Розвідка Британії проаналізувала втрати російських військ у війні проти України
Середньодобові втрати російських військ (вбитими і пораненими) в Україні за останні два місяці знизилися з максимуму конфлікту з понад 1262 на день у травні – до 1140 у липні.
Незважаючи на це зниження, останні три місяці були найвитратнішими для російських військ з лютого 2022 року, йдеться у повідомленні Міністерства оборони Британії з посиланням на дані розвідки 3 серпня.
«Зменшення середньодобового показника, ймовірно, свідчить про те, що російські війська консолідують позиції на Харківському напрямку . Хоча цей новий підхід збільшив тиск на фронті, ефективна українська оборона і брак російської підготовки зменшує здатність Росії використовувати будь-які тактичні успіхи для отримання більш широких оперативних переваг», – йдеться у повідомлення.
У розвідці Британії припускають, що рівень втрат російських військ, ймовірно, продовжуватиме в середньому перевищувати 1000 осіб на день протягом серпня 2024 року, оскільки Росія продовжує наступальні операції на широкому фронті від Харкова на півночі до Роботиного на півдні України.
За даними Генштабу ЗСУ Росія за останню добу втратила 1170, а загалом внаслідок повномасштабного вторгнення в Україну РФ втратила близько 581 760 своїх військових.
31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку вторгнення, ймовірно, досягла 500 тисяч. У розвідці Британії повідомляли, що Росія, ймовірно, втратила (вбитими і пораненими) понад 70 000 солдатів за червень і травень.
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Під час нічної атаки РФ на Вінниччині уражено об’єкт критичної інфраструктури – ДСНС
В ніч проти 3 серпня війська РФ атакували Вінниччину безпілотниками.В результаті влучання, виникла масштабна пожежа на об’єкті критичної інфраструктури, повідомляє Державна служба із надзвичайних ситуацій.
«Ніхто з працівників підприємства та цивільне населення не постраждали. До ліквідації пожежі від ДСНС залучалося 64 чоловіки особового складу та 23 одиниці техніки», – розповіли рятувальники.
Для ліквідації пожежі також задіяли два пожежних потяги від «Укрзалізниці».
Раніше у Повітряних силах ЗСУ повідомили, що війська РФ завдали удару по Україні ракетами різних типів, а також ударними безпілотниками. В результаті протиповітряного бою збито 24 з 29 БПЛА типу Shahed-131/136 в межах Херсонської, Одеської, Миколаївської, Полтавської, Сумської, Дніпропетровської, Київської, Вінницької та Житомирської областей.
Також російська армія ударила двома зенітними керованими ракетами С-300 і двома протирадіолокаційними ракетами Х-31П.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
На Херсонщині поранено трьох людей унаслідок удару безпілотника РФ – влада
В Антонівці на Херсонщині двоє людей були поранені через атаку російського безпілотника вранці 3 серпня, повідомляє обласна військова адміністрація.
«Військові РФ скинули вибухівку з дрона на жінок, котрі перебували на подвір’ї. У 50-річної потерпілої - вибухова та черепно-мозкова травми й контузія. 74-річна жінка дістала поранення стегна», – йдеться у дописі.
Згодом стало відомо про ще одного постраждалого жителя Антонівки, який потрапив під удар російського безпілотника – 40-річний чоловік дістав мінно-вибухову травму.
Російські війська щодня регулярно атакують дронами українські регіони. Найчастіше про скиди вибухівок з російських дронів по цивільних повідомляє влада Херсонщини, Сумщини, Чернігівщини та Харківщини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
У ЗСУ підтвердили ураження військового аеродрому «Морозовськ» та двох нафтобаз в Росії
У ніч проти 3 серпня Сили оборони завдали удару по аеродрому «Морозовськ» у Ростовській області, РФ. Зафіксовано влучання в склади з боєприпасами, де зберігалися, зокрема, і керовані авіаційні бомби, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України.
«Інформація щодо ураження засобів ППО та авіаційної техніки ворога уточнюється. Завдання було виконано силами і засобами Служби безпеки України та Головного управління розвідки Міністерства оборони України у взаємодії зі Збройними cилами України», – йдеться у дописі.
«Морозовськ» – це діючий військовий аеродром. На ньому дислокуються фронтові бомбардувальники Су-24, Су-24М та Су-34.
Також Сили оборони повідомили, що атакували низку нафтобаз та об’єктів зберігання паливно-мастильних матеріалів в Бєлгородській, Курській та Ростовській областях.
«Наявна інформація щодо влучання та подальшого загорання щонайменше двох резервуарів з нафтопродуктами», – кажуть у ЗСУ.
Джерела Радіо Свобода у правоохоронних органах розповіли, що по аеродрому «Морозовськ» поцілили безпілотники СБУ.
«Місцева російська влада намагається приховати приліт по військовому обʼєкту і повідомляє, що горять лише якісь складські приміщення», – розповіли Радіо Свобода.
За даними джерел, безпілотники також уразили нафтобазу «Губкінська» в Бєлгородській області.
Раніше губернатор Бєлгородської області РФ Вʼячеслав Гладков повідомив про атаку на нафтобазу. Також російські телеграм-канали писали про вибухи поблизу аеродрому у Морозовську та нафтобази у Ростовській області.
У Росії не підтверджують ураження аеродрому та нафтобаз. У російському оборонному відомстві заявили, що протягом минулої ночі засобами ППО перехоплено і знищено 36 БПЛА над Ростовською, вісім над Курською, девʼять над Бєлгородською, 17 над Орловською, два над Рязанською областями, по одному БПЛА над Воронезькою областю, Азовським морем і Краснодарським краєм.
Від початку 2024 року під удар дронів у Росії потрапила ціла низка підприємств нафтового сектора, через що на деяких НПЗ перестали працювати установки первинної переробки нафти. За даними Reuters, у першому кварталі свої потужності зупинили щонайменше сім російських заводів.
Через атаки на НПЗ Росія збільшила закупівлі бензину в Білорусі, а також попросила про постачання Казахстан. Президент України Володимир Зеленський називав атаки на НПЗ відповіддю на удари російських військ по енергетиці України.
Через атаки РФ в трьох областях загинули пʼятеро людей, ще понад 20 поранені – ОВА
Протягом доби 2 серпня внаслідок російських обстрілів у Донецькій, Харківській та Херсонській областях загинули пʼятеро людей, ще 22 – поранені, повідомила місцева влада.
На Донеччині за минулу загинули троє цивільних людей, ще восьмеро зазнали поранень, інформує начальник обласної військової адміністрації Вадим Філашкін. Він зазначив, що люди загинули у Катеринівці і Новогродівці.
За даними голови Харківської ОВА вчора унаслідок влучання ракети у місті Куп’янськ загинула 55-річна жінка, ще двоє людей постраждали. Також, за його словами, двоє людей постраждали у селі Вишнівка Купʼянського району, одна людина у Камʼянці, ще сім чоловіків постраждали у Дергачівській громаді – там горів трактор та пошкоджено автобус.
На Херсонщині минулої доби російські військові поцілили в обʼєкт критичної інфраструктури, адмінбудівлю та магазини; житлові квартали населених пунктів області, зокрема 9 приватних будинків.Також пошкоджено господарські споруди та приватні автомобілі.
Через російську агресію одна людина загинула, ще двоє – зазнали поранення, заявив начальник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
Генштаб ЗСУ: на фронті за минулу добу зафіксовано 123 бойові зіткнення
Протягом минулої доби зафіксовано 123 бойові зіткнення. Найбільше атак військ РФ залишається на Покровському напрямку, де Збройні сили відбили 36 штурмів, йдеться у зведенні Генерального штабу ЗСУ 3 серпня.
На цьому напрямку атаки відбито у районах населених пунктів Новоолександрівка, Желанне, Воздвиженка, Іванівка, Новоселівка Перша та Калинове, розповіли військові.
«Ворог 24 рази намагався вклинитися в нашу оборону на Торецькому напрямку в районах населених пунктів Північне, Торецьк, Нью-Йорк та Залізне. На Краматорському напрямку українські воїни зупинили 12 спроб противника прорвати оборону наших захисників в районі Часового Яру, Іванівського та Кліщіївки Донецької області», – кажуть у штабі.
Повідомляється, що на Лиманському напрямку ЗСУ відбили 15 атак противника в районах Макіївки Луганської області, Тернів та Торського Донецької області.
На Курахівському напрямку Сили оборони продовжують стримувати армію РФ в районах населених пунктів Красногорівка та Костянтинівка. Також на Сіверському напрямку Силами оборони відбито 11 атак в районах населених пунктів Івано-Дар’ївка, Спірне, Верхньокам’янське, Переїзне та Виїмка.
«На Харківському напрямку ворог продовжував наступальні (штурмові) дії, загалом відбулося шість бойових зіткнень. Бої точилися в районах населених пунктів Глибоке, Тихе та Вовчанськ Харківської області», – повідомляють військові.
Крім того, за даними ЗСУ, війська РФ наступали на Куп’янському, Времівському і Оріхівському напрямках.
Раніше президент Володимир Зеленський розповів, що війська РФ після невдалого наступу на Харків зосередили найбільшу кількість техніки і особового складу на Покровському напрямку.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 1 серпня заявив, що війська РФ продовжують зосереджувати зусилля на Покровському напрямку, де кидають у бій свої найдосвідченіші штурмові підрозділи. За його словами, сили РФ намагаються прорвати оборону ЗСУ на напрямку Желанне, Новогродівка, Покровськ.
У Росії кажуть про пожежу на двох нафтобазах. Міноборони РФ звітує про збиття 75 дронів
У ніч проти 3 серпня на території Бєлгородської області РФ безпілотники атакували нафтобазу. Губернатор регіону Вʼячеслав Гладков звинувачує в атаці Збройні сили України.
«Внаслідок вибуху сталося займання одного з резервуарів. Пожежні розрахунки оперативно ліквідували спалах. Постраждалих немає», – написав Гладков у телеграмі.
Також в Ростовській області РФ лунали вибухи поблизу аеродрому Морозовськ та нафтобази. Про атаку безпілотників повідомив місцевий губернатор Василь Голубєв. За його словами, уночі над Ростовською областю збили 55 безпілотників. Жертв немає, а на місцях падіння уламків працюють екстрені служби.
Місцеві телеграм-канали пишуть, що під удар міг потрапити комбінат «Атлас», що належить росрезерву.
Крім того, повідомляється, що безпілотники атакували військовий аеродром армії РФ у Морозовську Ростовської області. «Морозовськ» – це діючий військовий аеродром. На ньому дислокуються фронтові бомбардувальники Су-24, Су-24М та Су-34.
За словами губернатора Орловської області Андрія Кличкова, є влучання в житловий будинок у мікрорайоні Болховський. Із його слів, загоряння будинку локалізовано, а постраждалих немає.
У Російському оборонному відомстві заявили, що протягом минулої ночі засобами ППО перехоплено і знищено 36 БПЛА над Ростовською, вісім над Курською, девʼять над Бєлгородською, 17 над Орловською, два над Рязанською областями, по одному БПЛА над Воронезькою областю, Азовським морем і Краснодарським краєм.
В українському Генштабі не коментували ці атаки на території РФ.
Від початку 2024 року під удар дронів у Росії потрапила ціла низка підприємств нафтового сектора, через що на деяких НПЗ перестали працювати установки первинної переробки нафти. За даними Reuters, у першому кварталі свої потужності зупинили щонайменше сім російських заводів.
Через атаки на НПЗ Росія збільшила закупівлі бензину в Білорусі, а також попросила про постачання Казахстан. Президент України Володимир Зеленський називав атаки на НПЗ відповіддю на удари російських військ по енергетиці України.
Щомісяця по машині на фронт: як польський стоматолог допомагає ЗСУ?
Олег Андрусяк останніх 25 років живе у Польщі. Сюди він приїхав з Івано-Франківська, коли після закінчення школи не зміг вступити до медзакладу. Освіту стоматолога чоловік здобував вже в Люблінському медуніверситеті, згодом почав працювати.
З початком повномасштабного вторгнення Андрусяк взявся допомагати військовим з амуніцією, а потім переключився на автомобілі для військових медиків. Щоб мати змогу купувати, ремонтувати і відправляти на фронт машини, чоловік мобілізував лікарську спільноту Польщі. Чи втомилися колеги Олега Андрусяка від війни в Україні? Чи стало складніше діставати автомобілі для фронту? Про це польський стоматолог розповів Радіо Свобода. Читайте і дивіться за лінком
Росія за добу війни втратила понад 1100 солдатів і 56 артсистем – Генштаб ЗСУ
Росія внаслідок повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 581 760 своїх військових, зокрема 1170 – за останню добу. Про це 3 серпня повідомляє український Генштаб.
Штаб навів оновлені дані про втрати російської техніки:
- 8 406 танк (+4 за попередню добу)
- 16 238 бойових броньованих машин (+27)
- 16 217 артилерійських систем (+56)
- 1 135 реактивних систем залпового вогню (+1)
- 908 засобів протиповітряної оборони (+1)
- 363 літаки
- 326 гелікоптерів
- 13 057 безпілотника оперативно-тактичного рівня (+52)
- 2 410 крилатих ракет (+3)
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 21 926 автомобілів і автоцистерн (+54)
- 2 696 одиниць спеціальної техніки (+4)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 24 липня в інтерв’ю британському виданню The Guardian заявив, що втрати Росії у війні проти України є втричі більшими, ніж українські, а на окремих напрямках «навіть ще вищі».
Також 31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку вторгнення, ймовірно, досягла 500 тисяч. У розвідці Британії повідомляли, що Росія, ймовірно, втратила (вбитими і пораненими) понад 70 000 солдатів за червень і травень.
РФ атакувала вночі дронами і ракетами. ЗСУ збили 24 з 29 «Шахедів» – Повітряні сили
У ніч на 3 серпня війська РФ завдали удару по Україні ракетами різних типів, а також ударними безпілотниками. В результаті протиповітряного бою збито 24 БПЛА типу Shahed-131/136, повідомляє командувач Повітряних сил ЗСУ генерал-лейтенант Микола Олещук.
«Шахеди» були збиті в межах Херсонської, Одеської, Миколаївської, Полтавської, Сумської, Дніпропетровської, Київської, Вінницької та Житомирської областей.
Загалом російська армія атакувала вночі двома зенітними керованими ракетами С-300 із окупованої території Донеччини, двома протирадіолокаційними ракетами Х-31П із повітряного простору над акваторією Чорного моря, а також 29-ма ударними БПЛА типу Shahed із напрямків: мис Чауда – Крим, Приморсько-Ахтарськ, Курськ – РФ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
На фронті відбулося понад 100 бойових зіткнень з початку доби – Генштаб ЗСУ
У слідчому ізоляторі в столиці Єврейської автономної області РФ Біробіджані помер 39-річний антивоєнний активіст Павло Кушнір. Як повідомило видання «Вот так», Кушнір помер 27 липня внаслідок сухого голодування проти війни в Україні.
Павло Кушнір працював у філармонії, видав свою антивоєнну книжку та вів ютуб-канал із антифашистськими маніфестами.
Про смерть Кушніра розповіли очільниця правозахисної організації «Русь сидящая» Ольга Романова та давня подруга музиканта піаністка Ольга Шкригунова.
Про затримання Кушніра першою повідомила спільнота «Нетиповий Біробіджан» у російській соцмережі «Вконтакте». Його затримали за критику російської військової агресії проти України.
Учасники спільноти розповіли, що наприкінці травня Кушнір був затриманий співробітниками ФСБ, які виявили у нього саморобне «посвідчення агента ФБР». Проти Кушніра порушили кримінальну справу за статтею про публічні заклики до терористичної діяльності.
Павло Кушнір вів ютуб-канал «Іноагент Малдер». З листопада 2022 року він опублікував чотири ролики, в яких у поетичній формі критикував політику російської влади та війну в Україні.
«Він завжди був неординарною людиною, яка дуже гостро відчувала несправедливість. На фортепіано умів так виконувати деякі твори, як складно виконують навіть видатні піаністи. Коли нам було років по п’ятнадцять, ми посперечалися, що він не прогнеться під систему. І він не прогнувся. Отже, він виграв», – розповіла Ольга Шкригунова.
Піаніст Павло Кушнір виріс у Тамбові, закінчив Московську консерваторію імені Чайковського. Упродовж семи років працював солістом Курської обласної філармонії, потім три роки – в Курганській філармонії. 2023 року він став солістом Біробіджанської обласної філармонії.
У МЗС Китаю кажуть, що у війні між Росією і Україною потрібне «охолодження»
Спеціальний представник уряду Китаю у справах Євразії Лі Хуей 2 серпня відвідав Бразилію, йдеться в повідомленні сайту Міністерства закордонних справ країни.
За даними відомства, під час зустрічі з головним спеціальним радником президента Бразилії Селсу Аморімом, сторони також обговорили питання війни в Україні.
Серед іншого, під час візиту до Бразилії Лі Хуей заявив, що «у війні між Росією та Україною потрібне «охолодження».
Він також згадав про «Консенсус із шести пунктів», який раніше спільно опублікували Китай і Бразилія. Даний документ за словами країн, «має сприяти політичному вирішенню війни в Україні».
Лі Хуей зазначив, що «станом на зараз, даний документ, нібито, отримав позитивні відгуки з понад 110 країн».
Раніше Китай пропонував план з 12 пунктів, зокрема, з нового зникло положення про повагу до територіальної цілісності «всіх країн».
Реагуючи на пропозиції Китаю, в українському МЗС наголосили, що саме Україна, на території якої точиться війна, як сторона що повною мірою зазнає страждань від руйнівних наслідків російської агресії, має визначати, яким повинен бути мир.
Нещодавно міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба їздив до Китаю, де, зокрема, провів переговори зі своїм китайським колегою Ван Ї. За його словами, переговори стосувалися шляхів до справедливого миру в Україні.
Китай заявляє, що є нейтральною стороною у війні Росії проти України, але його критикують за відмову засудити Москву через її повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року і за зв’язки з РФ.
В Україні офіційно з’явиться професія демінера – Мінекономіки
Національне агентство кваліфікацій схвалило професійний стандарт «Оператор із пошуку вибухонебезпечних предметів (демінер)», повідомляє пресслужба Міністерства економіки.
«Дотепер у нас не було професійного стандарту демінер. Фактично оператори були змушені самостійно готувати фахівців для гуманітарного розмінування за власними розробленими програмами. Наявність же професійного стандарту, який відповідає міжнародним вимогам (IMAS – International Mine Action Standards), створює єдині правила для всіх і суттєво розширює можливості для навчання демінерів. Це дозволить залучити до гуманітарного розмінування ветеранів, які після навчання зможуть працювати як в українських операторів протимінної діяльності, так і міжнародних», – зазначив заступник міністра економіки України Ігор Безкаравайний.
Зазначається, що після затвердження стандарту буде проведено низку заходів для введення у правове поле нової професії: присвоєння коду, упорядкування оплати праці. Згодом на базі професійного стандарту розроблять відповідний освітній стандарт. Після отримання акредитації від МОН, він дозволить випускати дипломованих демінерів на рівні з іншими професіями, кажуть у відомстві.
«Затверджений професійний стандарт, який відповідає вимогам IMAS, дозволить фахівцям, які мають міжнародний сертифікат, підтвердити свою кваліфікацію в Україні. Також українські демінери, що пройдуть навчання за новим стандартом, зможуть працювати у міжнародних компаніях без потреби починати навчання із самого початку», – зазначають у Мінекономіки.
Туреччина, Болгарія та Румунія 1 липня розпочали спільний пошук мін у Чорному морі. Ці країни прагнуть підвищити безпеку судноплавства, зокрема, і для українського експорту зерна. Як повідомляв Bloomberg, ініціатором розмінування була Туреччина.
За даними ДСНС, станом на грудень 2023 року в Україні від початку повномасштабної війни через підрив на мінах або інших вибухонебезпечних предметах загинули 277 людей. Крім того, поранень зазнали 608 людей, із них – 74 дитини.
Рятувальники повідомляли, що потенційно небезпечними через замінування є третина від загальної площі України.
«Вам Путін дарує один день»: проблеми повернення українських ексв'язнів, депортованих до Росії
З якими труднощами стикаються українські ексзасуджені під час повернення додому з депортації? Що робить держава, щоб визначити їхній статус? Та чи готова Україна до евакуації в'язнів з пенітенціарних закладів в разі можливих захоплень територій? Відповіді на ці запитання шукали юристи, посадовці, представники волонтерських організацій під час правозахисного клубу, який провів «Центр громадянських свобод», організація, яка отримала вперше в історії України Нобелівську премію. Долучилися до заходу і журналісти проєкту «Ти як?» від Радіо Свобода.
Більше 12% в'язнів евакуювали
З початку широкомасштабного вторгнення 3100 осіб опинилися в окупації – це офіційні дані від влади. За словами заступника начальника департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції Андрія Галая, з них – 900 ув'язнених і 2400 засуджених.
Трохи більше 12% в'язнів таки вдалося евакуювати, розповідає Андрій Галай. До прикладу, нещодавно перевезли засуджених з інвалідністю з установ Харківської та Сумської областей.
Армія РФ атакувала Одещину балістичними ракетами – Сили оборони півдня
Російські військові 2 серпня атакували трьома балістичними ракетами Одеську область, йдеться в повідомленні Сил оборони півдня.
«Окупанти атакували Одещину трьома балістичними ракетами, ймовірно «Іскандер-М», із території тимчасово окупованого Криму», – зазначають українські військові.
Відомо також, що протягом дня сили ППО збили на півдні збито 5 розвідувальних безпілотників, із яких три типу «ZALA» та два «Supercam».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
Зеленський анонсував «сучасні рішення» для ЗСУ
Міністерство оборони України готує «нові та сучасні рішення для зменшення бюрократії та паперової роботи у підрозділах ЗСУ», повідомив президент Володимир Зеленський у новому відеозверненні.
«Провів нараду з командою Міністерства оборони. Готуємо нові й абсолютно сучасні рішення для наших воїнів, які точно приберуть багато зайвої бюрократії та паперової роботи з підрозділів», – розповів Зеленський.
За його словами, «вже скоро ці рішення будуть презентовані українському суспільству».
«Мають (рішення – ред.) справді інноваційний вигляд», – додав президент.
18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники та резервісти віком від 18 до 60 років мали б до 16 липня оновити свої дані.
Сили РФ скинули авіабомби на Мирноград, поранені жінка і двоє дітей – прокуратура
Російські військові скинули дві авіабомби на Мирноград на Донеччині, йдеться в повідомленні обласної прокуратури.
«Під час атаки ворога по житловому кварталу дістала тілесні ушкодження 49-річна жінка – у неї діагностовано мінно-вибухову травму і різану рану живота. Також поранення і контузії дістали семирічна дівчинка та її брат дев’яти років, які перебували у приватному домоволодінні», – йдеться у повідомленні.
Зазначено, що «ймовірно ворог застосував дві авіабомби «ФАБ-250» з УМПК».
У прокуратурі кажуть, що наразі постраждалих ушпиталено, їм надається кваліфікована медична допомога. Пошкоджені житлові будинки, господарські споруди, автомобіль, уточнили у пресслужбі.
«Прокурори вживають всі можливі та належні заходи для документування воєнних злочинів, вчинених представниками Збройних сил РФ. За процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України)», – підсумували у відомстві.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Поліція: війська Росії знову вдарили по Куп’янську, поранено чоловіка
Російські військові вдень 2 серпня вкотре обстріляли Куп’янськ на Харківщині, йдеться в повідомленні місцевої поліції.
«2 серпня близько 13:00 військовослужбовці РФ вкотре обстріляли місто Куп’янськ. Екіпаж поліцейських охорони, що прибули на місце влучання, виявили пораненого 52-річного місцевого жителя. Чоловік потребував негайної медичної допомоги, тому правоохоронці на службовому автомобілі оперативно доставили його до лікарні», – кажуть правоохоронці.
У поліції зазначили, що «чоловік потребував негайної медичної допомоги, тому правоохоронці на службовому автомобілі оперативно доправили його в лікарню. За фактом порушення законів і звичаїв війни слідчі відкрили кримінальне провадження за ст. 438 Кримінального кодексу України».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
Для військових товарів відкрили усі пункти пропуску на кордоні – Мінфін
Кабінет міністрів спростив постачання товарів військового призначення через митний кордон України, йдеться в повідомленні пресслужби Міністерства фінансів України.
Зазначається, що змінами до постанови від 17 листопада 2010 року №1057 «Про затвердження переліку пунктів пропуску через державний кордон, через які здійснюється переміщення товарів військового призначення та ядерних матеріалів» передбачено розширення кількості пунктів пропуску для військових товарів на час дії воєнного стану.
«Запроваджується безперешкодне переміщення через усі відкриті пункти пропуску державного кордону України товарів військового призначення, зокрема тих, що надходять від держав-партнерів», – кажуть у відомстві.
У Мінфіні наголосили, що, «завдяки схваленим змінам, вдасться уникати ускладнень, пов’язаних із блокуванням пунктів пропуску, а також оптимізувати логістику постачання, що зекономить час і кошти».
Європарламент на засіданні 23 квітня схвалив продовження тимчасових заходів лібералізації торгівлі для України, захистивши при цьому фермерів ЄС.
Кабмін дав старт інституту фахівців із супроводу ветеранів
В Україні визначили механізм роботи для фахівців із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб. Планується, що перші фахівці із супроводу стануть до роботи вже восени, йдеться в повідомленні Міністерства у справах ветеранів.
За даними відомства, 2 серпня, уряд ухвалив постанову, яка дає старт запровадженню фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб. Ухваленою постановою визначено механізм забезпечення діяльності фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб в системі переходу від військової служби до цивільного життя. Йдеться, зокрема, про врегулювання питання оплати праці та визначення механізму щодо організації його діяльності.
Виконувач обов’язків міністра у справах ветеранів України Олександр Порхун наголосив, що «інститут супроводу та підтримки ветеранів у країнах НАТО – є одним із пріоритетів».
За його словами, «Україна впроваджуватиме цю практику, адже вона не тільки відповідає євроінтеграційним процесам, а і є дієвим інструментом відновлення та адаптації ветеранів і ветеранок».
«Невдовзі ми оголосимо початок прийому заяв від кандидатів на ці посади. Плануємо, що перші фахівці із супроводу стануть до роботи вже восени. Кожен такий фахівець застосовуватиме індивідуальний підхід та матиме свої конкретні показники роботи», – повідомив Порхун.
За словами Порхуна, фахівець із супроводу – перша особа, яка зустрічає ветерана та ветеранку після повернення в громаду. Саме ця людина забезпечує:
- інформаційний супровід та підтримку;
- консультує щодо отримання статусів, пільг, послуг, житла;
- проходження реабілітації;
- працевлаштування;
- започаткування власної справи;
- надає юридичну допомогу;
- скеровує до інших фахівців.
«По суті, фахівець є інформаційним радником для ветеранів, членів їхніх родин та сімей загиблих захисників і захисниць. Він допомагає, заповнює документи, координує ветерана, спрямовує, представляє інтереси, роз’яснює права, допомагає реалізувати право на пільги та послуги», – додав в.о. міністра.
Водночас він зазначив, що «для держави та Мінветеранів, як органу, що формує, реалізовує та координує ветеранську політику, фахівець стане інформаційним агентом».
«На базі його аналітики ми будемо змінювати та адаптувати систему відповідно до потреб і запитів ветеранської спільноти», – зазначив Порхун.
За даними голови міністерки у справах ветеранів Юлії Лапутіної, після війни в Україні ветеранська політика стосуватиметься більше ніж 4 мільйонів людей.
У серпні вона припустила, що в 2024 році помічниками ветеранів можуть стати 15 тисяч людей. Вона пояснила, що помічник ветерана – це людина, яка зустрічає військового одразу після повернення до рідної громади, надає потрібну інформацію та супроводжує за потреби до органів влади або під час звернень по правову допомогу.