Західні чиновники, що висувають домовленості, за якими Україна обміняла б окуповану Росією територію на членство в НАТО, не консультувалися з приводу цього з президентом України Володимиром Зеленським – про це він заявив в інтерв’ю Financial Times, оприлюдненому 18 жовтня.
«Люди ніколи не говорили про це (нам – ред.). Люди бояться говорити», – сказав Зеленський і закликав цих чиновників «викласти це на стіл, відкрито нам».
«Не через якусь третю сторону. Поговоріть з нами», – зазначив він.
За словами президента, він відкритий до мирних пропозицій від інших країн, якщо вони «реальні» і не спрямовані на підрив підтримки його власних.
«Бразилія, у вас є план? Чудово. Пропозиція від Китаю, ми не проти... Але, хлопці, будь ласка, не розділяйте нас», – сказав Зеленський.
Останнім часом з’явилося кілька заяв із боку західних політиків, що стосуються українських територій. Зокрема, президент Чехії Петр Павел у вересні заявляв, що Київ повинен погодитися з тим, що деякі території України можуть залишатися під контролем Росії, принаймні «тимчасово». Ні Україна, ні Росія, не можуть розраховувати на забезпечення своїх максималістських цілей, зазначив Павел.
У МЗС України послалися на «формулу миру», в якій зафіксоване виведення російських військ з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів. На це Петр Павел відповів, що «перемога над Росією в Україні ціною знищення половини українського населення, напевно, не є перемогою».
Опитування, проведене влітку Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), засвідчило, що 55% українців вважають, що Україна «за жодних обставин не має відмовлятися від своїх територій, навіть якщо через це війна триватиме довше і будуть загрози збереженню незалежності».
За опитуванням, майже третина (32%) опитаних у травні 2024 року українців висловили готовність до територіальних поступок для якнайшвидшого досягнення миру і збереження незалежності.
Президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що Україна не погодиться на територіальні поступки для завершення війни.
«Зробив би дуже погані речі»: Умєров про пропозиції обміняти окуповані території на вступ до НАТО
Міністр оборони України Рустем Умєров не чув про пропозиції Києву відмовитися від окупованих територій в обмін на членство в НАТО. Про це він сказав кореспондентці Радіо Свобода в кулуарах зустрічі міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі 18 жовтня.
Таким чином він відповів на питання про те, чи чув про подібні пропозиції з боку партнерів.
«Ні, я такого не чув. Якби таке було, я б точно… зробив би дуже погані речі», – сказав міністр.
Раніше в медіа з’являлися повідомлення про ймовірні пропозиції Україні з боку Заходу відмовитися від окупованих Росією територій в обмін на вступ до Північноатлантичного альянсу. Зокрема, таку ідею висловлював керівник апарату генерального секретаря НАТО Стіан Єнссен в серпні 2023 року.
«Я вважаю, що рішенням для України може бути відмова від території та отримання натомість членства в НАТО», — сказав Єнссен під час панельних дебатів у Арендалі у вівторок вранці.
16 жовтня президент України Володимир Зеленський зазначив, що план перемоги України у війні складається з п’яти публічних пунктів і кількох засекречених додатків. Перший пункт – це безумовне запрошення України до НАТО.
У вересні президент Чехії, колишній генерал НАТО Петр Павел в інтерв’ю The New York Times сказав, що Київ повинен погодитися з тим, що деякі території України можуть залишатися під контролем Росії, принаймні «тимчасово».
Президент Володимир Зеленський наголошував, що Україна не погодиться на територіальні поступки для завершення війни.
Війська РФ скинули вибухівку з дрона на «швидку» на Херсонщині – ОВА
Російські військові атакували автомобіль «швидкої допомоги» у Станіславі, повідомила 18 жовтня обласна військова адміністрація.
«Через скидання вибухівки з БпЛА транспортний засіб зазнав пошкоджень. На щастя, медпрацівники не постраждали», – йдеться в повідомленні.
За даними ОВА, протягом минулої доби через російську агресію були поранені троє людей. Російські війська 17 жовтня обстріляли 12 населених пунктів області, повідомила місцева влада.
«Російські військові поцілили в кав’ярню і торгівельний заклад; житлові квартали населених пунктів області, зокрема пошкоджено багатоповерхівку та два приватні будинки. Також окупанти понівечили газопровід, господарчу споруду і приватні автомобілі», – повідомили в ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Солдати із КНДР, яких навчають у РФ, будуть підготовлені до 1 листопада – Буданов
На сході Росії проходять підготовку до участі у війні проти України близько 11 тисяч північнокорейських солдатів, повідомив голова Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов.
«Вони будуть готові до 1 листопада», – сказав він в інтерв’ю виданню The War Zone, опублікованому 17 жовтня.
За його словами, північнокорейські війська будуть використовувати російську техніку й боєприпаси.
Перші 2600 солдатів вирушать у Курську область Росії, де Україна створила плацдарм, а куди будуть направлені решта північнокорейських військ – поки невідомо, сказав Буданов.
«Зараз ми не маємо повної картини», – зазначив він.
Напередодні президент України Володимир Зеленський у Брюсселі заявив, що Північна Корея готується відправити загалом 10 тисяч солдатів для участі у війні Росії проти України.
За його словами, українська розвідка має інформацію про те, що деякі північнокорейські офіцери вже були направлені на українські території, окуповані Росією, і тренуються разом із російськими солдатами.
14 жовтня Зеленський заявив, що КНДР «фактично входить у війну». Він також сказав, що Північна Корея не просто передає зброю Росії, а фактично відправляє своїх громадян воювати в Україну в російських військах.
У Кремлі відкинули ці звинувачення як «фейкові новини».
Того дня російський лідер Володимир Путін подав для ратифікації до російської Держдуми текст російсько-північнокорейської угоди про всеосяжне стратегічне партнерство, яку обидві країни підписали в червні 2024 року.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що Кремль, ймовірно, використовує нещодавню угоду про всеосяжне стратегічне партнерство між Росією і Північною Кореєю, укладену в червні 2024 року, для того, щоб якомога довше уникати мобілізації в РФ.
У Білому домі заявили, що Сполучені Штати «стурбовані» повідомленнями про те, що північнокорейські солдати воюють на боці Росії у війні проти України.
Речник Ради національної безпеки США Шон Саветт заявив, що участь військ КНДР у війні проти України, якщо ці повідомлення є правдивими, означатиме значне посилення співпраці між Північною Кореєю і РФ у військовій сфері.
Умєров прокоментував заяви про нібито тиск США щодо мобілізації з 18 років
Мобілізація в Україні відбувається відповідно до чинного законодавства, заявив міністр оборони Рустем Умєров на брифінгу 18 жовтня.
Таким чином він відповів на питання кореспондентки Радіо Свобода про заяву представника радника президента, що Сполучені Штати нібито тиснули на Україну щодо зниження віку мобілізації до 18 років.
«Перше: про мобілізацію обговорень не було. Друге: ми не коментуємо чутки. Третє: коли мене питають про мобілізацію, я кажу, що ми провели разом із парламентом закон (про мобілізацію – ред.), у якому чітко зрозуміло, як входить у периметр людина, як він стає військовозобов’язаним, як тренується, як виходить із периметру», – сказав міністр.
Читайте також: На кордоні з Молдовою затримали 19 чоловіків, які хотіли незаконно виїхати з України – ДПСУ
Він додав, що іноді відбуваються обговорення цього питання, оскільки партнери України «хочуть зрозуміти, чому ми не мобілізуємо людей від 18 до 25».
Українська влада, за його словами, пояснює, що такою була умова Верховної Ради, яка дозволила уряду мобілізувати людей з 25 до 60 років.
На питання, чи рішення щодо мобілізації можуть змінитися, голова Міноборони відповів:
«Ми завжди хочемо давати вибір людині, щоб вона сама обирала. Зараз, як ми кажемо, ми працюємо згідно з усіма нормами законодавства. У законодавстві чітко визначено, з 25 і вище. Якщо є бажання когось прийти і служити своєму народу, ми завжди раді».
Днями радник керівника Офісу президента України Сергій Лещенко заявив, що американські політики з обох партій тиснуть на президента України Зеленського в питанні, чому в Україні не проводиться мобілізація тих, кому від 18 до 25 років.
Водночас, за його словами, президент «продовжує переконувати політиків з обох партій давати зброю без зміни призовного віку».
18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники і резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані. Оновити дані можна у мобільному застосунку «Резерв+».
Російські обстріли Донеччини: за один цивільний загинув, двоє людей поранені – ОВА
Російські війська обстріляли Покровський, Краматорський та Бахмутський райони Донецької області, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін 18 жовтня.
«У Курахівці загинула людина, у Кураховому 1 людина поранена, пошкоджено 2 адмінбудівлі. У Світовому Покровської громади пошкоджено 3 будинки», – написав голова області в своїх соцмережах.
За даними ОВА, ще одна людина зазнала поранення в Часовому Яру. У кількох населених пунктах обстріли пошкодили будинки.
Також, як повідомляє голова Херсонської області Олександр Прокудін, троє жителів області зазнали поранень за попередню добу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
За даними ООН, у вересні в Україні загинуло щонайменше 208 цивільних людей і 1 220 зазнало поранень, «що стало місяцем із найбільшою кількістю жертв серед мирного населення у 2024 році».
Повітряні сили: станом на 8:30 збили 80 дронів РФ, атака триває
Повітряні сили Збройних сил України повідомили, що станом на 8:30 ранку 18 жовтня в українському повітряному просторі виявили 135 запущених Росією ударних безпілотників, 80 з яких – збили.
Повітряний напад РФ триває, зазначили в ЗСУ. За їхніми даними, Росія з вечора 17 жовтня атакує Україну ударними БпЛА типу Shahed і дронами невстановленого типу з російських Курська, Орла і Приморсько-Ахтарська.
«У результаті протиповітряного бою збито 80 ворожих БпЛА в Одеській, Сумській, Черкаській, Київській, Житомирській, Кіровоградській, Чернігівській, Полтавській, Хмельницькій, Рівненській, Харківській, Херсонській, Волинській, Вінницькій областях», – йдеться в повідомленні.
44 російських безпілотники локаційно втрачені, два – полетіли в Білорусь, до 10 БпЛА ще перебувають у повітряному просторі центральних областей України, кажуть у Повітряних силах.
«Бойова робота триває! Інформація оновлюється», – зазначили в ЗСУ.
Раніше очільник Київської міської військової адміністрації Сергій Попко заявив, що російські війська в ніч на 18 жовтня здійснили одну з наймасованіших атак безпілотниками по цивільному населенню й інфраструктурі України.
За його словами, всі дрони, які загрожували Києву, знешкодили сили ППО, в місті минулося без потерпілих і руйнувань.
Російські війська від пізнього вечора 17 жовтня запустили ударні дрони «Шахед» по українських областях. У низці регіонів працювала ППО. Повітряна тривога в деяких областях діє досі, зокрема у Київській, Черкаській, Житомирській, Вінницькій, Чернігівській, Сумській, Полтавській і Хмельницькій областях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Генштаб: на фронті за добу було 210 зіткнень, близько половини – на двох напрямках
Ситуація на фронті залишається напруженою, протягом минулої доби зафіксовано 210 бойових зіткнень, повідомив у ранковому зведенні 18 жовтня Генеральний штаб Збройних сил України.
Найбільше боїв, згідно з наведеними даними, було на Покровському і Курахівському напрямках.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 50 штурмових і наступальних дій агресора в районах населених пунктів Суха Балка, Промінь, Сухий Яр, Новоторецьке, Михайлівка, Лисівка, Селидове. Найбільша концентрація ворожих атак була поблизу населених пунктів Промінь і Селидове», – йдеться в повідомленні.
«На Курахівському напрямку Сили оборони відбили 47 атак. Найактивніше окупанти намагалися просунутися вперед поблизу Катеринівки, Антонівки й Георгіївки. Окрім цього, ворог атакував поблизу Ізмайлівки, Новодмитрівки, Курахового, Гірника, Костянтинівки, Зоряного, Гострого і Водяного», – додали в Генштабі.
Крім того, 19 атак російських сил було на Куп’янському напрямку, 21 – на Лиманському, сім – на Харківському, по вісім – на Краматорському і Торецькому, 11 штурмів було на Времівському напрямку, п’ять на Придніпровському і один на Оріхівському.
«За уточненою інформацією, вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів і населених пунктах 62 авіаудари, зокрема, скинув 113 КАБ. Крім цього, здійснив понад 4060 обстрілів, з них 125 – із реактивних систем залпового вогню і залучив для ураження близько 1450 дронів-камікадзе», – зазначили у Генштабі.
Вночі 17 жовтня проєкт DeepState повідомив, що російські війська просунулися вперед одразу на трьох напрямках. Аналітики зафіксували прогрес РФ на Торецькому напрямку біля Нью-Йорка, на Курахівському біля Катеринівки і Новоселидівки, а також на Покровському біля Селидового.
Силам оборони України вдалося відновити позиції в районі Липців Харківської області поблизу кордону з РФ, писали аналітики DeepState.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті, опублікованому в ніч на 18 жовтня за київським часом, відзначив, що українські війська нещодавно просунулися під Торецьком і Покровськом, а російські сили – в Курській області РФ і поблизу Часового Яру, Покровська і Курахового на Донеччині.
КМВА: війська РФ вночі здійснили одну з наймасованіших атак безпілотниками
Російські війська в ніч на 18 жовтня здійснили одну з наймасованіших атак безпілотниками по цивільному населенню й інфраструктурі України, заявив очільник Київської міської військової адміністрації Сергій Попко.
«Ніч без оголошення повітряної тривоги для мешканців Києва, на жаль, стала вже великим виключенням. Такі жорсткі реалії цієї страшної війни. Минула ніч і для киян, і для більшості регіонів країни була знов неспокійна. Російські війська здійснили одну з наймасованіших атак безпілотниками по цивільному населенню та інфраструктурі України. Ворожі дрони загрожували і Києву. Але завдяки злагодженій роботі Сил оборони, усі БпЛА які рухалися в бік столиці, були знешкоджені», – написав він у телеграмі.
За словами голови КМВА, бойова робота в повітряному просторі Києва велася понад 4,5 години.
За даними оперативного зведення, в місті минулося без потерпілих і руйнувань.
Російські війська від пізнього вечора 17 жовтня запустили ударні дрони «Шахед» по українських областях. У низці регіонів працювала ППО. Повітряна тривога в деяких областях діє досі, зокрема у Київській, Черкаській, Житомирській, Вінницькій, Чернігівській, Сумській, Полтавській.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
За даними ООН, у вересні в Україні, за підтвердженими даними, загинули щонайменше 208 цивільних людей і 1 220 зазнали поранень, «що стало місяцем із найбільшою кількістю жертв серед мирного населення у 2024 році».
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати військ РФ за добу: 1530 осіб
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 675 800 своїх військових, зокрема 1530 – за останню добу – такі дані станом на ранок 18 жовтня наводить український Генштаб.
Щодо втрат Росії в техніці, то українська сторона навела такі дані:
- танки ‒ 9027 (+13)
- бойові броньовані машини ‒ 18053 (+51)
- артилерійські системи – 19533 (+23)
- РСЗВ – 1232
- засоби ППО ‒ 978
- літаки – 369
- гелікоптери – 329
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 17152 (+48)
- крилаті ракети ‒ 2620
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніки й автоцистерни – 26908 (+93)
- спеціальна техніка ‒ 3448 (+2).
Втрати Росії в Україні оновили рекорд, але навряд чи Путін піде на поступки упродовж наступних пів року – НАТО
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».
Час грає на користь Путіну. Захід має терміново змінити свою політику, щоб зупинити війну – експерти
Росія не збирається сідати за стіл переговорів, тому що переконана, що перемагає у війні. Примусити Путіна до переговорів неможливо, він має сам захотіти це зробити. Такий висновок зробили західні експерти, військові та дипломати, учасники дискусії в американського фонді «Джеймстаун» .
Експерти обговорили перспективи перемоги України, можливості України та Росії на полі бою, та слабкі сторони Заходу у підході до війни. Головні тези обговорення передає Голос Америки.
Американський генерал у відставці, колишній Верховний командувач Об’єднаних збройних сил НАТО Філіп Брідлав вважає, що проблемою на сьогодні є не посадити Росію за стіл переговорів. Значно складніше, вважає він, переконати Захід публічно визначити рамки для забезпечення миру між Україною та Росією.
«Я не думаю, що Росію можливо примусити сісти за стіл переговорів. Але я б очікував, що Росія сама захоче сісти за цей стіл і запропонувати своє розуміння, як має виглядати мир. І це, я думаю, буде, щонайменше утримати всі землі, які вони зараз контролюють, можливо, вони навіть зроблять запит на решту частин чотирьох областей на сході [України]. Думаю, вони сядуть за стіл переговорів, тому що захочуть відчути, що вони мають перевагу, і спробують нав’язати це Україні.
Але, надзвичайно важливо, щоб Захід чітко публічно оголосив, що ми підтримуємо Україну, щоб Росія знала, що можливість залишатися в цих частинах України не є предметом переговорів із Заходом. Я думаю, що переконати Захід і розв'язати цю проблему важче, ніж змусити Росію сісти за стіл переговорів», – сказав американський генерал у відставці Брідлав.
Колишній високопосадовець НАТО наголошує, що окупаційні наміри Путіна значно ширші, ніж Україна.
«Україна зараз є епіцентром боротьби, але намір пана Путіна набагато більший, ніж Україна, але ми повинні зупинити це в Україні», – підкреслив він.
У НАТО поки немає консенсусу щодо запрошення України – представник адміністрації Байдена
В адміністрації президента США Джо Байдена заявляють, що серед членів НАТО поки що немає консенсусу щодо запрошення України в альянс, яке президент Володимир Зеленський визначив першим пунктом свого «плану перемоги».
«Серед членів НАТО ведеться дискусія щодо запрошення. Зараз немає консенсусу щодо того, щоб запропонувати Україні запрошення. Але, як ви знаєте, на саміті НАТО кілька місяців тому – в липні, в середині липня – усі 32 члени Альянсу підтвердили, що Україна перебуває на незворотному шляху до членства. Отже, питання полягає в тактиці того, як заохотити цей шлях і як досягти консенсусу щодо наступних кроків», – сказав неназваний високопоставлений представник адміністрації США, якого цитує пресслужба Білого дому.
Водночас, за його словами, головне для Сполучених Штатів і президента Байдена полягає в тому, щоб «поставити Україну в позицію сили».
«Ми хочемо, щоб вона перемогла у цій війні. І ми повинні дати їй необхідні для цього можливості. Але ми не можемо зробити це поодинці. Ми маємо зробити це з нашими партнерами і союзниками, тому президент Байден скликав Рамштайнський саміт або зустріч на рівні лідерів Контактної групи з питань оборони України. Це, швидше за все, відбудеться наступного місяця, у листопаді», – додав чиновник.
Президент України Володимир Зеленський на засіданні Верховної Ради 16 жовтня представив пункти пропонованого ним «плану перемоги» України у війні з Росією. Він складається з п’яти публічних пунктів і кількох засекречених додатків. За словами президента, першим пунктом є запрошення України до НАТО.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Україна в майбутньому приєднається до альянсу і стане 33-м чи 34-м його членом. Відповідаючи на запитання про заклик Зеленського надати Києву запрошення на вступ до НАТО, Рютте назвав шлях України до альянсу незворотнім.
При цьому він додав, що на конкретне питання, коли це станеться, він поки не може дати відповіді, і зазначив, що зараз союзники працюють над тим, щоб побудувати «міст» до вступу України до НАТО.
Генштаб ЗСУ повідомив про зростання числа боїв на лінії фронту
З початку доби 17 жовтня до 22:00 загальна кількість бойових зіткнень уздовж всієї лінії фронту зросла до 191, повідомив Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав 47 авіаційних ударів із застосуванням 83 КАБів, більш як 650 ударів дронами-камікадзе та здійснив близько 3250 тисяч обстрілів позицій наших військ і населених пунктів із використанням різних типів озброєння», – ідеться у зведенні.
За цими даними, по 45 боїв відбулося на найнапруженіших напрямках у Донецькій області – Покровському та Курахівському.
«Ситуація складна, проте контрольована Силами оборони. Наші воїни докладають зусиль для недопущення просування противника в глибину української території», – ідеться в повідомленні про ситуацію на Курахівському напрямку.
Бої також відбувалися на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
Сили оборони України також продовжують операцію в Курській області. «Авіація ворога і надалі завдає ударів керованими авіаційними бомбами по території Росії. На даний час відомо про 24 авіаційних ударів із застосуванням 37 КАБ», – проінформував Генштаб ЗСУ.
У МЗС назвали інсинуаціями повідомлення щодо нібито планів України з розробки ядерної зброї
Міністерство закордонних справ України офіційно спростувало повідомлення щодо нібито планів України з розробки ядерної зброї, назвавши це інсинуаціями.
«Попри російську агресію, що триває, Україна продовжує дотримуватись положень ДНЯЗ і залишатися відповідальною учасницею міжнародного режиму ядерного нерозповсюдження», – йдеться у заяві міністерства.
Як зазначають у МЗС, на відміну від Росії, Україна виконує взяті на себе зобовʼязання та розраховує на їх виконання іншими відповідальними міжнародними сторонами.
У дипломатичному відомстві також закликали до обʼєднання зусиль світової спільноти у втіленні Формули миру, зокрема її першого пункту – «Радіаційна та ядерна безпека».
Німецьке видання BILD сьогодні повідомило, що нібито влада України дійсно серйозно розглядає можливість відновлення запасів ядерної зброї. Видання посилається на заяву неназваного високопоставленого українського чиновника, за словами якого, Україна не змириться з другим наступом російських військ на Київ, і в цьому разі буде відновлено український ядерний арсенал, від якого країна добровільно відмовилася в 1990-ті під час підписання Будапештського меморандуму.
«У нас є матеріали, у нас є знання. Якщо буде наказ, нам знадобиться лише кілька тижнів, щоб отримати першу бомбу», – заявив цей український чиновник.
Цьому передувала заява Зеленського на пресконференції під час саміту лідерів Європейського союзу, який повідомив, що у розмові з кандидатом у президенти США Дональдом Трампом розповів, що Україні для захисту потрібне членство у НАТО, адже гарантії Будапештського меморандуму були провалені.
«Або в України буде ядерна зброя – і тоді це для нас захист, – або ми повинні мати якийсь альянс. Окрім НАТО, на сьогодні ми не знаємо дієві альянси», – сказав Зеленський.
Він наголосив, що Україна обирає НАТО, а не ядерну зброю.
Молдова заявляє, що її громадян навчали в Росії влаштовувати заворушення
Молдовська поліція заявила, що розкрила схему, в рамках якої понад сотня громадян Молдови були вивезені до Росії для проходження тренувань з організації заворушень.
За даними поліції, напередодні силовики провели 88 обшуків в кількох населених пунктах на півночі, в центрі і на півдні країни.
Зазначається, що це сталося після документування правоохоронцями дій злочинної групи, починаючи з липня 2024 року, учасники якої планували свою масові заворушення щодо президентських виборів і конституційного референдуму щодо вступу до Європейського Союзу.
За свідченнями частини затриманих, які співпрацюють зі слідством, вони проходили навчання в підмосковному пансіонаті. За даними правоохоронців, у червні під приводом участі у культурно-туристичній програмі у таких навчаннях взяли участь понад 100 молодих людей.
Читайте також: Молдова заявляє, що розкрила фінансовану Росією змову щодо фальсифікацій на виборах
Як стверджує поліція, вони були навчені дестабілізації конституційного ладу, тактиці протидії правоохоронним органам, застосуванню зброї, яку мали використовувати в організованих акціях протесту або під приводом усунення певних кандидатів.
Президентські вибори 20 жовтня будуть проведені паралельно з референдумом, на якому виборців запитуватимуть, чи повинна Молдова мати можливість приєднатися до Європейського союзу.
Уряд Німеччини оновив перелік наданої Україні військової допомоги
Уряд Німеччини оновив перелік наданої Україні військової допомоги.
Згідно з оновленим 17 жовтня переліком, Берлін надав вісім танків Leopard 1A5 (передають спільно з Данією), 20 бойових машин піхоти Marder та боєприпаси до них, чотири броньовані військові автомобілі із захистом від мін і засідок MRAP.
Також у повідомленні німецького уряду вказується про системи протиповітряної оборони IRIS-T SLS та IRIS-T SLM, ракети до них та ракети Sea Sparrow.
Читайте також: Німеччина продовжить підтримку України – Шольц на брифінгу із Зеленським
Берлін також надав шість самохідних гаубиць Panzerhaubitze 2000 із запчастинами та 24 тисячі боєприпасів калібру 155 мм та інше.
За даними німецького уряду, загалом Берлін надав чи зобов’язався надати на наступні роки військової допомоги на суму приблизно 28 мільярдів євро.
«Він хоче формалізувати пряме залучення НАТО» – речник Путіна про «план перемоги» Зеленського
Кремль вважає «план перемоги» президента України Володимира Зеленського «недалекоглядним» і «безрозсудним», заявив 17 жовтня речник російського лідера Володимира Путіна Дмитро Пєсков.
«Основний сенс «плану» полягає в тому, що він (Зеленський) хоче формалізувати пряме залучення НАТО до конфлікту навколо України. Ось у цьому суть того, що було викладено, що дійшло до світової громадськості. Тобто він каже: так, хлопці, ви до цього брали участь, але начебто неофіційно. А тепер зробімо це офіційно, нехай НАТО буде тут. Це недалекоглядно, безрозсудно, нелогічно в його ситуації», – стверджує речник Путіна (цитата за російською агенцією «Інтерфакс»).
Пєсков додав, що пропозиції Зеленського є планом «подальшої екзальтації ситуації з тим, щоб це вже вивести на межу зіткнення блоку (НАТО) та Російської Федерації, що, звичайно, вже загрожує зовсім іншими наслідками».
П'ять тактик, які Кремль використовує для втручання у європейські вибори 2024 року
У Східній Європі триває сезон виборів, і для Кремля, який потонув у війні в Україні і відчайдушно потребує союзників, ставки вищі, ніж будь-коли.
Тож як Кремль і його популістські регіональні союзники намагаються забезпечити собі перемогу?
У Молдові 20 жовтня відбудуться президентські вибори і референдум, які можуть допомогти забезпечити майбутнє країни в ЄС. Румунія щойно заборонила прокремлівському кандидату балотуватися на президентських виборах у листопаді. А прокремлівська ультраправа партія «Відродження» в Болгарії, як очікується, займе значне місце в парламенті після майбутніх виборів.
Не варто перейматися тим, з ким ви працюєте
За словами Антона Шеховцова, українського політолога та експерта з вивчення ультраправих рухів, «план А» Кремля «завжди полягав у тому, щоб співпрацювати з основними силами», а потім підкуповувати їх для узгодження з російськими зовнішньополітичними інтересами.
У деяких країнах «план А» спрацював, і Кремль підтримує добрі стосунки з такими політиками, як прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, президент Сербії Александар Вучич і прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо.
«Проблема для Москви, – каже Шеховцов, – полягає в тому, що основні сили менш схильні до співпраці з Росією, ніж популісти, особливо після 2014 року (незаконна анексія Криму) і тим більше після лютого 2022 року (повномасштабне вторгнення Росії в Україну)».
Це означає, що все частіше доводиться повертатися до «плану Б». «Росія, як правило, об'днується з ультраправими партіями», - каже Мітчелл Оренштайн, професор російських і східноєвропейських досліджень в Університеті Пенсильванії, – але вона також буде формувати альянси з ультралівими партіями і навіть певною мірою підтримувати центристські партії».
Прагматичні дії і робота з політичними маргіналами іноді можуть принести свої плоди. Лідер партії «Відродження» Костадин Костадінов роками працював в екстремістських колах, колись називаючи ромів «паразитами» і критикуючи мігрантів. Але зараз його партія, яка виступає проти демократичних реформ і за вихід Болгарії з НАТО, має всі шанси посісти друге місце на парламентських виборах 27 жовтня.
Армія РФ щоденно б’є по Курщині десятками КАБів – ЗСУ
За одну добу на Курському напрямку російська армія використовує від 10 до 20 керованих авіаційних бомб (КАБів). Ситуація на полі бою напружена. Про це Радіо Свобода розповів речник оперативно-тактичного угруповання військ «Сіверськ» полковник ЗСУ Вадим Мисник.
«Постійні зміни відбуваються в ході бойових дій. Але наші підрозділи ситуацію контролюють і виконують поставлені задачі. Ворог традиційно намагається використати свою перевагу у живій силі, техніці, активно застосовує авіацію. Зокрема вони з глибини своєї території наносять удари КАБами по району, який контролюють Сили оборони. По району Курщини у середу запустили 9 КАБів, за добу вівторка запустили 24 КАБи», – каже він.
Треба враховувати місцевий рельєф і особливості ведення цієї операції, додає Мисник. На Курщині набагато більше лісових смуг, є суцільні лісові масиви і багато водойм.
«Вони постійно проводяться штурмові дії, контрнаступальні дії в одному чи іншому місці. Наші сили також проводять відповідні завдання. Тож сказати, що хтось в активній обороні, а хтось в наступі – неможливо. Адже ситуація міняється. Штурмові і наступальні дії відбуваються з обох боків», – уточнює він
Натомість підтвердити або спростувати інформацію про втрату одразу кількох населених пунктів ЗСУ на Курщині речник відмовився, зважаючи на динамічний розвиток ситуації.