Росія втратила за добу ще 1380 військових і 8 танків – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 677 180 своїх військових, зокрема 1380 – за останню добу – такі дані станом на ранок 19 жовтня наводить український Генштаб.
Щодо втрат Росії в техніці, то українська сторона навела такі дані:
- танків – 9035 (+8 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 18072 (+19)
- артилерійських систем – 19548 (+15)
- РСЗВ – 1232
- засобів ППО – 978
- літаків – 369
- гелікоптерів – 329
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 17230 (+78)
- крилатих ракет – 2623 (+3)
- кораблів/катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 26946 (+38)
- спеціальної техніки – 3473 (+25)
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».
Байден каже, що немає консенсусу щодо далекобійної зброї для України
Президент США Джо Байден заявив у пʼятницю, що немає консенсусу щодо ударів далекобійною зброєю углиб Росії. Про це політик сказав журналістам у Берліні наприкінці свого візиту до Німеччини.
Лідери США, Німеччини, Франції та Великобританії обговорили 18 жовтня «план перемоги» та свої плани надання Україні додаткової безпекової, економічної та гуманітарної допомоги. Як зазначається, лідери цих країн підтвердили свою рішучість продовжувати підтримувати Україну в її зусиллях щодо забезпечення справедливого та тривалого миру, заснованого на міжнародному праві, включаючи Статут ООН.
Після чергового влучання Сил оборони по сховищу російських тактичних ракет та керованих авіабомб у Краснодарському краї та у Тверській області РФ президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна зробила це завдяки власним спроможностям і без тих засобів, які «можуть надати партнери і які можуть значно прискорити завершення цієї війни завдяки знищенню російського наступального потенціалу».
На тлі прагнень Києва отримати від Заходу дозвіл на удари західною зброєю вглиб РФ російський лідер Володимир Путін 25 вересня заявив про ядерну відповідь.
16 жовтня президент України Володимир Зеленський зазначив, що план перемоги України у війні складається з п’яти публічних пунктів і кількох засекречених додатків. До другого пункту плану перемоги, що стосується оборони, входить зняття партнерами обмежень на застосування далекобійної зброї на всій окупованій Росією території України й на території Росії – по обʼєктах воєнної інфраструктури – і надання Україні відповідних далекобійних ракет, дронів та інших засобів ураження.
З російського полону повернули 95 українців – Зеленський
В Україну повернулися 95 українців з російського полону, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«95 наших людей знову вдома. Воїни, які захищали Маріуполь і «Азовсталь», Донеччину, Луганщину, Харківщину, Київщину, Чернігівщину, Херсонщину. Кожного разу, коли Україна рятує своїх людей із російського полону, ми наближаємо день, коли свобода буде повернута всім, хто перебуває в російській неволі», – написав він у телеграмі.
Генштаб: за добу на фронті було 195 зіткненнь, найбільше – на Курахівському напрямку
На фронті від початку цієї доби відбулося 195 бойових зіткнень. Найбільше атак зафіксовано на Курахівському, Покровському і Купʼянському напрямках, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу Збройних сил України 18 жовтня.
«На Курахівському напрямку ворог здійснив 55 спроб прорвати нашу оборону поблизу населених пунктів Желанне Друге, Новодмитрівка, Гірник, Новоселидівка, Курахівка, Георгіївка, Антонівка, Дальнє, Катеринівка та Костянтинівка. На цьому напрямку, за попередніми даними, втрати ворога безповоротними та пораненими склали 123 особи», – вказано у зведенні.
За даними ЗСУ, на Покровському напрямку російські сили 34 рази атакував у районах Романівки, Селидового, Променя та Михайлівки.
«На Куп’янському напрямку ворог проводив наступальні дії біля Голубівки, Синьківки, Новоосинового, Степової Новоселівки, Піщаного, Колісниківки, Вишневого та Лозової. Українські захисники зупинили всі 23 ворожі атаки», – кажуть військові.
У штабі додали, що російські сили проводили штурмові дії також на Харківському, Лиманському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Оріхівському і Придніпровському напрямках.
Росія та Україна проводять обмін полоненими – ОАЕ
18 жовтня Росія і Україна обмінялися 190 військовополоненими за угодою, укладеною за сприяння Обʼєднаних Арабських Еміратів, повідомило державне інформаційне агентство ОАЕ.
Міноборони РФ у телеграмі написало, що 95 російських військових, які повернулися, проходять медичний огляд у Білорусі.
Наразі не було жодної інформації про обмін від української влади.
Раніше Центр прав людини ZMINA з посиланням на батька повідомив про звільнення з полону правозахисника, журналіста та військовослужбовеця Максима Буткевича.
Від початку повномасштабного вторгнення РФ Україні станом на липень вдалося повернути 3405 людей з російського полону.
ОВА: війська РФ атакували Одесу ракетами, пошкоджено житлову забудову
Увечері, 18 жовтня, війська РФ атакували Одесу ракетами та ударними безпілотниками. Внаслідок ракетної атаки пошкоджено житлову забудову, повідомила обласна військова адміністрація.
«На місці виникла пожежа. Працюють рятувальні та оперативні служби», – йдеться у дописі.
Також у місті оголошено тривогу через рух ударних БПЛА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
У застосунку «Резерв+» запустили сервіс рекрутингу до ЗСУ – Міноборони
Міністерство оборони України запустило сервісу рекрутингу в застосунку «Резерв+», повідомило оборонне відомство 18 жовтня.
«Тепер у застосунку зʼявляються актуальні вакансії у військових частинах, що дає змогу користувачам швидше знаходити місце своєї майбутньої служби», – йдеться у дописі.
Українського правозахисника Буткевича звільнили з російського полону – ZMINA
Українського правозахисника, журналіста та військовослужбовця Максима Буткевича звільнили з російського полону. Про це повідомляє Центр прав людини ZMINA з посиланням на його батька.
За його словами, йому зателефонував Координаційний штаб та поінформував, що його сина обміняли, він перебуває на території України.
Інші джерела про це не повідомляють.
Натомість російська сторона ввечері заявила про обмін 95 своїх солдатів на 95 українських військових, які перебували в російському полоні.
Правозахисник, який вступив до лав ЗСУ після повномасштабного російського вторгнення в Україну, потрапив у полон і був засуджений у березні 2023 року до 13 років колонії. Суд визнав його винним у стрільбі з гранатомета по житловому будинку в Сєвєродонецьку Луганської області. Видання «Ґрати» повідомляло, що Буткевич у момент обстрілу перебував у Києві, а до зони бойових дій прибув лише через 10 днів.
Під час перегляду його справи у Верховному суді Росії Буткевич розповів, що визнав провину під загрозою тортур. Зрештою суд залишив вирок українському правозахиснику без змін – він засуджений до 13 років колонії.
Під час касації адвокат Буткевича попросив долучити до справи білінг телефона правозахисника та опитування громадянки Франції. Обидва документи доводять, що Буткевич у момент дій, які йому інкримінують, перебував у Києві. Суд відмовився долучити їх до справи, оскільки це «не в його компетенції».
Адвокат зазначив, що суд визнав Буткевича винним лише на підставі його самообмови, ніяких інших експертиз та доказів у справі немає.
Правозахисна організація Amnesty International вважає звинувачення проти Буткевича сфабрикованими та повʼязує їх із бажанням російської влади помститися йому за громадянську позицію та правозахисну діяльність.
План перемовин з Росією для другого саміту миру буде готовий у листопаді – Зеленський
Президент Володимир Зеленський заявив, що у листопаді буде готовий остаточний план перемовин України з Росією на основі української формули миру. Про це він розповів під час інтервʼю в ефірі телемарафону 18 жовтня.
Зеленський зазначив, що зараз проходять тематичні конференції. Їх вже було пʼять, а шоста – остання – конференція відбудеться 30-31 жовтня у Канаді і буде присвячена поверненню депортованих українських дітей та обміну полоненими.
«Після цього буде підготований план – всі документи зберуться в один. Цей загальний план готовий до будь-яких перемовин. Наше бачення, але під яким підписані десятки країн», – пояснив президент.
Він додав, що цей документ буде переданий всім партнерам перед наступним самітом миру, а вони повинні передати його Росії.
«Далі вже тільки ті чи інші формати переговорів можуть бути, але фундамент вже підготовлено. Єдине, що я хотів мати крім цього документу, план перемоги, як посилення України», – розповів Зеленський.
Рада МВФ погодила надання Україні близько 1,1 мільярда доларів США
Рада МВФ сьогодні завершила п’ятий перегляд розширеної угоди в рамках Програми розширеного фінансування (EFF) для України, дозволивши виділити Україні близько 1,1 мільярда доларів США. Про це йдеться у заяві фонду.
Повідомляється, що ці кошти будуть спрямовані на підтримку бюджету.
Таким чином, загальний обсяг виплат за програмою, що підтримується МВФ, становитиме 8,7 мільярда доларів США.
Путін заявив, що не поїде в Бразилію на саміт G20. Там його могли затримати за ордером від МКС
Президент Росії Володимир Путін не поїде на саміт G20 у Бразилії, оскільки не хоче зривати роботу заходу. Про це він заявив 18 жовтня на пресконференції БРІКС.
«Двадцятка – це хороший форум. Він корисний, якщо його не політизувати... Ми ж розуміємо, що відбувається довкола Росії, і я розумію. У мене з президентом Лулою чудові дружні стосунки. Ну що ж, я спеціально туди приїду, щоби порушити нормальну роботу цього форуму? Я чудово розумію, навіть якщо виключити МКС, розмови будуть лише про це», – заявив Путін.
Він пообіцяв, що Росія все ж буде представлена на форумі «на високому рівні»
Раніше генеральний прокурор Андрій Костін розповів, що «отримав розвіддані про те, що президент Росії Володимир Путін може відвідати саміт G20 у Бразилії наступного місяця». Він висловив сподівання, що Бразилія заарештує його, оскільки це держава-учасниця Римського статуту.
Торік, 4 грудня, президент Бразилії Луїз Інасіо Лула да Сілва заявив, що не може запевнити президента Росії Володимира Путіна в тому, що його не заарештують, якщо він відвідає саміт «Групи 20» (G20) у Ріо-де-Жанейро наприкінці 2024 року.
Проте раніше президент Бразилії заявляв, що президента Росії Володимира Путіна не заарештують на саміті «Групи двадцяти» у 2024 році, якщо той вирішить особисто взяти у ньому участь. Він підтверджував, що запрошує російського президента на наступну зустріч G20 у Ріо-де-Жанейро і гарантує його безпеку.
Міжнародний кримінальний суд у Гаазі у березні видав ордер на арешт Володимира Путіна і російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової. МКС підозрює їх у насильницькій депортації українських дітей до Росії.
«Ми повинні допомогти Україні виграти цю війну» – адміністрація президента США
У США ще вивчають деталі плану перемоги Володимира Зеленського, але переконані, що НАТО – це майбутнє України. Про це 18 жовтня заявив радник з питань комунікацій у сфері нацбезпеки адміністрації Байдена Джон Кірбі.
«Очевидно, що ми все ще розглядаємо в його (план перемоги– ред.) деталях. Тому я не збираюся вдаватися в подробиці кожного окремого пункту. Але ми цінуємо та поважаємо ту роботу, яку вклав у це президент Зеленський, як і продуманість плану, ми збираємося продовжувати працювати з ним та його командою, щоб побачити, як мир може і має виглядати», – сказав він.
Кірбі наголосив, що НАТО – це майбутнє України. Він також додав, що Україна повинна мати потужну оборонно-промислову базу, а також реалізувати необхідні реформи для вступу до альянсу.
«Перше, що ми повинні зробити – це допомогти їм (Україні – ред.) виграти цю війну. Ми повинні переконатися, що вони мають те, що їм потрібно», – зауважив Кірбі.
Сьогодні під час свого візиту до Німеччини президент CША Джо Байден закликав союзників по НАТО продовжувати підтримувати Україну.
Президент України Володимир Зеленський на засіданні Верховної Ради 16 жовтня представив пункти пропонованого ним «плану перемоги» України у війні з Росією. Він складається з п’яти публічних пунктів і кількох засекречених додатків. За словами президента, першим пунктом є запрошення України до НАТО.
Наближення фронту та відсутність опалення. Місцевих жителів Покровська закликають евакуюватись
Місцевих жителів Покровська закликають перезимувати «в більш безпечних місцях».
«Ворог не дає нам можливості зробити опалювальний сезон. Його не буде. Точково будуть пункти незламності. Тому закликаю перезимувати в більш безпечних місцях. Якщо буде наближатися фронт.. може не бути кому діставати з-під завалів. Ми бачили таку картину і в Авдіївці, і в Торецьку, Вугледарі. Не треба цього чекати», – сказав голова Покровської МВА Сергій Добряк.
Він зазначив, якщо на вулицях міста проходять фортифікаційні роботи, не варто зволікати, потрібно збиратися і виїжджати – «буде небезпечно».
Сергій Добряк минулого тижня попереджав, що у Покровській громаді існує загроза зриву опалювального сезону через постійні російські обстріли.
За даними місцевої влади, станом на 11 жовтня в Покровську залишалося понад 12 тисяч місцевих жителів та 70 дітей.
У місті через російські обстріли на початку жовтня було пошкоджено або знищено близько 80% критичної інфраструктури.
За даними місцевої влади, російські військові перебувають за 7 кілометрів від околиць міста.
Упродовж останнього місяця лінія фронту в Донецькій області стрімко наблизилася до Покровська, який у перші два роки повномасштабної війни був глибоким тилом.
Лідери США, Німеччини, Франції та Британії обговорили «план перемоги» та додаткову допомогу Україні
Лідери США, Німеччини, Франції та Великобританії обговорили «план перемоги» та свої плани надання Україні додаткової безпекової, економічної та гуманітарної допомоги.
Як йдеться у спільній заяві, зокрема, йдеться про залучення доходів від заморожених російських активів, як було прийнято на саміті G7.
Як зазначається, лідери цих країн підтвердили свою рішучість продовжувати підтримувати Україну в її зусиллях щодо забезпечення справедливого та тривалого миру, заснованого на міжнародному праві, включаючи Статут ООН.
Лідери також обговорили події на Близькому Сході, зокрема наслідки смерті лідера угруповання «Хамас» Ях’ї Сінвара, про «негайну необхідність повернути заручників додому до їхніх сімей, про припинення війні в Газі та забезпечити надходження гуманітарної допомоги до цивільного населення».
Читайте також: У НАТО поки немає консенсусу щодо запрошення України – представник адміністрації Байдена
Президент України Володимир Зеленський на засіданні Верховної Ради 16 жовтня представив пункти пропонованого ним «плану перемоги» України у війні з Росією. Він складається з п’яти публічних пунктів і кількох засекречених додатків. За словами президента, першим пунктом є запрошення України до НАТО.
Минулого тижня Зеленський представив цей план у Британії, Франції, Німеччині та Італії.
Перед цим у вересні український президент перебував з візитом у США, де він обговорив «план перемоги» з президентом США Джо Байденом та кандидатами в президенти Камалою Гарріс та Дональдом Трампом.
Бив у голову і вигукував ксенофобські образи. 7 жовтня у місті Щецин п’яний пасажир побив таксиста-українця. Відео нападу агресивного чоловіка з'явилася у соцмережах і викликало хвилю обурення. Про це вже написали писали польські і українські медіа, а один з юристів запропонував постраждалому свою допомогу. Також справу побиття українця взяв під контроль Центр моніторингу расистської та ксенофобської поведінки.
Чому виникають конфлікти на національному ґрунті? Хто і як роздмухує ненависть між поляками та українцями? Та як з цим боротися?
Радіо Свобода зібрало інформацію про інцидент і зібрало реакції експертів.
Була 10-та ранку коли Владислав приїхав на замовлення, яке отримав через додаток «Болт». За словами 29-річного таксиста, у авто сіло троє нетверезих пасажирів – двоє чоловіків і жінка. Пасажир, що сидів спереду хотів витягти з вуха Владислава навушник, але таксист відхилявся і не дав цього зробити.
«Потім жінка опустила вікно і намагалася закурити звичайну, навіть не електронну, цигарку. Я попросив цього не робити. Вона послухала. Приїхавши за адресою, жінка майже одразу вийшла, а чоловіки почали лаятися і сказали їхати далі, мовляв, вони платять гроші. Я сказав, що зателефоную до поліції, щоб вони виходили і що поїздка їхня безкоштовна, після цього відразу отримав удар у щелепу», – розповідає Радіо Свобода Владислав.
«Отримав удар у щелепу»
Далі були ще удари – і долонею, і кулаком, переважно по голові та обличчю.
Ще один пасажир, який сидів поруч на передньому сидінні, поспішив вийти.
Владислав каже, хотів забрати документи, ключі від авто і втекти, але побачив, що зупинився біля стовпчиків, відчинити свої двері не міг, тож вирішив від’їхати кілька метрів.
«Під час руху він продовжував мене бити, удари ставали сильнішими. Я врешті зупинився, забрав ключі, сумку, телефон і вибіг з машини. Він почав мене доганяти, але були люди і це його зупинило. Перехожі стали телефонувати в поліцію. Я теж викликав копів за допомогою додатку «Болт», там є можливість швидкого виклику».
За проїзд пасажири не заплатили – каже таксист.
В укриттях та з заходами безпеки: Запоріжжя приймає «ГогольFest»
У Запоріжжі стартував мультидисциплінарний фестиваль сучасного мистецтва «ГогольFest». Його заходи проводяться вперше від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
«Ми закінчили планування нашої фестивальної діяльності у 2022 році в Запоріжжі, бо 15 лютого ми були тут дивились локації, робили публічну лекцію про проєкт, який мав бути влітку 22 року. Тому це дещо символічно, що ми відновлюємо свою діяльність саме тут», – розповіла програмна директорка фестивалю Анна Басова.
Дивна «клешня» під Кураховим: РФ потрібні ворота на Покровськ та Запоріжжя
Курахівський напрямок став найгарячішим упродовж поточного тижня; війська РФ наблизилися до адміністративних меж самого міста. Яка тактика приносить успіх військам агресора, для чого їм окупація Курахового і якими перевагами можуть скористатися оборонці міста – пояснюють Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
З понеділка 14 жовтня до четверга 17 жовтня Курахівський напрямок став найгарячішою ділянкою фронту. Тут російські війська здійснили 189 атак, свідчить статистика Генштабу ЗСУ. Для порівняння: на Покровському напрямку нарахували 131 штурм.
Особливістю театру бойових дій тут стала «клешня» – вклинення агресора в оборону ЗСУ на східному фланзі оборони Курахового.
Воно почала рости з окупацією селища міського типу Гостре 21 вересня убік села Острівське.
16 жовтня – з окупацією села Острівське – «клешня» простягнулася більше, ніж на 4 км на північний захід і сягнула, фактично, адміністративних меж міста Курахове. Таке просування було успішним, у тому числі, завдяки перевазі військ агресора у живій силі, наголосили у DeepState.
У ГУР заявили про звільнення від військ РФ Кругляківки Куп’янського району
Спецпризначенці Головного управління розвідки Міністерства оборони звільнили від російських військ село Кругляківка Куп’янського району на Харківщині та його околиці, повідомила пресслужба ГУР 18 жовтня.
«Операція із повернення контролю над важливим для оборони Куп’янська населеним пунктом тривала з 7 по 14 жовтня 2024 року... Завдяки професійним та сміливим діям спецпризначенців ГУР росіяни у Кругляківці втратили більше взводу піхоти ― загарбників знищено у ближніх боях», – йдеться у повідомленні.
Також у ГУР зазначили, що під час штурму спецпризначенці змогли взяти в полон російських військових.
В українській розвідці заявили, що під час штурмових дій взято в полон російських військових для поповнення обмінного фонду.
16 жовтня розвідники повідомляли, що підрозділи «Артан», «Kraken» та Міжнародний легіон «зачистили 400 гектарів лісового масиву на північ від Липців», становище російських військ на цьому відрізку фронту «погіршене та близьке до безнадійного». У ГУР вважають, що успішна місія створює умови для подальшого витіснення окупантів з півночі Харківщини.
У російському Міноборони цю інформацію не коментували.
За даними очільник Харківської обласної військової адміністрації Олега Синєгубова, на Купʼянському напрямку Харківської області ситуація постійно змінюється – російські війська наближалися до міста на чотири кілометри. У регіоні триває примусова евакуація громадян. Про це очільник ОВА розповів в ефірі телемарафону 17 жовтня.
Журналісти встановили імена понад 74 тисяч росіян, які загинули на війні проти України
Журналісти встановили імена 74014 російських військових, які загинули від початку російського вторгнення в Україну. Підрахунок втрат ведуть російська служба Бі-бі-сі та «Медіазона» спільно з командою волонтерів.
Дослідники зазначають, що темпи зростання втрат в останні тижні стали вищими, ніж середні щотижневі показники 2022 та 2023 років. Це може бути результатом наступальних операцій російських сил у Донецькій області України.
Найбільше втрат серед добровольців – 14929 осіб, це 21% від загальної кількості підтверджених втрат російської сторони. Також відомо про загибель 13 567 ув’язнених, завербованих у в’язницях та колоніях. 9340 людей – це мобілізовані.
Дослідники ведуть списки загиблих, орієнтуючись на повідомлення з відкритих джерел: ЗМІ, заяви місцевих адміністрацій, пости родичів у соцмережах та дані з цвинтарів. Опитані ними військові фахівці припускають, що до уваги журналістів потрапляють від 45% до 65% усіх загиблих. За оцінками журналістів, реальна кількість загиблих з російської сторони може бути в діапазоні від 113 900 до 164 500 осіб.
Читайте також: ISW: Росія може наштовхнутися на «обмеження» своєї стратегії війни на виснаження в Україні
Київ та Москва не розкривають втрати у війні в Україні, розповідаючи лише про втрати противника. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Масове «мінування» по Україні: CPJ засуджує залякування журналістів
14 жовтня органи влади, школи, бізнес-центри, готелі, редакції (в тому числі Радіо Свобода), посольства та інші об’єкти та відомства по всій Україні масово отримали листа з повідомленням про «загрозу терористичного акту» та «замінування». У листі з погрозами, який розіслали сотням організацій, згадуються журналістки Радіо Свобода Ірина Сисак та Валерія Єгошина, а також фрілансерка Юлія Химерик, на яких відправники «покладають провину» у підривах, які нібито готуються.
Міжнародна організація «Комітет захисту журналістів» (CPJ) засудила залякування журналістів.