Зеленський привітав Трампа з перемогою на виборах в США
Президент України Володимир Зеленський привітав Дональда Трампа з «вражаючою перемогою» на виборах в США.
«Я ціную прихильність президента Трампа до підходу «мир через силу» у глобальних справах. Саме цей принцип може реально наблизити справедливий мир в Україні. Сподіваюся, що ми разом втілимо його в життя. Ми очікуємо на епоху сильних Сполучених Штатів Америки під рішучим керівництвом президента Трампа. Розраховуємо на подальшу потужну двопартійну підтримку України у Сполучених Штатах», – написав він у соцмережі Х
За його словами, Україна зацікавлена в розвитку «взаємовигідної політичної та економічної співпраці», яка принесе користь обом країнам.
Окрім Зеленського, Трампа також привітав президента Франції Емманюель Макрон та прем’єр Британії Кір Стармер.
Дональд Трамп вже заявив про свою перемогу на президентських виборах США, попри те, що підрахунок голосів ще триває.
Загалом, за останніми даними, Дональд Трамп отримує 267 голосів у Колегії виборників проти 224 у віцепрезидентки Камали Гарріс, кандидатки від Демократичної партії.
Перший кандидат, який набере 270 голосів Колегії виборників, стане 47-м президентом країни.
Читайте також: Більшість виборців у США визначилися з кандидатом до вересня – CNN
Президентські вибори 5 листопада, ймовірно, матимуть серйозні наслідки для війни Росії в Україні, військового конфлікту на Близькому Сході та інших глобальних питань. Значимість впливу голосування на Європу можна було побачити на численних спостережних пунктах по всьому континенту, де багато хто спостерігав за виборами, розмірковуючи над тим, що їхній результат означатиме для зовнішньої політики.
Гарріс заявила, що продовжуватиме політику президента Джо Байдена щодо допомоги Україні, чітко висловивши бажання бачити Росію переможеною. Трамп поставив під сумнів підтримку України з боку США, заявивши, що Європа повинна нести основний тягар у підтримці Києва проти російського вторгнення, і поставив під сумнів майбутнє НАТО.
Незалежно від того, хто переможе в запеклій боротьбі, не можна заперечувати, що це історичні вибори.
78-річний Трамп стане найстаршим президентом на момент інавгурації, лише другим президентом, який обійматиме посаду не один термін поспіль, та першим новим президентом, якому було пред’явлено кримінальні звинувачення. 60-річна Гарріс буде першою жінкою, лише другою чорношкірою і першою особою південноазійського походження, яка стане президентом.
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати РФ у війні проти України
Від початку повномасштабного вторгнення до України Росія втратила близько 702900 військових, за останню добу – 1250, повідомляє вранці 6 листопада Генеральний штаб Збройних сил України.
Штаб також наводить дані про втрати РФ техніки:
- танків – 9214 (+6 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 18 592 (+11)
- артилерійських систем – 20 170 (+20)
- РСЗВ – 1245
- засобів ППО – 996
- літаків – 369
- гелікоптерів – 329
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 18 366 (+57)
- крилатих ракет – 2631
- кораблів/катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 28 333 (+55)
- спеціальної техніки – 3588 (+1)
Читайте також: Три чверті військових РФ гинуть унаслідок вибухів – медики
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Розвідка Великої Британії 17 вересня заявила, що російські втрати від початку вторгнення оцінюються в понад 610 тисяч осіб убитими й пораненими.
Загальні втрати військових Росії й України з початку повномасштабної війни РФ 2022 року могли перевищити мільйон – таку оцінку 17 вересня навела газета The Wall Street Journal. Число вбитих українських військових WSJ оцінило у 80 тисяч, російських – у приблизно 200 тисяч. Поранені близько 400 тисяч людей в українській армії і 400 тисяч – у російській, пише газета.
Київ, коментуючи оприлюднені газетою The Wall Street Journal дані про втрати України у війні, каже, що реальна цифра є «значно меншою».
Сили ППО збили 38 дронів, ще 20 були локаційно втраченими – ЗСУ про нічну атаку РФ
Українські військові станом на 07:30 збили 38 з 63 ударних безпілотників, якими вночі Росія атакувала Україну.
Як повідомляє у телеграмі пресслужба Повітряних сил ЗСУ, російські дрони збивали в Одеській, Миколаївській, Київській, Сумській, Кіровоградській, Житомирській, Черкаській, Чернігівській та Запорізькій областях. Ще 20 безпілотників локаційно втрачено у різних регіонах України, ще два – в повітряному просторі України, триває бойова робота.
За даними Повітряних сил, у ніч на 06 листопада 2024 року війська РФ завдали удару по Одещині двома керованими авіаційними ракетами Х-59 та Х-31П з акваторії Чорного моря, також випустили по Україні 63 ударних БпЛА типу Shahed та безпілотники невстановленого типу із напрямків Брянськ, Приморсько-Ахтарськ, Орел – РФ, Чауда – окупований Крим.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
ОВА: кількість жертв вчорашнього удару РФ по Запоріжжю зросла
У Запоріжжі кількість загиблих та поранених внаслідок російської атаки зросла, повідомив вранці 6 листопада голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«7 людей загинули, 25 отримали поранення внаслідок ракетної атаки РФ по Запоріжжю», – написав він у телеграмі.
Раніше було відомо про шістьох загиблих та 24 поранених.
За даними місцевої влади, російські війська вранці 5 листопада поцілили у Запоріжжі по обʼєкту інфраструктури.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
ВМС: Росія тримає один ракетоносій у Чорному морі
Росія станом на ранок 6 листопада тримає у Чорному морі один носій крилатих ракет «Калібр» загальним залпом до 4 ракет, повідомили у телеграмі Військово-морські сили ЗСУ.
За даними ВМС, в Азовському морі російських кораблів немає, а в Середземному морі також є корабель-носій «Калібрів», але загальним залпом до 8 ракет.
Вранці 2 листопада в акваторії Чорного моря з’явився корабель із крилатими ракетами типу «Калібр» на борту. За даними ВМС, Росія вивела його на бойове чергування у регіоні після паузи у понад два тижні.
У червні представник Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України Андрій Юсов заявив, що Росія ховає великі кораблі і носіїв «Калібрів», але «полювання не має зупинятися».
За даними ВМС України, від початку повномасштабної війни Чорноморський флот Росії втратив близько третини своїх кораблів через ураження російських суден під час українських ударів.
ISW: українські війська відновили втрачені позиції на південь від Часового Яру
Українські війська відновили втрачені позиції, які розташовані на південь від Часового Яру, повідомляє американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики зазначають, що українські та російські сили нещодавно просунулися в напрямку Часового Яру на тлі продовження російських наступальних операцій у цьому районі 5 листопада.
Геолокаційні кадри, опубліковані 5 листопада, свідчать про те, що українські сили нещодавно відновили втрачені позиції на південь від Часового Яру.
Додаткові геолокаційні кадри, опубліковані 5 листопада, показують, що російські війська просувалися на схід від Ступочок (на південь від міста), а 4 і 5 листопада російські війська продовжували атакувати поблизу Часового Яру, Ступочок і Оріхово-Василівки (на північний схід від Часового Яру).
Наприкінці жовтня британська розвідка заявляла, що російські війська просунулися в місто Часів Яр у Донецькій області – вони, найімовірніше, перетнули канал на півдні і наблизилися до кордонів міста. Однак у розвідці Британії припускають, що дуже ймовірно, що центральна і північна частини району каналу залишаються предметом запеклих боїв.
22 жовтня представник пресслужби 24 Окремої механізованої бригади ім. Короля Данила Іван Петричак повідомив, що сили РФ змогли вклинитися в лінію оборони біля Часового Яру, але про втрату міста не йдеться.
До війни у місті проживало близько 12 тисяч людей. Російська армія веде наступ у районі Часового Яру понад пів року.
Сили РФ здійснили 82 атаки на Покровському та Курахівському напрямках – Генштаб ЗСУ
Лише на двох напрямках, Покровському та Курахівському, російські військові здійснили 82 атаки на позиції ЗСУ, всього ж на фронті з початку доби 5 листопада відбулося 131 бойове зіткнення, повідомляє Генеральний штаб.
«Російські загарбники завдали по території України два ракетних та 71 авіаційний удар, застосувавши при цьому дві ракети та 101 КАБ, до того ж завдали 596 ударів дронами-камікадзе, здійснили понад три тисячі обстрілів населених пунктів та позицій наших захисників», – ідеться у вечірньому зведенні.
За даними Генштабу ЗСУ, на Покровському напрямку була 31 атака російських військових, на Курахівському – 51.
«Від початку цієї доби на Покровському напрямку окупанти намагалися прорвати нашу оборону неподалік населених пунктів Промінь, Лисівка, Новогродівка, Крутий Яр, Селидове та Гродівка. Три боєзіткнення в районі Селидового досі тривають... На Курахівському напрямку ворог атакував наші позиції поблизу Вовченки, Степанівки, Іллінки, Берізки, Кремінної Балки, Новоселидівки, Новодмитрівки, Гострого, Максимільянівки, Антонівки, Єлизаветівки та Катеринівки. За уточненою інформацією, 24 бої продовжуються», – інформують українські військові.
Бої також тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
Війська РФ за день здійснили 57 обстрілів Сумщини, одна людина поранена – ОВА
Російські військові протягом дня здійснили 57 обстрілів прикордонних територій і населених пунктів Сумської області, відомо про одну постраждалу людину, повідомила 5 листопада обласна військова адміністрація.
«Зафіксовано 208 вибухів. Обстрілів зазнали Хотінська, Білопільська, Краснопільська, Великописарівська, Новослобідська, Есманьська, Шалигинська, Середино-Будська, Дружбівська громади», – йдеться в повідомленні.
В ОВА уточнили, що цивільна людина постраждала в Шалигинській громаді, де зафіксували удари FPV-дронами і мінометні обстріли.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
У місті Коркіно Челябінської області Росії співробітники військового комісаріату вручили місцевим жителям понад 70 повісток, а співробітники поліції, які також брали участь у рейдах, склали щодо містян понад 450 протоколів про адміністративні правопорушення.
Наприкінці минулого місяця, 23 жовтня, у Коркіні відбулися масові заворушення, спровоковані вбивством 40-річної жінки, яка працювала таксисткою. Після того, як поліція спробувала розігнати натовп, сотні людей розійшлися по місту і розгромили кілька будинків, у яких жили роми, а також кілька автомобілів. Понад 40 учасників заворушень були затримані.
Пізніше поліція затримала підозрюваного у вбивстві, ним виявився 17-річний підліток. За версією слідства, він їхав додому на таксі, по дорозі між ним та водієм стався словесний конфлікт, внаслідок якого підліток завдав жінці щонайменше чотири удари ножем.
«Дуже невтішні тенденції»: чому українські біженці залишаються за кордоном
«Відтік населення із Запорізької області – близько 500-600 тисяч. Із кожним днем все важче буде повернути наших людей».
«Різке зростання людей, які на запитання про повернення загалом в Україну відповіли, що вони залишаться за кордоном».
«В України немає коштів на повернення українця з Канади чи з Польщі. Конкурувати з такими країнами важко».
Південь України – регіон, який суттєво змінився після початку повномасштабного вторгнення. За свіжими даними Центру економічної стратегії, населення Херсонщини у порівнянні з 2019 роком зменшилося на 82%, а Запорізької області – на 63%. Така оцінка базується на даних мобільних операторів.
Скільки людей виїхало за кордон з прифронтових і окупованих територій і чи збираються вони повертатися, з якими викликами зіткнеться Україна через різке скорочення населення і як їх долати, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
Зеленський анонсував «заміни й призначення» в дипломатії
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що обговорив кадрові зміни в дипломатії із міністром закордонних справ Андрієм Сибігою.
«Разом із міністром закордонних справ обговорили кандидатури послів України на вакантні посади у відповідних країнах, обговорили й результати роботи наших дипломатів. Готуємо заміни й призначення», – сказав президент, не наводячи подробиць, у своєму вечірньому зверненні 5 листопада.
У вересні в Україні провели кадрові зміни в уряді. Верховна Рада 5 вересня призначила низку нових очільників міністерств: МЗС, Мінстратегпрому, Міндовкілля, Міністерства молоді та спорту, Мінагрополітики, Мінкульту, Мінветеранів і Мінінфраструктури.
Від початку повномасштабної війни в Україні це було наймасовіше звільнення міністрів. Президент Володимир Зеленський пояснював це тим, що владні посади потребують «нової енергії». Політологи натомість кажуть, що під «новою енергією» президент мав на увазі зміни всередині команди, а не «нові обличчя». Інша причина перестановок, за словами експертів, – «обмежений кадровий резерв президентської команди».
Андрій Сибіга після свого призначення міністром закордонних справ заявив про необхідність кадрових оновлень.
«МЗС повинно відповідати новим геополітичним реаліям. Як інституційно, так і кадрово. Як в Україні, так і за кордоном. На нещодавній нараді послів під головуванням президента було погоджено перелік пріоритетних країн і регіонів, де ми відкриємо нові дипломатичні установи. Будуть кадрові зміни – з’являться нові посли та генеральні консули. Будуть зміни і в центральному апараті, спрямовані на посилення системи... Буде переглянута і Стратегія зовнішньополітичної діяльності України. Виходячи з реалій воєнного часу», – писав міністр у фейсбуці 6 вересня.
У Харкові до двох зросло число постраждалих внаслідок російського удару – ОВА
У Харкові кількість постраждалих внаслідок російського удару 5 листопада зросла до двох, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Внаслідок удару постраждали дві жінки: 72 і 56 років. Обом медики надали допомогу на місці», – написав він у телеграмі.
Раніше повідомляли про одну постраждалу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Трамп чи Гарріс: за кого голосують американці і що буде з фронтом?
- Вибори в США
Американці голосують на виборах президента США, які оглядачі, без перебільшення називають історичними. Виборчі дільниці відкрилися о 5-й ранку – це 12-та ранку за Києвом – в деяких східних штатах і продовжать роботу по всій країні, зокрема і пізно увечері на Алясці і Гаваях. Які очікування від результатів американських виборів в Україні й як це може відобразитися на фронті?
- Бої за Курахове
Армія РФ вийшла з північного сходу до берегів Курахівського водосховища, що на Донеччині. Російські солдати одночасно просуваються до нього з південного заходу з боку Вугледару. Про це пише експерт німецького видання Bild Юліан Рьопке. З його слів, саме через це, якщо ЗСУ не відійдуть, може з’явитися загроза потрапляння в котел навколо міста Курахове. Наскільки високі ризики та як ЗСУ відбивають атаки армії РФ на Донбасі?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Російські військові розстріляли шістьох полонених бійців ЗСУ на Донеччині – ОГП
Російські військові на Покровському напрямку розстріляли шістьох полонених бійців Збройних сил України, повідомив 5 листопада український Офіс генпрокурора.
«За оперативними даними, 23 жовтня 2024 року під час наступу на місто Селидове військові РФ захопили у полон трьох українських бійців. Через деякий час окупанти розстріляли беззбройних військовополонених. 1 листопада під час штурму укріплень ЗСУ на тому ж Покровському напрямку ще трьох військовополонених представники ЗС РФ вбили з автоматичної зброї», – йдеться в повідомленні.
В ОГП наголосили, що ці дії є порушенням Женевських конвенцій і кваліфікуються як міжнародний злочин, і повідомили про початок досудових розслідувань за фактом воєнних злочинів, що спричинили загибель військовополонених.
15 жовтня тодішній генеральний прокурор Андрій Костін назвав вбивство українських військовослужбовців у полоні цілеспрямованою політикою РФ.
Повідомлення про вбивства, тортури й жорстоке поводження з українськими військовополоненими надходять регулярно. Загалом українські правоохоронні органи мають інформацію про вбивство щонайменше 93 українських військовополонених російськими солдатами, повідомив 4 жовтня представник ОГП Юрій Бєлоусов.
За його словами, 80% випадків страт українських військовополонених зафіксовано у 2024 році, але тенденція стала з’являтися в листопаді 2023 року, коли «відбулися зміни у ставленні військовослужбовців РФ до наших військовополонених у гірший бік».
Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляв, що спостерігає збільшення кількості страт російськими військовими українських військовополонених, і наголошував, що російські командири, ймовірно, «потурають, заохочують або прямо наказують» здійснювати розстріли.
В Очакові через обстріл РФ поранені жінка і дитина – ОВА
Жінка і дитина поранені в Очакові на Миколаївщині внаслідок російського удару 5 листопада, повідомив очільник обласної військової адміністрації Віталій Кім.
«Ввечері росіяни обстріляли з артилерії Очаків. Поранено 13-річну дівчинку і 39-річну жінку. Надається вся необхідна медична допомога», – написав Кім у телеграмі.
За його словами, внаслідок обстрілу виникла пожежа житлового будинку, яка «була оперативно ліквідована».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Орбан готує «сюрприз», Зеленський – угоду? Чого очікувати в Будапешті 7-8 листопада
У Будапешті 7-8 листопада відбудуться дві масштабні політичні події: саміт Європейського політичного співтовариства (ЄПС), який об’єднає понад 40 лідерів з майже всіх європейських держав (крім Білорусі та Росії), та саміт 27 лідерів Євросоюзу. Чого очікувати від цього першого зібрання глав західних держав після виборів у США та першого візиту українського президента до Угорщини?
У G7 готують «скоординовану відповідь» на залучення Росією військ КНДР
Міністри закордонних справ країн «Групи семи» і трьох країн-союзниць заявили, що серйозно занепокоєні розгортанням військ Північної Кореї в Росії для потенційного використання на полі бою проти України і працюють над «скоординованою відповіддю» на це.
Відповідна заява міністрів опублікована на сайті МЗС Японії. Її підписали члени «Групи семи» – США, Японія, Італія, Велика Британія, Німеччина, Франція, Канада, а також Південна Корея, Австралія, Нова Зеландія і високий представник ЄС.
«Пряма підтримка КНДР агресивної війни Росії проти України, окрім демонстрації відчайдушних зусиль Росії компенсувати свої втрати, стане небезпечним розширенням конфлікту з серйозними наслідками для європейського й індо-тихоокеанського миру й безпеки. Це буде подальшим порушенням міжнародного права, в тому числі найважливіших принципів Статуту ООН», – йдеться в заяві.
«Ми закликаємо КНДР припинити надання допомоги Росії в її агресивній війні. Ми знову підтверджуємо нашу непохитну відданість підтримці України, яка захищає свою свободу, суверенітет, незалежність і територіальну цілісність. Ми працюємо з нашими міжнародними партнерами над скоординованою відповіддю на цей розвиток подій», – додали міністри.
У своєму вечірньому відеозверненні 4 листопада президент України Володимир Зеленський заявив про 11 тисяч військових Північної Кореї в Курській області Росії, нарікнувши на брак реакції союзників і партнерів на зростання числа північнокорейських військових поблизу українського кордону.
У Пентагоні підтвердили перебування щонайменше 10 000 військових КНДР у Курській області РФ.
«Ці цифри можуть дещо зрости в перерахунку на загальну кількість військ КНДР у Росії. Ми бачили повідомлення преси про нібито бойові дії. Ми розглядаємо їх, але на даний момент не можемо підтвердити ці повідомлення», – сказав речник Міноборони США Пет Райдер.
Він також не зміг підтвердити повідомлення про обмежену кількість північнокорейських військ на окупованих територіях на сході України.
У Головному управлінні розвідки Міноборони України повідомили, що перші підрозділи військових з КНДР прибули в зону бойових дій російсько-української війни – 23 жовтня «їхня поява зафіксована у Курській області РФ». За оцінками ГУР, чисельність перекинутих на Росію північнокорейських військових зараз становить близько 12 тисяч осіб, серед них – 500 офіцерів, зокрема три пхеньянські генерали.
Південна Корея 22 жовтня заявила про можливий перегляд підтримки Києва, зокрема щодо надання летальної зброї і направлення персоналу, залежно від ситуації в Україні.
Президент Росії Володимир Путін, коментуючи інформацію про перекидання до Росії північнокорейських військових, не заперечив ці дані. На запитання про те, що, за супутниковими знімками, північнокорейські військові перебувають у Росії, Путін відповів: «Знімки – річ серйозна. Якщо є знімки, то вони щось відображають». Він нагадав, що Державна дума РФ ратифікувала договір про стратегічне партнерство з Північною Кореєю, зазначивши, що Москва «ніколи не сумнівалася, що північнокорейське керівництво ставиться до наших домовленостей серйозно».
Громадянин Узбекистану отримав п’ять років ув’язнення за участь у вторгненні РФ в Україну
Суд у Ферганській області Узбекистану засудив до п’яти років позбавлення волі 51-річного місцевого жителя Алішера Холікова за найманство. Холіков підписав річний контракт із російським Міністерством оборони, але прослужив кілька місяців, потрапивши до шпиталю в перші ж хвилини реальних бойових дій, пише Gazeta.uz.
Як йдеться в матеріалах справи, Холіков приїхав до російського Санкт-Петербурга у пошуках роботи. У листопаді минулого року після сутички з роботодавцем через невиплату зарплати Холікова затримала поліція. За даними ЗМІ, у відділку під загрозою кримінального переслідування він підписав контракт з Міністерством оборони Росії.
Через два місяці навчання узбекистанця відправили до зони бойових дій. 4 лютого він перейшов кордон України. Колона була атакована безпілотником, Холіков був тяжко поранений і госпіталізований у Москві. За випискою зі шпиталю його списали, а потім запропонували російське громадянство, але Холіков від нього відмовився і поїхав додому. За підписання контракту і поранення він отримав 800 тисяч рублів (трохи більше за вісім тисяч доларів).
Холіков визнав провину і покаявся, стверджується у матеріалах справи. За висунутим звинуваченням йому загрожувало до 12 років ув’язнення.
Влада країн Центральної Азії неодноразово попереджала громадян про відповідальність за участь у війні проти України. У жовтні суд у Самаркандській області Узбекистану засудив 56-річного місцевого жителя до трьох років колонії. У вересні суд у Ташкенті засудив до обмеження свободи найманця ПВК «Вагнер». Той не встиг взяти участь у війні, натомість встиг взяти участь у заколоті ПВК і марші на Москву.
Одна людина постраждала через удар РФ по Харкову – влада
У Харкові внаслідок удару російських військ 5 листопада постраждала одна людина, повідомила місцева влада.
«Попередньо, удар по Шевченківському району, поряд з житловою забудовою. Вже маємо інформацію про одного постраждалого», – написав у телеграмі міський голова Ігор Терехов.
За його словами, уражень зазнав пʼятиповерховий багатоквартирний будинок: на другому, третьому і четвертому поверхах вибиті вікна, біля будинку пошкоджені авто. Постраждала – одна жінка.
«Відповідні служби обстежують місце прильоту. Попередньо удар було скоєно «Шахедом», – додав мер.
Голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов зазначив, що жінці надали допомогу на місці.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Сюди насуваються війська РФ: горе, сльози і життя біля лінії фронту на Донбасі (відео)
Костянтинівка – це ще одне місто Донецької області, до якого намагаються прорватися російські війська. Наразі російське угруповання в районі Часового Яру утримують ЗСУ. Згідно з мапою DeepState, на певних ділянках фронту до Костянтинівки залишилося 7–8 кілометрів. Що зараз відбувається у місті, дивіться у репортажі Андрія Кузакова.