Наслідки удару ЗСУ по найбільшій у Криму нафтобазі – супутникові знімки
На знімках із супутника Planet Labs за 8 жовтня, які є у розпорядженні журналістів «Схем» (Радіо Свобода), видно клуби диму на території нафтобази у Феодосії, місті на березі Чорного моря в окупованому Росією Криму.
На супутникових знімках, зокрема, видно, що станом на 11:44 за Київським часом масштабна пожежа на нафтобазі триває.
У Генштабі ЗСУ напередодні визнали «успішний удар» по нафтобазі й назвали цей морський нафтовий термінал «найбільшим у Криму за обсягами перевалки нафтопродуктів, які використовувалися, зокрема і для забезпечення потреб окупаційної армії РФ».
Вибухи у Феодосії лунали в ніч на 7 жовтня. Радник підконтрольного РФ голови Криму Олег Крючков заявляв про займання на нафтобазі. Окупаційна влада Феодосії почала відселяти людей, які живуть неподалік. Гасіння пожежі триває досі. 8 жовтня зону евакуації розширили.
Російський телеграм-канал Astra з посиланням на джерело написав 8 жовтня, що нафтобаза у Феодосії була атакована двома ракетами ATACMS. Підтвердження цієї інформації з інших джерел поки що немає.
У березні 2024 року цей нафтовий термінал вже атакували дрони ЗСУ, тоді був пошкоджений магістральний трубопровід перекачування палива.
Армія РФ просунулась біля Курахівки і Гірника: утворився напівкотел
Два дні поспіль проєкт DeepState повідомляє про успіхи армії Росії навколо Гірника та Курахівки.
У ніч проти 7 жовтня аналітики заявили про повну окупацію Красногорівки на захід від Донецька, а також про просування в Цукуриному та біля Гірника. А вже 8 жовтня DeepState повідомив про захоплення агресором Желанного Першого та просування у Максимільянівці.
Судячи з карти проєкту, навколо Гірника та Курахівки утворився напівкотел діаметром близько 6 кілометрів. Така ситуація, виходячи з таких сценаріїв, може призвести до відходу угруповання Сил оборони з цих двох населених пунктів.
Це, своєю чергою, дозволить агресору впритул підійти до Курахового – останнього великого міста на півдні Донбасу, яке залишається під контролем України.
Український Генштаб повідомив вранці 8 жовтня про 172 бойові зіткнення по всьому фронту – і Курахівська ділянка знову стала найгарячішою: там було 37 атак.
Херсонська МВА: житель Зеленівки постраждав через російську атаку
Російська армія завдала масованого удару по селищу Зеленівка в Херсонській міській громаді, повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко.
За його даними, в селищі зафіксували близько восьми «прильотів», під вогонь потрапили житлові будинки.
«Є інформація про одного пораненого. Чоловік 42 років отримав вибухову та закриту черепно-мозкову травми, контузію і уламкове поранення спини», – заявив Мрочко.
Він додав, що на момент атаки чоловік був на вулиці, медики надали йому допомогу на місці.
Згодом голова МВА уточнив, що російська атака пошкодила понад 15 приватних будинків у Зеленівці.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Суд звільнив військового від покарання за залишення частини, його перевели до іншої – ДБР
Військові, які вперше самовільно залишили військову частину, почали повертатися на фронт замість ув’язнення, повідомляє Державне бюро розслідувань 8 жовтня.
За повідомленням, ДБР працює над виявленням і поверненням на службу військових після перших випадків залишення частини.
Зокрема, відомство посилається на Новомосковський міський районний суд Дніпропетровської області, який ухвалив рішення не ув’язнювати військовослужбовця за залишення розташування військової частини в грудні 2023 року.
«ДБР встановило місцеперебування військового, затримало його та повідомило про підозру. Військовослужбовець заявив клопотання про звільнення його від відповідальності через бажання продовжувати військову службу в одній із частин, командир якої надав згоду на зарахування військового», – повідомляє бюро.
За даними відомства, суди також звільнили від кримінальної відповідальності ще трьох військових, які залишили місце служби у 2022-2024 роках.
У серпні Верховна Рада схвалила закон, яким пропонується не карати за перше самовільне залишення військової частини (СЗЧ) чи дезертирство, якщо військовий сам повернувся і командир дозволить продовжити службу.
СБУ затримала «ідеолога збройної агресії» Росії спільно з правоохоронцями Молдови
Служба безпеки України спільно з Державною прикордонною службою та іноземними правоохоронцями провела спецоперацію із затримання одного з ідеологів російської агресії – про це відомство заявило 8 жовтня.
Йдеться про Дмитра Чистіліна, помічника колишнього радника президента РФ Сергія Глазьєва – «одного з головних «модераторів» захоплення Криму, Донецької та Луганської областей та розробника «Стратегії інформаційної війни», яка виправдовувала повномасштабне вторгнення росії в Україну».
За даними СБУ, з 2016 по 2024 рік Чистілін підготував для Кремля низку матеріалів, в яких підтримував збройну агресію Росії та «інтеграцію» окупованих районів України до складу Росії.
Читайте також: Апеляційний суд залишив підозрюваного у вбивстві Фаріон під вартою – ОГП
«Надаючи допомогу російським спецслужбам, зловмисник став автором численних публікацій, спрямованих на проведення інформаційних диверсій проти нашої держави. Також Чистілін брав активну участь у просуванні інтересів кремля за межами Росії. Серед іншого, він організовував втручання у виборчі процеси у країнах Східної та Центральної Європи на користь Москви», – заявляє відомство.
Як стверджує служба, Чистілін «нібито від імені української громадськості», брав участь у заходах в європейських країнах. Під час них заходів він поширював кремлівські наративи, щоб зменшити підтримку України з боку західних партнерів.
Зокрема, після однієї з таких подій його затримали «у взаємодії з правоохоронцями Республіки Молдова», коли він намагався повернутися до Москви.
Читайте також: «Пропаганда РФ не посварить поляків і українців»: боєць ЗСУ зібрав донати постраждалим від повені полякам
СБУ додає, що Чистілін залишив Україну до початку повномасштабного вторгнення Росії. Наразі він перебуває під вартою. Йому повідомили про підозру в державній зраді та виправдовуванні російської агресії.
Зараз правоохоронці документують докази сприяння затриманим воєнній розвідці Росії, зокрема, в обході санкцій. Йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.
Молдовські правоохоронці не повідомляли про затримання публічно.
Британія звинуватила РФ у застосуванні хімічної зброї проти України і запровадила нові санкції
Велика Британія запровадила санкції проти трьох російських установ та однієї фізичної особи у зв’язку з імовірним застосуванням російськими військовими хімічної зброї проти України.
Як ідеться в повідомленні, опублікованому на сайті британського уряду, йдеться про застосування на полі бою хлорпікрину – речовини, яку Міжнародна організація із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) кваліфікує як хімічну зброю.
До списку санкцій включені війська радіологічного, хімічного та біологічного захисту російських збройних сил та їхній начальник Ігор Кирилов, якого безпосередньо звинувачують у причетності до застосування хімічної зброї та до поширення дезінформації. Також до списку включені 27-й і 33-й науково-дослідні центри Міноборони Росії. Вони, як стверджується, причетні до розробки хімічної та біологічної зброї.
Російський удар по Антонівці: голова Херсонщини повідомляє про загиблу
Одна людина загинула внаслідок удару по Антонівці в Херсонській області, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 8 жовтня.
За його словами, наразі відомо про шістьох постраждалих місцевих жителів.
«На жаль, одна людина загинула. Наразі на місці працюють відповідні служби, які встановлюють особу загиблої», – заявив він.
Голова області додав, що до лікарні доправили чоловіків 53, 48 та 27 років, а також 42-річну жінку. У них вибухові травми, контузії та уламкові поранення, вони під наглядом лікарів.
Читайте також: Кількість поранених через удар по Харкову зросла до 21 – Синєгубов
Крім того, медики «швидкої» надали допомогу 46-річній жінці на місці.
Війська РФ 8 жовтня обстріляли з артилерії магазин в Антонівці на Херсонщині, будівля зазнала серйозних руйнувань, повідомила обласна військова адміністрація.
«Швидка» доставила до лікарні 48-річного чоловіка, який зазнав вибухову травму й ампутацію гомілки. Попередньо, є ще кілька постраждалих. Інформація уточнюється», – вказано у дописі.
Раніше місцева влада Херсонщини повідомила про російську атаку на Антонівку. Спершу було відомо про кількох постраждалих, із яких двох госпіталізували.
Читайте також: Місцева влада розповіла про наслідки атаки ударних БПЛА на Одещину
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Масова «мобілізація студентів, музикантів, викладачів та усіх, кого тільки можна відправити на штурм». Коли армія РФ «вирішать штурмувати Запоріжжя або Павлоград, то першими відправлять туди мобілізованих із окупованих територій». Так маріупольці коментують початок призову на строкову службу до російської армії в окупації, який розпочався 1 жовтня.
Напередодні, 30 вересня, президент Росії Володимир Путін підписав відповідний указ. Згідно з документом, з російських та окупованих регіонів призвати цього разу збираються 133 тисячі осіб.
Тож, як на окупованих територіях проходить призов до російської армії. Чим це загрожує місцевим жителям? Як на окупованих територіях агітують долучатися до армії РФ, і чи можна цього уникнути – читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Вперше призов до армії РФ на окупованих територіях відбувся восени минулого року. Тоді, як і зараз, новобранцям обіцяли що їхня служба не буде пов’язана з участю у бойових діях. Втім, як показала практика, більшість строковиків були змушені підписати контракти з Міністерством оборони Росії і продовжувати воювати проти України, стверджують у Центрі національного спротиву.
У підпіллі зазначили, що водночас окупаційна влада здійснює підготовку до мобілізації українських чоловіків. Місцеві окупаційні адміністрації вимагають від бізнесу поставити на облік до російських військкоматів усіх працівників.
Заступник голови Бердянської районної ради Віктор Дудукалов зазначив, що призовникам зараз дійсно обіцяють службу у регіонах, віддалених від зони бойових дій, втім це може не відповідати дійсності.
За його словами, коли окупаційна влада запевняє жителів про безпеку російського призову, люди одразу пригадують ситуацію у Курській області.
«За строковиків там взагалі ніхто не турбувався. Вони зустрічали Збройні сили України практично кинуті напризволяще окупантами, ніхто їх не евакуював. Тому, звісно, ніхто в це не вірить. В мешканців настрої такі, щоб максимально уникати цього призову, максимально уникати взагалі контактів з окупаційними структурами, які займаються військовим обліком», – сказав Дудукалов «Новинам Приазовʼя».
6 серпня 2024 року на територію Курської області Росії увійшли підрозділи ЗСУ. Відтоді в регіоні тривають бої. Українська армія заявляє про контроль над десятками населених пунктів, включно з райцентром, містом Суджа. Російська влада таку інформацію час від часу або заперечує, або не коментує.
Шмигаль: за 9 місяців 2024-го Україна експортувала стільки ж товарів, скільки за 2023-й
Доходи від експорту є одним із головних джерел фінансової стійкості України, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Про це він сказав у своїй промові на засіданні уряду 8 жовтня.
За словами Шмигаля, у 2022-му та в першій половині 2023 року логістика була одним із головних викликів для економіки. Він висловив думку, що наразі цей виклик вдалося подолати, «наскільки це можливо в умовах такої повномасштабної війни».
«У січні-вересні 2024 року український експорт склав майже 100 млн тонн. Це на 36% більше, ніж минулого року. Тобто за 9 місяців ми експортували стільки ж, скільки за весь минулий рік. У грошовому вимірі – це 28,9 млрд доларів», – заявив голова уряду.
Він зазначив, що це стало можливим завдяки Чорноморському коридору, державній підтримці експортерів та сумлінній роботі підприємців в галузях економіки, орієнтованих на експорт.
Читайте також: РФ намагається послабити економіку України – у МЗС відреагували на чергову атаку по судну в Одесі
За даними прем’єра, українські аграрії намолотили 57 мільйонів тонн нового врожаю зернових, олійних культур та цукрового буряку. Україна продовжує експортувати аграрну продукцію, адже «вирощує набагато більше, ніж може спожити».
Водночас він вказав на те, що Росія продовжує використовувати продовольство як «елемент агресії»:
«Лише через порт Маріуполя цього року ворог вивіз понад 180 тис. тонн вкраденого українського зерна. Відбувається пограбування тимчасово окупованих територій для того, щоб на вкрадені гроші фінансувати загарбницьку війну».
Шмигаль додав, що російська економічна агресія буде серед напрямів роботи спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України.
Днями Центр національного спротиву повідомив, що російські окупанти продовжують вивезли із захопленого Маріуполя чергову партію зерна обсягом 8 тисяч тонн. Відтак загальний обсяг вкраденого і перевезеного через Маріупольський порт українського збіжжя у 2024 році вже оцінюються в понад 180 тисяч тонн.
«Жодної кулі» не дати Україні, і «поки я буду прем'єр-міністром Словацької Республіки, я скеровуватиму депутатів, як голова партії, щоб вони ніколи не погоджувалися на членство України в НАТО» – це відомі висловлювання прем'єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо. Однак, вони не завадили йом уприїхати до України. Щоправда не до Києва, а до Ужгорода, де і зустрівся із головою українського уряду Денисом Шмигалем.
Чому ж Фіцо приїхав? Чого хоче Словаччина від України, а Україна від Словаччини? Про що розмовляли прем'єри і до чого домовилися?
Розповідає ужгородська кореспондентка Радіо Свобода Ірина Бреза.
«Позитив, хоча й у невеликих масштабах», – так в цілому експерти характеризують підсумки зустрічі прем’єрів України та Словаччини 7 жовтня в Ужгороді.
У чому ж полягає цей позитив?
За підсумками міжурядових консультації було підписано чотири документи, як повідомив український прем’єр Денис Шмигаль. Зокрема, спільну декларацію, де йшлося посилення політичного діалогу та побудову добросусідських відносин, підтримку суверенітету та територіальної цілісності України.
Також, за словами чиновників, досягнуто прогрес щодо реалізації трьох ключових проєктів:
- реконструкції інтерконектора (міжмережевий з'єднувач, який дозволяє пропускати електрику між окремими мережами або з'єднувати синхронні мережі);
- прямому залізничному сполученні;
- та модернізації прикордонної інфраструктури.
Також урядовці України і Словаччини підписали протокол про реадмісію, меморандуми між міністерствами освіти та аграрними міністерствами України та Словаччини.
Кількість поранених через удар по Харкову зросла до 21 – Синєгубов
Кількість постраждалих через російську атаку на Харків зросла до 21, пише очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
Міський голова Ігор Терехов уточнив, що 17 з них шпиталізовані, у тому числі підліток 16 років.
Вранці, 8 жовтня, російські війська атакували Харків. Зафіксоване влучання в Індустріальному районі міста. За попередньою інформацію, пошкоджене цивільне виробництво. Раніше було відомо про 16 постраждалих.
Читайте також: У Феодосії триває пожежа на ураженій 7 жовтня нафтобазі, евакуйована понад тисяча жителів – влада
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Одещину.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
За даними ООН, з 24 лютого 2022 року по серпень 2024 року внаслідок російської агресії в Україні загинули щонайменше 11 743 цивільних осіб (серед яких 613 дітей) і 24 614 зазнали поранень – в організації змогли підтвердити дані про цих людей. Водночас в ООН зазначають, що реальні цифри можуть бути вищими, оскільки деякі повідомлення про жертви серед цивільного населення досі не підтверджені.
У НАБУ обіцяють покращити систему захисту викривачів корупції
Національне антикорупційне бюро України проведе аналіз чинної системи захисту викривачів для вдосконалення та адаптування до міжнародних стандартів, повідомила пресслужба НАБУ 8 жовтня.
У відомстві зазначили, що оцінювання є актуальним у контексті реагування на останні події щодо тиску на викривачів, які мали місце у Національному бюро.
«Ціллю аналізу є покращення механізмів реагування на можливі порушення прав викривачів, підняття рівня довіри потенційних викривачів до уповноважених осіб Національного бюро, а також забезпечення високих стандартів захисту для тих, хто повідомляє про протиправні дії або бездіяльність інших осіб», – йдеться у дописі.
З цією метою бюро співпрацюватиме з Вімом Вандекеркховим, провідним міжнародним експертом у сфері стандартизації захисту викривачів.
На початку вересня директор НАБУ Семен Кривонос ухвалив рішення про звільнення свого першого заступника Гізо Углави. Таке рішення пояснили тим, що дисциплінарна комісія НАБУ встановила, що перший заступник директора «вчинив низку дій та висловлювань негативного характеру, спрямованих на персональну та професійну дискредитацію працівника бюро, який подав службову записку про можливі факти витоку інформації».
Раніше у НАБУ і САП повідомили, що досягли «спільного бачення» щодо організації подальшого об’єктивного та неупередженого розслідування фактів розголошення даних досудового розслідування.
Сам Углава просив зняти гриф державної таємниці з матеріалів провадження у рамках якого його відсторонили від роботи. На своїй сторінці у фейсбуці він заявив, що метою досудового розслідування та двох службових розслідувань є «дискредитація його як службової особи та НАБУ в цілому». Він також вважає, що розпочалася медійна кампанія, спрямована на створення негативної думки у суспільстві щодо його діяльності та репутації.
Польські фермери поновлюють блокування кордону з Україною – Львівська митниця
Польські фермери поновлюють блокування кордону між своєю країною та Україною, повідомила 8 жовтня Львівська митниця. За цими даними, наразі таке блокування стосуватиметься лише одного пункту пропуску.
«З 8 жовтня до 31 грудня 2024 року планується чергова акція протесту польських фермерів у вигляді блокування руху вантажних транспортних засобів перед пунктом пропуску «Медика», – ідеться в повідомленні.
На Херсонщині двоє госпіталізованих через обстріл РФ з артилерії та удар FPV-дроном – ОВА
Війська РФ 8 жовтня обстріляли з артилерії магазин в Антонівці на Херсонщині, будівля зазнала серйозних руйнувань, повідомила обласна військова адміністрація.
«Швидка» доставила до лікарні 48-річного чоловіка, який зазнав вибухову травму й ампутацію гомілки. Попередньо, є ще кілька постраждалих. Інформація уточнюється», – вказано у дописі.
Війська РФ атакували Харків, 11 людей постраждало – влада
Вранці, 8 жовтня, російські війська атакували Харків. Зафіксоване влучання в Індустріальному районі міста, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За попередньою інформацію, пошкоджене цивільне виробництво.
Міський голова Ігор Терехов розповів про 16 постраждалих.
Раніше очільник ОВА писав, що постраждало 11 людей, серед них – дитина 16 років. Троє – у тяжкому стані.
ДБР передало до суду справу щодо воєнкома Борисова, який відпочивав на Сейшелах у грудні 2022 року
Працівники ДБР завершили розслідування кримінального провадження щодо колишнього начальника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо підробки документів. Обвинувальний акт направлено до суду, повідомила пресслужба ДБР 8 жовтня.
У повідомленні не зазначено ім’я фігуранта справи, але з матеріалів слідства зрозуміло, що мова йде про колишнього начальника Одеського обласного ТЦК та СП Євгена Борисова.
ДБР підозрює чоловіка у тому, що він підробив медичний документ для виїзду за межі України.
«Користуючись своїми тісними робочими та позаробочими зв’язками, ввівши в оману лікуючого лікаря, колишній начальник Одеського обласного ТЦК та СП потрапив у список військовослужбовців, які отримали поранення внаслідок російської агресії та мають право на лікування за кордоном, після чого, внаслідок службової недбалості посадової особи Держприкордонслужби, самовільно виїхав за межі України та відправився на відпочинок до дороговартісних курортів Сейшельських Островів та Іспанії», – йдеться у повідомленні.
Фігурант обвинувачується у використання завідомо підробленого документа, нез’явлення вчасно на службу без поважних причин і в ухиленні від несення обов’язків військової служби шляхом іншого обману, вчинене в умовах воєнного стану. Йому загрожує до десяти років позбавлення волі.
Борисову також повідомлено про підозру в організації легалізації незаконних доходів на суму у понад 142 млн гривень і набуття активів, які перевищують законні доходи.
24 липня 2023 року ДБР затримало колишнього воєнкома, суд взяв його під варту на 60 діб із можливістю внесення застави у 150 мільйонів гривень.
Борисов публічно не коментував порушені проти нього провадження.
Сирський каже, що обговорив з Брауном реалізацію воєнної складової плану перемоги
У рамках розвитку діалогу на стратегічному рівні головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський провів чергову телефонну розмову з головою Об’єднаного комітету начальників штабів Збройних сил США генералом Чарльзом Брауном, повідомив Сирський у соцмережах 8 жовтня.
«Ознайомив із актуальною безпековою обстановкою в Україні та критичними потребами Збройних сил в озброєнні, військовій техніці, боєприпасах. Обговорив шляхи реалізації воєнної складової плану перемоги президента України та наступні кроки щодо виконання спільних проєктів», – написав головнокомандувач ЗСУ.
За словами Сирського, під час розмови також скоординували погляди у рамках підготовки до 25-го засідання у форматі «Рамштайн», яке відбудеться на рівні глав держав-учасниць Контактної групи з питань оборони України.
Раніше український президент Володимир Зеленський повідомляв, що під час 25-ї зустрічі у форматі «Рамштайн» (12 жовтня) Україна надасть план перемоги усім партнерам. Також генеральний секретар НАТО Марк Рютте на пресконференції у Києві зазначив, що на засіданні обговорять з президентом США Джо Байденом питання дозволу застосовувати далекобійну зброю по військових обʼєктах у Росії.
Удари по Криму. Чи здатні російські ЗРГК «Панцир» і С-500 захистити Керченський міст?
8 жовтня 2022 року українські сили вперше атакували Керченський (Кримський) міст. Як розповів пізніше Голова Служби безпеки України Василь Малюк, тоді були використані саморобні вибухові пристрої та суміш гексогену у тротиловому еквіваленті – 21 тонна. Росія 8 місяців відновлювала міст після цієї атаки. Вдруге СБУ спільно з силами ВМС ЗСУ атакували міст 17 липня 2023 року за допомогою морських дронів. Тоді вдалося зруйнувати одну секцію мосту і ще одну пошкодити.
З того часу Росія значно посилила охорону Керченського мосту: і з повітря, і з моря. Чим і як Росія прикриває свій стратегічний об'єкт, який російський очільник Криму Аксьонов (за документами – Аксенов) називає «дорогою життя» ? І як Україна може зруйнувати цей симовол російської окупації півострова?
Це дослідив проєкт Радіо Свобода – Крим. Реалії.
У Феодосії триває пожежа на ураженій 7 жовтня нафтобазі, евакуйована понад тисяча жителів – влада
1 047 людей у районах Чорноморської набережної та Ближніх Комишів у Феодосії евакуйовані до пунктів тимчасового розміщення через пожежу на нафтобазі, повідомив 8 жовтня голова російської адміністрації окупованого міста Ігор Ткаченко.
«Роботи з ліквідації пожежі тривають, усі залучені служби перебувають на оперативному зв’язку зі штабом. Прошу жителів та гостей міста зберігати спокій та довіряти лише офіційній інформації», – написав Ткаченко в телеграмі.
В окупованому Криму на території нафтобази в Феодосії в порту з осені 2022 року стояла система протиповітряної оборони «Панцир-С1», але не допомогла відбити атаку українських дронів уночі 7 жовтня.
Трамп критикує надання допомоги Україні на тлі урагану у США
Кандидат у президенти США від Республіканської партії Дональд Трамп розкритикував надання допомоги Україні, в той час як постраждалі від урагану в США отримали лише 750 доларів. Про це політик заявив в інтервʼю телеканалу Fox News.
«Отже, ми маємо майже 300 мільярдів доларів для України, а вони пропонують людям 750 доларів для негайної допомоги у звʼязку з найгіршим ураганом, який будь-хто бачив», – сказав Трамп.
Трамп також вважає недостатніми дії влади з ліквідації наслідків стихійного лиха в деяких штатах США.
Близько півтора тижня тому ураган «Хелен» ударив по узбережжю Флориди як шторм 4 категорії. Потім він послабшав, але спричинив сильні повені та руйнування. Понад 200 людей у шести штатах загинули.
Агентство Moodyʼs Analytics оцінює збитки від стихійного лиха приблизно в 34 мільярди доларів.
Названа Трампом кількість допомоги Україні може бути завищена. Оскільки станом на серпень 2023 року Сполучені Штати надали понад 60 мільярдів доларів допомоги Україні від початку повномасштабного вторгнення Росії, в тому числі понад 43 мільярди доларів військової допомоги. А у квітні цього року у Конгресі США ухвалили пакет допомоги Україні ще на понад 60 мільярдів доларів.