Центренерго» і гідроелектростанції «Укргідроенерго».
У Тамбовській області РФ є «невелике загоряння» на нафтобазі після атаки дрона
У Мічурінському муніципальному окрузі Тамбовської області після атаки українського безпілотника виникла пожежа на нафтобазі, повідомив 28 червня голова регіону Максим Єгоров.
За його словами, найближчий населений пункт розташований за три кілометри, постраждалих немає. Пожежа локалізована, уточнив Єгоров.
Також дрони атакували військовий об'єкт збройних сил Росії в Смоленській області, повідомив губернатор Василь Анохін. Він стверджує, що дев’ять безпілотників були збиті над Починківським районом, постраждалих та руйнувань немає.
Міністерство оборони Росії повідомило, що впродовж ночі над російськими регіонами знищені або перехоплені 25 безпілотників: 12 у Брянській області, дев’ять – у Смоленській, два – в Курській та по одному у Воронезькій та Ростовській областях. Про атаку у Тамбовській області, яка безпосередньо з Україною не межує, у повідомленні відомства не згадується.
Від початку 2024 року під удар дронів у Росії потрапили кілька підприємств нафтового сектору, через що на деяких НПЗ перестали працювати установки первинної переробки нафти. За даними агенції Reuters, у першому кварталі свої потужності зупинили щонайменше сім російських заводів. Через атаки на НПЗ Росія збільшила закупівлі бензину в Білорусі, а також попросила про постачання Казахстан. Президент України Володимир Зеленський називав атаки на НПЗ відповіддю на удари російських військ по енергетиці України.
Трамп каже, що відкинув пропозиції Путіна щодо припинення війни проти України
Кандидат у президенти США Дональд Трамп під час дебатів з чинним головою Білого дому Джо Байденом заявив, що пропозиції, висунуті президентом РФ Володимиром Путіним нібито як умови для «припинення» розв’язаної РФ війни проти України, є «неприйнятними».
Під час дебатів Трамп спочатку ухилився від відповіді на питання журналістки щодо умов Путіна, однак вона згодом знову запитала: «Чи прийнятні для вас умови Путіна?».
«Ні, вони (пропозиції президента РФ Володимира Путіна – ред.) не прийнятні», – відповів він.
Трамп знову повторив, що «закінчить війну в Україні», якщо буде переобраний на посаду президента США, однак не надав жодної конкретики щодо того, як він збирається це зробити.
Влада: за добу на Херсонщині армія РФ обстріляла 28 населених пунктів, 6 поранених
За минулу добу, 27 червня, російські війська здійснили удари по 28 населених пунктах Херсонської області, шестеро людей зазнали поранень, повідомив голова ОВА Олександр Прокудін.
За його словами, «під ворожим вогнем та авіаударами опинилися Кізомис, Садове, Чорнобаївка, Білозерка, Антонівка, Олександрівка, Велетенське, Станіслав, Новодмитрівка, Понятівка, Дар'ївка, Придніпровське, Інженерне, Благовіщенське, Берислав, Золота Балка, Михайлівка, Львове, Нововоронцовка, Новоолександрівка, Шляхове, Новоберислав, Осокорівка, Тягинка, Козацьке, Ольгівка, Бургунка і Херсон».
Голова ОВА каже, що «російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів, пошкоджені 17 приватних будинків».
«Зафіксовані влучання в об’єкт критичної інфраструктури, заклад громадського харчування, магазини та майстерню. Внаслідок обстрілів пошкоджені автомобіль швидкої медичної допомоги та приватні автомобілі», – розповів Прокудін.
Місцева влада регулярно повідомляє про російські атаки цивільних з допомогою БПЛА.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
За добу Росія втратила 1170 військових, літак і майже 25 танків – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 540 490 своїх військових, зокрема 1170 – за останню добу – такі дані станом на ранок 28 червня оприлюднив український Генштаб.
Щодо втрат російської техніки, то в командуванні навели такі дані:
- танків – 8066 (+24 за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 15480 (+21)
- артилерійських систем – 14423 (+60)
- РСЗВ – 1109 (+1)
- засобів ППО – 871 (+3)
- літаків – 360 (+1)
- вертольотів – 326
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 11509 (+50)
- крилатих ракет – 2329 (+5)
- кораблів/катерів - 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 19514 (+46)
- спеціальної техніки – 2431 (+11)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року, ймовірно, досягла 500 тисяч. У 2024 році російські втрати продовжували залишатися на високому рівні, і в травні середні втрати російського особового складу становили понад 1200 осіб на день – це найвищий показник з початку війни, наголосили у розвідці.
Американський Інститут вивчення війни у квітні в одному зі своїх звітів зауважив, що армія Росії нарощує війська в обсягах, співмірних із її втратами в Україні останніми місяцями.
Сили РФ вдарили по Нікополю дронами, є руйнування – ОВА
Наслідки обстрілів Нікополя силами РФ, фото ілюстративне
ПОДІЛИТИСЬ
Друк
Вранці 28 червня сили РФ знову вдарили по Нікопольщині, йдеться у повідомленні голови обласної військової адміністрації Сергія Лисака.
«Ніч на Дніпропетровщині минула без прильотів. Та із самого ранку російська армія знову вдарила по Нікопольщині. Поцілила по райцентру дронами-камікадзе», – зазначив він.
За словами Лисака, «зайнявся приватний будинок. Ще один – пошкоджений. Понівечена господарська споруда. Загиблих і постраждалих немає».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ВМС: у Чорному і Азовському морях 10 російських кораблів, три з яких – носії «Калібрів»
У Чорному та Азовському морях чергують 10 російських кораблів, три з яких є носіями ракет типу «Калібр», йдеться у повідомленні Військово-морських сил ЗСУ.
«В Чорному морі 2 ворожі кораблі, 1 з них є носієм крилатих ракет "Калібр". В Азовському морі 8 ворожих кораблів, 2 з яких є носіями крилатих ракет «Калібр» загальним залпом до 16 ракет», – кажуть у відомстві.
У ВМС ЗСУ розповіли, що «у Середземному морі 2 ворожі кораблі, які є носіями крилатих ракет "Калібр" загальним залпом до 24 ракет».
«За добу, в інтересах Росії, прохід Керченською протокою здійснили: до Чорного моря – 6 суден, з них 4 продовжили рух у напрямку протоки Босфор; до Азовського моря – 9 суден, з них 6 рухались з протоки Босфор», – підсумували ВМС.
У квітні у ВМС України заявили, що від початку повномасштабної війни Чорноморський флот Росії втратив близько третини своїх кораблів через ураження російських суден під час українських ударів.
У червні представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов заявив, що Росія ховає великі кораблі і носіїв «Калібрів», але «полювання не має зупинятися».
Президент Болгарії відмовився від участі в саміті НАТО через позицію щодо підтримки України
Президент Болгарії Румен Радев відмовився очолити або доєднатися до делегації країни на липневому саміті НАТО у Вашингтоні через позицію щодо допомоги Україні.
У своїй заяві він зазначив, що з першого дня війни в Україні «рішуче засуджує російську агресію» і завжди підтримував «всі елементи колективного підходу для забезпечення безпеки, покращення оборонних спроможностей, реалізації регіональних планів альянсу».
«При цьому я не приймаю деякі положення рамкових позицій, прийнятих Радою Міністрів (болгарський уряд - ред.), щодо зобов’язань, які бере наша країна щодо війни в Україні. У зв’язку з цим я не приймаю пропозицію уряду очолити делегацію Болгарії та взяти участь у нараді глав держав і уряду у Вашингтоні», – заявив Радев.
За даними болгарської служби Радіо Свобода, про які рамкові позиції йдеться, не повідомляють ні в адміністрації президентства, ні в Раді міністрів.
Болгарська служба звертає увагу, що Румен Радев давно захищає тих , хто дотримується позицій Кремля щодо війни в Україні – що надання військової допомоги Києву лише затягує конфлікт, а прихильники допомоги є «розпалювачами війни».
Це суперечить офіційній позиції Болгарії. Попередні чергові уряди, а також парламентська більшість підтримали зусилля Києва щодо захисту від російської військової агресії та схвалювали кілька рішень про надання військової допомоги Україні.
Саміт НАТО відбудеться 9-11 липня цього року у Вашингтоні. Як очікується, на саміті НАТО запевнить Україну у військовій, політичній і фінансовій підтримці, а також перебере на себе координацию безпекової допомоги Києву, яка зараз надається під проводом США у форматі «Рамштайн».
Через удар РФ по Миколаївщині є постраждалі – Кім
Через російський удар по Миколаївщині є постраждалі, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
«На даний момент відомо про двох постраждалих, їх госпіталізовано», – написав він у телеграмі.
О 21:38 у Миколаївській області оголосили повітряну тривогу. У соцмережах писали про вибухи в обласному центрі. Згодом місцева влада повідомила про «приліт» за межами міста.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Сили РФ скинули вибухівку з дрона, є постраждалі – Херсонська ОВА
На Херсонщині сили РФ скинули вибухівку з дрона – постраждали четвро людей, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
«Жителі Білозерської громади знов під атакою російських безпілотників. Внаслідок скидання вибухівки з дрона постраждали двоє цивільних у Новодмитрівці – в обох вибухові травми та контузії», – йдеться у повідомленні.
В ОВА додають, що також чоловік, 66 років, зазнав поранень ноги, а у 71-річної жінки – поранення передпліччя та живота.
Місцева влада регулярно повідомляє про російські атаки цивільних з допомогою БПЛА.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Не думаю, що робимо все можливе»: експрем'єр Польщі про Росію, Україну, кризу у взаєминах і Трампа
Польща стала одним із найближчих союзників України, коли та опинилась жертвою повномасштабної російської агресії. Сусідня країна приймала сотні тисяч біженців і стала логістичним хабом для доставки в Україну західної зброї. Дружні відносини між країнами загострила зернова криза, а ставлення пересічних поляків до українців нині, як свідчать соцопитування, погіршується.
На якому етапі польсько-українські взаємини зараз? Чи можна було запобігти кризі у них? Як аграрний потенціал України вплине на її шлях до ЄС? Чи достатньо Захід підтримує Україну і чи остерігаються можливого приходу до влади Дональда Трампа у Варшаві? Радіо Свобода поговорило з прем'єром Польщі 2017-2023 років Матеушем Моравецьким.
Генштаб ЗСУ про ситуацію на фронті: було майже 120 боїв, біля Часового Яру бої тривають
Станом на 22:00 на фронті відбулося 119 бойових зіткнень – найгарячішими напрямками залишалися Торецький, Покровський та Курахівський, де відбувся 71 бій, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
На Торецькому напрямку противник намагався 26 разів штурмувати позиції українських захисників в районах Дружби, Залізного, Північного,
За даними штабу, на Покровському напрямку сили РФ продовжують намагатись вклинитись в українські бойові порядки біля населених пунктів Воздвиженка, Новоолександрівка, Євгенівка, Прогрес, Новоселівка Перша, Карлівка та Уманське – всього відбулось 27 атак, одна триває.
На Курахівському напрямку протягом дня війська РФ 18 разів атакували позиції Сил оборони – два боєзіткнення ще тривають. Ситуація під контролем наших захисників.
У Генштабі також повідомляють, що на Краматорському напрямку противник уже 6 разів намагався витіснити підрозділи Сил оборони із займаних позицій в районі Часового Яру – три атаки відбито, бої тривають, а на Времівському напрямку війська РФ тиснув біля Костянтинівки – дві атаки відбито, одне боєзіткнення триває.
Минулої доби у Генштабі повідомляли про 116 бойових зіткнень на фронті станом на 22:00 26 червня.
Днями керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив, щоситуація на фронті є «досить складною» і такою залишатиметься ще щонайменше місяць, однак, як він сказав, «Армагедону не буде».
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) 9 червня зазначали, що наявних російських резервів чисельністю 60 000 осіб, ймовірно, «буде недостатньо для підтримки одночасних широкомасштабних наступальних зусиль на кількох напрямках».
FT: США та Ізраїль ведуть переговори з Києвом про надання Україні до 8 систем Patriot
США, Ізраїль та Україна ведуть переговори про постачання Києву до восьми систем протиповітряної оборони Patriot, що значно покращить здатність протистояти російським ударам. Про це повідомляє видання Financial Times з посиланням на п’ятьох осіб, поінформованих про переговори.
Хоча ця угода ще не є остаточною, вона, ймовірно, передбачатиме, що системи Patriot спочатку будуть відправлені з Ізраїлю до США, а потім – до України.
Як пише FT, рамки угоди, яка ознаменує зміну у відносинах Ізраїлю з Москвою, обговорювалися між міністрами і високопоставленими чиновниками трьох країн.
У квітні Ізраїль заявив, що почне виводити з експлуатації вісім батарей Patriot, яким вже понад 30 років, і замінювати їх на більш сучасні системи.
Але батареї, які використовувалися в поточній війні Ізраїлю з «Хамасом»(угруповання, яке визнане терористичним у США та ЄС), ще не були виведені з експлуатації через побоювання, що напруженість у відносинах з підтримуваним Іраном бойовим угрупуванням Хезболла може перерости в повномасштабну війну.
Якщо така передача відбудеться, це означатиме суттєві зміни в обороноздатності України, зауважує видання Financial Time.
Президент України Володимир Зеленський на Конференції з відновлення України у Берліні 11 червня заявив, що Україна потребує щонайменше сім систем Patriot для закриття основних міських агломерацій від ударів Росії.
У Миколаєві повідомили про звуки вибуху. Кім каже про «приліт» за межами міста
У Миколаєві повідомили про звуки вибуху. Голова обласної військової адміністрації Віталій Кім каже про «приліт» за межами міста.
«Приліт за межами міста. Лісополоса. Можливо по розмінувальникам. Ні розуму ні фантазії у русні», – написав він у телеграмі.
О 21:38 у Миколаївській області оголосили повітряну тривогу. Після цього у соцмережах писали про вибухи в обласному центрі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Щонайменше 45 тисяч за 2023 рік – демографи про вбитих на війні росіян
У 2023 році на війні, яку Росія веде проти України, загинули щонайменше 45 тисяч росіян. Це приблизно вдвічі більше, ніж роком раніше, пише 27 червня з посиланням на останні дані Росстату (Федеральної служби державної статистики) видання «Важные истории».
Загалом за перші два роки повномасштабного вторгнення загинуло понад 70 тисяч російських чоловіків. «Важные истории» зазначають, що оцінили втрати на основі методу надмірної смертності.
Демографи у розмові з редакцією за умов анонімності припустили, що ці підрахунки – лише мінімально можливе число загиблих на війні. Це пов’язано з тим, що смерть можуть зафіксувати як у регіоні проживання людини, так і в тому місці, де вона загинула, наприклад, на окупованих територіях України. При цьому Росстат не оприлюднює дані про смертність в окупованих українських регіонах. Зниклі безвісти теж не потрапляють до офіційної статистики, йдеться у публікації.
Власний підрахунок загиблих з початку вторгнення ведуть російська служба Бі-Бі-Сі та «Медіазона». У їхньому останньому зведенні в середині червня повідомлялося, що журналісти підтвердили загибель 56 452 російських військових з початку повномасштабної війни проти України. Кореспонденти видань разом із командою волонтерів складають поіменний список підтверджених втрат. Інформація збирається за відкритими даними: із повідомлень регіональної влади, некрологів у соцмережах, публікацій у ЗМІ – і потім перевіряється ще раз.
Cили РФ вдарили «Ураганами» по Кураховому, є жертви – Філашкін
Російські війська вдарили по Кураховому реактивною системою залпового вогню «Ураган» – двоє людей загинули, ще двоє поранені, повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Росіяни ввечері ударили по середмістю з «Ураганів» – вбили сорокарічних чоловіка і жінку. Двоє поранених доставлені до лікарень. Обсяги руйнувань встановлюємо», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Підходимо до піку»: чого далі чекати від Росії – аналізує військовий експерт Гетьман
Наприкінці червня український Генштаб щодня звітує про 9-10 напрямків активних бойових дій та понад 120 атак армії РФ за добу. Це свідчить про те, що «літній наступ» армії Росії, анонсований президентом Володимиром Зеленським та західними розвідками, очевидно, розпочався.
Став вимальовуватися і напрямок основного удару агресора – наразі це Донбас, але все може змінитися, розповів військовий експерт Олексій Гетьман в ефірі Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода). Ми розпитали його про те, скільки триватиме цей тиск агресора на фронті, які задачі перед своєю армією ставить Генштаб РФ і чого російські війська навчилися на третій рік повномасштабної війни.
NYT: у травні Росія щодня втрачала в середньому понад 1000 солдатів убитими та пораненими в Україні
У травні російська армія втрачала в Україні в середньому понад 1000 убитими й пораненими щодня. Про це пише видання The New York Times із посиланням на дані американських, британських та інших західних розвідувальних служб.
Ці дані про втрати РФ фактично підтверджують дані Генштабу ЗСУ.
Однак, як зазначає видання, щомісяця Росія набирає 25-30 тисяч солдатів – приблизно стільки ж, скільки залишають поле бою.
«Це дозволило її армії продовжувати посилати хвилю за хвилею війська на українську оборону, сподіваючись розгромити її і прорватися через лінію окопів. Це стиль ведення війни, який російські солдати порівнюють з тим, що їх кидають у м’ясорубку. Іноді такий підхід виявлявся ефективним, приносячи російській армії перемоги в Авдіївці та Бахмуті на сході України», – пише NYT.
Але українські та західні офіційні особи кажуть, що цієї весни ця тактика була менш успішною, коли Росія намагалася захопити територію поблизу Харкова.
Американські офіційні особи заявили, що Росія досягла критично важливої мети президента Володимира Путіна, створивши буферну зону вздовж кордону, щоб ускладнити українцям завдання ударів вглиб країни. Але, за словами західних посадовців, ця операція не загрожувала Харкову і зрештою була зупинена українською обороною.
Як зауважують журналісти NYT, використання Росією піхоти у хвильових атаках відображає одну з її переваг у війні: її населення набагато більше, ніж населення України, що дає їй більший резерв. Але втрати змушують Росію відносно швидко відправляти новобранців в Україну, а це означає, що солдати, яких відправляють на фронт, погано підготовлені.
Відсутність структурованої підготовки і необхідність залучати новобранців до бойових дій обмежує здатність Росії формувати більш боєздатні підрозділи. Це також збільшує втрати.
NYT також звертає увагу на те, що зміна характеру сучасної війни також призвела до збільшення кількості жертв в останні місяці. Всюдисущі безпілотники полегшили обом сторонам виявлення ворожих сил і завдання по них ударів. А міни і касетні боєприпаси роблять пересування відкритою місцевістю майже самогубством.
За даними Генштабу ЗСУ, Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 539 320 своїх військових.
31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року, ймовірно, досягла 500 тисяч. У 2024 році російські втрати продовжували залишатися на високому рівні, і в травні середні втрати російського особового складу становили понад 1200 осіб на день – це найвищий показник з початку війни, наголосили у розвідці.
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча.
Столтенберґ і Зеленський обговорили підготовку до саміту НАТО
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґа і президент України Володимир Зеленський обговорили остаточну підготовку до саміту альянсу, який відбудеться у Вашингтоні у липні.
Як повідомляє пресслужба альянсу, на саміті посилення підтримки України стане пріоритетом для лідерів країн НАТО.
«Я думаю, що ми дійсно на шляху до дуже хорошого саміту НАТО для України і для НАТО», – заявив Столтенберґ на початку зустрічі з Зеленським.
Генеральний секретар очікує, що члени альянсу погодяться на те, що НАТО візьме на себе провідну роль у координації і наданні безпекової допомоги і тренувань для України.
Як повідомляє Офіс президента за підсумками цієї зустрічі Столтенберґа і Зеленського, Україна очікує рішення щодо посилення ролі НАТО в координації безпекової допомоги, тренувань українських військових та довгострокових фінансових зобов’язань союзників для забезпечення стабільної підтримки.
Саміт НАТО відбудеться 9-11 липня цього року у Вашингтоні. Як очікується, на саміті НАТО запевнить Україну у військовій, політичній і фінансовій підтримці, а також перебере на себе координацию безпекової допомоги Києву, яка зараз надається під проводом США у форматі «Рамштайн».
У рамках саміту відбудеться засідання Ради Україна-НАТО на найвищому рівні. За даними міжнародної преси, західні партнери просять Київ не завищувати очікування щодо перспектив членства України в Альянсі.
Україна, яка бореться з російським вторгненням, чітко дала зрозуміти, що її мета – стати членом НАТО. Київ і деякі його союзники в НАТО, особливо у Східній Європі, наполягають на запрошенні до членства, хоча й визнають, що Україна не може вступити до НАТО, перебуваючи в стані війни.
Зеленський просить ЄС про «значне збільшення імпорту електроенергії»
Президент України Володимир Зеленський просить Євросоюз про значне збільшення імпорту електроенергії, а також підтримку обладнанням та іншими ресурсами для захисту й відновлення української енергосистеми. Про це глава держави сказав 27 червня у виступі на засіданні Європейської ради у Брюсселі.
«Путін веде повномасштабну війну проти нашого енергетичного сектору. Наш обов’язок – не дати Росії створити прецедент зі знищення енергетики цілої нації. Якщо Росії це вдасться, це стане частиною військових доктрин по всьому світу. Енергетика – одна з основ нормального життя людини. Ми робимо все можливе, щоб відновити виробництво електроенергії та захистити його», – твердить Зеленський.
Він також назвав ще чотири способи посилити тиск на Росію, оскільки нинішнього, за його словами, недостатньо.
Першим із них є військова підтримка, коли «дотримання кожної обіцянки важливе не лише з огляду на захист життів, але й для руйнування російської ілюзії, що вони чогось досягнуть шляхом війни».
Другий ключовий аспект, сказав президент України, – це посилення протиповітряної оборони та далекобійності української армії, яка поки що не може завдавати ударів на великих відстанях.
Третім пунктом Зеленський назвав посилення санкцій проти російських олігархів. За його словами, всі російські активи мають бути спрямовані на захист України. «І зараз ми бачимо, як почали знімати санкції з російських олігархів. Ми маємо зупинити це і посилити санкції, бо на цих коштах тримається путінський режим», – сказав Зеленський.
Окремо Зеленський згадав про дипломатію, закликавши західних лідерів узяти участь у підготовці другого Саміту миру.
В Україні діють графіки погодинних вимкнень світла. Українські енергетичні обʼєкти упродовж останніх місяців регулярно зазнавали ударів російських ракет і дронів. За даними «Укренерго», вимушені відключення електроенергії – наслідок комбінованих цілеспрямованих атак РФ на українську енергосистему. Електроенергії значно не вистачає для покриття потреб всіх споживачів.