Доступність посилання

Прощання на Майдані з «Квіткою» Вікторією Бобровою, офіцеркою 10-ї огшб «Едельвейс». Київ, 30 квітня 2026 року
Прощання на Майдані з «Квіткою» Вікторією Бобровою, офіцеркою 10-ї огшб «Едельвейс». Київ, 30 квітня 2026 року

Live Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Бєлоусов використав розмову з Остіном, щоб повторити стандартні російські погрози – ISW

Міністр оборони Росії Андрій Бєлоусов використав телефонну розмову з міністром оборони США Ллойдом Остіном 12 липня – другу за останні три тижні – щоб повторити стандартні російські погрози. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).

За даними аналітиків, ці погрози спрямовані на те, щоб змусити США відмовитися від підтримки України в рамках поточної кампанії, націленої на західних політиків, які ухвалюють рішення.

Остін наголосив Бєлоусову на важливості підтримки ліній зв’язку в умовах війни Росії проти України, яка продовжується, а Бєлоусов обговорив «запобігання загрозам безпеці» та зменшення «ризику можливої ескалації». Остін і Бєлоусов провели свій перший телефонний дзвінок 26 червня, і Бєлоусов оприлюднив такі ж невиразні погрози про «небезпеку подальшої ескалації», якщо Сполучені Штати продовжать постачати зброю в Україну.

У ISW констатують, що російські офіційні особи постійно використовують розпливчасті погрози ескалації проти Сполучених Штатів чи інших західних країн як частину зусиль, щоб перешкодити підтримці Заходом України.

У звіті також зауважується, що Кремль продовжує сигналізувати про своє небажання брати участь у мирних переговорах, які не призведуть до повної капітуляції України та Заходу перед вимогами Москви. Це відбувається на тлі зусиль України щодо формування міжнародного консенсусу для майбутніх переговорів.

Заступник міністра закордонних справ Росії Михайло Галузін заявив 11 липня, що Росія знає про наміри України та Заходу запросити Росію взяти участь у другому Глобальному саміті миру в 2024 році, але Москва «не приймає подібних ультиматумів» і не «має наміру брати участь у таких самітах».

За добу війни РФ втратила понад 1100 військових і майже 60 артсистем – Генштаб ЗСУ

Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 557 770 своїх військових, 1120 – за минулу добу, повідомив вранці 13 липня Генштаб ЗСУ.

За даними штабу, Москва також втратила таку військову техніку:

  • танки – 8199 (+8 одиниць за минулу добу)
  • бойових броньованих машин – 15779 (+24)
  • артилерійських систем – 15216 (+58)
  • РСЗВ – 1119
  • засобів ППО – 889 (+1)
  • літаків – 361
  • гелікоптерів – 326
  • БПЛА оперативно-тактичного рівня – 12035 (+34)
  • крилатих ракет – 2397
  • кораблів/катерів – 28
  • підводних човнів – 1
  • автомобільної техніки та автоцистерн – 20461(+52)
  • спеціальної техніки – 2556 (+13)

Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.

25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.

31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року, ймовірно, досягла 500 тисяч.

За даними британської розвідки, Росія, ймовірно, втратила (вбитими і пораненими) понад 70 000 солдатів за останні два місяці – червень і травень.

СБУ: майже 300 цивільних загинули від протипіхотних мін Росії із початку повномасштабної війни

Служба безпеки України готує докази масового використання російськими військами протипіхотних мін проти цивільних українців для суду в Гаазі – про це пресслужба відомства повідомила 12 липня.

Згідно з позицією слідства, Росія свідомо використовує протипіхотні міни проти мирних жителів, що є порушенням міжнародного права, законів та звичаїв війни.

«З початку повномасштабного вторгнення через ворожі вибухові пристрої постраждало понад 1 тисяча мирних жителів, з яких 297 – загинули. Серед них – багато дітей. Після отримання СБУ достатньої кількості доказів буде вирішуватися питання про передачу матеріалів до Міжнародного кримінального суду в Гаазі», – заявила служба.

Відомство додає, що російські загарбники цілеспрямовано облаштовують мінні пастки поблизу або на території населених пунктів у зоні бойових дій. У тому числі для цього використовують предмети широкого вжитку, в тому числі дитячі іграшки та коробки з цукерками.

Також російські диверсанти використовують мінні загородження, відступаючи з прифронтових та прикордонних районів України.

Правоохоронці зафіксували найбільше фактів застосування Росією мінних пасток проти цивільних у Донецькій та Харківській областях.

Йдеться про фугасні та осколкові протипіхотні міни типу:

  • ПФМ-1 – боєприпас натискної дії (відомий як «пелюсток»). Внаслідок підриву на такій міні людина отримує значні поранення ніг, що можуть призвести до смерті
  • ПМН-2 – також боєприпас натискної дії. Зазвичай під час вибуху людині відриває кінцівку, якою вона наступила на міну
  • ОЗМ-72 – вистрибуючий боєприпас кругового ураження, відомий як «міна-жаба». Під час спрацювання вона «вистрибує» на висоту майже 1 метр та уражає уламками в радіусі 25 м
  • МОН-50 – протипіхотна міна направленої дії, заборонена Оттавською конвенцією

СБУ також закликає громадян України дотримуватися правил безпеки і в разі виявлення підозрілих предметів не чіпати їх і повідомити правоохоронців.

Місцева влада та рятувальники регулярно повідомляють про підриви цивільних на вибухових пристроях, у тому числі на протипіхотних мінах. За даними МВС, в Україні «потенційно замінованими» залишаються 144 тисячі квадратних кілометрів.

У лютому 2024 року журналісти проєкту Радіо Свобода «Схеми» ідентифікували низку російських саперів та їхніх командирів, які після відступу з Харківщини густо замінували частину територій, окупованих ними раніше.

Також журналісти дослідили, що серед мін, які російські сапери встановлювали після відступу, – були заборонені міжнародними конвенціями типи протипіхотних мін, на яких тепер підриваються жителі деокупованих територій.

ДСНС: кількість загиблих у Мирнограді зросла до чотирьох

Внаслідок російських обстрілів на Донеччині загинули шестеро людей, щонайменше 19 поранені, заявила Державна служба з надзвичайних ситуацій увечері 12 липня.

Зокрема, внаслідок удару по Лиману поранень зазнали семеро людей, також загорілися приватні будинки, господарчі споруди та легковий автомобіль.

«У місті Мирноград Покровського району внаслідок обстрілу загинуло чотири особи та зазнали поранень дев’ять осіб, з яких одна дитина. На місці події працювали рятувальники, які ліквідували пожежу на площі 60 квадратних метрів», – йдеться в повідомленні.

Ще двоє людей загинули, щонайменше троє зазнали поранень у Костянтинівці.

Раніше обласна влада повідомляла про трьох загиблих у Мирнограді, загалом було відомо про п’ятьох загиблих і 17 поранених на Донеччині.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.

Моніторингова місія ООН з прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних осіб. Зокрема, в ООН підтвердили загибель 11 284 людей. В організації зауважують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.

Український суд засудив кримчанина, який воював на боці Росії, до 15 років тюрми – прокуратура

Український суд визнав жителя Криму винним у державній зраді та добровільній участі у російському збройному формуванні – про це повідомила Полтавська обласна прокуратура 12 липня.

Українські слідчі з’ясували, що в лютому 2024 року кримчанин добровільно пішов у військовий комісаріат у Москві та підписав контракт про проходження служби у лавах армії Росії.

«Його зарахували на посаду стрільця одного з батальйонів 1-го мотострілецького полку 2-ї мотострілецької дивізії Збройних сил РФ. Після військової підготовки у навчальному центрі поблизу Воронежа обвинувачений перетнув державний кордон України та воював проти ЗСУ на Куп’янському напрямку», – йдеться у повідомленні.

У березні 2024 року кримчанина взяли в полон бійці Збройних сил України. Суд засудив чоловіка до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Наприкінці червня стало відомо, що в Україні кримчанина, котрий воював у складі армії РФ на Запорізькому напрямку, засудили до 15 років позбавлення волі.

Генштаб: ЗСУ відбили 17 атак на Курахівському напрямку протягом дня

Протягом доби на лінії фронту відбулося 136 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні на 22 годину 12 липня. Найгарячішою залишалася ситуація на Покровському напрямку, російська армія також активна на Курахівському і Торецькому напрямках.

Російські війська 11 разів атакували поблизу Глибокого, Вовчанська, Стариці та Липців на Харківщині, всі атаки «були безуспішні». На Куп’янському напрямку Сили оборони відбили три спроби російської армії просуватися неподалік Синьківки, Степової Новоселівки, Піщаного та Берестового, ще три бої тривають.

«На Лиманському напрямку сьогодні ворог досить активний - атакував 16 разів в районах Невського, Серебрянського лісу, Макіївки, Тернів та Торського. Ще точаться чотири боєзіткнення, всі інші – наші воїни зупинили. Втрати російських окупантів уточнюються. На Сіверському напрямку ворог чотири рази впродовж дня намагався прорвати нашу оборону в районах Білогорівки, Роздолівки та Виїмки. Бої тривають досі. Ситуація контрольована», – повідомляє штаб.

Триває бій у двох локаціях біля Часового Яру, ще дев’ять атак на Краматорському напрямку «захлинулись». ЗСУ також відбили 14 із 19 атак на Торецькому напрямку.

«Найбільшу активність ворог проявив сьогодні на Покровському напрямку. Усього, від початку доби, окупанти 40 разів намагалися вклинитися в нашу оборону в районах населених пунктів Олександропіль, Новоселівка Перша, Новоолександрівка, Прогрес, Лозуватське, Сокіл, Яснобродівка, Воздвиженка та Карлівка. Наразі, 33 атаки ворога відбито, сім боєзіткнень тривають. Наші оборонці вживають заходів для стабілізації обстановки та недопущення просування противника в глиб української території», – йдеться в зведенні.

Командування також звітує про 17 відбитих атак на Курахівському напрямку, російська армія була найбільш активна біля Парасковіївки та Костянтинівки. Тривають два бої з п’яти поблизу Водяного та Урожайного, Времівський напрямок.

Також на Запоріжжі російські війська «безуспішно» штурмували українські позиції поблизу Малої Токмачки та Роботиного.

Увечері 11 липня проєкт DeepState повідомив, що російська армія просунулася вперед біля Воздвиженки на північному заході «Очеретинського виступу» – плацдарму, який агресор захопив після окупації Авдіївки Донецької області.

Тут військам РФ залишилася найкоротша відстань до траси Покровськ–Костянтинівка, яку вона, зважаючи на все, має намір перерізати.

Прокуратура: російські війська обстріляли Вовчанськ, постраждала місцева жителька

Російські війська обстріляли місто Вовчанськ 12 липня, повідомила Харківська обласна прокуратура.

За даними відомства, російська армія здійснила мінометний обстріл близько 15 години.

«Отримала поранення 68-річна жінка, її госпіталізовано до лікарні», – йдеться в повідомленні.

За керівництва Чугуївської окружної прокуратури Харківської області поліція відкрила кримінальну справу за статтею про порушення законів та звичаїв війни.

Російські військові щодня обстрілюють Харків і Харківську область. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

«Не можна гаяти часу». Як нова «вісь зла» провокує гонку озброєнь рівня «холодної війни»

США, Китай, Росія – нині це, за даними Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI) 56% всіх світових витрат на озброєння. Далі – Україна, завдяки тому, що понад 30 держав поставили їй основні види озброєння як військову допомогу. Водночас Україна стала найбільшим європейським імпортером зброї у 2019-2023 роках і її оборонний бюджет за витратами на армію наблизився до десятки країн світу.

Загалом з початком повномасштабної війни в Україні витрати на оборону стрімко зросли в усьому світі. А для Європи це стало найвідчутнішим за останні 30 років.

Тож, після ювілейного саміту НАТО у Вашингтоні, попри те, що основну увагу було приділено наданню додаткової підтримки Україні, деякі західні офіційні особи вже ведуть мову про ще однин виклик, спричинений вторгненням Росії: починається гонка озброєнь, яка матиме глобальні наслідки. Про що йдеться – аналіз від Голосу Америки.

Бельгія поставить 30 літаків F-16, але до 2028 року – Жовква

Україна вже має графіки постачання літаків F-16 від країн-партнерів, але ці графіки є довготривалими. Про це в ефірі Радіо Свобода (програма «Свобода Live») 12 липня сказав заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква.

«Нам дійсно треба та кількість літаків, про яку говорив президент (128 – ред). Ми маємо відповідні декларування від наших партнерів щодо кількості літаків. Ми знаємо ці чотири країни і знаємо кількість, яку вони обіцяють. На жаль, у деяких країнах графік постачання доволі тривалий. Наприклад, Бельгія задекларувала 30 літаків, і це є в нашій безпековій угоді з Бельгією. Але вона каже, що ці 30 літаків будуть поставлені до кінця 2028 року, що очевидно є неприйнятним для нас» – сказав Жовква.

Також він зазначив, що важливим питанням є збільшення кількості тренувальних центрів для пілотів.

«Цими літаками має хтось управляти. Ці пілоти мають вести тактику бою відповідно до типу літака, на якому вони будуть працювати. F-16 – це зовсім інша тактика ведення бою. Тому говоримо і про це, і у відповідній заяві про F-16, яка була складена під час саміту, сказано, що партнери будуть працювати над розширенням кількості місць для українських пілотів. І не лише, до речі, пілотів. Інженерний склад також дуже важливий. А також оптимізація, тобто скорочення часу навчання. Під час війни ми не можемо дозволити собі проходити цей тривалий період навчання, як прописано, можливо, в підручниках. Ми можемо це оптимізувати», – заявив Жовква.

Він також додав, що під час саміту НАТО президент Зеленський мав зустрічі з лідерами країн-партнерів, що погодились постачати літаки.

«Ці комплексні питання ми проговорювали з тими лідерами, які нам постачають літаки. Була у президента зустріч з новим прем’єр-міністром Нідерландів, були відповідні зустрічі з іншими керівниками. Безумовно, про це говорили і під час зустрічі з президентом Байденом, адже роль США в питанні постачання літаків також дуже важлива», – наголосив заступник керівника Офісу президента.

Нідерланди та Данія 10 липня спільно зі США інформували, що перебувають у «процесі передачі» Україні американських винищувачів F-16. Повідомлялось, що українські військові розпочнуть літати на F-16 вже цього літа, але додаткові подробиці через міркування оперативної безпеки не надавались.

«Де-факто ми вже інтегруємося у структури НАТО» – Мережко

Україна фактично інтегрується в структури НАТО – попри те, що не отримала запрошення до цього альянсу. Про це в ефірі Радіо Свобода («Свобода.live») 12 липня розповів голова комітету Верховної Ради у закордонних справах Олександр Мережко, коментуючи результати саміту НАТО. Зокрема, він наголосив на тому, що процес приєднання України до НАТО є вже невідворотним.

«Як сказав генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, це питання «коли» Україна стане членом НАТО, а не «якщо». Тобто питання вже вирішене. Потім 40 мільярдів допомоги на наступний рік. Це означає, що ми гарантовано отримаємо військово-технічну допомогу. Потім спеціальний представник НАТО, який буде координувати допомогу Україні. Тобто де-факто ми вже інтегруємося та інтегровані у структури НАТО», – каже Мережко.

За результатами саміту НАТО, який відбувся у Вашингтоні 9–11 липня, 23 країни та Євросоюз підписали документ щодо підтримки України. Він має назву «Український компакт» та є відкритим для підписання іншими державами.

Привід «уважніше слідкувати за діями Росії»: МЗС про заяви РФ щодо дамб в Україні

Міністерство закордонних справ розкритикувало заяви Росії про нібито підготовку Києвом підриву дамб Канівського водосховища та Київської гідроелектростанції – про це відомство заявило 12 липня.

«Не може бути жодної реалістичної мети чи мотиву для України руйнувати власну інфраструктуру чи створювати загрози для власних людей. Що стосується «покладання провини на РФ», то російський режим сам чудово справляється з цим завданням власними воєнними злочинами», – заявили у відомстві, згадавши про удар Росії по лікарні «Охматдит» у Києві.

МЗС заявило, що в разі атак Москви на ці дамби або інші об’єкти інфраструктури відповідальність нестиме виключно Росія. Метою таких заяв дипломатичне відомство вважає спроби «залякати українське суспільство та ввести в оману міжнародну спільноту та медіа»:

«Росія вже багато разів демонструвала таку стратегію: звинувачувати інших у тому, що вчиняє чи планує вчинити сама. Чергові російські фантазії на тему дніпровських дамб – це привід для міжнародної спільноти ще уважніше слідкувати за діями Росії».

Міністерство закликало міжнародні медіа не цитувати російських посадовців без додаткової інформації про їхні попередні заяви, що не відповідали дійсності, а також не ставити знак рівності між українськими та російськими заявами.

«Професійний підхід до цитування професійних російських брехунів полягає у наданні контексту, а не простому переказі їхніх слів», – йдеться в коментарі відомства.

Раніше 12 липня речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що в Москві «звернули увагу на повідомлення… про дослідження так званим світовим центром даних із геоінформатики та сталого розвитку Київського політехнічного інституту імені Сікорського можливих сценаріїв затоплення прилеглих територій унаслідок руйнування дамб окремих водосховищ каскаду Дніпра».

У відповідь Центр протидії дезінформації при РНБО заявив, що Росія не має засобів та можливостей для знищення дамб біля Києва та Канева, але намагається залякати цим українців.

У Мирнограді та Костянтинівці внаслідок обстрілів РФ загинули четверо людей – Донецька ОВА

Щонайменше п’ятеро людини загинули і 17 поранені внаслідок обстрілів Донеччини 12 липня, повідомив голова Донецької ОВА Вадим Філашкін.

«Другий день поспіль під удар потрапляє Мирноград. За попередньою інформацією, сьогодні в місті було два влучання: біля адмінбудівлі та біля зупинки громадського транспорту. Наразі відомо про двох загиблих і шістьох поранених. Остаточну кількість жертв і пошкодженого майна встановлюємо. Також під обстріл потрапила Костянтинівка. Там росіяни поцілили по території підприємства, убили двох людей і трьох поранили», – ішлося в повідомленні о 18:20.

Згодом очільник області уточнив, що в Мирнограді число загиблих зросло до трьох, а поранених – до 10.

«Росіяни скинули авіабомбу на Лиман – поранили чотирьох людей. Бомба впала у приватному секторі – є пошкоджені будинки та знищені автомобілі», – додав Філашкін о 18:55.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.

Моніторингова місія ООН з прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних осіб. Зокрема, в ООН підтвердили загибель 11 284 людей. В організації зауважують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.

Журналісти встановили імена понад 10 тисяч убитих на війні за пів року росіян

Російська армія за останні пів року втратила в Україні щонайменше 10 014 осіб загиблими. Це випливає з останнього аналізу поіменного списку, який спільно з волонтерами ведуть журналісти російської служби Бі-Бі-Сі та видання «Медіазона».

Журналісти зазначають, що всього на основі відкритих джерел їм вдалося встановити імена 59 168 російських військових, які були вбиті під час повномасштабного вторгнення в Україну. Серед таких джерел даних згадані некрологи, які публікуються у ЗМІ та соцмережах, фотографії могил та військових пам’ятників. Реальна кількість загиблих може бути суттєво вищою, зазначають дослідники.

Найбільшою категорією втрат, як і раніше, залишаються колишні в’язні, завербовані на війну, – на них припадає 20% усіх установлених втрат. 14% загиблих були добровольцями, 12% – мобілізованими.

Росія не має можливості знищити дамби біля Києва чи Канева – Центр протидії дезінформації

Росія не має засобів та можливостей для знищення дамб біля Києва та Канева, але намагається залякати цим українців, повідомив увечері 12 липня Центр протидії дезінформації, який входить до структури Ради національної безпеки і оборони України.

«Знищити ці об’єкти ракетними ударами неможливо, а варіант підриву через диверсію виключений, оскільки дамби перебувають під посиленою охороною», – ідеться в повідомленні.

Раніше 12 липня речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що в Москві «звернули увагу на повідомлення… про дослідження так званим світовим центром даних із геоінформатики та сталого розвитку Київського політехнічного інституту імені Сікорського можливих сценаріїв затоплення прилеглих територій унаслідок руйнування дамб окремих водосховищ каскаду Дніпра».

На світанку 6 червня 2023 року стало відомо про часткове руйнування дамби Каховської ГЕС. Українська влада звинуватила у підриві дамби російські окупаційні сили, які захопили, замінували і контролювали гідроелектростанцію від 24 лютого 2022 року. Російська окупаційна влада натомість стверджувала, що це ЗСУ вночі обстріляли і пошкодили дамбу Каховської ГЕС.

Численні експерти заявляли, що руйнування дамби відбулося, найімовірніше, через закладення великої кількості вибухівки на ГЕС, яку контролювали війська РФ.

Енергетики на вихідні послаблюють обмеження для споживачів

13 липня графіки відключень світла застосовуватимуть упродовж усієї доби, але обмеження будуть меншими, ніж у будні дні, повідомила пресслужба компанії «Укренерго».

«З 6:00 до 19:00 обленерго застосовуватимуть дві черги відключень одночасно. У решту годин буде задіяно три черги», – вказано в повідомленні.

В компанії ДТЕК уточнюють, що в Києві, Київській області, на Одещині, Донеччині, Дніпропетровщині є висока ймовірність відключення світла у світло-сірих зонах графіків, але не впродовж усієї доби, а в періоди з півночі до 6:00 і з 19:00 до кінця доби.

В Україні діють графіки погодинних вимкнень світла, головна причина їх застосування – наслідки восьми ракетних та дронових ударів РФ по українських електростанціях. За даними «Укренерго», втрати української енергосистеми перевищують 9 ГВт потужності, що еквівалентно споживанню у пікові години влітку Нідерландів або Фінляндії.

На дефіцит потужності в системі також впливає зростання споживання через літню спеку – цього тижня синоптики прогнозували надзвичайну спеку.

На правому березі Осколу в Куп’янську залишається 172 дитини – начальник МВА Беседін

У Куп’янській громаді станом на 12 липня залишається 7300 жителів, серед яких 172 дитини, повідомив в ефірі Радіо Донбас.Реалії (проєкт Радіо Свобода) начальник Куп’янської міської військової адміністрації Андрій Беседін.

«Евакуація постійна, вона діє вже протягом року, навіть більше. Це обов’язкова евакуація, коли люди офіційно можуть відмовитись, написавши відповідну заяву. Зараз у громаді проживає 7300 мешканців, з них 172 дитини, це правобережжя Куп’янська, які написали заяву про відмову від обов'язкової евакуації», – розповів Беседін.

За його словами, примусова евакуація дітей відбулася на лівому березі річки Оскіл, у наближених до лінії фронту населених пунктах Ківшарівка, Куп’янськ-Вузловий, а також у лівобережному районі Куп’янська – Заоскілля.

«З правобережжя ми постійно розглядаємо цю можливість, постійно надаємо всю необхідну інформацію, тому що рішення приймає Рада оборони, і потім це рішення погоджує віцепрем’єр-міністр із військовим командуванням. Тому ми постійно доводимо інформацію, і якщо таке рішення буде ухвалене, ми його будемо виконувати», – сказав начальник Куп’янської міської військової адміністрації.

Купʼянськ і більша частина району, які перебували під окупацією з лютого 2022-го, були звільнені у вересні того ж року. Нині російська армія постійно обстрілює місто й околиці.

У грудні 2023 року аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) висловлювали припущення, що російська армія отримала завдання захопити Авдіївку та Куп’янськ до президентських виборів у РФ у березні 2024 року.

Авдіївку сили РФ захопити змогли, лінія фронту поблизу Куп'янська з мінімальними змінами тримається вже понад пів року.

Число бойових зіткнень на фронті з початку доби наближається до 100 – Генштаб ЗСУ

Від початку доби 12 липня на фронті відбулося 94 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ. За цими даними, найбільша кількість російських атак зафіксована на Покровському напрямку.

«З початку доби окупанти здійснили вже 29 спроб потіснити наших захисників із займаних позицій в районах Олександрополя, Воздвиженки, Калинового, Сокола, Прогресу, Лозуватського, Новоолександрівки, Карлівки та Яснобродівки. Сили оборони стримують натиск та на даний час відбили 20 атак противника, дев’ять боїв ще тривають», – ідеться в повідомленні.

Активні бойові дії тривають і на кількох інших напрямках у Донецькій області – Торецькому, Лиманському та Краматорському.

Під постійним вогнем російської авіації перебуває Харківщина, інформують у Генштабі.

«Сьогодні зі сторони Оосії терористи завдали шість ударів, зокрема, скинули 12 КАБів. Цілили у райони населених пунктів Стариця, Липці, Малі Проходи, Вовчанськ. Крім цього, на Харківському напрямку російські окупанти вісім разів намагалися здійснити штурм оборонних рубежів українського війська в районі Глибокого, Вовчанська та Стариці. Наразі триває бойове зіткнення поблизу Стариці. Ситуація залишається під контролем наших військ. На Куп’янському напрямку противник чотири рази активно йшов на позиції наших підрозділів у районі Степової Новоселівки, Піщаного, Берестового та Новоселівки, застосував КАБи по Куп’янську. Два боєзіткнення досі тривають», – ідеться у зведенні.

Бої упродовж 12 липня відбувалися також на Сіверському, Курахівському, Времівському та Оріхівському напрямках.

«Ми не керуємо дроном, він сам наводиться»: як українські пілоти БПЛА вражають цілі армії РФ

За два з половиною роки повномасштабної війни Росії проти України БПЛА стали її невід'ємною частиною: вони розвідують, коригують, ретранслюють, знищують. Журналісти Радіо Свобода (проєкт Донбас Реалії) побували на позиціях українських аеророзвідників на Сході, щоб дізнатись про останні тенденції в цій сфері військової справи.

Аеророзвідники 45-ї окремої артилерійської бригади ЗСУ готують до польоту розвідувальний БПЛА «Фурія». За дальністю дії він приблизно відповідає російським аналогам, проте, не маючи режиму радіомовчання, потрапити до тилу противника непоміченим не зможе: доведеться долати РЕБ (система радіоелектронної боротьби – ред.).

«Коли ми тільки починали літати, такого сильного і насиченого РЕБу не було. Але все одно вдається керувати «пташкою» за рахунок того, що вона має кілька каналів управління. Щось глушиться, щось не глушиться, щось погано видно, щось краще. Але загалом вдається виконувати місії навіть у разі дуже сильного придушення. Якщо немає відеокартинки – ми маємо міняти коридор, щоб зловити хоч якесь зображення», – розповідає Роман.

Сирський вніс зміни до курсу підготовки для військових

Військові Збройних сил України вивчатимуть норми міжнародного гуманітарного права, йдеться в повідомленні Генерального штабу ЗСУ.

У відомстві кажуть, що в «умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України та на виконання взятих нашою державою міжнародних зобов’язань», головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський схвалив рішення щодо впровадження в курс підготовки для військовослужбовців обов’язкового блоку з вивчення норм міжнародного гуманітарного права (права збройних конфліктів).

За словами Генштабу, «це рішення є частиною комплексного підходу щодо забезпечення високого рівня правової культури та підготовки військовослужбовців, оскільки керівництво Збройних сил України приділяє особливу увагу дотриманню норм міжнародного гуманітарного права у всіх аспектах військової діяльності».

«Реалізація зазначеного рішення сприятиме підвищенню рівня правової культури серед військовослужбовців та спрямоване на забезпечення їхньої готовності діяти відповідно до міжнародних стандартів», – зауважили в штабі.

Підготовка і тренування українських військових є частиною багатьох із безпекових угод, які впродовж останніх місяців Україна укладає зі своїми партнерами. Серед іншого, всі пілоти і техніки, які літатимуть і обслуговуватимуть винищувачі F-16, готуються в кількох європейських країнах та у США.

«Очеретинський виступ»: війська РФ просунулись біля Воздвиженки

Увечері 11 липня проєкт DeepState повідомив, що російська армія просунулася вперед біля Воздвиженки на північному заході «Очеретинського виступу» – плацдарму, який агресор захопив після окупації Авдіївки Донецької області.

Саме тут військам РФ залишилася найкоротша відстань до траси Покровськ–Костянтинівка, яку вона, зважаючи на все, має намір перерізати.

Український Генштаб повідомив вранці 12 липня про 120 боєзіткнень на всій лінії фронту – інтенсивність боїв дещо знизилась. Найгарячішим залишається Покровський напрямок: агресор атакував тут 41 раз, і найбільше саме в районі останнього просування агресора біля Воздвиженки на «Очеретинському виступі».

«Противник концентрував зусилля біля Новоолександрівки, де сталося аж 14 бойових зіткнень», – зазначили у відомстві.

Головні питання випуску:

  • Чому РФ обрала Новоолександрівку як головний напрямок свого удару на нинішньому етапі наступу?
  • Чи означає зменшення кількості атак військ Росії на фронті, що її наступ видихається?
  • І що передбачає «Український договір» (Ukraine Compact) – новий безпековий договір, який країни Заходу підписали з Україною на полях саміту НАТО?

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG