Автопробіг та «акція у чорному»: у Запоріжжі вийшли на підтримку військовополонених
5 жовтня у Запоріжжі пройшли акції на підтримку українських військових, що перебувають у російському полоні. Учасниками обох заходів були рідні та друзі українських військових, що перебувають у полоні, та небайдужі городяни.
Спочатку в місті відбувся автопробіг. Його учасники проїхалися Набережною магістраллю та центральним проспектом міста. На своїх авто вони розмістили плакати з закликами звільнити своїх близьких, що перебувають у полоні, а також прапори з назвами відповідних військових частин, повідомила кореспондентка Радіо Свобода.
«Хочемо нагадати, що не всі хлопці вдома. Ми хочемо залучати якомога більше просто громадян, тому що це стосується кожного. Не тільки рідних або близьких. Тому хочемо, щоб люди розуміли і виходили, підтримували родичів військовополонених, підтримували всіх військових. Я хочу, щоб кожного дня люди згадували як Отче наш «Шануй полеглих, допомагай живим і кричи про полонених». Це має стосуватися абсолютно кожного тому, що війна не десь там на Сході, війна у всій нашій країні», – каже співорганізаторка автопробігу Анастасія, чиї знайомі перебувають у полоні.
Згодом на центральному проспекті також відбувся «мітинг у чорному». Організатори закликали учасників вдягнути чорний одяг, аби таким чином нагадати громадськості, що полон не є опцією збереження життя полонених. Учасники акції також тримали у руках відповідні плакати і розгорнули великі банери з написами «Волю всім полоненим», «Free Azostaldefenders», і скандували «Ми кричимо, але нас не чують», «Забуття гірше зради» тощо.
Акція на підтримку полонених відбулася сьогодні у Дніпрі. Подібні акції на вихідних також проводять у Києві та інших містах України.
У резолюції Парламентська асамблея Ради Європи вказано, що станом на 18 вересня 2024 року 65 956 українських військовослужбовців і цивільних осіб вважаються зниклими безвісти або полоненими.
Станом на вересень з російського полону від початку повномасштабного вторгнення РФ повернулись 3569 українців, повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
У звіті управління Верховного комісара ООН з прав людини, опублікованому 1 жовтня, вказано, що російська влада піддає українських військовополонених широкомасштабним і систематичним катуванням та жорстокому поводженню на всіх етапах полону.
Як зазначають в організації, українські військовополонені розповідали про жорстокі побиття, ураження електричним струмом, сексуальне насильство, удушення, тривале перебування у напружених положеннях, примусові надмірні фізичні навантаження, позбавлення сну, імітацію страти, погрози насильством та приниження.
За даними Міністерства оборони України, щонайменше 177 українців загинули в російському полоні після повномасштабного вторгнення Росії, сказала представниця Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Міноборони Вікторія Цимбалюк виданню Politico.
Влада: на Херсонщині війська РФ атакували дроном автомобіль «швидкої», поранені у тяжкому стані
У Велентенському на Херсонщині через атаку російського безпілотника постраждали жінка та водій швидкої допомоги, повідомила 5 жовтня обласна військова адміністрація.
«Під ворожий удар потрапила бригада «швидкої», що прибула на виклик для надання допомоги. Через скидання вибухівки з дрона авто отримало серйозні пошкодження. Поранення дістав 60-річний водій. В нього – вибухова травма, контузія та поранення голови. Чоловіка доправили до лікарні. Медики оцінюють його стан як тяжкий», – йдеться у повідомленні.
Згодом місцева влада додала, що поранення зазнали ще двоє чоловіків –
50-річний фельдшер та 63-річний водій. Обидва чоловіки у стані середньої тяжкості.
Також 49-річна потерпіла дістала перелом стегна та передпліччя. Вона також у тяжкому стані, розповіли в ОВА.
Раніше, сьогодні, російські військові з дрона атакували цивільних у Дніпровському районі Херсона. Постраждало четверо людей.
Російські війська щодня регулярно атакують дронами українські регіони. Найчастіше про скиди вибухівок з російських дронів по цивільних повідомляє влада Херсонщини, Сумщини, Чернігівщини та Харківщини.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Армія Росії нанесла авіаудар по Харківщині, поранено чоловіка – ОВА
У суботу близько 15:40 війська РФ вдарили двома КАБ по селу Нижче Солоне Борівської громади на Харківщині, повідомила обласна військова адміністрація.
«Внаслідок влучань пошкоджено та відбулося загоряння трьох приватних житлових будинків. Уламкове поранення отримав 87-річний чоловік. Госпіталізований до лікарні», – йдеться у повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
«Запобігання підривної діяльності»: СБУ попередила про контррозвідувальні заходи у Сумах
Служба безпеки проводить контррозвідувальні заходи на території міста Суми. До них долучені Національна поліція, Військова служба правопорядку у ЗСУ та Національна гвардія, повідомила пресслужба СБУ 5 жовтня.
Дії правоохоронців охоплюватимуть усе місто.
«Мета – запобігання та нейтралізація загроз розвідувально-підривної діяльності проти нашої держави, упередження провокацій та підвищення безпеки громадян в умовах російської збройної агресії проти України», – йдеться у повідомленні.
Спецслужба попереджає, що під час проведення цих заходів можливі обмеження проходу та проїзду вулицями, перевірка документів громадян та огляд автомобілів. У випадку виникнення обґрунтованих підозр щодо окремих осіб, може проводитися їхня додаткова перевірка. Крім того здійснюється огляд території та приміщень загального користування для виявлення заборонених предметів.
У червні контррозвідувальні заходи СБУ проводила у Києві.
В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан.
Прокуратура: війська РФ стратили чотирьох українських військових у Вовчанську
Російські військові стратили за наказом свого командування на території агрегатного заводу у місті Вовчанськ чотирьох українських військових, повідомила 5 жовтня Харківська обласна прокуратура.
Вказані факти документуються завдяки співпраці з Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України, наголосив керівник обласної прокуратури Олександр Фільчаков.
Приводом для початку розслідування були допити військовополонених росіян, у процесі яких і отримано свідчення щодо вчинення вказаного злочину, зазначили у прокуратурі.
«Звісно, розслідування таких злочинів має свої труднощі, особливо через бойові дії, що ускладнюють доступ до місця подій. Проте цей випадок є унікальним, оскільки особа, яка може стати підозрюваною у вказаному провадженні, також перебуває в українському полоні», – зазначив Фільчаков.
Це відкриває можливість не використовувати процедуру заочного провадження, а провести справедливий судовий процес і винести вирок із реальним виконанням покарання. У разі доведення вини підозрюваного він може бути засуджений до довічного позбавлення волі, розповіли у прокуратурі.
Напередодні начальник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Юрій Бєлоусов в етері телемарафону розповів, що українські правоохоронці мають дані про страту російськими військовими 93 українських військовополонених.
Також українські правоохоронці розслідують ймовірний розстріл російськими військовими 16 полонених ЗСУ на Донеччині, повідомив Офіс генерального прокурора 1 жовтня (ідеться про один епізод – ред.). Досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством, відкрито за процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні 26 березня представила звіт, у якому, поміж іншого, вона зафіксувала страти щонайменше 32 українських військовополонених у 12 окремих випадках в період з грудня 2023 до лютого 2024 року, що «значно більше, ніж за будь-який з попередніх періодів».
Найбільше атак армії РФ відбулося на Покровському і Курахівському напрямках – Генштаб ЗСУ
Російські війська продовжують штурмувати позиції Збройних сил України. Найбільше атак відбулося на Покровському і Курахівському напрямках, йдеться у зведення Генерального штабу ЗСУ станом на 16:00 5 жовтня.
«Найгарячіший сьогодні Покровський напрямок, з початку доби окупанти, за підтримки авіації, здійснили 15 спроби потіснити наших захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Новоторецьке, Селидове, Крутий Яр та Промінь. Сили оборони стримують натиск противника та відбили 12 атак, три боєзіткнення – досі тривають», – зазначили військові.
За даними штабу, на На Курахівському напрямку війська РФ атакували 14 разів поблизу Цукуриного, Гострого, Георгіївки, Катеринівки, Костянтинівки та Антонівки. Десять боїв завершено, чотири – продовжуються.
«На Торецькому напрямку противник атакував шість разів неподалік Дачного та Торецька. Два бої завершилися без успіху для окупантів, ще чотири - продовжуються. Потерпають від авіаційних ударів ворога райони населених пунктів Диліївка та Олександро-Калинове», – йдеться у зведенні.
Також сили РФ атакували на Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Вермівському і Оріхівському напрямках. Загалом, від початку доби відбулося 67 бойових зіткнень.
Увечері 3 жовтня DeepState повідомив про просування армії Росії в межах міської межі Торецька – судячи з карти проєкту, до географічного центру міста агресору залишилося менше кілометра.
Повзуче настання росіян тут практично не зупинялося – але його в останні тижні вдалося сповільнити. На початку вересня бригада спецпризначення «Азов» навіть повідомляла про успішну контратаку в Нью-Йорку – селищі на південь від Торецька.
У Дніпрі провели акцію «Сигналь» на підтримку українських військовополонених
У суботу, 5 жовтня, у Дніпрі провели акцію на підтримку військовополонених «Сигналь». Цього разу вона відбулася на одному з найбільших проспектів і мала форму мовчазного протесту.
На захід зібралося близько пів сотні людей, передає кореспондентка Радіо Свобода.
У руках люди тримали плакати з написами «Полон – це пекло», «Ти живеш, він виживає», «Байдужість вбиває» тощо. Учасники також прохали водіїв підтримати їхню акцію сигналами машин.
Як зазначила дружина військовополоненого «азовця» Наталія Кудінова, учасники мали на меті нагадати суспільству про тих, хто третій рік у полоні.
«Виходимо щовихідних, міняємо локації і форму акцій. Іноді це – хода. Сьогодні –це мовчазна акція. Розраховуємо на реакції водіїв, люди сигналять – і це нас підтримує і надихає», – сказала вона.
Подібні акції на вихідних також відбуваються у Києві та інших містах України.
У звіті управління Верховного комісара ООН з прав людини, опублікованому 1 жовтня, вказано, що російська влада піддає українських військовополонених широкомасштабним і систематичним катуванням та жорстокому поводженню на всіх етапах полону.
Як зазначають в організації, українські військовополонені розповідали про жорстокі побиття, ураження електричним струмом, сексуальне насильство, удушення, тривале перебування у напружених положеннях, примусові надмірні фізичні навантаження, позбавлення сну, імітацію страти, погрози насильством та приниження.
За даними Міністерства оборони України, щонайменше 177 українців загинули в російському полоні після повномасштабного вторгнення Росії, сказала представниця Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Міноборони Вікторія Цимбалюк виданню Politico.
У резолюції Парламентська асамблея Ради Європи вказано, що станом на 18 вересня 2024 року 65 956 українських військовослужбовців і цивільних осіб вважаються зниклими безвісти або полоненими.
Джо Байден покличе Україну до НАТО наприкінці каденції? Прогнози західних дипломатів і аналітиків
Підбиваючи підсумки візиту президента України Володимира Зеленського до США, 1 жовтня Financial Times повідомила про можливість історичного зсуву в адміністрації чинного американського президента. Буцімто є попередні ознаки, що Джо Байден, перед тим, як залишити Білий дім, може «просунути» статус заявки України на членство в НАТО.
Наскільки вірогідний такий сценарій? Чи стане шлях України до НАТО незворотним завдяки президентові, чиї повноваження завершуються? І як бути з іншими столицями, неготовими її запросити? Радіо Свобода зібрало думки аналітиків. Читайте і дивіться про це за лінком
Командування 123 бригади ТрО оголосило про проведення службового розслідування обставин загибелі командира 186 батальйону Ігоря Гриба, йдеться у повідомленні пресслужби.
«Маємо повідомити інформацію з приводу смерті військовослужбовця нашої бригади, командира 186 окремого батальйону Ігоря Гриба. Це був відданий військовій справі та своїй країні військовослужбовець, командир, який піклувався про особовий склад та не стояв осторонь проблем свого військового колективу. Обставини загибелі Ігоря Гриба наразі з’ясовуються, проводиться службове розслідування», – йдеться у дописі бригади.
Попередньою причиною смерті Гриба начебто визначили самогубство на командно-спостережному пункті, йдеться у внутрішньому зведенні по фронту, яке «Суспільне» має у своєму розпорядженні.
Журналісти з’ясували, що «батальйон Гриба виконував бойові завдання на Вугледарському напрямку».
Ігор Гриб був родом з Миколаївщини. За інформацією місцевого видання Гард.City, він служив за контрактом ще з 2014 року. Гриб брав участь у боях на Савур-Могилі, в Іловайську, в обороні Мар’їнки та Красногорівки. У 2021 році очолив 186 батальйон 123 бригади територіальної оборони. Навесні 2022 року йому було присвоєне звання підполковника. Під час повномасштабного вторгнення його батальйон брав участь у боях на Херсонщині. На момент смерті йому було 34 роки. У Ігоря залишилися батьки, сестри, дружина та маленька донечка.
Поховали Ігоря Гриба на його батьківщині, в селищі Криве Озеро.
Інших подробиць смерті військового наразі немає.
У Генштабі ЗСУ журналістами «Суспільного» повідомили, що «поки не коментують цю справу». В ОСУВ «Хортиця» відповіли, що «інформація щодо 186 батальйону 123 ТРО належить до державної таємниці».
2 жовтня оперативно-стратегічне угруповання військ «Хортиця» повідомило про виведення підрозділів із Вугледару на Донеччині для «збереження особового складу і бойової техніки, зайняття положення для ведення подальших дій».
Окупація Вугледару навряд кардинально змінить хід наступальних операцій на заході Донеччини, вважають у американському Інституті вивчення війни (ISW). Проте експерти говорять тепер про загрозу і для найближчого містечка Курахове, і для оборони Покровська.
Сили РФ атакували дроном цивільних у Херсоні, четверо постраждалих – ОВА
Російські військові з дрона атакували цивільних у Дніпровському районі Херсона, йдеться в повідомленні обласної військової адміністрації.
«Окупанти атакували з дрона цивільних у Дніпровському районі Херсона. Постраждали троє людей. Вибухові травми та уламкові поранення дістали 55-річний чоловік, а також жінки, 65 та 70 років», – йдеться у повідомленні.
В обласній адміністрації зазначили, що «під час ворожого удару потерпілі перебували на вулиці. Усіх шпиталізували до лікарні для надання меддопомоги».
Згодом Херсонська обласна прокуратура повідомила, що «кількість постраждалих зросла до чотирьох».
«За процесуального керівництва Херсонської окружної прокуратури розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України). За даними слідства, 05 жовтня близько 12:40 військові армії РФ скинули вибухівку з БпЛА у Херсоні», – зазначили у відомстві.
В ОВА уточнили, що «травми та поранення різного ступеня тяжкості отримали четверо цивільних - двоє чоловіків 55 та 60 років та двоє жінок 65 та 70 років. Усі вони в момент атаки перебували на вулиці».
«Наразі правоохоронці вживають всіх заходів для документування воєнних злочинів, вчинених представниками Збройних сил РФ», – підсумували у прокуратурі.
Прикордонники показали кадри боїв за газовидобувні вежі поблизу Зміїного
Державна прикордонна служба України опублікувала ексклюзивні кадри спільної операції з підрозділами Головного управління розвідки Міноборони за газовидобувні вишки у Чорному морі.
«Спецпризначенці ДПСУ спільно з підрозділами ГУР МОУ відбивають у ворога газовидобувні платформи у Чорному морі. Титанічними зусиллями захоплено та взято під контроль частину цих стратегічно важливих обʼєктів, які виконують роль наших морських фортець», – йдеться у повідомленні Державної прикордонної служби.
Прикордонники наголосили, що «утримання газовидобувних вишок дає можливість контролювати значну частину акваторії та посилювати оборону».
Раніше речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук розповів, що українські військові атакували одну з газових вишок у акваторії Чорного моря.
У квітні у ВМС України заявили, що від початку повномасштабної війни Чорноморський флот Росії втратив близько третини своїх кораблів через ураження російських суден під час українських ударів.
Генштаб: Сили оборони ракетами Storm Shadow уразили три командних пункти РФ
Сили оборони України уразили три командних пункти російських військових, йдеться у повідомленні Генерального штабу ЗСУ.
«Днями, завдано успішного вогневого ураження по командних пунктах 35-ї та 27-ї окремих мотострілецьких бригад, а також одному з командних пунктів 2-ї загальновійськової армії збройних сил РФ. Результати ударів уточнюються», – зазначили у Генштабі.
За даними ЗСУ, «бойову роботу виконали підрозділи Повітряних сил та ракетних військ і артилерії Збройних Сил України у взаємодії з іншими складовими Сил оборони. Ураження здійснено ракетами Storm Shadow та реактивними снарядами GMLRS».
Станом на ранок 5 жовтня за оцінками Генштабу ЗСУ, Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 659 220 своїх військових, зокрема 1280 – за останню добу.
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal.
Видання виходить із неофіційних підрахунків, у тому числі західних розвідок, вказуючи, що визначити точну кількість загиблих і поранених – складно, оскільки Росія й Україна відмовляються оприлюднювати офіційні дані або оприлюднювали цифри, яким багато хто не довіряє.
Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».
У районі Костянтинівки на Донеччині збито російський військовий літак – влада
У районі Костянтинівки Донецької області було збито російський військовий літак, повідомив голова міської військової адміністрації Сергій Горбунов, пише «Суспільне».
«Уламки частково попадали навколо міста Костянтинівка. Уламки також впали у приватний сектор – пошкоджені декілька приватних будинків. Жертв чи постраждалих від цієї події немає», – розповів він.
Як повідомив кореспондент Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода), впав літак армії РФ, який перед тим відстрілявся двома авіабомбами по Краматорську.
У місцевих групах поширюють кадри збиття літака ракетою «повітря-повітря» з іншого літака. Місцеві жителі у зв’язку з цим висловлюють припущення, що начебто літак був збитий іншим російським літаком, передає кореспондент Радіо Свобода.
За словами керівника Центру протидії дезінформації РНБО Андрія Коваленка, це був винищувач Су-34.
Низка російських телеграм-каналів пишуть, що це начебто «уламки не літака, а безпілотника С-70 «Мисливець», який має розмах крила 20 метрів». Блогери з РФ зазначають, що «його міг збити російський літак».
У Повітряних силах ЗСУ та в Міноборони РФ наразі збиття військового літака не коментували.
Раніше українські розвідники ударом із ПЗРК знищили російський винищувач Су-30СМ, повідомляло Головне управління розвідки Міноборони України вранці 12 вересня.
У зведенні станом на ранок 5 жовтня Генштаб оцінював загальні втрати сил РФ в авіації у 368 літаків.
У розвідці Британії розповіли, куди можуть наступати сили РФ після Вугледара
Після захоплення міста Вугледар на Донеччині сили РФ, ймовірно, продовжать наступ, йдеться у новому звіті Міністерства оборони Британії.
Повідомляється, що «1 жовтня російські війська взяли під контроль місто Вугледар на перетині двох ключових фронтів – Запорізького та Донецького. Захоплення відбулося незабаром після того, як окупанти поновили наступальну кампанію у вересні. До кінця місяця війська майже оточили Вугледар та змусили Сили оборони України відступити».
У розвідці Британії наголошують, що «Росія робила спорадичні спроби захопити Вугледар протягом останніх двох років, зазнаючи при цьому великих втрат. Місто розташоване на височині, що робило його «гарною позицією» з погляду оборони».
«Ймовірно, російські війська спробують продовжити наступ найближчими тижнями. На заході однією з ймовірних цілей є Велика Новосілка у бік Запоріжжя по шосе T0509. У 8 км на північ знаходиться Богоявленка», – зазначили у британській розвідці.
2 жовтня оперативно-стратегічне угруповання військ «Хортиця» повідомило про виведення підрозділів із Вугледару на Донеччині для «збереження особового складу і бойової техніки, зайняття положення для ведення подальших дій».
Окупація Вугледару навряд кардинально змінить хід наступальних операцій на заході Донеччини, вважають у американському Інституті вивчення війни (ISW). Проте експерти говорять тепер про загрозу і для найближчого містечка Курахове, і для оборони Покровська.
Внаслідок обстрілу села на Запоріжжі загинуло двоє чоловіків – ОВА
У суботу, 5 жовтня, сили РФ обстріляли село Мала Токмачка Запорізької області, розповів голова обласної військової адміністрації (ОВА) Іван Федоров.
«Двоє чоловіків загинули внаслідок ворожого обстрілу Малої Токмачки. Тіла 44-річного та 46-річного місцевих мешканців кілька годин не могли забрати з місця загибелі через щільний артобстріл села», – зазначив Федоров.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Зеленський: під час «Рамштайну» Україна представить план перемоги всім партнерам
Під час 25-ї зустрічі у форматі «Рамштайн» Україна надасть план перемоги усім партнерам, повідомив у телеграмі президент Володимир Зеленський.
«12 жовтня відбудеться нова зустріч «Рамштайну» на рівні лідерів. І для представлення плану перемоги всім партнерам, які дійсно допомагають», – написав він.
За словами президента, «Україна має чітку стратегію, як наблизити справедливе закінчення війни – мир завдяки силі».
«План перемоги передбачає необхідне посилення України. Вже почали обговорення з США, як лідером підтримки, залучаємо всіх партнерів», – зазначив Зеленський.
Він нагадав, що «Рамштайн» – це об’єднання понад 50 країн – формат підтримки українських воїнів, захисту України».
Раніше, у серпні, президент України Володимир Зеленський уперше заговорив про план перемоги. Його український лідер запланував представити американському колезі Джо Байдену, а також кандидатам у президенти США Камалі Харріс та Дональду Трампу наприкінці вересня.
16 вересня глава української держави наголошував, що «план перемоги готовий уже на 90%». За його словами, план буде представлено союзникам вже наступного тижня.
Також Зеленський зазначав, що «план складається з п’яти пунктів – чотирьох основних та одного, який необхідно виконати вже після завершення війни».
Раніше, 29 вересня, Зеленський зазначав, що у жовтні на «Рамштайні» Україна і партнери мають «визначити спільні кроки та спільне бачення, як посилити тиск на Росію».
Президент України Володимир Зеленський і президент США Джо Байден знову зустрінуться у жовтні в рамках засідання Контактної групи з питань оборони України на німецькій авіабазі «Рамштайн», повідомили в Білому домі й Офісі президента України.
Від початку повномасштабного вторгнення РФ західні партнери надають військову допомогу Україні. Протягом цього року Київ уклав безпекові угоди з низкою країн – вони, серед іншого, передбачають надання безпекової допомоги. Також Україна намагається збільшити власне виробництво зброї, частково виробляючи її спільно з партнерами.
За добу Росія втратила ще 1280 військових, вісім танків і понад 30 ББМ – Генштаб
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 659 220 своїх військових, зокрема 1280 – за останню добу – такі дані станом на ранок 5 жовтня навів український Генштаб.
Щодо втрат у техніці РФ, то в українському командуванні навели такі:
- танків – 8916 (+8 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 17 658 (+31)
- артилерійських систем – 19 037 (+72)
- РСЗВ – 1216 (+4)
- засобів ППО – 970 (+5)
- літаків – 368
- гелікоптерів – 328
- БПЛА оперативно-тактичного рівня - 16 529 (+35)
- крилатих ракет – 2613
- кораблів/катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 25 905 (+85)
- спеціальної техніки – 3344 (+11)
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal.
Видання виходить із неофіційних підрахунків, у тому числі західних розвідок, вказуючи, що визначити точну кількість загиблих і поранених – складно, оскільки Росія й Україна відмовляються оприлюднювати офіційні дані або оприлюднювали цифри, яким багато хто не довіряє.
Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».
Росія: влада Воронезької області каже про атаку дронів на підприємства і пожежу
Влада Воронезької області РФ заявила про «атаку безпілотників» у ніч проти суботи, 5 жовтня.
За словами губернатора Воронезької області Олександра Гусєва, «вночі була здійснена атака БпЛА на кілька підприємств, які виробляють цивільну продукцію. Унаслідок атаки одна людина зазнала поранень – у постраждалого виявили травми від уламків дрона».
Крім цього, на території одного із підприємств виникла пожежа, прозвітував глава регіону.
Водночас у Міноборони Росії заявили, що «в ніч проти 5 жовтня протиповітряні сили збили 10 безпілотників над Бєлгородською, Воронезькою і Курською областями».
Редакція Радіо Свобода не має можливості перевірити ці дані з незалежних джерел.
Після початку повномасштабної війни проти України прикордонні російські регіони регулярно зазнають атак безпілотників та ракет. Бєлгородська область, з території якої сили РФ обстрілюють Харківську область України, страждає більше за інші регіони, оскільки її обстрілюють ще й зі ствольної артилерії. Журналісти видання «7х7» підрахували, що з початку війни загинули щонайменше 243 жителі Бєлгородської області, а по всій Росії – не менш як 346.
14 серпня в регіоні запровадили режим надзвичайної ситуації регіонального рівня. Це пов’язане з діями ЗСУ в сусідній Курській області. 15 серпня в Бєлгородській області запровадили режим надзвичайної ситуації федерального масштабу.
«На Вашингтон чекає дзеркальна відповідь»: у МЗС Росії вдалися до нових ядерних погроз
У Кремлі вдалися до нових ядерних погроз на адресу США. Начебто, на Вашингтон чекає «дзеркальна відповідь» у разі ядерних випробувань, зазначив заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков.
За словами заступника Сергія Лаврова, якщо Сполучені Штати почнуть вживати заходів щодо відновлення ядерних випробувань, «Москва одразу відповість дзеркально».
«Якщо почнуться процеси, які означатимуть, що США дивляться у напрямку відновлення ядерних випробувань, за нами «не заіржавіє». Росія одразу відповість дзеркально», – сказав Рябков.
Путін 25 вересня заявив про ядерну відповідь на тлі прагнень Києва отримати від Заходу дозвіл на удари західною зброєю вглиб РФ.
За його словами, Росія в оновленій редакції своєї ядерної доктрини планує розглядати як спільний напад агресію з боку будь-якої неядерної держави, але за участю чи за підтримки ядерної країни. Путін зазначив, що Москва розглядатиме можливість застосування ядерної зброї вже при отриманні «достовірної інформації про масований старт засобів повітряно-космічного нападу». Йдеться про літаки стратегічної і тактичної авіації, крилаті ракети, безпілотники, гіперзвукові й інші літальні апарати.
В Офісі президента України назвали слова Путіна черговим «ядерним шантажем».
7 вересня директор Центрального розвідувального управління (ЦРУ) Вільям Бернс, коментуючи погрози Росії застосувати ядерну зброю, заявив, що Путін продовжуватиме періодично погрожувати прямою конфронтацією Заходу, але ці погрози не повинні залякати Захід.
Генштаб ЗСУ: за добу на фронті відбулось майже 160 бойових зіткнень
За добу 4 жовтня відбулось 159 сталися 159 бойових зіткнень. На Куп’янському напрямку було більше атак РФ, ніж на Покровському, йдеться в оперативному зведенні Генерального штабу ЗСУ.
«На Куп’янському напрямку кількість атак за добу зросла до 22. Сили оборони відбивали штурмові дії противника біля Синьківки, Новоселівки, Піщаного, Стельмахівки та Лозової», – кажуть українські військові
Своєю чергою, «на Курахівському напрямку Сили оборони зупинили ворожі атаки поблизу Цукуриного, Гострого, Георгіївки, Антонівки, Костянтинівки та в напрямку Богоявленки, де ворог 28 разів намагався прорвати оборону ЗСУ».
«На Покровському напрямку українські воїни відбили 15 штурмів і атак в районах населених пунктів Миколаївка, Селідове та Лисівка, де загарбники, за підтримки авіації, намагалися витіснити підрозділи ЗСУ із займаних рубежів», – кажуть у ЗСУ.
Крім того, за даними Генштабу ЗСУ, «на Харківському напрямку ворог продовжував наступальні та штурмові дії. Тут відбулося чотири бойових зіткнення в районах Стариці, Вовчанська та Тихого».
«На Лиманському напрямку ЗСУ зупинили 15 атак окупантів неподалік Невського, Греківки, Макіївки, Новосадового та Торського. На Сіверському напрямку Сили оборони України відбили три штурмові дії. Ворог намагався просунутися уперед поблизу Верхньокам’янського та Виїмки», – наголосили у відомстві.
У ЗСУ кажуть, що «на Краматорському напрямку українські воїни зупинили 9 спроб противника прорвати оборону. Основні зусилля окупанти, за підтримки авіації, прикладали у районі Часового Яру, Калинівки, Ступочок та Андріївки».