ОГП: на Сумщині сили РФ атакували дроном комбайн, є загиблий та поранений
На Сумщині російські війська атакували дроном комбайн під час збору врожаю, є загиблий та поранений, повідомляє у телеграмі Офіс генпрокурора.
За даними слідства, 21 липня близько 16:40 сили РФ атакували, за попередньою інформацією, FPV-дроном комбайн, який збирав урожай на території Білопільської громади Сумського району. Внаслідок атаки загинув 37-річний комбайнер, його 59-річний помічник отримав поранення.
За процесуального керівництва Сумської окружної прокуратури розпочато досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаї війни, поєднаного з умисним убивством (ч. 2 ст. 438 КК України).
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Сумщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних осіб. Зокрема, в ООН підтвердили загибель 11 284 людей. В організації зауважують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.
Путін боїться дронів України – західні ЗМІ про ППО біля дач очільника РФ
Низка західних ЗМІ повідомили цього тижня, що резиденція очільника Росії Володимира Путіна на озері Валдай, що на північ від Москви, нещодавно була укріплена кількома системами протиповітряної оборони. На думку експертів, це реакція на збільшення активності українських безпілотників. Читайте про це за лінком
Зеленський про втрати серед українських військових: «менше не стає»
Президент України Володимир Зеленський заявив, що цифра втрат серед українських військових змінюється щодня, не в позитивний бік.
«Я знаю, скільки зараз. Я знаю, скільки ми людей втрачаємо щодня. Для мене це дуже болюче питання і дуже важливе. Я кожного дня, на жаль, бачу ці зміни, і вони не в позитивну сторону. Менше не стає. Я зараз не можу сказати цю кількість», – сказав він в інтерв’ю BBC.
Зеленський зазначив, що слід мінімізувати втрати максимально, зауваживши, що різниця з РФ є дуже великою: якщо в Україні співвідношення загиблих та поранених військових 1 до 6-8, то у Росії – кожен 2-3.
«Це говорить про те, що вони не борються за виживання своєї людини, вони залишають її на полі бою», – каже він.
Тому, відповідаючи на запитання щодо того, скільки ще Україна може воювати, Зеленський сказав, що «це насамперед залежить від морального духу військових, морального духу народу, який працює, щоб у військових були заробітні плати, від єдності між військовими і цивільними в Україні, а також від єдності Заходу».
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти.
Генштаб ЗСУ: на фронті було майже 60 боєзіткнень, є активність противника на трьох напрямках
Загалом станом на 16:00 на фронті відбулося 58 бойових зіткнень, ситуація на фронті характеризується активністю противника на Харківському, Куп’янському та Покровському напрямках, повідомляє у фейсбуці Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, на Харківському напрямку російські війська сім разів намагались здійснити штурм українських оборонних рубежів в районі Глибокого та Вовчанська – всі атаки відбиті, а на Куп’янському напрямку вони сім разів активно йшли на позиції українських підрозділів у районі Синьківки, Стельмахівки, Берестового та Андріївки – два боєзіткнення досі тривають.
Найбільше сили РФ атакували на Покровському напрямку, де було вже 23 спроби потіснити українських захисників із займаних позицій в районах Прогресу, Новоселівки Першої, Воздвиженки, Новоолександрівки, Калинового та Уманського. Сили оборони стримують натиск та на даний час відбили шістнадцять атак противника, сім атак ще тривають.
У Генштабі додають, що на Придніпровському напрямку противник завдав авіаційних ударів, скинувши керовані авіаційні бомби по районах населених пунктів Тягинка, Томарине та Бургунка Херсонської області.
Минулого тижня низка українських ЗМІ повідомила про вихід українських військових з села Кринки на лівобережній частині Херсонщини, де Сили оборони намагалися утворити плацдарм для подальшого наступу на півдні країни.
Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Дмитро Лиховій в ефірі телемарафону зазначив, що «ситуація не така критична, як її інтерпретують деякі медіа і блогери». У коментарі «Новинам Приазов’я» речник підтвердив – Сили оборони України продовжують виконувати завдання на лівому березі Дніпра.
20 липня Генштаб ЗСУ повідомив, що на Придніпровському напрямку українські захисники відбили чотири російські атаки в районі Кринок.
Сили РФ завдали удару по Херсону, постраждали четверо людей – ОВА
Унаслідок російського обстрілу Херсона постраждали четверо людей, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
«Самостійно за допомогою звернулись чоловіки, 22 та 33 років. В них – вибухові травми та різані рани ноги й живота. Потерпілих госпіталізували до хірургічного відділення. Також уламкові поранення та перелом передпліччя дістав 58-річний херсонець. Лікарі надають йому допомогу», – йдеться у повідомленні.
Раніше було відомо, що через обстріл Дніпровського району міста постраждав 65-річний чоловік, в якого вибухова травма та поранення стегна.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних осіб. Зокрема, в ООН підтвердили загибель 11 284 людей. В організації зауважують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.
У ФРН з об’єднання журналістів виключили автора книжки про Путіна
У Німеччині об’єднання журналістів-розслідувачів Netzwerk Recherche (NR) виключило зі своїх лав Хуберта Зайпеля, який написав біографію російського лідера Володимира Путіна і отримав за це сотні тисяч євро з Москви.
Після того, як робота Зайпеля на Кремль стала відомою, його книжки вилучили із продажу, а фільми видалили з медіатек німецьких телеканалів.
Зайпель кілька років був членом об’єднання, до якого належали відомі журналісти Німеччини. Він виступав на заходах та вів дискусійні форуми.
«Хуберт Зайпель своєю поведінкою порушив основні правила незалежної журналістики та завдав величезної шкоди репутації нашої професії», – сказав голова об’єднання Даніель Дреппер телеканалу ZDF.
Журналісти програми Frontal каналу ZDF спільно з Міжнародним консорціумом журналістів-розслідувачів, виданнями Spiegel та Washington Post розкрили отримання Зайпелем грошей через офшорну фірму підприємця Олексія Мордашова. За даними ЗМІ, за книжки про Путіна Зайпеля було сплачено не менш як 600 тисяч євро. Про це журналіст не поінформував ані видавництво, ані телерадіомовну компанію NDR, для якої він працював.
Дреппер зажадав від Зайпеля залишити об’єднання одразу після публікації звинувачень у листопаді, але журналіст не виконав ці вимоги. Тому об’єднання виключило Зайпеля лише зараз на щорічних зборах. Зайпель не з’явився на нього, пояснивши це особистими мотивами.
Хуберт Зайпель вважався одним із найвідоміших тележурналістів Німеччини та знавцем Росії. Його інтерв’ю з Володимиром Путіним та колишнім співробітником ЦРУ та Агентства нацбезпеки США Едвардом Сноуденом були показані на телеканалі ARD.
На початку червня Зайпель узяв участь в економічному форумі в Петербурзі. Ймовірно, він досі не розірвав контакти з Кремлем.
Понад дві третини грузинів назвали Росію «ворогом своєї країни» – опитування
У Грузії 69% громадян вважають Росію ворогом своєї країни, свідчать результати опитування в межах дослідження «Кавказький барометр 2024».
Цей показник постійно зростає, в аналогічному дослідженні 2021 року головним ворогом Росію вважали 66%, у 2019 році – 49%, у 2017 році – 40%, а в 2012 році – 35%.
США головним ворогом Грузії назвали 4% респондентів, Туреччину – 2%.
Головним другом Грузії вважають Сполучені Штати 24% опитаних грузинів. На другому місці Азербайджан – 8% та Україна – 7%. Далі Туреччина, Німеччина, Вірменія. Росію другом Грузії вважають 2% громадян кавказької країни.
При цьому понад чверть опитаних (26%) переконані, що друзів Грузія не має взагалі.
Опитування проводилося методом очних інтерв’ю з 16 квітня до 13 травня на всій території Грузії, за винятком непідконтрольних Тбілісі Абхазії та Південної Осетії. Загалом опитано 1509 людей.
Зеленський «ризикує політичним самогубством» – Кличко про можливість територіальних поступок
Наступні місяці стануть дуже важкими для президента України Володимира Зеленського, вважає мер Києва Віталій Кличко. Про це він заявив у поширеному 21 липня інтерв’ю італійському виданню Corriere della Sera.
«Чи продовжувати війну з новими смертями та руйнуваннями, чи подумати про територіальний компроміс із Путіним? І який тиск буде з боку Америки, якщо Трамп переможе? І як пояснити країні, що нам потрібно віддати шматки нашої території, які коштували життя тисячам наших героїв? Хоч до якого кроку він не вдався б, наш президент ризикує покінчити життя політичним самогубством», – вважає Кличко.
Міський голова Києва припускає, що Зеленському «доведеться вдатися до референдуму». «Я не думаю, що він зможе досягти таких болючих і важливих домовленостей самостійно, без народної легітимації», – говорить Віталій Кличко.
Раніше цього тижня, перебуваючи у Великій Британії, президент України Володимир Зеленський заявив, що весь світ повинен буде чинити тиск на Росію, щоб переконати її сісти за стіл переговорів і розглянути можливість припинення війни.
«Це не означає, що всі території будуть повернуті силою. Я думаю, що сила дипломатії може допомогти», – сказав він і додавши, що чим слабша Росія на полі бою, тим сильніша позиція України за столом переговорів.
15–16 червня Швейцарія приймала Глобальний саміт миру. Понад 80 країн і чотири організації, серед яких Рада Європи, Європейська комісія, Європейська рада і Європейський парламент, підтримали спільне комюніке за підсумками Глобального саміту миру.
Після саміту міністр закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіс припустив, що наступну зустріч можуть провести до виборів в США. А Володимир Зеленський заявив, що вже є країни зацікавлені у тому, щоб прийняти другий Саміт миру, Київ почав перемовини з ними. Однак він не назвав ці країни.
Як розповів в ефірі Радіо Свобода заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква, Росія може взяти участь у наступному Саміті миру за умови, що вона готова «конструктивно» обговорювати і виконувати план дій, погоджений на першому Саміті. Натомість у Кремлі відкинули ідею участі в цьому заході.
Франція відмовилася допустити до Олімпіади журналістів та фізіотерапевтів із РФ та Білорусі
Влада Франції, побоюючись потенційних «шпигунів», відмовилася допустити до Олімпійських ігор 2024 року майже 100 іноземців, які мали намір працювати на змаганнях як журналісти, фізіотерапевти та технічний персонал. Про це міністр внутрішніх справ Франції Жеральд Дарманен повідомив в інтерв’ю газеті Le Journal du Dimanche.
За його словами, це представники Росії, Білорусі та деяких інших країн, назви яких міністр розкрити відмовився.
«Ймовірно, вони приїхали не для того, щоб чинити теракти. Але, крім розвідки та традиційного шпигунства, існує можливість отримати доступ до комп’ютерних мереж, щоб здійснити кібератаку», – сказав міністр, відповідаючи на запитання, що збиралися робити у Франції ймовірні агенти.
«Ми відмовили великій кількості «журналістів» (із Росії), які стверджували, що хочуть висвітлювати Ігри. З іншого боку, ми допустили присутність росіян, які працюють у Міжнародному олімпійському комітеті. Ми виходимо з принципу обережності», – сказав Жеральд Дарманен.
Загалом влада Франції, за словами міністра, перевірила 960 тисяч людей, які збиралися працювати на Олімпіаді, щоб переконатися, що вони не становлять небезпеки. Усього до Ігор не допустили 4340 осіб, у тому числі 19 внесених до списку «Запобігання радикалізації терористичної спрямованості» (FSPRT), а також 139 осіб із так званого списку S (списку людей, які становлять загрозу безпеці держави). Також до Олімпіади не допустили 257 радикальних ісламістів, 181 активіста ультралівих та 95 представників ультраправих організацій.
Олімпійські ігри відбудуться у Парижі з 26 липня до 11 серпня. В Іграх братимуть участь 15 російських та 16 білоруських спортсменів, які виступатимуть у нейтральному статусі.
Росія зробила МОК «мішенню дезінформації» – речник
Міжнародний олімпійський комітет (МОК) визнав 20 липня, що Ігри в Парижі стали мішенню дезінформаційних атак після недавніх інцидентів, у яких звинувачують Росію. Про це повідомила агенція France-Presse.
Речник МОК Марк Адамс сказав, що кампанія проти Олімпіади вже розпочалася на тлі останніх приготувань до головного спортивного видовища чотириріччя.
«Очевидно, що триває якась кампанія. Це не перший і не останній випадок, коли МОК стає мішенню дезінформації. Вона стає все більш витонченою. Я боюся, що це одна з тих речей, з якими ми повинні жити... це частина розділеного світу, в якому ми живемо», – сказав представник керівного органу світового спорту.
Адамс відповідав на запитання щодо повнометражного псевдодокументального фільму, який вийшов у 2023 році під назвою Olympics has Fallen («Занепад Олімпійських ігор»). У ньому, серед іншого, використовувалося згенероване штучним інтелектом аудіо, яке імітує голос голлівудської зірки Тома Круза. Ця стрічка, яка фальшиво видавалася за документальний фільм Netflix, була, очевидно, розроблена, щоб підірвати глобальну підтримку Олімпіади.
Раніше цього року МОК заявив, що його президент Томас Бах став жертвою фальшивих телефонних дзвінків від групи в Росії, яка видавала себе за представника Комісії Африканського союзу.
Центр аналізу загроз американського технологічного гіганта Microsoft минулого місяця заявив, що Росія посилила зусилля з дезінформації проти Олімпійських ігор у Парижі.
Після вторгнення країни в Україну в 2022 році Росії заборонили надсилати офіційну команду для участі в Олімпіаді в Парижі. Лише 15 російським спортсменам дозволили брати участь в Олімпіаді під нейтральним прапором.
Активність військ РФ «зросла майже по всьому фронту» – ранкове зведення Генштабу ЗСУ
Генеральний штаб ЗСУ заявив зранку 21 липня, що минулої доби «ворожа активність зросла майже по всьому фронту». За цими даними, зафіксовано 172 бойових зіткнення.
«Російський агресор завдав по позиціях наших військ та населених пунктах три ракетних (15 ракет), 66 авіаційних ударів (зокрема, задіяв 87 КАБ) та 715 ударів дронами-камікадзе, здійснив 4574 обстріли позицій наших військ та населених пунктів, 128 з них – із РСЗВ», – вказано в повідомленні.
Українська авіація, ракетні війська і артилерія 20 липня уразили пункт управління, артилерійську систему, радіолокаційну станцію та дев’ять районів зосередження особового складу і військової техніки російських сил, відзначають у Генштабі.
Найгарячішим, як і раніше, залишається Покровський напрямок, де зафіксовано 52 російські атаки, йдеться у зведенні.
«Противник концентрував зусилля в районах Новоолександрівки та Прогреса, де провів 16 та 17 атак відповідно. Окрім того, спроби окупантів просуватись вперед зупинено неподалік Воздвиженки, Лозуватського, Новоселівки Першої, Яснобродівки та Карлівки Донецької області», – вказують українські військові.
Бойові дії також тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Курахівському, Времівському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
«Мама плакала, жінка сказала, що я дебіл»: як українські засуджені стають піхотинцями ЗСУ
5846 засуджених із місць позбавлення волі подали заяви для служби у ЗСУ. І 3554 з них вже в армії. Це дані Міністерства юстиції України. Нині більшість колишніх ув'язнених проходить навчання на полігонах, але є й такі, які вже беруть участь у боях на фронті.
Журналісти проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії» розповідають, як тренують таких новобранців, яка в них мотивація воювати та скільки ще потенційних військовослужбовців перебуває за ґратами. Читайте і дивіться про це тут
У прикордонному з РФ районі Сумщини атакована критична інфраструктура – ОВА
Зранку 21 липня російські військові завдали ракетно-авіаційного удару по об’єктах критичної інфраструктури Шосткинського району Сумської області, повідомила обласна військова адміністрація.
«На місці працюють всі необхідні служби. Наслідки ворожої атаки уточнюються», – повідомили в ОВА, не надавши додаткових подробиць.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Уночі сили ППО збили 35 із 39 запущених військовими РФ «Шахедів» – Повітряні сили
У ніч на 21 липня військові РФ завдали удару трьома балістичними ракетами «Іскандер-М» із Курської області та окупованого Криму, двома керованими авіаційними ракетами Х-59/69 із повітряного простору Курської області та 39 ударними безпілотниками типу «Шахед» із трьох напрямків – Курська і Приморсько-Ахтарська в Росії та з Криму. Про це зранку повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«Під час нічної атаки радіотехнічними військами Повітряних сил виявлено та здійснено супровід повітряних цілей у понад 10 областях України. Цієї ночі протиповітряній обороні вдалося збити 35 ворожих ударних БпЛА Shahed-131/136. Також завдяки активній протидії ворожі керовані авіаційні ракети Х-59/69 не досягли своїх цілей», – ідеться в повідомленні.
За цими даними, протиповітряна оборона працювала в Сумській, Полтавській, Київській, Чернігівській, Херсонській, Дніпропетровській, Донецькій, Миколаївській, Одеській та Черкаській областях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ: за добу війни РФ втратила 1100 осіб і майже пів сотні бронемашин
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 566 710 своїх військових, зокрема 1100 – за минулу добу, повідомив український Генштаб зранку 21 липня.
За даними штабу, також російська армія втратила таку військову техніку:
- танки – 8 266 (+9 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 15 963 (+46)
- артилерійських систем – 15 586 (+44)
- РСЗВ – 1 121
- засобів ППО – 896 (+1)
- літаків – 362
- гелікоптерів – 326
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 12 402 (+52)
- крилатих ракет – 2 401
- кораблів/катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 21 036 (+68)
- спеціальної техніки – 2 616 (+9)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року, ймовірно, досягла 500 тисяч. У 2024 році російські втрати продовжували залишатися на високому рівні, і в травні середні втрати російського особового складу становили понад 1200 осіб на день – це найвищий показник з початку війни, наголосили у розвідці.
Фіцо в розмові зі Шмигалем розкритикував перекриття Києвом постачання нафти з РФ до Угорщини – ЗМІ
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо провів розмову з головою українського уряду Денисом Шмигалем – про це повідомили словацьке новинне агентство TASR та агенція Reuters з посиланням на офіс Фіцо 20 липня.
За їхніми даними, Фіцо розкритикував санкції проти російської компанії «Лукойл», через які Україна перекрила постачання нафти з Росії до Угорщини. Як пише TASR, сировину «Лукойл», зокрема, використовує словацький нафтопереробний завод Slovnaft.
«Словаччина не має наміру бути заручником українсько-російських відносин, і рішення українського президента означає, що словацький нафтопереробний завод Slovnaft, який входить до угорської групи MOL, отримає на 40% менше нафти, ніж потрібно для переробки», – цитує Фіцо словацький мовник.
За твердженням словацького прем’єра, це також може призвести до припинення постачання до України нафти, виробленої Slovnaft, яка «становить майже десяту частину всього українського споживання».
Пресслужба українського уряду наразі не повідомляла про таку розмову.
Україна з кінця червня зупинила постачання до Угорщини російської нафти нафтопроводом «Дружба» – про це розповів міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто на полях зустрічі зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим 18 липня.
Український уряд посилив санкції проти «Лукойла» в червні, заявивши, що не буде країною транзиту для його продукції.
Через російські обстріли Херсона поранені четверо жінок – обласна влада
Протягом дня в Херсонській міській територіальній громаді четверо цивільних зазнали поранень внаслідок російських обстрілів, заявив голова міської ради Роман Мрочко увечері 20 липня.
За його даними, постраждалі – жінки 49, 50, 56 і 74 років, вони самостійно звернулись до медиків.
«У 49-річної потерпілої мінно-вибухова травма, уламкове поранення лівої гомілки. У жінки 1974 р.н. також мінно-вибухова травма, а ще контузія та уламкове поранення обличчя. Далі травмовані проходитимуть лікування амбулаторно. Ушкодження вони отримали близько 14.20, коли ворожий снаряд влучив у будинок», – заявив Мрочко.
Ще двоє жінок зазнали поранень внаслідок скидання вибухівки з дрона близько 14 години. 74-річна постраждала зазнала уламкового поранення правого плеча, у жінки 56 років – уламкові поранення обличчя. Обидві також будуть лікуватися амбулаторно.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних осіб. Зокрема, в ООН підтвердили загибель 11 284 людей. В організації зауважують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.
Більшість українських полонених за час ув’язнення «не бачила» представників МКЧХ – омбудсман
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець прокоментував нещодавнє інтерв’ю голови делегації Міжнародного комітету Червоного Хреста в Росії Бориса Мішеля російським ЗМІ.
Він звернув увагу на цитату Мішеля, за якою співробітники МКЧХ нібито відвідали «3 100 полонених у Росії та Україні». Лубінець зауважив, що голова російської філії не уточнив, скільки саме відвідувань було в кожній із двох країн.
«Причиною цьому є те, що практично всі відвідувані із цього числа – це російські військовополонені, яких утримує Україна, адже наша країна непохитно дотримується вимог Женевських конвенцій», – заявив Лубінець.
Він також розкритикував риторику представників міжнародної організації, які закликають «обидві сторони» надавати доступ до полонених, не уточнюючи, що російська сторона має «змінити практику недопуску працівників МКЧХ до місць утримання українських полонених захисників».
«Хочу підкреслити, що спілкуючись із нашими повернутими з ворожого полону Захисниками та Захисницями, я дізнаюся, що переважна їх більшість за весь час свого утримання не бачила та не спілкувалася із представниками МКЧХ», – повідомив омбудсман.
Він закликав МКЧХ «оперувати правдивими числами», не вводити родичів військовополонених в оману та проявити наполегливість у питанні відвідування українських військових, яких утримує Росія.
Заяви Бориса Мішеля з’явилися в російських медіа кілька днів тому. Зокрема, як цитувало державне агентство «РИА Новости», голова делегації МКЧХ заявив про «продуктивний діалог» із російською уповноваженою з прав людини щодо візитів до полонених.
17 липня відбувся черговий обмін полоненими – з російського ув’язнення вдалося повернути ще 95 українців.
Від початку повномасштабного вторгнення це вже 54-й обмін полоненими. Загалом російського полону Координаційному штабу вдалося повернути 3 405 людей.
Генпрокуратура відкрила понад 450 кримінальних проваджень за фактами жорстокого поводження та катувань військовополонених та понад 2 100 за фактами катування цивільних.
Представник Ватикану відвідав собор в Одесі, пошкоджений російською атакою
Державний секретар Святого престолу кардинал П’єтро Паролін відвідав Одеську область – про це повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер 20 липня.
За його словами, Паролін зустрівся з представниками місцевої католицької спільноти, ознайомився з роботою українського зернового коридору та «оглянув зруйнований внаслідок російської атаки Спасо-Преображенський кафедральний собор».
«Це перший візит Державного Секретаря Святого Престолу в Україну після початку повномасштабного російського вторгнення. Вдячні за вираження уваги, яку Святіший Отець не припиняє приділяти Україні та встановленню справедливого миру», – прокоментував голова області.
Пресслужба Ватикану також повідомила про візит Пароліна до Одеси. За повідомленням, кардинал «прибув, щоб розділити надію».
«Я вірю, що як християни ми не повинні втрачати надію, надію на те, що завдяки благодаті Господа, Який здатен торкнутися навіть найчерствіших сердець, а також завдяки добрій волі багатьох людей, можливо віднайти шлях до справедливого миру», – йдеться в заяві священнослужителя.
Він висловив сподівання, що його візит стане внеском у побудову миру.
У ніч проти 23 липня 2023 року РФ атакувала Одеську область п’ятьма видами ракет, значну частину з яких збили українські сили ППО. Було відомо про одного загиблого та понад 20 постраждалих. Серед постраждалих – четверо дітей. Російським ударом зруйновано Спасо-Преображенський кафедральний собор, пошкоджено будівлі в історичному центрі Одеси. За інформацією влади, внаслідок атаки в Одесі пошкоджено майже 50 будинків, при чому – 25 пам’яток архітектури.
ЮНЕСКО назвала російську атаку на Одесу «зухвалою». Керівниця установи Одрі Азуле зазначила, що напад є «ескалацією насильства проти культурної спадщини України».
Для чого російський політик Дмитро Медведєв заявив, що Україна не буде існувати через 10 років? До чого можуть призвести подібні наративи? Чи вплине заява Медведєва на ситуацію на окупованих територіях України?
Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя». Читайте за лінком