ЦНС: окупаційна влада почала шукати майно жителів Криму, які виїхали з півострова
У Криму російська влада розпочала процедуру виявлення майна кримчан, які залишили півострів, для подальшої його передачі російським військовим та їхнім сім’ям. Про це повідомляє Центр національного спротиву при командуванні Сил спеціальних операцій 11 жовтня.
«Для виявлення майна людей, які залишили регіон через окупацію, росіяни підключили постачальників комунальних послуг та бюро інвентаризації. У разі виявлення такого майна окупанти оголошують свою адміністрацію «єдиним спадкоємцем», – повідомляє ЦНС.
У центрі також зазначають, що зараз така практика спостерігається на півночі Кримського півострова.
Російська влада ці повідомлення не коментує. Проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії додатково перевіряє цю інформацію.
Раніше російська влада Криму стверджувала, що виручила від продажу «націоналізованого» майна українських громадян у Криму 2,1 мільярда рублів.
У грудні 2023 року голова російського парламенту Криму Володимир Константинов заявив про «націоналізацію» 2600 об’єктів рухомого та нерухомого майна громадян України у Криму. Зокрема, до цього переліку увійшли активи бізнесмена Ігоря Коломойського, будинок Меджлісу кримськотатарського народу та квартири дружини президента України Олени Зеленської.
У Куп’янську внаслідок російського обстрілу загинув чоловік, дві жінки постраждали – прокуратура
У Куп’янську на Харківщині внаслідок російського обстрілу загинув чоловік, дві жінки постраждали, йдеться в повідомленні Харківської обласної військової адміністрації.
«Ворог продовжує чинити терор мирного населення Харківщини. Близько 16:00 внаслідок обстрілу міста Куп’янськ загинув 67-річний чоловік. 76-річна жінка зазнала гострої реакції на стрес. Ще одна 68-річна жителька дістала акубаротравму, потерпілій надали допомогу на місці», – кажуть у відомстві.
За попередніми даними ОВА, одна людина може перебувати під завалами будівлі, екстрені служби працюють на місці влучання.
Крім того, за даними адміністрації, «близько 11:30 у селі Шийківка Ізюмського району внаслідок ворожого обстрілу зазнав поранень 67-річний чоловік. Пораненого доправили до медзакладу».
Раніше 10 жовтня житель селища Козача Лопань на Харківщині загинув через удар російського FPV-дрона.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема, Харківщину.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Зеленський назвав бажані строки завершення війни
Україна хотіла б завершити війну не пізніше, ніж у 2025 році, повідомив президент Володимир Зеленський на прессконференції перед зустріччю з канцлером Німеччини Олафом Шольцем.
Український лідер наголосив, що представить Шольцу план перемоги, «який може примусити Росію завершити війну».
«Хотілося б не пізніше, ніж у наступному, 2025 році, й гарантувати не повторення агресії. Цей план є мостом до проведення результативного саміту миру, який дійсно поставить крапку в війні», – наголосив президент.
Зеленський зазначив, що «цей план не став заміною мирної ініціативи України, а посилив позиції України заради наближення до миру».
«Ми можемо зробити це у взаємодії. Всі наші партнери розраховуємо і на підтримку Німеччини», – підсумував він.
Президент України Володимир Зеленський 11 жовтня прибув до Берліна для переговорів із канцлером Німеччини Олафом Шольцем, ці переговори завершують турне Зеленського провідними європейськими країнами, повідомляють інформагенції з посиланням на представників офісу українського лідера.
Російська атака на Куп’янськ: ОВА повідомляє про трьох поранених
Російські війська обстріляли Куп’янськ на Харківщині, повідомляє обласна військова адміністрація 11 жовтня.
За даними обласної влади, армія РФ випустила по місту керовані авіаційні бомби, постраждали троє людей.
«Двох жінок 85 та 55 років госпіталізували, 64-річному чоловіку надали допомогу на місці», – йдеться в повідомленні.
Також адміністрація повідомляє про пошкодження двох будинків та господарських споруд. Обстріл спричинив пожежу на площі 100 квадратних метрів.
Раніше 10 жовтня житель селища Козача Лопань на Харківщині загинув через удар російського FPV-дрона.
Сили РФ регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема, Харківщину.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Сарни ‒ Український інститут національної памʼяті отримав звернення від польської громадянки Кароліни Романовської щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків членів її родини, яких убили 12 травня 1943 року. УІНП погодив ці пошукові роботи в селі Угли Рівненської області на 2025 рік.
Радіо Свобода поїхало в село Угли, що у Сарненському районі Рівненщини, щоб дізнатися, що там нагадує про трагедію 81-річної давнини? Що залишилося у пам’яті місцевих жителів про ті страшні часи в роки Другої світової війни?
Вісім кілометрів від траси по бездоріжжю серед краси поліських лісів, де швидше можна зустріти лосів, аніж якийсь транспорт...і потрапляєш у село Угли. Раніше його назва була Неклюквин.
Зараз тут з пів сотні хат, у яких мешкають більше 200 селян.
Де жили польські родини в 1920-1940-ві роки, люди знають і вказують напрямок у кінець села. Знайти це місце ‒ нескладно.
Генсек НАТО закликав союзників ігнорувати ядерні погрози Путіна
Союзники по НАТО «не мають боятись ядерного брязкання зброєю російського лідера Володимира Путіна, бо альянс сильний і може відповісти на будь-які загрози», зазначив новий генсек НАТО Марк Рютте в інтерв’ю виданню Sky News.
За словами Рютте, щорічні ядерні навчання країн-членів НАТО, які розпочнуться наступного тижня, «дають чіткий сигнал противникам, що ми готові відповісти на будь-яку загрозу».
«НАТО сильний. Ми можемо протистояти будь-якому супротивнику. У нас є все необхідне для того, щоб гарантувати безпеку і захищеність НАТО і те, що ми можемо дати відсіч будь-якій загрозі. І нас ніколи не залякає будь-хто поза межами НАТО, хто намагатиметься нам погрожувати. Тож це марна справа, краще б він (президент РФ Володимир Путін – ред.) це припинив», – заявив Рютте.
Відповідаючи на питання, чи повинні союзники по НАТО прислухатися до «брязкання російської зброї», Рютте відповів: «ні, не повинні, і вони не прислухаються».
Він наголосив, що «життєво важливо продовжувати підтримувати Україну зброєю, навчанням і фінансуванням, щоб Володимир Зеленський мав якомога сильнішу позицію для будь-яких майбутніх переговорів».
Відповідаючи на запитання, чи не ослаблює Україну те, що союзники, такі як Велика Британія і США, досі не надали дозволу Києву на використання своїх далекобійних озброєнь проти цілей на території Росії, зокрема на крилаті ракети Storm Shadow, глава НАТО сказав: «Я не впевнений, що це так».
«Щоб бути абсолютно ясним, головне питання тут полягає в тому, щоб військова допомога продовжувала надходити в Україну, щоб ми нарощували також промислове виробництво в Україні, допомагали їм з цією масивною логістикою. Одна система озброєнь не змінить результат війни», – вважає генсек НАТО.
За його словами, Росія в оновленій редакції своєї ядерної доктрини планує розглядати як спільний напад агресію з боку будь-якої неядерної держави, але за участю чи за підтримки ядерної країни. Путін зазначив, що Москва розглядатиме можливість застосування ядерної зброї вже при отриманні «достовірної інформації про масований старт засобів повітряно-космічного нападу». Йдеться про літаки стратегічної і тактичної авіації, крилаті ракети, безпілотники, гіперзвукові й інші літальні апарати.
В Офісі президента України назвали слова Путіна черговим «ядерним шантажем».
7 вересня директор Центрального розвідувального управління (ЦРУ) Вільям Бернс, коментуючи погрози Росії застосувати ядерну зброю, заявив, що Путін продовжуватиме періодично погрожувати прямою конфронтацією Заходу, але ці погрози не повинні залякати Захід.
Генштаб повідомляє про спроби російських військ просунутися на Куп’янщині протягом дня
Від початку доби на фронті відбулися 78 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб у зведенні на 16 годину 11 жовтня.
Сутички відбувалися або тривають на кількох напрямках. За зведенням, найбільша активність російських загарбників спостерігається на Покровському і Курахівському напрямках: «наші захисники зупиняють ворога, тримають рубежі та руйнують плани росіян».
Також кількість російських атак на Лиманському напрямку зросла до восьми, два боєзіткнення тривають. На Торецькому напрямку російська армія атакувала шість разів, чотири атаки відбиті.
Читайте також: Війська РФ підійшли до Мирнограда: одночасно вдарили у лівий фланг ЗСУ на Курщині
«На Куп’янському напрямку ворог протягом дня намагався просунутися до наших позицій в районах Петропавлівки, Степової Новоселівки, Колісниківки, Лозової та Піщаного. Чотири атаки противника ще тривають. Загалом на напрямку зафіксовано вісім боєзіткнень», – йдеться в повідомленні.
Крім того, російські війська активні на Покровському напрямку, де протягом дня починалися 13 зіткнень різної інтенсивності. 14 штурмів відбиті на Курахівському напрямку, один бій триває.
Генштаб наразі не фіксував російських наступальних дій на Сіверському, Гуляйпільському та Оріхівському напрямках.
Увечері 10 жовтня проєкт DeepState повідомив, що армія Росії захопила відразу три села дорогою до Мирнограду Донецької області – Миколаївку, Червоний Яр та Крутий Яр. Судячи з карти, агресорові залишилося близько кілометра до південно-східних околиць Мирнограда – міста-супутника Покровська.
Пізніше аналітики зазначили, що вже незабаром місто відчує тиск агресора та його спроби прорватися на південні околиці, а його успіхи часто пояснюються поганою якістю фортифікацій з боку ЗСУ.
Німеччина продовжить підтримку України – Шольц на брифінгу із Зеленським
Німеччина продовжує підтримку України і планує робити це в 2025 році, заявив канцлер Німеччини Олаф Шольц під час спільного з президентом України Володимиром Зеленським виходу до преси.
«Нещодавно ми додатково виділили 170 мільйонів євро, щоб швидко усунути найгірші пошкодження (української енергетики внаслідок обстрілів РФ – ред.) і відновити теплоенергопостачання. Також і наша військова допомога продовжується. Головною для нас залишається допомога з протиповітряною обороною. Ми поставили Україні новий пакет військової допомоги на суму 600 мільйонів євро. Він включає п’яту систему IRIS-T, танки, гаубиці, боєприпаси і дрони. До кінця року, крім того, за підтримки наших партнерів – Бельгії, Данії, Норвегії – поставимо в Україну ще один пакет на суму 1,4 мільярда євро. Він також включатиме ППО IRIS-T, Skynex, «Гепарди», керовані гаубиці, самохідні артилерійські установки, броньовані автомобілі, ударні дрони, радари та боєприпаси», – наголосив канцлер Німеччини.
Шольц пообіцяв продовжити військову підтримку України і в 2025 році. За його словами, 4 мільярди євро на це вже передбачені в бюджеті Німеччини, це пряма допомога.
Зеленський подякував канцлеру Німеччини за цю допомогу і пообіцяв представити план, як завершити війну «не пізніше, ніж у наступному, 2025 році».
Президент України Володимир Зеленський 11 жовтня прибув до Берліна для переговорів із канцлером Німеччини Олафом Шольцем, ці переговори завершують турне Зеленського провідними європейськими країнами.
Зеленський шукає нової військової та фінансової допомоги від своїх європейських союзників перед важкою зимою. Він прагне, щоб Німеччина, найбільший постачальник військової допомоги після Сполучених Штатів, надала більше зброї, включно з далекобійними ракетами.
Війська РФ підійшли до Мирнограда: одночасно вдарили у лівий фланг ЗСУ на Курщині
Увечері 10 жовтня проєкт DeepState повідомив, що армія Росії захопила відразу три села дорогою до Мирнограду Донецької області – Миколаївку, Червоний Яр та Крутий Яр. Судячи з карти, агресорові залишилося близько кілометра до південно-східних околиць Мирнограда – міста-супутника Покровська.
Пізніше аналітики зазначили, що вже незабаром місто відчує тиск агресора та його спроби прорватися на південні околиці, а його успіхи часто пояснюються поганою якістю фортифікацій з боку ЗСУ.
«Частина з них підготовлена недостатньо якісно, частина розташована абсолютно безглуздо, тому основний успіх стримування лежить прямо на плечах наших відважних бійців», – повідомили аналітики.
Генштаб ЗСУ повідомив вранці 11 жовтня про 24 атаки РФ на напрямку – Мирноград поки у зведенні не фігурує.
Також DeepState повідомив, що армія РФ вдарила у лівий фланг українського угруповання в Курській області – і досягла успіху.
«Сформувалася вкрай ненадійна тактична обстановка для суміжних підрозділів на північ», – написали аналітики, натякаючи, що Росія може розрізати плацдарм навпіл.
Кабмін призначив двох заступників міністра оборони
Кабмін призначив голові Міністерства оборони України Рустему Умєрову двох заступників, йдеться у повідомленні пресслужби відомства.
За даними відомства, Сергія Боєва призначено на посаду заступника міністра оборони з питань європейської інтеграції.
Відомо, що перед призначенням на нову посаду 41-річний Боєв обіймав посаду заступника міністра з питань стратегічних галузей промисловості України. З 2016 по 2022 рік працював на керівних позиціях у державних компаніях, зокрема у НАК «Нафтогаз України» та АТ «Укргазвидобування».
Боєв також має досвід роботи в провідних міжнародних банках і консалтинговій компанії The Boston Consulting Group, що дало йому міцний досвід у фінансовій сфері та управлінні.
Крім того, Сергія Мельника призначили на посаду заступника міністра оборони.
Він народився 12 липня 1977 року у Вінницькій області. Здобував вищу освіту у Харківському військовому університеті, після чого кар'єру на керівних посадах у Військово-юридичному факультеті Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого. Здобув другу вищу освіту у 2009-му.
Раніше, 1 жовтня, Кабінет міністрів погодив звільнення Станіслава Гайдера з посади заступника міністра оборони України, а також Людмили Дараган з посади державного секретаря МОУ.
На початку вересня Верховна Рада призначила низку нових очільників міністерств: МЗС, Мінстратегпрому, Міндовкілля, Міністерства молоді та спорту, Мінагрополітики, Мінкульту, Мінветеранів та Мінінфраструктури.
Від початку повномасштабної війни в Україні це наймасовіше звільнення міністрів. Президент Володимир Зеленський пояснює це тим, що владні посади потребують «нової енергії».
Німеччина продовжить підтримку України – Шольц на брифінгу із Зеленським
Німеччина продовжує підтримку України і планує робити це в 2025 році, заявив канцлер Німеччини Олаф Шольц під час спільного з президентом України Володимиром Зеленським виходу до преси.
«Нещодавно ми додатково виділили 170 мільйонів євро, щоб швидко усунути найгірші пошкодження (української енергетики внаслідок обстрілів РФ – ред.) і відновити теплоенергопостачання. Також і наша військова допомога продовжується. Головною для нас залишається допомога з протиповітряною обороною. Ми поставили Україні новий пакет військової допомоги на суму 600 мільйонів євро. Він включає п’яту систему IRIS-T, танки, гаубиці, боєприпаси і дрони. До кінця року, крім того, за підтримки наших партнерів – Бельгії, Данії, Норвегії – поставимо в Україну ще один пакет на суму 1,4 мільярда євро. Він також включатиме ППО IRIS-T, Skynex, «Гепарди», керовані гаубиці, самохідні артилерійські установки, броньовані автомобілі, ударні дрони, радари та боєприпаси», – наголосив канцлер Німеччини.
Шольц пообіцяв продовжити військову підтримку України і в 2025 році. За його словами, 4 мільярди євро на це вже передбачені в бюджеті Німеччини, це пряма допомога.
Зеленський подякував канцлеру Німеччини за цю допомогу і пообіцяв представити план, як завершити війну «не пізніше, ніж у наступному, 2025 році».
Президент України Володимир Зеленський 11 жовтня прибув до Берліна для переговорів із канцлером Німеччини Олафом Шольцем, ці переговори завершують турне Зеленського провідними європейськими країнами.
Зеленський шукає нової військової та фінансової допомоги від своїх європейських союзників перед важкою зимою. Він прагне, щоб Німеччина, найбільший постачальник військової допомоги після Сполучених Штатів, надала більше зброї, включно з далекобійними ракетами.
Зеленський обговорив із папою Римським звільнення полонених українців
Питання полонених і депортованих громадян України залишаються болісними, заявив президент Володимир Зеленський 11 жовтня.
Зокрема, він згадав про повідомлення про загибель української журналістки Вікторії Рощиної в російському ув’язненні. Зеленський назвав її смерть «справжнім ударом» і нагадав, що в російському полоні залишаються ще багато інших журналістів, громадських діячів і звичайних цивільних, захоплених на окупованих територіях.
«Питання повернення наших людей додому з полону було головним під час зустрічі з Папою Римським Франциском. Розраховуємо на сприяння Святого Престолу поверненню додому захоплених у російський полон українців», – заявив він.
Читайте також: Зеленський після обговорення «плану перемоги» в Європі: слід посилити позиції України, щоб «створити умови для чесної дипломатії»
Агентство Vatican News повідомило, що папа Римський під час зустрічі подарував Зеленському бронзове лиття, добірку документів понтифікату, у тому числі текст цьогорічного послання на день миру, та книгу «Переслідувані за правду. Українські греко-католики за залізною завісою», видану у Ватиканському книжковому видавництві.
Президент України подарував понтифіку картину «Бучанська різанина: історія Марічки» ірпінських художників Володимира Козюка та Владислава Задворського, присвячену російським воєнним злочинам у Бучі.
Президент Володимир Зеленський відвідав Ватикан 11 жовтня під час візиту до Італії, де зустрівся з папою Римським Франциском. Сторони провели 35-хвилинну приватну зустріч в Апостольському палаці.
ОВА: житель Харківщини загинув через російську атаку
Російська армія обстріляла селище Козача Лопань, повідомляє Харківська обласна військова адміністрація 11 жовтня.
За даними обласної влади, російські загарбники атакували цивільний автомобіль:
«Внаслідок удару FPV-дроном загинув 38-річний чоловік, його 56-річна сестра зазнала гострої реакцій на стрес».
Російські війська регулярно атакують цивільних у прифронтових регіонах за допомогою FPV-дронів.
Читайте також: ОВА: серед постраждалих через російський удар по Харківщині – троє дітей
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
За даними ООН, з 24 лютого 2022 року по серпень 2024 року внаслідок російської агресії в Україні загинули щонайменше 11 743 цивільних осіб (серед яких 613 дітей) і 24 614 зазнали поранень – в організації змогли підтвердити дані про цих людей. Водночас в ООН зазначають, що реальні цифри можуть бути вищими, оскільки деякі повідомлення про жертви серед цивільного населення досі не підтверджені.
У Силах ТРО прокоментували скарги бійців батальйону 114-ї бригади на умови служби
У Регіональному управлінні Сил територіальної оборони «Північ» прокоментували ситуацію у 208-му батальйоні 114-ї окремої бригади і визнали, що у зоні їхньої відповідальності вона є складною. В той же час запевняють, що нещодавно батальйон отримав підкріплення, що частково стабілізувало ситуацію.
Про це йдеться у відповіді за підписом начальника відділення комунікацій Регіонального управління Сил територіальної оборони «Північ» ЗСУ, полковника Григорія Мазура, яку редакція Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) отримала після оприлюднення заяв окремих військовослужбовців 208 батальйону, які скаржаться на проблеми з неукомплектованістю батальйону, а також тривалу відсутність ротацій, погане матеріально-технічне забезпечення, погані умови несення служби.
Ось як це прокоментували у Регіональному управлінні Сил тероборони «Північ»:
«Ситуація в зоні виконання бойових завдань 208-го окремого батальйону 114-ї окремої бригади Сил територіальної оборони є складною, що сьогодні характерно для багатьох ділянок фронту. Основні труднощі пов’язані з нестачею особового складу, зокрема, стрільців. Але водночас 208-й батальйон нещодавно отримав підкріплення військовослужбовцями з інших підрозділів та управління бригади, що дозволило частково стабілізувати ситуацію у цьому питанні. Проблема з доукомплектуванням залишається на порядку денному в Регіональному управлінні Сил територіальної оборони «Північ». З цією метою керівний склад управління та 114-ї бригади вживають всіх необхідних заходів для її вирішення».
Крім того, у Регіональному управлінні Сил ТРО «Північ» прокоментували повідомлення бійців щодо забезпечення. Окремі представники 208-го батальйону 114-ї бригади ТрО скаржилися Радіо Свобода, що бійці батальйону довго перебувають на бойових позиціях, їм не можуть довезти їжу, а воду скидають у пляшках з дронів.
В управлінні Сил ТрО «Північ» на це кажуть, що логістичні шляхи ускладнені через вогневий вплив російських військ. Це ускладнює доставку боєприпасів, води та продовольства.
«У відповідь на ці загрози військовими фахівцями батальйону та бригади розроблено нові маршрути доставки. Також активно використовуються безпілотні літальні апарати для транспортування необхідних ресурсів у бойових умовах… Проблеми, пов’язані із застосуванням противником дронів-камікадзе, також є характерними для цього напрямку. Засобів радіоелектронної боротьби не вистачає. Але з цього питання організовуємо взаємодію з іншими військовими частинами у зоні відповідальності для оптимального використання всіх наявних засобів захисту», – йдеться у відповіді.
Читайте також: Командування 123 бригади ТрО повідомило про загибель комбата Ігоря Гриба: триває службове розслідування
У листі до Радіо Свобода регіональне управління Сил територіальної оборони заперечує повідомлення бійців батальйону про зникнення заступника командира батальйону та заступника начальника штабу. Військовослужбовці 208-го батальйону, зокрема, були стурбовані тим, що заступник командира може бути в полоні, оскільки представників штабу нібито відправляли на бойові завдання.
«Ці командири не зникли безвісти і не потрапили до полону. Вони продовжують виконувати свої обов’язки. Складні бойові умови та перебої зі зв’язком іноді впливають на здійснення своєчасної координацією дій», – заявляє командування.
Скарги бійців 208-го батальйону 114-ї бригади ТрО в регіональному управлінні Сил ТрО «Північ» пояснили тривалим перебуванням на бойових позиціях без ротацій та моральним станом особового складу. Там запевняють, що працюють і над цією проблемою:
«Щодо критики, яка оприлюднена в матеріалі від окремих бійців, то вона може бути результатом перевантаження в умовах бойових дій, наслідком психологічного стресу. Варто наголосити, що більшість військовослужбовців 208-го батальйону продовжують виконувати свої обов’язки з гідністю та професіоналізмом. Поодинокі звернення до медіа цих військовослужбовців та їхні коментарі не завжди відображають реальний стан справ у підрозділах».
Раніше до Радіо Свобода (проєкту Свобода.Ранок) звернулися кілька військовослужбовців 208 батальйону 114 бригади Тероборони. Вони заявили про велику недоукомплектованість батальйону, як наслідок – тривалу відсутність ротацій, погане матеріально-технічне забезпечення.
Що зміниться для громадян України, внаслідок «історичного» підвищення податків? Пояснюємо
«Історичним» називають ухвалене парламентом підвищення податків через його вплив на населення та бізнес. Головна зміна, яка викликала чи не найбільший резонанс, стосується підвищення військового збору. Особливо для тих, хто і так його вже сплачував.
Радіо Свобода пояснює що саме і для кого змінилося в оподаткуванні.
Верховна Рада України 10 жовтня ухвалила закон про підвищення податків. Рішення підтримало 247 народних депутатів.
Основні зміни
- Підвищення військового збору для фізичних осіб
Військовий збір, який раніше становив 1,5% від доходу, тепер зростає до 5%. Це стосується всіх працюючих громадян, які отримують заробітну плату. Таким чином, кожен українець, який офіційно працевлаштований, буде віддавати більший відсоток своїх доходів для підтримки оборонних зусиль України для відбиття агресії Росії.
- ФОПи на спрощеній системі оподаткування
Для фізичних осіб-підприємців (ФОП) також з'явилися нові зобов’язання щодо сплати воєнного збору. Підприємці 1, 2 і 4 груп будуть сплачувати 10% від мінімальної заробітної плати, що наразі складає 800 грн на місяць. ФОПи третьої групи сплачуватимуть 1% від свого доходу.
- Зміни для банків та фінансових установ
Банки мають сплатити 50% податку на прибуток у 2024 році. Для інших фінансових установ податок на доходи складатиме 25% і буде запроваджений із наступного року.
Критика та занепокоєння
Законопроєкт викликав чимало дискусій у парламенті та суспільстві.
Тут виникне дуже багато практичних питань по реалізації закону
народний депутат Ярослав Железняк
Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, депутат від партії «Голос», Ярослав Железняк, критикує текст закону, наголошуючи на його недопрацюваннях.
Про це він написав у своєму Телеграмі. За його словами, в законі є низка технічних помилок, які можуть спричинити юридичні колізії, зокрема питання, як саме вираховувати військовий збір з середини місяця.
Окрім підвищення податків, уряд прогнозує інфляцію у розмірі 10%, що також негативно вплине на реальні доходи населення.
Економіст Олег Пендзин в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) пояснив, що зростання цін без підвищення мінімальної заробітної плати чи прожиткового мінімуму призведе до зниження купівельної спроможності населення.
«Якщо ви доходи не міняєте, але ціни виростуть на 10%, що буде з вашою купувальною спроможністю? Мінус 10%. Це означає, що у нас на 3 роки заморожується соціальний стандарт і буде падіння реального доходу», – зазначає економіст.
ОГП: смерть журналістки Рощиної розслідують як воєнний злочин, поєднаний з умисним вбивством
Кримінальне провадження, відкрите за фактом зникнення української журналістки Вікторії Рощиної в РФ, докваліфіковано як воєнний злочин, поєднаний з умисним вбивством, повідомили 11 жовтня в офісі Генерального прокурора.
Досудове розслідування за процесуального керівництва Офісу генерального прокурора здійснюватиме Головне слідче управління Служби безпеки України, йдеться у повідомленні.
Представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими в Україні Петро Яценко 10 жовтня повідомив, що українська журналістка Вікторія Рощина, яка зникла безвісти під час поїздки на окуповані території і яку утримували на території Росії, померла в російському полоні.
Медійна ініціатива за права людини повідомила, що Росія утримувала українську журналістку Вікторію Рощину в слідчому ізоляторі №2 Таганрога Ростовської області РФ та у виправній колонії №77 в окупованому Бердянську Запорізької області, де до полонених застосовують тортури.
Росіяни вперше затримали Рощину у Бердянську в березні 2022 року, коли вона писала репортажі для ЗМІ (в тому числі і для Радіо Свобода) про життя на тимчасово захоплених територіях. Тоді журналістку відпустили, змусивши записати відеозвернення, що претензій до російських військових вона не має. Рощина повернулася на підконтрольну Україні територію, але в липні 2023 року знову поїхала на окуповані Москвою території.
Вікторія Рощина перестала виходити на зв’язок з рідними 3 серпня 2023 року. За словами її батька, 27 липня Рощина вирушила з України до Польщі і мала дістатися окупованих територій на сході України (через Росію) за три дні. Тоді Володимир Рощин розповів, що українська Служба безпеки підтвердила родині, що Вікторію взяли в полон російські сили.
Вікторія Рощина була авторкою серії репортажів для Радіо Свобода, співпрацювала в 2022 році з Радіо Свобода як фрілансерка. Вона також співпрацювала з «Українською правдою», hromadske, «Українським радіо», «UA:Перший» і «Цензор.нет».
СБУ заявляє про затримання російського коригувальника в Сумській області
Служба безпеки України заявила 11 жовтня про затримання «агента ФСБ під час контррозвідувальних (безпекових) заходів у Сумах». Як ідеться в повідомленні спецслужби, ним виявився 22-річний уродженець Херсонщини, який «готував російські удари по Силах оборони, що знаходяться поблизу району проведення Курської операції».
«Для виконання ворожого завдання фігурант обходив місцевість, де за допомогою мобільного телефона приховано фільмував локації військових об’єктів. Отримані відеофайли з прив’язкою до місцевості агент пересилав своєму куратору, особу якого вже встановлено Службою безпеки. Співробітники СБУ завчасно викрили фігуранта, задокументували його злочинні дії і затримали, запобігши передачі ворогу розвідданих», – ідеться в повідомленні.
У США наразі немає суспільного консенсусу щодо допомоги Україні і є суттєва партійна різниця у ставленні до України та Росії. Про це свідчать результати соціологічного опитування, проведеного Інститутом Пірсона/AP-NORC.
Однак, великою новиною стало те, що ставлення до того, чи мають США підтримувати Україну в її намаганні відбити агресію Росії – суттєво змінилися. Як саме? Розповідає Голос Америки.
Погляди на те, скільки США витрачає на війну (РФ проти України – ред.), суттєво змінилися протягом року. Значно менше людей вважають, що Сполучені Штати витрачають забагато на підтримку України у повірянні із жовтнем минулого року (34% проти 52%), – йдеться у висновках соцопитування, проведеного Інститутом Пірсона/AP-NORC у вересні 2024 року.
За даними дослідження, у жовтні 2023 року 52% респондентів відзначили, що, на їхню думку, США витрачають забагато на допомогу Україні, 31% – що США витрачають стільки, скільки потрібно, а 15% – що США витрачають замало.
У вересні цього року лише 34% опитаних відзначили, що США витрачає забагато на підтримку України, 39% сказали, що американці витрачають стільки, скільки потрібно, а 21% – що США витрачають замало.
Загиблу в РФ журналістку Рощину утримували в місцях, де застосовують тортури – правозахисники
Росія утримувала українську журналістку Вікторію Рощину в слідчому ізоляторі №2 Таганрога Ростовської області РФ та у виправній колонії №77 в окупованому Бердянську Запорізької області, де до полонених застосовують тортури, повідомила 11 жовтня Медійна ініціатива за права людини.
«Обидва місця з перших місяців повномасштабного вторгнення росіяни використовують для утримання як українських військових, так і цивільних, зокрема, жінок. Таганрог (Бердянськ насправді також – там катували електричним струмом) відомий як одне з найбільш для українців жорстоких місць утримання на території РФ. Його називають пеклом на землі. Зокрема, у Таганрозі тримають азовців із «Азовсталі». Звільнені розповідають про страшні тортури. Там усі, з кого хочуть зробити злочинців, зізнаються у злочинах – оговорюють себе. Потім їх переводять у Ростов та судять», – написала виконавча директорка Медійної ініціативи за права людини Тетяна Катриченко.
Представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими в Україні Петро Яценко 10 жовтня повідомив, що українська журналістка Вікторія Рощина, яка зникла безвісти під час поїздки на окуповані території і яку утримували на території Росії, померла в російському полоні.
Росіяни вперше затримали Рощину у Бердянську в березні 2022 року, коли вона писала репортажі для ЗМІ (в тому числі і для Радіо Свобода) про життя на тимчасово захоплених територіях. Тоді журналістку відпустили, змусивши записати відеозвернення, що претензій до російських військових вона не має. Рощина повернулася на підконтрольну Україні територію, але в липні 2023 року знову поїхала на окуповані Москвою території.
Суд обирає запобіжний захід Гнезділову, який публічно заявив про СЗЧ. Він повідомив, що голодуватиме
Печерський суд розпочав засідання що обрання запобіжного заходу Сергію Гнезділову – військовослужбовцю 56-ї ОМПБр, який у вересні публічно заявляв про самовільне залишення служби (СЗЧ).
Перед засіданням Гнезділов заявив, що голодуватиме, якщо законодавство про демобілізацію так і не буде розроблене та ухвалене і додав, готовий повернутися на службу, якщо такий документ ухвалять, передає кореспондентка Радіо Свобода.