Генштаб ЗСУ: втрати Росії у війні перевищили 541 тисячу військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 541 560 своїх військових, зокрема 1070 – за останню добу – такі дані станом на ранок 29 червня наводить український Генштаб.
Щодо втрат у російській техніці, то в українському командуванні заявили про такі:
- танки ‒ 8073 (+7 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 15505 (+25)
- артилерійські системи – 14480 (+57)
- РСЗВ – 1109
- засоби ППО ‒ 871
- літаки – 360
- гелікоптери – 326
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 11538 (+29)
- крилаті ракети ‒ 2331 (+2)
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 19568 (+54)
- спеціальна техніка ‒ 2436 (+5).
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року, ймовірно, досягла 500 тисяч. У 2024 році російські втрати продовжували залишатися на високому рівні, і в травні середні втрати російського особового складу становили понад 1200 осіб на день – це найвищий показник з початку війни, наголосили у розвідці.
Американський Інститут вивчення війни у квітні в одному зі своїх звітів зауважив, що армія Росії нарощує війська в обсягах, співмірних із її втратами в Україні останніми місяцями.
У багатоповерхівці в Дніпрі після удару РФ зниклими вважаються 5 людей – ОВА
У Дніпрі на місці вчорашнього російського удару зниклими вважаються п’ятеро людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
За його словами, рятувальники всю ніч розбирали завали пошкодженої багатоповерхівки.
Міністерство внутрішніх справ України повідомило про продовження пошуково-рятувальних робіт.
«Станом на сьогоднішній ранок відомо про одну загиблу людину і 12 поранених. Серед постраждалих – немовля і вагітна жінка. Врятовані дві людини», – йдеться в повідомленні.
У МВС додали, що в одному з під’їздів зруйновані квартири з 8 по 11 поверхи, також пошкоджені 11 автомобілів.
«Ліквідовано пожежу на площі 150 кв. м. Вивезено 190 тонн будівельного сміття. До проведення робіт від ДСНС залучено понад 100 рятувальників і 35 одиниць техніки», – повідомили у Державній службі з надзвичайних ситуацій.
Російські війська ввечері 28 червня завдали удару по Дніпру, поціливши по багатоповерхівці – зруйновані чотири поверхи.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Повітряні сили: вночі ЗСУ збили всі запущені Росією дрони
Російські війська в ніч на 29 червня атакували Україну десятьма ударними безпілотниками типу Shahed-131/136 із району Приморсько-Ахтарська в РФ, усі їх збили українські сили ППО, повідомив командувач Повітряних сил Збройних сил України Микола Олещук.
«У результаті бойової роботи винищувальною авіацією, зенітними ракетними підрозділами, розрахунками мобільних вогневих груп і засобами РЕБ Повітряних сил ЗС України усі 10 «Шахедів» збито в межах Миколаївської, Херсонської, Дніпропетровської, Кіровоградської, Черкаської і Вінницької областей», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
США наступного тижня планують оголосити про новий пакет допомоги Україні – ЗМІ
Адміністрація президента США Джо Байдена оголосить у понеділок про надання Україні пакету допомоги на 150 мільйонів доларів, який включатиме ракети-перехоплювачі HAWK і артилерійські боєприпаси калібру 155 міліметрів. Про це повідомляє агенція Reuters із посиланням на двох американських чиновників.
Очікується, що пакет військової допомоги буде оприлюднено в понеділок, сказали офіційні особи.
Окрім перехоплювачів HAWK та артилерійських боєприпасів калібру 155 міліметрів, пакет включатиме інші боєприпаси та обладнання для підтримки потреб оборони України, додали джерела.
США почали постачати в Україну ракети-перехоплювачі HAWK у 2022 році.
На початку червня Вашингтон надав Києву пакет допомоги на 225 мільйонів доларів. Пентагон згодом уточнив перелік обладнання та зброї, серед якого, були ракети для систем протиповітряної оборони HAWK, зенітні ракети Stinger, боєприпаси для систем HIMARS та 155-міліметрові гаубиці.
Міністерство оборони США прокоментувало повідомлення ЗМІ про те, що Вашингтон розглядає можливість дозволити військовим компаніям-підрядникам працювати в Україні.
«Ми не схвалювали жодних рішень щодо американських підрядників. Я бачила деякі репортажі…Але я не збираюся далі коментувати внутрішні дискусії чи повідомлення щодо того, що може або навіть не розглядається», – сказала на брифінгу заступниця речника Міністерства оборони США Сабріна Сінгх.
Вона також нагадала, що президент Джо Байден абсолютно чітко заявляв, що в Україні не буде військ США.
Раніше чотири американські чиновники повідомили CNN, що адміністрація президента США Джо Байдена наближається до зняття фактичної заборони на розгортання американських військових підрядників в Україні, щоб допомогти українським військовим обслуговувати і ремонтувати надані США системи озброєнь. Однією з передових систем, яка, за словами посадовців, ймовірно, потребуватиме регулярного технічного обслуговування, є винищувач F-16, який Україна має отримати пізніше цього року.
Після заяв французького президента Емманюеля Макрона про те, що не можна виключати введення західних військ в Україну, США, як і більшість європейських країн, заявили, що не планують цього робити.
WSJ: Відень став шпигунським центром Росії в Європі
Відень перетворилася на один із центрів шпигунської та оперативної діяльності російських спецслужб у європейських країнах. Про це стверджують журналісти The Wall Street Journal з посиланням на не названі джерела із спецслужб Австрії та чиновників західних країн.
Стверджується, що останнім часом чисельність російських громадян, які працюють на державні структури, у Відні зросла і перевищила 500. Близько половини з них – дипломати та менеджери, проте друга половина, переконані в австрійських спецслужбах, по суті займається шпигунською діяльністю. Як стверджується, серед цих росіян є й оперативники, які займаються підготовкою диверсій та вбивств у країнах ЄС.
Стверджується, що співробітники російських диппредставництв та інших державних установ працюють у столиці Австрії у понад 40 будинках.
Також австрійські спецслужби підозрюють, що російські агенти в Австрії займаються відстеженням логістики західної військової допомоги Україні. Крім того, Відень є центром фінансування підривної діяльності – стверджується, що співробітники спецслужб, які працюють в Австрії під дипломатичним прикриттям, розвозять звідти готівку по всій Європі. Зокрема, як стверджується в розслідуванні, російські чиновники, які працюють у Відні, заплатили гонорар виконавцям вбивства російського пілота Максима Кузьмінова, який утік в Україну разом з вертольотом Мі-8. Він був убитий в Іспанії, де мешкав за документами на чуже ім’я. Вбивць не затримали. Раніше повідомлялося, що іспанські спецслужби припускають, що це представники криміналітету, найняті Москвою.
Низка країн ЄС, зокрема Чехія, пропонує обмежити поїздки російських дипломатів Євросоюзом, щоб уникнути відвідування співробітниками дипмісій в Австрії інших країн ЄС. Поки що рішення не схвалено.
У МВС Австрії заявляють, що знають про увагу російських спецслужб до країни, але запевняють, що вважають Австрію однією з найбезпечніших країн, оскільки її спецслужби є надзвичайно ефективними. При цьому видання зазначає, що де-факто шпигунство в Австрії переслідується за законом, лише якщо направлено проти самої Австрії. Вона є нейтральною державою.
У матеріалі згадується ще про дві пов’язані з Віднем і російськими шпигунами справи – ймовірну спробу замаху на журналіста Христо Грозєва, а також справу колишнього топменеджера Wirecard Яна Марсалека, який, як стверджується, працював на російську розвідку.
МВФ схвалив надання Україні 2,2 млрд доларів – їх спрямують на бюджетну підтримку
Рада директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ) завершила четвертий перегляд програми розширеного фінансування для України (EFF), ухваливши рішення про виділення Україні близько 2,2 млрд доларів – ці кошти спрямують на бюджетну підтримку.
Як повідомляє пресслужба фонду, таким чином, загальний обсяг виплат в рамках програми, що підтримується МВФ, сягне близько 7,6 млрд доларів США.
«Незважаючи на складні умови, показники України в рамках програми EFF залишаються високими. Всі кількісні критерії ефективності на кінець березня були досягнуті, а всі структурні орієнтири на кінець червня були виконані вчасно або з невеликим запізненням», – йдеться у заяві фонду.
У МВФ зазначають, що українська економіка «продовжує залишатися стійкою, хоча перспективи залишаються надзвичайно невизначеними».
«Стійкий імпульс реформ та своєчасне надання зовнішньої підтримки» необхідні для збереження макроекономічної стабільності, відновлення фіскальної та боргової стійкості, а також посилення інституційних реформ для прокладання шляху до вступу до Євросоюзу, вважають у фонді.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль уточнив, що це кошти, які допомагають українському уряду фінансувати критичні видатки бюджету, соціальні допомоги, зарплати лікарів та вчителів.
«До сьогодні в жодній програмі з МВФ Україна не проходила чотири перегляди. Це свідчення того, як наші партнери високо оцінюють наші зміни та нашу роботу», – зауважив він.
Чотирирічну програму EFF для України з доступом до фінансування у обсязі близько 15,6 мільярдів доларів було схвалено 31 березня 2023 року. Ця програма є частиною ширшого пакету другої міжнародної підтримки для України, який наразі становить близько 122 мільярдів доларів.
У квітні цього року в МВФ заявили, що українському уряду цього року потрібно 42 мільярди доларів бюджетної підтримки на тлі російського вторгнення, яке триває.
Лубінець: відбулося «історичне» повернення цивільних українців, яких «роками утримувала Росія»
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що сьогодні повернулися цивільні громадяни, яких «роками утримувала Росія».
«Цивільні – вдома! Сьогодні відбулося історичне повернення цивільних громадян України, яких роками утримувала РФ. Це радісна новина для українських сімей та надія на те, що такі повернення відбуватимуться надалі», – написав він у телеграмі.
Лубінець додав, що Україна постійно працює над тим, щоб усі громадяни повернулися додому.
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими уточнив, що сьогодні завершився 53-й обмін, який розпочався 25 червня з визволення 90 українських захисників. За даними штабу, загалом з російського полону вже звільнено 3310 українців.
Близько години тому президент України Володимир Зеленський повідомив про повернення з російського полону ще десятьох українців, серед них – Наріман Джелял, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу.
Російський удар по багатоповерхівці у Дніпрі: число постраждалих зросло
У Дніпрі у пошкодженому внаслідок російського удару будинку ліквідували пожежу, повідомила в телеграмі пресслужба Міністерства внутрішніх справ.
Також голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак заявив, що число постраждалих зросло до 12. Серед них – вагітна жінка. Її стан лікарі оцінюють як середньої тяжкості.
Ввечері 28 червня російські війська завдали удару по Дніпру, поціливши по багатоповерхівці. Раніше повідомлялося, що внаслідок удару загинула щонайменше одна людина, ще дев’ятеро постраждали, серед них – 7-місячне немовля.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Байден визнав слабкий виступ на дебатах, у його команді кажуть, що він не вийде з перегонів
Президент США Джо Байден визнав свій слабкий виступ на дебатах під час набагато більш жвавої промови в Північній Кароліні.
«Я знаю, що я не молода людина. Я не ходжу так легко, як раніше. Я не говорю так добре, як раніше. Я не сперечаюся так добре, як раніше, але я знаю те, що знаю: Я знаю, як говорити правду. Я знаю, що правильно, а що ні», – сказав він під час передвиборчого заходу.
Байден сказав, що знає, як «виконувати цю роботу, як досягти поставлених цілей».
Як пише CNN, радники Байдена провели ранок п’ятниці, обдзвонюючи членів Конгресу від Демократичної партії, донорів та інших ключових прихильників в надії заспокоїти поширену паніку щодо дебатів з колишнім президентом Дональдом Трампом в четвер увечері.
Читайте також: Що станеться якщо Трамп чи Байден вийдуть із президентських перегонів у США?
Після дебатів почастішали заклики до Байдена розглянути можливість вийти з перегонів. На запитання, чи вийде Байден з перегонів, речник кампанії Байдена Сет Шустер відповів: «Ні».
«Для цього немає жодних підстав», – сказав також один з радників Байдена.
Також, як повідомив його радник CNN, Джо Байден все ще планує взяти участь у других президентських дебатах у вересні
Радник визнав, що виступ президента в Атланті був cлабким, але сказав, що кампанія прагне висвітлити моменти, які, на її думку, спрацювали для їхнього кандидата, а потім рухатися далі.
Напередодні в Атланті відбулись перші дебати між кандидатами у президенти США Джо Байденом та Дональдом Трампом. Без живої аудиторії, без нотаток і суфлерів, ввімкнений мікрофон лише для одного на раз і по-черзі.
У дебатах опоненти неодноразово згадували війну в Україні і сперечалися щодо того, як США мають підходити до вирішення найбільшого конфлікту на території Європи з часів Другої світової.
Перша фаза війни Росії із Заходом: що на це вказує і яка роль України
9-11 липня цього року у Вашингтоні відбудеться 75-й ювілейний саміт НАТО. Очікується, що Північноатлантичний альянс запевнить Україну у військовій, політичній і фінансовій підтримці, а також може частково перебрати на себе координацію безпекової допомоги, яка зараз надається під проводом США у форматі «Рамштайн».
На що може сподіватися Україна?
Очільник міжнародної робочої групи з питань безпеки та євроатлантичної інтеграції України, колишній генеральний секретар НАТО Андерс фог Расмуссен навіть озвучив пропозиції рекомендувати зняти всі обмеження на поставки зброї Україні, створити систему протиракетної та протиповітряної оборони на території НАТО вздовж кордонів України, щоб допомогти Україні збивати російські ракети та безпілотники, а також надіслати Україні запрошення приєднатися до НАТО.
Зеленський: з російського полону повернули ще десятьох українців, серед них – Наріман Джелял
Президент України Володимир Зеленський повідомив про повернення з російського полону ще десятьох українців, серед них – Наріман Джелял, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу.
«Вдалося повернути з російського полону ще десятьох наших людей. Попри всі складнощі. Наріман Джелял, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, захоплений у Криму ще у 2021 році. Олена Пех та Валерій Матюшенко – цивільні, які були в полоні ще з 2017–2018 років», – написав він у телеграмі.
За словами президента, в Україну також повернули Богдана Гелета та Івана Левицького – священників Української греко-католицької церкви, яких захопили в Бердянську за опір окупантам.
«Іще пʼятеро цивільних, які були захоплені на території Білорусі та позбавлені свободи: Микола Швець, Наталія Захаренко, Павло Купрієнко, Людмила Гончаренко та Катерина Брюханова. Усі вони вже звільнені та вдома – в Україні», – додав Зеленський.
Він без уточнення також відзначив «зусилля Ватикану заради того, щоб повернути додому цих людей».
Підконтрольний Росії Верховний суд Криму 21 вересня 2022 оголосив вирок фігурантам «справи про диверсію на газопроводі» у Перевальному – політику та активісту Наріману Джелялу (за документами – Джелялову) та братам Азізу та Асану Ахтемовим. Джеляла засудили до 17 років позбавлення волі у колонії суворого режиму зі штрафом 700 тисяч рублів та обмеженням волі строком на 1,5 роки.
Асана Ахметова засудили до 15 років колонії суворого режиму зі штрафом 500 тисяч рублів та обмеженням волі на рік. Азіза Ахтемова засудили до 13 років колонії суворого режиму зі штрафом 500 тисяч рублів та обмеженням волі на рік.
МЗС України назвало ці вироки ганебними.
Моравецький розповів, як зміна влади у Польщі вплинула на відносини між Києвом і Варшавою
У відносин Польщі й України – тверда основа, яку не здатні похитнути проблеми, що періодично виникають, чи зміна влади. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив екс-прем’єр Польщі Матеуш Моравецький.
«У Польщі настільки велике розуміння важливості боротьби між Україною та Росією, що я б сказав, що зміна уряду не надто вплинула в цьому плані», – зазначив Моравецький.
Політик висловив обережний оптимізм, коментуючи майбутнє взаємин між країнами.
«Не думаю, що ці незначні проблеми, навіть якщо вони іноді є, створюють багато неспокою і тривоги між нашими двома націями. Вони не можуть створити щось дійсно серйозне», – зауважив колишній посадовець.
Читайте також: «Кризи немає, але колишнього вогню теж». Віцемаршалок Сенату розповів про польсько-українські відносини
Коментуючи аграрний аспект і його вплив на майбутнє членства України в Євросоюзі, Моравецький висловив думку, що це не «та перешкода, яку неможливо подолати».
«Я був частиною команди, яка вела переговори щодо вступу Польщі до ЄС 25 років тому, і я пам’ятаю дуже схожі проблеми в багатьох інших галузях економіки. Наскільки я пам’ятаю, це все було розібрано відносно легко протягом двох-трьох років», – сказав Моравецький.
Щодо вирішення аграрної суперечки між Україною й Польщею у довгостроковій перспективі, Моравецький сказав, що «це має бути відносно легко».
«Ми повинні мати дуже детальну домовленість щодо конкретних видів сільськогосподарської продукції та квот на неї. І у нас немає проблем з реальним транзитом і експортом через Польщу в інші країни», – зазначив колишній глава польського уряду.
Читайте також: Німеччина, Польща та Чехія просять ЄС про допомогу для прийому українських біженців – Bloomberg
Політик, чия партія «Право і Справедливість» здобула два десятки місць у новому скликанні Європарламенту, сказав, і що може затримати Україну на шляху до ЄС.
Зеленський посмертно нагородив Ірину Цибух («Чека») орденом «За мужність» ІІІ ступеня
Президент України Володимир Зеленський посмертно нагородив парамедикиню добровольчого батальйону «Госпітальєри» Ірину Цибух («Чека») орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Про це йдеться вуказі, оприлюдненому Офісом президента.
Медикиню відзначили «за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, сумлінне виконання професійного обов’язку».
Ірина Цибух загинула під час ротації на Харківському напрямку 29 травня, за кілька днів до свого 26-річчя. Дня Народження», – йдеться в повідомленні.
Ірина Цибух народилась у Львові 1 червня 1998 року. Навчалась в університеті «Львівська політехніка». Служила в медичному батальйоні «Госпітальєри» і відбула кілька ротацій на передовій ще з 2014 року.
Читайте також: У Львові тисячі людей провели в останню путь парамедикиню, громадську діячку Ірину Цибух («Чека»)
У 2017-му почала працювати на «Суспільному» телебаченні. Повномасштабна війна з Росією застала її у східних регіонах України, де Ірина Цибух презентувала документальний фільм.
Згодом Ірина Цибух повернулася до добровольчого батальйону «Госпітальєри».
Восени 2023 року Ірина Цибух була удостоєна президентською відзнакою – ордена «За заслуги» 3 ступеню.
ДТЕК: після атак РФ для відновлення енергооб’єктів потрібні не місяці, а роки
Після кожної атаки енергетики намагаються по максимуму повернути в систему пошкоджене обладнання, але через масштаби руйнувань на відновлювальні роботи потрібні не місяці, а роки, повідомив гендиректор ДТЕК Енерго Ільдар Салєєв.
«Масштаб руйнувань такий, що на відновлювальні роботи потрібні не місяці, а роки. Це перш за все питання часу та наявності потрібного обладнання. Замовлення на виготовлення обладнання розміщенні на виробництвах усіх континентів», – наводить його слова пресслужба ДТЕК.
За даними компанії, ТЕС ДТЕК зазнали російських атак понад 180 разів, унаслідок чого пошкоджено й втрачено 90% їхніх потужностей. Збитки, за попередніми оцінками, сягають $350 млн.
«Цього року на ремонти ТЕС піде 4 млрд грн власних коштів ДТЕК – це близько $100 млн. Це наш мінімальний план, що ми можемо встигнути зробити цього року. Наші спеціалісти по всьому світу шукають запасне обладнання, яке можна купити, привезти і встановити. З міркувань безпеки ми не говоримо зараз детально про відновлювальні роботи. Я думаю це всі прекрасно розуміють», – зазначив Салєєв.
Він також додав, що сьогодні навіть не розглядається категорія «відновленню не підлягає» – всі обʼєкти будуть відновленні рано чи пізно.
Раніше голова Івано-Франківської обласної військової адміністрації (ОВА) Світлана Онищук заявила, що Бурштинська ТЕС, яка неодноразово зазнавала російських обстрілів, не підлягає відновленню. За її словами, російські сили щонайменше 12 разів атакували ракетами Бурштинську ТЕС.
Українські енергетичні обʼєкти упродовж останніх місяців регулярно зазнавали ударів російських ракет і дронів.
Раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що внаслідок масованих ракетних атак РФ у березні знищено 80% теплової генерації. У Міненерго повідомляли, що через масштабні обстріли енергетичної інфраструктури після 22 березня 2024 року Україна втратила близько 9 ГВт потужностей. Зокрема, дуже постраждали теплові електростанції державної компанії «Центренерго» і гідроелектростанції «Укргідроенерго».
Шойгу та Герасимова чекає Гаага, як і Путіна. Що це означає для України?
Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі тепер чекає на лаві підсудних не лише лідера РФ Володимира Путіна, російського дитячого омбудсмена Марію Львову-Бєлову та двох високопоставлених військових – а й очільника Генштабу ЗС РФ Валерія Герасимова та нині вже ексміністра оборони РФ Сергія Шойгу.
Уявити цю картину наразі досить важко.
Однак навіть самі ордери мають практичне значення – як для Росії, так і для України, – каже Сергій Петухов, викладач Національного університету «Києво-Могилянська академія», заступник міністра юстиції України (2015-2019).
Як судять можновладних воєнних злочинців? Як впливає на них навіть сам факт видачі ордера на їхній арешт? Та як Україна може використовувати їх у боротьбі з агресором. Поясює правник – в ефірі Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Що означає видача ордерів на Шойгу та Герасимова?
«Це гучна новина. Це однозначно перемога міжнародного правосуддя та України. Це подальше підтвердження того, що Росія масово та системно скоює військові злочини та, що важливо, злочини проти людяності на території України.
І якщо ордер на арешт, який було видано щодо Путіна та Львової-Бєлової, стосувався злочину депортації українських дітей, то в даному випадку Офіс генпрокурора надав докази скоєння злочину проти енергетичної системи України… А з огляду на системний характер, це ще один окремий злочин, якого раніше не було в ордерах про арешт – злочин проти людяності.
Читайте також: Держдепартамент США підтримує розслідування МКС щодо Шойгу і Герасимова
Чому це важливо? Тому що без такого рішення ми можемо говорити про ймовірні злочини, про можливо скоєні злочини. Росія завжди відбиває це як пропаганду з боку України, проте у разі Міжнародного кримінального суду так просто зробити не вдасться. Це додаткове рішення, що підтверджує злочин. Це додаткові дві особи, які публічно оголошені у розшук і, отже, не можуть подорожувати територією 124 країн, які є сторонами статуту МКС (Римського статуту – ред.)».
Російські військові з жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак. У березні цього року Росія відновила атаки по об’єктах критичної інфраструктури в Україні.
Що станеться якщо Трамп чи Байден вийдуть із президентських перегонів у США?
Після проведення перших передвиборчих дебатів між колишній президентом США Дональдом Трампом та діючим Джо Байденом західні видання пишуть про те, що представники Демократичної партії обговорюють заміну Байдена на іншого кандидата на президентських виборах.
Трампу ж пред'явлено 91 звинувачення у скоєнні кримінальних злочинів, і цього року очікується щонайменше один кримінальний судовий процес. А проблеми зі здоров'ям можуть вплинути як на 78-річного Трампа, так і на 81-річного Байдена.
Якщо Джо Байден або Дональд Трамп знімуть свою кандидатуру з президентських виборів 2024 року, це може мати значні політичні та процедурні наслідки. Думки експертів зібрав Голос Америки.
З 15 січня по 4 червня 2024 року у США відбудуться кокуси та первинні вибори.
Два кандидати, які наберуть найбільшу кількість делегатів, офіційно стануть номінантами від своїх партій на з'їздах. Республіканський національний з'їзд відбудеться 15-18 липня у Мілуокі, штат Вісконсин. Національний з'їзд Демократичної партії відбудеться 19-22 серпня в Чикаго, штат Іллінойс.
Партійні з'їзди
Очікується, що і Трамп, і Байден будуть висунуті своїми партіями. Але якщо хтось із кандидатів вибуде між початком сезону кокусів і праймеріз і з'їздом його партії, деякі штати можуть продовжити терміни подачі документів і дати праймеріз, щоб дозволити більшій кількості людей взяти участь у перегонах, залежно від того, коли вони відбудуться.
Такі продовження більш вірогідні для демократів, оскільки Байден не має серйозних конкурентів. Його суперники, представник Дін Філліпс і письменниця Маріанна Вільямсон, не мають достатньої впізнаваності і вже не мають права бути включеними до виборчих бюлетенів у кількох штатах.
«Вони хотіли б, щоб було щось на кшталт праймеріз», – сказав Джон К. Фортьє, науковий співробітник Американського інституту підприємництва, який займається питаннями виборів і безперервності правління.
«Це було б дуже швидко, але вони повинні були б з'явитися перед народом», – сказав він в інтерв'ю «Голосу Америки».
Щонайменше одна людина загинула через удар по Дніпру, число постраждалих зросло – влада
У Дніпрі внаслідок російського удару по багатоповерхівці 28 червня загинула щонайменше одна людина, число постраждалих зросло до дев’яти, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
За його словами, серед постраждалих – 7-місячне немовля.
Путін заявив, що Росія повинна відновити виробництво ракет середньої дальності
Росія має відновити виробництво ракет середньої та малої дальності і потім ухвалити рішення про те, де їх розміщувати, заявив на нараді із членами Ради безпеки у п’ятницю 28 червня президент Росії Володимир Путін.
Він заявив, що Сполучені Штати розміщують свої ракети середньої та малої дальності «в різних регіонах світу», сказавши, що це «викликає занепокоєння і вимагає реакції».
«Судячи з усього, нам потрібно почати виробництво цих ударних систем і потім, виходячи з ситуації, що реально складається, ухвалювати рішення про те, де – якщо це потрібно для забезпечення нашої безпеки – їх розміщувати», – цитує Путіна агентство ТАСС.
Путін не уточнив, де саме Москва могла б планувати розмістити ракети середньої та малої дальності.
Реакції Вашингтона на заяву Путіна наразі не було.