Росія: у Бєлгородській області російський танк переїхав цивільний автомобіль, загинув водій – ЗМІ
У Росії в селі Березівка Бєлгородської області російський танк переїхав цивільний автомобіль – загинув 73-річний місцевий житель, який сидів за кермом.
Очевидці події повідомили місцевому виданню «Пепел», що автомобіль «Нива» їхав головною дорогою, дотримуючись правил дорожнього руху, тоді як танк виїхав з-за повороту, не поступившись дорогою машині. Також за словами очевидців, екіпаж танка «перебував у несамовитому стані.
У Міноборони і поліції подію не коментували, але, за даними видання, причиною смерті загиблого в офіційних документах вказується «розрив серця».
ГУР: в Україні запустили проєкт для повернення українців з російського полону
В Україні 25 липня презентували державний проєкт – «Хочу к своим», який, на думку Головного управління розвідки, сприятиме поверненню українців з російського полону, повідомляє ГУР у своєму телеграмі.
«Першою і головною метою проєкту є оприлюднення інформації про засуджених російських агентів, зрадників і колаборантів, що співпрацювали або допомагали російським окупаційним силам у війні проти України. Зазначена інформація буде публікуватися на сайті проєкту – https://hochuksvoim.com, де завдяки опції «згода на обмін», засуджені колаборанти зможуть дати згоду бути обміняними на українців, які перебувають у російській неволі», – розповів представник ГУР МО України Андрій Юсов під час презентації проєкту.
У ГУР вважають, що завдяки порталу громадяни також дізнаються про можливість «припинити вимушену співпрацю з ворогом» і про те, як повідомити правоохоронців про агентів РФ в своєму оточенні.
Станом на квітень Державне бюро розслідувань (ДБР) мало 399 кримінальних проваджень за фактом колабораційної діяльності.
17 липня відбувся черговий обмін полоненими – з російського ув’язнення вдалося повернути ще 95 українців.
Від початку повномасштабного вторгнення це вже 54-й обмін полоненими. Загалом з російського полону Координаційному штабу вдалося повернути 3 405 людей.
У НАТО відреагували на падіння уламків російського дрона у Румунії
В Організації Північноатлантичного договору (НАТО) заявили, що немає жодних ознак того, що уламки російських безпілотників, знайдені в Румунії, є доказом навмисної атаки території НАТО.
«Хоча у НАТО немає інформації про навмисний напад Росії на територію Альянсу, ці дії є безвідповідальними та потенційно небезпечними», — йдеться в заяві речника НАТО 25 липня.
Раніше сьогодні в Повітряних силах ЗСУ повідомили, що вночі російські військові застосували 38 ударних дронів Shahed-131/136, атакуючи об’єкти інфраструктури України на кількох напрямках, зокрема – південь Одеської області й центральні регіони України. За повідомленням військових, 25 із цих безпілотників збили сили ППО, ще три були «локаційно втрачені» після перетину державного кордону з Румунією.
Згодом румунська влада підтвердила, що на території Румунії виявили уламки російських дронів. У Міноборони Румунії додали, що пошуки можливих уламків тривають, і зауважили, що «всі місця, зазначені як можливі зони ураження, розташовані за межами населених пунктів і не зачіпають жодних елементів інфраструктури».
У міністерстві також заявили, що перебувають на контакті з союзниками і рішуче засуджують російські атаки, здійснені Росією проти українських цивільних об’єктів й інфраструктури.
У сусідніх з Україною країнах, зокрема у Румунії й Молдові, раніше неодноразово заявляли про виявлення уламків російських дронів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Синєгубов: троє людей поранені через російський обстріл Харківщини
Російські війська обстріляли село Пристін Куп’янської громади, заявив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 25 липня.
За його даними, армія РФ завдала удару між двома баготоквартирними будинками в населеному пункті.
«Постраждали три людини: жінка – 69 років та двоє чоловіків – 71 та 72 років», – заявив голова області.
Синєгубов додав, що ліквідація наслідків триває.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
Росія: місцева влада повідомляє про загиблого через удар дрона в Бєлгородській області
Губернатор Бєлгородської області Росії В’ячеслав Гладков 25 липня заявив про загибель жителя міста Шебекіно внаслідок обстрілів з боку України.
За його словами, обстріл нібито пошкодив два багатоквартирних будинки, в одному з яких прямим попаданням снаряда було пробито покрівлю.
Крім того, безпілотники нібито атакували села Вознесенівка та Муром Шебекинського міського округу. Постраждалих, за інформацією Гладкова, немає.
На Брянщині українські військові, за заявами місцевої влади, обстріляли селище Суземка. Постраждалих немає, але губернатор Олександр Богомаз заявляв про перебої в енергопостачанні.
Адміністрація Курська повідомила, що уламки збитих дронів виявили на кількох вулицях міста. За даними влади, на одній з них було порушено електропостачання, пошкоджено газову трубу та кілька автомобілів. Даних щодо постраждалих немає.
Міноборони Росії стверджує, що в ніч на четвер нібито було збито 11 безпілотників: чотири над Курською областю, три над Бєлгородською, ще чотири над анексованим Кримом та акваторією Чорного моря. Крім того, російське командування заявило про знищення двох безекіпажних катерів.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в російські регіони регулярно прилітають бойові дрони, внаслідок чого є руйнування і жертви. Міноборони Росії стверджує, що атаки ведуться з українського боку. Здебільшого Київ ці повідомлення не коментує.
Кулеба закликав владу Гонконгу закрити для Росії шляхи обходу санкцій – МЗС
В рамках візиту до Китаю міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба відвідав спеціальний адміністративний район (САР) Гонконг, де провів зустріч з главою адміністрації Джоном Лі, повідомляє пресслужба відомства 25 липня.
У міністерстві зазначили, що Кулеба закликав адміністрацію Гонконгу вжити заходів, щоб позбавити Росію та російські компанії можливості використовувати Гонконг для обходу санкцій, запроваджених за російську агресію проти України.
«Глава МЗС України наголосив, що ці обмежувальні заходи необхідні для послаблення потенціалу Росії до ведення війни та вбивства людей в Україні. Міністр підкреслив, що російські махінації не мають псувати репутацію Гонконгу як високорозвиненої ліберальної економіки, яка ґрунтується на непохитній повазі до верховенства права», – йдеться у повідомленні.
За даними українського зовнішньополітичного відомства, сторони також обговорили створення нових можливостей для торгівлі та інвестицій в контексті відновлення України.
Міністерства закордонних справ України і Китаю раніше повідомили, що 23–25 липня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба здійснить візит до Китаю на запрошення міністра закордонних справ КНР Ван Ї.
За даними західних ЗМІ, за час війни в Україні Китай став для Росії основним постачальником товарів, необхідних для різних озброєнь, у тому числі ракет. Наприклад, Financial Times писала, що в 2023 році 90% чипів, імпортованих Росією, надходили з Китаю і використовувалися у виробництві ракет, танків і літаків. В останньому кварталі минулого року також із Китаю було імпортовано 70% верстатів, які, ймовірно, використовувалися у виробництві балістичних ракет.
Влада Китаю заявляє, що не надає зброю жодній зі сторін російсько-українського конфлікту, який називає «українською кризою». Пекін критикують за відмову засудити Москву через її повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року і за зв’язки з РФ.
Раніше видання Bloomberg із посиланням на певний документ, який отримала редакція, повідомило, що Європейський союз оцінює можливість запровадження санкцій щодо більш як десятка компаній, які продовжують постачати до Росії заборонені європейські товари.
Ідеться про компанії, розташовані в Туреччині, Об’єднаних Арабських Еміратах, Китаї, Гонконгу та самій Росії. ЄС також розглядає можливість запровадити санкції проти компаній із Китаю та Гонконгу, які нібито надали Росії супутникові зображення та певні інші технології, пише Bloomberg. Деякі з компаній раніше перебували під санкціями США, уточнює видання.
Україна націоналізувала активи російського олігарха Віктора Кононова загальною вартістю в 2 мільярди гривень – про це повідомила Служба безпеки України.
Кононов є генеральним директором та одним із бенефіціарів російської компанії «Невська косметика», яка володіла підприємством «Вінницяпобутхім».
«Сам російський мільярдер є публічним прихильником війни проти України та одним з ключових «донорів» бюджету країни-агресора. Щоб приховати від націоналізації продукцію вінницької філії, топменеджмент компанії Кононова намагався вивезти її з України як гуманітарні вантажі. Співробітники Служби безпеки своєчасно викрили оборудку і заблокували її у липні 2022 року», – заявляє відомство.
Наразі триває розслідування за кількома статтями – про:
- зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права
- незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації
- незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала
Напередодні Мін’юст та Вищий антикорупційний суд повідомили про націоналізацію 100% акцій компанії «Вінницяпобутхім», яка належить підсанкційній російській «Невській косметиці».
У жовтні 2022 року Державне бюро розслідувань передало Кабінету міністрів перелік громадян і компаній Російської Федерації для запровадження санкцій. В цьому переліку була компанія «Вінницяпобутхім», яка контролюється російською АТ «Невська Косметика».
Фортифікації на Херсонщині готові на 97% – Шмигаль
На Херсонщині стан виконання будівельних робіт щодо зведення оборонних рубежів складає 97%, сказав премʼєр-міністр Денис Шмигаль під час виїзного засідання уряду 25 липня.
Шмигаль зазначив, що від початку року уряд виділив для Херсонської області 2,8 мільярда гривень, а саме:
- 2 мільярди гривень на будівництво та облаштування фортифікацій;
- 224 мільйони гривень на ремонт доріг, якими рухається військова техніка та інші критично важливі вантажі;
- 177 мільйонів гривень на відновлення об’єктів водо- і теплопостачання,
- 169 мільйонів гривень на укриття в школах та 163 мільйони гривень на укриття в медзакладах.
За даними уряду, від початку 2024 року на зміцнення оборонних рубежів із державного бюджету спрямували майже 38 мільярдів гривень.
Верховна Рада 22 травня проголосувала за постанову про утворення Тимчасової спеціальної комісії щодо використання бюджетних коштів на облаштування фортифікаційних споруд та інженерних загороджень на лінії зіткнення, а також на виготовлення та закупівлю безпілотників для Сил оборони. Комісія, серед іншого, має вивчити обставини щодо облаштування фортифікаційних споруд, інженерних загороджень на лінії зіткнення та цільового використання коштів, виділених на їх облаштування.
Комісія працюватиме протягом року з дня утворення. У рамках шестимісячного терміну Верховна Рада має заслухати її звіт на пленарному засіданні.
Голова Черкащини: на фронті загинув колишній мер Умані Цебрій
У ході бойових дій загинув колишній мер Умані Олександр Цебрій, повідомив голова Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець 25 липня.
«Захищаючи Україну, загинув Олександр Цебрій. Колишній міський голова Умані. Став у стрій із перших днів повномасштабної війни. Славний воїн. Сміливець. Надійний побратим», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Табурець додав, що Цебрій був командиром кулеметного взводу і служив у 58-й окремій мотопіхотній бригаді імені гетьмана Івана Виговського.
Згодом загибель ексмера Умані також підтвердив його однопартієць, представник політичної сили «Пропозиція» і мер Дніпра Борис Філатов.
Олександр Цебрій народився в Умані і з 2015 по 2020 рік був міським головою міста.
«Один із найбільших штурмів війни»: Росія кинула бронетанковий кулак на Курахове
Увечері 24 липня 79-а окрема десантно-штурмова Таврійська бригада ЗСУ повідомила на своїх сторінках у соцмережах, що відбила на Курахівському напрямку «один з найбільших російських штурмів за весь час повномасштабної війни».
За даними бригади, армія Росії одночасно кинула на позиції бригади 11 танків, 45 бойових броньованих машин із десантом та одну бойову машину підтримки танків «Термінатор». Окрім цього, армія агресора атакувала і на мотоциклах – на спробу прориву виїхали 12 «гонщиків».
Колони російської армії, як йдеться у повідомленні, висунулися на атаку на світанку відразу з кількох напрямків – проте аеророзвідка виявила колони далеко на підступах до позицій Сил оборони.
Оператори ударних дронів почали зупиняти перші танки та ББМ (бойова броньована машина – ред.), після цього в бій вступили протитанкісти. Декілька одиниць техніки агресора підірвалися на мінах.
«У підсумку бою наші десантники підбили 6 танків та 7 ББМ з піхотою. Спалили усі 12 мотобайків. Росіяни зазнали шалених втрат у живій силі: 40 окупантів – знищено, ще 37 – поранено. Після підбиття перших танків і бронемашин інша техніка кинулась тікати з поля бою», – зазначили у бригаді.
Вранці 25 липня Генштаб повідомив про 32 атаки армії Росії на Курахівському напрямку, більше тільки на Покровському – 38. Атакував агресор на Курахівському напрямку в районах Красногорівки, Костянтинівки та Парасковіївки.
Головні питання випуску:
- Навіщо Росія кинула, можливо, найбільший за весь час війни бронетанковий кулак на Курахове?
- Куди рветься агресор на цьому напрямку – і навіщо поспішає?
- І що зміниться після захоплення Новоселівки Першої на іншій ділянці фронту – Покровській?
Унаслідок обстрілу Руської Лозової на Харківщині поранено двох людей – ОВА
Вдень 25 липня війська РФ вдарили по селу Руська Лозова на Харківщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Унаслідок обстрілу постраждали двоє цивільних: чоловік 44 років та жінка 69 років, медики надали допомогу постраждалим на місці», – йдеться у дописі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
Розвідка Британії проаналізувала наслідки ураження російського порому у порту «Кавказ»
Британська розвідка вважає, що після удару ЗСУ по російському залізничному порому «Славянин» у порту «Кавказ» в Краснодарському краї, Росія буде змушена переміщувати паливні потяги через Керченський міст, чого вона намагалася уникати з моменту першої атаки на міст у жовтні 2022 року.
«Після успішних українських ракетних ударів, які 29 травня 2024 року пошкодили два інші рейкові пороми, «Славянин» був знову введений в експлуатацію як єдиний рейковий пором типу RO-RO. До 29 травня «Славянин» найімовірніше, перевозив скраплений газ клієнтам у Чорному морі», – йдеться в повідомленні, яке 25 липня опублікувало Міноборони Великої Британії.
У розвідці зазначили, що виведення з експлуатації поромів такого типу призводить до збільшення витрат, а також зменшує гнучкість Росії у перевезенні палива, боєприпасів і обладнання через Керченську протоку.
23 липня Генеральний штаб ЗСУ підтвердив ураження російського залізничного порому «Славянин» у порту «Кавказ» в Краснодарському краї РФ на березі Азовського моря.
Розташований у Краснодарському краї порт «Кавказ» є кінцевим пунктом порома, який виходить із окупованої української Керчі в Криму. До зведення Керченського мосту пором фактично був критично важливим засобом доставлення вантажів на півострів із боку РФ.
У жовтні 2022 року на Кримському (Керченському) мості стався вибух. Ще один вибух пролунав на Керченському мості 17 липня 2023 року. На острові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки. Аеропорт Сімферополя закрито.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив деталі затримання підозрюваного у вбивстві політикині й мовознавиці Ірини Фаріон у Дніпрі, зазначивши, що «є достатньо доказів стверджувати, що саме затриманий стріляв» у неї.
«139 годин безперервної роботи величезної команди оперативників, слідчих, кримінальних аналітиків, експертів, інших поліцейських служб, співробітників Служби безпеки України. Перевірили кожен куточок по маршруту відходу стрільця й обшукали близько 100 га лісу. Врешті підозрюваного вистежили. Встановили особу. Маючи його фото, це була справа часу: смарт-камери відеоспостереження зловили його всюди», – написав Клименко в телеграмі.
За словами міністра, фігурант – 18-річний житель Дніпра, який під час підготовки до скоєння злочину орендував щонайменше три квартири у Львові.
«Зараз затриманий в руках поліції. Важливо дізнатися всі деталі. Наразі слідство схиляється до думки, що стрілець – лише виконавець», – додав Клименко, пообіцявши надати більше інформації згодом.
Раніше сьогодні про затримання підозрюваного повідомив президент Володимир Зеленський – із посиланням на міністра внутрішніх справ.
У Львові ввечері 19 липня стріляли в Ірину Фаріон. Пізно ввечері того ж дня медики повідомили, що її поранення виявилися несумісними з життям.
Правоохоронці спершу кваліфікували напад на Ірину Фаріон як «замах на умисне вбивство». Офіс генерального прокурора вночі 20 липня перекваліфікував злочин на умисне вбивство.
Раніше правоохоронці повідомляли, що встановлюють особу та місце перебування чоловіка, який може бути причетним до вбивства Фаріон. Пресслужба Національної поліції опублікувала фото і оприлюднила характерні ознаки розшукуваного: вік – близько 20 років, зріст – 170-180 см, худорлявої статури.
Ірині Фаріон було 60 років, вона була депутаткою Верховної Ради сьомого скликання у 2012–2014 роках від партії ВО «Свобода». Мала радикальні погляди з питань функціонування української мови, деякі її висловлювання викликали гучні публічні дискусії.
«Врожаї катастрофічно малі, окупанти погрожують штрафами»: доля агробізнесу на півдні без води
Російська окупаційна влада погрожує фермерам штрафами за зниження урожайності, повідомив Центр національного спротиву. Рівень врожаю зменшився через відсутність води в результаті руйнування Каховської ГЕС. Проте окупантів це не зупиняє від ідеї штрафувати аграріїв. Йдеться про санкції у вигляді зменшення закупівельної ціни на врожай, пояснює Центр нацспротиву.
Як Росія контролює аграрну галузь на окупованих територіях? Яким буде цьогорічний врожай зернових культур в окупації і на підконтрольній Україні території? Як на це вплинуло руйнування Каховської ГЕС, і що може бути з аграрною сферою півдня у майбутньому, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
У Центрі нацспротиву нагадують, що окупаційна влада змушує всіх фермерів продавати зерно так званому «державному оператору» за фіксованою ціною. Після цього він перепродає врожай за ринковими цінами, і різницю з цього отримують дотичні до окупаційної влади структури. «Проте за низькі показники врожайності ціна продажу зерна для аграріїв може ще зменшитися. Це і є механізм контролю галузі окупаційною адміністрацією», – зазначили у підпіллі.
Тим часом призначений Росією керувати окупованою частиною Херсонщини Володимир Сальдо 19 липня повідомив, що аграрії регіону закінчують збирання зернових. За його словами, місцевим фермерам довелося працювати в умовах відсутності поливу та надзвичайної природної посухи. Недобір врожаю порівняно з минулим роком був неминучим, проте він менший, ніж очікувалося, зазначив Сальдо.
Також окупаційний чиновник днями заявив, що місцеві фермери продають сільгосппродукцію начебто лише за ринковими цінами. За словами Сальдо, складнощі з реалізацією виникають лише у тих виробників, які не переоформилися згідно з російським законодавством і не мають відповідних документів.
Ситуацію в аграрній сфері прокоментував ще один окупаційний чиновник – голова так званого уряду захопленої частини Херсонщини Андрій Алексєєнко.
За його словами, для того, щоб начебто підтримати сільгоспвиробників, у більшості районів запровадять режим надзвичайного стану. Це надасть фермерам можливість, зокрема, уникнути штрафів за зниження врожайності, запевняє він і додав, що «такі штрафи передбачені умовами отримання субсидій» від окупаційної влади.
У Дніпрі затримали підозрюваного у вбивстві Ірини Фаріон – Зеленський
25 липня у Дніпрі затримали підозрюваного у скоєнні вбивства політикині та мовознавиці Ірини Фаріон. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у своєму телеграмі. Він зазначив, що про затримання йому доповів міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко.
«Операція із затримання була дуже непростою. Протягом цих днів над розкриттям убивства працювали сотні фахівців Національної поліції України, СБУ та інших служб. Затримано 18-річного хлопця. Тривають необхідні слідчі дії та експертизи», – написав президент.
У Львові ввечері 19 липня стріляли в Ірину Фаріон. Пізно ввечері того ж дня медики повідомили, що її поранення виявилися несумісними з життям.
Правоохоронці спершу кваліфікували напад на Ірину Фаріон як «замах на умисне вбивство». Офіс генерального прокурора вночі 20 липня перекваліфікував злочин на умисне вбивство.
Раніше правоохоронці повідомляли, що встановлюють особу та місце перебування чоловіка, який може бути причетним до вбивства Фаріон. Пресслужба Національної поліції опублікувала фото і оприлюднила характерні ознаки розшукуваного: вік – близько 20 років, зріст – 170-180 см, худорлявої статури.
Ірині Фаріон було 60 років, вона була депутаткою Верховної Ради сьомого скликання у 2012–2014 роках від партії ВО «Свобода». Мала радикальні погляди з питань функціонування української мови, деякі її висловлювання викликали гучні публічні дискусії.
Влада Румунії повідомила про чергове виявлення уламків дрона після удару РФ по Україні
На території Румунії виявили уламки безпілотника після чергових російських ударів по Україні, повідомила румунська влада.
«Росія здійснила чергові жахливі атаки на українську цивільну інфраструктуру. На території Румунії виявили уламки. Ми поінформували наших союзників і координуємо свої дії з цього питання з ними. Румунія рішуче засуджує ці безвідповідальні дії», – написала у соцмережі Х міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску.
Водночас у Міністерстві оборони Румунії зазначили, що на одній із трьох обстежуваних локацій виявили уламки безпілотника типу «Шахед», які в Росії отримали назву «Герань».
У Міноборони Румунії додали, що пошуки можливих уламків тривають, і зауважили, що «всі місця, зазначені як можливі зони ураження, розташовані за межами населених пунктів і не зачіпають жодних елементів інфраструктури».
У міністерстві також заявили, що перебувають на контакті з союзниками і рішуче засуджують російські атаки, здійснені Росією проти українських цивільних об’єктів й інфраструктури.
Раніше сьогодні в Повітряних силах ЗСУ повідомили, що вночі російські військові застосували 38 ударних дронів Shahed-131/136, атакуючи об’єкти інфраструктури України на кількох напрямках, зокрема – південь Одеської області й центральні регіони України. За повідомленням військових, 25 із цих безпілотників збили сили ППО, ще три були «локаційно втрачені» після перетину державного кордону з Румунією.
У ніч на 24 липня російські війська також атакували Одещину, пошкодивши припортову інфраструктуру.
У сусідніх з Україною країнах, зокрема у Румунії й Молдові, раніше неодноразово заявляли про виявлення уламків російських дронів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
«Все залишили вдома – 22 кози, кури, три собаки». З «гарячого» Торецька поспіхом їдуть люди
Після активізації бойових дій у Торецькому напрямку евакуаційники «Схід SOS» вивозять з Донеччини дедалі більше людей, зокрема маломобільних та з інвалідністю. Вони місяцями жили під обстрілами без світла й газу, сподіваючись на припинення вогню. А ще, як кажуть волонтери, боялися виїхати й залишитися без власного даху над головою й підтримки.
Що пережили під час великої війни та як облаштовуються евакуйовані, а також – які нові виклики ставить перед волонтерами загострення ситуації на фронті та блекаути в тилу – у репортажі проєкту «Ти як?».
Відсьогодні всі українці зможуть подати заяву до Реєстру збитків через «Дію» – Федоров
Відсьогодні всі українці можуть подати заяву до Реєстру збитків, який стане основою для майбутніх репарацій, повідомив у телеграмі 25 липня міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.
«Якщо ваша оселя була пошкоджена або знищена внаслідок російської агресії, заповніть заяву до міжнародного Реєстру збитків на порталі «Дія», – йдеться у дописі.
Федоров зазначив, що раніше для подання заяви необхідна була реєстрація житла в ДРРП (Державний реєстр речових прав на нерухоме майно) та наявність акту комісійного обстеження майна, зараз доопрацювали систему і скористатися послугою можна, навіть якщо:
- право власності не зареєстроване в Реєстрі речових прав;
- немає акту про пошкоджене майно від місцевої влади й не подавались на програму єВідновлення;
- оселя на тимчасово окупованих територіях або в зоні бойових дій.
Про створення Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, оголосили у травні 2023 року. На той момент понад 40 країн та ЄС приєдналися або висловили намір приєднатися до угоди про Реєстр збитків. Він запрацював 2 квітня.
На лютий 2024 року було відомо, що потреби на відбудову України складають вже майже 486 мільярдів доларів. Такі результати третьої оцінки збитків і потреб (RDNA3), яку український уряд провів спільно зі Світовим банком.
Військовослужбовця Владислава Геруцького, який приїхав на Закарпаття у відпустку, затримали прикордонники, а згодом передали представникам ТЦК і СП. Про інцидент стало відомо 23 липня. За словами військового, під час додаткової перевірки, у його телефоні виявили позначки на картах. Він пояснив, що це позначки тих місць, де він був раніше або які планував відвідати, а також що це були туристичні маршрути. Втім, каже Владислав Геруцький, це стало причиною того, що представники Державної прикордонної служби вирішили, що він нібито хотів здійснити незаконний перетин кордону. Про цей інцидент розповів сам військовий в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок»). Натомість у Державній прикордонній службі кажуть, що діяли в рамках закону.
«Коли я сказав, що ми йдемо з Квасів на Близниці, на Свидовець, це по суті навіть на північ від кордону, він не знав навіть, де це, я їм показував на карті, а потім він побачив, що у мене на карті є мітки, тому що я не перший раз і звісно є у мене мітки, різні походи, де я був. І от так в нього виникла підозра, що я хотів перетнути кордон», – розповів Геруцький.
Одразу по прибуттю на залізничну станцію Кваси Рахівського району Закарпатської області, на пероні Владислава зустрів представник поліції, провів до будівлі вокзалу, де чекали представники Державної прикордонної служби. Останні запросили Владислава проїхати з ними до прикордонного загону у село Ділове, що за понад 30 кілометрів від залізничної станції і в безпосередній близькості до державного кордону України з Румунією. За його словами, йому нічого не пояснили, і він не розумів, що його затримують. Натомість йому повідомили лише, що везуть його на «додаткову співбесіду».
«Я їм показав свій військовий квиток і відпускний квиток, який засвідчує те, що я перебуваю у відпустці. Потім вони сказали, що потрібно проїхати в Ділове, щоб додатково пройти якусь співбесіду. Ніяких слів про затримання не було. Вони ввічливо попросили з ними проїхати для проходження якоїсь додаткової співбесіди. Так як я не хотів ніяких конфліктів і подумав, можливо, це дійсно щось важливе, так як кордон недалеко, я погодився. І от приїхав в Ділове, де вже я дізнався, що мене затримали за спробу перетриму державного кордону за 30 кілометрів від кордону в селі Кваси. Уже тоді, коли я чекав у цій заставі (прикордонній заставі – ред.) в Діловому, вони виписали адмінпротокол, де вказано, що мене затримали за спробу перетину кордону», – сказав військовий.
Владислав Геруцький каже, що після відпустки, яку проведе на Закарпатті, він планує повернутися до Києва й оскаржити адміністративний протокол.
На цей інцидент відреагували у Державній прикордонній службі України. Речник ДПСУ Андрій Демченко в ефірі Радіо Свобода пояснив, що законодавство регламентує перевірки у контрольованих прикордонних районах, а місцеві військові адміністрації визначають межі таких районів.
«Якщо брати Закарпаття, є рішення ради оборони Закарпатської області, є визначення і щодо меж прикордонної смуги, де на всіх цих територіях прикордонники в праві перевіряти документи, перевіряти обставини перебування людей в цих районах. Прикордонна смуга – це територія шириною п’ять кілометрів вздовж лінії державного кордону. Контрольований прикордонний район має більші межі. Контрольований прикордонний район встановлюється в межах району, який межує з кордоном. Це може бути і 20, і 30 кілометрів вглиб території України. Рахівський район також підпадає під контрольований прикордонний район. Кваси, власне, і розташовані також в межах Рахівського району Закарпатської області. Щодо перевірки документів, звісно, що прикордонники аналізують ту інформацію, яку вони бачать, яку зазначає також людина щодо свого перебування в контрольованому прикордонному районі загалом», – заявив речник.
Андрій Демченко пояснив: якщо в ході перевірки встановлюються обставини неправомірного перебування у контрольованому районі або якщо виявлені правопорушення, то відносно таких людей можуть скласти адміністративний протокол.
«Власне, відносно осіб можуть складатися адміністративні документи про притягнення до відповідальності. Ми їх направляємо до суду, і вже суд вносить міру відповідальності тій чи іншій особі, коли встановлюється ті чи інші обставини. Прикордонники діють в межах наданих прав і повноважень і враховують всю інформацію під час спілкування з людиною, її пояснення, те, що ми фіксуємо, в тому числі, й іншу інформацію, коли встановлюються обставини перебування в прикордонні, або можливі спроби, або ж можливі дії. Це не тільки відносно Владислава, а це стосується взагалі всіх осіб і це відображається потім в адміністративному протоколі, якщо є достатньо підстав», – розповів Демченко.
За його словами, рішення виносить у подальшому суд.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Більшості чоловіків віком від 18 до 60 років заборонено виїжджати за кордон.
«Можливості не безмежні» – командувач Нацгвардії про наступ сил РФ
Командувач Національної гвардії України Олександр Півненко вважає, що російські війська невдовзі змушені будуть стати в оборону. Про це він сказав в оприлюдненому 25 липня інтерв’ю «Укрінформу».
«Наступальні можливості противника не безмежні, та й скільки вони зазнають втрат… Я думаю, ще місяць-півтора – і вони не зможуть вести активні штурми одразу на багатьох напрямках і стануть в оборону. А нам за цей час потрібно сформувати наші підрозділи, підготувати», – розповів воєначальник.
За його словами, необхідно звернути увагу на підготовку резервів та їхнє озброєння.
«Якщо ми будемо постійно на крок попереду і думати про майбутнє, то все буде нормально. Найважливіше, що може бути зараз – це підготовка, розвиток навчальних центрів, закупівлі озброєння, військової техніки, виробництво нашою країною військової техніки, дронів, бронетехніки, засобів ППО, ПЗРК, боєприпасів», – вважає Олександр Півненко.
Упродовж останніх місяців ситуація на лінії фронту радикально не змінюється, але на частині напрямків російські військові продовжують повільне просування. Улітку основну частину зусиль вони сконцентрували на Покровському напрямку, де намагаються перерізати стратегічно важливу для постачання українських військ на Донбасі дорогу Покровськ – Костянтинівка.