Шольц: американські ракети в Німеччині допоможуть «запобігти війні»
Канцлер Німеччини Олаф Шольц знову відкинув побоювання, що заплановане розміщення американських ракет великої дальності в Німеччині може призвести до ескалації у відносинах з Росією.
«Ми завжди дбаємо про те, щоб запобігти війні», – сказав Шольц після зустрічі з прем’єр-міністром Японії Фуміо Кісідою в Берліні.
Канцлер у п’ятницю знову пообіцяв що Німеччина контролюватиме поставки зброї в Україну таким чином, щоб вони не призвели до прямої конфронтації з Росією.
«Так само очевидно, що рішення, які ми приймаємо тут, завжди мають на увазі безпеку нашої країни та альянсу. І це включає в себе забезпечення того, щоб ми були достатньо сильними… Це, звичайно, включає в себе протиповітряну оборону і можливість стримування», – сказав Шольц, якого цитує DPA.
Раніше цього тижня Німеччина і США оголосили про домовленість про розміщення американських ракет великої дальності на території ФРН з 2026 року, включно з гіперзвуковою зброєю. У заяві США та Німеччини вказується, що мета розгортання далекобійних систем – продемонструвати відданість США завданням НАТО, а також зробити внесок у обороноздатність Європи.
Російські офіційні особи жорстко відреагували на цю заяву, звинувативши Німеччину і США в нагнітанні напруженості.
ЗМІ: президент Чехії повідомив, що до кінця літа Україна отримає 50 000 артилерійських боєприпасів
У липні та серпні Чехія надішле Україні ще 50 000 артилерійських боєприпасів, заявив президент Чехії Петр Павел, якого цитує видання ČTK.
За його словами, з вересня і до кінця року Прага має надсилати від 80 000 до 100 000 боєприпасів щомісяця.
У лютому президент Чехії Петр Павел оголосив, що Чехія збирає близько 800 000 снарядів для України з третіх країн за межами Європейського союзу.
Згодом він анонсував, що Україна отримуватиме десятки тисяч снарядів щомісяця у межах чеської ініціативи. У травні Павел повідомив, що в ініціативі беруть участь півтора десятка країн ЄС і НАТО, які сумарно виділили на 1,6 мільярда євро для закупівлі боєприпасів.
Наприкінці червня стало відомо, що боєприпаси, які закупили у рамках чеської ініціативи, вже надійшли в Україну. Міністр оборони Яна Чернохова тоді повідомила, що йдеться про 50 000 одиниць боєприпасів, а мета – доставити в Україну 500 000 боєприпасів цього року.
На Донеччині через атаки РФ за добу загинули шестеро людей, ще 22 поранені – поліція
Внаслідок російської агресії на Донеччині минулої доби загинули шестеро людей, ще 22 зазнали поранень, зокрема дитина, повідомляє у телеграмі пресслужба Національної поліції.
За її даними, армія РФ атакувала 17 населених пунктів: міста Костянтинівка, Лиман, Миколаївка, Мирноград, Новогродівка, Торецьк, Українськ, Часів Яр, селища Гостре, Острівське, села Діброва, Зоря, Леонідівка, Маринівка, Михайлівка, Новомиколаївка, Рівне.
У поліції повідомили, що внаслідок російських атак пошкоджені 66 цивільних об’єктів, серед яких є 36 житлових будинків.
«У Мирнограді росіяни вдарили авіабомбою «УМПБ Д-30СН» по зупинці громадського транспорту. Загинули чотири людини, ще дев’ять зазнали поранень, серед них – дитина. У Костянтинівці окупанти скинули авіабомбу «КАБ-500» на підприємство – вбили двох цивільних осіб і трьох поранили», – йдеться у повідомленні.
За даними правоохоронців, по Лиману російські війська завдали ударів авіабомбами «ОДАБ-1500», «ФАБ-250» та РСЗВ «Ураган» – поранені семеро людей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних осіб. Зокрема, в ООН підтвердили загибель 11 284 людей. В організації зауважують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.
Генштаб ЗСУ: на фронті за добу було майже 150 боєзіткнень, сили РФ атакували на 10 напрямках
Протягом минулої доби на фронті зафіксовано 149 бойових зіткнень, повідомив вранці 13 липня Генеральний штаб ЗСУ.
За уточненою інформацією, за вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах 64 авіаударів із використанням 94 КАБів. Крім цього, здійснив майже 5000 обстрілів, зокрема, 143 – із реактивних систем залпового вогню.
Російські війська минулої доби атакували на десяти напрямках. Найінтенсивніше, як і в попередні дні, на Покровському напрямку, де українські військові відбили 42 російські штурми.
Також, за даними штабу, на Торецькому напрямку загарбники здійснили 19 атак неподалік населених пунктів Торецьк, Північне, Залізне та Нью-Йорк, на Курахівському напрямку Сили оборони відбили 22 атаки біля Красногорівки, Парасковіївки та Костянтинівки, де сили РФ намагався прорвати українську оборону.
У ніч на 13 липня російські війська атакували Україну 5-ма ударними БПЛА типу Shahed-131/136 із Приморсько-Ахтарська (РФ).
Як повідомляють Повітряні сили ЗСУ, Сили оборони збили чотири БПЛА у Донецькій та Харківській областях, п’ятий вийшов з повітряного простору України у напрямку Гомельської області Білорусі.
За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), українські військові вже намагаються перехопити тактичну ініціативу, проводячи обмежені контратаки на окремих ділянках фронту. Аналітики зазначають, що ЗСУ можуть проводити обмежені контрнаступальні операції, навіть перебуваючи переважно в обороні, залежно від надходження західної допомоги.
Зеленський наступного тижня відвідає Велику Британію – The Guardian
Наступного тижня, як очікується, президент України Володимир Зеленський відвідає Велику Британію, де виступить у Бленгеймському палаці перед європейськими лідерами, які зберуться для обговорення ситуації в Україні, європейської безпеки та демократії. Про це повідомляє The Guardian.
За даними видання, він також здійснить свій перший візит до Ірландії в суботу вранці, коли приземлиться в аеропорту Шеннона, для зустрічі з ірландським міністром закордонних справ Саймоном Гаррісом.
Очікується, що Ірландія, яка тривалий час дотримується політики військового нейтралітету, але надає Україні нелетальну допомогу через ЄС, запропонує більшу підтримку зусиллям України з повернення приблизно 20 000 дітей, які були примусово переміщені до Росії та Білорусі.
Президент України зустрічався з Кіром Стармером минулого тижня на саміті НАТО у Вашингтоні, але це буде його перша можливість зустрітися з більш широкою делегацією лейбористського уряду. Його поїздка рідко підтверджується, але джерело видання повідомило, що «на 90% впевнене», що Зеленський буде там. Офіційно про це візит не повідомляється.
Конференція в четвер – це четверта зустріч Європейського політичного співтовариства, створеного після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Для Стармера це «дуже важлива» можливість не лише прийняти до 50 європейських лідерів, але й відновити довіру до Великої Британії та показати світові, що країна повернулася на міжнародну арену після багатьох років репутаційних втрат, спричинених Brexit.
Стармер виступить на відкритті пленарного засідання, яке відбудеться в одному із залів Бленгеймського палацу, на батьківщині Вінстона Черчилля. Очікується, що він підкреслить відданість Великої Британії Україні, а також перезавантаженню відносин країни з ЄС після Brexit.
Стармер також проведе низку двосторонніх переговорів.
Україна буде домінувати на пленарній дискусії з лідерами, які потім будуть запрошені до участі в трьох робочих групах з питань оборони та демократії, які включатимуть сесії з питань дезінформаційної кризи, енергетики та міграції.
Росія: у Ростовській області через атаку дрона сталася пожежа на нафтобазі
У Ростовській області Росії заявляють, що рано-вранці 13 липня в результаті атаки безпілотника спалахнула нафтобаза.
Як повідомив губернатор регіону Василь Голубєв, пожежі надано третій рівень складності. На місці працюють 49 пожежників та 14 одиниць техніки. Попередньо ніхто не загинув і не постраждав.
За його даними, площа пожежі – 200 кв.м., до місця займання прибув пожежний потяг.
Телеграм канал Don Mash публікує відео пожежі.
За даними Міноборони Росії, над Ростовською областю знищили два безпілотники, ще по одному – над Бєлгородською та Курською областями. Москва звинувачує в атаці Україну, Київ наразі це не коментує.
Від початку 2024 року під удар дронів у Росії потрапили ціла низка підприємств нафтового сектору, через що на деяких НПЗ перестали працювати установки первинної переробки нафти. За даними агенції Reuters, у першому кварталі свої потужності зупинили щонайменше сім російських заводів. Через атаки на НПЗ Росія збільшила закупівлі бензину в Білорусі, а також попросила про постачання Казахстан. Президент України Володимир Зеленський називав атаки на НПЗ відповіддю на удари російських військ по енергетиці України.
Бєлоусов використав розмову з Остіном, щоб повторити стандартні російські погрози – ISW
Міністр оборони Росії Андрій Бєлоусов використав телефонну розмову з міністром оборони США Ллойдом Остіном 12 липня – другу за останні три тижні – щоб повторити стандартні російські погрози. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
За даними аналітиків, ці погрози спрямовані на те, щоб змусити США відмовитися від підтримки України в рамках поточної кампанії, націленої на західних політиків, які ухвалюють рішення.
Остін наголосив Бєлоусову на важливості підтримки ліній зв’язку в умовах війни Росії проти України, яка продовжується, а Бєлоусов обговорив «запобігання загрозам безпеці» та зменшення «ризику можливої ескалації». Остін і Бєлоусов провели свій перший телефонний дзвінок 26 червня, і Бєлоусов оприлюднив такі ж невиразні погрози про «небезпеку подальшої ескалації», якщо Сполучені Штати продовжать постачати зброю в Україну.
У ISW констатують, що російські офіційні особи постійно використовують розпливчасті погрози ескалації проти Сполучених Штатів чи інших західних країн як частину зусиль, щоб перешкодити підтримці Заходом України.
У звіті також зауважується, що Кремль продовжує сигналізувати про своє небажання брати участь у мирних переговорах, які не призведуть до повної капітуляції України та Заходу перед вимогами Москви. Це відбувається на тлі зусиль України щодо формування міжнародного консенсусу для майбутніх переговорів.
Заступник міністра закордонних справ Росії Михайло Галузін заявив 11 липня, що Росія знає про наміри України та Заходу запросити Росію взяти участь у другому Глобальному саміті миру в 2024 році, але Москва «не приймає подібних ультиматумів» і не «має наміру брати участь у таких самітах».
За добу війни РФ втратила понад 1100 військових і майже 60 артсистем – Генштаб ЗСУ
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 557 770 своїх військових, 1120 – за минулу добу, повідомив вранці 13 липня Генштаб ЗСУ.
За даними штабу, Москва також втратила таку військову техніку:
- танки – 8199 (+8 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 15779 (+24)
- артилерійських систем – 15216 (+58)
- РСЗВ – 1119
- засобів ППО – 889 (+1)
- літаків – 361
- гелікоптерів – 326
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 12035 (+34)
- крилатих ракет – 2397
- кораблів/катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 20461(+52)
- спеціальної техніки – 2556 (+13)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року, ймовірно, досягла 500 тисяч.
За даними британської розвідки, Росія, ймовірно, втратила (вбитими і пораненими) понад 70 000 солдатів за останні два місяці – червень і травень.
СБУ: майже 300 цивільних загинули від протипіхотних мін Росії із початку повномасштабної війни
Служба безпеки України готує докази масового використання російськими військами протипіхотних мін проти цивільних українців для суду в Гаазі – про це пресслужба відомства повідомила 12 липня.
Згідно з позицією слідства, Росія свідомо використовує протипіхотні міни проти мирних жителів, що є порушенням міжнародного права, законів та звичаїв війни.
«З початку повномасштабного вторгнення через ворожі вибухові пристрої постраждало понад 1 тисяча мирних жителів, з яких 297 – загинули. Серед них – багато дітей. Після отримання СБУ достатньої кількості доказів буде вирішуватися питання про передачу матеріалів до Міжнародного кримінального суду в Гаазі», – заявила служба.
Відомство додає, що російські загарбники цілеспрямовано облаштовують мінні пастки поблизу або на території населених пунктів у зоні бойових дій. У тому числі для цього використовують предмети широкого вжитку, в тому числі дитячі іграшки та коробки з цукерками.
Також російські диверсанти використовують мінні загородження, відступаючи з прифронтових та прикордонних районів України.
Правоохоронці зафіксували найбільше фактів застосування Росією мінних пасток проти цивільних у Донецькій та Харківській областях.
Йдеться про фугасні та осколкові протипіхотні міни типу:
- ПФМ-1 – боєприпас натискної дії (відомий як «пелюсток»). Внаслідок підриву на такій міні людина отримує значні поранення ніг, що можуть призвести до смерті
- ПМН-2 – також боєприпас натискної дії. Зазвичай під час вибуху людині відриває кінцівку, якою вона наступила на міну
- ОЗМ-72 – вистрибуючий боєприпас кругового ураження, відомий як «міна-жаба». Під час спрацювання вона «вистрибує» на висоту майже 1 метр та уражає уламками в радіусі 25 м
- МОН-50 – протипіхотна міна направленої дії, заборонена Оттавською конвенцією
СБУ також закликає громадян України дотримуватися правил безпеки і в разі виявлення підозрілих предметів не чіпати їх і повідомити правоохоронців.
Місцева влада та рятувальники регулярно повідомляють про підриви цивільних на вибухових пристроях, у тому числі на протипіхотних мінах. За даними МВС, в Україні «потенційно замінованими» залишаються 144 тисячі квадратних кілометрів.
У лютому 2024 року журналісти проєкту Радіо Свобода «Схеми» ідентифікували низку російських саперів та їхніх командирів, які після відступу з Харківщини густо замінували частину територій, окупованих ними раніше.
Також журналісти дослідили, що серед мін, які російські сапери встановлювали після відступу, – були заборонені міжнародними конвенціями типи протипіхотних мін, на яких тепер підриваються жителі деокупованих територій.
ДСНС: кількість загиблих у Мирнограді зросла до чотирьох
Внаслідок російських обстрілів на Донеччині загинули шестеро людей, щонайменше 19 поранені, заявила Державна служба з надзвичайних ситуацій увечері 12 липня.
Зокрема, внаслідок удару по Лиману поранень зазнали семеро людей, також загорілися приватні будинки, господарчі споруди та легковий автомобіль.
«У місті Мирноград Покровського району внаслідок обстрілу загинуло чотири особи та зазнали поранень дев’ять осіб, з яких одна дитина. На місці події працювали рятувальники, які ліквідували пожежу на площі 60 квадратних метрів», – йдеться в повідомленні.
Ще двоє людей загинули, щонайменше троє зазнали поранень у Костянтинівці.
Раніше обласна влада повідомляла про трьох загиблих у Мирнограді, загалом було відомо про п’ятьох загиблих і 17 поранених на Донеччині.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних осіб. Зокрема, в ООН підтвердили загибель 11 284 людей. В організації зауважують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.
Український суд засудив кримчанина, який воював на боці Росії, до 15 років тюрми – прокуратура
Український суд визнав жителя Криму винним у державній зраді та добровільній участі у російському збройному формуванні – про це повідомила Полтавська обласна прокуратура 12 липня.
Українські слідчі з’ясували, що в лютому 2024 року кримчанин добровільно пішов у військовий комісаріат у Москві та підписав контракт про проходження служби у лавах армії Росії.
«Його зарахували на посаду стрільця одного з батальйонів 1-го мотострілецького полку 2-ї мотострілецької дивізії Збройних сил РФ. Після військової підготовки у навчальному центрі поблизу Воронежа обвинувачений перетнув державний кордон України та воював проти ЗСУ на Куп’янському напрямку», – йдеться у повідомленні.
У березні 2024 року кримчанина взяли в полон бійці Збройних сил України. Суд засудив чоловіка до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.
Наприкінці червня стало відомо, що в Україні кримчанина, котрий воював у складі армії РФ на Запорізькому напрямку, засудили до 15 років позбавлення волі.
Генштаб: ЗСУ відбили 17 атак на Курахівському напрямку протягом дня
Протягом доби на лінії фронту відбулося 136 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні на 22 годину 12 липня. Найгарячішою залишалася ситуація на Покровському напрямку, російська армія також активна на Курахівському і Торецькому напрямках.
Російські війська 11 разів атакували поблизу Глибокого, Вовчанська, Стариці та Липців на Харківщині, всі атаки «були безуспішні». На Куп’янському напрямку Сили оборони відбили три спроби російської армії просуватися неподалік Синьківки, Степової Новоселівки, Піщаного та Берестового, ще три бої тривають.
«На Лиманському напрямку сьогодні ворог досить активний - атакував 16 разів в районах Невського, Серебрянського лісу, Макіївки, Тернів та Торського. Ще точаться чотири боєзіткнення, всі інші – наші воїни зупинили. Втрати російських окупантів уточнюються. На Сіверському напрямку ворог чотири рази впродовж дня намагався прорвати нашу оборону в районах Білогорівки, Роздолівки та Виїмки. Бої тривають досі. Ситуація контрольована», – повідомляє штаб.
Триває бій у двох локаціях біля Часового Яру, ще дев’ять атак на Краматорському напрямку «захлинулись». ЗСУ також відбили 14 із 19 атак на Торецькому напрямку.
«Найбільшу активність ворог проявив сьогодні на Покровському напрямку. Усього, від початку доби, окупанти 40 разів намагалися вклинитися в нашу оборону в районах населених пунктів Олександропіль, Новоселівка Перша, Новоолександрівка, Прогрес, Лозуватське, Сокіл, Яснобродівка, Воздвиженка та Карлівка. Наразі, 33 атаки ворога відбито, сім боєзіткнень тривають. Наші оборонці вживають заходів для стабілізації обстановки та недопущення просування противника в глиб української території», – йдеться в зведенні.
Командування також звітує про 17 відбитих атак на Курахівському напрямку, російська армія була найбільш активна біля Парасковіївки та Костянтинівки. Тривають два бої з п’яти поблизу Водяного та Урожайного, Времівський напрямок.
Також на Запоріжжі російські війська «безуспішно» штурмували українські позиції поблизу Малої Токмачки та Роботиного.
Увечері 11 липня проєкт DeepState повідомив, що російська армія просунулася вперед біля Воздвиженки на північному заході «Очеретинського виступу» – плацдарму, який агресор захопив після окупації Авдіївки Донецької області.
Тут військам РФ залишилася найкоротша відстань до траси Покровськ–Костянтинівка, яку вона, зважаючи на все, має намір перерізати.
Прокуратура: російські війська обстріляли Вовчанськ, постраждала місцева жителька
Російські війська обстріляли місто Вовчанськ 12 липня, повідомила Харківська обласна прокуратура.
За даними відомства, російська армія здійснила мінометний обстріл близько 15 години.
«Отримала поранення 68-річна жінка, її госпіталізовано до лікарні», – йдеться в повідомленні.
За керівництва Чугуївської окружної прокуратури Харківської області поліція відкрила кримінальну справу за статтею про порушення законів та звичаїв війни.
Російські військові щодня обстрілюють Харків і Харківську область. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Не можна гаяти часу». Як нова «вісь зла» провокує гонку озброєнь рівня «холодної війни»
США, Китай, Росія – нині це, за даними Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI) 56% всіх світових витрат на озброєння. Далі – Україна, завдяки тому, що понад 30 держав поставили їй основні види озброєння як військову допомогу. Водночас Україна стала найбільшим європейським імпортером зброї у 2019-2023 роках і її оборонний бюджет за витратами на армію наблизився до десятки країн світу.
Загалом з початком повномасштабної війни в Україні витрати на оборону стрімко зросли в усьому світі. А для Європи це стало найвідчутнішим за останні 30 років.
Тож, після ювілейного саміту НАТО у Вашингтоні, попри те, що основну увагу було приділено наданню додаткової підтримки Україні, деякі західні офіційні особи вже ведуть мову про ще однин виклик, спричинений вторгненням Росії: починається гонка озброєнь, яка матиме глобальні наслідки. Про що йдеться – аналіз від Голосу Америки.
Бельгія поставить 30 літаків F-16, але до 2028 року – Жовква
Україна вже має графіки постачання літаків F-16 від країн-партнерів, але ці графіки є довготривалими. Про це в ефірі Радіо Свобода (програма «Свобода Live») 12 липня сказав заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква.
«Нам дійсно треба та кількість літаків, про яку говорив президент (128 – ред). Ми маємо відповідні декларування від наших партнерів щодо кількості літаків. Ми знаємо ці чотири країни і знаємо кількість, яку вони обіцяють. На жаль, у деяких країнах графік постачання доволі тривалий. Наприклад, Бельгія задекларувала 30 літаків, і це є в нашій безпековій угоді з Бельгією. Але вона каже, що ці 30 літаків будуть поставлені до кінця 2028 року, що очевидно є неприйнятним для нас» – сказав Жовква.
Також він зазначив, що важливим питанням є збільшення кількості тренувальних центрів для пілотів.
«Цими літаками має хтось управляти. Ці пілоти мають вести тактику бою відповідно до типу літака, на якому вони будуть працювати. F-16 – це зовсім інша тактика ведення бою. Тому говоримо і про це, і у відповідній заяві про F-16, яка була складена під час саміту, сказано, що партнери будуть працювати над розширенням кількості місць для українських пілотів. І не лише, до речі, пілотів. Інженерний склад також дуже важливий. А також оптимізація, тобто скорочення часу навчання. Під час війни ми не можемо дозволити собі проходити цей тривалий період навчання, як прописано, можливо, в підручниках. Ми можемо це оптимізувати», – заявив Жовква.
Він також додав, що під час саміту НАТО президент Зеленський мав зустрічі з лідерами країн-партнерів, що погодились постачати літаки.
«Ці комплексні питання ми проговорювали з тими лідерами, які нам постачають літаки. Була у президента зустріч з новим прем’єр-міністром Нідерландів, були відповідні зустрічі з іншими керівниками. Безумовно, про це говорили і під час зустрічі з президентом Байденом, адже роль США в питанні постачання літаків також дуже важлива», – наголосив заступник керівника Офісу президента.
Нідерланди та Данія 10 липня спільно зі США інформували, що перебувають у «процесі передачі» Україні американських винищувачів F-16. Повідомлялось, що українські військові розпочнуть літати на F-16 вже цього літа, але додаткові подробиці через міркування оперативної безпеки не надавались.
«Де-факто ми вже інтегруємося у структури НАТО» – Мережко
Україна фактично інтегрується в структури НАТО – попри те, що не отримала запрошення до цього альянсу. Про це в ефірі Радіо Свобода («Свобода.live») 12 липня розповів голова комітету Верховної Ради у закордонних справах Олександр Мережко, коментуючи результати саміту НАТО. Зокрема, він наголосив на тому, що процес приєднання України до НАТО є вже невідворотним.
«Як сказав генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, це питання «коли» Україна стане членом НАТО, а не «якщо». Тобто питання вже вирішене. Потім 40 мільярдів допомоги на наступний рік. Це означає, що ми гарантовано отримаємо військово-технічну допомогу. Потім спеціальний представник НАТО, який буде координувати допомогу Україні. Тобто де-факто ми вже інтегруємося та інтегровані у структури НАТО», – каже Мережко.
За результатами саміту НАТО, який відбувся у Вашингтоні 9–11 липня, 23 країни та Євросоюз підписали документ щодо підтримки України. Він має назву «Український компакт» та є відкритим для підписання іншими державами.
Привід «уважніше слідкувати за діями Росії»: МЗС про заяви РФ щодо дамб в Україні
Міністерство закордонних справ розкритикувало заяви Росії про нібито підготовку Києвом підриву дамб Канівського водосховища та Київської гідроелектростанції – про це відомство заявило 12 липня.
«Не може бути жодної реалістичної мети чи мотиву для України руйнувати власну інфраструктуру чи створювати загрози для власних людей. Що стосується «покладання провини на РФ», то російський режим сам чудово справляється з цим завданням власними воєнними злочинами», – заявили у відомстві, згадавши про удар Росії по лікарні «Охматдит» у Києві.
МЗС заявило, що в разі атак Москви на ці дамби або інші об’єкти інфраструктури відповідальність нестиме виключно Росія. Метою таких заяв дипломатичне відомство вважає спроби «залякати українське суспільство та ввести в оману міжнародну спільноту та медіа»:
«Росія вже багато разів демонструвала таку стратегію: звинувачувати інших у тому, що вчиняє чи планує вчинити сама. Чергові російські фантазії на тему дніпровських дамб – це привід для міжнародної спільноти ще уважніше слідкувати за діями Росії».
Міністерство закликало міжнародні медіа не цитувати російських посадовців без додаткової інформації про їхні попередні заяви, що не відповідали дійсності, а також не ставити знак рівності між українськими та російськими заявами.
«Професійний підхід до цитування професійних російських брехунів полягає у наданні контексту, а не простому переказі їхніх слів», – йдеться в коментарі відомства.
Раніше 12 липня речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що в Москві «звернули увагу на повідомлення… про дослідження так званим світовим центром даних із геоінформатики та сталого розвитку Київського політехнічного інституту імені Сікорського можливих сценаріїв затоплення прилеглих територій унаслідок руйнування дамб окремих водосховищ каскаду Дніпра».
У відповідь Центр протидії дезінформації при РНБО заявив, що Росія не має засобів та можливостей для знищення дамб біля Києва та Канева, але намагається залякати цим українців.
У Мирнограді та Костянтинівці внаслідок обстрілів РФ загинули четверо людей – Донецька ОВА
Щонайменше п’ятеро людини загинули і 17 поранені внаслідок обстрілів Донеччини 12 липня, повідомив голова Донецької ОВА Вадим Філашкін.
«Другий день поспіль під удар потрапляє Мирноград. За попередньою інформацією, сьогодні в місті було два влучання: біля адмінбудівлі та біля зупинки громадського транспорту. Наразі відомо про двох загиблих і шістьох поранених. Остаточну кількість жертв і пошкодженого майна встановлюємо. Також під обстріл потрапила Костянтинівка. Там росіяни поцілили по території підприємства, убили двох людей і трьох поранили», – ішлося в повідомленні о 18:20.
Згодом очільник області уточнив, що в Мирнограді число загиблих зросло до трьох, а поранених – до 10.
«Росіяни скинули авіабомбу на Лиман – поранили чотирьох людей. Бомба впала у приватному секторі – є пошкоджені будинки та знищені автомобілі», – додав Філашкін о 18:55.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних осіб. Зокрема, в ООН підтвердили загибель 11 284 людей. В організації зауважують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.
Журналісти встановили імена понад 10 тисяч убитих на війні за пів року росіян
Російська армія за останні пів року втратила в Україні щонайменше 10 014 осіб загиблими. Це випливає з останнього аналізу поіменного списку, який спільно з волонтерами ведуть журналісти російської служби Бі-Бі-Сі та видання «Медіазона».
Журналісти зазначають, що всього на основі відкритих джерел їм вдалося встановити імена 59 168 російських військових, які були вбиті під час повномасштабного вторгнення в Україну. Серед таких джерел даних згадані некрологи, які публікуються у ЗМІ та соцмережах, фотографії могил та військових пам’ятників. Реальна кількість загиблих може бути суттєво вищою, зазначають дослідники.
Найбільшою категорією втрат, як і раніше, залишаються колишні в’язні, завербовані на війну, – на них припадає 20% усіх установлених втрат. 14% загиблих були добровольцями, 12% – мобілізованими.
Росія не має можливості знищити дамби біля Києва чи Канева – Центр протидії дезінформації
Росія не має засобів та можливостей для знищення дамб біля Києва та Канева, але намагається залякати цим українців, повідомив увечері 12 липня Центр протидії дезінформації, який входить до структури Ради національної безпеки і оборони України.
«Знищити ці об’єкти ракетними ударами неможливо, а варіант підриву через диверсію виключений, оскільки дамби перебувають під посиленою охороною», – ідеться в повідомленні.
Раніше 12 липня речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що в Москві «звернули увагу на повідомлення… про дослідження так званим світовим центром даних із геоінформатики та сталого розвитку Київського політехнічного інституту імені Сікорського можливих сценаріїв затоплення прилеглих територій унаслідок руйнування дамб окремих водосховищ каскаду Дніпра».
На світанку 6 червня 2023 року стало відомо про часткове руйнування дамби Каховської ГЕС. Українська влада звинуватила у підриві дамби російські окупаційні сили, які захопили, замінували і контролювали гідроелектростанцію від 24 лютого 2022 року. Російська окупаційна влада натомість стверджувала, що це ЗСУ вночі обстріляли і пошкодили дамбу Каховської ГЕС.
Численні експерти заявляли, що руйнування дамби відбулося, найімовірніше, через закладення великої кількості вибухівки на ГЕС, яку контролювали війська РФ.