У Міноборони РФ заявили про бої у двох районах Курської області
У Міноборони РФ стверджують, що російські силовики «продовжують знищувати збройні формування ЗСУ у Судженському та Коренівському районах Курської області».
При цьому Москва стверджує, що «просування противника не допущено».
Раніше, 7 серпня, начальник Генерального штабу Збройних сил РФ Валерій Герасимов, доповідаючи на нараді російському президенту Володимиру Путіну, заявив, що просування українських військових вглиб у Курській області РФ нібито зупинене.
Водночас російські телеграм-канали писали, що бої розпочалися вже на території міста Суджа Курської області, яке розташоване приблизно за 10 кілометрів від кордону.
За останніми підрахунками російського видання «Агентство», українські сили зайняли до 350 квадратних кілометрів території Курської області РФ. Також видання, проаналізувавши повідомлення блогерів, 8 серпня пише, що українські сили вже перебувають за 23-26 км від кордону з Україною.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) заявляли, що 7 серпня українські війська просунулися до 10 кілометрів углиб Курської області Росії. Геолокаційні кадри, вказують на те, що українські війська проникли щонайменше через дві російські оборонні лінії і опорний пункт.
Офіційного підтвердження цих даних поки що немає немає. Київ ситуацію у Курській області РФ не коментував.
Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що реакція Держдепартаменту США і представника Євросоюзу на події в Курській області Росії, «чітко говорять про те, що наші партнери нарешті усвідомлюють, що все, що стосується дій України – це суверенне право України і це про деескалацію, це про правильний вихід на фіналізацію цієї війни».
Через російський обстріл Костянтинівки загинуло двоє людей – ОВА
Російська армія зранку 8 серпня обстріляла Костянтинівку на Донеччині, загинули двоє цивільних. Про це повідомив начальник обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Росіяни обстріляли місто сьогодні зранку – поцілили у приватний сектор. За попередньою інформацією, використали артилерією», – йдеться у дописі.
Раніше Філашкін інформував, що напередодні через російські атаки на Донеччині у Михайлівці загинули двоє людей, ще четверо поранені.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
Запрошення Путіна на інавгурацію президента Мексики: посольство просить заарештувати очільника РФ
Україна просить Мексику заарештувати лідера Росії Володимира Путіна, якщо він приїде на інавгурацію нового президента. Про це йдеться в заяві посольства України в Мексиці.
Дипломати наголошують, що Путін є військовим злочинцем, який має ордер на арешт за підозрою у викраденні та насильницькому переміщенні українських дітей до Росії, виданий Міжнародним кримінальним судом, юрисдикцію якого Мексика визнає.
«Цей ганебний злочин стане однією з багатьох причин, чому Путіну разом з рештою російського військово-політичного керівництва колись доведеться постати перед судом за те, що він розпочав повномасштабне вторгнення в Україну, санкціонував обстріли, розстріли, тортури, зґвалтування і пограбування українського народу. А поки що ми віримо, що мексиканський уряд у будь-якому випадку виконає міжнародний ордер на арешт, передавши його до судового органу ООН в Гаазі», – наголошує посольство.
У відомстві додали, що посольство України в Мексиці з розумінням ставиться до того, що уряд запрошує на інавгурацію представників усіх країн, з якими має дипломатичні відносини і подякували за запрошення, надіслане президенту України Володимиру Зеленському.
Раніше стало відомо, що новообрана президентка Мексики Клаудія Шейнбаум запросила Володимира Путіна на свою інавгурацію.
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт Путіна та Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів – насильницьких депортацій та переміщення населення, зокрема дітей, із окупованих територій України. За офіційними даними української влади, з 24 лютого 2022 року з України до Росії депортували близько 20 тисяч дітей.
Сумщина: Артюх повідомив про поранених через атаки РФ, є тенденція до збільшення авіаударів
На Сумщині внаслідок російських атак є поранені, повідомив голова Сумської обласної військової адміністрації Володимир Артюх.
За його словами, ситуація на Сумщині – насамперед на прикордонні – загострилася.
«Лише за цю добу було застосовано (силами РФ - ред.) 52 КАБи – практично по всіх чотирьох прикордонних районах.Найбільше постраждав Сумський район – 22 населені пункти, які всю добу і зранку сьогодні (зазнавав атак - ред.). Сьогодні ми вже маємо поранених», – розповів він в ефірі національного телемарафону.
Зокрема, як зазначив Артюх, через російську атаку у селі Стецьківка Сумського району понад 10 приватних будинків, будівля школи і завод були знищені російськими КАБами.
«Є тенденція до наростання інтенсивності застосування потужної авіаційної зброї з боку ворога», – додав він.
Раніше голова ОВА Володимир Артюх заявив, що на Сумщині проводиться обов’язкова евакуація з населених пунктів п’яти громад Сумського району. Йдеться про евакуацію приблизно 6000 людей, серед них – 425 дітей.
Сумщина, серед іншого, межує з Курською областю РФ, де кілька днів тому російська влада заявила про спробу прориву кордону ЗСУ. Нині, як повідомляється, бої тривають. У Курській області Росії 7 серпня оголосили надзвичайну ситуацію.
7 серпня начальник Генерального штабу Збройних сил РФ Валерій Герасимов, доповідаючи на нараді російському президенту Володимиру Путіну, заявив, що просування українських військових вглиб у Курській області РФ нібито зупинене.
Водночас російські телеграм-канали писали, що бої розпочалися вже на території міста Суджа Курської області, яке розташоване приблизно за 10 кілометрів від кордону.
Київ досі не коментував цих заяв.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що 7 серпня українські війська просунулися до 10 кілометрів углиб Курської області Росії. Геолокаційні кадри, вказують на те, що українські війська проникли щонайменше через дві російські оборонні лінії і опорний пункт.
У ДСНС повідомили про удар дрона по підрозділу рятувальників у Нікополі
Вранці 8 серпня російські війська прицільно завдали удару БПЛА по території підрозділу Державної служба із надзвичайних ситуацій у Нікополі, повідомили у ДСНС.
Внаслідок удару вибито вікна пожежного депо та пошкоджено техніку рятувальників, йдеться у дописі.
Російські війська щодня регулярно атакують дронами українські регіони. Найчастіше про скиди вибухівок з російських дронів по цивільних повідомляє влада Херсонщини, Сумщини, Чернігівщини та Харківщини.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Сили ППО збили дві з чотирьох ракет і чотири ударних БПЛА – Олещук
У ніч на 8 серпня війська РФ ударили двома балістичними ракетами «Іскандер-М» по Харківщині, двома керованими авіаційними ракетами Х-59 та чотирьма ударними БПЛА типу Shahed, повідомив командувач Повітряних сил генерал-лейтенант Микола Олещук.
«В результаті протиповітряного бою мобільними вогневими групами Сил оборони України, зенітними ракетними військами та підрозділами РЕБ Повітряних Сил збито дві керовані авіаційні ракети Х-59 та 4 ударних БПЛА у Одеській, Херсонській та Кіровоградській областях», – йдеться у дописі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Внаслідок російської агресії у трьох областях України загинули двоє людей, ще 14 поранені, повідомляє місцева влада.
За даними голови Донецької обласної військової адміністрації Вадима Філашкіна, через російські атаки на Донеччині у Михайлівці загинули двоє людей, ще четверо поранені.
На Дніпропетровщині у Нікопольському районі поранені двоє людей, повідомив голова ОВА Сергій Лисак. За його словами, вночі сили РФ продовжили атакувати район артилерією і дронами-камікадзе – постраждав 12-річний хлопчик.
Минулої доби під російських атак зазнали 17 населених пунктів Херсонщини. За даними голови ОВА Олександра Прокудіна, російські військові, серед іншого, поцілили в об’єкт критичної інфраструктури, освітній заклад, адмінбудівлі та заклад громадського харчування 9 багатоповерхівок, поранені восьмеро людей.
Прокудін також повідомив, що на світанку війська РФ вкрили вогнем житлову забудову у центральному районі Херсона.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
Протягом минулої доби зменшилась кількість бойових зіткнень, найбільше на Покровському напрямку
Протягом минулої доби зафіксовано 96 бойових зіткнень. Найактивніше армія РФ і надалі діє на Покровському напрямку, де відбулася майже третина його наступальних дій, йдеться у зведенні Генерального штабу 8 серпня.
«На Покровському напрямку наші захисники відбили 28 штурмових дій в районах десяти різних населених пунктів. Воздвиженка, Желанне, Карлівка та Гродівка - основні напрямки зосередження зусиль окупантів. За підтримки авіації, росіяни намагалися витіснити наші підрозділи із займаних позицій», – вказано у повідомленні.
За даними штабу, на Лиманському напрямку війська РФ атакували 12 разів неподалік Новосергіївки, Макіївки, Невського, Торського та у Серебрянському лісі, а на Краматорському напрямку оатакували сім разів, де всі звої зусилля зосередили поблизу Часового Яру.
«На Торецькому напрямку ворог здійснив 11 атак у районах Північного, Нью-Йорка, Залізного та Торецька. По Торецьку та прилеглих до нього територіях російський агресор завдав 19 авіаударів - скинув понад три десятки керованих бомб. На Сіверському напрямку українські захисники відбивали шість штурмових дій російських загарбників поблизу Спірного, Верхньокам’янського і Переїзного», – йдеться у зведенні.
У ЗСУ також повідомили про бої на Харківському, Куп’янському, Курахівському, Времівському, Оріхівському і Придніпровському напрямках.
«На кордоні з Чернігівською та Сумською областями противник здійснює обстріли населених пунктів з території РФ, завдає авіаударів», – розповіли військові.
На тлі повідомлень про події у Курській області РФ дещо зменшилася кількість боїв на фронті. Вранці 7 серпня Генштаб повідомляв про 136 боєзіткнень за попередню добу.
Російські ЗМІ і влада заявили, що українські війська здійснили наступ на Суджанський район Курської області РФ 6 серпня. Українська влада атаку на Курську область Росії досі ніяк не коментувала.
За останніми підрахунками російського видання «Агентство», Україна зайняла до 350 квадратних кілометрів території Курської області. Офіційного підтвердження цих даних поки що немає немає.
У Курській області Росії 7 серпня оголосили надзвичайну ситуацію, повідомив виконувач обов’язків губернатора регіону Олексій Смирнов.
Українські офіційні особи ці повідомлення не коментували.
Росія за добу війни втратила понад 1100 військових, літак і гелікоптер – Генштаб ЗСУ
Росія внаслідок повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 587 510 своїх військових, зокрема 1 140 – за останню добу. Про це вранці 8 серпня повідомляє Генштаб ЗСУ.
Штаб навів оновлені дані про втрати російської техніки:
- 8 431 танк (+2 за попередню добу)
- 16 332 бойові броньовані машини (+9)
- 16 487 артилерійських систем (+36)
- 1 142 реактивних систем залпового вогню (+4)
- 914 засобів протиповітряної оборони (+4)
- 366 літаків (+1)
- 327 гелікоптерів (+1)
- 13 293 безпілотники оперативно-тактичного рівня (+81)
- 2 424 крилаті ракети (+3)
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 22 285 автомобілів і автоцистерн (+59)
- 2 767 одиниць спеціальної техніки (+8)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 24 липня в інтерв’ю британському виданню The Guardian заявив, що втрати Росії у війні проти України є втричі більшими, ніж українські, а на окремих напрямках «навіть ще вищі».
Також 31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку вторгнення, ймовірно, досягла 500 тисяч. У розвідці Британії повідомляли, що Росія, ймовірно, втратила (вбитими і пораненими) понад 70 000 солдатів за червень і травень.
«Багато людей, які чекали на повернення України, зламалися»: Казанський про окупований Донбас
Навіщо Росії український Донбас? Як змінилося життя в окупації за 10 років? Чи буде країна-агресор відновлювати зруйновані і захоплені під час повномасштабного вторгнення міста і села? Яке майбутнє чекає на ці території, якщо там і далі пануватиме «русский мир»? Про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поговорили з блогером та журналістом із Донецька, автором книжки «Як Україна втрачала Донбас» (2020) Денисом Казанським.
«Забрати і не віддати»
– Навіщо Донбас Росії?
– Важко сказати. Мені здається, що це вже якийсь, мабуть, принциповий проєкт для Путіна. Тобто ось із принципу – забрати і не віддати. Тому що до повномасштабної війни 2022 року Росія всім своїм виглядом показувала, що ніякий Донбас їй не потрібен.
Для Росії Донбас був свого роду інструментом тиску на Україну, для виконання якихось певних «хотілок». І, відповідно, такою собі розмінною монетою. Донбас і його мешканці – це був якийсь матеріал, який не шкода, який можна завжди якимось чином на щось обміняти, не особливо переймаючись тим, як почуваються реальні люди.
Це яскраво демонструють, наприклад, навіть події 2014 року, коли Крим Росія анексувала, а Донбас, хоча мала можливість його так само анексувати, – той захоплений Донбас, який залишився під контролем проросійських формувань, – не забрала і просто вісім років [до повномасштабного вторгнення] «футболила».
«Укроборонпром» увійшов до 50 найкращих всесвітніх оборонних компаній – Defense News
Державний концерн «Укроборонпром» увійшов до 50 найкращих оборонних компаній за версією порталу Defense News, посівши 49 місце. За рік підприємство піднялося на 16 сходинок.
«З сотні найбільших оборонних компаній світу саме «Укроборонпром» зростає найшвидше – його виручка за 2023 рік виросла на 72% до 2,2 мільярда доларів. Перші півроку 2024 року показують: темп тримаємо й у цьому році», – зазначив міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін.
На думку міністра, після перемоги у війні оборонна промисловість стане одним з найважливіших експортних напрямків української економіки.
Читайте також: «Сили оборони їх замовляють» – «Укроборонпром» про виробництво БПЛА з дальністю 1000 км
Напередодні президент України Володимир Зеленський заявив про покращення ефективності роботи оборонної галузі, зокрема почали «реально й помітно» працювати іноземні інвестиції.
Частину допомоги західні партнери України прагнуть надавати шляхом інвестицій в українську оборонну промисловість. Зокрема, у липні стало відомо, що Данія замовила виробництво 18 самохідних гаубиць «Богдана» для українських військових. Очікується, що артустановки, які фінансує Копенгаген, будуть доставлені в найближчі місяці.
Данія стала першою країною, яка за свій кошт закупить озброєння та військову техніку для ЗСУ в українських виробників. У квітні уряд Данії виділив 200 мільйонів данських крон (майже 300 млн євро) на інвестиції в українську оборонну промисловість. Гроші виділені на створення «значного» морського потенціалу, безпілотників і виробництво ракетних компонентів.
ISW: українські сили просунулися на 10 кілометрів углиб Курської області РФ
Підтверджено, що 7 серпня українські війська просунулися до 10 кілометрів углиб Курської області Росії. Геолокаційні кадри, вказують на те, що українські війська проникли щонайменше через дві російські оборонні лінії і опорний пункт. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
«Російські джерела повідомили, що українські сили намагаються просунутися вздовж траси 38К-030 Суджа-Коренове, а відомий повʼязаний з Кремлем військовий блогер стверджував, що до 18:00 за місцевим часом 7 серпня українські сили просунулися як на північний захід, так і на південний схід вздовж траси і зараз ведуть бої на околицях Кореневого (у північно-західному напрямку) і Суджі (у південно-східному напрямку)», – зазначають аналітики.
Геолокаційні знімки, опубліковані 7 серпня, свідчать, що українські сили захопили понад 40 російських військовополонених на пункті пропуску «Суджа», а російська служба Радіо Свобода опублікувала супутникові знімки, на яких видно сильні пошкодження будівель на пункті пропуску «Суджа», вказано у звіті.
Також аналітики зазначили, що в Росії різко критикували військове командування за те, що воно не виявило підготовку до наступальних операцій України в Курській області або не запобігло їм.
«Деякі з військових блогерів скаржилися, що неадекватна реакція російського військового командування була повʼязана з відсутністю занепокоєння щодо українських накопичень, нереалістичною впевненістю в російській обороні в прикордонній зоні, припущеннями про втому українських військ або неправдивими звітами про ситуацію», – йдеться в повідомленні.
Українська влада наступ у Курській області Росії досі ніяк не коментувала.
6 серпня російська місцева влада заявила про спробу прориву кордону в Суджанському і Кореневському районах Курської області РФ. Міноборони РФ звинуватило українських військових в атаці російських позицій у Курській області РФ.
7 серпня начальник Генерального штабу Збройних сил РФ Валерій Герасимов, доповідаючи на нараді російському президенту Володимиру Путіну, заявив, що просування українських військових вглиб у Курській області РФ нібито зупинене.
Водночас російські телеграм-канали писали, що бої розпочалися вже на території міста Суджа Курської області, яке розташоване приблизно за 10 кілометрів від кордону. Раніше з’явилися непідтверджені повідомлення про те, що місто перебуває під контролем ЗСУ або, за іншою версією, «в оперативному оточенні».
У Курській області Росії 7 серпня оголосили надзвичайну ситуацію, повідомив виконувач обов’язків губернатора регіону Олексій Смирнов.
Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що реакція Держдепартаменту США і представника Євросоюзу на події в Курській області Росії, «чітко говорять про те, що наші партнери нарешті усвідомлюють, що все, що стосується дій України – це суверенне право України і це про деескалацію, це про правильний вихід на фіналізацію цієї війни». Про це Подоляк заявив в ефірі телемарафону 7 серпня.
Водночас він відмовився коментувати повідомлення про наступ українських сил у Курській області, зазначивши, що говорити про те, що там відбувається, можуть тільки військові, і тільки тоді, якщо це потрібно.
Подоляк допустив, що такі операції, як у російській Курській області, позитивно вплинуть на можливі майбутні переговори України з Росією.
«Російська Федерація поступово збільшує обсяг війни на своїй території, і це – незворотній процес», – сказав радник голови ОП.
За його словами, такі події в прикордонних областях РФ впливатимуть «на соціальні верстви». «Вони будуть розуміти, що ефективне планування з назвою «Путінська стратегія» – ну, «дуже ефективне». Вони сьогодні мають війну, яка поступово йде вглиб Росії. Чи буде це їх лякати? Так. Чи реагують вони на щось інше, окрім страху? Ні», – сказав Подоляк.
Водночас у публікації в своїх соцмережах радник голови ОП зазначив, що події в Курській чи Бєлгородській областях Росії дають змогу «поставити певний лабораторний експеримент».
«Поки репресивна машина РФ палає в кущах, звільнені росіяни можуть виходити з квітами назустріч антипутінським танкам. «Нарешті воля!» Чекатимемо на такі кадри. Хоча вже очевидна неможливість цього. Тому відсутність адекватної реакції на контрвійну лише підтвердить нашу думку про міцний свідомий взаємозв’язок росіян із їхньою владою», – написав він.
Представник Єврокомісії із зовнішньополітичних питань Петер Стано, коментуючи події в Курській області РФ, заявив, що Україна має законне право захищатися у війні з Росією, зокрема, завдаючи ударів по агресору на його території.
Схожу заяву також зробив речник Держдепартаменту США Метью Міллер. «Зрештою, рішення про те, як Україна веде свої військові операції, ухвалює Україна», – сказав речник Держдепу.
Українська влада і військові наступ у Курській області Росії досі ніяк не коментували.
6 серпня російська місцева влада заявила про спробу прориву кордону в Суджанському і Кореневському районах Курської області РФ. Міноборони РФ звинуватило українських військових в атаці російських позицій у Курській області РФ.
7 серпня начальник Генерального штабу Збройних сил РФ Валерій Герасимов, доповідаючи на нараді російському президенту Володимиру Путіну, заявив, що просування українських військових вглиб у Курській області РФ нібито зупинене.
Водночас російські телеграм-канали писали, що бої розпочалися вже на території міста Суджа Курської області, яке розташоване приблизно за 10 кілометрів від кордону. Раніше з’явилися непідтверджені повідомлення про те, що місто перебуває під контролем ЗСУ або, за іншою версією, «в оперативному оточенні».
За останніми підрахунками російського видання «Агентство», українські сили зайняли до 350 квадратних кілометрів території Курської області РФ. Офіційного підтвердження цих даних поки що немає немає.
У Курській області Росії 7 серпня оголосили надзвичайну ситуацію, повідомив виконувач обов’язків губернатора регіону Олексій Смирнов.
Україна має законне право захищатися – речник Єврокомісії про події в Курській області РФ
Представник Єврокомісії із зовнішньополітичних питань Петер Стано заявив, що Україна має законне право захищатися у війні з Росією, зокрема, завдаючи ударів по агресору на його території.
«Як правило, ми не коментуємо оперативні події на полі бою. Україна веде оборонну війну, яка була нав’язана їй незаконною агресією Росії. Згідно з міжнародним правом, Україна має законне право захищатися, в тому числі завдавати ударів по агресору на його території. ЄС продовжує повністю підтримувати законне право України захищатися від російської агресії і її зусилля щодо відновлення українського суверенітету і територіальної цілісності», – заявив Стано, відповідаючи на запит Радіо Свобода щодо подій у Курській області Росії.
Схожу заяву також зробив речник Держдепартаменту США Метью Міллер. «Зрештою, рішення про те, як Україна веде свої військові операції, ухвалює Україна», – сказав речник Держдепу.
Українська влада наступ у Курській області Росії досі ніяк не коментувала.
6 серпня російська місцева влада заявила про спробу прориву кордону в Суджанському і Кореневському районах Курської області РФ. Міноборони РФ звинуватило українських військових в атаці російських позицій у Курській області РФ.
7 серпня начальник Генерального штабу Збройних сил РФ Валерій Герасимов, доповідаючи на нараді російському президенту Володимиру Путіну, заявив, що просування українських військових вглиб у Курській області РФ нібито зупинене.
Водночас російські телеграм-канали писали, що бої розпочалися вже на території міста Суджа Курської області, яке розташоване приблизно за 10 кілометрів від кордону. Раніше з’явилися непідтверджені повідомлення про те, що місто перебуває під контролем ЗСУ або, за іншою версією, «в оперативному оточенні».
За останніми підрахунками російського видання «Агентство», українські сили зайняли до 350 квадратних кілометрів території Курської області РФ. Офіційного підтвердження цих даних поки що немає немає.
ЗМІ пишуть про загибель п’ятьох жителів Суджанського району Курської області РФ. МОЗ Росії повідомило, що внаслідок обстрілів травм і поранень зазнали понад 30 осіб.
У Курській області Росії 7 серпня оголосили надзвичайну ситуацію, повідомив виконувач обов’язків губернатора регіону Олексій Смирнов.
Брюссельський блог: чи відповість Європа на провокативні кроки Угорщини?
Можливо, хтось очікував, що Угорщина, яка до кінця року виконує піврічне ротаційне головування в Раді Європейського Союзу, не буде чинити жодних провокацій у період, коли Рада офіційно знаходиться у відпустці.
Але наприкінці липня Угорщина заявила про включення громадян Білорусі і Росії (а також громадян Боснії і Герцеговини, Молдови, Чорногорії та Північної Македонії) до своєї імміграційної програми «національна карта». Громадяни Сербії та України вже були включені до цієї програми раніше.
«Національна карта» дозволяє її власникам працювати в Угорщині кілька років. Вона також дає можливість для возз’єднання сім’ї, а отримати її простіше, ніж звичайний дозвіл на працевлаштування або бізнес-візу. Через три роки вона може навіть відкрити шлях до отримання постійного дозволу на проживання.
Однак, цей крок з боку угорського уряду обурив деякі країни-члени ЄС, оскільки він суперечить узгодженій політиці ЄС щодо Росії та Білорусі.
Через війну в Україні, ЄС наклав візові заборони та заморозив активи понад 2000 громадян обох цих країн, заморозив угоди про спрощення візового режиму та обмежив доступ з Білорусі та Росії до Шенгенської зони ЄС без кордонів через заборону польотів та обмеження на інші види транспорту.
Більше того, сотні російських дипломатів були змушені покинути країни-члени ЄС, багато з них через звинувачення у шпигунстві.
Розкритикований крок Угорщини може призвести до зниження рівня безпеки в Шенгенській зоні та полегшення роботи російських спецслужб, оскільки власники карток можуть вільно пересуватися по більшій частині ЄС.
Рада оборони Сумщини підтримала створення ще двох військових адміністрацій – ОВА
Рада оборони Сумської області підтримала пропозицію утворити Великописарівську і Середино-Будську міські військові адміністрації, повідомила обласна військова адміністрація.
За повідомленням, такі звернення до начальника ОВА Володимира Артюха надійшли від Охтирської і Шосткинської районних військових адміністрацій.
«Першочергова причина – невиконання законних повноважень очільниками Великописарівської та Середино-Будської громад. Зокрема, голову Середино-Будської громади затримали ще у квітні 2022 року і обвинувачують у державній зраді», – йдеться в повідомленні.
Раніше голова ОВА повідомив, що на Сумщині проводиться обов’язкова евакуація з населених пунктів п’яти громад Сумського району.
За словами Володимира Артюха, приблизно йдеться про евакуацію 6000 людей, серед них – 425 дітей.
Артюх зазначив, що ситуація на Сумщині є досить напруженою, більше ніж добу тривала повітряна тривога.
США не знали заздалегідь про військову операцію в Курській області Росії, але рішення про те, як Україна веде свої операції, ухвалює вона сама, заявив 7 серпня на брифінгу речник Державного департаменту США Метью Міллер.
«Ми підтримуємо зв’язок з українцями щодо цієї конкретної операції. Вважаю, ви маєте на увазі операцію через кордон, яку вони почали раніше... Доречно, щоб вони говорили про це публічно, а не ми», – сказав Міллер.
Він відреагував на слова російського лідера Володимира Путіна, який, коментуючи ситуацію у Курській області РФ, звинуватив Київ у «масштабній провокації».
За словами Міллера, іронічно, що російська влада робить такі заяви, зважаючи на те, що саме Росія порушила територіальну цілісність і суверенітет України ще в 2014 році і продовжує незаконно окупувати українську територію.
«Різка зміна стратегії»: реакції на події у Курській області Росії
Після повідомлень російських блогерів та ЗМІ про ймовірний рейд ЗСУ у Курську область, який президент Росії Володимир Путін охарактеризував як «масштабну провокацію», західні медіа та експерти активно коментують події, які ще не отримали офіційної реакції української влади. Коментарі зібрав Голос Америки.
Видання The New York Times наводить думку військових експертів, які вважають, що у такий спосіб Україна намагається змусити росіян відвести частину підрозділів від лінії фронту й послабити тиск на українські війська.
Втім аналітики також зазначають, що такий маневр може ще більше розтягнути українські сили, тоді як Росія має достатні резерви, які можуть бути залучені до цього регіону.
70-річна жінка постраждала в Антонівці через вибухівку з російського дрона – Херсонська ОВА
В Антонівці на Херсонщині внаслідок скиду вибухівки з дрона постраждала місцева жителька, повідомила ввечері 7 серпня обласна військова адміністрація.
«70-річну жінку шпиталізували до лікарні з мінно-вибуховою травмою. Нині медики її дообстежують і надають необхідну допомогу», – йдеться в повідомленні.
Раніше сьогодні в ОВА повідомляли про поранення трьох людей в Антонівці внаслідок російських ударів.
За даними місцевої влади, внаслідок вчорашніх атак військ РФ, зокрема дронами, на Херсонщині загинула людина, ще щонайменше 15 постраждали.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.
«Хочу найти»: на «Курському напрямку в полон потрапило дуже багато» військових РФ
Державний проєкт «Хочу найти», презентований на початку року українською розвідкою для родичів полонених в Україні військових РФ, заявив, що в Курській області Росії в полон потрапило «дуже багато» російських військовослужбовців.
За повідомленням у телеграмі проєкту, йдеться як про строковиків, так і про контрактників і мобілізованих.
«Є дані і щодо загиблих, чиї тіла не забрали бойові товариші під час відступу», – йдеться в повідомленні.
Точного число російських військових, що потрапили в полон, у проєкті не назвали. Радіо Свобода поки не може перевірити ці дані з незалежних джерел.
Тим часом, у Курській області Росії 7 серпня оголосили надзвичайну ситуацію, повідомив виконувач обов’язків губернатора регіону Олексій Смирнов.