ОВА повідомляє про ще одного пораненого через нічний обстріл Херсона
Херсонська обласна військова адміністрація повідомила про другого постраждалого через обстріл обласного центру на початку доби 30 серпня.
Йдеться про обстріл Корабельного району Херсона близько 1 години ночі.
«Швидка» доставила до лікарні 41-річного чоловіка, який дістав вибухову травму та контузію. Потерпілий отримує необхідну меддопомогу», – йдеться в повідомленні.
Раніше вранці ОВА повідомила про обстріл Корабельного району Херсона вночі. Внаслідок нього постраждала 69-річна жінка, вона зазнала вибухової травми та контузії. Їй надали допомогу на місці.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Євросоюз розширить тренувальну місію для українських військових – Боррель
ЄС має намір забезпечити тренування для більшої кількості українських військових, конкретну цифру міністри оборони країн-членів ЄС мають погодити на зустрічі у Брюсселі 30 серпня, повідомив верховний представник ЄС з питань безпеки та зовнішньої політики Жозеп Боррель.
За словами Борреля, попередньою метою тренувальної місії ЄС була підготувати 60 тисяч військових, але цю цифру збільшать.
«Наприкінці дня я скажу вам, на скільки. Але це найуспішніша навчальна місія, яку коли-небудь проводив Європейський Союз. Навчити 60 000, а може й більше солдатів – це значний результат», – сказав Боррель.
Читайте також: Дозвіл Україні бити вглиб Росії не означатиме для Заходу вступ у війну – Боррель
Він додав, що міністри також будуть обговорювати можливість відкриття осередку в Києві, щоб посилити європейську координацію зі Збройними силами України.
Що стосується тренування на території України із залученням європейських інструкторів, то наразі така опція «не обумовлена», уточнив Боррель.
Тим часом міністр оборони Швеції Пол Йонсон зауважив, що не виключає можливості, що територія України може бути задіяна в тренувальній програмі тим чи іншим чином, але додав, що в цьому питанні потрібна єдність ЄС і варто враховувати «військові та політичні міркування».
Естонський міністр Ханно Певкур пояснив, що наразі з цього питання немає консенсусу, до того ж варто врахувати безпекові моменти.
«Потрібно розуміти, що є ризики. Бо якщо почати це робити на рівні бригади чи батальйону – тобто від тисячі до 5 тисяч людей – це ставить під суттєву загрозу так само цих людей, яких ми будемо тренувати. А якщо брати малі групи, з розмінування, наприклад – без проблем. Це можна робити цілком безпечно так само в Україні», – зазначив естонський міністр оборони.
Раніше позитивно щодо можливості проведення тренувальної місії на території України висловлювався президент Франції. Натомість Британія та Італія виступали проти.
МВС: в українців на руках може бути 2-5 млн одиниць незадекларованої зброї
В українців може бути на руках від 2 до 5 мільйонів одиниць незадекларованої зброї, повідомив в ефірі телемарафону заступник міністра внутрішніх справ Богдан Драп’ятий.
«Підрахувати всю кількість неможливо. Водночас за даними наших європейських партнерів, озвучуються цифри, що на руках у населення може бути від двох до п’яти мільйонів одиниць незареєстрованої зброї», - зазначив Драп’ятий.
За словами посадовця, ухвалення парламентом законопроєкту про надання цивільним особам права задекларувати зброю, боєприпаси і трофейну зброю «дасть можливість вирішити проблему з необлікованою зброєю».
«Тоді ми будемо більш точно володіти інформацією, скільки зброї є у наших громадян», – додав Драп’ятий.
Раніше, 20 серпня, Верховна Рада ухвалила закон щодо вдосконалення порядку отримання, декларування та поводження з вогнепальною зброєю. Документ передбачає внесення змін до Закону «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України» щодо впорядкування правил поводження зі зброєю, визначення норм зобов’язуючого характеру, а також надання права цивільним особам задекларувати наявну зброю та боєприпаси до неї.
Йдеться про вогнепальну зброю, що була видана цивільному населенню у період дії воєнного стану.
Передбачається, що «зброя, яка є державною власністю, може перебувати у користуванні цивільних на період дії воєнного стану, а впродовж 90 днів після його завершення або скасування має бути повернута до Національної поліції».
Закон набуває чинності 25 листопада поточного року.
«Діти вже забувають українську мову»: чому Італія не віддає сиріт з Бердянська?
Суд в Італії заборонив повертати до України 57 дітей-сиріт, повідомило у серпні італійське інформаційне агентство ANSA. За даними медіа, цих дітей вивезли з Бердянська на початку повномасштабного вторгнення Росії, їм від 6 до 16 років. Зазначається, що суд у справах неповнолітніх міста Брешія дозволив негайну передачу українських дітей під опіку соціальних служб Італії. Їх готові розмістити у відповідних центрах фактично без обмежень у часі. Наразі ці діти залишаються у провінції Бергамо.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив детальніше розібратися, чому суд в Італії заборонив повертати до України дітей-сиріт із Бердянська? Чи багато таких випадків у Європі? Наскільки складно повернути до України дітей, евакуйованих до західних країн і з чим це зазвичай пов'язано?
- Про повернення бердянських дітей додому просила українська влада. Агентство ANSA звертає увагу, що спершу суд дозволив повернути дітей до України. Однак потім отримав повідомлення від опікунів, Міністерства юстиції та Управління верховного комісара ООН у справах біженців, що велика кількість дітей подали, а інші мають намір подати заяви про міжнародний захист, «побоюючись за свою безпеку у зв'язку з поверненням до районів, наближених до театру воєнних дій». Тому суд призупинив процедуру повернення дітей, яка мала початися 16 серпня. Своє рішення суд пояснив потребою дати можливість комісії провести розслідування та ухвалити відповідні рішення щодо заяв, які подали діти.
- У публікації агентства також сказано, що ці 57 дітей-сиріт прибули до Бергамо разом з кількома вихователями у березні 2022 року. Група походила з двох дитячих будинків у Бердянську, який окупувала російська армія. За даними журналістів, багато з цих дітей перебувають на лікуванні в лікарнях Бергамо від різних серйозних патологій.
Дозвіл Україні бити вглиб Росії не означатиме для Заходу вступ у війну – Боррель
Верховний представник ЄС з питань безпеки та зовнішньої політики Жозеп Боррель вважає безглуздими аргументи деяких країн, що дозвіл Україні бити західною зброєю вглиб Росії означатиме вступ у війну з РФ – про це він заявив по прибутті на зустріч міністрів оборони країн-членів ЄС 30 серпня, повідомляє кореспонденка Радіо Свобода в Брюсселі.
«Як на мене, безглуздо говорити, що дозволити цілитися по території Росії означає вести війну проти Москви. Ми не воюємо проти Москви», – сказав Боррель.
Дипломат додав, що «ніхто не хоче» воювати з Росією, водночас ЄС підтримує Україну.
«Поставте себе на місце українців – вас бомблять росіяни з місця, до якого ви не можете дістати. Ви б хотіли воювати на рівних», – аргументував свою думку Жозеп Боррель та додав, що Україна, згідно з міжнародним правом, має право цілитися у місця, звідки її атакують.
Питання дозволу бити вглиб Росії верховний представник ЄС виніс на обговорення міністрів закордонних справ країн-членів 29 серпня, на якому слово мав також очільник МЗС України Дмитро Кулеба.
Втім, за результатами засідання Боррель повідомив, що спільного рішення щодо цього ухвалювати наразі не будуть. Це не може бути загальноєвропейським рішенням, оскільки є держави, які взагалі не надають жодних ракет чи летальної зброї, пояснив головний дипломат ЄС. Він сказав, що кожна країна буде ухвалювати рішення самостійно.
Голова закордонного відомства ЄС вже висловлювався за зняття обмежень на використання Україною західної зброї для ударів по військових цілях у Росії.
Український міністр Дмитро Кулеба написав у соцмережі Х (раніше – Twitter), що Україна працюватиме окремо з різними країнами з цього питання, а також долучить інших партнерів, які вестимуть діалог з державами для зняття обмежень на використання західної зброї.
У Пентагоні відреагували на втрату F-16 Україною
У Пентагоні знають про втрату Україною першого винищувача F-16, але допомоги у розслідуванні інциденту не надають, йдеться в заяві заступниці прессекретаря американського відомства Сабріни Сінгх.
«Я бачила повідомлення, однак не маю інформації про надання допомоги (у розслідуванні інциденту – ред.) з нашого боку або запитів про неї з боку України», – повідомила вона.
Сінгх також наголосила, що «лише українська сторона може коментувати питання катастрофи, і Пентагон не підтверджує інформацію про причини аварії».
Заступниця прессекретаря Пентагону акцентувала, що «США не коментують деталі інциденту чи подробиці щодо можливого електронного обладнання на борту винищувачів», і закликала звертатися за коментарями безпосередньо до України.
Вона також відмовилася говорити про кількість F-16, які вже перебувають в Україні або плануються до відправлення, назвавши це «питанням оперативної безпеки».
«Я не буду вдаватися в деталі щодо кількості F-16 в Україні. Це питання для української сторони», – наголосила Сінгх.
Раніше Повітряні сили ЗСУ повідомили, що 26 серпня під час відбиття російського масованого удару загинув льотчик Олексій Месь. Під час повітряного бою він знищив три крилаті ракети та один ударний БПЛА. У відомстві не уточнювали, яким літаком керував пілот.
До цього американське видання The Wall Street Journal (WSJ), посилаючись на чиновника США написало, що український винищувач F-16 був знищений в авіакатастрофі в понеділок.
За попередніми даними, літак не був збитий ворожим вогнем, хоча інцидент стався під час масованого ракетного обстрілу з боку Росії в понеділок 26 серпня, сказав чиновник. Швидше за все, катастрофа сталася в результаті помилки пілота, йдеться у матеріалі.
Видання CNN повідомляло за даними джерел, що Збройні сили України не вважають, що причиною інциденту була помилка пілота. Розслідування катастрофи триває, і до участі в ньому будуть запрошені міжнародні експерти.
До цього Зеленський заявив, що Україна вперше застосувала винищувачі в бою, щоб збити російські ракети під час масованої атаки Росії.
У Генеральному штабі Збройних сил України підтвердили, що під час відбиття ракетного удару з боку РФ по території України, зазнав катастрофи винищувач F-16.
Влада: через обстріл у передмісті Херсона тимчасово відключили газ
Внаслідок чергового російського обстрілу деякі жителі Херсонської області залишились тимчасово без газопостачання, розповів голова міської військової адміністрації (МВА) Роман Мрочко.
«Дії загарбників знову порушують безперебійність енергопостачання громади, вкотре пошкоджено мережу газопостачання в передмісті», – зазначив він.
За словами Мрочка, в Антонівці і частково в Янтарному тимчасово буде перекрито газ.
Наразі відомо, що фахівці почнуть аварійно-відновлювальні роботи за найменшої можливості.
«Просимо з розумінням поставитися до цієї ситуації», – зауважив начальник МВА.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Через обстріли РФ напередодні загинув житель Донеччини, є поранені на Харківщині та Херсонщині
Російські війська кілька разів обстріляли Ізюмський, Чугуївський, Богодухівський та Куп’янський райони Харківщини протягом минулої доби, заявив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 30 серпня.
«Куп’янський р-н, Курилівська ТГ, с. Новоосинове. Внаслідок обстрілу з РСЗВ горіли будинок, господарча споруда, літня кухня, пошкоджено три автомобілі. Постраждали 4 людини: чоловік 65 років, жінки 83, 70 та 65 років», – повідомив він.
У інших населених пунктах обстріли спричинили пошкодження житлва та горіння трави, додав Синєгубов.
Протягом доби загинув житель Донецької області, повідомив голова ОВА Вадим Філашкін:
«За 29 серпня росіяни вбили 1 жителя Донеччини — у Костянтинівці. Ще 11 людей в області за добу дістали поранення».
Також російські війська обстріляли низку населених пунктів Херсонської області, в тому числі обласний центр, заявив очільник регіону Олександр Прокудін.
За його даними, постраждали поштове відділення, торгівельний центр та магазин, житлові будівлі, газопроводи, гараж, приватні автомобілі, автобус та сільгосптехніка.
«Через російську агресію 6 людей дістали поранення», – повідомив Прокудін.
Згодом він додав, що вночі під російським ударом опинився житловий будинок у Корабельному районі Херсона. Літня жінка зазнала вибухової травми й контузії, їй надали допомогу на місці.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Унаслідок авіаудару по підприємству в Сумах поранено 9 людей – прокуратура
Сили РФ завдали авіаудару по підприємству в Сумах у ніч на 30 серпня, йдеться у повідомленні прокуратури Сумської області.
За даними слідства, 30 серпня, близько 01:30, «застосовуючи заборонені міжнародним правом методи ведення війни, окупанти завдали авіаудару по підприємству в м. Суми».
«Унаслідок атаки окупантів поранено, за попередніми даними, 9 осіб. Наразі триває ліквідація наслідків пожежі», – кажуть у відомстві.
Відомо також, що за процесуального керівництва Сумської обласної прокуратури проводиться досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України).
У ніч проти 30 серпня сили РФ здійснили авіаудар по місту Суми, повідомляє пресслужба обласної військової адміністрації.
«Сьогодні вночі (30 серпня – ред.) ворог завдав авіаційного удару по цивільній інфраструктурі міста Суми, в результаті чого здійнялась пожежа», – передали в ОВА.
Також в адміністрації зазначили, що «внаслідок цього спостерігається задимлення повітря в окремих мікрорайонах міста». Людей просять не відкривати вікна через можливе задимлення мешканців районів Веретенівки, Аннівки та Ковпака.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
За добу Росія втратила ще 1200 військових і три танки – нові дані Генштабу ЗСУ
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 613 590 своїх військових, зокрема 1200 – за останню добу, повідомляє вранці 30 серпня український Генштаб.
Штаб також наводить дані про російські втрати в техніці:
- танків – 8574 (+3 одиниці за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 16 722 (+23)
- артилерійських систем – 17 572 (+23)
- РСЗВ – 1175 (+1)
- засобів ППО – 940 (+1)
- літаків – 368
- гелікоптерів – 328
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 14 453 (+84)
- крилатих ракет – 2556
- кораблів/катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 23 763 (+57)
- спеціальної техніки – 2967 (+2)
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року, ймовірно, досягла 500 тисяч.
У розвідці Британії припускали, що рівень втрат російських військ, ймовірно, продовжуватиме в середньому перевищувати 1000 осіб на день протягом серпня 2024 року, оскільки Росія продовжує наступальні операції.
«Лише повне ембарго дасть швидкі результати». Чи перекриють РФ нафтовий кран?
Як зупинити російську військову машину, максимально застосовуючи санкції проти РФ – експерти вважають, що попри всі попередні пакети обмеження мають бути набагато більш потужними. До Дня Незалежності України США ввели новий пакет санкцій щодо 400 фізичних та юридичних осіб як у Росії, так і за її межами, включно з Азією, Європою та Близьким Сходом. З нового – кілька угорських компаній, є і китайські, чиї продукти та послуги дозволяють Росії підтримувати військові зусилля.
І хоча Мінфін США продовжує націлюватися на транснаціональні мережі, які постачають Росії військове обладнання та чутливі товари подвійного призначення, – нафта і газ – головне джерело фінансування військової машини. Чи можуть США піти на такі кроки? Тему досліджувала українська служба Голосу Америки.
Один зі найсуворіших режимів санкцій у світі поки не змусив Кремль відмовитись від ведення агресивної війни проти України.
Тільки на обстріли 26 серпня Росія витратила приблизно 1,3 мільярда доларів, згідно з оцінками української влади. Попри режим торговельних обмежень, в російських ракетах все ще знаходять західні компоненти, а МВФ прогнозує російській економіці зростання цього року на 3,2% в основному шляхом збільшення видатків на оборону.
Однак, кажуть оглядачі, після двох з половиною років війни та санкцій, витривалість російської економіки погіршується.
«Економіка в Росії зараз зростає через те, що там ідуть неймовірні вливання у війну, але якщо подивитися, наприклад, на рівень інфляції, то в Росії він зараз більший, ніж в Україні. За останніми даними, в Росії інфляція перевищує 9%, а в Україні трохи більш як 5%, і це при тому, що війна йде переважно на території України», – каже професор каліфорнійського університету Берклі Юрій Городніченко в коментарі для Голосу Америки.
Повітряні сили: вночі ППО збила 12 ударних російських дронів, ще чотири впали самі
Російські війська протягом ночі атакували Україну балістичною ракетою «Іскандер-М» з Криму та 18 безпілотниками Shahed-131/136, повідомляє командування Повітряних сил вранці 30 серпня.
Ударні дрони запускали з районів Приморсько-Ахтарська та Курська.
«Залучалась авіація, зенітні ракетні війська, РЕБ та мобільні вогневі групи Повітряних Сил та Сил оборони України. В результаті протиповітряного бою збито 12 ударних БпЛА «Shahed-131/136», чотири – локаційно втрачені (упали самостійно)», – йдеться в повідомленні.
Протиповітряна оборона працювала у Вінницькій, Миколаївській, Дніпропетровській, Херсонській та Сумській областях, додають Повітряні сили.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Російські військові атакували промисловий обʼєкт на Полтавщині – ОВА
У ніч проти 30 серпня сили РФ атакували Полтавську область, повідомив голова обласної військової адміністрації Філіп Пронін.
«Вночі (30 серпня – ред.) ворог завдав ударів БПЛА по промисловому обʼєкту у Полтавській області», – розповів він.
У результаті атаки, за його даними, «на щастя, ніхто не постраждав».
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Росія: влада каже про «збиття чотирьох безпілотників» над Калуго
У ніч проти 30 серпня на території РФ і в окупованому Криму начебто «працювали засоби протиповітряної оборони» через атаку безпілотників. Під ударом нібито був, зокрема, Калузький аеропорт, пишуть російські телеграм-канали.
В оборонному відомстві РФ відзвітували, що нібито «цієї ночі засобами ППО начебто були знищені 18 безпілотників літакового типу». Російська сторона традиційно обвинувачує в цьому Україну.
Так, в Міноборони РФ стверджують, що начебто «загалом були ліквідовані»:
- 11 безпілотників – у Брянській області;
- 4 дрони – у Калузькій області;
- 2 БПЛА – в окупованому Криму;
- 1 дрон – у Бєлгородській області.
Як повідомив калузький губернатор Владислав Шапша, вранці 30 серпня «на околиці м. Калуга силами ППО знищено 4 БПЛА».
«На місцях знищення працюють оперативні групи», – додав російський чиновник.
Натомість телеграм-канал Mash оприлюднив кадри, на яких можна помітити «збиття» безпілотника у Калузькій області.
У повідомленні росЗМІ йдеться про те, що «два безпілотники були збиті на підльоті до міжнародного аеропорту в Калузі, і ще два – в області». Та зазначається, що «внаслідок дронового удару є руйнування».
«Попередньо жертв немає, є руйнування», – зазначають у публікації.
Згідно з відкритими даними, поблизу міжнародного аеропорту міста Калуги (Грабцево) базується загін вертольотів Ка-26 «Газпромавіа».
Редакція Радіо Свобода наразі не має можливості перевірити цю інформацію з незалежних джерел.
Міноборони України станом на зараз ці повідомлення не коментувало.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в російські регіони регулярно прилітають бойові дрони, внаслідок чого є руйнування і жертви. Міноборони Росії стверджує, що атаки ведуться з українського боку. Здебільшого Київ ці повідомлення не коментує.
За добу Росія втратила ще 1200 військових і три танки – нові дані Генштабу ЗСУ
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 613 590 своїх військових, зокрема 1200 – за останню добу, повідомляє вранці 30 серпня український Генштаб.
Штаб також наводить дані про російські втрати в техніці:
- танків – 8574 (+3 одиниці за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 16 722 (+23)
- артилерійських систем – 17 572 (+23)
- РСЗВ – 1175 (+1)
- засобів ППО – 940 (+1)
- літаків – 368
- гелікоптерів – 328
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 14 453 (+84)
- крилатих ракет – 2556
- кораблів/катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 23 763 (+57)
- спеціальної техніки – 2967 (+2)
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року, ймовірно, досягла 500 тисяч.
У розвідці Британії припускали, що рівень втрат російських військ, ймовірно, продовжуватиме в середньому перевищувати 1000 осіб на день протягом серпня 2024 року, оскільки Росія продовжує наступальні операції.
«Лукашенко роздягнеться до білизни, але не відправить свою армію в Україну» – Павло Латушко
Те, що зараз відбувається на кордоні Білорусі з Україною – нарощування білоруських військ, озброєння та військової техніки уздовж кордону – аналітики називають черговим маневром Лукашенка на замовлення Кремля, щоб відволікти і розтягнути сили ЗСУ вздовж ширшого фронту.
Насправді ж очільник Білорусі всіма силами прагне уникнути втягнення у війну, щоб уникнути внутрішніх політичних витрат. Адже в Білорусі наближаються президентські вибори (лютий 2025 року), і Лукашенко, ймовірно, хоче зберегти контроль над громадськими настроями, а також мати доступ до своїх військових, щоб придушити будь-які майбутні протести. Як він це зробив наприкінці 2020 року.
Більше про заяви Лукашенка та настрої серед населення Білорусі в інтерв'ю кореспонденту Голосу Америки Олексію Коваленку розповів заступник керівника Об’єднаного перехідного кабінету Білорусі, голова Народного антикризового управління і колишній міністр культури Білорусі Павло Латушко.
У ВМС розповіли, скільки ракетоносіїв тримає Росія у Чорному морі
У Чорному морі перебуває один корабель-ракетоносій РФ, йдеться в повідомленні Військово-морських сил ЗСУ станом на 6 годину ранку 30 серпня.
«У Чорному морі 1 ворожий корабель, який є носієм крилатих ракет «Калібр» загальним залпом до 4 ракет, в Азовському морі ворожі кораблі відсутні», – зазначається у публікації.
Крім того, за даними ВМС, «у Середземному морі 3 ворожі кораблі, з яких 1 є носієм крилатих ракет «Калібр» загальним залпом до 8 ракет».
Також повідомляється, що «за добу в інтересах РФ прохід Керченською протокою здійснили: до Чорного моря – 9 суден, із них 6 продовжили рух у напрямку протоки Босфор; до Азовського моря – 11 суден, жодне з них не рухалось з протоки Босфор».
У день масованого обстрілу України 26 серпня Росія тримала у Чорному морі чотири носії «Калібрів».
У червні представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов заявив, що Росія ховає великі кораблі і носіїв «Калібрів», але «полювання не має зупинятися».
У квітні у ВМС України заявили, що від початку повномасштабної війни Чорноморський флот Росії втратив близько третини своїх кораблів через ураження російських суден під час українських ударів.
Росія має «кілька варіантів» наступу на Покровськ – ISW
У рамках наступу для захоплення міста Покровськ у Донецькій області, російські війська здійснюють «дві ключові тактичні операції», йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни (ISW).
За даними аналітиків, перша операція реалізовується силами РФ вздовж лінії Новогродівка-Гродівка на схід від Покровська для захоплення Мирнограду і просування до околиць міста.
«Друга тактична операція проводиться вздовж лінії Селидове-Українськ-Гірник на південний схід від Покровська і спрямована на розширення російського угруповання на Покровському напрямку та усунення вразливих місць для контратак з боку українських військ», – кажуть в Інституті вивчення війни.
В ISW переконані, що «російське військове командування, ймовірно, розглядає обидві ці тактичні операції як бажані передумови для початку інтенсивних наступальних дій захоплення Покровська».
У звіті нагадали заяву головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, який 29 серпня заявив, що «найбільш інтенсивні бої» на Покровському напрямку тривають на східних околицях Гродівки (на схід від Покровська), на південний захід від міста біля Красного Яру, в межах Новогродівки (на південний схід від Покровська) і безпосередньо на схід від Селидового біля Михайлівки (на південний схід від Покровська).
«Упродовж останніх днів ISW спостерігала російські успіхи в цих районах. Однак російські військові блогери стверджують, що російські війська досягли більш значних тактичних успіхів на Покровському напрямку, ніж це доводять візуально підтверджені докази», – йдеться у звіті.
Так, аналітики кажуть, російські блогери стверджують, «що війська РФ просунулися до південно-східних околиць Мирнограда (безпосередньо на схід від Покровська) і розпочали бої зі стрілецької зброї з українськими військами у місті». Водночас український військовий спостерігач описав російські війська, які діють у місті, як «диверсійно-розвідувальні групи».
Крім того, у звіті ISW зазначається, що «росіяни намагаються зберегти швидкість просування по лінії Новогродівка-Гродівка для оперативного захоплення Мирнограда і виходу на околиці Покровська».
«Просування росіян від Новогродівки до околиць Мирнограда, ймовірно, має на меті обійти те, що російські джерела характеризують як основні українські оборонні позиції на північний захід і захід від Гродівки», – наголосили військові експерти.
Зазначається, що «російські війська нещодавно захопили українські позиції на південний схід від Покровська вздовж Карлівського водосховища та спонукали українські сили відійти з обмежених позицій у цьому районі».
«Російські війська, ймовірно, сподіваються досягти подібного ефекту, намагаючись охопити українські позиції між Мирноградом та Гродівкою. Хоча залишається незрозумілим, чи зможуть росіяни підтримувати відносно швидкі темпи просування через порівняно більше місто Мирноград та його околиці», – йдеться у звіті.
Аналітики Інституту вивчення війни припускають, що «російські війська можуть спробувати воювати безпосередньо через українські оборонні позиції вздовж лінії Новогродівка-Гродівка, попри вищі витрати, для того, щоб зберегти швидкість їхнього просування і спробувати швидше захопити Мирноград».
«Зусилля Росії захопити Мирноград не заважають російським військам просуватися до східних околиць Покровська, і російські військові, ймовірно, переслідуватимуть ці тактичні цілі у тандемі», – йдеться у звіті ISW.
Просування російських військ до міста Селидове, а також у напрямку Українська та Гірника, за даними аналітиків ISW, «мають на меті ліквідувати відносно великий український виступ на південному краю ширшого російського виступу в напрямку Покровська, що може загрожувати наступальним зусиллям армії РФ у цьому районі».
У звіті також йдеться про те, що «позиції ЗСУ на схід від лінії Селидове – Українськ – Гірник, дозволяють українським військам можливість загрожувати російському тилу в напрямку Покровська. Російське військове командування, ймовірно, занепокоєне тим, що українські контратаки та обстріли можуть зірвати наступ, адже російські війська розгортають логістику, артилерійські елементи і концентрацію сил на захід, у передню частину виступу, щоб підтримати посилені зусилля на самому Покровську».
«Командування армією РФ також, ймовірно, прагне розширити і стабілізувати південний фланг російського виступу в цьому районі, щоб не дозволити українським силам загрожувати здобуткам, яких Росія досягла в ході наступальної операції 2024 року, коли російські наступальні операції в напрямку Покровська досягнуть кульмінації», – йдеться у звіті ISW.
Аналітики Інституту також зазначають, що «російський виступ має приблизно 21 кілометр в ширину від українського виступу на схід від лінії Селидове 0 Українськ – Гірник до українських позицій на північ від Авдіївки вздовж автошляху Н-20 (Авдіївка-Костянтинівка). Російські позиції вздовж траси Е-50 (Донецьк – Покровськ) на південний захід від Авдіївки, розташовані приблизно за 13 кілометрів від міста, тоді як поточна лінія російського наступу вздовж лінії Новогродівка – Гродівка, розташована за 30 кілометрів від Авдіївки».
«Значні українські контратаки від основи виступу в напрямку Авдіївки можуть загрожувати оточенням російського угруповання, розгорнутого на виступі. Російське військове командування, ймовірно, прагне запобігти такій можливості, ліквідувавши український виступ на південному фланзі Покровського напрямку», – йдеться у звіті ISW.
Із початку доби 29 серпня до 22:00 на фронті відбулося 156 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав три ракетних удари із застосуванням трьох ракет, 43 авіаційні удари, скинувши 60 КАБів, понад 500 ударів дронами-камікадзе та здійснив близько трьох тисяч обстрілів позицій наших військ і населених пунктів із використанням різних типів озброєння», – вказано у вечірньому зведенні.
За цими даними, 40 штурмових дій сили РФ здійснили на Покровському напрямку, 30 – на Курахівському, 24 – на Куп’янському, 20 – на Лиманському.
«Найбільша активність російських окупантів зберігається в районі Воздвиженки, Зеленого Поля, Миролюбівки, Гродівки, Новогродівки, Карлівки, Маринівки та Михайлівки. Загалом, 32 атаки на напрямку українські захисники вже відбили, ще вісім боєзіткнень – тривають. Ситуація складна, проте наші воїни роблять все для недопущення просування противника в глибину української території», – повідомляє Генштаб про події на Покровському напрямку.
Також бойові дії тривали на Харківському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
Іловайськ та війна Росії до 2022 року – це урок для всіх іноземних партнерів: Георгій Тихий
10 років тому оточені під Іловайськом українські війська виходили по обіцяному російською стороною «зеленому коридору». Цю колону натомість розстріляли. Тоді загинуло 366 українських військовослужбовців, 429 були поранені, 84 зникли безвісти. Це був перший випадок масованого застосування регулярної російської армії у війні на Донбасі.
Георгій Тихий – зараз речник Міністерства закордонних справ України, а у 2014-му – військовим кореспондент німецького каналу ARD. Він був членом журналістської команди, яка того дня виривалась з Іловайського котла: фотографи Макс Левін та Маркіян Лисейко, оператор ARD Іван Любиш-Кірдей та репортер Георгій Тихий. Відзнятий тоді матеріал вийшов пізніше документальним фільмом ARD «Втеча з Іловайська», який вигравав міжнародні фестивалі.
Макс Левін загинув під час боїв за Мощун на Київщині у 2022 році. Іван Любиш-Кірдей днями був важко поранений під час російського удару по готелю у Краматорську та перебуває у реанімації. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) у річницю Іловайська спитали Георгія Тихого, що змінилось у діях агресора за ці 10 років, як змінились погляди самого журналіста на цю війну, та чи вдалось українським медійникам впродовж 10-річної війни з Росією навчилися протидіяти пропаганді агресора.